Примечания

1

Тарнавський О. Два силуети Ірини Вільде // Сучасність. — 1983. — Ч. 6 Передрук: Тарнавський О. Відоме й позавідоме. — К.: Видавництво „Час" 1999. — С. 189–197.

2

Мафтин Н. Мала проза Ірини Вільде: неповторність індивідуального голосу. — Івано-Франківськ: Плай, 1998. — С. 35.

3

Захарчук І. Тендерна асиметрія канону соціалістичного реалізму: версія Ірини Вільде // Дивослово. — 2006. — № 6. — С. 52.

4

Розмову провадив головний редактор журналу Михайло Рудницький.

5

Неслухняний, пустотливий підліток (нім.).

6

Шваби — німецький субетнос, населення колишнього герцогства Швабія (південно-західний регіон країни). Так у Центрально-Східній Європі зневажливо називали всіх німецьких колоністів.

7

До Відня (нім.).

8

Реґат — давнє румунське королівство. Йдеться про власне румунські етнічні землі на відміну від української Буковини, яка після I світової війни була приєднана до Румунії.

9

трафіка — тютюновий кіоск. — Прим. авторки.

10

До побачення! (нім.).

11

„форцуґ" (нім.) — відмінник. — Прим. авторки.

12

Діти, уявіть собі (нім.).

13

випадково (нім.).

14

громовідвід (нім.).

15

будинок (рум.).

16

другий клас початкової школи.

17

Що нового чувати? (нім.).

18

Чи не правда? (нім.).

19

Ходіть уже, ходіть (нім.).

20

Гірський масив на Буковині.

21

Головна вулиця (нім.).

22

Ґранічери — румунські прикордонні жандарми. — Прим. авторки.

23

„українського ліцею" (рум.).

24

Пустощі — це не добре (нім.).

25

„Коли я був у Відні" (нім.).

26

„дуже добре" (рум.).

27

„Балади та ідилії" (рум.).

28

Кошбук Джордже (1866–1918) — рум. поет, у його творчості домінують селянські та патріотичні мотиви: зб. „Пряжа", „Пісні відваги".

29

Я хотіла (рум.).

30

„Православного ліцею" (рум.).

31

вулиця Садова (нім.).

32

Як вас звати? (нім.).

33

Русин (нім.).

34

четвертий ліцей (рум.).

35

Конференція — підсумкові іспити в гімназіях.

36

Діти (нім.).

37

Увага! (нім.).

38

Пролісок (нім.). Можливо, йдеться про фортеп'янну п'єсу П. Чайковського з циклу „Пори року".

39

Румунська пасторальна балада. Вважається однією з вершин румунського фольклору

40

Десь в маленькому краю,

Де земля є райська… (рум.).

41

Ось ідуть стежиною (рум.).

42

Сходять вниз долиною… (рум.).

43

угорець (рум.).

44

Історичний край у Східних Карпатах.

45

Великої Румунії (рум.).

46

три чабани (рум.).

47

незадовільно, погано (рум.).

48

мінус задовільно (рум.).

49

державні австрійські кольори.

50

отже (нім.). Йдеться про пом'якшене (альвеолярне, середнє між твердим і м'яким) [л] в українських говірках Буковини і подібне до нього [л] в німецькій мові, яке гімназисти, однак, вимовляли твердо, тобто неправильно.

51

„Ранковий листок" (нім.) — назва газети.

52

Я думаю, що ти нічого не матимеш проти (нім.).

53

У міжвоєнну добу Галичина була для Буковини особливо важливим епіцентром національно-культурного тяжіння, оскільки там, в умовах Польщі, зберігалися набагато сприятливіші і вільніші можливості культурного розвитку, насамперед завдяки вищому рівню національної свідомости українців.

54

У Західній Україні етнонім „українці" витіснив попередню самоназву — „русини" — щойно на поч. XX ст. Цей процес видозміни національного самоозначення означав поглиблення української ідентичності і її уніфікацію.

55

Музичне товариство (нім.).

56

Натура та бісова, дика тварина (рум.).

57

учні (рум.).

58

„Розвідник" (рум.).

59

„Свято єдности" — свято соборності румунських земель, які століттями перебували під владою інших держав.

60

Лілійна вулиця (нім.).

61

синьо-жовто-червоний румунський національний прапор.

62

Служба державної безпеки Румунії.

63

Місто в Південній Румунії.

64

синґальці — основне населення о. Шрі-Ланка (Цейлон).

65

несподіванка (нім.).

66

чує? (нім.).

67

цап'яча голова (рум.).

68

Румунська пропаганда часто фальшиво подавала український рух як тенденцію большевизму, спираючись на факт перебування більшості українських земель в СРСР.

69

збори (нім.).

70

утримання (нім.).

71

полотняні селянські шаровари. — Прим. авторки.

72

у майбутньому (лат.).

73

як суфражистка, феміністка (фр.), від англ. сл. „suffragism" — виборче право. Так називався рух у Великій Британії і США, що виборював рівні права жінок.

74

Ой лишенько мені! (рум.).

75

кузина (рум.).

76

"Чи банан кривий, чи ні?" (нім.).

77

Члени селянської румунської партії, однієї з найсильніших у країні (від слова „цара" — земля).

