Айвенго

1

«Уеверлі», перший роман Скотта; «автор Уеверлі» – В. Скотт (див. передмову).

2

Едвін – герой поеми ірландського поета томаса Парнелла (1769–1718) «Казка у старовинному англійському стилі» (1729).

3

Митець-маньєрист – тут митець, що вживає виключно одну манеру письма.

4

Благословляючи долю, щастя в ньому вбачають. – Перефразований рядок з трагедії Джозефа Аддісона «Катон» (1713).

5

«…Дивуватися з того, що успіху вони більше не мають» – рядок з поеми Семюела Джонсона (1709–1784) «Намарність людських бажань» (1749), присвячені шведському королю Карлу ХІІ, який у 1718 р. був смертельно поранений під Фредерікшельдом.

6

Річард І Лев’яче Серце (1157–1199) Плантагенет – англійський король з 1189 р.

7

…Трагедії талановитого і нещасливого Логана «Рунемед»… – У цій драмі автор побачив зображення ворожнечі між саксонськими і норманськими баронами. – Джон Логан (1748–1788) – шотландський літератор і проповідник, чия духовна кар’єра не склалася, зокрема через несхвальне ставлення шотландської церкви до театру. У першому акті «Рунемеда» (1783) саксонські й норманські дворяни виходять з протилежних боків сцени.

8

Збирач старовини Лоренс Темплтон з Кемберленда – герой роману Скотта «Антикварій».

9

Втім нещодавно якийсь анонімний автор зробив спробу написати продовження «Оповідей шинкаря» – цикл із 6 романів, що виходили трьома серіями («Пуритани», «Единбурзька в’язниця», «Ламермурська наречена», «Легенда про Монтроза» та ін.) й містили оповіді, нібито зібрані й опубліковані двома шкільними вчителями. Наприкінці 1819 р. З’явився новий випуск цієї серії – підробний, що спростувати було нелегко, бо автор «Уеверлі» зберігав інкогніто. Причиною інциденту була конкуренція між двома видавничими домами.

10

«Trick upon trick» у Скотта, «sham upon sham is too much for any man» у Марії Еджворт (1767–1849), ірландської письменниці, яку Скотт особливо поціновував за вміння зображати звичаї і національні типи своєї країни.

11

Гарун ал-Рашид – каліф Багдада; Месрур – його головний євнух; Джафар – великий візир; володар правовірних – Магомет; історія «Il Bondocani, or the Calif Robber» (robber, англ. – грабіжник, розбійник) з’явилася в серії «Нові арабські ночі» (1812). Про пригоди перевдягненого Якова V (1513–1542), короля Шотландії, Скотт розповів у поемі «Діва озера» (1810).

12

Томас Персі (1729–1811) – єпископ Драмора (Ірландія) і фольклорист, у 1765 р. видав книгу «Пам’ятки старовинної англійської поезії» («Reliques of Ancient Enggish Poetry»), яка кілька разів перевидавалася на зламі ХVІІІ—ХІХ ст.

13

Едуард IV (1442–1483) – англійський король з 1461 р.

14

Шервудський ліс – місце дії балад про Робіна Гуда.

15

Латинська фраза, що не має смислу.

16

…Подібне до слів Фальстафа… – «От би дізнатися, де знайти такий крам, як добрі імення». – Шекспір, «Генріх ІV», ч. І, дія 1, сц. 2.

17

Чорний принц – Едвард, принц Валлійський (1330–1376), син англійського короля Едварда ІІІ.

18

Трінг, Вінг, Айвенго – селища у Букінгемширі, далеко від Йоркшира, місця дії роману; вважають, що вони не належали родині Хемденів.

19

«Порохова змова» – невдалий замах, організований католиками на життя англійського короля Якова І (1605).

20

Окінлекський рукопис – так званий список «романтичних імен», доданий до «Сера Трістрама» (1804).

21

Драйєздаст, член Товариства антикваріїв – знайомий Джонатана Олдбока з Монкбарнса у романі «Антикварій»; після «Айвенго» він фігуруватиме у сюжетній рамці ще чотирьох романів. Має промовисте ім’я, що у перекладі з англійської означає «сухий, як пил».

