Криваві землі: Європа поміж Гітлером та Сталіним

1

Переклад з німецької Петра Рихла

2

Переклад з російської Володимира Затуливітра.

3

Цитата: Siriol Colley, More Than a Grain, 161.

4

Про журналіста Ґарета Джоунса див.: Siriol Colley, More Than a Grain, 224–238; Jones, "Will there be soup?"; Conquest, Harvest, 309 [укр. пер.: Роберт Конквест, Жнива скорботи]; і Dalrymple, "Further References," 473. Про Харків див.: Falk, Sowjetische Städte, 140, 172–175, 288; Коваленко, Голод, 557; і Werth, Terreur, 130. Цю картину описав Василій Гроссман.

5

Falk, Sowjetische Städte, 284–285, 288, 298–300.

6

Цитати: Falk, Sowjetische Städte, 299, див. також 297–301; Kusnierz, Ukraina, 157, 160. Про школярку і лікарні див.: Davies, Years, 160, 220. Див. також: Kuromiya, Freedom and Terror, 171,184 [укр. пер.: Гіроакі Куромія, Свободо і терор на Донбасі]. Про використання свідчень вцілілих людей див.: Graziosi, War.

7

Цитата: Siriol Colley, More Than a Grain, 233. Про Дніпропетровськ: Kravchenko, I Chose Freedom, 111. Про Сталіне див.: Maksudov, "Victory," 211.

8

Про опухлість від голоду див.: Коваленко, Голод, 61; див. також: Siriol Colley, More Than a Groin, 235. Про Харцизьк див.: Kuromiya, Freedom and Terror, 170. Про Гроссмана див.: Todorov, Mémoire du mol, 61. Див. також: Koestler, Yogi, 137.

9

Цитата; Serbyn, "Ukrainian Famine," 131; див. також: Falk, Sowjetische Städte, 289.

10

Прониклива робота про державне планування: Harrison, Soviet Planning, 1–5.

11

Цитати: Kuromiya, Stalin, 85; Kusnierz, Ukraine, 37.

12

Цитату і про плакат див.: Viola, War, 177; Viola, Unknown Gulag, 32.

13

Цитати: Viola, War, 238; Conquest, Harvest, 121. Докладніше про розстріли і депортації див.: Davies, Years, 20, 46; Werth, Terreur, 463; Viola, Unknown Gulag 6, 32; Kusnierz, Ukraina, 51, 56; Khlevniuk, Gulag, 11; Graziosi, War, 48; Davies, Years, 46.

14

Про 113 637 осіб, примусово вивезених, див.: Viola, War, 289; див. також Kulczycki, Holodomor, 158. Докладніше про долю депортованих на місці заслання див.: Kotkin, "Peopling," 70–72.

15

Про пісню-голосіння див.: Коваленко, Голод, 259. Про Соловки див.: Applebaum, Gulag, 18–20, 49 [укр. пер.: Енн Епплбом, Історія ҐУЛАҐу (K., KM Академія, 2006)]. Про спецпоселення див.: Viola, Unknown Gulag (число селян, депортованих з України, подано на с. 195 і 32).

16

Цитата: Applebaum, Gulag, 48. Оцінки рівня смертності див.: Viola, Unknown Gulag, 3; Applebaum, Gulag, 583. Про систему ҐУЛАҐа див.: Khlevniuk, Gulag, 1-10; Applebaum, Gulag, xvi-xvii; Viola, Unknown Gulag, 2–7.

17

Цитати: Siegelbaum, Stalinism, 45 (перші дві); Viola, Unknown Gulag, 53. Про Біломорканал див.: Khlevniuk, Gulag, 24–35; Applebaum, Gulag, 62–65.

18

Applebaum, Gulag, 64–65.

19

Цитата: Viola, Unknown Gulag, 35. Див. також в загальному плані: Viola, Best Sons. Про темпи колективізації див.: Kusnierz, Ukraina, 39.

20

Про відсоток орної землі див.: Kusnierz, Ukraina, 40.

21

Цитата: Snyder, Sketches, 93. Про історичне підґрунтя боротьби селян в Україні за землю див.: Beauvois, Bataille; Edehnan, Proletarian Peasants; Hildermeier, Sozialrevolutionäre Partei; Kingston-Mann, Lenin; and Lih, Bread and Authority.

22

Цитата: Dzwonkowski, Gtod, 84. Про сталінську «першу заповідь» див.: Kulczycki, Holodomor, 170. Див. також: Kusnierz, Ukraina, 70.

23

Про худобу і жіночі бунти див.: Kusnierz, Ukraina, 66, 72; і Conquest, Harvest, 158.

24

Graziosi, War, 53–57; Viola, War, 320; Kulczycki, Holodomor, 131; Snyder, Sketches, 92–94.

25

Цитата: Morris, "The Polish Terror," 753. Про те, що радянську владу непокоїла нова політика Польщі стосовно української меншини, див.: Report of 13 July 1926, AVPRF, 122/10/34. Див. також в загальному плані: Snyder, Sketches, 83-114.

26

Kuromiya, "Spionage," 20–32.

27

Cameron, "Hungry Steppe," chap. 6. Про Сіньцзян див.: Millward, Eurasian Crossroads, 191–210.

28

Snyder, Sketches, 101–102.

29

Kusnierz, Ukraina, 74; Snyder, Sketches, 103–104.

30

Davies, Years, 8-11, 24–37; Kusnierz, Ukraina, 86–90.

31

Цитата: Viola, Unknown Gulag, 75; Kravchenko, I Chose Freedom, 106. Про 32 127 сімей, висланих з УРСР див.: Kulczycki, Holodomor, 158. Про відсоток колективізованих дворів див.: Kusnierz, Ukraine, 86.

32

Davies, Years, 48–56.

33

Про жнива див.: Davies, Years, 57–69, 110–111; Graziosi, "New Interpretation," 1–5; Dronin, Climate Dependence, 118. Про Kociopa і Кагановича див.: Davies, Years, 72, 82, 89, 95.

34

Kusnierz, Ukraina, 102–103; Davies, Years, 112–114.

35

Про Червоний Хрест див.: Davies, Years, 112–113. Цитати: Кульчицький, Колективізація, 434; Кульчицький,"Трагічна," 151.

36

Стосовно повідомлень про смерть від голоду див.: Kusnierz, 104–105. Про Сталіна див.: Davies, Kaganovich Correspondence, 138. Стосовно прохань допомоги з продовольством див.: Uh, Letters to Molotov, 230. Про Кагановича (23 червня 1932) див.: Hunchak, Famine, 121.

37

Cameron, "Hungry Steppe," chap. 2; Pianciola, "Collectivization Famine," 103–112; Mark, "Hungersnot," 119.

38

Цитата: Davies, Kaganovich Correspondence, 138. Про схильність Сталіна персоніфіковувати політику див.: Kulczycki, Holodomor, 180; і Kusnierz, Ukraina, 152.

39

Про Сталіна див.: Марочко, Голодомор, 21. Стосовно об'єктивних проблем, про які повідомляли місцеві партійні чиновники, див.: Davies, Years, 105–111, 117–122.

40

Цит. за: Коваленко, Голод, 110.

41

Цит. за: Davies, Years, 146. Див. також: Kusnierz, Ukraina, 107; and Werth, Terreur, 119.

42

Про «нашого батька» [ «our father»] див.: Sebag Montefiore, Court, 69. Стосовно розмов про голод як прикриття небажання працювати див.: Sapoval, "Lügen," 136. Про стосунки між Молотовим, Кагановичем і Сталіним див.: Lih, Letters to Molotov; Davies, Kaganovich Correspondence.

43

Цит. за: Davies, Kaganovich Correspondence, 175, 183.

44

Snyder, Sketches, 83–95; Kuromiya, "Great Terror," 2–4.

45

Snyder, Sketches, 102–104; Haslam, East, 31.

46

Цит. за: Report of 6 June 1933, CAW 1/303/4/1928. Про польське консульство див.: Марочко, Голодомор, 36. Про обережну дипломатичну позицію Польщі див.: Snyder, Sketches, 102–108; і Папуга, Західна Україна, 80.

47

Kusnierz, Ukraina, 108; Maksudov, "Victory," 204.

48

Про радянське правосуддя див.: Solomon, Soviet Criminal Justice, 115–116. Цитата: Kusnierz, Ukraina, 116.

49

Цит. за: Kusnierz, Ukraina, 139; Коваленко, Голод, 168. Про сторожові вежі і їхню кількість див.: Kusnierz, Ukraina, 115; див. також: Maksudov, "Victory," 213; і Conquest, Harvest, 223–225.

50

Про низькі результати таких методів реквізицій див.: Maksudov, "Victory," 192. Про зловживання з боку партійних активістів див.: Kusnierz, Ukraina, 144–145, 118–119; Kuromiya, Freedom and Terror, 170–171.

51

Порівняно з 57 % в цілому по СРСР; див.: Davies, Years, 183. Про Молотова див.: Davies, Years, 171–172.

52

Про Сталіна див.: Sebag Montefiore, Court, 21,107.

53

Цит. за: Коваленко, Голод, 44. Про телеграми див.: Марочко, Голодомор, 152; Davies, Years, 174. Про арешт 1 623 колгоспних керівників див.: Davies, Years, 174. Про 30 400 нових депортацій: Kusnierz, Ukraine, 59.

54

Згадку про «казку» [ «fairy tale»] див.: Sapoval, "Lügen," 159; Davies, Years, 199.

55

Цит. за: Kusnierz, Ukraina, 124. Див. також: Васільєв, "Ціна," 60; Kuromiya, Stalin, 110.

56

Цит. за: Kuromiya, Freedom and Terror, 174. Про таку інтерпретацію голоду (Станіслав Косіор) див.: Davies, Years, 206.

57

Подібне судження див., напр.:, Jahn, Holodomor, 25; Davies, Tauger, and Wheatcroft, "Grain Stocks," 657; Kulczycki, Holodomor, 237; and Graziosi, "New Interpretation," 11.

58

Sen, Poverty and Famines, цит. на с. 7; див. також с. 154–155. Переконлива інтерпретація голоду з національного погляду: Martin, "Ukrainian Terror," на с. 109 і passim. Див. також: Simon, "Waffe," 45–47; і Conquest, Harvest, 219. Про Кагановича у листопаді 1932 див.: Kulczyski, Holodomor, 236.

59

Graziosi, "New Interpretation," 8; Kusnierz, Ukraina, 143; Maksudov, "Victory," 188, 190; Davies, Years, 175 і, про насіннєвий матеріал, 151.

60

Про штраф, сплачуваний м'ясом, див.: Шаповал, "Пролог трагедії голоду," 162; і Maksudov, "Victory," 188. Цит. за: Dzwonkowski, Glôd, 71. Описаний приклад: Dzwonkowski, Gtöd, 160; див. також 219. Про загальний занепад тваринництва на селі див.: Hunczak, Famine, 59.

