Таємний посол. Том 1

1 Кунтуш (угор., пол.) — старовинний верхній одяг.

2 Ґонт, гонта (спец.) — дранка, дощечки, якими криють дахи.

3 Вуйко — дядько.

4 Фріз (фр.) — сукно з провінції Фрізланд у Нідерландах.

5 Спагія (тур.) — воїн–вершник, багатий землевласник.

6 Ясир (татар.) — полонені воїни і цивільне населення, захоплене в неволю ворогом.

7 Кварцяне військо (іст.) — наймане військо польських королів XVI–XVIII ст. Назва походить від вартості його утримання — чверті («кварця») доходів короля.

8 Яничари (тур.) — привілейовані турецькі війська, що комплектувалися із християн, забраних ще дітьми в завойованих країнах і навернених у мусульманство.

9 Чамбул (татар.) — загін.

10 Якші ханум (татар.) — гарна жінка.

11 Ага (тур.) — пан, господар, начальник.

12 Кафа — теперішня Феодосія.

13 Цехін (іт.) — старовинна венеційська золота монета.

14 Дукат (іт.) — те ж саме, що й цехін.

15 Ногайці — татарська орда, що кочувала в причорноморських степах. Підкорялася Кримові.

16 Кирим (татар.) — перекоп.

17 Мубащири (татар.) — ханські урядовці, які стягували в казну десяту частину здобичі.

18 Пештимал (татар.) — шарф.

19 Ефенді (тур.) — високошановний; титул цивільних урядовців.

20 Капудан–ага (тур.) — капітан.

21 Дзяблів (пол.) — дияволів.

22 Дервіш (перс.) — мусульманський чернець–жебрак; меддах — мандрівний поет–співець.

23 Казнадар (тур.) — скарбник.

24 Чауш (тур.) — урядовець в Османській імперії.

25 Бейлер–бей (тур.) — намісник султана, правитель області.

26 Ракія (болг.) — горілка.

27 Караван–сарай (тур.) — заїжджий двір.

28 Ахчийниця (болг.) — корчма, харчевня.

29 Гайдуки (болг.) — повстанці проти турецького гніту.

30 Міндер (тур.) — подушка для сидіння.

31 Тезкере (тур.) — пропуск, пароль.

32 Фарсах (тур.) — міра довжини, дорівнює 4 км.

33 Яничарка — рушниця.

34 Помак (болг.) — болгарин–мусульманин.

35 Сукман (болг.) — сукня–безрукавка з домотканого сукна.

36 Саз (тур.) — струнний інструмент.

37 Каук (тур.) — капелюх з повсті.

38 Джеббе (тур.) — накидка.

39 Чарухи (тур.) — постоли.

40 Каратюрки (тур.) — чорні турки, тобто селяни.

41 Айран (тур.) — кисле молоко, розбавлене водою.

42 Селямлик (тур.) — чоловіча половина будинку.

43 Магомет Авджі (Мисливець) — султан Магомет IV.

44 Бурса, колегіум (лат.) — навчальні заклади в старовину.

45 Варпет (вірм.) — майстер.

46 Махмуд Бакі — турецький поет (1526—1600).

47 Омер Нефі — турецький поет–сатирик (1572—1635).

48 Аллах екбер (тур.) — великий Аллах.

49 Джаним (тур.) — мила, дорога. Це слово вживається у звертанні як до жінки, так і до чоловіка.

50 Санджак (тур.) — область.

51 Байрам (тур.) — свято.

52 Намаз — мусульманська молитва.

53 Йок (тур.) — ні.

54 Ла хавла (тур.) — ідіома, що приблизно дорівнює вислову: «На все воля Божа».

55 Потурнак — невільник, що прийняв мусульманство, потурчився.

56 Динар — старовинна арабська золота монета; куруш — загальна назва європейських срібних монет, що ходили в Османській імперії.

57 Акче (тур.) — дрібна монета.

58 Кизляр–ага (тур.) — буквально: дівочий начальник, старший гарему.

59 Санджак–бей (тур.) — правитель області.

60 Фірман (тур.) — указ.

