Том 9

1

Солом’яник - великий кошик, плетений з соломи, завбільшки з велике барило, в нього зсипають збіжжя і борошно.

2

Вісень — осінь.

3

Приспів «Стороною дощик іде, [стороною] над моєю рожею пов пою» повторюється після кожного рядка.— Ред.

4

Всі пісні від № 23 до самого кінця записані в містечку Миро-піллі, Звягельського повіту, па Волині.

5

Батька якої та^і дівчини.

6

Сей рядок повторюється після кождого стиха. (Прим. К. Квітка ).

7

Сей приспів повторюється після кождого стиха. (Прим. К. Квітки).

Повторяється після кождого стиха з додатком другої половини того ж стиха.

В автографі Лесі Українки бракує кілька сторінок.— Ред.

8

Тут Леся Українка подала звучання звука так: пу,

вуди — Ред.

9

Монастир.— Ред.

10

Зверху над цим словом — «сивому»,— Ред. 82

11

Мабуть.— Ред.

12

Зверху написано «вечірнєє стояння».— Ред.

13

Часом замість сих слів співають знов: «сами поїдем».

Так само рахують не тільки до сієї гри, а й до інших. Інші «лічилки»: див. Иванов. Игры крестьянских детей в Купянском у. Харьковской губ. (Сборн. Харьк. ист.-фил. общ.. т. II, Хар., 1890), № 57, № 60.

14

Див.: Чубинский. Труды, т. III, ст. 101.

Варіант з Дубенщинп:

Ой ти милий бобре, заховайся добре, бо я хорти маю,

8 лісу попускаю.

Як випущу хорти, розірвуть до чорта.

(Подав В. Боровик)

Цівка — веретенце для зсукування двох ниток докупи; сукати таким веретеном зветься «цівки сукати». Рак зсукує два вуса докупи.

15

Співається так само, як «ївашечку, ївашечку».

16

Кучерявий.— Ре д.

17

Чулося скоріше «і», ніж «и», але достоту не розслухано.

18

В другий раз чулося «туй».’

19

Чулося скоріше ’«і», ніж «и».

20

Значить: голосно гукав, так, щоб усі чули (примітка самого Гончаренка).

21

При проказуванні тексту кобзар тут промовив не «що», а «іще»..

22

В другий раз чулося: «туй».

23

При проказуванні Гончар тут промовив не «се», а «то».

24

Гонч[аренко] промовляв раз «живцем», а раз «жерцем» і на запит сказав: «Живцем» чи «жерцем» — хто його знає».

25

Гонч[аренко] співав: раз «на якомусь», раз «на якому ж», а як саме треба — не знав.

26

Чулося неначе «миждо», але ж непевно.

27

Парні рядки співаються двічі.— Ред.

28

Те ж.

29

Далі у зб. К. Квітки ідуть мелодії до казок під № 222—225, які вміщені у розділі «Дитячі гри, пісні й казки» (див. стор. 112— 121 цього тому). Коментарі і варіанти Квітки до цих мелодій наводяться у примітках (див. 415 стор. цього тому)»

30

У варіантах «густі луги».

31

Далі, посилаючись на автографи з цього архіву, зазначатимемо: ІМФЕ, номери фонду і одиниці збереження.

32

ІМФЕ, ф. 14-2, од. зб. 195, арк. 19-20.

33

Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, т. 2. К., 1956, стор. 437.

34

ІМФЕ, ф. 14-2, од. зб. 62, 62а, стор. 186-187.

35

Див.: ІМФЕ, ф. 14-2. од. зб. 195, арк. 31.