61

Шаповал, "Пролог трагедії голоду," 162; Maksudov, "Victory," 188; Марочко, Голодомор, 171; Werth, Terreur, 123.

62

Шаповал, "Голодомор."

63

Davies, Years, 190; Марочко, Голодомор, 171.

64

Snyder, Sketches, 107–114.

65

Цит. за: Davies, Years, 187. Стосовно 20 грудня див.: Васільєв, "Ціна," 55; Graziosi, "New Interpretation," 9; і Kusnierz, Ukraina, 135.

66

Davies, Years, 190–192.

67

Про те, що голодних людей сприймали за шпигунів, див.: Шаповал, "Голодомор." Про 190 000 селян, яких спіймали і повернули назад, див.: Graziosi, "New Interpretation," 7. Про події 22 січня див.: Марочко, Голодомор, 189; і Graziosi, "New Interpretation," 9.

68

Про арешт 37 392 людей див.: Марочко, Голодомор, 192. Див. також: Davies, Years, 161–163.

69

Спогади активістів див.: Conquest, Harvest, 233. Цитату і докладніше про роль чисток див.: Sapoval, "Lügen," 133. Про апогей чисток див.: Davies, Years, 138.

70

Про мертву тишу в радянській Україні див.: Коваленко, Голод, 31; і Dzwonkowski, Glôd, 104. Див. також: Arendt, Totalitarianism, 320–322.

71

Цит. за: Dalrymple, "Soviet Famine," 261. Про Петра Вельдія див.: Коваленко, Голод, 132.

72

Цит. за: New York Evening Post, 30 March 1933.

73

Про Ловінську див.: Dzwonkowski, Glôd, 104. Про Опанасенка див.: Kusnierz, Ukraina, 105. Спогад Кравченка: I Chose Freedom, 104–106.

74

Про п'ятнадцять тисяч депортованих див.: Davies, Years, 210. Про шістдесят тисяч висланих з Кубані див.: Martin, "Ethnic Cleansing," 846.

75

Про 67 297 осіб, які померли в таборах див.: Khlevniuk, Gulag, 62, 77. Про 241 355 осіб, які померли у спецпоселеннях див.: Viola, Unknown Gulag, 241.

76

Цит. за: Khlevniuk, Gulag, 79.

77

Цит. за: Dzwonkowski, Gtôd, 215–219; Кульчицький, Колективізація, 365. Про тривалість життя в Українській PCP див.: Vallin, "New Estimate," 256.

78

Про дівчинку і відрізану голову див.: Коваленко, Голод, 471, 46.

79

Про проституцію за борошно див.: Kuromiya, Famine and Terror, 173. Про Вінницю див.: Коваленко, Голод, 95. Про страх бути з'їденими канібалами див.: Коваленко, Голод, 284 Про селян на залізничних станціях див.: Kusnierz, Ukraine, 155. Про міліцію в містах див.: Falk, Sowjetische Städte. Про Савгіру див.: Коваленко, Голод, 290.

80

Цит. за: Czech, "Wielki Gtöd," 23. Про з'їденого сина див.: Коваленко, Голод, 132. Про випадок з гостренням ножа див.: Kusnierz, Ukraine, 168. Про свиней див.: Kuromiya, Freedom end Terror, 172.

81

Про півмільйона дітей, які стерегли поля див.: Maksudov, "Victory," 213. Цит. за: Kusnierz, Ukroinc, 119.

82

Про лікарку: Dalrymple, "Soviet Famine," 262. Про сиріт: Kusnierz, Ukroinc, 157; Dzwonkowski, Gtôd, 142. Див. також: Graziosi, "Italian Archival Documents," 41. [може бути рос. або укр. видання Ґраціозі, щось таке пригадується]

83

Kusnierz, Ukroinc, 157.

84

Про 2 505 осіб, засуджених за канібалізм див.: Davies, Years, 173. Докладніше про приклад з димарем див.: Коваленко, Голод, 31. Про план здачі м'яса: Conquest, Harvest, 227.

85

Про несприйняття селянами канібалізму див.: Kuromiya, Freedom and Terror, 173. Про Колю Ґраневича [Kolya Graniewicz] див.: Dzwonkowski, Gtôd, 76. Про материне прохання див.: Conquest, Harvest, 258.

86

Цит. за: Bruski, Holodomor, 179. Про агронома див.: Dalrymple, "Soviet Famine," 261. Про похоронні команди і могили див.: Коваленко, Голод, 31, 306, 345.

87

Цит. за: Graziosi, "Italian Archival Documents." Див. також: Davies, Years, 316.

88

Про 493 644 людей, що померли від голоду у Київській області, див.: Марочко, Голодомор, 233.

89

Про перепис населення в СРСР див.: Schlogel, Terror. Стосовно поширеної оцінки демографічних втрат у 5,5 млн осіб див.: Dalrymple, "Soviet Famine," 259.

90

Демографічну ретроспекцію подано у статті Жака Валена та ін. (див.: Vallin, "New Estimate"). Автори нараховують 2,6 млн «наглих смертей» в радянській Україні за 1928–1937 роки, від цього треба відняти кількість людей, які загинули в результаті інших масових убивств, щоб отримати загальну цифру втрат від голоду. Офіційна оцінка (січень 2010) жертв голоду: Дзеркало тижня, 15–22 січня 2010. Оцінка у 2,5 млн жертв, зроблена на основі лише зафіксованих смертей, є у статті: Кульчицький, "Трагічна," 73–74. Елман оцінює загальні втрати від голоду в СРСР у 1933–1934 роках у 9-12,3 млн осіб (Ellman, "Note on the Number," 376). Максудов оцінює втрати в 1926–1937 роках у 3,9 млн життів українців (Maksudov, "Victory," 229). Оцінка Ґраціозі по УРСР 3,5–3,8 млн (Graziosi, "New Interpretation," 6).

91

Цит. за: Serbyn, "Lemkin." Див. також в загальному плані: Martin, Affirmative Action Empire і Snyder, Sketches.

92

Цит. за: Koestler, God That Failed, 68; Weissberg-Cybulski, Wielka Czystka, 266; Koestler, God That Failed, 77.

93

Про арку див.: Kusnierz, Ukraina, 178. Про обмін коштовних речей на їжу: Falk, Sowjetische Städte, 288; Davies, Years, 158; і Conquest, Harvest, 237. Про «ковбасників» [ «sausage makers»] див.: Kuromiya, Freedom and Terror, 172.

94

Цит. за: Conquest, Harvest, 256. Див. також в загальному плані: Slezkine, Jewish Century і Fitzpatrick, Education.

95

Цит. за: Subtelny, "German Diplomatic Reports," 17; Polish Consul-General, 4 February 1933, CAW 1/303/4/1867; Border Defense Corps, 15 November 1933, CAW 1/303/4/6906.

Про надію на війну див.: Snyder, Sketches, 110. Про листи радянських німців у Німеччину див.: Hungersnot. Див. також: Berkhoff, "Great Famine."

96

Приклад подібної промови Гітлера можна знайти тут: Deutschosterreichische Tageszeitung, 3 March 1933. Про кардиналів див.: Dalrymple, "Soviet Famine," 254. Про втручання Іннітцера [Innitzer] див.: Reichspost, 20 August 1933 and 12 October 1933; Die Neue Zeitung, 14 October 1933.

97

Про Дюранті див.: New York Times, 31 March 1933. Про Маґериджа див.: Taylor, "Blanket of Silence," 82. Про Орвела див.: Orwell and Politics, 33–34. Див. також: Engerman, Modernization, 211. До честі «Нью Йорк Таймс»-подібну думку було надруковано у двох непідписаних статтях за 1 і 11 січня 1933 року.

98

Папуга, Західна Україна, 33, 46, 57.

99

Про радянську контрпропаганду див.: Папуга, Західна Україна, 56. Про комплекцію Еріо див.: Time, 31 October 1932. Див. також: Zlepko, Hunger-Holocaust, 177; і Conquest, Harvest, 314.

100

Цит. за: Коваленко, Голод, 353; Zlepko, Hunger-Holocaust, 180; див. також: 175–179. Див. також: Mark, Hungersnot, 26–27; Subtelny, "German Diplomatie Reports," 21; Марочко, Голодомор, 256–257, 283; Time, 22 January 1934.

101

Марочко, Голодомор, 257; Zlepko, Hunger-Holocaust, 176–177; Time, 11 September 1933. Останній параграф: Werth, "Un État"; Марочко, Голодомор, 283. До честі Еріо він утримався, коли в червні 1940 року французький парламент голосував за надзвичайні повноваження маршала Петена. Еріо заарештували і тримали в Німеччині до кінця окупації.

102

Цит. за: Siriol Colley, More Than a Grain, 212, 216.

103

Jones is cited in Siriol Colley, More Than a Grain, 218.

104

Quotation: Evans, Coming, 330.

105

Про німецьких виборців див.: King, "Ordinary," 987–988 and passim. Про Дахау див.: Goeschel, Concentration Camps, 14. Цитовані слова, а також про діяльність Гімлера: Eiber "Gewalt in KZ Dachau," 172.

106

Evans, Power, 23.

107

Quotation: Deutschosterreichische Tageszeitung, 3 March 1933.

108

On "class against class," see Brown, Rise and Fall, 85. On voting behavior, see King. "Ordinary," 987–988. See also, generally, Bayerlein, "Abschied."

109

Longerich, Politik der Vernichtung, 26–32, quotation at 38; Toore, Wages of Destruction, 73.

110

Про 37 000 німецьких євреїв див.: Evans, Power, 15. Див. також: Longerich, Politik der Vernichtung, 126.

111

Longe rieh, Politik der Vernichtung, 35.

112

Goeschel, Concentration Camps, 7.

113

See, generally, Krüger, Die Außenpolitik; Turner, Stresemann; Snyder, Sketches.

114

Roos, Polen, 130–154; Ken, Collective Security, 94,157; Kornat, Polityka, 32–33; Rossino, Hitler, 2.

115

Quotation: Davies, Kaganovich Correspondence, 33.

116

Найкращий аналіз: Kotakowski, Main Currents. Найвідомішу дефініцію сталінської діалектики принагідно запропонував Хорхе Семпруну один ветеран комуністичного руху в Бухенвальді: «Старий, це мистецтво і спосіб завжди виходити сухим з води!».

117

Graziosi, "New Interpretation."

118

See, generally, Haslam, Collective Security; Furet, Passé; and Brown, Rise and Fall.

119

Цифри буде пояснено у цьому і наступному розділі.

