Зовнішня історія. Penis. Керівництво з експлуатації

Розділ 1. Від наскельних малюнків до Tinder

Ми всі бачили їх – численні пеніси, нашкрябані в громадських туалетах, залізничних вагонах та шкільних убиральнях. Це частина традиції, що тягнеться з незапам’ятних часів. 2004 року на віддаленому острові Астипалая було знайдено камінь, на якому якийсь грек близько 2500 років тому старанно видряпав ерегований член та супровідний текст: «Тут був Никаситимос і підкорив Тиміона». Обидва імені чоловічі, що засвідчує: до гомофілії на тих теренах у ті часи ставилися значно легше, ніж у багатьох місцях у наші дні.

Пеніс не лише відігравав непересічну роль у Давній Греції, а й справив доленосний вплив на різні культури впродовж усієї людської історії. Цей орган уважався втіленням сили та здатності суспільства рости і розвиватися. Важливою передумовою досягнення високої суспільної мети є насамперед спроможність громадян розмножуватися. Пеніс не лише необхідний інструмент для реалізації цього завдання – його ще й легко зображувати. Тож зовсім не дивно, що чоловічий статевий орган став помітним символом родючості, розвитку та добробуту.

Графіті на Астипалаї – далеко не перший опус, присвячений пенісу. Найстаріші печерні малюнки та петрогліфи з такими мотивами датуються пізньою частиною кам’яного віку і мають, таким чином, сорок тисяч років.

Хоча і наших прадідів, які жили в печерах, і давніх греків вочевидь цікавив чоловічий статевий орган, усі вони були невинними хлоп’ятами порівняно з римлянами. У давньоримському місті кроку не можна було ступити, щоб не натрапити на зображення або повідомлення сексуального змісту, пеніси ж були воістину всюдисущі.

Погляд римлян на оголеність та сексуальність значно відрізнявся від тих, що характеризували наступні епохи. Майже впродовж усього існування Римської імперії пеніс, а особливо ерегований пеніс, був символом сили і влади. Сексуальність сприймалася не тільки як природна частина життя, а ще й як інструмент домінування. Вільні римські чоловіки могли займатися сексом здебільшого з ким хотіли – з дружиною, коханкою чи випадковою рабинею, – це було несуттєво. Секс між представниками однієї статі теж був доволі прийнятним. Важливо було зважати на одне: хто є активною стороною. Дозволити проникнення в себе означало символічну відмову від впливу і влади в суспільстві. Для солдата покарання за це було таким само суворим, як і за дезертирство, – його засуджували на смерть.

Небагато знайдеться місць, де ставлення до сексу було більш очевидним, ніж у Помпеї, місті, похованому під попелом за кілька секунд 79 року після Р. Х., під час страхітливого виверження вулкану Везувій. 1748 року в тих місцях розпочалися розкопки, й археологи віднайшли місто, застигле в часі, яке донині продовжує давати нам неоціненний матеріал для вивчення буденного життя давніх римлян.

Дуже швидко дослідники з’ясували, що Помпеї були свого часу курортом – місцем, куди їхали відпочити та побалувати себе, і не в останню чергу через заняття сексом. Його вулиці та стіни будинків рясніють гравюрами ерегованих пенісів, що вказують шлях до численних борделів міста. У самих борделях виявлено картини та мозаїки, які залишають небагато простору для фантазії. Лише в борделі «Lupinas» («Вовча нора») можна побачити понад 100 зображень сексуальних позицій і дій.

Наскільки цікавими є картини і мозаїки, настільки ж широкий і вибір текстів, що прикрашають стіни повсюди в Помпеї. Багато з них вельми нагадує те, що ми й сьогодні часом зустрічаємо в громадських туалетах, і засвідчує, що у певних сферах майже за 2000 років люди особливо не змінилися. На думку дослідників, помпейські графіті були написані звичайними римлянами, і вони дуже різні – від невинного «Маркус кохає Спендузу» до грубіших висловлювань на кшталт «Я тут переспав з багатьма жінками» і «Теофілусе, не займайся оральним сексом із жінками біля міського муру, як пес».

Не дивно, що в такому суспільстві серед богів на захист від зміїв, смертності немовлят та порушення обіцянок знаходимо також спеціального бога, що опікувався пенісами, – Фасцинуса. Це ім’я знайшло продовження в слові «фасцинація» (від лат. fascinare – «зачаровувати» або «вдаватися до магії»).

У Римській імперії звичним було використання прикрас у формі пеніса з крилами, так званих фасцинумів. Їх часто вішали на шию новонародженим хлопчикам для захисту від зла та шкідливої магії. Окрилені пеніси знаходимо повсюди в тогочасних графіті та мозаїках у Римі та інших містах.

Сьогодні зображення пеніса перемістилися із печерних каменів і римських борделів до Snapchat та Tinder. Надсилання фото пеніса – dick pics – геть незнайомим особам стало поширеним явищем.

Програма NRK[1] Innafor («У межах») 2018 року ознайомила громадськість із результатами дослідження, в рамках якого норвежців у віці 18–30 років запитували про їхній досвід, пов’язаний із dick pics. 59 % жінок повідомили, що отримували такі фото, й більшість описала цей досвід як небажаний. Водночас третина чоловіків відповіла, що надсилали знімки пеніса, і лише 6 % зізналися, що робили це з власної ініціативи. З цього випливає очевидний висновок: у розумінні поняття «заохочення» між жінками і чоловіками існує певна відмінність.

Статистика Норвегії узгоджується, поза тим, із ширшими дослідженнями, проведеними з-поміж інших країн у США, і ніщо не свідчить про те, що явище dick pics найближчим часом зникне. Тож чоловікам, які надсилають такі знімки, варто усвідомити, чого вони таким чином досягають. Коли їх запитують, відправники здебільшого відповідають, що роблять це з метою почати сексуалізовану розмову. Розрахунок простий: якщо одна зі ста жінок відреагує позитивно, то воно того вартує. Інші розповідають також, що не впевнені в собі й своєму «спорядженні». Надсилати фото свого пеніса і, можливо, зрідка отримувати позитивні відгуки, є для них таким собі способом підвищити власну самооцінку.

Незалежно від причин, що спонукають хлопців та чоловіків надсилати dick pics, не зайвим буде ввійти у становище отримувача, щоб зрозуміти, що відчуває він/вона. Дослідження показує, що майже 70 % жінок зазнали неприємних і принизливих переживань, пов’язаних з отриманням таких фотознімків, лише 12 % сприйняли це як щось кумедне, і жодна не вважала це сексуально збудливим. Надсилання знімків пеніса особам, які про це не просили, прирівнюється до того ж до появи в громадському місці в оголеному вигляді й передбачає відповідальність згідно із законом. Тож навіть якщо ви вважаєте фото свого пеніса вельми привабливими, прибережіть їх для тих, хто фактично хоче їх бачити.

Фасцинація пенісом має право на існування, байдуже, сидить він на вашому власному тілі чи на чиємусь. Адже до цього вдавалися ще наші далекі пращури. Однак незалежно від того, наскільки гарно пеніс запакований і представлений, важливо, що всередині.