Яв, Нав і Прав – запозичені з Велесової книги поняття, триєдина сутність яких окреслює основні контури слов’янського «життєвого Космосу».
Від Івана 14:2.
Київський фармацевтичний завод ім. М. В. Ломоносова, заснований у 1925 році. Нині – ПАТ «Фармак».
Нині – Мистецький коледж художнього моделювання та дизайну.
У червні 1977 року Голова Президії Верховної Ради СРСР Микола Підгорний був відправлений на пенсію, а замість нього посаду обійняв Генеральний секретар ЦК КПРС Леонід Брежнєв. Метою цього ходу була концентрація в руках останнього не тільки партійної, але й законодавчої державної влади.
Невеличкий двозальний кінотеатр, розташований на вул. Хрещатик, № 25. За радянських часів належав до так званих кінотеатрів повторного показу, де демонструвалися стрічки, давно зняті з прокату.
Пам’ятник Станіславу Косіору в Києві розташовувався у сквері на перетині вулиць Артема та Глибочицької у 1970–2008 роках.
Чоловічий статевий орган, який «не працює» (їдиш).
У переносному значенні – генеральний директор. У даному разі під «генералом» мається на увазі гендиректор Виробничого об’єднання «Донецьквугілля».
Будинок художника був споруджений у Києві в 1977–1978 роках.
Тепер – Нижній Новгород.
«Тонкий і товстий» – оповідання Антона Чехова, що різко висміює звичаї, притаманні чиновницькому середовищу Російської імперії: лицемірство, догідливість, плазування перед начальством та ін.
Загальнодержавна автоматизована система збору та обробки інформації (ЗДАС) – система автоматизованого управління економікою Радянського Союзу, проект якої передбачав створення по всьому СРСР низки обчислювальних центрів, поєднаних в єдину мережу. Ініціатором та розробником проекту був академік Віктор Глушков.
Нині – вул. Довга, де в буд. № 1 розташований паспортний стіл.
Відомий вислів Григорія Сковороди.
Те саме, що й різник – кишеньковий злодій, який розрізає одяг або сумку жертви за допомогою монети з нагостреними краями або шматка леза.
Найвища (4506 м) гора Алтаю, що вінчає Катунський хребет.
Мемуари Генерального секретаря ЦК КПРС Леоніда Брежнєва попервах складалися з трьох книг: «Мала Земля», «Відродження» й «Цілина» (насправді над мемуарами працювала група професійних журналістів). Трилогія вперше побачила світ у журналі «Новий світ» в 1978 році, надалі видавалася як окремими книгами, так і єдиним томом. Уже після смерті товариша Брежнєва у тому ж таки «Новому світі» у 1982–1983 роках були оприлюднені ще 5 мемуарних книжок Генсека: «Життя по заводському гудку», «Почуття Батьківщини», «Молдавська весна», «Космічний Жовтень» і «Слово про комуністів». Улітку 1987 року мемуари Брежнєва вилучили з книгарень і списали на макулатуру.
Друга дружина Анатолія Кузнєцова, полька за походженням.
Проживаючи на еміграції в Лондоні, Анатолій Кузнєцов з осені 1972 року працював у Лондонському корпункті Радіо «Свобода», беручи участь у програмі «Письменники біля мікрофону».
Є відомості, що, отримавши політичний притулок на Заході, письменник відмовився від прізвища Кузнєцов і просив вважати його «просто Анатолієм».
Андрій Амальрік (1938–1980) – радянський дисидент, письменник і публіцист. У «Відкритому листі А. Кузнєцову» від 1 листопада 1969 ро- ку засудив останнього за вимушену співпрацю з КДБ.
Київський інститут народного господарства, нині – Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана.
Найпівденніше місто Узбекистану, адміністративний центр Сурхандар’їнської області. Під час Афганської кампанії 1979–1989 років – важлива радянська військова база. Зокрема, для забезпечення армійських потреб у Термезі були побудовані військовий аеродром та автомобільно-залізничний міст через Амудар’ю («Міст Дружби»).
Юрій Гуляєв – російський та український співак (1930–1986), ліричний баритон.
«Портянка» – портвейн (жарг.).