120

Про діалектику тієї ситуації див.: Burrin, Fascisme, nazisme, autoritarisme, 202, 209. Див. також в загальному плані: Weber, Hollow Years. Про Блюма див.: Judt, Burden of Responsibility.

121

Haslam, Collective Security, 120–121. Про радянську пресу див.: Schlögel, Terror, 136–137. Див. також в загальному плані: Beevor, Battle for Spain. У найважливіших моментах я йду слідом за Франсуа Фюре, див.: Furet, Passé.

122

Orwell, Homage, 53–64. Цитата: Schlögel, Terror, 148. Див. також: Brown, Rise and Fall, 89.

123

Про договір 11 травня див.: Kuromiya, "Anti-Russian," 1427.

124

Цитата: Kuromiya, "Notatka," 133, also 119.

125

Тіуне Суґіхара (1900–1986) — японський дипломат, консул Японії в Литві у 19391940 рр. Врятував кілька тисяч польських євреїв, які тікали від нацистів, видавши їм транзитні японські візи для виїзду з СРСР через Далекий Схід.

126

Levine, In Search of Sugihara, 13–89; Kuromiya, Miqdzy Warszawq а Токіо, 160–175; Siriol Colley, Incident.

127

Джонатан Гаслам [Haslam] розглядає Китай крізь призму народних фронтів; див. East, 64–70. Про Сіньцзян (Східний Туркестан) див.: Millward, Eurasian Crossroads, 206–207. Про «Великий похід» див.: Brown, Rise and Fall, 100.

128

Див.: Kuromiya, Stalin, 136.

129

Цитата: McLoughlin, "Mass Operations," 121

130

Khlevniuk, "Objectives"; Kuromiya, Stalin, 118–119.

131

Цитата: Kuromiya, Stalin, 134, also 101.

132

Про історію трійок див.: Wheatcroft, "Mass Killings," 126–139. Першокласний вступ до проблематики органів радянської держбезпеки див.: Andrew, KGB; and Dziak, Chekisty.

133

Getty, Yezhov, 140; Kuromiya, Stalin, 116.

134

Про підлеглих Єжова і їхні методи див.: Wheatcroft, "Agency," 38–40. Щодо турботи Сталіна про здоров'я Єжова див.: Getty, Yezhov, 216.

135

Цитата: Haslam, Collective Security, 129. Про погрозу Бухаріна див.: Kuromiya, Stalin, 83.

136

Цитата: Brown, Rise and Fall, 122. Звісно, існували й винятки, як-от Антоній Слонімський [Antoni Stonimski; див.: Shore, Caviar and Ashes, 150. Про фашизм і антифашизм див.: Furet, Passé.

137

Werth, Terreur, 282. Див. також: Kuromiya, Stalin, 121. Тему сили і слабкості розвивав Фюре, див.: Furet, Passé.

138

Orwell, Homage, 145–149, at 149. Див. також: Furet, Passé, 296, 301, 306; і Haslam, Collective Security, 133.

139

Кількість розстріляних під час цих чисток становить 56 209 осіб. Сюди не входить число постраждалих під час кампаній проти націоналізму (див. наступний розділ) і кампанії розкуркулення. Всього під час Великого терору 1937–1938 років було розстріляно 681 692 осіб. Я даю загальну цифру, бо кількість жертв кампанії розкуркулення трохи відрізняється [I provide a general figure because slightly different totals for the kulak action circulate]; див.: Jansen, Executioner, 75. Про генералів Червоної армії див.: Wieczorkiewicz, tahcuch, 296. Це фундаментальна розвідка про репресії в армії.

140

Evans, Power, 21–22.

141

Ibid., 34, 39; Shore, Information, 31, 37.

142

Про шлях Гімлера до влади див.: Longerich, Himmler. Про структури поліції див.: Westermann, "Ideological Soldiers," 45. Я суттєво спрощую картину, бо не зачіпаю федеративного устрою німецької держави. Німецький федеративний устрій Гімлер сприймав як проблему, яку слід розв'язати. Про згадані тут поліцейські служби йтиметься далі у розділах 5, 6 і 7.

143

Evans, Power, 627; Lee, Dictatorships, 172.

144

Про репресивні дії німецької поліції йдеться у розділах 6 і 7.

145

Пор.: Wheatcroft, "Mass Killing," 139.

146

Цитата: Ba be rowski, Feind, 758–759.

147

Werth, Terreur, 280; Viola, Forgotten Gulag, 195.

148

Про релігійну віру див.: McLoughlin, "Mass Operations," 124; і Биннер, "С этой," 181–183.

149

Shearer, "Social Disorder," 527–531, цитата на с. 531.

150

Про сибірський терор див.: Ablazej, "Die ROVS-Operation," 287–298: Baberowski, Terror, 189–190; і Kuromiya, "Accounting," 93.

151

Binner, "Massenmord," 561–562; Werth, Terreur, 283. Про «зайву тисячу»: Jansen, Executioner, 82, 87.

152

Про «раз і назавжди» [ «once and for all] див.: Binner, "Massenmord," 565, також 567. Наведені цифри див.: Нікольський, "Репресивна," 93.

153

Вашлин, Террор, 38. Про «краще забагато…» див.: Baberowski, Terror, 192.

154

Binner, "Massenmord," 565–568.

155

Ibid., 567.

156

Ibid., 568. Про інцидент з нужником див.: Michniuk, "Przeciwko Polakom" 118. див. також: Weissberg, Wielka czystka, 293. Про підписування порожніх бланків див.: McLoughlin, "Mass Operations," 127.

157

Binner, "Massenmord/ 571–577. Іноді накази Сталіна були дуже точними й детальними; див., напр., Кузьняцоу, Канвеер, 72–73. Було розстріляно близько 1825 соловецьких в'язнів.

158

Про Омськ див.: Binner, "Massenmord/ 657–580. Про розстріл 1301 людини за одну ніч див.: McLoughlin, "Mass Operations/ 129. Див. також: Khlevniuk, Gulag, 150.

159

Цитату і детальніше про методи убивства див.: McLoughlin, "Mass Operations/ 130, 131; і Schlögel, Terror, 602, 618. Про використання вибухівки див.: Gregory, Terror, 71.

160

Про розстріл 35 454 людей див.: Юнге, Вертикаль, 201. Стосовно решти цифр див.: Биннер, "С этой/ 207. On the camps, see Werth, Terreur, 285; and Khlevniuk, Gulag, 332. Про літніх людей див.: Нікольський, "репресивна/ 99. Про розстріл 35 інвалідів-глухонімих див.: Schlögel, Terror, 624; McLoughlin, "Mass Operations/ 136; і Binner, "Massenmord/ 590.

161

Про події грудня і лютого див.: Nikol'skij, "Kulakenoperation/ 623; і Нікольський, "Репресивна/ 100. Про те, як Леплевський розумів рамки наказу № 00447, див.: Sapoval, "Behandlung/ 339, 341. Про арешт 40 530 осіб див.: Нікольський, "Represyvna," 153. Про збільшення ліміту репресій на 23 650 осіб див.: Sapoval, "Behandlung/ 343. Про цифри 70 868, а також 35 563 і 830 див.: Юнге, Вертикаль, 533. Про цифри 1102 і 1226 див.: Nikol'skij, "Kulakenoperation," 634–635.

162

Strohski, Represje, 243. Обговорення цього питання див.: Weiner, Making Sense.

163

Борис Пастернак висловив цю думку у романі «Доктор Живаго».

164

Гурянов, "Обзор," 202.

165

Goeschel, Concentration Camps, 26–27. За гомосексуалізм у табори кинули від 5 000 до 15 000 осіб, на кінець Другої світової війни половина з них загинула; див.: Evans, Third Reich at War, 535.

166

Goeschel, Concentration Camps, 4, 20, 21, 27; Evans, Power, 87. Аргумент про те, що національна політика хиталася мов маятник, потужно сформульовано у книжці Тері Мартина: Martin, Affirmative Action Empire [ця книжка Тері Мартина побачить світ українською мовою 2012 року у київському видавництві «Критика». — Прим. пер.].

167

Про 267 смертних вироків у нацистській Німеччині див.: Evans, Power, 69–70.

168

Суворий аналіз репресивних кампаній проти окремих національностей: Martin, "Origins". Цит. за: Jansen, Executioner, 96; див. також Baberowski, Terror, 198.

169

Детальніше про польську лінію див.: Snyder, Sketches, 115–132.

170

Snyder, Sketches, 115–116. Виглядає, що ідея «Польської військової організації» виникла в 1929, коли радянський агент очолив комітет з безпеки компартії Польщі; див.: Strohski, Represje, 210.

171

Strohski, Represje, 211–213. Про Сохацького див.: Kieszczynski, "Represje," 202. Докладніше про Вандурського див.: Shore, Caviar and Ashes. Принаймні одному помітному польському комуністу вдалося повернутися з Радянського Союзу і працювати для поляків, його книжка: Regula, Historic.

172

Про січень 1934 див.: Strohski, Represje, 226–227. Про мотиви і масштаб пізніших депортацій див.: Kupczak, Polacy, 324.

173

Про перший сигнал див.: Kuromiya, Voices, 221. Про «знають все» [ «know everything»] див.: Strohski, Represje, Див. також: Morris, "Polish Terror," 756–757.

174

Strohski, Represje, 227; Snyder, Sketches, 119–120.

175

Нікольський, Репресивна, 337; Strohski, Represje, 227. Докладніше про Балицького див.: Shapoval, "Балицький," 69–74. Схожа доля чекала поляка Станіслава Косіора, колишнього першого секретаря КП(б)У. Він також відіграв помітну роль в організації голоду 1933 року і був розстріляний як польський шпигун.

176

Докладніше про корені антипольської операції див.: Рубльов, "Репресії проти поляків", 126; Paczkowski, "Pologne," 400; and Strohski, Represje, 220.

177

Текст наказу № 00485: Ленинградский мартиролог, 454–456.

178

Інші приклади див.: Gilmore, Defying Dixie.

179

Petrov, "Polish Operation," 154; Нікольський, Represyvna, 105. Цифри стосовно національних менших подано далі у цьому розділі.

180

Про «постачальників» див.: Kuromiya, Stalin, 118. Про польських дипломатів див.: Snyder, Sketches, 121–127. Стосовно ЦК польської компартії див.: Kieszczynski, "Represje," 198. Найкраща книжка про долю польських комуністів в СРСР: Budzyhska, Strzçpy.

181

Цит. за: Петров, "Польская операция," 23. Історія з телефонним довідником: Brown, No Place, 158.

182

Strohski, Represje, 240.

183

Петров, "Польская операция," 28; Werth, Terreur, 294.

184

Цитата і цифра: Наумов, НКВД, 299–300. Приклади: Strohski, Represje, 223, 246.

