Думай як мільйонер

Частина II. Уроки достатку

Сімнадцять прикладів того, як багаті люди думають і діють інакше, ніж бідні та представники середнього класу

У першій частині цієї книжки ми обговорювали процес виявлення. Пригадайте: думки ведуть до почуттів, почуття – до вчинків, а вчинки – до результатів. Усе починається з думок, які виникають у вашій свідомості. Чи не дивовижно, що свідомість – це майже основа життя, однак більшість із нас навіть не уявляє, як функціонує ця потужна машина? Тож почнімо з простого погляду на те, як працює наша свідомість. Метафорично можна сказати, що свідомість – це просто велика шафа для паперів, схожа на ту, що стоїть у вашому офісі чи вдома. Інформацію, яка до неї надходить, маркують і зберігають у теках, звідки її легко дістати, щоб забезпечити вам виживання. Ви чули? Я сказав не «процвітання», я сказав «виживання».

У кожній ситуації ви шукаєте потрібну реакцію серед файлів у вашій свідомості. Наприклад, зважуючи якусь фінансову можливість, ви автоматично дістаєте досьє з позначкою «гроші» і з ним уже вирішуєте, що робити. Єдині думки, які у вас виникатимуть щодо грошей, – ті, що вже лежать у вашому грошовому досьє. Це все, що може спáсти вам на думку, бо це все, що є у вашій голові в цій категорії.

Ви приймаєте рішення, спираючись на те, що видається логічним, розсудливим і доречним у якусь мить. Ви робите вибір, який вважаєте правильним. Однак проблема в тому, що ваш правильний вибір необов’язково буде вдалий. Насправді те, що вам здається цілком ідеальним, може стабільно давати погані результати.

Наприклад, припустімо, що моя дружина пішла в торговельний центр – це не складно уявити. Вона бачить зелену сумочку, яку продають зі знижкою 25 %. Дружина негайно звертається до своїх внутрішніх досьє, запитуючи їх: «Чи варто купувати цю сумочку?» За наносекунду її мозок відповідає: «Ти саме шукала зелену сумочку до зелених черевичків, які купила минулого тижня. До того ж вона саме потрібного розміру. Купуй!» І, поспішаючи до каси, моя дружина не просто сповнена захвату через те, що тепер матиме цю прекрасну сумочку, але й сяє від гордості, бо купила її зі знижкою.

Для моєї дружини ця покупка цілком виправдана. Дружина хоче сумочку, вважає, що та їй потрібна, і бачить «таку вигідну ціну». Однак на жодному етапі їй не спадає на думку щось на зразок: «Так, сумочка дуже гарна, і ціна вигідна, але зараз у мене три тисячі доларів боргу, тож краще утриматися».

Вона не подумала про це, бо досьє в її голові цієї інформації не містять. Туди ніколи не завантажували файл «якщо в тебе борги – не купуй більше нічого», його немає, тобто вона просто не може зробити такий вибір.

Розумієте, про що я? Якщо у вашій шафі є досьє, які не підтримують фінансового успіху, то тільки такі рішення ви й можете приймати. Це буде природно, автоматично і здаватиметься вам дуже виваженим. Проте, зрештою, усе одно вони спричинятимуть фінансові невдачі, у найкращому разі – фінансову посередність. І навпаки, якщо ваші розумові файли підтримують фінансовий успіх, ви природно й автоматично прийматимете рішення, що ведуть до успіху. Вам не доведеться про це думати – ваш звичний спосіб мислення приноситиме успішні результати, як у Доналда Трампа. Його звичний спосіб мислення породжує достаток.

Коли йдеться про гроші, чи ж не чудово було б, якби ви могли фактично мислити так, як багаті люди? Сподіваюся, ви відповісте «авжеж» чи щось подібне до того.

Що ж – це можливо!

Як ми зазначали раніше, перший крок до будь-яких змін – усвідомлення, тобто перший крок до того, щоб думати так, як багатії, – знати, як саме думають багатії.

Мислення багатих людей дуже різниться від мислення бідних і представників середнього класу. Вони по-різному сприймають гроші, достаток, себе самих, інших людей і майже всі інші сфери життя. У другій частині цієї книжки ми розглянемо деякі з цих відмінностей і під час вашого перепрограмування встановимо у вашу свідомість 17 альтернативних «файлів достатку». Нові файли принесуть нові варіанти вибору. Тоді ви зможете ловити себе на тому, що думаєте, як представник бідного чи середнього класу, і свідомо змістити фокус на те, як мислять багаті люди. Пам’ятайте, ви можете вибрати те мислення, яке підтримає ваше щастя й добробут, а не навпаки.

ПРИНЦИП ДОСТАТКУ:

Ви можете вибрати те мислення, яке підтримає ваше щастя й добробут, а не навпаки.

Спочатку кілька застережень. По-перше, я в жодному разі, у жодній формі й у жодному вигляді не маю на меті принизити бідних людей і не хочу, щоб здавалося, ніби я не маю співчуття до їхньої життєвої ситуації. Я не вважаю багатіїв кращими за бідняків. Вони просто заможніші. Водночас я хочу, щоб ви мене зрозуміли, тому доведу до крайнощів приклади відмінностей між багатими й бідними людьми.

По-друге, коли я говорю про багатих, бідних та представників середнього класу, я звертаюся до їхньої ментальності – до того, як думають і діють різні люди, а не до того, скільки в них грошей чи наскільки вони вагомі для суспільства.

По-третє, я дуже узагальнюватиму. Я розумію, що не всі багаті й не всі бідні люди такі, як я їх описую. Знову-таки, моя мета – переконатися, що ви зрозумієте кожен принцип і їх використовуватимете.

По-четверте, я здебільшого не говоритиму конкретно про середній клас, бо ментальність його представників зазвичай становить суміш із характеристик багатих і бідних людей. Повторюю, моя мета – зробити так, щоб ви збагнули, у якій частині шкали перебуваєте, і мали змогу думати радше як багата людина, якщо хочете більшого достатку.

По-п’яте, кілька принципів, викладених у цьому розділі, можуть здатися більш дотичними до звичок та вчинків, ніж до способу мислення. Не забувайте: вчинки походять від почуттів, а ті – від думок. Тобто кожен багатий вчинок зумовлений типовим для багатіїв способом мислення.

Зрештою, я попрошу вас бути готовими відмовитися від своєї правоти! Маю на увазі – відмовитися від того, щоб діяти й думати по-своєму. Чому? Бо це привело вас саме туди, де ви зараз є. Якщо хочете, щоб це тривало, – робіть так і далі. Однак якщо ви ще не розбагатіли, може, саме час подумати про щось інше, особливо якщо це йде від справді заможної людини, яка привела тисячі інших на дорóгу достатку. Вирішувати вам.

Ідеї, яких ви зараз навчитеся, – прості, але глибокі. Вони несуть справжні зміни справжнім людям у справжньому світі. Звідки я це знаю? Ми в компанії щороку отримуємо тисячі паперових та електронних листів, що розповідають, як кожен конкретний урок достатку змінив життя людей. Якщо ви вивчите й використовуватимете їх, я певен, що вони змінять і ваше життя.

Наприкінці кожного розділу ви знайдете декларацію та фізичну вправу, якою «прив’яжете» її до свого тіла.

Ще ви знайдете вчинки, які підтримають вас із новим досьє достатку. Ви обов’язково мусите застосувати в житті кожен урок якомога швидше, щоб знання могло перейти на фізичний, клітинний рівень, створюючи тривалі та стабільні зміни.

Більшість людей розуміє, що ми – істоти, схильні до звичок, але вони не усвідомлюють, що насправді є два різновиди звичок: звичка робити і звичка не робити. Ви маєте звичку не робити всього того, чого зараз не робите. Єдиний спосіб перетворити ці звички на звички робити – просто почати робити. Читання вам допоможе, але перехід від читання до дії – то зовсім інший світ. Якщо ви серйозно ставитеся до успіху, доведіть це, виконуючи пропоновані дії.

Урок достатку № 1 Багаті люди вважають: «Я творю своє життя». Бідні люди вважають: «Життя стається зі мною».

Якщо хочете отримати достаток, неодмінно маєте вірити, що ви стоїте за кермом свого життя, особливо фінансового. Якщо ви в це не вірите, то мусите вважати, що мало контролюєте своє життя чи не контролюєте його зовсім, а отже, майже чи зовсім не контролюєте свій фінансовий успіх. Багаті люди не мають такого переконання.

Ви ніколи не помічали, що зазвичай саме бідні люди витрачають чималі гроші, граючи в лотерею? Вони насправді вірять, що їхній достаток прийде від когось, хто витягне їхнє ім’я з капелюха, і проводять суботній вечір, прилипнувши до телеекрана й захоплено спостерігаючи за жеребкуванням, щоб побачити, чи не «прийде» сьогодні до них багатство.

Авжеж, усі хочуть виграти в лотерею, і навіть багаті люди час від часу розважаються, граючи в неї. Однак, по-перше, вони не витрачають половину своїх грошей на білети, а по-друге, виграш у лотерею – це не головна їхня «стратегія» для творення достатку.

Ви маєте вірити, що саме ви творите і власний успіх, і власну посередність, і власні проблеми з грошима та успіхом. Свідомо чи підсвідомо – це все одно ви.

Замість узяти на себе відповідальність за те, що відбувається в їхньому житті, бідняки грають роль жертви. Часто головна думка жертви – «бідолашний я». Отже, силою наміру жертви отримують саме це – вони й далі «бідні».

Зауважте, я кажу, що вони грають роль жертви. Я не кажу, що вони – жертви. Я взагалі не вірю, що хтось просто жертва. Вважаю, що люди вибирають роль жертви, бо думають, що щось із цього матимуть. Ми невдовзі обговоримо це в подробицях.

З огляду на це, як можна визначити, що людина грає роль жертви? Є три очевидні ознаки.

Перш ніж ми обговоримо ці ознаки, хочу, щоб ви усвідомили: я цілком розумію, що жоден із таких описів не стосується тих, хто читає цю книжку. Однак, мабуть, просто мабуть, ви можете знати когось, на кого це схоже. І мабуть, просто мабуть, ви близько знаєте цю людину! У будь-якому разі пропоную звернути пильну увагу на цей розділ.

Ознака жертви № 1: провина

Більшість жертв – професіонали «гри у звинувачення», коли йдеться про те, чому вони не заможні. Мета гри – побачити, скільки людей та обставин можна звинуватити, навіть не глянувши у свій бік. Принаймні жертвам від цього весело. На жаль, для інших – тих, кому не пощастило опинитися поряд із ними, – це не така вже й розвага. Усе тому, що близькі жертв легко стають мішенями.

Жертви звинувачують економіку, уряд, фондову біржу, свого брокера, вибраний різновид бізнесу, роботодавця, найманих працівників, менеджера, головний офіс, тих, хто вище, чи тих, хто нижче, клієнтські служби, відділ постачання, партнерів, чоловіків і дружин, Бога і, звісно ж, завжди звинувачують своїх батьків. Будь-хто й будь-що може бути проблемою – тільки не вони самі.

Ознака жертви № 2: виправдання

Якщо жертви не звинувачують когось, часто можна почути, як вони виправдовуються чи раціоналізують свою ситуацію фразами на кшталт: «Насправді гроші не важливі». Дозвольте спитати, якби ви казали своєму чоловікові чи дружині, хлопцеві або дівчині, партнеру чи другу, що вони не важливі, чи лишилися б вони з вами надовго? Навряд чи. От і гроші теж!

На семінарах до мене часто підходять учасники й кажуть: «Знаєте, Гарве, гроші не такі вже й важливі». Я дивлюся їм в очі й кажу: «Ви банкрут! Так?» Зазвичай вони спускають очі й сумирно кажуть щось на зразок: «Ну, зараз у мене є фінансові проблеми, але…» Я перебиваю: «Ні, це не просто зараз, це завжди – ви завжди були банкрутом чи принаймні були близькі до того, так чи так?» Тут вони зазвичай кивають, погоджуючись, і скорботно повертаються на свої місця, готові слухати та вчитися, бо нарешті усвідомлюють, який катастрофічний вплив справляє це одне переконання на їхні життя.

Авжеж, вони не мають грошей. Чи мали б ви мотоцикл, якби це не було важливо для вас? Звісно ні. Завели б собі папужку, якби це не було важливо? Звісно ні. Так само, якщо ви думаєте, що гроші не важливі, у вас їх просто не буде.

Насправді цим можна вражати друзів. Уявіть, що ви спілкуєтеся з товаришем, який каже вам: «Гроші не важливі». Покладіть руку на чоло, подивіться вгору так, наче на вас зійшло небесне одкровення, а тоді вигукніть: «Ти банкрут!» На це ваш шокований друг, безсумнівно, відповість: «Звідки ти знаєш?» Тоді простягніть до нього долоню зі словами: «Що ще ти хочеш знати? П’ятдесят баксів, будь ласка!»

Скажу прямо: ті, хто каже, що гроші не важливі, грошей не мають! Заможні люди розуміють значення грошей і місце, яке ті посідають у нашому суспільстві. З другого боку, бідні люди виправдовують свою фінансову невправність нелогічними порівняннями. Вони сперечатимуться: «Ну, гроші не такі важливі, як любов». Хіба не дурне порівняння? Що важливіше – ваша рука чи нога? Може, вони обидві важливі?

Послухайте, друзі мої. Гроші надзвичайно важливі там, де вони працюють, і надзвичайно не важливі там, де не працюють. Хоч любов змушує світ обертатися, нею ви точно не заплатите за житло чи лікарню, церкву чи дім. Вона нікого не прогодує.

ПРИНЦИП ДОСТАТКУ:

Гроші надзвичайно важливі там, де вони працюють, і надзвичайно не важливі там, де не працюють.

Ви не переконані? Спробуйте оплатити свої рахунки любов’ю. Все одно не впевнені? То зайдіть до банку і спробуйте покласти любов на депозит, побачите, що буде. Утім, я полегшу вам роботу. Касир подивиться на вас так, наче ви щойно втекли з дурки, і крикне одне-єдине слово: «Охорона!»

Ніхто з багатих людей не вважає гроші неважливими. Якщо я не зміг вас переконати й ви досі все-таки вважаєте, що гроші не мають великого значення, тоді в мене для вас лише два слова: «Ви банкрут», – і так буде завжди, доки ви не зітрете цей негативний файл зі своєї фінансової програми.

Ознака жертви № 3: скарги

Скаржитися – це найгірше, що ви можете зробити для свого здоров’я чи достатку. Найгірше! Чому?

Я щиро вірю в універсальний закон, що говорить: «Те, на чому ви зосереджені, росте». На чому ви зосереджуєтеся, коли скаржитеся? На тому, що у вашому житті правильно, чи навпаки? Зрозуміло, що ви концентруєтеся на тому, що йде не так, а відколи росте саме те, на чому ви зосереджені, у вашому житті буде дедалі більше неправильного.

Чимало вчителів у сфері особистого розвитку говорять про «закон притягування» – подібне приваблює подібне. Тобто, коли скаржитеся, насправді ви притягуєте «лайно» у своє життя.

