Примечания

1

Граф Бобринський, Георгій Олександрович (1863–1928), у 1914–1915 роках генерал-губернатор Галичини, проводив послідовну політику русифікації.

2

Тут: склеп – крамниця.

3

Наскрізний прохід між вулицями Коперника та Крутою (тепер – М. Вороного) з торговою галереєю, накритою ажурною заскленою металевою конструкцією довжиною 120 метрів і шириною 18 метрів. Пасаж був одним з перших сецесійних об’єктів у Львові, споруджений у 1898–1900 роках. Загальна площа пасажу становила 5750 квадратних метрів. У пасажі Міколяша були два кінотеатри, ресторан Орловського, кав’ярня Гугета, магазини порцеляни, солодощів, квітів, фотосалон. Ввечері пасаж сяяв ілюмінацією, взимку опалювався. Зруйновано 22 червня 1941 року.

4

Тимчасове військове генерал-губернаторство Галичини, створене за наказом головнокомандуючого російської армії великого князя Миколи Миколайовича від 22 серпня 1914 року. Підставою стало тимчасове положення про управління областями Австро-Угорщини, зайнятими по праву війни. Існувало до 15 березня 1916 року.

5

Платов, Матвій Іванович (1751–1818), отаман Донського козачого війська, генерал від кавалерії, засновник Новочеркаська та родоначальник військової династії.

6

Німецька імперська армія (Deutsches Kaiserliches Heer), або Рейхсхеер (Reichsheer), назва збройних сил під командуванням кайзера Вільгельма Другого.

7

Укріплення в складі Нової Печерської фортеці (Київ), споруджене 1844 року. Використовувалося як політична в’язниця з особливо строгим режимом у 1860-х роках після придушення польського повстання і на початку XX ст.

8

Найстаріша діюча в’язниця у Львові. Розташована на вулиці Городоцькій, 24 в будівлі, перебудованій зі старовинного римсько-католицького монастиря жіночого ордена Святої Бригіди.

9

Зневажливе визначення національно-визвольного руху українців в Російській імперії. Термін почав вживатися у XVIII ст. після виступу гетьмана Івана Мазепи проти російського царя Петра І у 1709 р. у відношенні до прихильників гетьмана, а пізніше і до інших, кого підозрювали у нелояльності до режиму. Прагнення до відокремлення від Росії розглядалося російськими націоналістами як сепаратизм і зрада.

10

Літературно-науковий і загальнополітичний місячник російською мовою, виходив у Москві (1912–1917) під фірмою видавця й адміністратора Якова Шеремецінського. Метою журналу було ознайомлення російських читачів з українськими культурними надбаннями та піднесенням української національної свідомості.

11

Русини: самовизначення східнослов’янського населення Київської Русі, а після її розпаду, щодо українського та білоруського населення Великого Князівства Литовського, Речі Посполитої, Австро-Угорщини та інших країн.

12

Народовці: суспільно-політична течія серед молодої західноукраїнської інтелігенції ліберального напрямку, що виникла в 1860-х роках у Галичині, на Буковині та Закарпатті. Ідеологічно народовці були опонентами галицьких русофілів.

13

Газета, провідний орган русофільського спрямування в Галичині.

14

Вбивство 28 червня 1914 ерцгерцога Франца Фердинанда, спадкоємця австро-угорського престолу, та його дружини герцогині Софії Гогенберг у Сараєві сербським гімназистом Гаврилом Принципом, членом сербської терористичної організації «Млада Босна». Принцип входив до складу групи з 5 терористів, яких координував Данило Іліч. Вбивство стало формальним приводом для початку Першої світової війни.

15

Рогатки (рогачки): своєрідні міські кордони, перепускні пункти, що регулювали рух до міста – з міста.

16

Польський політичний та громадський діяч, віце-президент Львова.

17

Завойовані території Галичини і Буковини російська влада визначала як початок процесу возз’єднання слов’янських земель під проводом Російської імперії.

18

Невибаглива невеличка п’єса для фортепіано, з неї зазвичай починається навчання новачків.

Загрузка...