185

Про родину Юревичів див.: Glçbocki, "Pierwszy," 158–166, зокрема на с. 164.

186

Про родину Маковських див.: Gtçbowski, "Pierwszy," 166–172. Цифра 6 597: Petrov, "Polish Operation," 168.

187

Ilic, "Leningrad," 1522.

188

Пробудження: Dzwonkowski, Gtôd, 236. Свідчення про «душогубку» (цим словом згодом називатимуть пересувні газові печі нацистів): Schlogel, Terror, 615. Про Кунцево див.: Вашлин, Террор, 40, 44.

189

Про витоки польської ідентичності на пограниччі [Polish borderland identity] див.: see Snyder, Reconstruction of Nations. Зміни в поглядах на радянських поляків головна тема книжки Кейт Браун: Brown, No Place.

190

Про чистку національних кадрів в БРСР див.: Наумов, НКВД, 262–266; цитата про цвіт інтелігенції на с. 266. Цит. Бермана: Michniuk, "Przeciwko Polakow," 115. Про 218 письменників див.: Mironowicz, Biatorus, 88–89. Див. також: Юнге, Вертикаль, 624.

191

Докладніше про цей спосіб масового вбивства див.: Goujon, "Kurapaty"; Marples "Kurapaty," 513–517. Див. також Ziötkowska, "Kurapaty," 47–49.

192

Цифру в 17 772 смертних вироків див.: Петров, “Польская операция," 168. Загальну кількість жертв (61 501) див.: Morris, "Polish Terror," 759.

193

Jansen, Yezhov, 258. Про Усперського nop.: Parrish, Lesser Tenor, 6, 11; і Kuromiya, Freedom and Terror, 40.

194

Werth, Terreur, 292.

195

Про Мошинську і Анґельчик див.: Kuromiya, Voices, 49–51, 221–223.

196

Цитата: Dzwonkowski, Gtôd, 94. Про Жмеринку див.: Strohski, Represje, 235; Iwanow, Stalinizm, 153.

197

Цит.: Dzwonkowski, Gtôd, 244. Див. також Strohski, Represje, 235; та Iwanow, Stalinizm, 153.

198

Про Кошевич, спіднє і записку див.: Dzwonkowski, Gtôd, 90, 101, 147.

199

Про осінь 1937 року і сиротинці див.: Петров, "Польская операция," 26; Kupczak, Polacy, 327, 329; і Jansen, Executioner, 97. Про Лівійського і Пашкевич див.: Dzwonkowski, Gtôd, 151, 168.

200

Про Соболевську див.: Dzwonkowski, Gtôd, 215–219, на с. 219.

201

Петров, "Польская операция," 30; Binner, "Massenmord," 591; Werth, Terreur, 294, 470.

202

Про вироки 100 і 138 особам див.: Strohski, Represje, 228.

203

Цифру 111 091 див.: Петров, "Польская операция," 32. Оцінки у вісімдесят п'ять тисяч смертних вироків радянським полякам див.: Петров, "Польская операция," 171. Подібного висновку доходить кн.: Jansen, Executioner, 99. Наумов оцінює кількість польських жертв у 95 000; див.: Наумов, NKVD, 299. See also Schlögel, Terror, 636.

204

Пор.: Morris, "Polish Terror," 762. Його підрахунки майже такі самі.

205

Порівняльні дані про арешти див.: Хаустов, "Деятельность," 316. Мої ремарки про мляву діяльність польської розвідки у 1937–1938 роках ґрунтуються на вивченні документів Другого відділу польського генштабу у польських військових архівах (Centraine Archiwum Wojskowe, CAW). Деталі і цитати з архівних документів див.: Snyder, Sketches, 83-112. У тій книжці я також веду мову про шкоду, яку завдав Великий терор безпеці Радянського Союзу.

206

Крім цього, депортації спіткали малі народи на Кавказі; див.: Baberowski, Feind, ТТ\-ТТ2. Про вбивство 20 474 осіб див.: Kuromiya, "Asian Nexus," 13. Див. також: Gelb, "Koreans."

207

Цит. за: Evans, Power, 357. Стосовно антинімецької кампанії див. Наказ № 9 00439 (55 005 вироків, 41 989 смертних). Див. також: Schlögel, Terror, 628.

208

Khlevniuk, Gulag, 147. Я покликаюся на цифри звідси: Виннер, "С этой," 207. Мартин нараховує 386 798 смертей, що їх приніс наказ 00447; див.: Martin, "Origins," 855.

209

На УРСР припадало 22 % населення СРСР і 27 % вироків; див.: Gregory, Terror, 265. Стосовно 123 421 смертних вироків див.: Нікольський, Репресивна, 402; на с. 340 подано національний склад заарештованих у 1937–1938 роках в УРСР: українці складали 53,2 % заарештованих (і 78,2 % всього населення республіки), росіяни — 7,7 % (11,3 % населення), євреї — 2,6 % (5,2 % населення), поляки — 18,9 % (1,5 % населення), німці — 10,2 % (1,4 % населення).

210

Khlevniuk, "Party and NKVD," 23, 28; Binner, "Massenmord," 591–593.

211

Про національний склад чекістів див.: Петров, Кто руководил, 475; Gregory, Terror, 63. Станом на літо 1936 року євреї лишалися непропорційно широко представлені на генеральському рівні (54 %), в центральному апараті НКВД у Москві (64 %) і в складі українського НКВД (67 %). Див.: Наумов, Борьба, 119 (перші дві цифри); Золотарьов, "Начальницький," 326–331 (третя цифра). Під час Великого терору із вищих ланок НКВД повністю зникли латиші, німці і поляки. Поляк Станіслав Реденс, наприклад, очолював НКВД у місті Москва, його підпис стоїть на наказах, за якими було розстріляно 20 761 осіб. Згодом його самого заарештували і розстріляли як польського націоналіста.

212

Про державні пенсії див.: Kotkin, Magnetic Mountain, 122.

213

Haslam, Collective Security, 194.

214

Hirsch, Empire, 293–294.

215

Про Австрію див.: Dean, Robbing, 86, 94, 105.

216

Про висилку польських євреїв див.: Tomaszewski, Preludium, 5, 139, passim. Див. також: Longerich, Politik der Vernichtung, 193–204; and Kershaw, Hitler, 459, 472.

217

Goeschel, Concentration Camps, 24.

218

Про 12 листопада 1938 див.: Polian, "Schriftwechsel/ 4.

219

Про Мадагаскар див.: Polian, "Schriftwechsel," 4, 8. Про ревізіоністів див.: Arens, "Jewish Military," 205; і Spektor, "Zydzi wotynscy," 539.

220

Про польсько-німецькі стосунки див.: Roos, Polen, 253, 396; Kershaw, Hitler, 475; and Weinberg, Foreign Policy, 20, 404, 484.

221

Цит. за: Evans, Power, 604.

222

Kershaw, Hitler, 482; Zarusky, "Hitler bedeutet Krieg," 106–107.

223

Див.: Haslam, Collective Security, 90, 153. Про Литвинова див.: Herf, Jewish Enemy, 104; і Orwell, Orwell and Politics, 78.

224

Цит. за: Wieczorkiewicz, taricuch, 323.

225

Haslam, Collective Security, 227. Цит. за: Weinberg, World at Arms, 25. Я оминаю перебування Кестлера в Іспанії, яке збіглося з арештом його друга Вайсберґа в СРСР; див.: God That Failed, 75–80.

226

Цит. за: Lukacs, Last European War, 58–59.

227

Krebs, "Japan," 543; Haslam, East, 132.

228

Levine, In Search of Sugihara, 121; Sakamoto, Japanese Diplomats, 102; Kuromiya, Miçdzy Warsawa а Токіо, 470–485; Hasegawa, Racing, 13.

229

Böhler, Verbrechen, 16, 69, 72, 74, Böhler, Überfall, 100. Датнер нараховує 158 населених пунктів, див.: Datner, 55 Dni, 94

230

Про Варшаву див.: Böhler, Überfall, 171–172. Про поземні польоти див.: Datner, 55 Dni, 96; і Mazower, Hitler Empire, 67.

231

Naumann, "Die Mörder," 54–55; Grass, Beim Häuten, 15–16.

232

Про смерть німецьких солдат як злочинне «вбивство» [ «murder»] див.: Datner, Zbrodnie, 73 Про «нахабство» [ «insolence»] див.: Lukacs, Last European War, 58. Епізод про комору і кавалерію див.: Datner Zbrodnie, 72, 69; Rossino, Hitler, 166, 169; and Böhler, Verbrechen, 23.

233

Ось ця настанова в розлогішому вигляді: «Зачинити серця для жалості і співчуття! Якнайжорстокіші дії! Вісімдесят мільйонів людей мають, нарешті, здобути свої права. їхнє існування слід убезпечити. Право за найсильнішим. Найкраще-жорстокість». Див.: Mailman, Einsatzgruppen, 54. Про Чепелув див.: Böhler, Verbrechen, 131. Про червоний хрест див.: Rossino, Hitler, 181; див. також 184. Про інші інциденти з танками див.: Datner, Zbrodnia, 62.

234

Про «поляки — раби» і гримасу смерті див.: Rossino, Hitler, 141, 204. Про «намір фюрера розбити і знищити польський народ» див.: Mallmann, Einsatzgruppen, 57.

235

Rossino, Hitler, 138,141; Böhler, Verbrechen, 100.

236

Bartoszewski, Warszawski pierscieh, 52–53.

237

Böhler, Verbrechen, 19.

238

Про Солєц див: Böhler, Verbrechen, 116. Випадок з єврейським хлопчиком і водою: Rossino, Hitler, 172. Про Динув див.: Böhler, Überfall, 200. За оцінками Россіно із 50 тисяч цивільних громадян, убитих німцями на кінець 1939 року, 7 тисяч становили євреї, див.: Rossino, Hitler, 234. Ця сама цифра фігурує в іншій книжці: Mailman, Böhler, and Mathaüs, Einsatzgruppen, на с. 88. За оцінками Велера, на кінець жовтня кількість цивільних жертв нацистів становила 30 тисяч (Böhler, Verbrechen, 140), а на кінець 1939 року — 45 тисяч, з них 7 тисяч євреїв (Bohler, Überfall, 138).

239

Про ці сподівання див.: Mtynarski, Wniewoli, 54–59.

240

Цит.: Weinberg, World at Arms, 57.

241

Про львівську зраду див.: Cienciala, Crime, 20; Czapski, Wspomnienia, 9-10; and Wnuk, Za pierwszego Sowieta, 35.

242

Про український степ див.: Czapski, Wspomnienia, 15. Про польських фермерів див.: Mtynarski, Wniewoli, 98–99.