ПРИНЦИП ДОСТАТКУ:

Коли ви скаржитеся, стаєте живим «магнітом для лайна».

Ви коли-небудь помічали, як тяжко живуть ті, хто полюбляє скаржитися? Здається, що в них не так усе, що тільки можна. Вони кажуть: «Авжеж, я скаржуся: ти подивись, яке в мене паскудне життя». Тепер, розуміючи, ви можете пояснити їм: «Ні, твоє життя таке паскудне саме через те, що ти скаржишся. Замовкни… і не підходь до мене!»

Ми наблизилися до ще однієї ідеї. Ви мусите переконатися, що навіть близько не підходите до охочих поскаржитися. Якщо вам конче потрібно бути поруч – обов’язково візьміть сталеву парасолю, інакше призначене їм лайно полетить і на вас!

Я тримаюся якомога далі від тих, хто постійно скаржиться, бо негативна енергія заразна. Однак чимало людей полюбляють спілкуватися з такими «скаржниками», слухати їх. Чому? Усе просто: вони чекають своєї черги! «Думаєш, це погано? Ти послухай, що зі мною було!»

Ось домашнє завдання, яке змінить ваше життя, обіцяю. Наступні сім днів закликаю вас не скаржитися взагалі. Не лише вголос, а й подумки. Однак ви мусите витримати повних сім днів. Чому? Бо перші кілька днів на вас досі може летіти «залишкове лайно». На жаль, лайно не літає зі швидкістю світла, воно летить зі швидкістю лайна, тож на те, щоб повністю відмитися, знадобиться деякий час.

Я давав це завдання тисячам людей, і дивовижно те, скільки з них говорили мені, що ця одна крихітна вправа змінила їхнє життя. Гарантую, ви будете в захваті від того, яким дивовижним стане життя, коли ви припините концентруватися на лайні, а отже, і припините притягувати його у своє життя. Якщо ви полюбляєте скаржитися, поки забудьте про те, щоб привабити успіх: для більшості людей перехід у «нейтральне положення» уже буде чудовим початком!

Провина, виправдання та скарги нагадують пігулки – це лише засоби, що знижують стрес. Вони пом’якшують стрес від невдачі. Подумайте про це. Якби людина не терпіла будь-якої невдачі в будь-який спосіб, чи мала б вона потребу звинувачувати, виправдовуватися або скаржитися? Очевидна відповідь – ні.

Відтепер, якщо ви зловите себе на тому, що відчайдушно звинувачуєте, виправдовуєтеся чи скаржитеся, негайно припиніть і утримуйтеся від цього й надалі. Нагадайте собі, що це ви творите своє життя і щомиті притягуєте або успіх, або лайно. Ви неодмінно маєте мудро вибирати свої думки та слова!

Тепер ви готові до однієї з найважливіших у світі таємниць. Готові? Уважно прочитайте її: справді заможних жертв немає! Зрозуміли? Я скажу ще раз: справді заможних жертв немає. До того ж хто б їх слухав? «Йой, у мене подряпина на яхті». На це мало не кожен відповість: «Кого це обходить?»

ПРИНЦИП ДОСТАТКУ:

Справді заможних жертв немає!

Однак позиція жертви справді може бути вигідною. Що від цього отримують люди? Відповідь: увагу. Чи увага важлива? Ще б пак. Це те, заради чого в тій чи тій формі живуть майже всі. А причина того, що люди живуть заради уваги, полягає в тому, що вони зробили критичну помилку, ту саму, якої свого часу припускаємося чи не всі ми. Ми плутаємо увагу з любов’ю.

Повірте, майже неможливо бути справді щасливим та успішним, якщо ви постійно прагнете уваги. Бо якщо ви хочете саме уваги, то віддаєте себе на милість інших і зазвичай закінчуєте «прислужником», який благає про схвалення. Пошуки уваги стають проблемою ще й тому, що люди мають схильність робити дурниці, щоб отримати її. Конче потрібно відділити увагу від любові, і причин для цього чимало.

По-перше, ви станете успішнішим, по-друге – щасливішим, по-третє – знайдете «справжню» любов. Здебільшого, коли люди плутають увагу з любов’ю, вони не люблять одне одного в істинному, духовному значенні цього слова. Переважно вони люблять одне одного з позиції свого еґо – «Я люблю те, що ти для мене робиш». Отже, стосунки крутяться навколо однієї людини, а не вашого партнера чи хоча б вас у парі.

Відділивши увагу від любові, ви будете вільні любити іншого за те, ким він є, а не за те, що він робить для вас.

Нагадаю: заможних жертв не буває. Тож, щоб лишитися жертвою, шукач уваги робить усе, щоб ніколи не розбагатіти.

Час вирішувати. Ви можете бути жертвою або багатієм, але не обома одночасно. Послухайте! Щоразу – я справді маю на увазі, кожного разу, – коли ви звинувачуєте, виправдовуєтеся або скаржитеся, ви перерізаєте своє фінансове горло. Авжеж, приємніше було б використати якусь м’якшу, добрішу метафору, але забудьте про це. Мене зараз не обходить доброта. Мене цікавить можливість допомогти вам побачити, що ви в біса робите із собою! Пізніше, коли розбагатієте, будемо миліші й добріші, згода?

Час повернути собі силу й визнати, що ви творите все те, що є у вашому житті й чого в ньому немає. Усвідомте, що ви творите свій достаток, свою бідність і все, що між ними.

Історія успіху Джима Розмарі

Від: Джима Розмарі

Кому: Т. Гарву Екеру

Якби мені хтось сказав, що я подвою свій прибуток і водночас подвою свої вихідні, я б відповів, що це неможливо. Проте сталося саме це.

За один рік наш бізнес виріс на 175 %, і того року я взяв загалом сім тижнів відпустки (більшу частину цього часу я провів на додаткових семінарах «Пікового потенціалу»)! Це приголомшливо, зважаючи на те, що за попередні п’ять років ріст був мінімальний і на відпочинок заледве вдавалося викроїти два тижні на рік.

Познайомившись з Гарвом Екером та долучившись до «Пікового потенціалу», я краще зрозумів себе й почав більше цінувати достаток у житті. Мої стосунки з дружиною та дітьми неймовірно поліпшилися. Тепер я бачу більше шансів, ніж узагалі вважав за можливе. Я відчуваю, що тепер справді на правильному шляху до успіху в усіх його виявах.

ДЕКЛАРАЦІЯ: покладіть руку на серце й скажіть…

«Я творю конкретний рівень свого фінансового успіху».

Торкніться голови й скажіть:

«Я думаю як мільйонер!»

ВЧИНКИ МІЛЬЙОНЕРА

1. Щоразу, як ловите себе на звинуваченні, виправданні чи скарзі, проводьте вказівним пальцем по шиї, щоб нагадати собі, що ви перерізаєте своє фінансове горло. Знову-таки, хоч цей жест, адресований собі, може здатися дещо брутальним, він не брутальніший за те, що ви робите з собою, коли звинувачуєте, виправдовуєтеся чи скаржитеся, і, зрештою, він допоможе позбутися цих руйнівних звичок.

2. Зробіть «розбір» – наприкінці кожного дня запишіть щось одне, що вдалося, і щось одне, що не вдалося. Тоді дайте письмову відповідь на запитання: «Як я створив кожну з цих ситуацій?» Якщо до них були залучені інші, спитайте себе: «Яку роль я відіграв у створенні кожної з цих ситуацій?» Така вправа триматиме вас відповідальним за власне життя і свідомим того, які стратегії працюють на вашу користь, а які – ні.

Спеціальний бонус: на веб-сайті www.millionairemindbook.com у розділі «БЕЗКОШТОВНІ КНИЖКОВІ БОНУСИ» ви можете отримати безкоштовні «нагадування про вчинки» проекту «Думай як мільйонер».

Урок достатку № 2 Багаті люди ведуть справи з грошима так, щоб виграти. Бідні люди ведуть справи з грошима так, щоб не програти.

Бідні люди ведуть справи з грошима, радше захищаючись, ніж наступаючи. Дозвольте спитати: якщо грати в будь-яку гру чи виступати в будь-якому виді спорту виключно в захисті, які шанси на перемогу? Більшість зі мною погодиться – жодних шансів.

Утім, саме так більшість людей і поводиться з грошима. Вони передусім турбуються про виживання й безпеку замість того, щоб творити достаток і розкіш. То яка ваша мета? Яке ваше завдання? Ваш справжній намір?

Мета справді багатих людей у тому, щоб мати неабиякий достаток і розкоші. Не просто гроші, а багато грошей. А яка велика мета бідних людей? «Мати стільки, щоб можна було сплатити всі рахунки… а якщо ще й вчасно – це просто диво!» Дозвольте знову нагадати вам про силу намірів. Коли ваш намір – мати достатньо, щоб оплатити рахунки, стільки ви й матимете – на оплату рахунків, і ані центом більше.

Середній клас просувається на крок далі… Шкода, що цей крок такий маленький. Їхньою метою в житті стає найулюбленіше їхнє слово – вони хочуть, щоб їм було «комфортно». Не хочу вас засмучувати, але між комфортом та багатством величезна різниця.

Мушу визнати, я сам не завжди це знав. Проте одна з причин, чому я вірю у своє право написати цю книжку, – те, що я маю досвід перебування по всі три боки цього метафоричного паркана. Я був надзвичайно бідний – мені доводилося позичати долар, щоб заправити авто. Зараз уточню. По-перше, авто було не моє. По-друге, цей долар прийшов, як чотири четвертаки. Знаєте, як принизливо дорослому платити за бензин чотирма четвертаками? Хлопець на заправці подивився на мене так, наче я пограбував гральний автомат, тоді похитав головою й зареготав. Не знаю, чи вам це близьке, але для мене це точно була одна з найнижчих точок фінансового життя, і, на жаль, не єдина.

Коли я набрався сил, то перейшов до рівня «комфорту». Комфорт – це добре. Принаймні ви, щоб урізноманітнити життя, ходите по хороших ресторанах. Однак я переважно міг собі замовити хіба що курятину. У курятині немає нічого поганого, якщо ви хочете з’їсти саме її. Проте це часто не так.

Насправді люди, яким фінансово лише комфортно, часто вирішують, що їстимуть, дивлячись на правий бік меню – там, де ціна. «Що ти хочеш на вечерю, любий?» – «Я візьму цю страву за $ 7,95. Подивімося, що це… От так сюрприз, це курятина» – удев’ятнадцяте цього тижня!

Коли вам комфортно, ви не наважуєтеся спустити очі донизу сторінки, адже тоді ви натрапите на суворо заборонені у словнику середнього класу слова: «ринкова ціна»!^[2] І навіть якщо вам цікаво, ви ніколи не запитаєте про ціну. По-перше, тому що знаєте, що не можете собі цю страву дозволити. По-друге, це просто принизливо, бо ви знаєте, що офіціант не повірить вам, якщо скаже, що страва коштує $ 49 разом з додатковим гарніром, а ви відповісте: «Знаєте, сьогодні мені чомусь дуже хочеться скуштувати курку!»

Мушу сказати, що особисто для мене одна з найяскравіших переваг багатства полягає в тому, що я більше не мушу зважати на ціни в меню. Я їм саме те, що хочу, незалежно від ціни. Запевняю вас, це було не так, коли я був «банкрутом» чи коли мені було «комфортно».

Усе можна звести ось до чого: якщо ваша мета – досягти комфорту, вірогідно, що ви ніколи не розбагатієте. Однак якщо ваша мета – стати багатим, вірогідно, що ви досягнете неабиякого комфорту.

ПРИНЦИП ДОСТАТКУ:

Якщо ваша мета – досягнути комфорту, вірогідно, що ви ніколи не розбагатієте. Однак якщо ваша мета – стати багатим, вірогідно, що ви досягнете неабиякого комфорту.

Один із принципів, якого ми вчимо в цій програмі: «Якщо цілишся в зорі, влучиш щонайменше в Місяць». Бідні люди не ціляться навіть у стелю свого будинку, а ще дивуються, що не мають успіху. Що ж, тепер вони знають: отримуєш те, на що справді націлюєшся. Якщо хочете розбагатіти, метою має бути багатство. Не просто мати достатньо, щоб оплатити рахунки чи відчувати комфорт. Багатство – то багатство!

ДЕКЛАРАЦІЯ: покладіть руку на серце й скажіть…

«Моя мета – стати мільйонером і досягти більшого!»

Торкніться голови й скажіть:

«Я думаю як мільйонер!»

ВЧИНКИ МІЛЬЙОНЕРА

1. Запишіть два фінансові завдання, що демонструють ваш намір досягти справжнього достатку, а не посередності чи бідності. Напишіть переможну мету для вашого:

а) щорічного доходу;

б) капіталу.

Нехай ця мета буде реалістична для найближчого часу, але водночас не забувайте «цілити в зорі».

2. Підіть у хороший ресторан і замовте страву за «ринковою ціною», не питаючи, скільки вона коштує. (Якщо ваші фінанси обмежені, можете розділити її з кимось.)

P. S. Жодної курятини!

Урок достатку № 3 Багаті люди віддають себе тому, щоб бути багатими. Бідні люди хочуть бути багатими.

Запитайте більшість людей, чи хочуть вони бути багатими, – вони подивляться на вас так, наче ви збожеволіли. «Авжеж, я хочу бути багатим», – скажуть вони. Утім, правда в тому, що більшість людей цього насправді не хоче. Чому? Бо в їхній підсвідомості збережено чимало негативних файлів щодо достатку, які кажуть таким людям, що щось не так із тим, щоб бути багатим.

На нашому семінарі-інтенсиві «Думай як мільйонер» ми, зокрема, запитуємо людей: «Що може бути поганого в тому, щоб бути багатим чи намагатися розбагатіти?»

Ось які ми отримуємо відповіді. Подивіться, чи щось із цього вам близьке.

«А що, як я зароблю багатство і втрачу його? Це буде невдача».

«Я не зможу зрозуміти, чи сам подобаюся людям, чи мої гроші».

«Я матиму найвищий рівень податків і муситиму віддавати уряду половину своїх грошей».

«Забагато роботи».

«Спроби можуть вартувати мені здоров’я».

«Друзі та рідні питатимуть, за кого я себе маю, і критикуватимуть мене».

«Усі від мене чогось хотітимуть».

«Мене можуть пограбувати».

«Моїх дітей можуть викрасти».

«Завелика відповідальність. Доведеться розпоряджатися всіма цими грошима. Доведеться справді навчитися розпоряджатися грошима. Перейматися щодо податкових стратегій, захисту своїх коштів, найняти дорогих бухгалтерів та юристів. Фу, такі клопоти».

І далі, далі, далі…

Як я вже казав раніше, кожен із нас має досьє достатку в шафі своєї свідомості. У цьому досьє містяться особисті переконання, включно з тим, чому бути багатим так чудово. Однак у багатьох людей це досьє також містить інформацію про те, чому бути багатим не так уже й чудово. Тобто вони мають змішані внутрішні настанови щодо достатку. Одна частина радісно каже: «Якщо мати більше грошей, життя стане набагато веселішим». Однак інша верещить: «Так, але мені доведеться гарувати! Що в цьому веселого?» Одна частина каже: «Я зможу подорожувати світом». Тоді втручається інша частина: «Так, і всі чогось від тебе хотітимуть». Ці змішані настанови можуть видаватися доволі невинними, але насправді вони – одна з основних причин того, чому більшість людей ніколи не стають заможними.