78

В Румунії тоді значними меншинами, що боронили свої етнічні права через демократичні інституції Європи, були угорці, німці, українці і болгари.

79

місто в Мароко — великий порт, символ зустрічі різних народів і культур.

80

нова людина (лат.).

81

буквально: „для шани" (лат.). За традицією університети надають вченим з інших університетів, політикам, громадським діячам звання „доктор гоноріс кауза", тобто „почесний доктор". Тут слова „бути студентом „гоноріс кавза" звучать іронічно.

82

Пітіґріллі (справжнє ім'я Діно Сеґре) (1893–1975) — популярний італійський письменник, автор еротичних романів і новел.

83

В оригіналі пропущене слово. — Ред.

84

справа залагоджена (нім.).

85

Боюсь данайців навіть із дарами (які дари приносять) (лат.). Про недовіру або підозрілість щодо чиїхось учинків, які здаються доброзичливими. (Вислів з поеми Вергілія „Енеїда" — слова жерця Лаокоона, який запідозрив підступність данайців (греків), що залишили біля мурів Трої велетенського дерев'яного коня.)

86

Мати Божа (лат.).

87

Мов душа ридає за тобою (рум.).

88

Це добре (фр.).

89

мій друже (фр.).

90

історична провінція на півдні Франції.

91

виноград (рум.).

92

виноград (нім.).

93

ялівець дівочий — сорт рослини (лат.).

94

загалом (нім.).

95

надлюдина (нім.).

96

поглинач картоплі (нім.).

97

Йдеться про п'єсу із симфонічної сюїти Е. Гріга „Пер Гюнт".

98

цілую руку (нім.).

99

на „ти" (лат., нім.).

100

продавець-учениця (нім.).

101

хотіла б, але боюся (польськ.).

102

чоловічість; мужність; стійкість (нім.).

103

смолівка поникла (смолянка) — багаторічна трав'яниста рослина родини гвоздикових. Має різкий запах, який відлякує комах.

104

Адлер Альфред (1870–1937) — австрійський психоаналітик, учень З. Фройда. Поглиблював і переосмислював деякі положення свого вчителя.

105

Так називалася нервова хвороба, яка виявлялася у хаотичних, спонтанних рухах людини. Від імені св. Віта (IV ст.), який вважався збавником від цієї недуги. У переносному значенні: різкі, неконтрольовані рухи людини.

106

немає сенсу (нім.).

107

часи змінюються (лат.).

108

в майбутньому (лат.).

109

костюм (чоловічий); убрання (нім.).

110

„Дівочий танець" (англ.).

111

система дводітності (нім.).

112

православний ліцей (рум.).

113

свинство (нім.).

114

одним словом (нім.).

115

„Денний листок" (нім.) — назва газети.

116

„Веселімося" (лат.). Цим словом починається середньовічний студентський гімн.

117

майстерний витвір; шедевр (нім.).

118

летюча зірка (нім., англ.).

119

чиста дошка (лат.), чисте місце, де можна вписати все, що хочеш.

120

вимкнути світло.

121

"Дхаммапада" („Шлях закону") — давньоіндійська літературна пам'ятка, книга висловів Гаутами Будди (VI ст. до Р.Х.).

122

Тут: залікова книжка.

123

„Австрійська площа" (нім.).

124

„Дерев'яна площа" (нім.).

125

до громадянської війни (лат.).

126

ніби, немов би, майже (лат.).

127

Моя люба дитинко (фр.).

128

панночка-гувернантка (нім.)

129

А до всього (нім.).

130

вічний двигун (лат.).

131

татко, від нім. слова Vater — батько.

132

задня думка (здебільшого з таємними намірами) (нім.).

133

нерозважлива (сліпа) любов; букв. мавп'яча любов (нім.).

134

Натяк на націоналістичний рух (ОУН), який у 1930-і роки щораз ширше охоплював західноукраїнську молодь.

135

Рудольф Валєнтіно (Родольфо Валєнтіно) (1895–1926) — американський актор, за походженням італієць. Прославився в німих фільмах 20-х років, створивши образ екзотичного „латинського коханця", фатального спокусника.

136

Sa triasca (рум.) — „Нехай живе". Цими словами починається державний славень Румунії.

137

ірредента — від італ. irredento — невизволений. Ідеться про боротьбу буковинців за самостійність і соборність України. (Іредентизм — політичний і громадянський рух наприкінці XIX — початку XX ст. за приєднання до Італії прикордонних областей Австро-Угорщини з італійським населенням).

138

вид бального танцю (фр. lancier).

139

Заснований у 1888 році в Парижі Луї Пастером (1822–1895) науково-дослідний мікробіологічний інститут (пізніше отримав назву Інститут Пастера).

140

туга за батьківщиною (домом); ностальгія (нім.).

141

І казки є неправдивими (нім.).

142

Ausweis (нім.) — документ; пропуск, посвідчення особи. — Ред.

143

Свята простота (лат.).Ред.

144

Жанна Попович. Ірина Вільде не була дикою // Дзеркало тижня. — № 25 (604), 1–7 липня 2006 р.

145

Жанна Попович. Ірина Вільде не була дикою // Дзеркало тижня. — № 25 (604), 1–7 липня 2006 р.

Загрузка...