243

Грицак оцінює число полонених у 125 000 (Hrycak, "Victims," 179); інші цифри 230–240 тисяч (Cienciala, Crime, 26). Радянська влада відправила близько 15 тисяч поляків працювати на шахтах і будівництві залізниць, з них близько 2 тисяч загинули в 1941-му під час евакуації; див.: Hryciuk, "Victims," 180.

244

Приклади з різних регіонів, коли люди із в'язниці потрапляли у владу, див.: НІ 209/1/10420, НІ 209/6/5157, НІ 209/11/4217, НІ 210/14/10544, НІ 210/14/4527, НІ 210/14/2526, НІ 209/13/2935 і НІ 210/12/1467. Про згадані тут приклади насильства див.: Gross, Revolution, 37, 44. Детальніше про подібні випадки див.: НІ 209/13/2935, НІ 209/13/3124, НІ 210/1/4372, НІ 210/5/4040, НІ 210/14/4908 і НІ 209/7/799.

245

Про типовий вирок див.: Jasiewicz, Zagtada, 172. Про 109 400 заарештованих і 8513 смертних вироків див.: Hryciuk, 182. Про диспропорцію між арештами й ув'язненнями див.: Khlevniuk, Gulag, 236; і Gtowacki, Sowieci, 292.

246

Про 61 тисячу польських громадян див.: Rossino, Hitler, 15, також 30; «знищити Польщу» — на с. 77. Див. також в загальному плані: Ingrao, "Violence," 219–220. Про Гайдриха і Гітлера див..: Mailman, Einsatzgruppen, 57; і Mahkowski, "Ausserordentliche," 7. Про докторат див.: Browning, Origins, 16.

247

Про Катовіце див.: Rossino, Hitler, 78. Про відсутність надійної статистики: Mailman, Einsatzgruppen, 80.

248

Айнзацгрупа «В» мала завдання виганяти євреїв. Див.: Rossino, Hitler, 90, 94, 98; цифра У двадцять дві тисячі — на с. 101. Про Перемишль див.: Böhler, Überfall, 202203. Див. також Pohl, Herrschaft, 52.

249

Про Гітлера див.: Rutherford, Prelude, 53. Про Франка див.: Seidel, Besatzungspolitik, 184 (зокрема цитату). Про Франка як колишнього юриста Гітлера див.: Mazower, Hitler's Empire, 74.

250

Wnuk, Za pierwszego Sowieta, 13–23. Класична робота: Gross, Revolution.

251

Wnuk, Za pierwszego Sowieta, 23; Hryciuk, "Victims," 199.

252

Про 139 794 осіб, яких забрали прямо з дому, див.: Hryciuk, "Victims," 184. Ґловацький пише про температуру мінус 42 °C; див.: Gtowacki, Sowieci, 328. Див. також: Jolluck, Exile, 16.

253

Про «пекло» і смерть дорослих див.: Wrobel, Polskie dzieci, 156, 178. Див. також: Gross, Revolution, 214–218. Про «їхні мрії і бажання» див.: Gross, Children's Eyes, 78.

254

Jolluck, Exile, 41.

255

Станом на 1 липня 1941 року у спецпоселеннях померло 10 864 депортованих; див.: Khlevniuk, Gulag, 279. Про «місцевих» див.: Dark Side, 143. Про взуття і спухлість від голоду: Gross, Children's Eyes, 63, 88.

256

Про скелети, про те, що «у серці» і білого орла на кашкеті див.: Gross, Children's Eyes, 191, 202, 78 (також 71,194).

257

Pankowicz, "Akcja," 43; Burleigh, Germany Turns Eastwards, 275.

258

Цит. за: Shore, Information, 15. Див. також: Rutherford, Prelude, 56.

259

Rutherford, Prelude, 59, 75.

260

Стосовно згаданих тут цифр див.: Rutherfold, Prelude, 59; Grynberg, Relacje, xii; і Hilberg, Destruction (vol. I), 156,189.

261

Про кількість депортованих див.: Rutherford, Prelude, 1, також 75, 88. Про Овіньську див.: Kershaw, Hitler, 535; і Evans, Third Reich at War, 75–76. Про знищення 7700 польських громадян — пацієнтів психіатричних лікарень див.: Browning, Origins, 189. Див. також: Mazower, Hitler's Empire, 85.

262

Цит. за: Urbanski, Zagtada, 32. Про Лович див.: Grynberg, Relacje, 239–240.

263

Rutherford, Prelude, 9, цитати на с. 88 і 102.

264

Загальний опис цих трьох таборів: Cienciala, Crime, 29–33; також Abramov, Murder, 46, 83, 101; і Mtynarski, W niewoli, 11 3-114. Про святкування Різдва див.: Mtynarski, Wniewoli, 156–157.

265

Cienciala, Crime, 33. Про контури фігур і скелети див.: Czapski, Wspomnienia, 16, 31; Mtynarski, Wniewoli, 115–117. Про ворон див.: Beding, Wspomnienia, 34.

266

Czapski, Wspomnienia, 18; Swianiewicz, Shadow, 58; Mtynarski, W niewoli, 205–209; Cienciala, Crime, 33–35, 84–99, оцінку загальної кількості інформаторів (бл. сотні) Див. на с. 159.

267

Jakubowicz, Pamiçtniki znalezione, 30, 38, 43, 53. Про зворотну адресу див.: Swianiewicz, Shadow, 65.

268

Про собак, з якими подружилися в'язні див.: Mtynarski, W niewoli, 256–257; Abramov, Murderers, 86,102; і Czapski, Wspomnienia, 43. Про ветеринара, який їх доглядав, див.: Mtynarski, W niewoli, 84, 256.

269

Про польське підпілля див.: Wnuk, Za pierwszego Sowieta, 368–371. Про рішення ліквідувати полонених див.: Cienciala, Crime, 116–120, цитати на с. 118. Див. також: Jasiewicz, Zagtada, 129.

270

Jasiewicz, Zagfada, 131,144–145,159. Цих 7305 осіб очевидно розстріляли в Биківні і Куропатах, найбільших осередках Великого терору: Kalbarczyk, "Przedmioty," 47–53.

271

Swianiewicz, Shadow, 75; Cienciala, Crime, 122, 129–130, 175, цитата на с. 130. Інші уривки зі щоденника Адама Сольського див. Zagfada polskich elit, 37.

272

Cienciala, Crime, 124; Zagfada polskich elit, 43.

273

Cienciala, Crime, 124; Zagfada polskich elit, 43. Про Блохіна див.: Braithwaite, Moscow, 45.

274

Cienciala, Crime, 126–128; Zagfada polskich elit, 39.

275

Cienciala, Crime, 122–123; Czapski, Wspomnienia, 7, 8, 15,17, 18, 45.

276

Abramov, Murderers, 46; Swianiewicz, Shadow, 63, 66.

277

Cienciala, Crime, 34; Czapski, Wspomnienia, 18; Swianiewicz, Shadow, 64; Mfynarski, Wniewoli, 225. Про інформаторів див.: Beding, Wspomnienia, 32.

278

Quotation: Swianiewicz, Shadow, 69.

279

Загальну кількість жертв наведено у кн.: Cienciala, Crime, passim.

280

Cienciala, Crime, 118, 173–174, 198–199; цитата про батьків на с. 198. Про 60 667 осіб, висланих у спецпоселення в Казахстані див.: Hryciuk, "Victims," 187. Про «колишніх» див.: Khlevniuk, Gulag, 282. Див. також: Gousset, "Les déplacements," 188. Про те, як дружинам говорили, що вони возз'єднаються зі своїми чоловіками, див.: Jolluck, Exile, 16. Про «вічний бруд і сніг» див.: Gross, Childrens Eyes, 79.

281

Про кізяки і дітей, залишених в НКВД, див.: Jolluck, Exile, 40, 122–123. Про економіста див.: Czapski, Wspomnienia, 27.

282

Із 78 339 осіб, депортованих на схід, 84 % становили євреї; див.: Hryciuk, "Victims," 189.

283

Gross, Children's Eyes, 221.

284

Див.: Snyder, Reconstruction.

285

Krebs, "Japan," 545, 548; Levine, Sugihara, 132, 218, 262, 273; Sakamoto, Japanese Diplomats, 102, 107, 113–114.

286

Стосовно наведених цифр див.: Polian, Against Their Will, 123. Див. також: Weinberg, World at Arms, 167–169; i Kuromiya, Miçdzy Warszawq о Токіо, 470–485.

287

Ця цифра — 408 525 депортованих — є сумою крупних операцій з виселення. За оцінками Резерфорда, всього було депортовано до 500 000 поляків; див.: Rutherford, Prelude, 7.

288

Про Айхмана і січневу пропозицію 1940 року див.: Polian, "Schriftwechsel," 3, 7, 19.

289

Про організацію Гетто у Лодзі див.: Grynberg, Zycie, 430. Неперевершений опис Варшавського Гетто: Engelking, Getto warszawskie (англ, nep.: The Warsaw Ghetto: A Guide to the Perished City). Про Шона див.: T. B., "Organizator," 85–90. Про плани німців і рух населення див.: Browning, Origins, 100–124.

290

Drozdowski, "Fischer," 189–190. Див. також: Engelking, Getto warszawskie, розділ. 2. Рінґельблюма процитовано у кн.: Friedlander, Extermination, 160; про туристів див. також: Mazower, Hitler's Empire, 95.

291

Цит. за: Zagfadapolskich elit, 23. Див. також: Longerich, Unwritten Order, 55; Kershaw, Fateful Choices, 447. В 1941 році в Лодзьському Гетто загинули 11 437 осіб; див.: Grynberg, Zycie, 430.

292

Див. передусім: Zbikowski, "Zydowscy przesiedlency," 224–228; також Grynberg, Relacje, 244; Browning, Origins, 124; Kassow, Archive, 107, 273. Подібні переселення не мали сенсу навіть з погляду німців: у січні-березні 1941 року євреїв вигнали з Варшавського дистрикту, щоб звільнити місце для поляків, яких мали виселити з Вартеґау, бо вони мали звільнити місце для німців, що прибували з Радянського Союзу. А в червні 1941 року вермахт почне наступ на СРСР і німці рушать на схід колонізовувати тамтешні землі.

293

Про Сборов і Ледерман див.: Sakowska, Dzieci, 51, 50. Цит. за: Zbikowski, "Zydowscy przesiedlehcy," 260.

294

"Sprawozdania Swietliczanek," 65, цит. на с. 70, 69.

295

Про два різні підходи до ел it див.: Friedländer, Extermination, 40. Див. також: Tooze, Wages of Destruction, 364–365; Mankowski, "Ausserordentliche/ 9-11, цит. та с. 11. Пор.: Cienciala, Crime, 114–115; і Jolluck, Exile, 15.

