Том 2

1

Тут і далі зірочкою позначаються слова і вирази, які пояснюються у примітці.— Ред.

2

утішається Даліла,

Що славою за зраду вкрита.

У очах втіха заясніла,

Усмішка грає гордовита.

3

Основа сеї поеми взята з середньовічного роману «Трістан та Ізольда», що колись у численних версіях на різних мовах був широко розпросторений по всіх європейських, в тім числі і по слов’янських сторонах. Зміст його — фатальне та нещасливе кохання лицаря-васала Трістана і його королеви Ізольди Злотокосої. Се кохання повстало з чарівного дання, любовного напою, випитого через помилку. В деяких версіях згадується ще й друга Ізольда — Білорука, що кохалася з Трістаном тоді, як він був у розлуці з першою милою — Ізольдою Злотокосою,

4

Нова любов (нім.).— Ред. 185

5

Розважальний заклад в Парижі (франц.).— Ред,

6

Іспанського мосту (франц.).— Рсд.

7

Страва з овочів та м’яса (іспан.).— Реде

8

Галушки з горохового борошна; страва бідняків (іспан.).— Ред,

9

Озера Гобе (фраиц.).— Ред.

10

Пацюк — миш, щур.

11

Слугою (франц.).— Ред.

12

Монако (лат.).— Ред.

13

з тим словом Атта Троль

14

На ранні молитви до неї.

15

І л д р а — бог неба, Агі або В р і т р а — чорна хмара.

16

Ет ер — повітря. '

17

Смерть.

18

Й а м а -1 а т а, певне, бог, що живе на тім світі, бог померших Душ.

19

^л Мертвих арійці палили на кострищі, потім кості збирали й ховали в землю. '

20

Пушан, Савітрі — імення сонця.

21

Добрий Владар — Озіріс, що вважався переважно богом над мертвими.

22

Тут поет, може, мав на увазі не справжніх богів, а фараонів, що вважалися втіленням богів на землі.

23

Біля Нестора.