Левкіп (460?-370 до н. е.) — давньогрецький філософ, основоположник атомізму.
Ласвіц, Курт (1848-1910) — німецький письменник-фантаст.
Керролл, Льюїс (справжнє ім'я — Чарлз Латуїдж Доджсон, 1832-1898) — англійський дитячий письменник і математик, професор Оксфордського університету (1855-1881).
Аристотель (384-322 до н. е.) — давньогрецький філософ.
Карлайл, Томас (1795-1881) — англійський філософ, письменник, історик.
Приблизний переклад: «Кравець перевдягань» (лат.).
Батлер, Семюел (1612-1680) — англійський поет-сатирик.
Ярмаркова гавань (англ.).
Orbis tertius — третій світ (лат.).
Англо-американська енциклопедія (англ.).
Британська енциклопедія (англ.).
Біой Касарес, Адольфо (1914-1999) — аргентинський письменник, приятель і співавтор Борхеса.
Пертес, Юстус (1749-1816) — німецький видавець.
Гностики — представники гностицизму, релігійно-філософської течії доби пізньої античності та раннього Середньовіччя.
Географія (нім.).
Ріттер, Карл (1779-1859) — німецький географ.
Хорасан — провінція на північному сході Ірану.
Ерзерум — місто на території теперішньої Туреччини, в Західній Вірменії.
Смердіс (власне, Лже-Смердіс) — мідійський чарівник Гаумата, котрий 11 березня 522 р. до н. е. захопив трон перського царя Камбіза, скориставшись своєю схожістю з братом царя.
Історія країни, яка називається Укбар (англ).
Гаслам також опублікував книжку «Загальна історія лабіринтів» («А General History of Labyrints»).
Андрее, Йоган Валентин (1586-1654) — німецький філософ-утопіст.
Де Квінсі, Томас (1785-1859) — англійський письменник.
Мастронарді, Карлос (1901-1976) — аргентинський поет.
Адроґе — район Буенос-Айреса, де в дитинстві жив Борхес.
Ґаучо — скотарі, переважно, мешканці південноамериканських пампасів.
Перша енциклопедія Тлену. Том XI. Глаер-Джангр (англ.).
Ібарра, Нестор — перекладач творів Борхеса на французьку мову, автор книги «Борхес і Борхес».
Nouvelle Revue Francaise — «Новий французький журнал».
Дріе Ларошель, П'єр (1893-1945) — французький письменник.
Реєс, Альфонсо (1889-1959) — мексиканський письменник.
По пазурах [видно] лева (лат.).
Чудовий новий світ (англ.). Так називається відомий роман Олдоса Гакслі.
Берклі, Джордж (1685-1753) — англійський філософ, представник суб'єктивного ідеалізму.
Прамова (нім.).
Мейнонґ, Алексіус фон (1853-1920) — австрійський філософ-ідеаліст, один з основоположників філософського неореалізму.
Спіноза, Бенедикт (Барух, 1632-1677) — нідерландський філософ-матеріаліст, пантеїст.
Монізм — філософський спосіб сприйняття різноманіття світу, виходячи з єдиного начала.
Тобто (лат.).
Філософія Нібито (нім.).
Расел («The analysis of Mind» [«Аналіз мислення»], стор. 159) припускає, що наша планета була створена лише кілька хвилин тому й заселена жителями, які «згадують» про своє ілюзорне минуле. (Прим, авт.).
У дванадцятеричній системі числення століття триває протягом ста чотирьох років (прим. авт.).
Єресіарх — відступник від традиційного віровчення.
Зведення до абсурду (лат).
Сьогодні одна з церков Тлену у стилі Платона стверджує, що всякий біль, всякий зеленавий відтінок жовтого, всяка температура — це єдина реальність. Усі чоловіки, які перебувають у запаморочливому стані статевого оргазму,— це один і той самий чоловік. Усі люди, що декламують той чи той рядок з Шекспіра,— це Вільям Шекспір. (прим, авт.).
Пантеїзм — філософське вчення, що ототожнює Бога та світ; термін «пантеїст» запроваджений 1705 р. англійським філософом Дж. Толандом, а термін «пантеїзм» — 1709 р. його опонентом нідерландським теологом Й. Фаєм.
Шопенгауер, Артур (1788-1860) — німецький філософ-ідеаліст.
Афоризми і максими (грецьк., нім.).
