Безсмертний полк. Священна війна Путіна

Примітки

1

Я пишу слова «Перемога» і «Велика Перемога» з великої літери відповідно до їхнього офіційного вжитку в Росії.

2

Римська імперія та Візантійська імперія.

3

Alain Besançon. Sainte Russie. — Éditions de Fallois, 2012.

4

Alain Besançon. Sainte Russie. — Éditions de Fallois, 2012.

5

Henri Troyat. Alexandre Ier. Le Sphinx du Nord. — Flammarion, 2008; Царь в Париже. Возмездие без крови. — Новая газета.

6

Fiodor Dostoievski. Journal d’un écrivain. — Gallimard, 1972.

7

Белинский В. Г. Памятная книжка на 1840 год. — Санкт-Петербург, 1839.

8

Nicolas Gogol. Rome. — CreateSpace Independent Publishing Platform, 2016. Дивись також: Lucian Raicu. Avec Gogol: essai sur l’inconsistance. — L’Âge d’Homme, 1992.

9

Федор Достоевский. Письма к Аполлону Майкову (от 31 декабря 1867 г.; от 22 июня 1968 г.) // Полное собрание сочинений. — Т. 15. — Наука, 1996.

10

Цю поему («Пісня про Буревісника») написано у відповідь на кривавий розгін студентської демонстрації в Санкт-Петербурзі 4 березня 1901 р. Уперше її опубліковано в журналі «Жизнь», остаточно закритому царським урядом у червні того самого року.

11

Стаття, опублікована спершу в журналі «Новое время» й перевидана в посмертній книжці Розанова «Чорний вогонь». Див.: Vassili Rozanov. Le Feu noir. — Éditions du Rocher, 2006.

12

«Черные тетради», 1917–1919 рр. Див.: Zinanda Hippius. Journal sous la Terreur. — Editions du Rocher, 2006.

13

Александр Куприн. Ленин. Моментальная фотография // Голос оттуда. — М.: Согласие, 1999.

14

Політична поліція, створена 1917 року для боротьби з ворогами більшовицького режиму.

15

Народний Комісаріат внутрішніх справ (1934–1943). Ця організація відома тим, що керувала ГУЛАГом і відповідала за державну безпеку, це була таємна поліція, що поєднувала поліційні й судові повноваження. Вона була наступницею ЧК та ГПУ і предком КГБ.

16

Лист від 13 листопада 1913 року, посланий із Кракова на Капрі. Ленин В. И. Полное собрание сочинений. — Т. 48. — Москва, 1970.

17

«Вірш про патріарха Тихона» (1923 р.) // Маяковский В. Полное собрание сочинений. — Т. 5. — Москва, 1955–1961.

18

«Інонія» (1918 р.), відомий вірш Єсеніна, в якому він уявляє себе пророком нової країни.

19

Назва внутрішньої політики Совєтської держави в 1918–1921 рр. Її характеризували націоналізація промисловості, монополія на сільськогосподарські продукти першої необхідності, заборона приватної торгівлі, терор проти «ворожих елементів» і т. ін.

20

«Про любов», незакінчене есе 1927 р.: Enfant-terrible; Проза.ру.

21

«Братская ГЭС», поема, опублікована в журналі «Юность» 1965 року.

22

Сергей Эйзенштейн. Патриотизм — моя тема // Избранные произведения: в 6-ти т. — Т. 1. — Москва, 1964.

23

Margarete Buber-Neumann. Déportée à Ravensbrück: Prisonnière de Staline et d’Hitler. — Points, 1995.

24

Лидия Осипова. Дневник колаборантки. — Москва: РОССПЭН, 2014.

25

«Правда». — 1941. — 8 січня.

26

Постанова Оргбюро Центрального Комітету від 4 вересня 1946 року, опублікована у вид.: «Культура и жизнь». — 1946. — 10 вересня.

27

Теорію побудови соціалізму в одній економічно нерозвиненій країні — Росії — без розвинених капіталістичних країн Європи (тобто всупереч догмі класичного марксизму) ухвалено 1925 року на XIV з’їзді Комуністичної партії, незважаючи на незгоду Троцького.

28

Dmitri Bykov. La Justification. — Denoël, 2005.

29

У французьких перекладах: Alexandre Zinoviev. Les Hauteurs Beantes. — L’Âge d’Homme, 1977; Homo sovieticus. — Julliard/L’Âge d’Homme, 1990.

