Зойк серед ночі

1

«Кунст і Альберс» – товариство, яке відкрили німці з Гамбурга Густав Кунст і Густав Альберс на Далекому Сході Російської імперії і яке проіснувало до 1930-х років.

2

Канашка – фамільярне позначення жінки, яке виражає схвальну оцінку й захоплення її пікантною зовнішністю.

3

Унтер-ден-Лінден – один із найголовніших і найвідоміших бульварів Берліна.

4

Хацеерка – розмовна назва Харківського центрального робітничого кооперативу.

5

Шевйот – дорогий сорт м'якої, легкої, трохи ворсистої шерстяної або напівшерстяної тканини.

6

Екрю – блідо-сіро-жовтий або світло-сіро-жовто-коричневий колір, колір невідбіленого шовку або льону.

7

Гестка (діал.) – кокетка; верхня відрізна частина сукні чи блузки, до якої на висоті грудей пришивається нижня частина одягу.

8

ТеЖе – трест «Жиркость» (згодом Трест жирової промисловости), який об'єднував миловарні й парфумерно-косметичні підприємства.

9

Шимі – бальний танець, різновид фокстроту.

10

ЦРК – Центральний робітничий кооператив. Сільбуд – сільський будинок, сільський клуб. Комуністична академія – вищий навчальний заклад і водночас науково-дослідний заклад в СРСР; діяла у 1918-1936 роках, потім приєднана до Академії наук.

11

Позика індустріалізації – одна з державних внутрішніх позик, які були важливим інструментом фінансово-економічної політики держави, додаткове фінансове джерело проведення масштабних перетворень радянської економіки у 1920-х роках.

12

«Кирпичики» – знаменитий російський міський романс початку ХХ століття, одна з найвідоміших «дворових» пісень.

13

ВУРПС – Всеукраїнська Рада професійних спілок.

14

Завсільбуд – завідувач сільського клубу.

15

РАТАУ – Радіотелеграфне агентство України.

16

НОП (наукова організація праці) – процес удосконалення організації праці на основі досягнень науки і передового досвіду.

17

Мається на увазі письменник-гуморист Василь Чечвянський (Василь Губенко), рідний брат Остапа Вишні (Павла Губенка).

18

Головна вулиця Харкова Сумська з 1919 року і до закінчення Другої світової війни тимчасово носила назву вулиці Карла Лібкнехта.

19

Натяк на київське літературне угруповання МАРС (Майстерня Революційного Слова).

20

Ботифон – різновид російського більярду.

21

Скрипник Микола Олексійович (1872-1933) – нарком освіти УСРР у 1927-1933 роках. Літературні організації теж підлягали Наркомосу.

22

Вершок – міра довжини, що дорівнює 4,4 см, застосовувалася до запровадження метричної системи мір. Двовершкова – приблизно 9 см.

23

«Авангард» – літературно-мистецьке угруповання українських письменників, художників, композиторів та ін. митців, яке ініціював і очолював Валер'ян Поліщук. Діяло в Харкові в 1926-1930 роках. Видавало свій журнал, вийшло три числа під різними назвами: «Бюлетень "Авангарду"», «Мистецькі матеріяли "Авангарду"», «Авангард 3». Леонід Чернов належав до «Авангарду» і цей фейлетон опублікував у його друкованому органі.

24

«Нова генерація» – щомісячний ілюстрований літературно-мистецький журнал лівої формації мистецтв, орган українських панфутуристів. Виходив у Харкові протягом жовтня 1927 – грудня 1930 року. Відповідальний редактор – Михайль Семенко.

25

ВУСПП (Всеукраїнська спілка пролетарських письменників) – літературна організація, діяла у 1927-1932 роках. Пропагувала інтернаціональну пролетарську літературу і боротьбу з націоналістичними дрібнобуржуазними ухилами, представляла позицію партії в літературі.

26

«Молодняк» – масова літературна організація, спілка комсомольських письменників, заснована з ініціативи ЦК ЛКСМУ. Діяла в 1926-1932 роках. Солідаризувалася з ВУСПП, провідник партійної лінії в літературі.

27

Дефензива – охоронне відділення й охоронна поліція в Польщі в міжвоєнний період.

28

Окрвиконком – окружний виконавчий комітет.

29

Єрмілов Василь Дмитрович (1894-1968), Петрицький Анатолій Галактіонович (1895-1964), Падалка Іван Іванович (1894-1937) –українські художники, представники українського авангарду.

30

«Седі» (1926, реж. Валерій Інкіжинов) за п'єсою Сомерсета Моема і Джона Колтона, «Золоте черево» (1926, реж. Лесь Курбас) Фернана Кроммелінка – вистави театру «Березіль».

