Еліас Регулес (1861–1929) — уругвайський поет, драматург, медик і політичний діяч, автор покладеного на музику знаменитого вірша «Ла тапера» (букв. «Халабуда») — тут і далі прим. перекладача.
Патіо — внутрішнє подвір’я.
Альваро Мельян Лафінур (1889–1958) — аргентинський поет, родич X. Л. Борхеса.
Едвард Вільям Лейн (1801–1876) — англійський сходознавець, перекладач.
Луї-Марі Кішра (1799–1884) — французький філолог, автор французько-латинського та латинсько-французького словників.
«Германія» (повна назва «Про походження та місцеперебування германців») — дослідження римського історика Публія Корнелія Тацита (бл. 58 — бл. 117 н. е.).
Томас Ґордон (1684–1750) — ірландський публіцист, дослідник та перекладач Тацита.
Оґюст (1812–1887) та Іполіт (1815 або 1816–1859) Ґарн’є — французькі видавці.
Хосе Рівера Індарте (1814–1845) — аргентинський поет і журналіст; «Криваві списки» — укладений ним перелік жертв диктатури Хуана Мануеля де Росаса.
Томас Карлайл (1795–1881) — англійський філософ, письменник, історик.
Анрі-Фредерік Ам’єль (1821–1881) — швейцарський філософ.
Мається на увазі Хуан Домінго Перон де ла Coca (1895–1974), який після військового перевороту 1943 р. двічі (1946–1955 і згодом у 1973–1974 рр.) був президентом Аргентини. Усунутий від влади в 1955, до 1972 жив у еміграції. Хуан Мануель де Росас (1793–1877) — державний і військовий діяч Аргентини, в 1835–1852 рр. фактичний диктатор країни.
Як стверджують деякі дослідники (цієї думки дотримувався і сам X. Л. Борхес), X. Д. Перон і X. Л. Борхес мали спільного далекого предка, поміщика Педро Паскуаля де Асеведо.
Гуарані — південноамериканська група індіанських мов, поширена в Парагваї, Бразилії, Аргентині та Болівії.
Йдеться про ранню (1921 р.) незавершену книжку X. Л. Борхеса.
Йдеться про Геракліта.
Інший я (лат.).
Гідра-всесвіт, кільцями кривлячись, зорі, мов луску, зчищає (пер. Івана Рябчія).
Семюел Тейлор Колрідж (1772–1834) — англійський поет і філософ.
Симон Гедалі Жичлінський (1901–1994) — друг юності X. Л. Борхеса.
Каруж — місто в Швейцарії.
Томас Де Квінсі (1785–1859) — англійський письменник.
Попаян — місто в Колумбії.
Сіґурд і Брюнгільд — герої давньоскандинавського епосу.
Вільям Морріс (1834–1896) — англійський художник і письменник.
Див. Книгу Йова (37:18).
Переклад Івана Кошелівця.
Прізвище Феррі похідне від італ. ferro — залізо.
Південь — район Буенос-Айреса.
«Короткий нарис про аналітичну мову Джона Вілкінса» — есей X. Л. Борхеса.
Алюзія на коло інтересів самого X. Л. Борхеса.
1899 — рік народження X. Л. Борхеса.
Пунта-дель-Есте — місто в Уругваї.
Кондитерська «Газ» — відомий заклад, заснований у Буенос-Айресі після того, як з 1856 року місто почали освітлювати газовими ліхтарями.
Твел (англ. Twirl) перекладається як вир.
Касильда — містечко на півдні провінції Санта-Фе.
Абердин — місто в Шотландії.
Анахарсіс Клоотс (справжнє ім’я Жан-Батист, 1755–1794) — народжений у Пруссії син голландського барона, французький політик, революціонер і філософ, прихильник заміни католицтва на культ Розуму.
Хосе Хервасіо Артігас (1764–1850) — національний герой Уругваю, військовий і політичний діяч; мав суперечності з урядом Буенос-Айреса.
Див. Євангелія від св. Матвія (13:24–30).
Ґрінґо — в країнах Латинської Америки зневажлива назва чужоземців, переважно північноамериканців.
Юстус Пертес (повне ім’я Йоганн Георг Юстус, 1749–1816) — німецький видавець і картограф.
Пліній Старший (23–79) — римський історик, письменник, державний і військовий діяч.
Вінсент де Бове (1184–1264) — католицький богослов, філософ, енциклопедист.
П’єр Атанас Ларусс (1817–1875) — французький письменник, мовознавець та видавець.
«Проект Ларсен» — аргентинське видавництво.
«Монтанер і Сімон» — видавництво в Барселоні (Іспанія).
