Життєві аналогії

Примітки

1

частина тексту відсутня через типографський брак.

2

Jeune homme — властиво «молодий чоловік». Pigeon — властиво «голуб», але обидва слова вживалися в смислі «фат».

3

Кінці — шматки ниток, що залізниця забирає на текстильних фабриках; робітники витирають тими кінцями заяложені руки.

4

На паровозах старої системи все «движеніє» було під паровозом, тому часто доводилося туди лазити — помічникові; очевидно, машиніст лазив тільки в особливих випадках, або коли помічник плохий.

5

Втулки, де проходять штоки в циліндрі, набиваються промасленою паклею, скрученою в жгут; оце й єсть — «набити сальники». Це робота теж помічникова.

6

Знов це робота помічника. А де на паровозі троє (на кур'єрському), там це робить кочегар.

7

Топити паровоз — це справді вмілість, і немала. Сказати про машиніста, що він не вміє топити, це все одно, що сказати про салдата, що він не вміє винтовки держати в руках.

8

«За крилом возити» — це технічний вираз у машиністів і є символом крайньої образи. Річ тут ось у чім. Сторони паровозної будки називаються крилами. Праве крило — машиністове, бо він там стоїть; ліве — помічникове; коли помічникові нічого робити, або коли він не вміє чого зробити, то він сидить на своїй дощечці за своїм крилом, за лівим. Тому недопустити помічника до роботи й робити все на паровозі самому — це значить підкреслювати повну нездібність помічника, або бажання нанести йому образу. Оце й називається возити помічника за крилом.

9

При сильній роботі паровоза розход пари стає великий, і машиніст «вибивається з пару», тоб-то розходує його більше, ніж здобуває, і манометр усе падає. Але як що є вода в котлі, то пари можна нагнати або усиленою топкою, або осібним прибором (так званим сифоном). Коли ж у машиніста немає й води, — отоді становище критичне. Оце й називається «вибитися і з води й з пару».

10

Взяти з місця загалом трудно; коли ж дають два паровози, отже значить для великого составу, то давати брати місця одному паровозові — це очевидно буде тільки наміром поставити в утруднене становище.

11

Пару пускає в циліндри машиніст за допомогою «регулятора». «Прикрити регулятор» — це значить пустити трішки пари, поставити паровоз на неповну роботу, коли він може ледве-ледве сам себе везе; а на під'йомі це особливо помітно.

12

Коли рельси мокрі, паровоз не везе — під колеса за допомогою особливого приладдя підсипається пісок. Підсипати його при сухих рельсах — це значить утруднити роботу другому паровозові, бо він мусить тоді тягти по піску.

13

Це максимальний зі звичайних під'йомів (на тисячу сажнів путь підіймається на вісім сажнів).

14

При важкій роботі посилається в циліндри багато пари, і ця пара з силою виривається потім з труби; коли Кеслер тільки попихкує в трубу, то це значить, що він зовсім мало дає пари, отже зовсім і не везе.

15

Потяг обслуговують дві бригади: паровозна й кондукторська.

16

Це так звана система «подвійного поширення». В звичайних машинах пара, відробивши, має в собі ще досить енергії. Отже, в системах подвійного поширення ту пару не випускають геть, а направляють у другий циліндр, більшого об'єму, і пара тут поширюється другий раз, тоб то другий раз дає роботу.

17

Щити встановлюється на паровозах зимою.

18

Місце, де єднається тендер з паровозом, прикривається вигнутим залізним листом,— це й єсть «фартух».

19

Тут гра слів. З одного боку «кочегарка» це ніби кочегар жіночого роду (хоч таких і не буває), а з другого — це місце, звідкіля топлять котли на фабриці, а також приміщення для кочегарів.

20

«Составитель» — той, що єднає вагони в один потяг, переставляє поїзди, куди треба, і т. ін.

21

Составителю треба, напр., подати вагон на третю лінію, він свистить тричі. Машиніст маневрового паровоза, чуючи цей сигнал, і собі свистить тричі, це знак, що він почув і зрозумів сигнал; а окрім того, це сигнал стрілочникові, щоб давав третю лінію. Стрілочник у відповідь і собі трубить тричі — дає знак, що почув і зробив.