На це можна поглянути так. Усесвіт (інший спосіб сказати «вища сила») нагадує велику службу постачання. Він постійно доправляє вам людей, події й речі. Ви «замовляєте» те, що вам потрібно, надсилаючи у Всесвіт енергетичні повідомлення, ґрунтовані на ваших переконаннях. Знову-таки, згідно із законом приваблення, Всесвіт зробить усе можливе, щоб сказати «так» і підтримати вас. Однак, якщо у вашому досьє повідомлення змішані, він не зрозуміє, чого ви хочете.

Усесвіт чує, що ви хочете розбагатіти, і починає надсилати вам можливості для достатку. А тоді він чує від вас: «Багатії жадібні», – і починає підтримувати вас у тому, щоб ви мали небагато грошей. Потім ви думаєте: «Якщо в тебе багато грошей, життя стає набагато приємнішим», – і бідолашний, спантеличений Усесвіт знову починає надсилати вам шанси на багатство. Наступного дня у вас поганий настрій і ви думаєте: «Гроші не такі вже й важливі». Збентежений Усесвіт не витримує й кричить: «Та вирішуй уже! Я дам тобі те, чого ти хочеш, тільки скажи, що це!»

Головна причина того, що більшість людей не отримує того, чого хоче, полягає в тому, що вони не знають, чого хочуть. Багатії чітко знають, що вони хочуть достатку. Таке бажання непохитне, вони цілком віддають себе створенню свого багатства й робитимуть для цього все, що буде потрібно, поки воно легальне, моральне й етичне. Багаті люди не надсилають Усесвіту змішаних повідомлень. Це роблять бідні.

(До речі, якщо голосок у вашій голові сказав щось на зразок: «Багатіям байдуже, чи це легально, морально й етично», – поки ви читали цей абзац, ви, безсумнівно, маєте рацію, що читаєте цю книжку. Невдовзі ви дізнаєтеся, наскільки шкідливе таке мислення.)

ПРИНЦИП ДОСТАТКУ:

Головна причина того, що більшість людей не отримує того, чого хоче, полягає в тому, що вони не знають, чого хочуть.

Бідні люди мають чимало причин, чому взяти й розбагатіти – це проблема. Тобто вони не на всі сто впевнені, що хочуть достатку. Їхній запит до Всесвіту неоднозначний. Запити до інших – теж. І звідки вся ця неоднозначність? З того, що вони надсилають неоднозначні запити до себе самих.

Раніше ми говорили про силу наміру. Я знаю, що в це може бути складно повірити, але завжди отримуєш саме те, чого хочеш, – чого хочеш підсвідомо, а не кажеш, що хочеш. Ви можете палко заперечити це, відповісти: «Це божевілля! Чого б мені хотіти складнощів?» Моє запитання до вас саме таке: «Я не знаю. Чому вам хочеться складнощів?»

Кажучи прямо, ви не досягаєте достатку, якого, за вашими словами, прагнете, бо, вірогідно, підсвідомо не хочете достатку або не готові робити те, що для цього потрібно.

Розгляньмо це докладніше. Насправді є три рівні так званого бажання. Перший рівень – «Я хочу бути багатим». Інакше кажучи: «Я прийму достаток, якщо він впаде мені до рук». Саме бажання ні до чого не веде. Ви помічали, що коли просто чогось хочете, то не обов’язково це отримуєте? Також зауважте, що бажання без результатів веде до більшого бажання. Бажання стає звичним і приводить тільки до самого себе, створюючи замкнене коло, яке нікуди не веде. Достаток не виникає просто через те, що ви його хочете. Звідки вам знати, що це правда? Проста перевірка реальністю: мільярди людей хочуть бути багатими, але досить мало людей багатими стають.

Другий рівень бажання – «Я вибираю багатство». Він передбачає, що я вирішу розбагатіти. Вибір – набагато потужніша енергія, він іде поряд із відповідальністю за творення своєї реальності. Англійське слово decision («рішення») походить від латинського decidere, що означає «знищити всі інші альтернативи». Вибір – це краще, але не найкраще.

Третій рівень бажання – «Я віддаю себе тому, щоб стати багатим». Слово віддаю визначають як «цілком присвячую себе чомусь». Тобто віддаю себе без обмежень на сто відсотків усього, що маю, щоб досягти багатства. Це означає бути готовим робити все потрібне стільки, скільки потрібно. Це шлях воїна. Без виправдань, без «якби», без «але», без «можливо» – і невдачу тут навіть не розглядають. Шлях воїна простий: «Я буду багатий або помру, намагаючись ним стати».

«Я віддаю себе тому, щоб стати багатим». Спробуйте промовити це до себе. Що ви відчуваєте? Комусь це додає сил, а комусь здається загрозливим.

Більшість людей ніколи не будуть повністю віддані здобуванню достатку. Якщо ви спитаєте: «Чи готові ви закластися життям, що в наступні десять років розбагатієте?» – більшість відповість: «Нізащо!» У цьому різниця між багатими та бідними людьми. Люди не готові повністю віддатися тому, щоб розбагатіти, – саме тому вони не заможні і, найімовірніше, ніколи такими не стануть.

Хтось може сказати: «Гарве, про що це ти? Я тяжко працюю, стараюся. Авжеж, я віддаю себе тому, щоб стати багатим». А я відповім: «Старання важить мало. Визначення відданості – повне присвячення себе, без обмежень». Ключові слова – «без обмежень». Це означає, що ви вкладаєте в досягнення достатку все, що маєте, – і я справді маю на увазі все. Більшість зі знайомих мені фінансово неуспішних людей мають обмеження щодо того, чим вони готові ризикнути й чим пожертвувати. Хоч вони думають, що готові на все, я завжди дізнаюся, докладніше опитавши їх, що в таких людей чимало умов щодо того, що вони готові робити й не робити заради успіху!

Не хочу вам цього казати, але досягнення багатства – це не прогулянка в парку, і той, хто вам таке скаже, або знає в біса більше за мене, або трохи сам не при собі. З мого досвіду, воно потребує зосередженості, мужності, знань, компетентності, стовідсоткових зусиль, неготовності здаватися і, звісно, способу мислення багатія. На споді свого серця ви мусите вірити в те, що можете створити достаток і повністю його заслуговуєте. Отже, якщо ви не повністю, тотально й щиро віддаєте себе створенню багатства, ви можете так його й не здобути.

ПРИНЦИП ДОСТАТКУ:

Якщо ви не повністю, тотально й щиро віддаєте себе створенню багатства, ви можете так його й не здобути.

Ви готові працювати по 16 годин на день? Багаті люди готові. Ви готові працювати сім днів на тиждень і відмовитися від більшості вихідних? Багаті люди готові. Ви готові пожертвувати спілкуванням з родиною, друзями, відмовитися від відпочинку й хобі? Багаті люди готові. Ви готові ризикнути своїм часом, енергією та стартовим капіталом, не маючи жодних гарантій, що повернете його? Багаті люди готові.

Багаті люди готові, вони прагнуть робити все вищезазначене протягом певного часу (бажано недовго, але це може й затягнутися). А ви готові?

Може, пощастить і вам не доведеться тяжко й довго працювати або чимось жертвувати. Цього можна жадати, але розраховувати на це не можна. Повторюю, багаті люди віддані цьому так, що роблять усе, що потрібно. Крапка.

Однак цікаво зауважити, що, коли ви віддаєтеся цьому, Всесвіт вигнеться як завгодно, щоб вас підтримати. Ось один із моїх улюблених уривків, що його написав дослідник В. Г. Маррі під час однієї з перших експедицій у Гімалаї:

Поки ти не віддаєшся чомусь, будуть вагання, шанс повернутися назад, завжди буде неефективність. Є одна базова істина, що стосується всіх починів та актів творення, і незнання її вбиває незліченні ідеї та неймовірні плани: тієї миті, коли людина щиро й певно віддається чомусь, провидіння теж рушає з місця. Це рішення породжує цілу низку подій, схиляючи на користь людини різноманітні непередбачувані випадки, зустрічі й матеріальну допомогу, про яку ніхто і мріяти не міг.

Інакше кажучи, Всесвіт допомагатиме, вестиме, підтримуватиме вас і навіть творитиме для вас дива. Однак спочатку – віддайте всього себе!

ДЕКЛАРАЦІЯ: покладіть руку на серце й скажіть…

«Я віддаю себе тому, щоб бути багатим».

Торкніться голови й скажіть:

«Я думаю як мільйонер!»

ВЧИНКИ МІЛЬЙОНЕРА

1. Стисло опишіть, чому вам важливо мати багатство. Будьте точні.

2. Зустріньтесь із другом або членом родини, який прагне вас підтримати. Розкажіть йому/їй, що ви хочете використати силу відданості, щоб досягти більшого успіху. Покладіть руку на серце, подивіться цій людині в очі й повторіть таке: «Я, ___________________ [ваше ім’я], цим віддаю себе тому, щоб заробити мільйон або більше до ________________ [дата]».

Попросіть співрозмовника сказати: «Я в тебе вірю».

Тоді скажіть: «Дякую».

P. S. Щоб посилити ваше зобов’язання, пропоную вам проголосити це безпосередньо до мене на веб-сайті www.millionairemindbook.com, тоді видрукувати текст і повісити його на стіні.

P. P. S. Зауважте свої відчуття до зобов’язання та після нього. Якщо ви відчуваєте свободу, ви на своєму шляху. Якщо ви відчуваєте страх, ви на своєму шляху. Якщо ви цього не зробили, вами досі керує налаштування «неготовності робити все, що потрібно» чи «мені не потрібні всі ці дивні штуки». У будь-якому разі дозвольте вам нагадати, що ваш спосіб мислення й дій привів вас саме туди, де ви є зараз.

Урок достатку № 4 Багаті люди мислять масштабно. Бідні люди мислять дрібно.

На одному з наших семінарів викладав тренер, який збільшив свій капітал від 250 тисяч до понад 600 мільйонів доларів лише за три роки. Коли в нього спитали, у чому ж секрет, тренер відповів: «Усе змінилося тієї миті, коли я почав мислити масштабно». Пропоную вам закон доходу, який говорить: «Вам платитимуть прямо пропорційно вашій цінності на ринку».

ПРИНЦИП ДОСТАТКУ:

Закон доходу: вам платитимуть прямо пропорційно вашій цінності на ринку.

Ключове слово – цінність. Важливо знати, що вашу цінність на ринку визначають чотири фактори: пропозиція, попит, якість і кількість. З мого досвіду, найскладніший для більшості людей фактор – кількість. Фактор кількості означає, яку частину вашої цінності ви насправді даєте ринку.

Якщо передати це іншими словами – скільком людям ви насправді служите й чи впливаєте на них?

Наприклад, у моєму бізнесі деякі тренери більше полюбляють викладати малим групам до двадцяти людей, декому цілком зручно працювати з сотнею учасників, когось тішить аудиторія у п’ять сотень людей, а інші тренери вибирають роботу з публікою від однієї до п’яти тисяч людей або навіть більше. Чи відрізняється дохід цих тренерів? Ще б пак!

Розгляньмо мережевий маркетинг. Чи відрізняється дохід того, хто має десяток підлеглих, від того, у кого їх десять тисяч? Певно, що так!

Ближче до початку книжки я згадував, що володію мережею роздрібних крамниць фітнес-товарів. Відколи я взагалі вирішив піти в цей бізнес, у мене був намір мати сотню успішних крамниць і впливати на десятки тисяч людей. З другого боку, моя конкурентка, яка почала працювати на півроку пізніше за мене, прагнула отримати одну успішну крамницю. Зрештою, у неї тепер гідний заробіток, а я став багатим!

Як ви хочете прожити життя? Як ви хочете вести свою гру? Хочете грати у великій лізі чи в малій, із сильними гравцями або зі слабкими? Ваша гра буде велика чи дрібна? Вибір за вами.

Більшість вибирає дрібну гру. Чому? По-перше, через страх. Вони до смерті бояться невдачі і ще більше бояться успіху. По-друге, люди грають дрібно, бо почуваються дрібними, нічого не вартими, не відчувають, що вони достатньо важливі чи вправні, щоб справді змінювати чужі життя.

Проте послухайте: ваше життя не тільки про вас, воно ще й про те, щоб робити щось для інших. Про те, щоб жити відповідно до своєї місії та причини, чому ви з’явилися на Землі саме в цей час. Про те, щоб додати свій фрагмент до світового пазла. Більшість людей так застрягають у своєму еґо, що для них усе «обертається навколо мене, мене і ще раз мене». Однак якщо ви хочете бути багатим у найповнішому сенсі цього слова, не йтиметься тільки про вас, ви обов’язково маєте бути корисні для життя інших людей.

Бакмінстер Фуллер, один із найкращих винахідників та філософів нашого часу, сказав: «Мета нашого життя в тому, щоб зробити більш вартісними життя людей цього й наступних поколінь».

Кожен із нас прийшов на цю землю, маючи вроджений талант – те, що вдається від природи. Ви не просто так отримали ці дари, а для того, щоб використовувати їх і ділитися з іншими. Дослідження показують, що найщасливіші ті люди, які максимально використовують свої вроджені таланти. Ваша життєва місія почасти полягає в тому, щоб поділитися своїми дарами й цінністю з якомога більшою кількістю людей. Це означає – прагнути великої гри.

Ви знаєте визначення слова «підприємець»? На наших програмах ми визначаємо його так: «особа, яка розвʼязує для людей проблеми за гроші». Саме так, підприємець – це просто «той, хто розвʼязує проблеми».

Тому я питаю вас, ви б краще розвʼязували проблеми більшої чи меншої кількості людей? Якщо ваша відповідь «більшої», тоді вам потрібно почати мислити ширше й вирішити допомагати безлічі людей – тисячам, навіть мільйонам. Побічний продукт цього полягає от у чому: що більше людей отримують вашу допомогу, то «багатшим» ви стаєте – розумово, емоційно, духовно й, авжеж, фінансово.

Ви не помилитеся, кожна людина на планеті має свою місію. Якщо ви зараз живете, на це є причина. Річард Бах у своїй книжці «Чайка на імʼя Джонатан Лівінгстон» наводить запитання: «Як я зрозумію, коли виконаю свою місію?» Яка ж відповідь? «Якщо ти досі дихаєш, це ще не кінець».

Я бачу, що забагато людей не виконують своєї роботи, не виконують свого обов’язку, чи дхарми, як його називають на санскриті. Я бачу, що забагато людей ведуть надто дрібну гру, дозволяють своєму переляканому еґо керувати собою. Як наслідок, забагато людей уповні не використовують свого потенціалу щодо власного життя і внеску в життя інших.

Усе можна звести ось до чого: якщо не ви, то хто?

