175а7-b2 Те, що сталося з Сократом, було вже звичним для його учнів (пор. спогад Алківіада [220c3-d7]). Йдеться про тривале входження Сократа в «каталептичний транс»[44], коли душа Сократа, маючи реальний зв'язок із божественним світом, ставала причасною до того знання, яке для звичайного людського сприйняття недоступне. «Має своє божество (δαιμόνιον), яке часом затримує його на дорозі»[45]. Саме ця сцена спонукала Плотіна до влучного образного порівняння, коли він назвав Сократа «Еросом, який стоїть біля порогу за дверима».