Син Начальника сиріт

Подяки

У написанні цієї книжки мені посприяли Національна агенція підтримки мистецтва, Фонд Вайтінґа й літературна програма Стенфордського університету. Окремі розділи роману виходили в таких часописах: «Barcelona Review», «Electric Literature», «Faultline», «Fourteen Hills Review», «Granta», «Hayden’s Ferry Review», «Playboy», «Southern Indiana Review», «Yalobusha Review», «ZYZZYVA». Також автор глибоко вдячний Медичній бібліотеці Калмановіца в Каліфорнійському університеті Сан-Франциско, де написано більшу частину цієї книжки.

Дуже вдячний тим людям, які супроводжували мене в подорожі до Північної Кореї: доктору Патріку Сяопіну Вану, Вілларду Чхі та вельмишановному доктору Джозефу Мак-К’юну Ха. К’юнмі Чхун, бібліотекареві відділу кореїстики Стенфордського університету, і Шеріл Мак-Ґрат з бібліотеки Вайденера в Гарварді. Неоціненну підтримку мені надав професорсько-викладацький склад літературного факультету Стенфордського університету: Івен Боленд, Елізабет Толлент і Тобіас Вулфф. Дуже дякую Скоттові Гатчінсу, Еду Шварцшильду, Тодду Пірсові, Скіпу Гораку і Нілові Коннеллі - усі вони читали перші редакції роману й давали мудрі поради.

Кращого редактора й шанувальника, ніж Девід Еберсгофф, годі й відшукати. Воррен Фрейзер, як завжди, - справжній король літературних агентів. Особливі подяки належаться Полу Найту, який пошив свого вчителя в учні. І також не можу втриматися від слів глибокої вдячності доктору Патриції Джонсон, доктору Джеймсу Гарреллу та високошанованій Ґейл Гаррелл. Моя дружина дала цій праці натхнення, а діти - високу мету: тож дякую тобі, Стефаніє, і спасибі вам, Джупітере, Джеймсе Джеронімо і Джастіс Еверластінґ.