Знову-таки, у кожного своє, унікальне призначення. Скажімо, ви інвестуєте в нерухомість, купуєте будинки, щоб їх здавати, заробляючи на рухові коштів і підвищенні вартості ваших активів. Яка ваша місія? Чим ви можете допомогти? Вірогідно, що ви цінні для спільноти, у якій живете, бо допомагаєте родинам знайти доступне житло, якого вони не знайшли б без вас. Тепер запитання в тому, скільком родинам та людям ви можете допомогти. Ви готові прислужитися десятку сімей замість однієї, двадцяти замість десяти, сотні замість двадцяти? Ось що значить велика гра.

Меріенн Вільямсон у своїй чудовій книжці «Повернення до любові» написала про це так:

Ти – дитя Боже. Твої дрібні ігри не служать світові. Немає нічого просвітленого в тому, щоб зіщулюватися, щоб інші не почувалися непевно поряд з тобою. Ми всі маємо сяяти, як діти. Ми були народжені, щоб виявити славу Божу всередині нас. І не в комусь обраному – у кожному. Якщо ми дозволяємо цьому світлу сяяти, ми підсвідомо даємо іншим людям дозвіл на це. Якщо ми звільняємося від свого страху, наша присутність автоматично звільняє інших.

Світові не потрібно більше людей, які роблять малі ставки. Час припинити ховатися й вийти вперед. Час припинити потребувати й почати вести. Час ділитися своїми дарами, а не накопичувати їх або прикидатися, що їх немає. Час почати масштабну життєву гру.

Зрештою, дрібне мислення і дрібні вчинки ведуть і до банкрутства, і до нереалізованості. Масштабні мислення й дії ведуть і до грошей, і до змістовності. Вибір за вами!

ДЕКЛАРАЦІЯ: покладіть руку на серце й скажіть…

«Я думаю масштабно! Я вибираю допомогу тисячам людей!»

Торкніться голови й скажіть:

«Я думаю як мільйонер!»

ВЧИНКИ МІЛЬЙОНЕРА

1. Запишіть те, що ви вважаєте своїми «вродженими талантами». Це те, що вам завжди добре вдавалося. Також запишіть, як і де ви можете більше використовувати ці дари у своєму житті, особливо в робочому.

2. Запишіть чи обговоріть з іншими, використовуючи мозковий штурм, як ви можете розвʼязувати проблеми для вдесятеро більшої кількості людей, ніж та, якої зараз стосуються ваша робота чи бізнес. Придумайте принаймні три різні стратегії. Подумайте про збільшення прибутку.

Урок достатку № 5 Багаті люди концентруються на можливостях. Бідні люди концентруються на перешкодах.

Багаті люди бачать можливості, бідні – перешкоди. Багаті люди бачать потенційне зростання, бідні – потенційні втрати. Багаті люди концентруються на винагороді, бідні – на ризику.

Усе можна звести до давнього запитання: «Склянка наполовину повна чи наполовину порожня?» Ідеться не про позитивне мислення, ідеться про звичний для вас погляд на світ. Бідні люди роблять вибір, спираючись на страх. Вони постійно шукають, що йде не так чи може піти не так, – у будь-якій ситуації. Їхнє головне налаштування – «а що, як це не спрацює?» або частіше навіть «не спрацює».

Представники середнього класу дещо оптимістичніші. Вони налаштовані на «сподіваюся, це спрацює».

Багаті люди, як ми вже згадували раніше, беруть на себе відповідальність за отримані в житті результати й діють згідно з налаштуванням «спрацює, бо я зроблю так, щоб спрацювало».

Багаті люди очікують успіху. Вони впевнені у своїх здібностях та своїй креативності й вірять, що, навіть якщо на вентилятор полетить какавелька, вони знайдуть інший шлях до успіху.

Загалом, що вища нагорода, то вищий ризик. Багаті люди готові ризикувати, бо вони постійно бачать нові шанси. Багатії вірять, що, якщо раптом стане ще гірше, вони завжди знову зароблять гроші.

З другого боку, бідні люди очікують невдачі. Їм бракує впевненості в собі та своїх здібностях. Вони вважають, що, якщо щось не вдасться, це буде катастрофа. А через схильність постійно бачити перешкоди ризикувати вони не готові. Без ризику ж немає винагороди.

Завважте, готовність ризикувати не обов’язково означає, що ви готові програти. Багаті люди йдуть на обізнаний ризик. Тобто вони досліджують ситуацію, комплексно перевіряють її та приймають рішення, спираючись на надійну інформацію та факти. Чи багаті люди витрачають цілу вічність на навчання? Ні. Вони роблять, що можуть, у якомога стисліший термін, а тоді приймають поінформоване рішення, братися за це чи ні.

Хоча бідні люди говорять, що готові до шансу, зазвичай вони гальмують. Налякані до смерті, вони затинаються й буркочуть тижнями, місяцями, навіть роками, а потім шанс зазвичай зникає. Тоді бідняки раціоналізують ситуацію, кажучи: «Я готувався». Авжеж, але поки він «готувався», багатій узявся до цієї справи й вийшов із неї, заробивши черговий статок.

Знаю, те, що зараз скажу, звучатиме дещо дивно, з огляду на те, як ціную вміння брати на себе відповідальність. Однак я справді вірю, що збагачення, або, якщо вже так, успіх у будь-якій галузі, частково пов’язане з тим, що багато хто називає удачею.

В американському футболі це може бути виявлене в тому, що гравець команди-супротивника завалюється на вашу ярдову лінію менш ніж за хвилину до кінця, завдяки чому ваша команда перемагає. У гольфі це може бути від початку невдалий удар, під час якого мʼячик відбивається від дерева за межами майданчика й повертається на траву за три дюйми від лунки.

Скільки разів у бізнесі ви чули про типа, який вкладає гроші у шмат землі в глушині, а за десять років якийсь концерн вирішує збудувати там торговий центр чи офісну будівлю? І цей інвестор багатіє. То це був його блискучий діловий хід чи просто удача? Я б сказав, що всього потроху.

Однак річ у тім, що жодна невдача – узагалі нічого годящого – не прийде до вас, якщо ви не вдаєтеся до дій у тій чи тій формі. Для фінансового успіху ви маєте щось зробити, щось купити, щось запустити. А коли ви це робите, це удача або Всесвіт чи вища сила підтримують вас у дивовижний спосіб за те, що вам стало на це мужності й відданості? Мені байдуже, що саме це робить. Головне, що це стається!

Ще один доцільний важливий принцип: багаті люди концентруються на тому, чого вони хочуть, а бідні – на тому, чого вони не хочуть. І знову всесвітній закон говорить: «Те, на чому ви зосереджені, зростає». Багаті люди зосереджені на можливостях у всьому, саме тому вони мають чимало можливостей. Найбільша їхня проблема – впоратися з усіма неймовірними шансами заробити, які вони бачать довкола. З другого боку, бідні концентруються на перешкодах, тому на них усюди чекають численні перешкоди, і найбільша проблема бідних – впоратися з усіма цими неймовірними перешкодами.

Усе просто. Сфера вашої зосередженості визначає те, що ви знаходите в житті. Зосередьтеся на можливостях – і ви їх матимете. На перешкодах – і у вас будуть саме вони. Я не кажу, що не потрібно розвʼязувати проблеми. Авжеж, розвʼязуйте їх, коли вони виникають тепер. Однак не зводьте очей з мети, йдіть до своєї цілі. Вкладайте час та енергію у створення того, чого ви хочете. Коли виникають перешкоди – долайте їх, а тоді знову фокусуйте погляд на тому, на чому потрібно. Ваше життя не має бути присвячене подоланню проблем. Не потрібно весь час боротися з пожежами. Ті, хто так робить, відсуваються назад! Витрачайте час і енергію на думки та справи, стабільно рухайтеся вперед, до мети.

Хочете просту, але надзвичайно рідкісну пораду? Ось вона: якщо хочете розбагатіти, сконцентруйтеся на тому, щоб заробляти, утримувати та інвестувати гроші. Якщо хочете бути бідним, сконцентруйтеся на витрачанні. Ви можете прочитати тисячу книжок, відвідати сотню курсів, де вчать успішності, але все можна звести до цього. Пам’ятайте: те, на чому ви зосереджені, зростає.

Багаті люди також розуміють, що не можна знати все наперед. В іншій нашій програмі «Тренінг для просвітлених воїнів» ми навчаємо людей мати доступ до своєї внутрішньої сили і, попри все, здобути успіх. На цьому курсі ми вчимо принципу «Готуйсь, вогонь, цілься!» Що маємо на увазі? Готуйтеся якомога краще в якомога коротший термін і дійте, а тоді дорогою підправляйте.

Божевілля – думати, ніби можна знати все, що може статися в майбутньому. Безглуздо думати, що можна підготуватися до всього й від усього себе захистити. Ви знали, що у Всесвіті немає прямих ліній? Життя не тече ідеально прямими лініями, воно більше нагадує звивисту річку. Частіше ви бачите тільки те, що лежить до наступного повороту, і лише за ним можна побачити більше.

Головна ідея полягає в тому, щоб увійти до гри з тим, що у вас є, з місця, де ви є. Я називаю це входження коридором. Наприклад, багато років тому я планував відкрити цілодобове кафе з десертами у Форт-Лодердейл, штат Флорида. Вивчав варіанти розташування, ринок, дізнавався, яке обладнання мені потрібне. А ще досліджував різновиди тортів, пирогів, морозива й кави. Перша велика проблема: я сильно погладшав! Їстівне дослідження було не дуже помічне. Тож я запитав себе: «Гарве, як найкраще вивчити цей бізнес?» І почув, як цей хлопець на ім’я Гарв, вочевидь, набагато розумніший за мене, відповідає: «Якщо ти хочеш вивчити якийсь бізнес, зайди в нього. Не обов’язково з першого дня ним володіти. Увійди до коридору, отримавши роботу в цій сфері. Підмітаючи в ресторані й миючи посуд, ти дізнаєшся більше, ніж за десять років теоретичного дослідження бізнесу зовні». (Я ж казав, він набагато розумніший за мене.)

Саме так я й вчинив. Отримав роботу в «Mother Butler’s Pie Shop». Хотів би я сказати, що там одразу визнали мої таланти та зробили мене генеральним директором. Однак, на жаль, вони якось не помітили моїх виняткових лідерських здібностей або ж їм просто було на це начхати, тож я почав з помічника офіціанта. Саме так – підмітав підлогу й мив тарілки. Цікаво працює сила наміру, чи не так?

Ви можете подумати, що мені для цього довелося проковтнути свою гордість, але правда в тому, що я ніколи не дивився на це так. Я був на завданні – вивчав кондитерський бізнес, – і був вдячний можливості повчитися на чужому досвіді, та ще й отримати трохи кишенькових грошей.

Протягом мого перебування на посаді помічника офіціанта я проводив якомога більше часу, базікаючи з менеджером про прибутки й доходи, слідкуючи за коробками, щоб знати імена постачальників, і допомагаючи пекареві о четвертій ранку, щоб вивчити обладнання, інгредієнти й можливі проблеми.

Минув повний тиждень, і я, певно, виконував свою роботу добре, бо менеджер посадив мене за стіл, нагодував пирогом (йой!) і підвищив до… (барабани) касира! Я серйозно замислився, приблизно на наносекунду, а тоді відповів: «Дякую, але ні».

По-перше, якби я застряг за касою, мало що міг би дізнатися. По-друге, я вже навчився того, чого збирався навчитися. Місію виконано!

Саме це я маю на увазі, коли говорю про «коридор». Це означає в будь-якій ролі ввійти до сфери, у якій ви хочете працювати в майбутньому, і почати. Це найкращий спосіб дізнатися все потрібне про бізнес, бо ви бачите його зсередини. По-друге, можна зав’язати потрібні контакти, чого не вийде зробити зовні. По-третє, коли ви в коридорі, перед вами можуть відчинитися різні двері можливостей. Тобто коли ви побачите, що там насправді відбувається, то можете знайти собі нішу, про яку не знали до того. По-четверте, ви можете збагнути, що ця сфера вам насправді не до вподоби і, дякувати небу, ви про це дізналися, перш ніж зайшли надто далеко!

Тож що з цього сталося зі мною? Коли я покінчив з «Mother Butler’s», вигляд та запах випічки стали для мене нестерпні. По-друге, наступного дня після мого звільнення від них пішов пекар. Він зателефонував мені та сказав, що щойно дізнався про нове круте тренувальне спорядження – інверсійні черевики «Gravity Guidance» (ви могли бачити, як Річард Гір висів у них догори ногами у фільмі «Американський жиголо»), спитавши, чи не хочу на них глянути. Я роздивився їх і вирішив, що черевики – просто бомба, але він зі мною не погодився, тому я сам вплутався в цю справу.

Я почав продавати ті черевики спортивним крамницям та універмагам і помітив, що в роздрібних магазинах є дещо спільне – паршиве тренувальне спорядження. Мій мозок лютував, як берсерк: «Шанс, шанс, шанс», – так цікаво, як усе це відбувається. То був мій перший досвід продажу спортивного спорядження, який зрештою привів мене до відкриття однієї з перших роздрібних крамниць фітнес-товарів у Північній Америці та до мого першого мільйона. Подумати тільки, усе почалося з посади помічника офіціанта у «Mother Butler’s Pie Shop»! Мораль проста: зайдіть у коридор. Ніколи не знаєш, які двері тобі відчиняться.

У мене є девіз: «Дія завжди краща за бездіяльність». Багаті люди з чогось починають. Якщо вже вони у грі, то вірять, що можуть приймати розумні рішення, а тоді дорогою вносити правки й коригувати вітрила.

Бідні люди не вірять ні в себе, ні у свої сили, вони вважають, що мають усе знати заздалегідь, а це майже неможливо. Однак вони не ховаються! Зрештою, маючи позитивний принцип «Готуйся, вогонь, цілься», багаті люди діють і зазвичай перемагають.

А от бідні люди, зрештою, кажуть собі: «Я нічого не робитиму, поки не визначу всі можливі проблеми й не знатиму точно, що з ними робити», – ніколи не вдаються до дій, а отже, завжди програють.

Багаті люди бачать шанс, хапають його і стають іще багатшими. А бідні? Вони досі «готуються»!

ДЕКЛАРАЦІЇ: покладіть руку на серце й скажіть…

«Я зосереджуюся на шансах, а не на перешкодах».

«Я готуюся, стріляю й цілюся!»

Торкніться голови й скажіть:

«Я думаю як мільйонер!»

ВЧИНКИ МІЛЬЙОНЕРА

1. Почніть гру. Розгляньте ситуацію або проект, який ви хочете почати. Чого б ви не чекали, забудьте про це. Почніть зараз із місця, на якому ви є, з тим, що у вас є. Якщо можете, почніть працювати з кимось або на когось, щоб зрозуміти механізми. Якщо ви вже їх вивчили – жодних виправдань. Уперед!

2. Практикуйте оптимізм. Відсьогодні перетворюйте на шанс усе, що інші називають проблемою чи перешкодою. Ви доведете до сказу негативних людей, але, гей, яка різниця? Усе одно вони постійно роблять із собою те саме!