296

Wieliczko, "Akcja," 34–35; Pankowicz, "Akcja," 43–45; Zagtada polskich elit, 62, 67.

297

Bartoszewski, Warszawski pierscien, 64–65; Dunin-Wgsowicz, "Akcja," 24.

298

Pietrzykowski, "Akcja," 113–115; Jankowski, "Akcja," 65–66. Про бордель для німців див.: Pietrzykowski, Akcja AB, 77–78.

299

Pietrzykowski, "Akcja," 114–115.

300

Див., напр.: Pankowicz, "Akcja," 44. Про те, що люди не знали, куди їх везуть, див.: Ciencial, Crime, 182.

301

Про цих трьох чоловіків див.: Pietrzykowski, "Akcja," 117–118.

302

Dunin-Wаsowicz, "Akcja," 22–25; Bauer, Dowbor, 217, 241; Crime of Katyn, 33; Zagtada polskich elit, 73.

303

Zagtada polskich elit, 75.

304

Про Гімлера і вагони з в'язнями концтаборів див.: Bartoszewski, Warszawski pierscien, 59, 60, 123–125. Детальніше про доправлення людей в табори див.: Zagtada polskich elit, 69; Seidel, Besatzungspolitik in Polen. Про Баха-Целевскі і табір смерті Аушвіц див.: Dwork, Auschwitz, 166, 177. Про IG Farben див.: Tooze, Wages of Destruction, 443.

305

Про колективізацію див. звіт від 25 листопада 1941 року: SPP 3/1/1/1/1; також Шумук, Пережите, 17.

306

Про кампанію проти українців див.: НІ 210/14/7912. В червні 1941 року на анексованих Радянським Союзом землях від Прибалтики до Бесарабії було організовано кілька операцій з висилки людей. Про 11 328 і 22 353 польських громадян див.: Hryciuk, "Victims," 191,193; див. також Olaru-Cemirtan, "Züge."

307

Про бомбардування див.: Jolluck, Exile, 16. Цит. за: Gross, Children's Eyes, 52.

308

Під час чотирьох хвиль депортацій було вивезено близько 292 513 польських громадян, ще тисячі людей депортували в індивідуальному порядку або в ході дрібніших операцій. Див.: Deportacje obywateli, 29; Hryciuk, "Victims," 175. 57,5 % депортованих радянська влада числила поляками, 21,9 % — євреями, 10,4 % — українцями, 7,6 % білорусами; див.: Hryciuk, "Victims," 195. Стосовно загальних цифр я покладаюся на статті: Hryciuk, "Victims," 175; Autuchiewicz, "Stan," 23. Див. також: Гурьянов, "Обзор," 205.

309

Czapski, Na nieludzkiej ziemi, 68.

310

Матвія 5:37; Koestler, Darkness at Noon, 249. Зустріч Папського з Рейхманом відбулася 3 лютого 1942 року; див.: Crimes of Katyn, 90.

311

Czapski, Na nieludzkiej ziemi, 120, 141–143, 148.

312

Czapski, Na nieludzkiej ziemi, 149.

313

Про Франка див.: Longerich, Unwritten Order, 47. Про НКВД див.: Kotakowski, NKWD, 74* Про Гітлера див.: Mankowski, "Ausserordentliche," 7. Пор.: Aly, Architects, 151.

314

Це не книжка з інтелектуальної історії, тому я можу дозволити собі лише дуже стислі зауваження стосовно цих складних питань. Гітлер і Сталін як особистості уособлювали різну реакцію німецької думки початку XIX століття на Просвітництво: Гітлер — втілював образ трагічного романтичного героя, який мусить взяти на себе тягар і стати на чолі хворої нації; а Сталін — гегельянський світовий дух, він пізнав хід історії і диктує його іншим. Більш охопне порівняння, яке запропонував Крістофер Кларк, має враховувати різний погляд двох режимів на історичний час. Нацистський і радянський режими однаково відкидали просвітницьке уявлення, що історичний час безупинно йде вперед, приносячи нове знання, а відтак і прогрес. Обидва режими натомість прямували до точки, яка бачилася в минулому. Марксизм справді являв собою схему прогресу, але Ленін перестрибнув прогнози Маркса і здійснив революцію у відсталій країні, натомість промислово розвинуті країни ці прогнози підважили, адже сподіваних марксистами соціалістичних революцій там не відбулося. Радянський режим у 1930-х роках поспішав, щоб батьківщина соціалізму мала змогу захистити себе від імперіалістичного світу. Нацисти ще більше поспішали на шляху до ще більш грандіозної візії. їм уявлявся конфлікт, у ході якого буде знищено Радянський Союз, перекроєно Східну Європу та відновлено німецьку велич і чистоту. Гітлер прагнув побачити Німеччину своєї мрії ще за свого життя, адже боявся, що воно виявиться коротким. Добрий вступ до порівняльного дослідження нацистської Німеччини і Радянського Союзу в рамках інтелектуальної історії: Bracher, Zeit der Ideologien.

315

Тут я повертаюся до думок, викладених у розділах 1–3. Про «Едемський сад» (16 липня 1941) див.: Mulligan, Illusion, 8.

316

Пор.: Goulder, "Internal Colonialism"; і Viola, "Selbstkolonisierung."

317

Британія у цій книжці — суто зовнішній чинник, а не самостійний предмет дослідження; але крім цього треба завважити роль особистості в історії. Див.: Lukacs, Hitler and Stalin; Lukacs, Five Days in London. Див. також есей leaf Берліна "Winston Churchill in 1940": Isaiah Berlin, Personal Impressions, 1-23.

318

Див. «Передмову»; також: Streit, Keine Kameraden, 26–27. Нафту потребувала і промисловість, і сільське господарство. І тут Німеччина залежала від імпорту, тож справжня самодостатність вимагала завоювання радянського Закавказзя і тамтешніх нафтових родовищ.

319

Див.: Tooze, Wages of Destruction, 409, 424, 429, 452. Про «найсамодостатнішу державу у світі» див.: Kennedy, Aufstieg, 341. Про нафтові запаси див.: Eichholtz, Krieg um Öl, 8, 15, passim. Пор.: Hildebrand, Weltreich, 657–658. Німецьке командування було переконане, що для продовження війни потрібні ресурси СРСР; див.: Кау, Exploitation, 27, 37, 40, про «колосальні багатства» — на с. 212.

320

Про військово-морський потенціал Німеччини див.: Weinberg, World at Arms, 118; також: Tooze, Wages of Destruction, 397–399; і Evans, Third Reich at War, 143–146. Цитата: Mazower, Hitler's Empire, 133. Ален Мілворд давно звернув увагу на важливість припущення про швидку перемогу; див.: Milward, German Economy, 40–41.

321

Про Генеральний план «Ост» див.: Madajczyk, "Generalplan," 12–13, також 64–66; Aly, Architects, 258; Kay, Exploitation, 100–101, 216; Wasser, Himmlers Raumplanung, 51–52; Aly, Architects, 258; Tooze, Wages of Destruction, 466–467; Rutherford, Prelude, 217; Mazower, Hitler's Empire, 206, 210; і Longerich, Himmler, 597–599.

322

Про Гімлера див.: Longerich, Himmler, 599. Про Гітлера див.: Kershaw, Hitler, 651. Див. також: Tooze, Wages of Destruction, 469.

323

Виступ Гітлера від 31 січня 1941 року процит. за вид.: Tooze, Wages of Destruction, 465. Про фінальний варіант «остаточного розв'язання» єврейського питання йдеться у наступному розділі. Еванс доводить, що Гітлер мусив почати війну з Радянським Союзом до завершення війни з Британією, бо потім населення Німеччини виступало би проти нової війни; див.: Evans, Third Reich at War, 162.

324

Deutschösterreichische Tageszeitung, 3 March 1933; Kershaw, Fateful Choices, 267. Стосовно згаданого тут відсотка див.: Kay, Exploitation, 56, 143.

325

Цитати: Kay, Exploitation, 211, 50, 40. Див. також: Tooze, Wages of Destruction, 469; і Kershaw, Hitler, 650.

326

Quotation: Gerlach, Kalkulierte Morde, 342. Див.: Kay, Exploitation, 17–18, 148.

327

Kay, Exploitation, 138,162–163.

328

Про «ліквідацію […] також великої частини населення» див.: Verbrechen der Wehrmacht, 65. Довга цитата: Kay, Exploitation, 133; див. також: Gerlach, Kalkulierte Morde, 52–56. З огляду на ареал проживання радянських євреїв, до «зайвих» людей належали не тільки росіяни, білоруси, українці та прибалтійські народи, а й три чверті радянських євреїв.

329

Kay, Exploitation, 164. У червні Гітлер підтвердив повноваження і відповідальність Ґерінґа за економічне планування.

330

Hauner, Axis Strategy, 378–383.

331

Гітлер часто імпровізував, тому говорити складно вести мову про німецьку зовнішньополітичну стратегію в традиційному сенсі. З мого погляду, полеміку між тими, хто виступав за континентальну стратегію, і тими, хто виступав за світову, найпростіше представити так: Гітлер і верховне командування вважали, що для продовження війни треба завоювати Радянський Союз. Гітлер мислив у категоріях континентальної війни і вважав, що вона наближається. Для перемоги у світовій війні була потрібна швидка перемога у війні континентальній.

332

Про договір нейтралітету див.: Weinberg, World at Arms, 167–169; і Hasegawa, Racing, 13–14.

333

Burleigh, Third Reich, 484, 487.

334

Про нерішучість японців див.: Weinberg, World at Arms, 253. Про «поточний момент» див.: Hasegawa, Racing, 13. Про поновлення договору див.: Krebs, "Japan," 554. Про часто забувану роль італійців див.: Schlemmer, Italianer.

335

Цитати: Römer, Kommissarbefehl, 204. Стосовно слів Гітлера див.: Kershaw, Hitler, 566. Див. також: Pohl, Herrschaft, 64; і Bartov, Hitler's Army, 16.

336

Про використання мирних жителів у ролі живого щита див. наказ від 13 травня 1941 року; текст наказу: Verbrechen der Wehrmacht, 46. Див. також: Bartov, Hitler's Army, 71; Pohl, Herrschaft, 71, про жінок-військовослужбовців йдеться на с. 205; Römer, Kommissarbefehl, 228, також 551; і Gerlach, Kalkulierte Morde, 774.

337

Gerlach, Kalkulierte Morde, 244, 266; Bartov, Eastern Front, 132.

338

Verbrechen der Wehrmacht, 344; Pohl, Herrschaft, 185; Gerlach, Kalkulierte Morde, 266.

339

Цитата: Arnold, "Eroberung," 46.

340

Пор.: Edele, "States", 171. Проблему з харчуванням солдат вермахту і збереженням раціону цивільного німецького населення розглянуто у кн.: Tooze, Wages of Destruction.

