Метелики на шпильках. Б'є восьма. Повнолітні діти

Пояснення слів

аби ні (двері притиснули) — аби ня (мене) (двері притиснули)

абсолюторія — закінчення університету (без захисту диплому)

абсольвент — випускник; той, що закінчує (закінчив) навчальний заклад

автосуґестія — самонавіювання

акуратно — саме так; точно

алярм — тривога

алярмовий — тривожний; сигнальний

Альзо — прізвисько вчителя; від часто вживаного в німецькому мовленні слова also — отже

анцуґ (нім.) — костюм

апашка — хустка (шийна)

аула (авла) — актова зала

б'ючка — живчик; місце на тілі, де відчувається пульсування крові

баба — святковий хліб циліндричної форми з гарного пшеничного борошна

бакшиш — хабар

бальончик — м'ячик

банька — тут: булька (мильна)

баньки — банки (лікувальні)

бельфер (рум.) — ірон. учителина

бігме — їй-богу (вживається для запевнення, підтвердження тощо)

бокобороди — бакенбарди

бомбоньєрія — коробка для конфет

брансолєта — браслет

братова — дружина брата

бубі-фризура — вид зачіски (польськ. розм. bubek — молодик, піжон)

буката, букарка — скибка (хліба)

бутоньєрка — петелька

бюрко — письмовий стіл

бюро — контора, канцелярія; місце служби

вакації — канікули

валькірія — у давньоскандинавській міфології войовнича діва-богиня, що допомагала героям у битвах

варуватися — берегтися, оберігатися

Великий Віз — Чумацький Шлях

взяти на шпіц — викрити, розкрити

вибільник — фахівець з вибілювання; тут: людина, яка сама себе вибілює від поганої репутації

виґа (польськ.) — бувала людина

виповісти (службу) — звільнити

випровадитись — вибратись; виїхати

вирід — виродок

вівкіт — крик, вигукування

віддатися — вийти заміж

відрухово — мимовільно; машинально, несвідомо

візитатор — інспектор

восьмак — учень восьмого класу

вправляти(ся) — репетирувати

враза — образа

вуйко — брат матері, дядько

габік — вид одягу

гальо — алло

галь-паль — швидко і як-небудь (щось робити)

гандлевий — торговий

гапт — гаптування

гарівка (з польськ.) — важка, виснажлива робота

гекзаметр — віршовий розмір в античній поезії, шестистопний дактиль з постійною цезурою

гиблівка — тонка дерев'яна смужка; стружка

гицель — людина, що виловлює собак (вживається також як лайливе слово в значенні "нікчема", "негідник" тощо)

готар (рум.) — межа; кордон

гофрат (нім.) — надвірний радник

гоц (рум.) — злодій; шибеник

груба риба — важлива персона

ґажа (польськ.) — платня

ґаза — газ (вид тканини); марля

Ґартенґассе (нім.) — вулиця Садова

ґеравс (нім.) — геть

ґерлз (англ.) — дівчата

ґлянцпапір (нім.) — наждачний папір

ґранатовий — темно-синій; темно-синій з червонуватим відтінком

ґратулювати — вітати

ґратуляція — вітання

двірець — вокзал

деклінація — відмінювання

директорова — дружина директора

диспонувати — мати в розпорядженні, розпоряджатися

діґестор — автоклав, герметичний апарат для проведення процесів з нагріванням і під тиском

дідичка — поміщиця, землевласниця

дітвак — дитина

добродзійка — дружина священика

домів — додому

домнішора (рум.) — панна

домнул (рум.) — пан

достаточно — задовільно (оцінка)