3. Зосередьтеся на тому, що ви вже маєте, а не на тому, чого у вас немає. Напишіть список із десяти речей, за які ви вдячні в житті, і зачитайте його вголос. Тоді читайте його щоранку протягом наступного місяця. Якщо ви не цінуєте того, що маєте, то більше не отримаєте, та й не потребуватимете того.

Урок достатку № 6 Багаті люди шанують інших багатих та успішних. Бідні люди зневажають багатих та успішних.

Бідні люди часто дивляться на успіх інших зі зневагою, заздрістю та ревнощами. Або відрубують: «Їм пощастило», або шепочуть ледве чутно: «Ці заможні вилупки».

Ви мусите усвідомити: якщо будь-яким чином вбачаєте в багатих людях поганих, а самі прагнете бути хорошими, то багатими ви ніколи не станете. Це неможливо. Як можна стати тим, кого ти зневажаєш?

Це дивовижно – бачити, яке обурення, а то й праведний гнів чимало бідних людей мають щодо багатіїв. Вони неначе вірять, що це багаті роблять їх бідними. «Так, авжеж, багаті позабирали всі гроші, мені нічого не лишилося». Звісно, це ідеальні слова жертви.

Хочу розповісти вам історію – не скаржитися, а просто розповісти про свій реальний досвід із цим принципом. У минулому, коли в мене, скажімо так, були фінансові ускладнення, я їздив на тарантасі. Тоді змінити смугу руху на дорозі мені було не складно. Майже всі мене пропускали. Однак коли я розбагатів і купив розкішний новий чорний «Ягуар», то не міг не помітити, як усе змінилося. Раптом мене почали підрізати, іноді ще й показувати на додачу середнього пальця. У мене навіть кидалися речами, і все з однієї причини – я сидів за кермом «Ягуара».

Якось я їхав через вельми небагатий район Сан-Дієго, розвозив різдвяних індичок для благодійної організації. Люк у даху був відкритий, і я помітив чотирьох замурзаних хлопців, які вмостилися в пікапі, що їхав за мною. Вони зненацька почали грати в баскетбол з моєю автівкою, намагаючись влучити пивними банками у відкритий люк. Через п’ять ум’ятин та кілька глибоких подряпин вони обігнали мене, кричачи: «Багатий покидьок!»

Звісно ж, я вирішив, що це окремий інцидент, аж поки ще за два тижні не припаркував авто на вулиці в іншому незаможному районі і, повернувшись менш ніж через десять хвилин, не побачив, що весь його бік укритий подряпинами від ключів.

Для наступної поїздки до тієї частини міста я орендував «Форд Ескорт» і, на диво, не мав жодної проблеми. Я не кажу, що в бідніших районах живуть погані люди, але зі свого досвіду скажу, що там живе чимало тих, хто зневажає багатих. Хтозна, може, це як з куркою та яйцем: вони банкрути, бо зневажають багатих, чи зневажають їх, бо самі банкрути? Як запитаєте мене – мені байдуже! Бо все можна звести до одного – вони бідні!

Легко говорити про те, що не потрібно зневажати багатіїв, але кожен, залежно від настрою, може пійматися в пастку, навіть я. Нещодавно я вечеряв у своєму готельному номері, десь за годину до того, як мав вийти на сцену, щоб викладати у вечірній сесії семінару-інтенсиву «Думай як мільйонер». Я ввімкнув телевізор, перевірив результати матчів і побачив, що саме йде шоу «Опра». Хоч я не фанат телебачення, Опру я люблю. Ця жінка, як ніхто інший на планеті, добре вплинула на долю багатьох людей, тож вона заслуговує на кожне пенні, яке має… і навіть більше!

Тимчасом Опра розмовляла з акторкою Геллі Беррі. Вони обговорювали те, що Геллі щойно підписала один з найбільших контрактів із жінками в історії кіно – на 20 мільйонів доларів. Тоді Геллі сказала, що гроші її не обходять і вона боролася за цей велетенський контракт, щоб проторувати шлях іншим жінкам. Я почув власний скептичний голос: «Авжеж! Думаєш, усі глядачі цього шоу – ідіоти? Краще тобі взяти той шмат капусти та збільшити гонорар своєму піарнику. Це чи не найефектніша репліка, яку я коли-небудь чув».

Я відчував, як у мені накопичується негатив, і схаменувся саме вчасно, поки ця енергія не захопила мене. «Годі, годі, дякую, що поділився!» – заволав я до себе, щоб перекрити цей голос обурення.

Я не міг повірити. Ось я, містер «Думай як мільйонер», сиджу і зневажаю Геллі Беррі за ті гроші, які вона заробила. Я швидко все переграв і заверещав щосили: «Уперед, дівчинко! Ти смалиш! Вони надто дешево здихалися тебе, треба було вимагати тридцять мільйонів доларів! От розумниця. Ти неймовірна й заслуговуєш на це». Мені стало набагато краще.

Попри причини, через які вона хотіла мати ці гроші, проблема була не в ній, а в мені. Пам’ятайте, мій погляд не має жодного впливу на щастя чи достаток Геллі, але впливає на мої власні щастя й достаток. Ще пам’ятайте, що думки й погляди не бувають погані чи хороші, правильні або неправильні, коли вони виникають у вашій голові, але вони, безумовно, можуть додавати чи забирати сил у вашого щастя й успіху, з’явившись у вашому житті.

Щойно я відчув, як ця негативна енергія проходить крізь мене, спрацювала моя «спостережна» сигналізація, і я, як себе натренував, негайно нейтралізував цей негатив у своїй голові. Вам не потрібно бути ідеальними, щоб бути багатими, але ви мусите розпізнавати думки, що не додають сил вам чи іншим, і швидко переводити увагу на результативніші думки. Що більше ви вивчатимете цю книжку, то швидшим і простішим буде цей процес.

Мої добрі друзі Марк Віктор Гансен та Роберт Аллен у своїй видатній книжці «Мільйонер за хвилину» наводять доречну історію з книжки «Діамантові поля» Рассела Конвелла, написаної понад сто років тому.

Кажу вам, ви мусите розбагатіти, ваш обов’язок – розбагатіти. Скільки побожних братів кажуть мені: «Ти, християнський священику, витрачаєш свій час на подорожі країною, навчаючи молодих багатіти й шукати грошей?» Так, авжеж.

Вони кажуть: «Чи ж це не жахливо! Чому ти не проповідуєш Святого вчення, а натомість закликаєш заробляти гроші?» Тому що заробляти чесно – все одно, що проповідувати Святе вчення. Ось у чому причина. Ті, хто розбагатів, можуть бути чи не найчеснішими у вашій спільноті.

«О, – каже сьогодні один молодий чоловік, – мені все життя казали, що коли в людини є гроші, то вона нечесна, ница, зла й гідна зневаги». Мій друже, саме тому ти не маєш грошей – бо так ти думаєш про людей. Підвалини віри твоєї хибні. Я скажу прямо… дев’яносто вісім зі ста багатих чоловіків (і жінок) Америки – чесні. Саме тому вони заможні. Саме тому їм довірені такі гроші. Саме тому вони започатковують великі підприємства та знаходять чимало людей, що прагнуть працювати з ними.

Інший молодик каже: «Я іноді чую про тих, хто нечесно отримує мільйони доларів». Так, авжеж, чуєш, я так само. Однак насправді вони такі рідкісні, що газети постійно пишуть про них у новинах, аж поки не складеться таке враження, що всі заможні розбагатіли нечесно.

Друже мій, ти… повезеш мене… у передмістя Філадельфії й познайомиш із тими, чиї будинки оточують це прекрасне місце – чудові будинки з садками та квітами, розкішні домівки, такі милі та гарні, а я відрекомендую тебе найкращим і серед людей, і серед підприємців нашого міста… Тих, хто володіє будинками, це володіння робить шанованішими, чеснішими, чистішими, а ще щирішими, ощадливішими й обережнішими.

Ми читаємо з кафедри проповіді проти жадібності… і вживаємо слова… «брудна нажива» так надмірно, що християни мають враження… що гроші – то зло для людини. Гроші – то сила, і варто бути розсудливо амбітним, щоб мати їх! Варто, бо з грошима можна зробити більше добра, ніж без них. Гроші друкують ваші Біблії, гроші будують ваші церкви, гроші відправляють до вас місіонерів, гроші платять вашим проповідникам… То я кажу: вам варто мати гроші. Якщо можете набути достатку чесно… то ваш… чесний обов’язок так і вчинити. Жахлива помилка побожних людей – думати, що треба бути страшенно бідним, щоб бути побожним.

У Конвеллових словах є кілька дуже влучних думок. Перша стосується здатності викликати довіру. З усього потрібного для того, щоб розбагатіти, довіра інших людей має бути на самому початку списку. Подумайте, чи мали б ви справи з тими, кому аніскільки не довіряєте? Нізащо! Тобто, щоб розбагатіти, потрібно, щоб вам довіряло багато людей, і зрозуміло, що потрібно бути гідним довіри, щоб вам довіряло стільки людей.

Які ще риси потрібні людині, щоб стати багатою і, що важливіше, лишатися багатою? Безсумнівно, з будь-якого правила бувають винятки, але яким переважно ви маєте бути, щоб мати успіх у будь-чому? Приміряйте на себе такі характеристики: людина позитивна, надійна, сконцентрована, рішуча, наполеглива, працьовита, енергійна, добра до інших, вправна в комунікації, достатньо розумна, фахівець принаймні в одній галузі.

У тому, що сказав Конвелл, цікаво ще й те, що стільки людей були програмовані думкою, ніби не можна водночас бути багатим і хорошим, багатим і духовним. Я теж колись так думав. Як і багатьом із нас, друзі, вчителі, ЗМІ й решта суспільства говорили мені, що заможні люди погані, що всі вони жадібні. Знову-таки – це спосіб мислення, який виявився цілковитою маячнею! Спираючись на свій реальний досвід, а не на старий міф, в основі якого лежить страх, я дізнався, що найбагатші з тих, кого я знаю, – і найкращі люди також.

Переїхавши в Сан-Дієго, ми оселилися в будинку в одному з найзаможніших районів міста. Нам сподобалося те, який красивий був будинок і район узагалі, але я відчував неспокій, бо нікого не знав і поки що не почувався там своїм. Я планував сидіти тихо й не особливо змішуватися з тими заможними снобами. Однак Усесвіт влаштував так, що мої діти, яким тоді було п’ять та сім років, потоваришували з іншими малюками з району, і незабаром я вже мав відвозити їх до маєтків і лишати там побавитися. Пам’ятаю, як стукав у приголомшливі різьблені дерев’яні двері принаймні у двадцять футів заввишки. Відчинила мама й найбільш товариським голосом, що я будь-коли чув, сказала: «Гарве, дуже рада познайомитися, заходь». Я був дещо спантеличений, поки вона наливала мені холодного чаю та пропонувала фрукти. «Де підстава?» – допитувався мій скептичний розум. Тоді ввійшов її чоловік, який саме бавився з дітьми в басейні. Він повівся ще приязніше: «Гарве, ми дуже раді, що ти тепер живеш поряд із нами. Приходьте сьогодні всією родиною на барбекю, відмовлятися не можна. До речі, ти граєш у гольф? Я завтра гратиму в клубі, може, прийдеш як мій гість?» Я був шокований. Що сталося зі снобами, на зустріч з якими я розраховував? Я пішов додому і сказав дружині, що ми йдемо на вечірнє барбекю.

«Боже, – сказала вона. – Що мені вдягти?» «Ні, люба, ти не зрозуміла, – відповів я. – Це неймовірно милі люди, усе зовсім неофіційно. Просто будь собою».

Ми пішли в гості й познайомилися з деякими з найтепліших, найдобріших, найщедріших, найбільш люблячих людей у нашому житті. Зайшла розмова про благодійний пробіг, який очолювала одна з гостей. Одна за одною з’являлися чекові книжки. Я не вірив своїм очам – виникла справжня черга, щоб дати цій жінці грошей. Утім, кожен чек мав свою умову. Усі присутні домовилися про взаємне зобов’язання, тобто ця жінка мала підтримати благодійну організацію, до якої мав стосунок жертводавець. Саме так, кожен із гостей барбекю або очолював благодійну організацію, або відігравав у ній помітну роль.

Друзі, які нас запросили, вкладали гроші в кілька таких організацій. Насправді щороку вони ставили собі мету зробити найбільший у місті внесок у фонд дитячих лікарень. Вони не лише жертвували десятки тисяч доларів самі, але й щороку організовували вечерю, на якій збирали ще сотні тисяч.

На барбекю був лікар – фахівець «з вен». Ми дуже зблизилися і з його родиною. Він був одним із найкращих у світі з лікування варикозу, на чому й заробив свій статок, отримуючи від 5 до 10 тисяч доларів за операцію й роблячи чотири-п’ять операцій щодень.

Я розповідаю про нього, бо щовівторка він влаштовував «безкоштовний» день – оперував жителів міста, які не могли собі дозволити заплатити. У цей день він працював з шостої ранку до десятої вечора, робив не менше ніж десять операцій, усі – безплатно. Крім того, він очолював власну організацію, яка мала на меті спонукати інших лікарів влаштовувати такі самі безкоштовні дні для жителів свого району.

Зрозуміло, що моє старе, запрограмоване переконання про те, що всі багатії – жадібні сноби, розтануло під світлом реальності. Тепер я знаю, що насправді все навпаки. Зі свого досвіду можу сказати, що найбагатші мої знайомі водночас найдобріші. А ще – найщедріші. Я не кажу, що небагаті люди не добрі чи не щирі. Однак можу точно заявити: думка, що всі багаті люди погані, – це ніщо інше, як невігластво.

Факт полягає в тому, що зневага до багатих – це один із найпевніших способів лишитися бідним. Люди схильні до звичок, і ми мусимо практикуватися, щоб подолати цю або будь-яку іншу звичку. Я хочу, щоб замість зневажання ви практикували шану до багатих, благословення багатих, любов до багатих. Так ви підсвідомо знатимете, що, коли станете заможним, інші люди шануватимуть вас, благословлятимуть і любитимуть, а не гидуватимуть вами так, як ви зараз ними.

Одна з філософій, якої я дотримуюся, ґрунтується на давній мудрості Хуна, вченні гавайських старійшин. Вона приблизно така: благословляй те, чого хочеш. Якщо ви бачите людину з чудовим будинком – благословіть її й цей будинок. Якщо бачите людину з чудовим авто – благословіть її й це авто. Якщо ви бачите людину з люблячою родиною – благословіть її й цю родину. Якщо ви бачите людину з гарним тілом – благословіть її та її тіло.

ПРИНЦИП ДОСТАТКУ:

«Благословляй те, чого хочеш» – філософія Хуна.

Головна ідея полягає в тому, що, коли в будь-який спосіб зневажати те, що мають інші, ви цього ніколи не матимете.

У будь-якому разі, коли бачите розкішний чорний «Ягуар» з відчиненим люком, не кидайте в нього пивні бляшанки!

ДЕКЛАРАЦІЇ: покладіть руку на серце й скажіть…

«Я шаную багатих людей!»

«Я благословляю багатих людей!»