341

Gerlach, Kalkulierte Morde, 798. Як показав Тоозе [Tooze] німці насправді були готові до економічних жертв заради війни [were indeed willing to make economic sacrifices for the war effort]; див.: Tooze, Wages of Destruction.

342

Streit, Keine Kameraden, 143,153. Про Вальтера фон Райхенау (28 вересня) див.: Arnold, "Eroberung," 35.

343

Streit, Keine Kameraden, 143,153. Пор.: Kay, Exploitation, 2.

344

Див.: Keegan, Face of Battle, 75; Gerlach, Kalkulierte Morde, 51; Förster, "German Army," 22; і Verbrechen der Wehrmacht, 288.

345

Arnold, "Eroberung," 27–33.

346

Про Київ див.: Berkhoff, Harvest, 170–186, максимальна цифра загиблих (56 400) — на с. 184; також: Arnold, "Eroberung," 34. Про Харків див.: Pohl, Herrschaft, 192; Verbrechen der Wehrmacht, на с. 328 — мінімальна цифра: 11 918 померлих.

347

Kay, Exploitation, 181, 186.

348

У 1944 році Ваґнер взяв участь у змові проти Гітлера. Див.: Verbrechen der Wehrmacht, цитати на с. 193 і с. 311. У західній літературі зазвичай фігурує цифра 1 мільйон загиблих; див., приміром: Kirschenbaum, Siege; і Salisbury, 900 Days. Радянські оцінки — 632 000; див.: Verbrechen der Wehrmacht, 308. Про ситуацію з паливом і продовольством див.: Simmons, Leningrad, 23.

349

Gerlach, Krieg, 36; Salisbury, 900 Days, 508–509; Simmons, Leningrad, xxi; Kirschenbaum, Siege, 1.

350

Gtçbocki, "Pierwszy," 179–189.

351

Simmons, Leningrad, 51.

352

Цей щоденник експонується в Державному музеї історії Санкт-Петербурга на виставці «Ленінград в роки Великої вітчизняної війни».

353

Наведені цифри див.: Verbrechen der Wehrmacht, 209. Про очікувану кількість полонених див.: Gerlach, Kalkulierte Morde, 783.

354

Bartov, Hitler's Army, 87; Polian, "Violence," 123; Overmans, "Kriegsgefangenpolitik," 800–801. Див. також: Merridale, Ivan's War, 28; і Braithwaite, Moscow, 165.

355

Berkhoff, Harvest, 94–96; Gerlach, Kalkulierte Morde, 845–857. Загальну картину ставлення до військовополонених див. у прекрасній книжці: Keegan, Face of Battle, 49–45.

356

Polian, "Violence," 121. Датнер оцінює кількість загиблих у 200 000–250 000 осіб; див.: Zbrodnie, 379.

357

Overmans, "Kriegsgefangenpolitik," 805; Gerlach, Krieg, 24.

358

Про «товаришів» див.: Дугас, Вычеркнутые, 30.

359

Див.: Streim, Behandlung, 7. Цитата: Pohl, Herrschafi, 219; також: Gerlach, Kalkulierte Morde, 801. Див. також: Overmans, "Kriegsgefangenpolitik," 808. Про випадки канібалізму див.: Shumejko, "Atanasyan," 174; і Hartmann, "Massenvernichtung," 124.

360

Про скорочення пайки див.: Megargee, Annihilation, 119. Про «суцільне пекло» див.: Ich werde es nie vergessen, 178. Про Мінськ див.: Verbrechen der Wehrmacht, 227–229; Gerlach, Kalkulierte Morde, 768, 856; Gerlach, Krieg, 51; Polian, "Violence," 121; Overmans, "Kriegsgefangenpolitik," 807; Белуга, Преступления, 199. Про Бобруйськ див.: Pohl, Herrschaft, 224. Про Гомель див.: Pohl, Herrschaft, 224; Дугас, Советские военнопленные, 125. Про Могилів див.: Pohl, Herrschaft, 224–225. Про Молодечно див.: Gerlach, Krieg, 34; і Magargee, Annihilation, 90; також: Bartov, Hitler's Army, 79.

361

Про Кіровоград див.: Verbrechen der Wehrmacht, 239–244. Про Хорол див.: Pohl, Herrschaft, 226. Про Сталіно див.: Pohl, Herrschaft, 227; і Datner, Zbrodnie, 404.

362

Motyka, "Tragedia jencow,» 2–6; Kopöwka, Stalag 366,47. Про 45 690 осіб, які померли в таборах на території Генерал-губернаторства, див.: Дугас [Dugas], Советские военнопленные, 131. Пор.: Mtynarczyk, Judenmord, 245 (250 000–570 000).

363

Про нестачу теплого одягу див.: Bartov, Eastern Front, 112. Про трьох радянських солдат див.: Дугас [Dugas], Советские военнопленные, 125.

364

Ich werde es nie vergessen, 113.

365

Про мирних жителів, які намагалися передати в табори харчі, див.: Berkhoff, Harvest, 95, 101; і Overmans, "Kriegsgefangenpolitik," 808. Про Кременчук див.: Pohl, Herrschaft, 226.

366

Пор.: Verbrechen der Wehrmacht, 188.

367

Про намір знищити радянські еліти див.: Kay, Exploitation, 104. Про Гітлера у березні 1941-го див.: Streim, Behandlung, 36. Стосовно текстів інструкцій див.: Verbrechen der Wehrmacht, 53–55.

368

Про розстріл 2 252 комісарів див.: Romer, Kommissarbefehl, 581.

369

Про 2 липня 1941-го див.: Verbrechen der Wehrmacht, 63; Kay, Exploitation, 105; і Kershaw, Fateful Choices, 453. Про інструкції айнзацгрупам і їхнє виконання див.: Datner, Zbrodnie, 153; Streim, Behandlung, 69, 99; і Berkhoff, Harvest, 94. Про жовтень 1941-го див.: Streit, "German Army," 7.

370

Pohl, Herrschaft, 204 (див. також с. 153 і с. 235 стосовно оцінок у 50 тис. і 100 тис. загиблих). Овермане дає оцінку у 100 тис. розстріляних, див.: Overmans, "Kriegsgefangenpolitik," 815. За оцінками Арада, загинуло вісімдесят тисяч військовополонених-євреїв; див.: Soviet Union, 281. Цитата (лікар): Datner, Zbrodnie, 234. Про медицину як нацифіковану професію див.: Hilberg, Perpetrators, 66.

371

Streim, Behandlung, 102–106.

372

Нижні оцінки див. у кн.: Streim, Behandlung, 244 — мінімум 2,4 млн. Оцінки у 3–3,3 млн, див.: Pohl, Herrschaft, 210; Overmans, "Kriegsgefangenpolitik," 811, 825; Дугас, Советские военнопленные, 185; і Hartmann, "Massenvernichtung," 97. Верхні оцінки див.: Sokolov, "How to Calculate," 452 — 3,9 млн. Про моральний дух див.: Verbrechen der Wehrmacht, 204.

373

Про 7 листопада 1941 року див.: Gerlach, Kalkulierte Morde, 817. Пор.: Gerlach and Werth, "State Violence," 164. Див. також: Streim, Behandlung, 99-102, 234. Про загибель 400 тисяч полонених, переведених в Німеччину, див.: Pohl, Herrschaft, 215. Цитата (Йоган Ґутшмідт): Hartmann, "Massenvernichtung," 158; подібну оцінку Розенберґа подано у кн.: Klee, "Gott mit uns," 142.

374

Про Бельгію: Kay, Exploitation, 121.

375

Про Гебельса див.: Evans, Third Reich at War, 248. Kay, Exploitation, 109; Longerich, Unwritten Order, 55, 60; Browning, Origins; Gerlach, Kalkulierte Merde, 747; Gerlach, Krieg, 178; Arad, Reinhard, 14; і Aly, Architects, 160.

376

Про експерименти з газовими камерами див.: Overmans, "Kriegsgefangenpolitik," 814; Longerich, Unwritten Order, 82; Longerich, Himmler, 567; Datner, Zbrodnie, 208, 428; Verbrechen, 281; Mazower, Hitler's Empire, 383; Browning, Origins, 357; і Klee, "Gott mit uns," 136.

377

Про кількість рекрутованих німцями полонених див.: Pohl, Herrschaft, 181. Див. також: Black, "Handlanger," 313–317; Gerlach, Kaikurierte Morde, 207–208.

378

Бравнінґ та Ґерлах сперечалися щодо того, чи Гітлер прийняв рішення улітку та восени, чи в грудні 1941 року. У цьому розділі я аргументую на користь думки, що розстріли євреїв становили п'яту версію «остаточного розв'язання» (і першу версію з хоч якимись перспективами). До думки про те, що євреїв можна було усунути з Європи шляхом вбивства, Гімлер з Гітлером мусили дійти не пізніше серпня. Цілком можливо, що вони двоє вголос обговорювали цей варіант, хоча певності щодо цього немає. Райнгард Козелек (Минуле майбутнє, 222) посилається на Гітлера, який сам (припускаю, несвідомо) цитує Злочин і кару Достоєвського: щоб мати плани, необов'язково навіть самому собі зізнаватися в тому, що їх маєш. Для цієї книжки важливішою датою є грудень 1941 року, оскільки саме тоді інші соратники Гітлера усвідомили, що «остаточне розв'язання» означає тотальне масове вбивство євреїв, а не вбивство частини їх і депортацію решти.

379

Однак, див. важливу ревізію ролі Шпеєра у Tooze, Wages of Destruction. Класичне формулювання проблеми запропоновано у Milward, German Economy, 6–7 et passim. Цитата: Longerich, Himmler, 561. Широчезну суперечку щодо "інституціоналізму" та "функціоналізму" годі представити тут. Ця суперечка розпочалася перед настанням усвідомлення підставової ваги східного фронту для подій Голокосту. Подібно до низки інших науковців, я стверджую, що мислимість і можливість «остаточного розв'язання» шляхом масового вбивства постала з низки сигналів згори (наприклад, Гітлер до Гімлера, Гімлер до Баха), знизу (айнзацгрупа А до Гімлера, Гімлер до Гітлера), та й двосторонніх (стосунки між Єкельном та Гімлером). Місцем, де вбивство постало методом «остаточного розв'язання» став східний фронт, де головним технічним прийомом був розстріл.

380

Цитата: Mazower, Hitler's Empire, 368. Щодо Ванзеє, див. Gerlach, "Wannsee"; та Longerich, Unwritten Order, 95. Див. також Roseman, Villa загалом. Зв'язок між Гітлером та цивільною адміністрацією Розенберга встановлено у Lower, "Nazi Civilian Rulers," 222–223.