драбуга — здоровило, негідник; босяк

дроґерія — крамничка санітарії і гігієни; аптекарська крамниця

другачка — учениця другого класу

еманувати — випромінювати

емеритальний — пенсійний

Ерос — давньогрецький бог кохання

жарівка — електролампочка

живина — істота

жовнір — вояк; солдат

заборчий (польськ.) — загарбницький; агресивний; хижий

заколесник — велосипедист

закравувати (з польськ.) — скидатися, бути подібним

закрутити юра — забити баки, задурити голову

закукурічений — розпалений люттю, злий

залеглий — затриманий; не виконаний у належний термін

заміт — закид

зачадження — отруєння чадним газом

зашарітися — почервоніти

звіди — розвідка; вісті, новини

зеро — нуль

зиск — прибуток; користь

зіхер (нім.) — надійно; впевнено; навпевно

змисл — почуття; відчуття

зрезиґновано — покірно, смиренно; з відмовою від чогось

зрезиґнувати — відмовитись, відступитись від чогось

зруб — місце, де був вирубаний ліс. Спосіб зведення будинків з колод або брусів, які укладають горизонтальними рядами, а в кутах і в місцях перетинання з'єднують врубками

індекс — показник, список; залікова книжка

інтруз — чужинець; зайда; непроханий гість

їнгач — від рум. înhãitá — заводити погані знайомства; співжити; крутити любов

кадовб — тут: тулуб

кам'яниця — кам'яний будинок

капа — легке покривало

караван (з польськ.) — похоронна процесія

карафка — графин

каса (рум.) — будинок, хата

кафтаник — кофточка

каюк — каяк, байдарка

кварантанна — карантин

кертиця — кріт

кланц — клац (від кланцати (діал.) — клацати)

клямка — пластина з важільцем, якою зачиняють і відчиняють двері, хвіртку тощо; дверна ручка

кокетерія — кокетство

колокій — колоквіум, розмова викладача із студентами з метою вияснення і підвищення їх знань

колонська вода — одеколон

комірник — людина, яка винаймає помешкання, квартирант

коміть (головою) — стрімголов, сторчголов

кон'юґація — дієвідмінювання

конвенанс — правила доброго тону, етикет

консументи — споживач

конфітура — варення

корепетитор — репетитор

кочільце — кружальце

кошниця — висока вузька повітка, виплетена з лози, куди засипають кукурудзу в качанах

крапанистий — цяткований

крати — ґрати

креденс — буфет для посуду

крижі — нижня частина спини; поперек

круглі (гра) — кеглі

кукла — тут: лялечка

кульчик — сережка

куна — куниця

лавиця — лавка

лей — румунська грошова одиниця

летун — льотчик

лещата — лижі

лєґуміна — ласощі; десерт; солодке

лик — ковток

Лілієнґассе (нім.) — вулиця Лілійна

лякер — лак

льокатор — квартирант, винаймач житла

льоки — локони

льонґус — довгий

май (діал.) — мабуть; більше

май (рум.) — більше; менше; найбільше; найменше; небагато; майже; ще (і тепер); знову; головно

майточки — трусики (жіночі)

мамут — мамонт

мандрагора — південна багаторічна трав'яниста рослина пасльованих із м'ясистим кореневищем; використовується в медицині

мари — ноші для перенесення мерців

матура — іспит на атестат зрілості; атестат зрілості

махер — ділок, комбінатор; майстер у якійсь справі

маца — у єврейському релігійному обряді — пасхальний прісний пшеничний хліб у вигляді тонких сухих коржів

мементо — нагадування, застереження

мент — дуже короткий проміжок часу; момент, миг

метрополія — будинки крайової церковної влади в Чернівцях

міноритет — учні молодших класів; національна меншина

морфіна — морфій

мушка — штучна темна плямка на щоці

мушля — черепашка; частина зовнішнього вуха

муринятко — неґреня

набакир — з нахилом набік; зсунувши на одне вухо (переважно про головний убір)

наборзі — швидко; похапцем

наброїти — накоїти, навитворяти

нагло — раптово

нагнітки — мозолі

направці — вправо

нарік — наступного року

недискретний — такий, що не вміє зберігати таємницю; нетактовний, неделікатний

ненадійний — тут: несподіваний; на якого, не надіялися (не сподівалися)