«Дао Де Дзин» («Канонічна книга про путь дао та благу силу — де», VI-V ст. до н. е.) — найбільш значущий трактат філософії даосизму, традиційно автором вважається Лаоцзи.
Літератора (фр.).
Спосіб дій (лат.).
Гінтон, Чарлз Говард (1791-1873) — англійський філософ, автор проекту універсальної мови.
Мартінес Естрада, Есекіель (1895-1964) — аргентинський письменник.
Далґарно, Джордж (1626-1687) — шотландський філософ і педагог, автор проекту універсальної мови.
Баклі був вільнодумцем, фаталістом і переконаним прихильником рабства.
Лапріда, Евсебіо (1829-1898) — аргентинський військовий діяч, родич Борхеса.
Аморім, Енріке (1900-1960) — уругвайський письменник.
Хоча, природно, залишається проблема матеріалу деяких об'єктів.
Кеведо-і-Вільєгас, Франсиско (1580-1645) — іспанський поет і прозаїк.
Браун, Томас (1605-1681) — англійський лікар і письменник.
Кальвін, Жан (1509-1564) — діяч Реформації, засновник кальвінізму (пуританства).
Декарт, Рене (1596-1650) — французький філософ, фізик і математик, представник класичного раціоналізму.
Ляйбніц, Готфрид Вільгельм (1646-1716) — німецький філософ-ідеаліст, математик, фізик, винахідник, історик і мовознавець.
Вілкінс, Джон (1614-1672) — англійський теолог і філософ, автор проекту універсальної мови.
Універсальні характеристики (лат.).
Велике загальне мистецтво (лат.).
Луллій, Раймунд (інакше Рамон Луль, бл. 1235-бл. 1315) — каталанський філософ, богослов і письменник, один з родоначальників європейської арабістики.
Лопес де Сеґура, Руй (XVI ст.) — іспанський теоретик шахів.
Буль, Джордж (1815-1864) — англійський математик і логік, один з основоположників математичної логіки.
Сен-Сімон, Клод Анрі де Рувруа (1760-1825) — французький філософ і соціолог.
Журнал романських мов (фр.).
Дюртен, Люк — французький письменник.
Компас манірників (фр.).
Проблеми однієї проблеми (фр.).
Ахілл — герой Троянської війни, оспіваний Гомером в «Іліаді».
Не бійтеся черепахи, добродію (фр.).
Расел, Бертран (1872-1970) — англійський філософ, логік, математик, громадський діяч, основоположник філософії логічного атомізму.
Туле, Поль-Жан (1867-1920) — французький поет.
Морського кладовища (фр.).
Валері, Поль (1871-1945) — французький поет.
Ребуль, Жак — французький письменник, автор праці «Рамонд: великий попередник романтизму».
Д'Анунціо, Ґабріеле (1863-1938) — італійський письменник.
Пані Анрі Башельє додає до цього списку також дослівний переклад з дослівного перекладу, який зробив Кеведо з «Introduction a la vie devote» («Вступ до побожного життя») святого Франциска Сальського. У бібліотеці П'єра Менара немає навіть натяку на такий твір. Певно, баронеса просто погано розчула й хибно витлумачила якийсь жарт нашого покійного друга. (прим. авт.).
Був у мене також потаємний намір бодай лаконічно накидати образ П'єра Менара. Але як я посмію змагатись з золотими сторінками, що їх, як мені розповіли, готує баронеса де Бакур, або з делікатним і точним олівцем Каролюса Уркада? (прим. авт.).
Новаліс (справжнє ім'я — Фрідріх фон Гарденберг, 1772-1801) — німецький поет і філософ, представник раннього романтизму.
Доде, Альфонс (1840-1897) — французький письменник.
Сервантес Сааведра, Міґель де (1547-1616) — іспанський письменник.
Ехо — у грецькій міфології німфа, уособлення відлуння, що його чути в горах та лісах.
Там, де злісний турк у тюрбані... (англ).
По, Едгар Аллан (1809-1849) — американський письменник.
Бодлер, Шарль (1821-1867) — французький поет.
Маларме, Стефан (1842-1898) — французький письменник.
Тест, Едмон — персонаж кількох новел П. Валері.
Не забувай, що сад цей зачарований! (англ.).
П'яний корабель (фр).
Старий моряк (англ.).
«Мандри Персілеса та Сигізмунди» — роман М. Сервантеса.
«Подорож на Парнас» — поема М. Сервантеса.