22

Головний «упряжний прилад» — гак і петля, з'єднані гвинтовим фаркоплем; коли, буває, фаркопль трісне, обережно можна потяг довезти й на запасних ланцюгах.

23

Три свистки — сигнал остановки; а для ока — махання днем прапорцем, а ввечері — ліхтарем в обидва боки.

24

Путі коло депа; там їздять самі лише паровози.

25

«Стати під поїзд» — технічний вираз; значить — причепитися паровозом до поїзда.

26

Стаючи під поїзд, він, очевидно, ішов заднім ходом.

27

Уся передня частина котла, де міститься арматура — «лоб».

28

Воду до котла подає особливий прилад — «інжектор; їх на паровозі два, по обох крилах; технічний термін для подачі води — «закачать воду».

29

Рукав, по якому з тендера йде вода.

30

Клапан коло самого паровозу; він подає воду безпосередньо вже до котла.

31

«Путевая» — маленьке посвідчення станції, що путь впереді вільна; без цієї «путички» машиніст не має права їхати.

32

Місце, де пересікаються рельси; там кладеться одна сплошна чугунна пліта — «крестовина».

33

Перші порції пари, огріваючи холодні циліндри, дають багато води; цю воду ганяє тоді поршень туди й сюди, з силою б'ючи в кришку; при недогляді може вибити кришку. Для випуску цієї води маються два краники в циліндрі.

34

Тоб-то — щоби помічник зразу ж заглянув у топку; після перших же вибухів пари в топці вже видно дефекти, яких не помітиш на стоянці.

35

«Підіймається ричаг» — переставляються золотники — менші порції пари подаються в котел; на новіших паровозах золотники передвигають не ричагом, а гвинтом.

36

Міцне чугунне кільце закінчує топку назверх; до нього пристають і дверцята.

37

Просто заглянувши в топку, само собою нічого не побачиш — вогонь сліпить очі. Помічник кладе лопату на кільце й заглядає на вогонь з-під неї; тоді лопата закриває всю масу вогню, видко тільки дно топки.

38

Прогоріле місце дає доступ холодному повітрю в топку; отже коли неловкий помічник не побачить такого місця, або не зуміє закрити,— він може кидати вугілля скільки вгодно, а пари не буде.

39

У цім одна з тайн уміння палити. Помічник мусить побачити всі дефекти в один момент, бо топку одчиненою держати неможна: занадто багато холодного повітря йде через дверцята, а це мало того, що охолоджує топку, а можуть навіть тріснути димогарні труби. Так от в один момент помічник мусить побачити всі критичні місця в топці, а потім уже наосліп, на пам'ять, кидати вугілля так, щоби воно падало тільки на дірку.

40

На паровозі такий шум, що говорити трудно — треба кричати.

41

Підчас руху поїзда три свистки — сигнал кондукторам гальмувати.

42

Довга масивна кочерга.

43

Кожний киргизький рід (усі киргизи діляться на роди) має осібний знак для своїх стад, і цей знак узивається «тамга»; він кладеться з лівої сторони; найбільше тамгують коней та верблюдів; вівцям та рогатій скотині не випалюють тамг, а нарізають вухо.

44

Рослинка така, з якої добувають червону краску й красять потім овечі та козлині шкури для чобіт; тільки киргизки не товчуть цієї краски й не кришать її, як то робиться звичайно, а жують: кажуть, буцім від того краска кращою виходить...

45

Дівчата киргизькі, на знак своєї дівочої чести, носять у кешені гвоздику та червоний шовк, а на шапочці — совине пірце.

46

Писано десь 98 чи 99 року. В році 1899 було видруковане окремим оповіданням п. заг. «Добром усе переможеш» за авторським псевдонімом Гнат Галайда у видавництві народніх книжок Вс. И. Гуртом. У російськім перекладі п. заг. «Добром все переможешь» було видане «Харьковским Обществом Грамотности» року 1900.