нетля — невеликий нічний метелик

нефоремний — безформний, незграбний

нижа — ніша

нів (діал.) — ні

номен (лат.) — ім'я; титул; слава

нострифікувати — отримати визнання диплому про закордонну вищу освіту нарівні з дипломом, виданим аналогічним вищим закладом; прийняти на рівних правах іноземний диплом, вчений ступінь

нота — оцінка (бал)

обарінок — бублик

обичаї — поведінка; звичаї, порядки

обсервувати — спостерігати

обцас — каблук, підбор

одинка — одиниця (оцінка)

околіт — сніп, обмолочений нерозв'язаним або перев'язаний після обмолоту

олеодрук — олеографія (картина)

оранжада — апельсиновий газований напій

орґантина — орґанді, тонка матова шовкова тканина

орудка — справа (перев. незначна, дрібна)

осотувати — покривати, огортати

остемпльований — проштампований

остентаційно — демонстративно; підкреслено; навмисно

отомана — широкий м'який диван з подушками замість спинки і валиками по краях

офіра — жертва

охлап (польськ.) — недоїдки, залишки

очодоли — очні ями

папільоти — папільйотки, шматки паперу, тканини тощо, на які накручують волосся для домашньої холодної завивки

параван — ширма

партер — перший поверх

пауза — перерва (між уроками)

пергамін — пергаментний, жиронепроникний папір для пакування і технічних потреб

передпокій — перша при вході в помешкання кімната, де лишають верхній одяг, головні убори тощо

переферментованний — переброджений, перешумований

перешварцувати — перепустити "на чорно" (за хабар тощо); від нім. schwarz — чорний

Періґор — історична провінція на півдні Франції

пипоть — хвороба птахів — хрящуватий наріст на кінчику язика, тіпун

піддирати — забирати частину яєць із гнізда, сот із вулика

підкасувати — підтикати

пільний — польовий

плоскорізьба — барельєф

побічниця — спинка ліжка; бокова дошка ліжка

позір — увага; струнко (військова команда)

поличник — ляпас

половий — статевий

по-німацьки — як німі люди; німак — німий

по-штубацьки — по-школярськи, по-дитячому (від штубак — школяр, здебільшого 1-2-х класів)

претекст — привід

префект — начальник міської поліції

префектура — приміщення міської поліції

прецінь — адже; між іншим; проте, однак

приватистка — та, що навчається приватно у репетитора

пригрив — пригравка

приспорювати — збільшувати

присюди — навприсідки, присядом

притока — привід, нагода

приходство — парафія

пришпилила-м би — я би пришпилила

про форма (лат.) — виконання чогось лише задля форми

проба — репетиція

прогулька — прогулянка

просмик — місце, де можна просуватися, проходити між чимось

профухс — молодший, нижчий "фухс"

пушка (пальців) — пучка

пфуй (нім.) — тьху; фу

рам'я — плече

рамена — плечі

рантух — тонка бавовняна тканина

реверенда — ряса, верхній довгий одяг у талію в духовенства

ревідувати — обшукувати, ревізувати

резиденція — тут: садиба священика

реченець — термін, строк

рихт [рехт] (нім.) — рація: мати рихт — мати рацію

ришкований — з рюшами

рогачка — шлагбаум

ролета — штора

ромен — ромашка

Роминія маре (рум.) — велика Румунія

рудера — старий, занедбаний будинок

рундук — ґанок

рутяна (рум.) — русинка (українка)

руханка — гімнастичні вправи; фізкультура

Сагара — Сахара

саля — зала

сапрісті (фр.) — чорт його бери; хай йому чорт (біс, дідько)

селединовий — блідо-зелений (салатовий)

сервус! (лат.) — привіт! вітаю!