30

Опубліковано 13 березня 1988 року в газеті «Советская Россия».

31

Росіян.

32

Письмо писателей, деятелей культуры и науки России. — Narod.ru. Текст спершу був опублікований у журналі «Литературная Россия» 2 березня 1990 року. Дуже швидко його підтримали 300 письменників, 76 художників, 78 учених, а також кілька музикантів і режисерів.

33

Oliver Stone. Conversations avec Poutine. — Albin Michel, 2017.

34

Голод начала 1990-х. — Livejournal.

35

Цю книжку опубліковано російською мовою 1993 року, через два роки — французькою. Зрештою найбільшу частину цієї книжки, присвяченої хвилі самогубств наприкінці 1980-х років, а надто на початку 1990-х років, авторка переробила, використавши її для своєї книжки «Кінець червоної людини».

36

Саме так називали в Росії сукупність часто-густо агресивних методів комунікації та image making, творення образу, що їх використовували політики. Термін «політтехнолог» відповідає англійському терміну spin doctor.

37

Viktor Pelevine. Homo Zapiens. — Le Seuil, 2001.

38

Michel Eltchaninojf. Dans la tête de Vladimir Poutine. — Solin / Actes Sud, 2015.

39

На думка Карла Шмітта, світова історія — це історія боротьби між морськими великими державами і континентальними. Цікавість до цієї думки відродилася й серед частини французьких крайніх правих, наприклад, в Алена де Бенуа, великого шанувальника Дугіна. Згідно зі Шміттом, що ніколи не покаявся за свої нацистські погляди, держави повинні обирати своїх друзів і ворогів залежно від своїх інтересів і утверджувати свій суверенітет волюнтаристським методом, надто війною.

40

Інтерв’ю з ним у статті «L’Idéologue de Poutine» // Politique Internationale. — 2014 (літо). — № 144.

41

«Завтра». — 1999. — № 315.

42

Интервью с Сергеем Кургиняном. — Лебедь.

43

Александр Дугин. Чечня: тучи сгущаются. — Международное Евразийское Движение.

44

David Satter. The Less You Know, The Better You Sleep: Russia’s Road to Terror and Dictatorship under Yeltsin and Putin. — Yale University Press, 2016.

45

Телеобращение президента РФ Бориса Ельцина к гражданам России 9 августа 1999 года. — Коммерсантъ.

46

Ольга Крыштановская. Анатомия российской элиты. — Захаров, 2005.

47

Ця фраза належить Єльцину, в промові, виголошеній 10 липня 1991 року, він сказав, що «Велика Росія підводиться з колін». Цю фразу перейняв Володимир Путін восени 1999 року після свого призначення на посаду прем’єр-міністра: «Росія може підвестися з колін і як слід гахнути». Потім цей вислів у його путінській формі регулярно повторювали кремлівські ідеологи, щоб утверджувати велич Росії і погрожувати Заходу.

48

Московські дворянські збори створено 1990 року відповідно до традиції царської доби, коли дворянство формувало збори для обговорення локальних питань без утручання у функціонування держави. Теперішні збори поділяються на секції згідно з територіальним поділом і складаються з нащадків колишніх дворян.

49

Иван Ильин. Наши задачи. — Т. 1. — Айрис-пресс. 2008; Антон Барбашін. «Иван Ильин, фашист, введенный в моду»: Intersection; Аналіз філософії Ільїна і її сприйняття з боку Володимира Путіна у вид.: Michel Eltchaninojf. Dans la tête de Vladimir Poutine.

50

На думку Ільїна, корпорація — форма вільної асоціації, яка відповідає принципу формальної демократії, а адміністрація — форма вертикальної організації державної влади. Для кожної країни конкретне поєднання їх має бути результатом багатьох параметрів, скажімо, розміру національної території, державних амбіцій, стану економіки й т. ін. Для Росії, як вважає Ільїн, ці параметри, а також особливості національної історії промовляють на користь сильної держави.

51

Иван Ильин. Наши задачи. — Т. 1.

52

Выступление Путина на VI Всемирном конгрессе соотечественников. — Youtube.

53

Що стосується Франції, див. вид.: Nicolas Непіп. La France russe. Enquete sur les reseaux Poutine. — Fayard, 2016; Cecile Vaissie. Les Reseaux du Kremlin en France. — Les Petits Matins, 2016.

54

Курсив мій. — Г. А.

55

О мифах русской революции и примирении красных и белых с исторической Россией. — Однако.