Каледонія — давня назва території сучасної Шотландії.
Кучілья Негра (букв. Чорний Ніж) — гірська місцевість в Уругваї.
Палац проточних вод — зведена наприкінці XIX ст. в Буенос-Айресі помпезна споруда, що призначалася для зберігання цистерн з водою для потреб міста.
Вара — міра довжини, що дорівнювала від 0,866 м в Буенос-Айресі до 0,836 у Санта-Фе.
Чіріпа — широкі штани, зроблені з одного шматка тканини.
Хосе Ернандес (1834–1886) — аргентинський поет, автор знаменитої поеми про ґаучо «Мартін Ф’єрро».
Рафаель Облігадо (1851–1920) — аргентинський поет; найвідоміший його твір «Сантос Вега» присвячений народному співцеві.
Томас Персі (1729–1811) — англійський письменник, журналіст і релігійний діяч, упорядник збірника «Пам’ятки давньої англійської поезії».
Алджернон Чарльз Свінберн (1837–1909) — англійський поет.
«Сентиментальний місяцелік» — назва збірника аргентинського поета Леопольда Лугонеса (1874–1938).
Гай Пліній Цецілій Секунд (61-113) — давньоримський політичний діяч і письменник; небіж Плінія Старшого, усиновлений ним.
«Ла Пренса» — заснована 1869 р. міська газета Буенос-Айреса.
Хайме Лусіано Антоніо Бальмес-і-Урліа (1810–1848) — іспанський філософ, теолог, публіцист; повна назва твору «Листи до скептика у питаннях релігії».
Мальдонодо, Ріачуело — притоки Ла-Плати.
«Балада про Патріка Спенса» — старовинна шотландська балада про звитяжного мореплавця.
Реколета — старовинний монастир, нині виставковий центр у Буенос-Айресі.
Чимало є такого (англ.) — ремінісценція з трагедії В. Шекспіра «Гамлет».
Елеати — представники егейської філософської школи в Стародавній Греції.
Чарльз Говард Хінтон (1791–1873) — англійський мислитель.
Джон Нокс (1505–1572) — шотландський релігійний реформатор, один із засновників пресвітеріанства.
Семюел Джонсон (1709–1784) — англійський письменник, літературознавець та лексикограф.
Лічфілд — місто в Англії, де народився Семюел Джонсон.
Назва історичного шляху від Бразилії до Уругваю, яким у XVIII–XIX ст. між Бразилією та Уругваєм відбувалася торгівля (часто контрабандна) худобою і різноманітними товарами.
Темперлей — місто в Аргентині.
Марк Анній Лукан (39–65) — римський поет.
Лейден — місто в Нідерландах.
Ганс Лайзеґанґ (1890–1951) — німецький філософ, письменник і фізик.
Едвард Ґіббон (1737–1794) — англійський історик.
Євангелія від св. Матвія (8:22).
Євангелія від св. Матвія (6:26).
Євангелія від св. Матвія (7:30–31).
Євангелія від св. Матвія (5:28).
Абраксас — грецький бог, що водночас уособлював Добро і Зло.
Керіот — місто, що вважається батьківщиною Юди.
Кондитерська «Áгіла» («Орел») — один із найвідоміших таких закладів, заснований 1852 р. і розташований на фешенебельній вулиці Буенос-Айреса Флорида.
Лобос — містечко в провінції Буенос-Айрес.
«Ла Естрелья» (ісп.) — «Зірка».
Катамарка — провінція на північному сході Аргентини.
Пампа — південноамериканський степ.
Памперо — сильний вітер, що дме з пампи в бік Атлантичного океану.
Хуан Морейра (1829–1874) — ґаучо, який став легендарним і загинув, переслідуваний поліцією.
Подеста — циркова династія в Уругваї.
Неточність автора: в битві під Клонтарфом, поблизу Дубліна (1014 р.), верховний ірландський король Бріан Бору (926-1014) переміг військо вікінгів під началом дублінського конунґа Сіґтріґа та оркнейського ярла Сіґурда, але загинув сам.
Оллам — поет у кельтів.
Давня ірландська література поділяється на цикли залежно від часу створення, тематики та географії поширення саг.
Omen absit (лат.) — бодай цього не сталося!
Адам Бременський (до 1050–1081) — німецький священик і хроніст; «Libellus» (лат.; назва скорочена, букв. книга, твір) — останній (четвертий) том його «Діянь архієпископів Гамбурзької церкви».
Йоганн Мартін Лаппенберг (1794–1865) — німецький дипломат та історик.
«Analecta Germanica» (лат.) — букв. «Германський збірник».