«Я люблю багатих людей!»

«І я стану одним із цих багатих людей!»

Торкніться голови й скажіть:

«Я думаю як мільйонер!»

ВЧИНКИ МІЛЬЙОНЕРА

1. Практикуйте філософію Хуна: «благословляй те, чого хочеш». Катайтеся містом або купуйте журнали, дивіться на красиві будинки, розкішні автомобілі, читайте про вдалі бізнеси. Коли побачите те, що вам подобається, благословляйте це – і благословляйте власників чи людей, які мають до цього стосунок.

2. Напишіть і надішліть короткого листа, звичайного чи електронного, людині, яку ви знаєте (не обов’язково особисто) і яка має великий успіх у будь-якій сфері. Розкажіть у листі про те, як ви шануєте й поважаєте цю людину за її досягнення.

Урок достатку № 7 Багаті люди товаришують з позитивними й успішними людьми. Бідні люди товаришують з негативними чи неуспішними людьми.

Успішні люди вбачають в інших успішних людях мотивацію для себе. Для них інші успішні люди – приклад, на якому вони вчаться. Вони кажуть собі: «Якщо ті це можуть, я теж можу». Як я раніше казав, наслідування – один із головних способів навчання.

Заможні люди вдячні тому, що інші мали успіх до них, і тепер вони, йдучи до свого успіху, можуть послуговуватися їхніми планами. Навіщо заново винаходити колесо? Є доведені методи, як досягти успіху, що працюють майже для всіх, хто їх застосовує.

Тобто найшвидший і найпростіший спосіб створити свій достаток – дізнатися, як саме працюють із грошима багаті люди, які їх опанували. Мета полягає в тому, щоб просто наслідувати внутрішні та зовнішні стратегії багатіїв. Усе логічно: якщо вдатися до тих самих дій і мати таке саме мислення, ви, вірогідно, досягнете тих самих результатів. Так я і зробив, і саме цьому присвячена вся ця книжка.

На відміну від багатих людей, бідні, чуючи про успіхи інших, часто засуджують їх, критикують, висміюють і намагаються опустити до свого рівня. Скільки таких людей ви знаєте? Скільки членів вашої родини так поводяться? Запитання полягає в тому, як ви можете вчитися в того, кого принижуєте, або надиха´тися ним.

Коли мене рекомендують дуже заможній людині, я шукаю способу зав’язати знайомство. Я прагну поспілкуватися з нею, дізнатися про її мислення, обмінятися контактами, а якщо ми маємо інші спільні інтереси – може, й потоваришувати на особистому рівні.

До речі, якщо ви думаєте, що я помиляюся, надаючи перевагу дружбі з багатіями, то, може, вам би хотілося, щоб я вибирав друзів серед банкрутів? Нізащо! Як я вже казав, енергія заразна, і я не маю жодного бажання зазнавати впливу негативної енергії!

Нещодавно я давав інтерв’ю на радіо, і туди зателефонувала жінка з чудовим запитанням: «Що мені робити, якщо я позитивно налаштована та прагну рости, а мій чоловік – песиміст? Мені піти від нього? Спробувати його змінити? Що робити?» Коли я викладаю на курсах, то чую такі запитання принаймні сто разів на тиждень. Майже всі питають про одне: «Що, як мої найближчі люди не прагнуть особистого зростання й навіть зневажають мене за це?»

Ось що я відповів жінці на радіо, ось що я кажу людям на курсах і що пропоную вам.

По-перше, не намагайтеся переконати песимістів змінитися чи прийти на мій курс. Це не ваша робота. Ваша робота – використати те, чого ви навчилися, щоб поліпшити себе і своє життя. Будьте прикладом для наслідування, будьте успішними, щасливими, і тоді, може – наголос на слові «може», – вони побачать світло (у вас) і захочуть собі його. Знову-таки, енергія заразна, і темрява розсіюється від світла. Людям насправді доводиться попрацювати, щоб лишатися «темними», якщо їх оточує світло. Ваша робота – просто бути якомога кращими. Якщо вони вирішать дізнатися вашу таємницю – розкажіть їм.

По-друге, не забувайте про принцип, який ми ввели до нашого курсу «Тренування для чарівників», присвяченого тому, як виявити бажане, не втрачаючи спокою, зосередженості та внутрішньої гармонії. Принцип такий: «На все є своя причина, і ця причина мені допоможе». Так, набагато важче бути позитивним і самосвідомим серед негативних людей та обставин, але це ваше випробування! Сталь гартується у вогні, так і ви станете сильнішими та швидшими, якщо збережете вірність своїм цінностям серед тих, хто повен сумнівів і навіть осуду.

Також не забувайте, що «є лише той сенс, який ви самі надаєте». Пригадуєте, у першій частині цієї книжки ми обговорювали, як зазвичай людина або ототожнює себе з обома батьками чи одним з них, або повстає проти них залежно від того, як вона «оформлює» свої дії? Я хочу, щоб віднині ви використовували негативність інших людей, як нагадування собі самому про те, яким не варто бути. Що більше в них негативу, то більше у вас нагадувань про те, який насправді огидний такий спосіб буття. Я не пропоную їм про це казати – просто робіть це, не засуджуючи їх. Бо, якщо ви почнете засуджувати, критикувати та принижувати їх за те, які вони є і що вони роблять, ви нічим не кращі за них.

Погане тягнеться до поганого, і якщо ви не можете впоратися з їхньою несприятливою енергією, якщо вона опускає вас туди, звідки ви не маєте змоги рости, може, вам доведеться прийняти кілька сміливих рішень щодо того, хто ви і як хочете прожити решту життя. Я не пропоную квапитися, але, наприклад, сам ніколи не став би жити з негативною людиною, яка пирхає на моє бажання вчитися й рости особистісно, духовно чи фінансово. Я не вчинив би з собою так, бо поважаю себе та своє життя й заслуговую на те, щоб бути якомога щасливішим та успішнішим. Я вирішив для себе, що у світі понад 6,3 мільярда людей і я нізащо не зв’яжу себе зі скиглієм. Або ця людина себе опанує, або я йду геть!

Ще раз: енергія заразна, ви або добре впливаєте на людей, або заражаєте їх. Те саме відбувається у протилежний бік, люди або впливають на вас, або заражають. Дозвольте спитати: чи обійняли б ви людину, яка, як ви знаєте, хворіє на віспу? Більшість відповість: «Нізащо, я не хочу підчепити віспу». Що ж, я вважаю негативне мислення віспою для розуму. Замість сверблячки буде нудячка, замість чухатися будете скаржитися, замість подразнення буде поразка. І ви справді хочете бути близькими таким людям?

Певен, ви чули приказку «Одного пір’я птах». Ви знали, що заробіток більшості людей у межах 20 % відрізняється від середнього прибутку їхніх найближчих друзів? Саме тому краще стежити за тим, з ким ви товаришуєте, і ретельно вибирати тих, з ким проводите час.

Зі свого досвіду скажу, що багаті люди вступають до заміських клубів не лише, щоб грати в гольф, – вони роблять це заради зв’язку з іншими заможними й успішними людьми. Є ще одна приказка: «Важливо не те, що ти знаєш, а те, кого знаєш». Якщо спитаєте мене, то на це можна покластися. Коротко кажучи: «Як хочеш літати з орлами, не плавай з качками!» Для мене принципово товаришувати лише з успішними та позитивними людьми й не менш важливо – оминати негативних людей.

Також для мене принципово уникати токсичних ситуацій. Я не бачу причини заражати себе отруйною енергією, до якої зараховую суперечки, плітки та удари в спину. Ще можна додати перегляд «безглуздих» телепередач, хіба що ви спеціально використовуєте їх як свій спосіб розслабитися, а не проводити дозвілля. Якщо я дивлюся телебачення, то це зазвичай спорт. По-перше, тому що я отримую насолоду, спостерігаючи, як працюють (чи грають) майстри своєї справи, а по-друге, мені подобається слухати інтерв’ю після гри. Люблю слухати, як розмірковують чемпіони, – для мене чемпіоном є кожен із тих, хто дістався вищої ліги будь-якого виду спорту. На цьому рівні будь-який спортсмен уже перевершив десятки тисяч інших, тільки щоб дістатися туди, і це робить кожного з них неймовірним. Люблю слухати, як вони ставляться до перемоги: «Знадобилися чималі зусилля всієї команди. Ми молодці, але все одно є над чим працювати. Це доводить, що тяжка робота себе виправдовує». Люблю також їх слухати, коли вони програють: «Це всього лиш одна гра. Ми повернемося, просто забудемо про цю невдачу й зосередимося на наступній грі. Обговоримо те, що можна покращити, а тоді зробимо все можливе, щоб перемогти».

На Олімпійських іграх 2004 року канадку Пердіту Фелісьєн, чинну натоді чемпіонку світу з бігу з бар’єрами на сто метрів, уважали головною претенденткою на золоту медаль. В останньому забігу вона зачепила перший бар’єр, впала, сильно забившись, і не змогла закінчити змагання. Надзвичайно засмучена, зі сльозами в очах, вона лежала там, збентежена, бо готувалася до цієї миті по шість годин на день щодня останні чотири роки. Наступного ранку я дивився прес-конференцію – якби ж я тільки її записав! Було просто дивовижно почути, як Пердіта все це сприймає. Вона сказала щось на зразок такого: «Я не знаю, чому це сталося, але сталося, і я цим скористаюся. Я ще більше зосереджуся, і працюватиму ще тяжче наступні чотири роки. Хтозна, який був би мій шлях, якби я перемогла? Може, перемога затьмарила б мою пристрасть. Не знаю, але точно знаю, що тепер я ще голодніша, і я повернуся ще сильнішою, ніж була». Слухаючи її, я міг тільки й сказати «ого!» Якщо дослухатися до чемпіонів, можна чимало всього навчитися.

Багатії спілкуються з переможцями. Бідняки – з невдахами. Чому? Йдеться про комфорт. Заможним людям комфортно з іншими успішними людьми, вони відчувають, що це спілкування варте того. Бідним людям з дуже успішними некомфортно. Вони або думають, що їх проженуть, або не знають, на яку ступити. Щоб захистити себе, еґо вдається до осуду та критики.

Якщо хочете розбагатіти, вам потрібно змінити внутрішню програму на повноцінну віру в те, що ви нічим не гірші за будь-якого мільйонера чи мультимільйонера. Мене завжди шокує, коли на семінарах люди підходять до мене й питають, чи можна мене торкнутися. Вони кажуть: «Я ще ніколи не торкався мультимільйонера». Я зазвичай увічливо всміхаюся, але про себе кажу: «Та я вас прошу! Я нічим не кращий за вас і нічим від вас не відрізняюся, і поки ви цього не зрозумієте, довіку бідуватимете!»

Друзі мої, головне не «торкатися» мільйонерів, а вирішити для себе, що ви не гірші й не менш цінні за них, а тоді й поводитися відповідно. Ось моя найкраща порада: якщо справді хочете торкнутися мільйонера, станьте ним!

Сподіваюся, ви мене зрозуміли. Замість висміювати багатих – наслідуйте їх. Замість сором’язливо ховатися від багатих – знайомтеся з ними. Замість «Ого, вони такі особливі» – кажіть: «Якщо вони можуть, то я теж можу». Зрештою, якщо вам захочеться торкнутися мільйонера, ви зможете торкнутися себе!

ДЕКЛАРАЦІЇ: покладіть руку на серце й скажіть…

«Я наслідую багатих та успішних людей».

«Я спілкуюся з багатими та успішними людьми».

«Якщо вони можуть, то я теж можу!»

Торкніться голови й скажіть:

«Я думаю як мільйонер!»

ВЧИНКИ МІЛЬЙОНЕРА

1. Підіть у бібліотеку чи книгарню або залізьте в Інтернет і прочитайте біографію надзвичайно багатої та успішної людини. Вдалі приклади – Ендрю Карнеґі, Джон Рокфеллер, Мері Кей, Доналд Трамп, Воррен Баффет, Джек Велч, Білл Ґейтс та Тед Тернер. Скористайтеся їхніми історіями, щоб надихнути себе, вивчити особливі стратегії успіху і, що найважливіше, скопіювати їхнє мислення.

2. Вступіть в елітний клуб – тенісний, гольф-чи бізнес-клуб або клуб, присвячений здоров’ю. Спілкуйтеся з багатими людьми в середовищі багатіїв. Або, якщо ви не маєте можливості стати членом елітного клубу, ходіть на каву чи чай до найкращого готелю вашого міста. Влаштуйтеся зручніше в цій атмосфері та спостерігайте за клієнтами, зауважуючи, що вони нічим не відрізняються від вас.

3. Визначте у своєму житті ситуацію або людину, яка тягне вас униз. Облиште таку ситуацію або таке знайомство. Якщо це член родини, спілкуйтеся з ним якомога менше.

4. Припиніть дивитися телесміття і тримайтеся якомога далі від поганих новин.

Урок достатку № 8 Багаті люди прагнуть рекламувати себе та свою цінність. Бідні люди негативно сприймають рекламу та промоцію.

«Піковий потенціал», одна з компаній, що мають ліцензію на мої програми, пропонує понад дюжину різних програм. Під час стартового семінару (зазвичай це інтенсив «Думай як мільйонер») учасникам стисло розповідають про деякі інші наші курси та пропонують спеціальні «семінарські» ціни й бонуси.

Переважно люди в захваті. Вони цінують можливість мати інформацію про інші курси й отримати спеціальну ціну на них. Однак не в усіх це спричиняє захоплення, є ті, хто зневажає будь-яку рекламу, байдуже, які переваги вони від неї отримують. Якщо зазначене якось схоже на вас – то це характеристика, яку важливо зауважити.

Зневага до реклами – одна з найбільших перепон на шляху до успіху. Якщо в людини проблеми з промоцією та продажами, вона зазвичай не має грошей, це ж очевидно. Як можна здобути великий прибуток у власному бізнесі чи в тому бізнесі, який ви представляєте, якщо ви не хочете розповісти людям про ваш продукт або ваші послуги? Навіть коли ви найманий працівник, який не хоче рекламувати свої чесноти, колега, що цього не цурається, швидко обійде вас на корпоративних сходах.

Є кілька причин, що породжують проблеми з промоцією або продажами. Вірогідно, що ви впізна´єте одну з них, а може, й кілька.

По-перше, у вас може бути негативний попередній досвід спілкування з людьми, які щось вам рекламували не так, як треба. Може, ви відчували, що на вас тиснуть, вас турбували в незручний час, не сприймали вашої відмови. У будь-якому разі важливо визнати, що цей досвід лишився в минулому і, якщо ви тримаєтеся за нього, зараз він може вам зашкодити.

По-друге, у вас може бути неприємний досвід спроб щось комусь продати, коли ця людина від вас повністю відцуралася. У такому разі ваша нелюбов до реклами – просто проекція того, що ви боїтеся невдачі й відмови. Знову-таки, визнайте, що минуле не обов’язково повторюється в майбутньому.