Тут: навмання (фр.).
Лепанто — місце перемоги іспано-венеціанського флоту над турецькою ескадрою (1571).
Вега Карпіо, Лопе Фелікс де (1562-1635) — іспанський драматург.
Барес, Морис (1862-1923) — французький письменник.
Родріґес Ларета, Енріке (1875-1961) — аргентинський письменник.
Філіп Другий (бл. 382-336 до н. е.) — македонський цар.
«Саламбо» — роман Г. Флобера.
Зрада клерків (фр).
Ніцше, Фрідріх (1844-1900) — німецький філософ.
Джеймс, Вільям (1842-1910) — американський філософ і психолог, один з основоположників прагматизму.
Пригадую його зошити в клітинку, його виправлення чорним чорнилом, його особливі коректорські символи і дрібні літери. Вечорами він полюбляв гуляти околицями Німа; мав звичай брати з собою свої зошити й розпалювати веселе багаття. (прим. авт.).
Сад кентаврів (фр.).
«Наслідування Христа» — трактат, автором якого вважається церковний діяч Тома Кемпійський (Томас Гемеркен, бл. 1380-1471).
Селін, Луї Фердинанд (справжнє прізвище — Детуш, 1894-1961) — французький письменник.
Джойс, Джеймс (1882-1941) — ірландський письменник-модерніст, започаткував у літературі метод «потоку свідомості».
І якби він перестав снити тобою... «Аліса в Задзеркаллі», IV (англ.).
Зенд — іранська народність.
1 ліга = 5572,7 метра.
Гераклід Понтійський (IV ст. до н. е.) — давньогрецький філософ, учень Платона.
Піфагор (друга пол. VI — початок V ст. до н. е.) — давньогрецький філософ і математик.
Пірр (319/318-272 до н. е.) — гегемон Епірського союзу, цар молоссів і Македонії, один з найсильніших супротивників Риму.
Евфорб — персонаж давньогрецької міфології; під Троєю поранив Патрокла; Евфорба вбив Менелай.
Бел (Баал, Ваал) — бог природи у міфології стародавніх фінікійців.
Елій Лампридій — римський історик, імовірно один з авторів збірника «Письменники історії Августів» — життєпису імператорів од Адріана до Нумеріана.
Ґеліоґабал, Антонін (204-222) — римський імператор; під богом-епонімом в оповіданні «Лотерея у Вавилоні» мається на увазі фінікійський бог Ґеліоґабал.
Бог лабіринту (англ.).
Крісті, Агата (1891-1976) — англійська письменниця.
Стайн, Гертруда (1874—1946) — американська письменниця.
Джонсон, Семюел (1709-1784) — англійський письменник, літературознавець і лексикограф.
Кауліу Абрахам (1618-1667) — англійський поет.
Флобер, Гюстав (1821-1880) — французький письменник.
Джеймс, Генрі (1843-1916) — американський письменник, майстер психологічної прози; брат філософа В. Джеймса.
Квітень березень (англ).
Англійське слово «march» має два омонімічні значення: «березень» і «марш».
Данн, Джон Вільям (1875-1949) — англійський філософ.
Бредлі, Френсіс Герберт (1846-1924) — англійський філософ, провідний представник абсолютного ідеалізму.
Видимість і реальність (англ.).
Я не оцінював би високо ерудицію Герберта Квейна й ті думки, які він виклав на сторінці 215 своєї книжки, опублікованої 1897 р. Один зі співрозмовників у діалозі Платона «Політик» уже описував подібну до цієї регресію, що відбувається з Дітьми Землі або Автохтонами, які під впливом зворотного обертання космосу переходять від старості до зрілості, від зрілості до дитинства, від дитинства до зникнення, до ніщо. Так само Теопомп ((бл. 377-320 до н. е.) — давньогрецький історик.) у своїй «Філіпіці» розповідає про певні північні фрукти, які започатковують у тому, хто їх їсть, подібний зворотний процес... Набагато цікавіше уявити зворотний рух часу: такий стан, у якому ми спогадували б майбутнє й нічого не знали б про минуле або лише слабко передчували його. Див., наприклад, десяту пісню Дантового «Пекла», вірші 97-102, де порівнюються профетичне бачення й далекозорість.
Таємне дзеркало (англ.).
Літтон (Булвер-Літтон, Едвард, 1803-1873) — англійський письменник і державний діяч.
Вайлд, Оскар (1854-1900) — англійський письменник.