У 35-му розділі «Антикварія» Олдбок посилається на своє листування з доктором Драйєздастом «на предмет саксонського рога, який зберігся в абатстві» у Йорку. Цей ріг зі слонового бивня належав Ульфусові, лорду Західної Дейри за правління Канута. Боячись, що сини пересваряться через спадок, Ульфус наповнив свій ріг вином, став навколішки перед олтарем і поклявся передати все майно Богові і святому Петру.

22

Нехай буде дано достойному (лат.).

23

Макферсон, Джеймс (1736–1796) – шотландський поет, автор «Пісень Оссіана» (1762–1765), створених на основі кельтського епосу і виданих автором за віднайдені твори легендарного поета.

Після якобітського повстання 1745 р. в Шотландії стало популярним проводити аналогії між кланами Верховинної Шотландії та племенами північноамериканських індіанців, союзниками Великої Британії у Семилітній війні (1756–1763).

24

…побут часів королеви Анни чи то навіть часів Революції. – Англійська королева Анна правила з 1702 до 1714 р.; мається на увазі англійська буржуазна революція середини ХVІІ ст.

25

Зелене сукно, попри свою древність… – Зелене сукно, з якого виробляли одяг лісничих, традиційно асоціюється з людьми, поставленими поза законом (наприклад, з Робіном Гудом).

26

Роб Рой (Рой Мак-Грегор) – вождь одного з найстаріших шотландських кланів, учасник повстання проти англійців у 1715 р., герой однойменного роману Скотта.

27

Брюс, Роберт (1273–1329), Уоллес, Вільям (1272–1305) – очіль-ники боротьби шотландців проти англійців, герої популярних за часів Скотта романів.

28

Каледонія – стара назва Шотландії.

29

Патріот Сирії – Нааман Сирійський, біблійний полководець.

30

Шотландський чарівник – Вальтер Скотт.

31

Еріхто – фессалійська чаклунка з поеми Марка Аврелія Лукана «Фарсалія», де йдеться про громадянську війну в Римі 49—7 рр. до н. е. Некромантка Еріхто шукає на полі бою тіла з неушкодженим мовним апаратом, через який можна промовляти.

32

Риючись у нутрощах, вражених холодом смерті, вона шукає вцілілі волокна закляклих легень і голос, що завмер у мертвому тілі (лат.).

33

…що встеляли долину Іосафату. – Тут поєднано «долина, що була повна кісток» з Книги Пророка Ієзеркіля, 37: 1 з «долиною Іосафату» з Книги Пророка Іоїля, 3: 2.

34

Благослови вас Господь, сини мої (лат.).

35

Генрі, Роберт (1718–1790) – автор шеститомної «Історії Великої Британії, від першого римського вторгнення» (1771–1785).

36

Тернер, Шерон (1768–1847) – автор чотиритомної «Історії англосаксів» (1799–1805).

37

Уолпол, Хорас (1717–1797) – автор першого готичного роману (роману жахів) «Замок Отранто», який Скотт назвав «першою сучасною спробою створити захоплюючу вигадку на основі старих рицарських романів».

38

Джордж Елліс (1753–1815) – автор тритомних «Зразків ранніх англійських віршованих лицарських романів, написаних переважно на початку XIV століття» (1805), зі стислим викладом змісту куртуазних романів і злегка модернізованими цитатами з оригіналу.

39

Кекстон, Вільям (1422?—1491) розпочав друкарську справу в Англії («Історія Трої», 1474), Вінкен де Ворд (пом. 1534?) – його підмайстер і послідовник.

40

…перший переклад арабських казок, зроблений містером Гелан-дом… – Тут йдеться про неповний переклад арабських казок «Тисячі й однієї ночі» (1704–1712); Геланд (Антуан Галлан, 1676–1715) – французький орієнталіст.

41

Джозеф Стратт (1749–1802) – англійський письменник, автор «антикварних романів», Скотт завершив недописаний Страттом роман «Куїнху-хол», що стало його першим досвідом у царині історичної прози.

42

Чосер, Джефрі (1340?—1400) – англійський поет, автор «Кен-терберійських оповідань». Скотт значною мірою орієнтувався на мову Чосера, пишучи «Айвенго».

