Примітки

1

Островський Я. Поміж романтичною легендою та політикою // Хроніка 2000. - 2000. - № 35–36. — С. 206.

2

Військові частини, невдоволені затримкою платні та намірами Яна Казимира установити спадкову монархію, утворили опозиційну конфедерацію.

3

Виходимо з того, що у наступному році посада чернігівського підчашого переходить до сина Івана.

4

Київські дворяни в інструкції на сейм просять підтримати прохання Адама Мазепи і підтвердити його право на Триліси: «…подчаший королевский, выказывая по ныне свое уважение и верность Речи Посполитой и королю и имея сына при боку панском в покое его королевской милости, заслуживает подтверждения его прав на владение теми имениями».

5

У Ф.Уманця 1669 р.

6

З 1708 року.

7

В Обидовських були два сини — Іван та Михайло.

8

Семейная хроника. Записки Аркадия Васильевича Кочубея. 1790–1873.— Спб., 1890.

9

Черниці змінювали світські імена.

10

П. Орлик у своїй сповіді С. Яворському пише, що Гадяцький договір взяв у Печерській бібліотеці миргородський полковник Д. Апостол. На його переконання, Мазепа тоді ще не міг допустити подібне зібрання старшин з остраху викриття їхньої змови. Разом з тим П. Орлик не враховує того моменту, що І. Ломиковському, Д. Апостолу та іншим наближеним старшинам І. Мазепа більше довіряв, ніж йому. Реєнта (генеральним писарем він стає весною 1708р. — Авт.), який випадково дізнався про таємні зносини з польським королем через посередництво княгині Дольської, партія опозиціонерів ще тримала на відстані.

11

Грудень 1707 р.

12

Источники малороссийской истории, собранные Д. Н. Бантыш-Каменским и изданные О. Бодянским. — Москва, 1859. — Часть 2. - с. 127–130.

13

Маркевич Н. История Малороссии. — М., 1842. — Т. IV. — С. 174–175.

14

Кашка В. Портрет Мотрі Кочубей // Сіверщина. — 1994. — Травень — № 12. -с. 2; Павленко С. «Нікого на світі не любив так // Голос України. — 1994. - 21 травня. — с. 12.

15

Опубліковано в «Літературній Україні» 21 червня 2001 р. (с. 8)

16

Також царським указом від 15 липня 1708 року відправлено в Архангельськ і зараховано у військову службу 11 чоловік з челяді В. Кочубея.

17

Це питання, до речі, дискусійне. В. Кочубей у 1708 році мав уже 68-річний вік. У документах немає повідомлень, скільки років прожила Мотря до 1704 року. Можливо, їй вже було 20–22, а то й більше років.

Загрузка...