По-третє, ваша проблема може походити від колишнього батьківського програмування. Багатьох із нас учили того, що неввічливо хвалити себе. Що ж, це добре, якщо ваш заробіток – бути Міс Хороші Манери. Однак у справжньому світі, коли йдеться про гроші та бізнес, якщо ви себе не похвалите, гарантую, вас не похвалить ніхто. Багаті люди радо звеличують свої чесноти та свою цінність перед тими, хто готовий їх слухати і, можливо, мати з ними спільні справи.

Нарешті, деякі люди вважають, що вони вищі за те, щоб рекламувати себе. Я називаю це синдромом великого й могутнього, відомим ще як «Хіба ж я не особливий?» У такому разі панує відчуття, що, коли іншим потрібно те, що ви маєте, вони якось мусять самі вас знайти та прийти до вас. Люди з таким переконанням або не мають грошей, або невдовзі їх не матимуть, це точно. Вони можуть сподіватися, що інші перевертатимуть землю, шукаючи їх, але правда в тому, що ринок зараз насичений продуктами та послугами, і, хоча вони навіть можуть пропонувати найкращу якість, ніхто про це не знатиме, бо ті люди надто пихаті, щоб комусь про себе розповісти.

Ви, певно, чули приказку: «Зроби найкращу пастку на мишей, і до твого дому проторують стежку». Що ж, це правильно, тільки якщо додати ще чотири слова: «якщо знатимуть про неї».

Заможні люди майже завжди чудові промоутери. Вони можуть і хочуть просувати свої продукти, послуги та ідеї – пристрасно та з ентузіазмом. Ба більше, вони вміють оформити свою цінність так, що вона стає надзвичайно привабливою. Якщо ви думаєте, що це неправильно, то заборонімо жінкам макіяж, і, якщо вже так, можна й чоловічих костюмів позбутися. Усе це – лише «обгортка».

Роберт Кійосакі, автор бестселера «Багатий тато, бідний тато» (дуже рекомендую прочитати цю книжку), зазначає, що будь-яка справа, навіть написання книжок, залежить від продажу. Він завважує, що його називають автором, якого найкраще продають, а не який найкраще пише. Одне приносить набагато більше грошей, ніж інше.

Багаті люди зазвичай лідери, а хороші лідери – хороші промоутери. Щоб бути лідером, неодмінно потрібно мати тих, хто йде за вами й підтримує вас, тобто потрібно вміло продавати, надихати й мотивувати людей купувати ваше бачення. І президентові Сполучених Штатів Америки доводиться постійно продавати свої ідеї – народові, Конгресу й навіть власній партії, щоб мати змогу їх утілити. І задовго до цього, якщо він не зможе продати себе, його ніколи не оберуть.

Якщо коротко, то будь-який лідер, який не може чи не хоче просувати себе, недовго буде лідером, байдуже, йдеться про політику, бізнес, спорт чи навіть про батьківство. Я наполягаю на цьому, бо лідери заробляють до біса більше, ніж ті, хто йде за ними!

ПРИНЦИП ДОСТАТКУ:

Лідери заробляють до біса більше, ніж ті, хто йде за ними!

Головний момент не в тому, любите ви промоцію чи ні, а в тому, чому ви щось рекламуєте. Усе можна звести до ваших переконань. Ви справді вірите у свою цінність? Ви справді вірите у продукт чи послугу, які пропонуєте? Ви справді вірите, що те, що ви маєте, стане у пригоді тим, кому ви це рекламуєте?

Якщо ви вірите у свою цінність, хіба ж правильно буде ховати її від тих, хто її потребує? Припустімо, у вас є ліки проти артриту і ви зустрілися з людиною, яка потерпає від болю, спричиненого цією хворобою. Ви ховатимете ліки від такої людини? Чекатимете, доки вона прочитає ваші думки або сама здогадається, що у вас є те, що може допомогти? Що б ви подумали про того, хто не пропонує стражденним шансу, бо він надто сором’язливий, надто переляканий чи надто крутий для реклами?

Найчастіше люди, які мають складнощі з промоцією, не до кінця вірять у свій продукт чи в самого себе. Унаслідок цього їм важко уявити, що інші так вірять у свою цінність, що прагнуть поділитися нею з усіма, хто трапляється їм на шляху, в усі можливі способи.

Якщо ви вважаєте, що те, що ви можете запропонувати, справді стане людям у пригоді, тоді ваш обов’язок – повідомити про це якомога більшій кількості людей. Так ви не просто допоможете іншим, ви розбагатієте!

ДЕКЛАРАЦІЯ: покладіть руку на серце й скажіть…

«Я пропоную іншим свою цінність – з ентузіазмом та пристрастю».

Торкніться голови й скажіть:

«Я думаю як мільйонер!»

ВЧИНКИ МІЛЬЙОНЕРА

1. Оцініть продукт чи послугу, які ви пропонуєте (чи плануєте пропонувати), за шкалою від 1 до 10 щодо того, наскільки ви вірите в його чи її цінність (1 – найнижчий показник, 10 – найвищий). Якщо ваш результат – від 7 до 9, перегляньте продукт чи послугу, щоб збільшити їхню цінність. Якщо ви отримали 6 або менше – припиніть пропонувати цей продукт чи послугу й почніть презентувати те, у що справді вірите.

2. Читайте книжки, слухайте записи й диски, проходьте курси з маркетингу та продажу. Станьте фахівцем в обох сферах, щоб вдало просувати власну цінність, зберігаючи стовідсоткову цілісність.

Урок достатку № 9 Багаті люди більші за свої проблеми. Бідні люди менші за свої проблеми.

Як я вже казав, стати багатим – це не те, що прогулятися в парку. Це подорож, сповнена поворотів, об’їздів і перешкод. Дорога до достатку всіяна пастками й вовчими ямами, саме тому більшість людей на неї не заходить. Вони не хочуть усіх цих ускладнень, відповідальності й головного болю. Коротко кажучи – не хочуть проблем.

Саме в цьому полягає одна з найбільших відмінностей між багатими та бідними людьми. Багаті й успішні більші за свої проблеми, а бідні й неуспішні – дрібніші від своїх проблем.

Бідні люди зроблять майже все що завгодно, щоб уникнути проблем. Вони бачать виклик – і втікають. Іронія в тому, що у своєму квесті з пошуку життя без проблем вони створюють найбільшу з цих проблем, стаючи розореними й нещасними. Секрет успіху, друзі мої, у тому, щоб не намагатися оминути проблеми, чи позбутися їх, чи від них сховатися; секрет у тому, щоб вирости, стати більшим за будь-яку проблему.

ПРИНЦИП ДОСТАТКУ

Секрет успіху в тому, щоб не намагатися оминути проблеми, чи позбутися їх, чи від них сховатися; секрет у тому, щоб вирости, стати більшим за будь-яку проблему.

Візьмімо шкалу від 1 до 10, де 1 – найнижчий рівень. Уявіть, що ви – людина з другим рівнем сили характеру та ставлення до світу і ви дивитеся на проблему п’ятого рівня. Якою вона вам здається, великою чи маленькою? З другого рівня проблема п’ятого здаватиметься великою.

Тепер уявіть, що ви виросли та стали людиною восьмого рівня. Та сама проблема п’ятого рівня буде для вас великою чи маленькою? На диво, ідентична проблема тепер стала дрібна.

Нарешті, уявіть, що ви тяжко працювали над собою і стали людиною десятого рівня. Тепер та сама проблема п’ятого рівня для вас велика чи мала? Правильна відповідь: проблеми немає. Ваш мозок навіть не бачить у ній проблему, її не оточує негативна енергія. Це просто звичайне завдання, як чищення зубів чи вранішнє вдягання.

Завважте, багаті ви чи бідні, велику гру ведете або дрібну, проблеми не зникають. Якщо ви дихаєте, у вашому житті завжди будуть так звані проблеми й перешкоди. Я скажу коротко та приємно. Розмір проблеми ніколи не має значення – чогось важить ваш власний розмір!

Це може бути болісно, але якщо ви готові перейти до наступного рівня успіху, вам конче потрібно бути свідомими того, що насправді відбувається у вашому житті. Готові? Поїхали.

Якщо у вашому житті є велика проблема, це може означати тільки те, що ви – маленька людина! Нехай зовнішність не вводить вас в оману. Ваш зовнішній світ – лише відбиття внутрішнього. Якщо ви хочете стабільних змін, припиніть концентруватися на розмірі проблем та зверніть увагу на власний розмір!

ПРИНЦИП ДОСТАТКУ:

Якщо у вас є велика проблема, це може означати тільки те, що ви – маленька людина!

Одне з не дуже приємних завдань, які я даю учасникам свого семінару: коли ви відчуваєте, що перед вами постала велика проблема, покажіть на себе й заверещіть: «Міні-я, міні-я, міні-я!» Це вас негайно розбудить, спрямувавши вашу увагу туди, де їй місце, – на вас. Тоді з позиції «вищого я» (а не я-жертви, що ґрунтується на вашому еґо) глибоко вдихніть і негайно, у ту саму мить, вирішіть, що ви станете більшою людиною й не дозволите проблемам чи перешкодам забрати у вас щастя або успіх.

Що більші проблеми, з якими ви здатні впоратися, то більшим бізнесом ви здатні керувати; що більша відповідальність, яку ви можете на себе взяти, то більшою кількістю співробітників ви здатні керувати; що більше клієнтів ви можете обслужити, то більша сума грошей, якою ви можете розпоряджатися, і, нарешті, то більший ваш можливий достаток.

Знову-таки, ваше багатство може вирости рівно настільки ж, наскільки ви самі! Головна мета – дорости до місця, з якого ви можете долати будь-які проблеми й перешкоди, що заважають вам творити свій достаток й утримувати його, коли він уже є.

До речі, утримання достатку – геть інша тема. Хто ж знав? Точно не я. Я думав, якщо ти заробив свій статок, то вже заробив. Боже, що за неприємне пробудження на мене чекало, коли я почав втрачати свій перший мільйон майже так само швидко, як і його заробив. Тепер, споглядаючи на минуле, я розумію, у чому була проблема. На той час моя «скринька для інструментів» була недостатньо велика й міцна, щоб утримати зароблене багатство. І знову, як чудово, що я практикував принципи «Думай як мільйонер» і міг заново запрограмувати себе! Я не лише повернув той мільйон, але й заробив ще мільйони й мільйони завдяки новій «грошовій програмі». Найкраще те, що я не лише утримав цей достаток – він росте надзвичайно швидко!

Вважайте себе посудиною свого достатку. Якщо ваша посудина мала, а грошей багато, що станеться? Ви їх втратите. Посудина переповниться, зайві гроші розіллються всюди. Ви не зможете мати більше грошей, ніж уміщує ваша посудина. Отже, потрібно виростити велику посудину, щоб не лише втримати достаток, а й принадити його ще більше. Всесвіт не терпить порожнечі, і, якщо ваша грошова посудина дуже велика, він хутко заповнить порожній простір.

Одна з причин, чому заможні люди більші за свої проблеми, повертає нас до теми, яку ми вже обговорювали. Вони не концентруються на проблемі, вони концентруються на меті. Мозок зазвичай концентрується на одній головній темі за раз. Тобто або ви скиглите про проблему, або працюєте над тим, щоб її розв’язати. Багаті й успішні люди орієнтовані на результат, вони приділяють свій час та енергію стратегіям і плануванню відповідей на виклики, що перед ними постають, а також створенню систем, які забезпечать, щоб ці проблеми не виникали знову.

Бідні й неуспішні люди орієнтовані на проблеми. Вони витрачають енергію й час на скарги та скиглення й лише зрідка вигадують щось креативне, щоб усунути проблему, не кажучи вже про те, щоб не дати їй статися знову.

Багаті люди не тікають від проблем, не уникають їх і не скаржаться на них. Багаті люди – фінансові воїни. У нашому «Тренінгу для просвітлених воїнів» ми використовуємо таке визначення воїна: «Людина, що підкорює себе».

Висновок: якщо ви стали майстром із розв’язання проблем та подолання перешкод, що може завадити вашому успіху? Відповідь – нічого! А якщо ніщо не може вас спинити, ви стаєте нестримними. А якщо ви нестримні, які у вас шанси в житті? Відповідь – усі можливі шанси. Якщо ви нестримні, вам доступне все. Ви просто вибираєте щось – і воно ваше! Як вам така свобода?

ДЕКЛАРАЦІЇ: покладіть руку на серце й скажіть…

«Я більший за будь-які проблеми».

«Я впораюся з будь-якими проблемами».

Торкніться голови й скажіть:

«Я думаю як мільйонер!»

ВЧИНКИ МІЛЬЙОНЕРА

1. Коли вас засмучує якась «велика» проблема, покажіть на себе й скажіть: «Міні-я, міні-я». Тоді глибоко вдихніть і скажіть собі: «Я можу з цим упоратися. Я більший за будь-які проблеми».

2. Запишіть проблему, наявну у вашому житті. Тоді наведіть десять конкретних дій, до яких ви можете вдатися, щоб виправити чи хоча б поліпшити цю ситуацію. Це переведе вас від думок про проблему до думок про її розв’язання. По-перше, так ви маєте непоганий шанс розв’язати проблему, а по-друге – почуватиметеся набагато краще.

Урок достатку № 10 Багаті люди чудово вміють брати. Бідні люди не вміють брати.

Якби я мав назвати головну причину того, чому більшість людей не сягає усього свого фінансового потенціалу, то сказав би таке: більшість людей не вміє брати. Вони вміють чудово віддавати, але брати – ні. І саме тому вони взагалі цього не роблять!

Проблеми з тим, щоб узяти те, що вам дають, виникають з кількох причин. По-перше, чимало людей відчувають, що вони не гідні, не заслуговують на те, щоб щось мати. Цей синдром – звичний для нашого суспільства. Думаю, відчуття того, що вони недостатньо хороші, тече по венах понад 90 % людей.

Звідки походить ця низька самооцінка? Як завжди – від нашої запрограмованості. Більшість із нас чує двадцять «ні» на кожне «так», десяток «ти неправильно робиш» на кожне «усе правильно» і п’ять «ти телепень» на кожне «ти прекрасний».

Навіть якщо наші батьки чи опікуни нас підтримували, чимало з нас, зрештою, відчувають, що не здатні постійно виправдовувати їхні сподівання й завойовувати схвалення. Знову-таки – ми недостатньо хороші.

Крім того, у житті багатьох із нас були покарання. Неписане правило: якщо ти зробив щось не так, тебе мусять покарати. Когось карали батьки, когось – учителі… а декому в релігійних колах погрожували головним з усіх покарань – неможливістю потрапити на небеса.

Авжеж, тепер, коли ми дорослі, цьому настав кінець. Правильно? Ні! У більшість людей так в’їлася ця запрограмованість на покарання, що, коли вони роблять помилку чи просто виявляються неідеальними й поряд немає нікого, хто міг би їх покарати, такі люди підсвідомо карають себе самі. У дитинстві це могло мати такий вигляд: «Ти поганий, тож цукерок не отримаєш». Однак тепер це може набути форми «Ти поганий, тож грошей не отримаєш». Це пояснює, чому деякі люди обмежують власний заробіток, а інші підсвідомо саботують власний успіх.