31

«Мікадо» (1927, реж. Валерій Інкіжинов) за оперою Артура Саллівана і Вільяма Ґілберта в обробці Майка Йогансена й Остапа Вишні, «Джиммі Гігінз» (1923, реж. Лесь Курбас) за романом Ептона Сінклера – вистави театру «Березіль».

32

Дніпровський Іван Данилович (справж. Шевченко; 1895-1934), Мамонтов Яків Андрійович (1888-1940) – українські письменники, зокрема драматурги, одні з найпопулярніших у 1920-х.

33

Касяненко Євген Іванович (1889-1938) – громадсько-політичний діяч, журналіст, перекладач. Редактор урядової газети «Вісти ВУЦВК» і додатку до неї – газети «Культура і побут» у 1926-1931 роках.

34

Місцком, місцевком (МК) письменників – виборний орган, який опікувався організацією письменників у профспілку та оформленням їхніх спілчанських прав, проблемами тарифів і авторських гонорарів, забезпечення літераторів житлом, санаторного й стаціонарного лікування, страхування та іншими матеріально-побутовими питаннями.

35

Сало́пниця – пліткарка, жінка міщанських поглядів.

36

Тобто меблі, виготовлені з деревини, якою розпоряджалося Українліс – Українське лісопромислове товариство на паях (пізніше Український державний лісозаготівельний і деревообробний трест).

37

Гергепа – велика незграбна людина.

38

Horribile dictu (лат.) – страшно сказати, страшно вимовити.

39

Маються на увазі Роксолана (Хасекі Хюррем Султан), дружина султана Сулеймана І Пишного, і Мотря (також Мотрона, Марія) Кочубеївна, кохана гетьмана Івана Мазепи.

40

Ланжерон – пляж в Одесі на мисі Ланжерон.

41

Нині одеські «Известия» цілком перейшли на українську мову. Газета виходить під назвою «Чорноморська комуна». (Примітка у першодруку).

42

Бігун (заст.) – полюс.

43

Імовірно, йдеться про торгівлю медичними довідками про захворювання на діабет, які увільняли від мобілізації на фронт.

44

Відомий дует Ісака Митника (скрипка) і Лазаря Саксонського (фортепіано) у 1920-х роках виступав у ресторані готелю «Лондонская». Пізніше обидва працювали концертмейстерами в одеській опері і філармонії.

45

Ерденко Михайло Гаврилович (справж. Ерденков; 1885-1940) – російський скрипаль циганського походження. Вважається засновником циганської музичної династії Ерденко.

46

У рамках українізації в березні 1927 року було встановлено, що державні установи й підприємства можуть брати на службу тільки людей, які мають посвідку про знання української мови 1-ї або 2-ї категорії. Відповідні посвідки видавали комісії з українізації після складання іспиту з української мови.

47

Джут – трав'яниста південна рослина, зі стеблових волокон якої виробляють шпагат, канати, грубу тканину.

48

Волков Роман Михайлович (1885-1959) – український фольклорист і літературознавець, професор. Перший ректор Одеського інституту народної освіти (1920-1923), пізніше перший декан філологічного факультету Одеського державного університету.

49

Триліський Олекса Лукич (1892-1937) – український радянський діяч. Голова Одеського окружного виконавчого комітету (1927-1930).

50

«Алло на хвилі 477» – естрадна вистава-ревю в театрі «Березіль», прем'єра якої відбулася 9 січня 1929 року. Режисери Володимир Скляренко, Борис Балабан, Леонтій Дубовик під керівництвом Леся Курбаса. Музику написав Юлій Мейтус, тексти пісень – Майк Йогансен.

51

Окружком – окружний комітет.

52

Підвал – нижня частина газетної сторінки, відділена для окремої статті; стаття, яка займає нижню частину газетної сторінки.

53

МОДР (рос. МОПР) – Міжнародна організація допомоги борцям революції; комуністична організація, яка надавала матеріальну допомогу лівим діячам в усьому світі.

54

Шпол Юліан (справжнє ім’я Михайло Омелянович Яловий; 1895-1937) – український поет, прозаїк, драматург. Перший президент ВАПЛІТЕ.

55

Полоцький Олександр Аркадійович (1886-1938) – український радянський діяч. Заступник народного комісара освіти УСРР (1928-1931).

56

Лебідь Максим Максимович (1899-1938) – український письменник. Директор Будинку літератури імені Блакитного.

57

Яворницький Дмитро Іванович (1855-1940) – видатний український історик, археолог, етнограф. Директор Дніпропетровського крайового історико-археологічного музею до 1933 року (з 1902-го, коли музей називався інакше).

58

Робкомгосп – робітниче комунальне господарство.