61 Буджак (тур.) — кут, область між гирлами Дністра і Дунаю, де кочувала Буджацька, або Білгородська орда.

62 Добруджа — область між нижньою течією Дунаю та Чорним морем.

63 Леле, мале! (болг.) — Ой лишенько!

64 Чорба (болг.) — юшка, суп.

65 Бай (болг.) — шаноблива форма звертання до старшого чоловіка.

66 Кехая (тур.) — сільський пристав.

67 Юнак (болг.) — герой, молодець.

68 Вашенець (болг.) — земляк.

69 Мальвазія — сорт солодкого винограду, а також вина.

70 Чорбаджія (тур.) — старшина, офіцер, у Болгарії ще — багатий господар.

71 Яшмак (тур.) — «хустка мовчання», нею турецькі жінки прикривали обличчя, закусуючи кінці її зубами, через що не могли говорити.

72 Парола (болг.) — пароль.

73 Кмет (болг.) — староста.

74 Боздуган (тат.) — булава, бойова палиця.

75 Чепкен (болг.) — каптан.

76 Волохи (іст.) — жителі князівства Волощини, пізніше — румуни.

77 Фузея (фр.) — кремнівка, кремінна рушниця.

78 Ахчийка (болг.) — кухарка.

79 Халавуз (тур.) — стражник, тут — старшина стражників.

80 Зевзек (болг.) — блазень, жартівник.

81 Конак (тур.) — резиденція турецького правителя.

82 Каймакам (тур.) — правитель повіту, округи.

83 Бюлюк–баша (тур.) — начальник військового загону.

84 Ляхистан (тур.) — Польща.

85 Казі–ясахчі (тур.) — судовий виконавець.

86 Вілайєт (араб.) — велика адміністративно–територіальна одиниця в Туреччині.

87 Схизмат (грец.) — розкольник.

88 Байрактар (тур.) — прапороносець.

89 Ятак (болг.) — той, хто співчував гайдукам.

90 Онбаша (тур.) — десятник.

91 Бюлюк (тур.) — загін.

92 Єдиноріг — старовинна гармата.

93 Майка (болг.) — мама, мати.

94 Аджем–оглани (тур.) — християнські хлопчики, з яких у спеціальних школах готували яничарів.

95 Акинджії (тур.) — нападники, передові загони, що все знищували на своєму шляху.

96 Золотий Ріг — затока.

97 Тамга (тур.) — родовий герб або печатка; тавро для невільників і коней.

98 Біле море (болг.) — Егейське море.

99 Єди–куле — так званий Семивежний замок, що був перетворений султанами на політичну тюрму.

100 Харба (тур.) — турецький спис.

101 Креси (пол.) — окраїни Речі Посполитої.

102 Костка Наперський (1620—1651) — керівник селянського повстання в Польщі в 1651 році.

103 Какво правите? (болг.) — Як справи?

104 Каведжі (тур.) — власник кав’ярні.

105 Кладенець (болг.) — джерело, криниця.

106 Каруца (болг.) — віз.

107 Кобєта (пол.) — жінка.

108 Муравський шлях — дорога з Криму до Москви.

109 Гераус (нім.) — виходьте.

110 Коммен (нім.) — приходити.

111 Швайнерай (нім.) — свинство.

112 Данке, майн лібер (нім.) — дякую, любий.

113 Майне гершафтен (нім.) — панове.

114 Камераден (нім.) — товариші, приятелі.

115 Доннерветтер (нім.) — грім і блискавка.

116 Ройбер (нім.) — розбійник, грабіжник.

117 Ферфлюхтер гунд (нім.) — проклятий собака.

118 Ніхт вар? (нім.) — Чи не так? Чи не правда?

119 Вас? (нім.) — Що?

120 Менш (нім.) — чоловік.

121 Тулумбас (тур.) — барабан.

122 Капудан–паша (тур.) — адмірал.

123 Нукер (тат.) — воїн ханської гвардії.

124 Больверк — невелике внутрішнє укріплення для кругового обстрілу.

125 Сераскер (тур.) — головнокомандувач.

126 Гениш–ачерас (тур.) — начальник яничарського корпусу.