Код да Вінчі

Подяки

Особлива подяка за це видання для підлітків Білу Скот-Керу, Барбарі Маркус, Беверлі Горовіц, Шенону Калену, Сью Кук та всім талановитим людям із дитячої групи «Пінгвін Рендом Хауз» як у Сполучених Штатах, так і в Сполученому Королівстві.

Моєму другові та видавцеві Джесону Кауфману за його тяжку працю над цим проектом і за справжнє розуміння того, про що, власне, ця книга. І незрівнянній Гейде Ланге, невтомній шанувальниці «Коду да Вінчі», неймовірному агенту та вірному другу.

Я не в силі висловити свою вдячність винятковій команді «Даблдей» за їхню шляхетність, віру і чудове керівництво. Особлива подяка Білу Томасу та Стіву Рабіну, які від самого початку вірили в цю книгу. Слова вдячності також initial core of early in-house supporters на чолі з Майклом Пелгоном, Сюзанною Герц, Джанел Мобарг, Джекі Еверлі та Адрієною Спаркс, а також усім талановитим людям із відділу продажу «Даблдей».

За шляхетну допомогу в дослідженнях для цєї книги я б хотів подякувати Музею Лувр, Французькому міністерству культури, Проекту Гутенберг, Бібліотеці Гностичного товариства, відділу вивчення живопису та службі документації в Луврі, «Новинам католицького світу», Королівській обсерваторії Гринвіч, Товариству спадщини Лондона, Архіву Вестмінстерського абатства, Джону Пайку і Федерації американських науковців, а також п’ятьом членам «Опус Деї» (трьом чинним, двом колишнім, які розповідали як про свій позитивний, так і про негативний досвід усередині організації).

Моя подяка книгарні «Вотер-стрит» за відстеження багатьох дослідницьких книг для мене, моєму батькові, Річарду Брауну, вчителю математики й автору книжок — за його допомогу в питанні золотого перетину та послідовності Фібоначчі; Стену Пленктону, Сільві Боделок, Пітеру Макгігану, Френсіс Макайнерні, Марджі Вочтел, Андре Верне, Кену Келехеру з «Анчорбал Веб Медіа», Карі Сотек, Карін Попхем, Естер Санг, Міріам Абрамович, Вільяму Тунстол-Педое та Гріфіну Вуден-Брауну.

І, нарешті, у романі, де така увага сконцентрована на священному жіночому началі, було б великою помилкою не згадати двох неймовірних жінок мого життя. По-перше, мою матір, Конні Браун, виховательку, музикантку і рольову модель. І мою дружину, Бліс, історика мистецтва, художницю, першу читачку і, немає сумніву, дивовижну жінку, найталановитішу з усіх, кого я зустрічав.