Ґедалья, Філіп (1889-1944) — англійський журналіст і письменник.
Фройд, Зигмунд (1856-1939) — австрійський психіатр і психолог, основоположник психоаналізу.
Ґрін, Жульєн (Джуліан) (1900-1998) — французький письменник американського походження.
Твердження (англ.).
Учорашня троянда (англ.).
Це мистецтво дозволить вам споглядати різні сполучення з 23 літер...— «Анатомія смутку», част. 2, розд. II, § IV (англ.).
Вічно (лат.).
В оригіналі рукопису відсутні цифри й великі літери. Знаки пунктуації обмежуються комою та крапкою. Ці два знаки, пробіл та двадцять дві літери алфавіту і складають ті двадцять п'ять символів, які нараховує невідомий автор рукопису. (прим. ред.).
Раніше на кожні три шестигранники була одна людина. Самогубства та легеневі захворювання порушили це співвідношення. Мене завжди опановує глибокий смуток, коли згадую, як багато ночей поспіль я мандрував коридорами та відполірованими сходами, не зустрічаючи жодного бібліотекаря. (прим. авт.).
Василід — сирійський теолог-гностик першої половини II ст.
Беда Вельмишановний (бл. 673-735) — англійський історик і богослов, учитель Церкви; шанується як святий.
Тацит, Публій Корнелій (бл. 55 — бл. 120 н. е.) — римський історіограф.
Повторюю: з мене досить того, що така книга може існувати. Я виключаю лише неможливе. Наприклад, жодна книжка не може водночас бути сходами, хоча, безперечно, є книги, в яких обговорюється, заперечується або доводиться така можливість, а також інші, структура яких відповідає структурі сходів. (прим. авт.).
Летісія Альварес де Толедо зазначила, що ця величезна Бібліотека побудована нераціонально; строго кажучи, для цього вистачило б одного тому звичайного формату, надрукованого кеглем дев'ятим або десятим, який налічував би нескінченну кількість нескінченно тонких сторінок. (Кавальєрі (Кавальєрі, Бонавентура (1597-1647) — італійський математик.) на початку сімнадцятого сторіччя сказав, що будь-яке тверде тіло складається з нескінченної кількості накладених одна на одну площин). Користуватися такою книгою було б не вельми зручно: кожна сторінка неминуче роздвоювалася б на дві інші, а незбагненна середня сторінка не мала б зворотного боку. (прим. авт.).
Лідел-Гарт, Безіл Генрі (1895-1970) — англійський військовий історик.
Вищій школі (нім.).
Безглузда й недоречна вигадка. Прусський шпигун Ганс Рабенер, або Віктор Рунеберґ, хотів вистрілити з автоматичного пістолета в капітана Ричарда Меддена, який прийшов з ордером, аби заарештувати його. Захищаючись, капітан поранив Рунеберґа, і від цієї рани той помер. (прим. вид.).
Знаменитий роман китайського письменника Сюециня (справжнє ім'я Цао Чжань).
Шахразада — оповідачка казок «Тисячі й однієї ночі».
Платон (427-347 до н. е.) — давньогрецький філософ, основоположник одного з фундаментальних напрямків античної філософії.
Ньютон, Ісаак (1643-1727) — англійський фізик, астроном, математик, основоположник класичної та небесної механіки.
Англійське прізвище Елберт (Albert) по-французькому вимовляється як «Альбер».
Стівенсон, Роберт Льюїс (1850-1894) — англійський письменник.
Маутнер, Фріц (1849-1923) — австрійський літератор, автор «Філософського словника».
Шоу, Джордж Бернард (1856-1950) — англійський письменник.
Честертон, Гілберт Кіт (1877-1936) — англійський письменник.
Блуа, Леон (1846-1917) — французький письменник-містик, теоретик символізму та неоромантизму.
Мате — парагвайський чай.
Іпуче, Педро Леандро (1889-1976) — уругвайський письменник.
Про славетних мужів (лат.).
Ломонд, Шарль Франсуа (1727-1794) — французький священик.
Тезаурус (скарбниця слів) (лат.).
Кішра, Луї Марі (1799-1884) — французький філолог, автор французько-латинських словників.
Цезар, Гай Юлій, (100-44 до н. е.) — давньоримський державний і політичний діяч, полководець, письменник.
Природнича історія (лат.).
Бельйо, Андрес (1781-1865) — венесуельський просвітник, поет, учений і громадський діяч.