43

«Джерело чистої англійської» – Едмунд Спенсер, англійський поет доби Ренесансу, поема «Королева фей» (1590–1596); сказано про чосера.

44

Битви під Кресі (1346) та Пуатьє (1356) – найбільші битви Столітньої війни, в яких Англія перемогла Францію, що відбувалися за часів Джефрі чосера.

45

Чатертон, Томас (1752–1770) – англійський поет, автор поем у середньовічному стилі і писаних середньовічною англійською, нібито створених монахом на ім’я томас Роулі, що жив у Брістолі у XV ст. Чатертон відіслав їх Хорасу Уолполу, проте той упізнав підробку. Життя Чатертон закінчив трагічно, наклавши на себе руки, тому в оригіналі Скотт називає його «бідним Чатертоном». Містифікація Чатертона стоїть в одному ряду з Макферсоновою і відбиває характерну для 2-ї пол. ХVІІІ ст. Тенденцію: пробудження інтересу до фольклорно-середньовічної творчості.

46

Мерейські острови – знаходяться у Шотландії, Персе-поліс – у Персії.

47

Мій… друг Інгульфус дав мені чимало цінних порад; але світло, пролите Кройдонським ченцем і Джефрі де Вінсау… – Абату Інгульфусу із Кройланда (1085–1109) довгий час приписувалася «Історія Кройланда», яка зараз вважається пізнішою підробкою.

48

Кройдонський чернець – абат Інгульфус.

49

Джефрі де Вінсау – поет, вважається, що він супроводжував Річарда І у третьому хрестовому поході.

50

Жан Фруасар (1337?—1410?) – автор «Хронік Англії, Франції та Іспанії», відбив події 1323–1405 рр.

51

Брістольські камінці, або брістольські діаманти – прозорі кристали з кам’яної породи вапняку з-під Брістоля, вираз вживається у сенсі «підробні дорогоцінності».

52

Сер Артур Уордор – з роману «Антикварій» сусіда і суперник Олдбока, обмежений і впертий антикварій.

53

Рукописи Бенетайн, Окінлек – важливі джерела ранньої шотландської та північноанглійської поезії, другий з них містить «Сера Трістрама» та «Річарда Лев’яче Серце».

54

Габітанкум – римське поселення у Нортумберленді.

55

«Робін з Рідесдаля» – старовинний барельєф, що зображав мисливця у фрігійському капелюсі; місцевий фермер, якому заважали туристи, розбив його, а з каміння зробив стовпи для воріт.

56

Нерозповідайте про це у Геті… – Біблійна алюзія (Друга книга Самуїла I: 20).

57

Артурова піч – будівля у формі вулика невизначеного, можливо, пікто-римського походження, у Стерлінгширі. Шотландські історики ХVІІІ ст. вважали, що вона позначала границю римської території, і сприймали це як доказ того, що предки сучасних шотландців чинили успішніший, ніж предки англійців, опір завойовникам, бо не пустили римлян далі на північ. У 1743 р. місцевий землевласник зруйнував будівлю, а з каміння зробив загату для млина.

58

…Джон Нокс під час Реставрації. – Джон Нокс (1505–1572) – засновник просвітеріанської (відгалуження протестантської) церкви в Шотландії. Епоха Реформації – XIV ст.

59

Бувайте здорові, не забувайте мене (лат.).

60

Епіграф: з перекладу «Одіссеї» Гомера Александром Попом (Поупом, 1688–1744).

61

Уонтлейський дракон – згадується у «Пам’ятках старовинної англійської поезії» Персі. Уонтері – місцева вимова Ворнкліфа.

62

Війна Білої і Червоної троянди – міжусобиця за англійський престол, що тривала протягом XV ст., з особливою інтенсивністю в 1455–1485 рр. Переважна більшість історичних хронік Шекспі-ра – про неї.

63

Стефан – англійський король (1135–1154), син сестри короля Генріха І, після його смерті посів престол.

64

Генріх ІІ Плантагенет – англійський король з 1154 р.

65

Державна рада – Велика рада землевласників, заснована Вільгельмом І.

66

Битва при Гастінгсі відбулася 14 жовтня 1066 р., остаточна перемога норманів.