Не дивно, що люди мають проблеми з умінням отримувати. Крихітна помилка – і ви приречені нести тягар нещастя й бідності до кінця своїх днів. Скажете, це різкувато? А коли це розум став логічним чи співчутливим? Знову-таки, запрограмована свідомість – це шафа, сповнена минулих програм, вигаданих значень та історій драми й катастроф. Смисл – не найсильніша її сторона.

Ось те, чого я вчу на своїх семінарах і від чого вам може стати краще. Зрештою, байдуже, почуваєтеся ви гідними чи ні, – ви все одно можете розбагатіти. Чимало заможних людей не почуваються надто важливими. Насправді одна з найсильніших мотивацій розбагатіти – довести свою цінність собі та іншим. Те, що самоцінність обов’язкова для того, щоб мати капітал, – це просто ідея, але в реальному житті вона необов’язково буде підкріплена. Як ми вже казали, стати заможним, щоб довести свою вартісність, – не найкращий спосіб стати щасливим, тож краще спробувати отримати достаток з інших причин. Однак важливо, щоб ви зрозуміли: якщо ви почуваєтеся нічого не вартим, це не дає вам стати багатим. Суто з фінансового погляду це може вас змотивувати.

Сказавши це, хочу, щоб ви послухали те, чим прагну з вами поділитися – голосно й зрозуміло. Це запросто може бути одна з найважливіших митей у вашому житті. Ви готові? Поїхали.

Визнайте, що те, варті ви чогось чи ні, – цілком «вигадана» історія. Знову-таки, є лише той сенс, який ви самі надаєте. Не знаю, як ви, а от я ніколи не чув, щоб когось під час народження «маркували». Можете собі уявити, як Бог ставить штамп на чолі кожної людини, поки вона проїжджає повз нього? «Вартий… не вартий… вартий, вартий… не вартий. Фу… точно не вартий». Вибачте, не думаю, що це так працює. Ніхто не приходить і не маркує вас «вартим» чи «не вартим» чогось у житті. Ви самі це робите. Вигадуєте. Вирішуєте. Ви й тільки ви визначаєте, чи бути вам чогось вартим. Це суто ваша перспектива. Якщо ви кажете, що варті чогось, – ви варті. Якщо кажете, що не варті, – то не варті. У будь-якому разі ваше життя підтвердить вашу історію. Це так важливо, що я знову повторю: ваше життя підтвердить вашу історію. Усе дуже просто.

ПРИНЦИП ДОСТАТКУ:

Якщо ви кажете, що варті чогось, – ви варті.

Якщо кажете, що не варті, – то ні.

У будь-якому разі ваше життя підтвердить вашу історію.

То чому люди так обходяться із собою? Чому вони вигадують, що нічого не варті? Така природа людського розуму, та захисна його частина, яка завжди має такий вигляд, ніби щось не так. Ви колись зауважували, що вивірок це не хвилює? Можете уявити, як вивірка каже: «Я не зможу зібрати багато горіхів, готуючись до зими, бо на це не заслуговую»? Сумнівно, бо низькоінтелектуальні істоти ніколи так із собою не чинять. Тільки людина, вінець еволюції на планеті, має здатність так себе обмежувати.

Одна з моїх власних приказок така: «Якби стофутовий дуб мав людський розум, він виріс би лише до десяти футів!» Ось що я пропоную: змінити історію набагато простіше, ніж свою вартісність, тож, замість хвилювань щодо того, варті ви чогось чи ні, змініть свою історію. Це набагато швидше й дешевше. Просто вигадайте нову, набагато позитивнішу для вас історію – і живіть згідно з нею.

«О, але ж я не можу», – скажете ви. «У мене немає кваліфікації вирішувати, чи гідний я цього. Це має йти від когось іншого». Я перепрошу й відповім, що це не зовсім точно, – м’який спосіб сказати, що це казна-що! Не важливо, що хтось каже чи казав колись, бо, для того щоб це справило на вас якийсь вплив, ви маєте в те повірити, маєте «купитися», а це може йти тільки від вас і ні від кого іншого. Однак, щоб вам стало краще, зіграймо в гру. Я зроблю для вас те, що роблю для тисяч учасників семінару-інтенсиву «Думай як мільйонер», – особисто благословлю вас.

ПРИНЦИП ДОСТАТКУ:

«Якби стофутовий дуб мав людський розум, він виріс би лише до десяти футів!»

Т. Гарв Екер

Це особлива церемонія, тож я попрошу вас зараз припинити все те, що може відволікти: перестати жувати, говорити телефоном, – киньте усе, що ви робите. Чоловіки, якщо хочете, перевдягніться в костюм із краваткою, хоч найкраще тут згодився б смокінг. Жінки, формальна вечірня сукня та підбори чудово вам пасуватимуть. Якщо ж не маєте нічого стильного чи нового – от вам чудова нагода купити собі новісіньке вбрання, бажано дизайнерське.

Якщо готові, почнімо. Будь ласка, станьте на одне коліно й поважно схиліть голову. Готові? Уперед. «ВЛАДОЮ, ДАНОЮ МЕНІ, ЦИМ Я ПРОГОЛОШУЮ ВАС “ВАРТИМИ” ВІДТЕПЕР І НАВІКИ!»

Усе, закінчили. Можете підвестися і тримати голову високо, бо нарешті ви чогось варті. От вам мудра порада: досить «купуватися» на все це «варте» й «не варте» лайно, почніть робити те, що потрібно, щоб розбагатіти!

Друга головна причина того, чому більшість людей не вміє брати, полягає в тому, що вони застрягли з висловом: «Краще віддавати, ніж брати». Я спробую висловитися якомога елегантніше: «Що за дурня!» Цей вислів – цілковита маячня; якщо ви не помітили, його зазвичай просувають люди та групи, які хочуть, щоб ви давали, а вони брали.

Сама ідея просто сміховинна. Що краще: гаряче чи холодне, велике чи мале, праве чи ліве, усередину чи назовні? Брати й віддавати – дві сторони однієї монети. Той, хто вирішив, що віддавати краще, аніж брати, просто нічого не розумів у математиці. Кожен, хто віддає, мусить мати отримувача, а на кожного отримувача мусить бути той, хто віддає.

Подумайте! Як ви можете віддавати, якщо немає тих, хто отримуватиме? Мусить бути рівновага, щоб усе спрацювало, п’ятдесят на п’ятдесят. А оскільки віддавати та брати завжди потрібно однаково, то ці дії мають бути однаково важливі.

До того ж як ми почуваємося, коли віддаємо? Більшість погодиться, що це чудове відчуття, яке наповнює душу. То що ми відчуємо, коли прагнемо віддавати, а інший не бажає це брати? Більшість погодиться, що це жахливо. Тож знайте: якщо ви не хочете брати, ви грабуєте тих, хто прагне вам щось віддати.

ПРИНЦИП ДОСТАТКУ:

Кожен, хто віддає, мусить мати отримувача, а на кожного отримувача мусить бути той, хто віддає.

Ви насправді позбавляєте їх радості й насолоди, які вони могли б отримати, віддаючи. Натомість вони почуваються погано. Чому? Бо, повторюю, усе – це енергія, і коли ви хочете віддати, але не можете, ця енергія не може себе виявити й застрягає у вас. Згодом така енергія перетворюється на негативні емоції.

Усе ще гірше: цим небажанням ви тренуєте Всесвіт нічого вам не давати! Усе просто: якщо не бажаєте забрати своє, воно відійде комусь іншому, хто до цього готовий. Саме тому заможні люди стають заможнішими, тоді як бідні – біднішими. Не тому, що вони більше варті того, а тому, що вони готові брати, тоді як більшість бідняків не готові до цього.

Я неабияк вивчив цю науку, коли сам вирушив у похід до лісу. Готуючись до дводенного перебування там, я зробив собі так званий навіс: шмат брезенту з одного краю прив’язав до дерева, а інший край закріпив на землі так, щоб мати над головою дах під кутом 45 градусів. Дякувати небу, я підготував собі це житло, бо всю ніч лив дощ. Коли я зранку вийшов з-під мого укриття, то зауважив, який сухий я сам і все те, що було під навісом. Однак водночас я не міг не помітити незвично глибокої калюжі, що зібралася біля краю навісу. Раптом я почув внутрішній голос, що сказав мені: «Природа надзвичайно багата й неупереджена. Коли йде дощ, він мусить кудись проливатися. Якщо одна частина суха, інша буде вдвічі мокріша». Стоячи над калюжею, я усвідомив, що саме так відбувається і з грошима. Грошей чимало, навколо нас ходять трильйони трильйонів доларів, їх дуже рясно, і вони мають кудись діватися. Ось як усе працює: якщо хтось не хоче взяти свою частку, то вона піде до тих, хто готовий до цього. Дощу байдуже, на кого він проллється, і грошам також.

На семінарі «Думай як мільйонер» у цю мить я вчу учасників спеціальної молитви, яку я написав після того, що відчув під навісом. Авжеж, вона не зовсім серйозна, але її наука зрозуміла. Вона звучить так: «Усесвіте, якщо до когось має прийти щось велике і вони не хочуть цього брати, переправ його на мене! Я відкритий і готовий узяти всі твої блага. Дякую». Я кажу всьому залу повторити це разом зі мною – і вони просто шаленіють! Вони в захваті, бо це таке надзвичайне відчуття – готовність брати те, що йде до тебе, і це дуже приємно саме тому, що воно природне. Усе протилежне, знову-таки – це просто «історія», яка не слугує ані вам, ані комусь іншому. Відпустіть цю історію – і нехай гроші прийдуть.

Багаті люди тяжко працюють і вірять, що мати добру винагороду за свої зусилля й цінність для інших цілком доречно. Бідні люди тяжко працюють, але, відчуваючи те, що вони нічого не варті, такі люди вважають недоречним мати винагороду за свої зусилля та свою цінність для інших. Це переконання робить їх ідеальними жертвами. Звісно, як можна бути «хорошою» жертвою, якщо маєш винагороду?

Багато бідняків насправді вважають себе кращими людьми саме тому, що вони бідні. Вони чомусь вірять, що так вони благочестивіші, духовніші й добріші. Нісенітниці! Єдина характеристика саме бідних людей – те, що вони бідні. На курсі до мене підійшов один пан зі сльозами в очах. Він сказав: «Я не розумію, як можна радіти тому, що маєш багато грошей, коли інші мають так мало». Я поставив йому кілька простих запитань: «Чи бідним стане краще від того, що ви будете одним із них? Кому ви допоможете, не маючи грошей? Хіба вас не потрібно буде годувати? Чи не ефективніше буде вам створити достаток для себе й мати змогу справді допомагати іншим з позиції сили, а не слабкості?»

Він припинив плакати й сказав: «Я вперше зрозумів. Не можу повірити, яке сміття було в моїй голові. Гарве, думаю, мені час розбагатіти й допомагати іншим. Дякую». На своє місце в залі він повернувся новою людиною. Нещодавно я отримав від того пана електронного листа, у якому він писав, що тепер заробляє вдесятеро більше, ніж раніше, і чудово почувається. І найкраще для нього – надзвичайна можливість допомагати друзям та рідним, які досі у скруті.

Це веде нас до важливого моменту: якщо у вас є потрібні засоби, щоб мати чимало грошей, – майте їх. Чому? Бо правда в тому, що нам надзвичайно пощастило жити в такому суспільстві, у якому кожна людина насправді заможна, як порівняти з іншими куточками світу. Деякі люди просто не мають шансу заробити чимало грошей. Якщо ви один із щасливчиків, у яких є така змога – а вона є в кожного з вас, інакше ви б не читали цю книжку, – використайте свої можливості на повну. Станьте справді заможним, а тоді допомагайте тим, хто не мав такого шансу. Для мене в цьому набагато більше сенсу, ніж у тому, щоб бути банкрутом і нікому не допомагати.

Авжеж, будуть ті, хто скаже: «Гроші мене змінять. Якщо розбагатію, то можу перетворитися на якогось жадібного вилупка». По-перше, так кажуть лише бідні. Це всього лише чергове виправдання їхніх невдач, і походить воно від одного з багатьох «внутрішніх» будяків їхнього фінансового саду. Не зважайте на це!

По-друге, дозвольте сказати прямо. Гроші тільки посилять те, ким ви вже є. Якщо ви злий, вони дадуть вам змогу стати ще злішим. Якщо добрий – гроші дадуть вам можливість бути добрішим. Якщо в душí ви вилупок, з грошима ви станете ще вилупкішим (знаю, такого слова немає, але справжній вилупок можливість знайде). Якщо ви щедра людина, більше грошей дадуть вам змогу бути щедрішим. А ті, хто казатиме вам щось інше, – банкрути!

ПРИНЦИП ДОСТАТКУ:

Гроші тільки посилять те, ким ви вже є.

То що робити? Як навчитися брати?

По-перше, почніть плекати себе. Пам’ятайте, люди створені звичкою, а тому доведеться свідомо навчитися брати те хороше, що дає вам життя.

Один із ключових елементів системи розпоряджання грошима, якої ми вчимо на семінарі-інтенсиві «Думай як мільйонер», – рахунок «для розваг», на який потрібно класти визначену суму на те, що дає вам змогу тішитися й почуватися «на мільйон». Призначення цього рахунку – допомогти вам утвердити свою вартісність і зміцнити «бральні м’язи».

По-друге, я хочу, щоб ви практикували божевільну радість і вдячність щоразу, як знаходите чи отримуєте гроші. Смішно, коли я був розорений і бачив на землі пенс, я ніколи не падав так низько, щоб підібрати цю жалюгідну монетку. Однак тепер, коли я багатий, я підбираю все, що принаймні схоже на гроші. Тоді цілую на удачу й уголос проголошую: «Я – магніт для грошей. Дякую, дякую, дякую».

Я не дивлюся на номінал. Гроші є гроші, і знайти гроші – благословення від Усесвіту. Тепер, коли я повністю готовий отримувати все, що трапляється мені на шляху, я все беру!

Бути відкритим і готовим брати – це неодмінна умова достатку. Це також потрібно, якщо ви хочете його втримати. Якщо ви не вмієте брати і якось отримуєте велику суму грошей, вірогідно, що вони скоро зникнуть. Знову-таки, «спочатку внутрішнє, потім зовнішнє». Спершу розширте свою «бральну скриньку», а тоді тільки й дивіться, як її заповнюють гроші.

Повторюю: Всесвіт не терпить порожнечі. Інакше кажучи, порожнє місце завжди буде заповнене. Ніколи не помічали, що стається з порожньою шафою чи гаражем? Зазвичай вони недовго стоять порожні, правда? А ще ви помічали, як дивно, що час, потрібний для будь-якого завдання, завжди дорівнюватиме часу, виділеному на нього? Коли ви розвинете свою здатність брати, ви це помітите.

Також, коли ви станете щиро відкриті тому, щоб брати те, що вам дає життя, інші його сфери теж будуть відкриті вам. Ви не просто отримуватимете більше грошей, більше стане й любові, миру, щастя, задоволення. Чому? Через один принцип, який я зазвичай сповідую і який говорить: «Ви все робите так, як робите щось одне».