Сходинка до Парнасу (лат.).
Патіо — внутрішнє подвір'я.
Отже, нічого не можна передати слухові тими самими словами (лат.).
Кір Великий (558-529 до н. е.) — засновник перської держави.
Мітридат Евпатор (121-64 до н. е.) — понтійський цар.
Симонід Кеоський (бл. 556-468 до н. е.) — давньогрецький поет.
Метродор Скепсійський (ІІ-І ст. до н. е.) — давньогрецький філософ.
Кебрачо — селище, поблизу якого 28 листопада 1840 р. армія диктатора X. М. Росаса завдала поразки війську Хуана Лавальє.
Локк, Джон (1632-1704) — англійський філософ-просвітник.
Свіфт, Джонатан (1667-1745) — ірландський церковний діяч, публіцист, сатирик.
Пеон — наймит.
Парнелл, Чарлз Стюарт (1846-1891) — ірландський політик, лідер визвольного руху, що обстоював незалежність від Англії.
Нішапур — місто в Східному Ірані.
Моду Фредерик Стенлі (1864-1917) — британський генерал.
Клаузевіц, Карл Філіп Ґотліб фон (1780-1831 — пруський генерал, військовий реформатор та військовий теоретик.
Це діло пропаще (фр.).
Чорних і жовто-коричневих (англ.). Так називалися частини англійської армії, що формувалися з жителів колоній.
Прийде Платонів рік,
Добро і зло він прожене навік.
І нас поверне до життя старого.
Всі люди — це ляльки, і їхні ноги
Хтось смикає за нитку під удари гонга.
В. Б. Єйтс «Башта» (англ.).
Єйтс, Вільям Батлер (1865-1939) — ірландський поет і літературознавець, популяризатор ірландської культури.
Браунінг; Роберт (1812-1889) — англійський поет.
Гюґо, Віктор-Марі (1802-1885) — французький письменник, драматург, поет, публіцист, громадський діяч.
Кондорсе, Марі Жан Антуан Нікола, маркіз (1743-1794) — французький філософ-просвітник, математик, соціолог і політичний діяч.
Геґель, Георг Вільгельм Фрідріх (1770-1831) — німецький філософ, створив системну теорію діалектики на основі об'єктивного ідеалізму.
Шпенґлер, Освалд (1880-1936) — німецький філософ-ідеаліст, представник т. зв. «філософії життя» — ірраціоналістичної філософської течії кінця XIX — початку XX століття.
Віко, Джамбаттіста (1668-1744) — італійський філософ, поет, літературознавець.
Гесіод — давньогрецький поет VIII—VII ст. до н. е.
Лінкольн, Авраам (1809-1865) — президент США, убитий у театральній ложі.
Дюпен, Оґюст — персонаж кількох новел Е. А. По.
Талмуд — засаднича книга юдаїзму.
Багатокімнатний номер у готелі (фр.).
Флад, Роберт (1574-1637) — англійський лікар і окультний філософ.
Книга Творіння (давньоєвр.) — пам'ятка кабалістичної філософії.
Ваал Шем, Баал Шем, баалшем (з івр. «володар імені [Бога]») — кабаліст-практик, чудотворець єврейського фольклору.
Чотирибуквіє (грецьк.) — чотири літери, які складають один з десятьох епітетів Бога Ягве.
П'ятикнижжя — звід з п'яти книг, що складають Тору — священну книгу юдаїзму.
Гебрейсько-грецький тлумачний словник (лат.).
Лейсден, Йоган (1624-1699) — нідерландський теолог і гебраїст.
Геометричного характеру (лат.).
Діана в римській міфології — богиня полювання і природи.
Янус — в давньоримській міфології — дволикий бог дверей, входів, виходів, а також початку й кінця.
Аватара — перевтілення індуїстського бога Вішну в різні істоти.
Бьоме, Якоб (1575-1624) — німецький філософ-містик.
Тут: щоб подати приклад іншим (фр.).
Ібн Езра, Мойсей (1055-1139) — іспанський гебрейський поет.
Парменід (VI—V ст. до н. е.) — давньогрецький поет і філософ, основоположник елейської школи.
Маймонід (Моше бен Маймон, 1135-1204) — гебрейський середньовічний філософ.
Вергілій, Марон Публій (70-19 до н. е.) — римський поет.