56

«Чёрный миф» о первом русском царе Иване Грозном. — Военное обозрение.

57

Олександр Дугін, низка з трьох лекцій, травень 2014 року. Геополітика розпаду СССР, частина III. — Геополитика.

58

Дуже впливовий журналіст, тепер декан Вищої школи телебачення при Московському державному університеті.

59

Ці теорії викладено в його праці: Арсен Мартиросян. Мифы пакта Молотова — Риббентропа: У 3-х т. — Вече, 2009.

60

Курсив мій. — Г. А.

61

Засудила насправді не Дума, а II з’їзд народних депутатів 1989 року, під час перебудови.

62

Путин оправдал перед Меркель пакт Молотова-Риббентропа. — NEWSru.

63

Пакт Молотова-Риббентропа: конец старого мира? — Фонд Егора Гайдара.

64

Antony Beevor. Berlin. The Downfall 1945. — 2002.

65

Nicolas Werth. L’Ivrogne et la Marchande de fleurs. Autopsie d’un meurtre de masse 1937–1938. — Tallandier, 2009.

66

Мы не собираемся признавать “вину за катынь”. — Livejournal. Курсив мій — Г. А.

67

Дмитрий Быков: Как можно было там увидеть реабилитацию фашизма? — Эхо Москвы. Курсив мій — Г. А.

68

Главный герой Нового года — танк. — Новая газета.

69

Сванидзе: закон Яровой может привести к запрету исследований о войне. — РИА Новости.

70

Илья Старинов. Мины замедленного действия // Альманах «Вымпел». — Москва, 1999. — № 1.

71

Сергей Кара-Мурза. Манипуляция сознанием. — Алгоритм, 2000.

72

Марк Солонин: пора открыть главную тайну войны — число погибших. — Newsland.

73

Владимир Мединский. Война. МифыСССР. 1939–1945. — Ольма, 2018.

74

Тімоті Снайдер. Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним. — Київ: Грані-Т, 2011.

75

А. Проханов: Как потрясает сознание мистерия, имя которой — «Бессмертный полк». — Politikus.ru.

76

Бессмертный полк: общерусский обряд воскрешения мертвых. — Геополитика.

77

Mark Neokleous. Long Live Death! Fascism, resurrection, immortality // Journal of political ideologies. — 2005. — T. 10.

78

«Юнармия» — новая молодёжно-патриотическая организация. — Warways.ru.

79

Шойгу: основная задача «Юнармии» — воспитать патриотов РФ, а не военных. — ТАСС.

80

Гимн Юнармии. — Ppatriotikasar.ru.

81

Раскраска с наклейками А4 Военная техника РН-781. — Ozon.ru.

82

Армейский спецназ. Раскраска для мальчиков. — Ozon.ru.

83

Детские костюмы военных, гимнастерки, пилотки, военная форма ВОВ. — Веселый тигра.

84

Военная вечеринка для детей: аты-баты, все в солдаты! — Fiestino.ru.

85

Мюнхенская речь Владимира Путина 10 февраля 2007 года. Стенограмма. Полный текст. — Архив интроверта.

86

«Його Фултонська промова. З нагоди десятої річниці промови Путіна в Мюнхені». — РБК.

87

Після розпаду СССР Росія і Україна підписали угоду, згідно з якою більша частина Чорноморського флоту дісталася Росії, але й далі перебувала в Криму. Термін дії угоди мав скінчитися 2017 року, але президент Янукович продовжив її до 2042 року, незважаючи на велике невдоволення опозиції та громадської думки.

88

Selon un rapport, seulement 14% des frappes russes en Syrie ont visé l’État islamique. — Zone Militaire.

89

Neil MacFarquhar. Questions Linger Over Russia’s Endgame in Syria, Ukraine and Europe. — New York Times.

90

Победа над терроризмом, испытания техники и боевой опыт: Минобороны РФ подвело промежуточные итоги операции в Сирии. — RT.

91

Ольга Елисеева. Геополитические проекти Г. А. Потемкина. — Москва: РАН, 2000.

92

Международное Байк-шоу в Севастополе. — Travelcalendar; Байк шоу 2018 “Русская мечта” 17–18 августа. — Крымские новости.

93

«А зачем нам такой мир, если там не будет России?» — PravdaNews.

94

Александр Проханов, интервью РСН 28.04.2015. — Livejournal.

