Гей, колись була розкіш-воля

1. Копав, копав криниченьку

Неділеньку-дві...

Любив козак дівчиноньку

Людям — не собі!

  Ой жаль-жаль

  Мені буде —

  Візьмуть її люди!

  Візьмуть її люди —

  Моя не буде!

  Ой жаль-жаль!

2. А вже з тої криниченьки

Орли воду п’ють...

А вже мою дівчиноньку

До шлюбу ведуть.

  Ой жаль-жаль

  Мені буде —

  Візьмуть її люди!

  Візьмуть її люди —

  Моя не буде!

  Ой жаль-жаль!

3. Один веде за рученьку,

Другий — за рукав,

Третій стоїть, гірко плаче —

Любив, та не взяв!

  Ой жаль-жаль

  Мені буде —

  Візьмуть її люди!

  Візьмуть її люди —

  Моя не буде!

  Ой жаль-жаль!