Вістула — лат. назва Вісли.
Аріанство — єретичне, на думку отців Церкви, вчення священика з Александрії Арія (бл. 250–336).
Одін — верховний бог скандинавського пантеону, за легендою, дев’ять днів провисів прип’ятий до світового дерева — ясена Іґґдрасілль, щоб добути рунічне письмо.
Уппсала — місто в Швеції.
Ultima Thule (лат.) — ідіоматичний вираз, що виник від назви напівміфічного острова Туле й означає «край землі».
Серкланд — у скандинавських сагах назва Арабського халіфату.
Франсіско де Кеведо (1580–1645) — поет, прозаїк і філософ, одна з чільних фігур іспанського бароко.
Еміліо Орібе (1893–1975) — уругвайський поет, філософ і лікар.
Пап’яменто — говірка на Антильських островах Кюрасао, Аруба та Бонайре, належних Нідерландам.
«Сума теології» — фундаментальний твір видатного середньовічного філософа Томи Аквінського.
Sub specie aeternitatis (лат.) — з погляду вічності.
Швейцарське Конго — неіснуюча країна; мабуть, за задумом автора, згадка про неї повинна унаочнити химерність всієї історії.
Ерік Рудий (950-1003) — ісландський вікінг норвезького походження, першовідкривач Ґренландії.
Вестморленд — історичне графство в Англії, з 1974 входить до складу графства Камбрія.
Йоркшир — історичне графство на півночі Англії.
«Битва при Молдоні» — історична балада про битву між англосаксами та вікінгами, що відбулася 10 серпня 991 року.
«Фіннсбурзький фрагмент» — уривок написаної староанглійською мовою поеми про облогу в V ст. однойменної фортеці.
«Беовулф» — англосакський героїчний епос.
Джеймс Ельфінстон (1721–1809) — шотландський просвітник.
Іст-Лансинґ — східна частина м. Лансинґ, адміністративного центру штату Мічиґан, де розташований Мічиґанський університет.
Фрідріх Клебер (1863–1954) — німецький філолог, дослідник і видавець «Беовулфа».
Скйолд — легендарний король данів, від яких пішли сучасні данці.
Ісландська Едда (лат.) — мається на увазі Едда, укладена на початку XVII ст. ісландським священиком і поетом Маґнусом Олафссоном (1573–1636).
Йдеться про давню та сучасну вимову слова, що означає хитрість або вправність.
Георг Пауль Рудольф Майснер (1862–1948) — німецький германіст, дослідник середньовічних скандинавських літератур, ректор Боннського університету. Карл Йоахім Марквардт (1812–1882) — німецький історик і філолог.
Біографія (лат.).
Генрі Веджер Галлек (1815–1872) — американський генерал.
Тор — бог грому у стародавніх германців.
Бій під Серрос Бланкос стався 14 травня 1897 р.
Мерседес — місто в Уругваї.
Апарісіо Саравія (1855–1904) — уругвайський генерал, один із лідерів партії «Бланко» («Білих»).
Війна 1839–1851 рр. між прихильниками партій «Білих» (підтримуваних Аргентиною) та «Кольорових», до якої долучилися й інші держави, зокрема Бразилія, Франція, Англія.
Мате — парагвайський чай.
Фрай-Бентос — місто в Уругваї.
Ла-Аграсіада — бухта на річці Уругвай, де 19 квітня 1825 року висадилися тридцять три уругвайські патріоти на чолі з Хуаном Антоніо Лавальєхою (1784–1853), які підняли антипортугальське повстання.
Ель Ервідеро — місце розташування штабу X. X. Артігаса.
Хуан Ідіарте Борда (1844–1897) — президент Уругваю, представник партії «Кольорових», єдиний в історії країни високопосадовець, що загинув внаслідок замаху; наведені Борхесом нижче його передсмертні слова — справжні.
«Те Deum» — заупокійна молитва.
Джордж Герберт (1593–1633) — англійський поет, автор збірки «Храм. Священна книга» (1633).
Натяк на назву трактату Б. Спінози «Етика, доведена геометричним способом».
Оркнейські острови — архіпелаг на північ від Шотландії.
Джон Вікліф (бл. 1320–1384) — англійський релігійний реформатор, який переклав Біблію сучасною йому мовою.
Сіпріано де Валера (1532?—1602) — іспанський гуманіст і священик, автор повного іспанського перекладу Біблії.
Вульгата — латинський переклад Біблії.
Біканер — місто в західній Індії.
Девід Г’юм (1711–1776 — шотландський філософ та історик.
На вулиці Мексики в Буенос-Айресі міститься Національна бібліотека.