сестрінок — небіж, син сестри

сильветка — силует; фігура; образ

синґалезка — представниця етносу, який становить основне населення Шрі-Ланки

сінник — матрац

сіпкий — рвучкий

скапаритися — занепасти; пропасти

скоботати — лоскотати

скорц — узорчаста вовняна тканина, яку вішають на стіну як килим

служба — прислуга

смар — мастило; олива; паста

смок (польськ.) — дракон

сніговці — ботики (утеплені)

совгани [совги] — ковзани

сокотитися — берегтися

сопівковий — вузький, як сопілка

сопух — сморід

сорокатий — строкатий

сп'юшок — сплюшок (пестл. від сплюх)

спацерувати — проходжуватися, гуляти

співкотіти — засоромитись

спочинь — вільно (військова команда)

ссавець — тут: присосок

станція — квартира з повним утриманням (харчуванням, пранням тощо)

стрий(ко) — брат батька, дядько

стріпіхатий — недбало причесаний, розкуйовджений

ступінь — тут: градус, підвищення в аудиторії

суб'єктка — продавщиця

сухітник — хворий на туберкульоз

сфінґований — вигаданий; підроблений; симульований

схлібляти (з польськ.) — догоджати, лестити

талаган — бур'ян

тамбуріно — тамбурин, музичний ударний інструмент

танечниця — танцівниця

тарочко — гра в карти

тихолази — пантофлі, капці

тінник — абажур

тран — риб'ячий (китовий, тюленевий) жир

трей чобань (рум.) — три чабани

трема — хвилювання; страх; тремтіння

тресура — дресирування

триба — триб, шестірня

трут — гніт або висушений гриб трутовик, який займається від іскри і використовується для розпалювання вогню

туш — душ

убікація (польськ.) — клозет, убиральня

убрання — костюм; одяг

усна яма (з польськ.) — ротова порожнина

фаґас (польськ.) — прихвостень, підлабузник

файф (англ.) — грати на сопілці, флейті

фальбанка — оборка (вузька), шлярка (на сукні, фартушку тощо)

фата морґана — фата моргана (італ. fata morgana — фея Моргана) — різновид міражу; перен. щось примарне, нереальне, оманливе

фатерко — батечко; від нім. Vater — батько

ферії — канікули

ферцірунґ (нім.) — прикраса; оздоблення; орнамент; декорація

філіжанка — горнятко, чашка

філістер — самовдоволена обмежена людина з міщанським світоглядом; обиватель

фіфак — пустий, легковажний хлопець або молодий чоловік

фіякр — фіакр, бричка; легка карета

фордансер — платний партнер для танців

фотель — м'яке крісло

фохи — капризи

фреквекція — відвідуваність

фулей — фуле, вовняна пальтова тканина з саржевим переплетенням і з трохи ворсистим лицевим боком

фуркало — дзиґа

футераль — футляр; чохол

футрина — одвірок, лутка

футро — хутро; шуба

фухс (нім.) — лис; перен. хитрун; пройдисвіт

хідник — доріжка

хусит — хасид

цваєр (нім.) — двійка (оцінка)

цваєрус — двійочник

центиметр — сантиметр

цера — шкіра (обличчя); колір (обличчя)

цинамон — кориця

цира — заштопане місце

цирувати — штопати

ціпендрак — курчатко

цюцюбабка — піжмурки

черчеташ (рум.) — розвідник; тут: член однойменної скаутської організації

шваґер — шурин

шквиря — снігова буря, хуртовина

шкіц — ескіз

шкоцький — шотландський

шлюс (нім.) — кінець; по всьому

шляк трафити (може) — прокльон-лайка німецького походження (через польське посередництво); пряме значення — "апоплексичний удар"

шляфрок — легкий домашній напівхалат

шмельц — непотріб, мотлох

шмінка — губна помада; грим

шміргефт (нім.) — чернетка; зошит для чорнових варіантів

шпанівка — від нім. spannen — натягати

штамбух (нім.) — книга для пам'ятних записів

штивний — твердий, негнучкий; перен. холодний, суворий, офіційний

штудерний — кмітливий, хитрий

шувар — аїр, лепеха, татарське зілля

шульамт (нім.) — відомство у справах школи

шулька — качан кукурудзи

щепа — прищеплене фруктове дерево (здебільшого молоде)

як стій — тієї ж миті, негайно

якби-м могла — якби я могла

янгол — ангел

ясмин — жасмин

Уклав Ярослав РАДЕВИЧ-ВИННИЦЬКИЙ