У занепаді начебто була якась надійність.— Т. Е. Лоуренс. «Сім стовпів мудрості», CIII (англ.).
Данте Аліг'єрі (1265-1321) — італійський поет, автор ряду філософсько-політичних творів.
Саторніл, або Сатурній Антіохський — сирійський гностик (бл. 125 р.).
Карпократ (перша пол. II ст.) — александрійський філософ.
Книга проти всіх ересей (лат.).
Синтагма (лат.).
Христос і Юда (швед.).
Таємні спасителі (швед.).
Таємний спаситель (нім.).
Робертсон, Фредерик Вільям (1816-1853) — англійський богослов.
Бореліус запитує з іронією: «А чому він не відмовився відмовлятись? Чому не відмовився відмовлятись від відмовляння?»
Евклідес да Кунья (Кунья, Евклідес де (1866-1909) — бразильський письменник.) у своїй книжці, не відомій Рунеберґові, зазначає, що для єресіарха з Канудоса, Антоніу Консельєру, доброчесність «була майже нечестям». Аргентинський читач пригадає аналогічні уривки з творів Альмафуерте (справжнє ім'я — Педро Боніфасіо Паласіос, 1854-1917) — аргентинський поет.). Рунеберґ опублікував у символістському журналі «Шю інзеґель» розлогу описову поему «Таємна вода». У перших строфах розповідається про події вельми клопітного дня; в останніх описується, як поет натрапляє на замерзлий ставок; він робить висновок, що тривале існування цієї мовчазної води гасить нашу схильність до насильства й у якийсь спосіб дозволяє його та спокутує. Поема закінчується так: «Вода в лісі блаженна; а нам дозволено бути злими й страждати».
Морис Абрамовіц зазначає: «Ісус, на думку цього скандинава, завжди перебуває у виграшній ролі; його поневіряння, завдяки мистецтву друкарів, здобули багатомовну славу; його тридцятитрирічне перебування серед людей було, в загальному підсумку, таким собі дачним відпочинком». Ерфйорд, у третьому додатку до «Cristelige Dogmatik» («Християнської догматики») спростовує це судження. Він зазначає, що розп'яття Бога не припинилося, бо хоч воно й відбулося в часі один раз, проте безперервно повторюється у вічності. Юда досі одержує свої срібняки й не перестає цілувати Христа, досі кидає срібняки у храмі, досі накидає собі на шию зашморг на залитому кров'ю полі. (Щоб обґрунтувати це твердження, Ерфйорд посилається на останній розділ першого тому «Виправдання вічності» Яромира Гладика.)
Непогрішність (лат.).
Людськість (лат.).
Кемніц, Мартін (1522-1586) — німецький теолог.
Мартенсен, Ганс Лассен (1808-1884) — данський богослов.
Бен Азаї, Симеон (II ст.) — гебрейський релігійний діяч.
Джованні з Вітербо (1432-1502) — італійський чернець-домініканець.
Мідрашім — коментатори Талмуда.
Ф'єрро, Мартін — ґаучо, герой поеми Хосе Рафаеля Ернандеса Пуейрредона.
Аменофіс IV (Аменхотеп IV, 1424-1388 до н. е.) — єгипетський фараон.
Геродот (484?-420? до н. е.) — давньогрецький історик.
Рабан Мавр (780?-856) — церковний діяч і теолог.
Флавій, Йосиф (37-бл.100) — римський історик.
Ґреґоровіус, Фердинанд фон (1821-1891) — німецький історик античності та Середньовіччя.
Міклошич, Франц (1813-1891) — австрійський мовознавець-славіст.
Бубер, Мартін (Мардохай) (1878-1965) — гебрейський релігійний філософ і письменник.
Хезліт, Вільям (1778-1830) — англійський критик і публіцист, теоретик романтизму.
Амаро, Хуан Франсиско — персонаж новели Борхеса «Друга смерть».
Земний світ — дзеркало гри (лат.).
Дю Канж, Шарль (1610-1688) — французький літератор і лексикограф.
Крус, Хуан де ла (Сан-Хуан де ла Крус, справжнє ім'я — Хуан де Йепес-і-Альварес, 1542-1591) — іспанський поет-містик і теолог, чернець-кармеліт.
Катріель — муніципалітет на півночі Аргентини.
Іригоєн, Іполіто (1852-1933) — аргентинський державний діяч, президент країни (1916-1922 та 1928-1930), 5 лютого 1921 р. підписав декрет про визнання УНР.