Fetch (англ.) — привид, двійник.
Wraith of the living (англ.) — примара, дух, який людина бачить перед самою смертю або одразу після неї.
Doppelgänger (нім.) — двійник.
Джон Баньян (1628–1688) — англійський священик і письменник, автор алегоричного роману «Путь прочанина».
Говард Філіпс Лавкрафт (1890–1937) — американський письменник-містик.
Джон Фелтон (1595–1628) — англійський пуританин, який з релігійних міркувань убив герцога Бекінґема.
Шарлотта Корде (1768–1793) — французька дворянка, вбивця Марата.
Луїс Мельян Лафінур (1850–1939) — уругвайський юрист, дипломат, політичний діяч; дядько X. Л. Борхеса.
X. Л. Борхес народився 24 серпня 1899 р.
Адроге — містечко поблизу Буенос-Айреса, де X. Л. Борхес жив у юні роки.
Історичний роман Ґюстава Флобера.
Хуан Муранья — відомий буенос-айреський зарізяка, який згадується в багатьох творах X. Л. Борхеса.
Ідеться про Маседоніо Фернандеса (1874–1952) — аргентинського письменника, друга батька X. Л. Борхеса, а згодом самого X. Л. Борхеса.
Ідеться про Наґльфар — у германо-скандинавській міфології корабель, зроблений з нігтів мертвих.
Лахор — місто на території сучасного Пакистану.
Пенджаб — історичний регіон в Індостані; тут ідеться про територію сучасної провінції на сході Пакистану.
Аллахабад — місто в Індії.
Ідеться про слова римського поета Ювенала (бл. 60 — бл. 132) «вельми рідкісний птах на землі й дуже схожий на чорного лебедя».
Calculus (лат.) — первісно камінчик, що, потрапивши у взуття, заважає ходити; згодом так називали камінці, які застосовувалися в найперших рахівницях.
Мечеть у Лахорі, побудована бл. 1634–1635 рр. за наказом губернатора Вазір Хана.
Парацельс (справжнє ім’я Філіп Ауреол Теофраст Бомбаст фон Гогенгайм; 1493–1541) — швейцарський лікар, алхімік та філософ.
Атанор — пічка для підігріву алхімічної суміші.
Льюїс Теобальд (1688–1744) — англійський видавець і письменник.
Джордж Чапмен (бл. 1559–1634) — англійський поет, драматург, перекладач, зокрема «Іліади» та «Одіссеї».
Urprung (нім.) — походження.
Ідеться про першу сцену трагедії «Макбет», в якій три відьми віщують воїнам їхні долі.
Парки — у давньоримській міфології богині долі.
І скину гніт моїх зловісних зір
З замученої й стомленої плоті.
(«Ромео і Джульєтта», дія 5, сцена 3, переклад Ірини Стешенко.)
Енн Гетевей (1566–1632) — дружина В. Шекспіра.
«Абетка» — цикл релігійних віршів Джеффрі Чосера.
Джон Ґауер (1330–1408) — англійський поет.
Едмунд Спенсер (1552 або 1553–1599) — англійський поет.
Крістофер Марло (1564–1593) — англійський поет і драматург.
Рафаель Голіншед (бл. 1529 — бл. 1580) — англійський хроніст, один із авторів «Хронік Англії, Шотландії та Ірландії», відомих як «Хроніки» Голіншеда.
Джон (Джованні) Флоріо (1553–1625) — англійський лексикограф, перекладач Мішеля де Монтеня.
Томас Норт (1535–1604) — англійський суддя, перекладач (з французького перекладу) «Порівняльних життєписів» Плутарха.
«Журнал німецької філології» (нім.).
Семюел Батлер (1835–1902) — англійський письменник.
Ідеться про німецького письменника Жана-Поля (справжнє ім’я Йоганн Пауль Фрідріх Ріхтер; 1763–1825), до творчості якого звертався Т. Де Квінсі
Бен (Бенджамін) Джонсон (1573–1637) — англійський поет і драматург.
Ремінісценція з «Проб» М. Монтеня («Людина істота… непостійна та мінлива», переклад Анатоля Перепаді).
Провали в пам’яті серед нескінченності (фр.).
Шлях мого життя
Вже стелиться сухим, пожовклим листям.
(«Макбет», дія 5, сцена 3; переклад Бориса Тена.)
Повсякденне довкілля (нім.).
Я проживу спокійно й в соромоті («Кінець діло хвалить», дія 4, сцена 3; переклад Леся Танюка.)
Емануель Сведенборґ (1688–1772) — шведський учений, філософ-містик і теолог.