Джек Лондон. Твори у 12 томах. Том 03

Словничок морських термінів

Анкерок — барильце на питну воду.

Бак — передня частина верхньої палуби.

Бакштаг — курс корабля, коли вітер дме збоку в корму.

Банка — сідало для веслярів на шлюпці.

Бейдевінд — курс корабля, коли вітер дме спереду збоку.

Бом-клівер — переднє з трикутних вітрил на прові судна.

Брашпиль — коловорот з горизонтальним барабаном, що ним піднімають кітву (якір) і тягнуть снасті.

Бухта линви — змотана в кільця линва.

Бушприт — дерев’яний поземний або трохи похилий брус, що виступав вперед на прові судна; до нього прив'язують нижні передні кути бом-клівера й клівера.

Ванти — кодоли, що підтримують з усіх боків щоглу. Мають мотузяні щаблі — вибленки. Фор-ванти — ванти на фок-щоглі; грот-ванти — ванти на грот-щоглі.

Верп — невелика кітва.

Верпувати— підтягувати судно до закинутого верпа.

Виносити на вітер — переміщати нижній задній кут вітрила на навітряний борт.

Вивертатися під вітер — відхилятися провою від супротивного вітру.

Вузол — одиниця міри ходу суден, що дорівнює морській милі на годину. Робити десять вузлів — рухатися із швидкістю десять миль на годину.

Галс — курс судна відносно вітру. Йти правим чи лівим галсом — йти при вітрі, що дме з правого чи лівого боку.

Галфвінд — курс корабля, коли вітер дме збоку, просто чи майже просто в борт судна.

Гафель — похилий брус, що впирається одним кінцем у щоглу нагорі; на ньому піднімають вітрило.

Гафель-гардель — снасть, що нею піднімають передній кінець гафеля.

Гік — горизонтальний брус, що впирається одним кінцем у щоглу внизу. До нього прив'язують нижній край нижнього вітрила.

Гітови — снасті підтягувати нижній край вітрила до верхнього.

Грот — нижнє вітрило на грот-щоглі.

Грот-щогла — друга спереду щогла.

Дирик-фал — снасть, що нею піднімають гафель.

Зюйдвестка — непромокальний цератяний капелюх.

Камбуз — кухня на судні.

Кают-компанія — спільне приміщення на судні для столу-вання тощо.

Кіль — чотиригранчастий брус, що проходить від корми до про-ви в підводній частині судна, даючи йому остійність.

Клівер — друге з трикутних вітрил на прові судна.

Клотик—дерев’яний кружок, що накривав верхівку щогли або стеньги.

Лаг — пристрій, що ним вимірюють швидкість судна або пройдену відстань.

Лаглінь — тонка линва, на якій спускають за корму попла-вець лага.

Леєр — линва, закріплена обома кінцями; на леєрах ставлять деякі вітрила, розвішують випрану білизну тощо.

Лінь — тонка линва.

Марсові — матроси, що працюють на щоглах, піднімаючи й згортаючи вітрила.

Миля морська — становить 1852—1854 метри.

Найтов — з'єднання тонкою линвою двох рангоутних деревин або линв. Принайтовити — скріпити найтовом.

Нірал — снасть опускати деякі вітрила, згортаючи їх.

Нок — зовнішній кінець усякого поземного чи похилого дерева, наприклад, нок гафеля.

Обводи — форми й лінії корпусу судна.

Остійність—здатність судна, нахиленого вітром чи хвилею, вирівнюватись. Що нижче центр ваги судна, то більше його остійність.

Півбак — помісток над палубою на прові судна.

Піввітру — в піввітру — те ж саме, що й галфвінд.

Планшир — верхній брус борту шлюпки або фальшборту корабля.

Приводити до вітру — повертати судно провою до напрямку вітру.

Рангоут — дерев’яні або металеві частини, до яких прив’язують вітрила. На «Привиді» рангоут складався з фок-щогли й грот-щогли з їхніми стеньгами, гіками й гафелями та з бушприта.

Риф — брати рифи — зменшувати площу вітрила, згортаючи й підв’язуючи його нижній край короткими снастями — риф-штертами, прикріпленими в два-три ряди до вітрила. Рифи беруть, коли дме сильний вітер.

Рубка — будка на верхній палубі або містку. На вітрильних шхунах і яхтах —верхня частина каюти або кают-компанії. В цьому разі дах каюти називається «палубою рубки».

Салінг — дерев’яні бруси, прикріплені навхрест до щогли; служить для прив’язування снастей і як опора для стеньги.

Снасть — линви й кодоли для керування вітрилами, оснащення щогл тощо.

Стаксель — третє а передніх трикутних вітрил, зразу перед фок-щоглою.

Стеньга — верхня приточена частина щогли; фор-стеньга —* стеньга фок-щогли.

Степе — дерев’яний брус із заглибиною, куди вставляється шпор щогли.

Такелаж — снасті для укріплення частин рангоуту, для підні-мання і опускання вітрил та рангоуту й для керування вітрилами.

Талі — система блоків і линв піднімати тягарі, керувати вітрилами тощо.

Талреп — мотузяний або гвинтовий пристрій підтягувати снасті стоячого такелажу.

Топсель — верхнє трикутне вітрило на грот-щоглі (грот-топ-сель) і фок-щоглі (фор-топсель).

Т р а в е р з—напрям, перпендикулярний до ходу судна.

Т у з и к — невеличка шлюпка на двоє весел.

Фал — снасть піднімати вітрила або прапор.

Фальшборт — нарощення борту, що утворює ніби стінку навколо верхньої палуби.

Фальшкіль — брус, прикріплений до кіля знизу.

Фок — нижнє вітрило на фок-щоглі.

Фок-щогла — передня щогла.

Фор-ванти — ванти фок-щогли.

Фордевінд — курс корабля, коли вітер ходовий, тобто дме просто чи майже просто в корму. Поворот фордевінд — поворот кормою проти вітру.

Форштевень — передній носовий кінець судна, що є продовженням кіля.

Хват-талі — невеликі талі з двох блоків для різних робіт на палубі.

Щ к а ф у т — середня частина верхньої палуби.

Шкіпер — капітан комерційного судна.

Шкот — снасть для керування вітрилами. До слова «шкот» додають назву вітрила або гіка, що ним він керує: клівер-шког, фока-шкот і т. д.

Ш п і г а т и — отвори в борті або в палубі, щоб стікала вода.

Шгіор — нижній кінець щогли чи стеньги або задній кінець бушприта.

Ш п р и н т — похила жердина, прикріплена до низу щогли на шлюпці; з її допомогою розтягують вітрило.

Ш т а г — снасть, що підтримує щоглу або стеньгу спереду.

Ют — кормова частина набули. На багатьох суднах (у тому числі й на «Привиді») він піднятий над середньою частиною палуби й утворює «пів’ют», по суті рівнозначний ютові.