67

Вільгельм ІІ Рудий – англійський король, другий син Вільгельма І Завойовника; роки правління – 1087–1100.

68

Едуард ІІІ – англійський король, роки правління 1327–1377.

69

Друїди – жерці кельтів, що заселяли Англію до англосаксів.

70

Мідне кільце на шиї у Гурта – вигадка Скотта. Одяг саксів відтворений за літературними джерелами таким, як він був до норманського завоювання.

71

Гурт, син Беовульфа – імена саксів переважно з літературних джерел. Гуртом звали одного з братів саконського короля Гарольда, убитого разом з ним у битві під Гастінгсом; Беовульф – герой англосаксонського епосу «Пісня про Беовульфа», за часів Скотта цей твір не був відомий так широко, як зараз.

72

Святий Вітольд – святий вигаданий, а ім’я взято з пісні божевільного Едгара (Шекспір, «Король Лір»).

73

Підрізає кігті нашим собакам – щоб собак не можна було використовувати при полюванні. Саксонський простолюд тут і далі скаржиться на так звану Велику лісову хартію, введену норманами, за якою ліси оголошувалися королівськими заповідниками і полювати там заборонялося.

74

Порк – Рогк (англ.) – свинина.

75

Олдермен – правитель графства, призначався королем з місцевої знаті.

76

Окс – Ox (англ.) – бик. Беф – Beef (анг.) – яловичина.

77

Мінгер = пан, ставиться перед прізвищем голландця. Калф – Саlf (англ.) – теля.

78

Во – Veau (з фр.) – телятина.

79

Святий Дунстан – чернець-бенедиктинець, архієпископ Кентер-берійський (909–988), відновив англійські монастирі після данського вторгнення; один з найпопулярніших англосаксонських святих. На зображеннях, як правило, прищеплює носа дияволу.

80

Оберон – міфічний король ельфів, лісових духів у кельтів.

81

Евмей – відданий своєму господареві раб-свинопас з «Одіссеї» Гомера.

82

Епіграф: Дж. Чосер, «Кентерберійські оповідання: загальний пролог».

83

…ченця-цістеріанця… – Статут цістеріанців був схожий на статут бенедиктинців. В Англії перший цістеріанський монастир виник у 1129 р. в Сурреї, проте характерніші вони були для півночі країни, кілька цістеріанських монастирів було у Йоркширі. У ХІІ ст. орден цістеріанців був одним з найвпливовіших у духовному й політичному житті Англії.

84

Епікурейський – тобто такий, що засвідчує схильність до чуттєвих насолод.

85

Секта квакерів – християнська протестантська секта, поширена в США та Англії, виникла у ХVІІ ст.

86

Хрест дивної форми – Мальтійський хрест з вісьмома променями. Проте у кольорах Скотт відхилився від фактів: подібно до цістеріанців, храмовники носили білу сутану, що мала означати чистоту, і червоний хрест.

87

Пріор – у католицькій церкві настоятель чоловічого монастиря, у Середні віки – помічник абата; мабуть, цю церковну посаду і займав Еймер. Абатство Жорво – цістеріанський монастир у Йоркширі, збудований у 1156 р., зруйнований у 1537 р., згодом відбудований.

88

Благослови вас Господь, сини мої (лат.).

89

Священик не платить десятину священику (лат.).

90

Орден тамплієрів (лицарів Храму) – духовно-лицарський орден, заснований у 1118 р. для захисту доріг, якими рухалися паломники до Єрусалима, з папської санкції швидко поширився всією Західною Європою; мав великий військовий і фінансовий потенціал, чому сприяли Хрестові походи; скасований у 1312 р.

91

Одін – верховне язичницьке божество у скандинавів.

92

Де Мальвуазен – персонаж з промовистим ім’ям: фр. Mal-voisin – «поганий сусіда».

93

Гервард – один з англосаксонських вождів (ХІ ст.).

94

Семицарство – сім англосаксонських королівств, що виникли на півдні Англії наприкінці VІ ст. (Кент, Уессекс, Сассекс, Ессекс, Нортумбрія, Східна Англія і Мерсія), 829 р. вони об’єдналися в єдине королівство, і виникла Англія.

