Гнів Перуна

Примечания

1

Узвіз — крутий підйом на гору; вулиця, дорога.

2

Нощеденно — цілодобово.

3

Верета — рядно; одяг з грубої тканини; різнобарвний вовняний килим.

4

Буг — обруч.

5

Обада — брехня.

6

Схола (від грецьк. schola) — «дозвілля», «місце навчання»); школа.

7

Грядуниця — кульбаба.

8

Опанча (єпанча) — кирея, чоловічий верхній одяг.

9

Оброть — вуздечка для коня.

10

Оловир — шовкова тканина, заткана золотом.

11

Роздерть — частина лісу, землі, очищена від рослинності.

12

Лагвиця — посудина для рідини з вузькою шиєю.

13

Вотола — одяг або груба тканина.

14

Погост — садиба, дворище; селище; місце торгу, куди з'їжджалися купці.

15

Тіун — князівський, боярський чи єпископський управитель.

16

Бирич — князівський управитель (пізніше поліцейський чиновник), що оголошував розпорядження властей.

17

Овин — будівля для сушіння снопів.

18

Гов'яда — бик.

19

Опан — котел, сковорода.

20

Жрело — голос.

21

Отрок — молодший дружинник князя.

22

Воривка — вірьовка.

23

Ворохба, ворохобний — бунт, заколот; бунтівливий, заколотний.

24

Закладник — боржник.

25

Потяг — побори, податки.

26

Виталище — житло, господа, оселя.

27

Овина — овеча шкура, овчина.

28

Підкліть — нижня, господарська частина терема.

29

Ґражда — хлів, стійло.

30

Ряд — договір.

31

Убрус — старовинний жіночий головний убір.

32

Ям (єм) — прибалтійсько фінське плем'я, що жило з І тисячоліття у внутрішній частині Фінляндії. В XI–XII ст. платило данину Новгороду. В середині XIII ст. було підкорене шведами. Пізніше разом з іншими карельськими племенами створило фінську народність.

33

Гари — кораблі.

34

Блазн — спокуса, принада.

35

Вольниця — вовняна тканина.

36

Поприще — українська стародавня міра довжини (те ж, що й гони), рівнялось 60—120 сажням.

37

Пряжмо — хліб.

38

Зимниця — пропасниця, гарячка, лихоманка.

39

Гридь — князівський воїн.

40

Сольба — посольство.

41

Поруб — льох, що служив в'язницею.

42

Проскупій — злодій.

43

Свепет — дикий мед.

44

Мегерка — повстяна шапочка пастуха.

45

Опаниця — чашка.

46

Толковин — союзник, спільник.

47

Чересла — поясниця.

48

Вєть — рада, а водночас і віть, гілка.

49

Тул — колчан, сагайдак для стріл.

50

Авдоном — самодержець.

51

Єдма — болото.

52

Веретея — вузенька смужка землі.

53

Чадигрі — м'які чоботи з тканини чи шкіри, поверх яких надівались черевики.

54

Алафа — подарунок, нагорода.

55

Дайте двох коней!

56

Багрець — сукно червоного кольору.

57

Синодик — книга для записів імен померлих, які мали згадуватись під час богослужіння.

58

Одрина — хлів, сарай, хата.

59

Посмаг — сухар.

60

Облога — наклеп.

61

Навадник — наклепник.

62

Магометанської віри.

63

Синовець — племінник по брату.

64

Геньбувати — ставитись до когось, до чого-небудь зверхньо, гордовито (те ж, що й гребувати).

65

Кричники — ті, що варили крицю (сталь).

66

В'ятчаний — старий, ветхий.

67

Лива — болото.

68

Бачмага — черевик.

69

Межень — середина літа.

70

Ялівець — яскравий клан гик тканини, що кріпився до верхівки шолома.

71

Баралище — місце битви.

72

Верижиця — намисто, ланцюжок (прикраса).

73

Чуга — верхній одяг, що носився, як накидка.

74

Ногавки (ноговиці) — штани; рід панчіх з грубої вовни.

75

Стрий — дядько по батьку.

76

Чуйка — верхній чоловічим одяг з темного сукна, прямого крою, інколи комір оздоблювався оксамитом чи хутром.

77

Хза — спеціально вироблена, дуже м'яка шкіра для взуття, яке носила знать.

78

Барма — опліччя з намиста, прикраса великого князя.

79

Калантар — панцир без рукавів, зроблений з металічних пластинок.

80

Чечак — гостроверхий шолом із шкіри.

81

Дастархан — скатерть, обрус.

82

Корзно — старовинний верхній одяг, схожий на візантійську хламиду, прямокутного або напівокруглого крою, що скріплювався спеціальною застібкою — фібулою.

83

Хосен (хіспа) — користь, вигода.

84

Резана — грошова одиниця у Київській Русі (1/50 гривни).

85

Сиропусна неділя — останній день Масниці, неділя перед великим постом.

86

Здання — будівля.

87

Нізчимна їжа — пуста їжа, пісна.

88

Ігемонія — (гегемонія, від грецьк. hegemonia) — головна, керівна роль у чому-небудь.

89

Жажіль — ланцюг.

90

Герули (ерули) — одне а войовничих німецьких кочових племен, що жили спочатку в Північній Європі, а потім перекочували на південь. Східні герули були підкорені гуннами, а після розпаду гунського союзу оселились у Подунав'ї, на початку VI ст. були підкорені лангобардами. Західні герули у той же час потрапили під владу франків.

91

Ісаври — народ, союзний з Візантією, що дав династію візантійських імператорів, засновану Левом III, прозваним Ісавром. За її правління зміцніло становище Візантії.

92

Остроготи (остготи, грейтунги) — відгалуження германського племені готів. Жили в Причорноморських степах. Після розпаду гунського союзу вдерлись до Італії і створили свою державу. В ній було збережено багато римських правових і політичних установ. У VI ст. була завойована Візантією.

93

Віндики — (від лат. vindico — вимагаю, позиваю) — люди, що позивали когось з метою повернути своє майно, яким хтось володів незаконно.

94

Монофізити — прибічники християнського вчення, яке виникло у Візантії в V ст. Трактували поєднання двох природ во Христі: поглинання людського начала божественним.

95

Каган — титул глави держави у древніх тюркських народів (печенігів, половців, хозарів і т. д.), а також пізніше у східних слов'ян і монголів.

96

Напалок — перстень.

97

Колт — давньоруська жіноча прикраса у вигляді порожнистої металевої підвіски, яка прикріплювалася до головного убору.

98

Буртаси — об'єднання племен, що жили в V–XI ст. на обох берегах Волги (приблизно від сучасної Сизрані до Волгограда). Влаштовували набіги на волзько-камських болгар та печенігів. З кінця VII ст. були під владою Хозарського каганату, а в кінці X ст. потрапили в залежність до Русі. Після приходу в XI ст. половців втратили своє етнічне обличчя. Культура їх, очевидно, зробила вплив на формування мордви.

99

Окрил — плащ.

100

Кайстра — повстяна торба, тайстра, часто вишита.

101

Здатель — будівельник, зодчий, творець.

102

Алача — бухарська тканина.

103

Адамашка — різновид шовкової тканини.

104

Резоїмець — людина, яка давала гроші в борг, лихвар (від «резана»).

105

Увіз — пристань.

106

Обельний — холоп, раб, котрим господар міг розпоряджатися, як власним майном.

107

Правіж — стягнення.