Так називали вихованців духовної семінарії.
«Ангел Божий» — ранкова молитва.
«Під сорок два».
Під Ульм, під Ульм, під Аустерліц, нас б'ють у зад, а ми мовчимо, бо ми, австріяки, маємо такий звичай, що мовчки приймаємо лупцювання (пол.).
Казковий скиталець — Вічний жид, який буцімто відмовив Христові у відпочинку біля свого дому, коли його вели на Голгофу.
На аукціоні.
Мертві живуть і німі говорять (лат.).
Плебанія — садиба, дім католицького священика.
Академіками називали студентів університетів.
Славний поет (лат.).
Вивчай, хлопче, латину, зроблю тебе мосьціпаном (латино–макаронічне).
3 автографом.
Передісторія Павла Любимського розгорнута в моєму романі «Журавлиний крик». (Прим, автора)
«Отче наш».
Руський готель (фр.).
Білети.
Хай пан Фредро клепає вірші, а ми його жінку… (пол.).
Розпродувач газет.
Підкоморій, маршалок.
Панове, де я є? У своєму королівстві, кажете? А чи живуть тут люди? (пол.)
Їдальня.
Возний.
Бо ти, Манько, дуже гарна дівчина! (пол.)
Таємничий вогонь відчуваю, вогонь, що душу проймає (пол.).
Ви, обскуранти, ви, аристократи, що заслонились, мов щитом, пурпуром (пол.).
Жандарм.
Нетрі (діал.).
Урядовий будинок у селі.
Військо їде, музика грає, пан капітан в штани накладає (пол.).
Милостиня.
Будинкові (пол.).
Русинські студії (лат.).
Латинські студії.
Аракан? А є в ньому люди–и? (пол.)
А що означає — галагігі? (пол.)
А козаки — то люди? (пол.)
І вони підуть проти москалів? (пол.)
А будуть жити в ній люди? (пол.)
А в тім замку є люди? (пол.)
Єврейська крамничка.
Хай живе революція! (фр.)
Поляки, настала пора!
Розчвертували нашу Польщу на три нерівні половини (пол., жартівливе).
Де я є, де? Ну, скажи мені, пане добродію… (пол.)
Ну, випиймо за незалежність! (пол.)
Кому різками засікли батька, кому наймилішу дочку зґвалтовано, кому відібрали кохану наречену, того заклинаю, кличу по імені: хай вийде і стане біля мене!
Головний вождь.
Боже, збережи, Боже, захисти нашого цісаря, нашу країну (нім.).
Зрадник! (пол.)
Чи під скрипку тирана можеш скакати, польська молодь? Коли вітчизна в жалобі, повір: скакати не годиться (пол.).
Місто в Тиролі, де знаходилася найстрашніша австрійська тюрма для політичних в'язнів.
Добре, добре (євр.).
Кінець (нім.).
Зачарована монета, яка завжди повертається до власника.
«Варшавський вісник» (пол.).
Через Тернопіль і Бережани, через Рогатин аж до Стрия з нами втікав наш улюблений вождь, а потім його схопила Австрія (пол.).
Донощик (жарг.).
Збірник церковних канонів і цивільних законів.
Повернення земель з чужого, незаконного володіння власникові.
Боротьба не закінчена! (пол.)
Два з половиною метра (нім.).
Розваги (пол.).
Що тут діється? (нім.)
Ми розважаємося (нім.).
Полями, лісами йшли вояки юрбою, без пісні, без музики йшли в мовчазних думах.. Журавлі, що летите в наші краї, залетіть по дорозі до нашої родини, на бистрі крила візьміть жовнірські сльози, матерям, і дружинам, і сестрам їх понесіть… Гей, птахи, до Польщі, а ми в край далекий! (пол.)
Як то гарно на війні (пол.).
За незалежність (пол.).
Чорниця.
Закон суворий, але це закон (лат.).
Поліція (жарг.).
Відомості про твори вчених (пол.).
Де я знаходжуся? А є тут люди? (пол.).
Випити з нами крові і багнетами закусити (пол.).
Блазень.
Відомості (пол.).
Наверненого.
Геть! (нім.)
Бунт.
Не знані досі моїм народом почуються співи. Постануть вони у шумі німанських борів і повітряним хороводом оточать заспану Литву, збудять гомін дніпровських джерел, задзвонять у пороги і далі попливуть над землею могил, над Україною (пол.).
Пісні польські і руські галицького люду (пол.).
Що було, те втрачене, не вернеться дозрілий вік, моя весна, моє літо відлетіли, мов крізь вікно птах (пол.).
Помста народу (пол.).
Розмаїтості (пол.).
Про впровадження польського абецадла в руське письменство (пол.).
Хіба ні? (нім.)
Келих шампанського з рук до рук! (пол.)
Відмінно (нім.).
Хай живе імператор! (нім.)
Не можна такого достойника вітати простою мовою (пол.).
У криницю, Антоні Стабро, швидко кидай! Боротьба не закінчена! (пол.)
Офіцина — прибудова, флігель.
Бо ти, Манько, чудова дівчина! (пол.)
Документ про висвячення (лат.).
Грис (діал.) — висівки.
Пізьма — гнів, відраза.
Ватаг колядників.
Трохи їсти й випити! (нім.)
«Козацькі повісті» (пол.).
Змовниками (пол.).
«Журнал паризьких мод» (пол.).
Боротьба не закінчена! (пол.)
Презес — голова, президент.
Вже, що було, не вернеться, не вернеться зрілість, моя весна, моє літо відлетіли, мов крізь вікно птах… (пол.)
«Думки про слов'янську історію» (пол.).
«Приятелі народу» (пол.).
Рядових (нім.).
Ласощі (діал.).
Анекдот.
Алфавіт.
То про що я говорив, а–а, одна нога тут, друга тут… то що, як — що? Прецінь трахав до ранку! (пол.)
Вельветових.
Керівництвом.
Хай живе презес! Хай живе Чарторийський! (пол.)
За незалежність! (пол.)
Нарешті, нарешті! (пол.)
3 конопляного або лляного прядива.
Перемога (пол.).
Розбійники (пол.).
Ялмужна — милостиня (пол.).
Чудовий (жарг.).
Незалежність (пол.).
Дружина священика.
Не приймається (нім.).
Повстанець з косою (пол.).
Будинок (пол.).
До чорта! (нім.)
Назад (нім.).
Це інша річ (нім.).
Дуже добре (нім.).
Мандрівок.
Тільки попи й мужики (пол.).
Рісорджименто — відродження.
Тривіальні — школи із трьома базовими предметами (писання, читання, рахунки).
Віват, хай живе Польща! (пол.)
Амінь в «Отченаші» (пол.).
Облаштовую (діал.).
Таємні агенти, дослівно — ловимухи (пол.).
І знову прийшли на Клепарів забави, аж зі сміху болить живіт! А музика іно–ано, а барабан бум–бум–бум, а на басі фіго–фаго, на клавірі плюм–плюм–плюм! (пол.)
Гроші (жарг.).
3 першої миті, як я тебе пізнала, з першої миті тебе покохала, підлий коханку, не вартий ти мене! (пол.)
Тут нема Руси, тут Польща! (пол.)
За походженням русини, за національністю поляки (лат.).
Турбувалися (пол.).
Ґноти (пол.).
Ливарники, плавильники (пол.).
Хто переможе тих львівських левів? Куди вони прорвуться, там вікна летять і ціле пекло тремтить перед ними! Гей, хто з нашої віри насміхається, того нагла кров хай заллє! Військо йде, музика грає, пан капітан в штани кладе! (пол.)
На балачки (пол.).