95

Vae victis (лат.) – горе переможеним, цитата з «Історії» Лівія, римського історіографа (59 до н. е. – 17 н. е.).

96

…не гірше від трубадурів пам’ятаєте закони кохання. – Лірика трубадурів розвивалася у Провансі в ХІІ—ХІП ст., мала куртуазний (придворний) характер, розробила культ служіння прекрасній дамі, з притаманними йому ритуалами й умовностями, про які іронічно говорить тамплієр.

97

Заборонені за Генріха І, турніри були відновлені за Річарда І, але в Ешбі вони не проводилися.

98

Епіграф з поеми Джеймса Томсона (1700–1748) «Свобода».

99

Болдер – ім’я сина Одіна у північногерманській (скандинавській) міфології.

100

Альфред Великий (849?—900?) – король англосаксонського королівства Уессекс у 871–900 рр., зупинив вторгнення данців, зіграв видатну роль у розвитку законодавства і культури.

101

Епіграф з «Одіссеї» Гомера, переспіваної А. Поупом.

102

Преподобна Хільда – член королівської родини Нортумберленда, настоятелька абатства Вітбі, яке вона заснувала у 657 р. на узбережжі Йоркширу.

103

Дядечку Седрік – одна з численних шекспірівських алюзій; «дядечко» – звернення до короля Ліра його шута.

104

Вортигерн – легендарний король бриттів – народу кельтського походження, витісненого англосаксами. Під час війни з піктами і скоттами, що заселяли північ Британії, Вортигерн звернувся до вождя саксів Хенгіста, у якого була красуня донька Ровена. Закохавшись в Ровену, він віддав частину свого королівства в обмін на її руку і тим самим відкрив шлях для саксонського завоювання. Пізніше Хенгіст розбив Вортінгерна і підкорив бриттів.

105

…з Саладіном укладено перемір’я… – У 1191 р. Річард захопив фортецю Акра, але не зміг досягти Єрусалима і на три роки уклав перемир’я з Саладіном, султаном Сирії та Єгипту (1171–1193), перш ніж повернутися у 1192 р. до Англії; цим завершився Третій хрестовий похід.

106

Магомет і Термагант – у містеріях (середньовічних драматичних творах, переважно біблійного змісту) під цими мусульманськими іменами часто виступав диявол.

107

Звук мисливського рога, яким скликають собак на початку або наприкінці ловів.

108

Звук рога, що сповіщає про смерть спійманої здобичі.

109

Французькі мисливські терміни.

110

Трістрам – герой лицарських романів, для нього «полювання було зведене до науки».

111

Заклик до бою (фр.).

112

Іоаніти (госпітальєри) – члени духовно-лицарського ордену, заснованого хрестоносцями у Палестині в 1118 р., з 1120 р. складають конкуренцію тамплієрам. Назва пішла від їхньої першої резиденції – госпіталю св. Іоанна в Єрусалимі. У IV ст. орден був перейменований на Мальтійський (з резиденцією на Мальті).

113

…Частка справжнього Хреста Господнього, привезена з Монт-Кармельського монастиря. – Вважається, що св. Гелена, мати імператора Костянтина, зберегла частину хреста, на якому розіп’яли Ісуса. Монт-Кармель – оригінальна фундація (1154) католицького чернецького ордену кармелітів, розміщеного на горі Кармель у Палестині.

114

Бромхольський хрест – залишки хреста, що були привезені до Бромхола, Норфолк, близько 1223 р.

115

Шекель – грошова одиниця Ізраїлю.

116

Авраам – перший патріарх і предок євреїв.

117

…для сплати податку, який стягає з мене плата еврейского казначейства. – за Річарда І організовувалися комітети з нагляду за фінансовою діяльністю євреїв. Королівська влада захищала євреїв, проте брала за це податок. Так, Генріх ІІ відбирав чверть їхніх доходів, завдяки чому фінансував Хрестовий похід 1187 р.

118

Мойсей – біблійний пророк зі Старого завіту.

119

…гострі пили, борони і залізні сокири, якими катували жителів Рабби… – Цар Давид, коли взяв місто амовитян Раббу, піддав його жителів жорстоким тортурам (Друга книга Пророка Самуїла, 11: 1).