95

Талант негідника: в Росії розповіли, як пропагандист Соловйов почав працювати на Кремль. — ЦЕНЗОРУ.НЕТ.

96

Владимира Путина поздравили по телевизору. — Коммерсантъ.

97

Вас голосовать против СПС никто, конечно, не призывает. Но, если что, — фильм Мамонтова повторить? — Новая газета.

98

Русские медиа изнутри. — Афиша Daily.

99

Проверена временем: как звучит знаменитая Мюнхенская речь Владимира Путина 10 лет спустя. — RT.

100

У Росії цю книжку, написану 1928 року, опублікували лише 1999-го.

101

Микола Хвильовий: Iсторія гасла «Геть від Москви!». — День.

102

Сечь, да не та. — MyWebS.

103

23 травня 1938 року його вбив у Роттердамі агент НКВД Павло Судоплатов із допомогою замаскованої вибухівки.

104

Alfred М. de Zayas. The Wehrmacht War Crimes Bureau, 1939–1945. — University of Nebraska Press, 1979; Israel Gutman. Nachtigall Battalion // Encyclopedia of the Holocaust. — Macmillan Publishing Company, 1990.

105

Alexander Statiev. The Soviet Counterinsurgency in the Western Borderlands. — Cambridge University Press, 2010.

106

Из протокола допроса бывшего начальника отдела Абвер-ІІ полковника Э. Штольце о сотрудничестве руководителей ОУН А. Мельника и С. Бандеры с Абвером. — Исторические Материалы.

107

Soft. Oksanen. Purge. — Stock, 2010.

108

Livre noir du communisme. — Robert Laffont, 1997. Ця книжка спровокувала лють деяких лівих кіл у Франції внаслідок порівняння злочинів совєтського і нацистського режимів як двох тоталітарних режимів. Див., напр. статтю: Gilles Perrault. Communisme: les falsifications d’un “livre noir”. — Le Monde diplomatique. — Décembre 1997.

109

Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки. — ЛІГА ЗАКОН.

110

Про заходи з відзначення у 2015 році 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни. — Верховна Рада України.

111

Порошенко: Бабин Яр — трагедія, що спонукатиме політиків до цивілізованих рішень. — Укрінформ.

112

Galia Ackerman et Anton Shekhovtsov: “La place de l’extrême-droite en Ukraine”. — Youtube.

113

Ідеться про договір, згідно з яким обидві сторони зобов’язуються співпрацювати та узгоджувати свої економічні політики, законодавство і спільні норми. Ця угода запроваджує повну й поглиблену систему вільної торгівлі. Поворот назад після п’ятьох років переговорів, а потім відмова проросійського українського президента Віктора Януковича підписати текст стали причиною української кризи, що почалася 23 листопада 2013 року з руху Євромайдан. Текст зрештою підписав президент Порошенко 16 листопада 2014 року, а Європейський Союз ратифікував цей договір 11 липня 2017 року. Остаточної чинності він набув 1 вересня 2017 року.

114

Промова на відкритті Днів німецької літератури в Клаґенфурті, 23 червня 2004 року. — ЛитМир.

115

Дугин А. Украина: моя война. Геополитический дневник. — Центрполиграф, 2015.

116

Emmanuel Carrére. Limonov. — Paris: POL, 2011.

117

Лимонов Э. Киев капут. Яростная книга. — Центрполиграф, 2015.

118

В. Сурков. Одиночество полукровки. — Россия в глобальной политике.

119

В. Сурков. Долгое государство Путина. — Независимая газета.

120

Иной русский мир. — Проект медиа.

121

Цифри федеральної служби статистики (Росстату) дуже опротестовують. За даними досліджень ЦРУ, в липні 2018 року населення Росії становило 142 122 776 осіб. — CIA. Інші джерела йдуть ще далі, стверджуючи, що населення Росії становить не більше, ніж десь 90 млн жителів, але це годі перевірити.

122

Эмиграция из России в 2016 — что происходит. — SofiTravel.ru.

123

Теорія, популярна в царській Росії в 1880–1890-х роках, після невдач, яких зазнали революціонери. Прогресивна інтелігенція тоді взялася за боротьбу з неписьменністю та інші аполітичні, проте корисні ініціативи.

124

Дядя Вова/Uncle Vova (English subtitles). — Youtube.

125

У XIX ст. Аляскою керувала Російсько-американська компанія. З огляду на труднощі використання тієї далекої території Росія 1867 року, напередодні золотої лихоманки, продала свою частку США.