Мені завжди не давало спокою питання, що ж трапляється з демонічними сутностями, коли іммігранти покидають свою рідну землю. Американці ірландського походження пам’ятають фей, норвезького — пригадують ніссе, грецького — вриколакасів. Але згадують вони їх тільки у стосунку до того, що траплялося у Старому світі. Коли я одного разу запитав, чому таких демонів не видно в Америці, ті, хто ділилися зі мною історіями, захихотіли і пояснили, що вони «боялися перетнути океан, це аж надто далеко», завваживши, що і Христос з апостолами так ніколи й не дісталися Америки.