120

Лазар – злиденний прохач біля воріт багатія (Євангеліє від Луки 16: 20–1).

121

Ітака – острів в Іонічному морі, царем якого був Одіссей.

122

…що за тих часів ні на землі, ні у воді, ні в повітрі не було жодної істоти – хіба що, мабуть, окрім летючих риб… – алюзія до «Історії Землі і живої природи» (1776) Олівера Голдсміта.

123

…як принц Джон, ув’язнивши багатого єврея… наказав щодня виривати в нього по одному зубу. – Принц Джон (1167–1216), молодший брат Річарда Лев’яче Серце. Після смерті Річарда – англійський король (з 1199 р.); звався Безземельним, бо втратив більшу частину англійських володінь у Франції.

Епізод з вириванням зубів мав місце у 1210 р.: принц Джон наказав тримати всіх євреїв Англії під арештом, доки вони не виплатять йому 66 000 марок (назва старовинної англійської монети), з них 10 000 вимагалося від брістольської общини; голова цієї общини і піддався описаним тортурам.

124

Гроші, що були в обігу, зосереджувались головним чином у руках цього пригніченого племені… – Церковний едикт забороняв християнам займатися лихварством, цим займалися євреї, тому в їхніх руках сконцентрувалися значні капітали; інші види суспільної діяльності євреям були заборонені.

125

Нехай розтрощаться колеса їхніх колісниць… – Під час виходу євреїв з Єгипту Бог позбавив колісниці єгиптян, які їх переслідували, коліс (Друга книга Мойсейова. Вихід, 14: 25).

126

Епіграф з поеми Джона Драйдена (1631–1700) «Паламон і Арсит, або Оповідь лицаря» на сюжет з «Кентерберійських оповідань» Чосера.

127

…у полоні в підступного і жорстокого герцога Австрійського. – Леопольд, герцог Австрійський, був суперником Річарда під час Хрестового походу (про це йдеться у «близькосхідному» романі Скотта «талісман»), він захопив його в полон і звільнив у лютому 1194 р. За величезний викуп, який за нього внесла королева-мати.

128

…був у союзі із французьким королем Філіппом… – Філіпп ІІ Август (1165–1223, король з 1180) теж брав участь у Третьому хрестовому поході, згодом він відвоював майже всі землі, що належали англійській короні у Франції (Нормандію, Аржу та ін.).

129

…витягти престол у законного спадкоємця – свого племінника Артура… – Артур, герцог Британський (1187–1203), його батько був третім сином короля Генріха ІІ, і за тодішніми законами принц Артур мав успадкувати трон після смерті бездітного Річарда І. Перед смертю Річард примирився з Джоном і передав йому корону. Існує версія, що кілька років по тому Джон захопив Артура в полон і вбив.

130

…у країні поширилася якась небезпечна заразна хвороба… – Мається на увазі епідемія 1196 р.

131

Лорд-сенешаль – особа, що відповідає за внутрішній розпорядок при дворі монарха.

132

Маршал – особа, що наглядає за королівськими конюшнями і організацією турнірів.

133

Аграф – коштовна пряжка або застібка на одязі.

134

Троянда Сарону і Лілея Долин… – образи з Пісні Пісень Соломона.

135

Етельстан – ім’я історичне, так звали саксонського короля, наступника Альфреда.

136

Мішень Уота Тірела… – Вільгельм ІІ (Рудий) був убитий під час полювання; Уолтер Тірел, який супроводжував короля на цьому полюванні, втік за кордон. Вважається, що саме він здійснив злочин, але довести це ніхто не зміг.

137

Вальдемар Фітцурс – вигаданий син реальної особи, Реджинальда Фітцурса, одного з дворян, які вбили Бекета (Бекет, Томас (Фома Бекет), 1118?—1170 – архієпископ Кентерберійський; Генріх ІІ, батько принца Джона, спровокував убивство Бекета в його власному соборі у Кентербері, тому клятва в устах принца звучить особливо цинічно.).

138

Тих лицарів давно немає… – За словами Скотта, це один з неопублікованих уривків з поезій Семюела Колріджа (1772–1834).