381

Айнзацгрупи А, В, C, D, відповідно: 990 солдатів, 655 солдатів, 700 солдатів, 600 солдатів. Див. MacLean, Field Men, 13. Щодо "чисельність… надто низькою," див. Browning, "Nazi Decision," 473. Щодо ваги поліції порядку, див. Pohl, "Schauplatz," 152. Кількість загиблих взято із Brandon, "First Wave." На кінець 1941 року айнзацгрупи вбили принаймні 457 436 євреїв.

382

Така аргументація відсутня у Лонґеріха, принаймні у експліцитному вигляді (Longerich, Himmler), але я вважаю, що ця інтерпретація узгоджується із наведеними там аргументами. Пор. Gerlach, Kalkulierte Mörder, 115; а також Lück, "Partisanbekämpfung," 229.

383

Цитата: Wasser, "Raumplannung," 51. Див. також Mazower, Hitler's Empire, 378 et passim; та Steinberg, "Civil Administration," 647.

384

Румунські землі, що їх відібрав був Сталін, захопила румунська, а не німецька армія. Услід за ними прийшла айнзацгрупа D; див. Angrick, Besatzungspolitik.

385

Див. Snyder, Reconstruction.

386

Статистика щодо депортацій, див. Angrick, Riga, 46. Якщо додати до цих чисел призовників, то загальна кількість зросте до 34 000.

387

MacQueen, "White Terror," 97; Angrick, Riga, 59. До двохсот тисяч я зараховую також євреїв з Вільнюса та навколишніх земель, що їх приєднано до Литви.

388

Arad, Soviet Union, 144,147; MacQueen, "White Terror," 99-100; Angrick, Riga, 60.

389

Tomkiewicz, Ponary, 191–197.

390

Ibid., 203.

391

Angrick, Riga, 66–76. Див. також Arad, Soviet Union, 148.

392

Weiss-Wendt, Estonians, 39, 40, 45, 90, 94-105.

393

Число 9 817 вказане у Verbrechen, 93. Див. також Wnuk, Za pierwszego Sowieta, 371 (11 000-12 000); і Hryciuk, "Victims," 183 (9 400).

394

Щодо антиєврейської політики у міжвоєнний час, див. Polonsky, Politics; та Mendelsohn, Jews.

395

Щодо Бялистока, див. Matthaus, "Controlled Escalation," 223; а також Verbrechen der Wehrmacht, 593. Спектор (Spektor, "Zydzi wotynscy") налічує тридцять вісім погромів на Волині; автори та редактори книги Wokôt Jedwabnego нараховують близько тридцяти у бялостоцькому районі.

396

Щодо загальної кількости вбитих євреїв (19 655), див. Brandon, "First Wave." Щодо "Сотень євреїв на вулиці," див. Verbrechen der Wehrmacht, 99. Щодо національної приналежності в'язнів, див. Himka, "Ethnicity," 8.

397

Ідею подвійної колаборації як біографічного самоочищення висуває Ґросс (Gross, Neighbors). За прикладами подвійної колаборації в Естонії, Україні та Білорусі, див. Weiss-Wendt, Estonians, 115–119; Dobno: sefer zikaron, 698–701; Rein, "Local Collaborators," 394; Brakei, Unter Rotem Stern, 304; Musial, Mythos, 266; і Mironowicz, Biatorus, 160. Див. також Snyder, "West Volhynian Jews." Систематичне дослідження подвійної колаборації було б вартою уваги справою.

398

Тут я найближче підходжу до Арендтіанського аргументу про відчуження. Послідовник Арендт, Ян Ґрос (Jan Gross) пропонує подібний аргумент про приватизацію насильства у своїй розвідці першої радянської окупації, Revolution from Abroad. Однак згодом, у розвідках про наслідки двох окупацій, працях Neighbors та Fear, він відходить від соціології на користь етики, так наче поляки мали спам'ятатися, коли до радянської окупації додалася німецька, або до німецької радянська. На мій погляд, логічніше було б продовжувати з арендтіанським аргументом, але стверджувати, що історичну роль, яку Арендт приписала модерності, відіграв перетин обох "тоталітарних" держав. Таке твердження не цілком відповідає тому, що пише Ґрос (хоча декілька жестів у цьому напрямку він робить у праці Upiorna dekada, а також у низці уривків як Neighbors, так і Fear). Тим не менш, я вважаю що така постава випливає з його досліджень окупації загалом, якщо ці праці читати як дослідження людської поведінки (а не польської етики). Такої аргументації я притримуюся у Висновках.

399

Westermann, "Ideological Soldiers," 46 (30 % і 66 %).

400

Пор. Gerlach, "Nazi Decision," 476.

401

Longerich, Himmler, 551; Kay, Exploitation, 106. Умань: див. USHMM-SBU 4/1747/1920.

402

Matthäus, "Controlled Escalation," 225; Gerlach, Kalkulierte Morde, 555; Kershaw, Fateful Choices, 456, 458. Аргумент про ключову роль Waffen-SS на ранній стадії розвиває Кюпперс (Clippers, Wegbreiter).

403

Kay, Exploitation, 107; Browning, "Nazi Decision," 474. Поль зауважує, що підкріплення в першу чергу надійшло в Україну, див. Pohl, Herrschaft, 152. Як час, коли айнзацгрупа С усвідомила, що має вбивати жінок і дітей, він наводить початок серпня; див. "Schauplatz," 140.

404

Mallmann, Einstazgruppen, 97.

405

Pohl, "Schauplatz," 142; Kruglov, "Jewish Losses," 274–275; Verbrechen der Wehrmacht, 135.

406

Kruglov, "Jewish Losses," 275.

407

Ruß, "Massaker," 494, 503, 505; Berkhoff, "Records," 294; Pohl, "Schauplatz," 147.

408

Berkhoff, Harvest, 65–67, на 65; FVA 3267.

409

Свідчення з Дармштадту, 29 квітня 1968 р., IfZ(M), Gd. 01.54/78/1762.

410

Ruß, "Massaker/ 486; Berkhoff, Harvest, 68. Щодо Сари, див. Ehrenburg, Black Book, свідчення Бородянського-Книша. Щодо коштовностей, див. Dean, "Jewish Property," 86. Щодо "вже скривавлених" людей, див. "Стенограмма," 24 квітня 1946 р., ЦДАВО, 166/3/245/118. Щодо кісток, попелу і піску, див. Klee, Gott mit uns, 136.

411

Свідчення з Дармштадту, 29 квітня 1968 р., IfZ(M), Gd. 01.54/78/1764-1765; Berkhoff, "Records," 304.

412

Prusin, "SiPo/SD," 7–9; Rubenstein, Unknown, 67. Зауваження про ротацію офіційних ворогів належить Романовському. Romanowsky, "Nazi Occupation," 240.

413

Rubenstein, Unknown, 54, 57, 61; Prusin, "SiPo/SD," 7–9.

414

Щодо Харкова, див. Pohl, "Schauplatz," 148; і Verbrechen der Wehrmacht, 179. Щодо Києва, див. Prusin, "SiPo/SD," 10.

415

Gerlach, Kalkulierte Morde, 544, 567. У 1944 році Небе був одним з членів антигітлерівського опору.

416

Megargee, Annihilation, 99.

417

Цитату і числа взято із: Gerlach, Kalkulierte Morde, 588, 585; див. також Ingrao, "Violence," 231.

418

Щодо "моря крові," див. Gerlach, Kalkulierte Morde, 182. Щодо "отже, їх слід знищити," див. Verbrechen, 138.

419

Таким був аргумент попереднього розділу.

420

Комуністи ішли за класичною логікою. Спершу, НКВД "встановив," що у Німеччини серед поволзьких німців були сотні шпигунів. Тоді НКВД доводив, що ціла популяція є винною, оскільки ніхто з поволзьких німців не доніс про це у відповідні органи. Далі НКВД вдався до особливо хитрого кроку, використавши присутність свастик у німецьких домівках як доказ колаборації з нацистами. Насправді ці свастики у 1939 році розповсюдили самі комуністи, в очікуванні дружнього візиту з боку Гітлера. На кінець 1942 року комуністи переселили близько дев'ятисот тисяч німців — величезну більшість німецького населення Радянського Союзу. Комуністи депортували близько восьмидесяти дев'яти тисяч фінів — більшість із них у Сибір. Щодо Сталіна, див. Polian, Against Their Will, 134. Щодо Гітлера, див. Longerich, Unwritten Order, 75; Gerlach, Krieg, 96; Gerlach, "Wannsee," 763; Pinkus, "Deportation," 456–458; Mazower, Hitler's Empire, 370; а також Friedlander, Extermination, 239, 263–264.

421

Цитата: Lukacs, Last European War, 154. Див. також Friedlander, Extermination, 268.

422

Angrick, Riga, 133–150.

423

Детальніше про Хелмно ідеться у Розділі 8. Зв'язок встановив Кершо, див. Kershaw, Fateful Choices, 462. Див. також Kershaw, Hitler, 66. Мазовер наголошує на першочерговості Вартелянду у Hitler's Empire, див. наприклад с. 191. У цьому судженні я не враховую євреїв, загиблих у програмі "евтаназії."

424

Про Гімлера та Ґлобочника детальніше йтиметься у розділі 8.

425

Megargee, Annihilation, 115.

426

Міркуючи від периферії, від Білорусі та України до Берліна, Ґерлах та Поль обоє обґрунтовують важливість запасів їжі у винищенні євреїв. Елі та Гайм, що міркують, виходячи з логіки довоєнного планування, надають певне негативне пояснення Голокосту: євреїв уже й так вважали шкідливими для майбутніх задумів і марними споживачами необхідної тут і тепер їжі. Безперечно, велику вагу для східного фронту загалом мали «план голоду», справжні труднощі з постачанням для вермахту і потреба нагодувати німецьких цивільних. Турбота за їжу спростила для офіцерів підтримку для вбивства євреїв. Із продовженням війни економічний аргумент про єврейську робочу силу зіткнувся з економічним аргументом про їжу, що її євреї споживатимуть. Я погоджуюся, що їжа відігравала у цьому процесі значно важливішу роль, аніж може здаватися із англомовної літератури з Голокосту. Але я не вважаю, що їжа (або будь-які інші економічні міркування) можуть пояснити часове розпланування або докладний зміст Птлерової політики у тому вигляді, як її озвучено у грудні 1941 року. Політика ця була ідеологічним виразом і політичним розв'язанням нагальних проблем, що постали із невдалої колоніальної війни. До того ж вона була справою вибору.

427

Цитата: Edele, "States," 374.

428

Щодо Гітлерової зустрічі з японським послом 3 січня, див. Hauner, Axis Strategy, 384. Див. також Lukacs, Last European War, 143.

429

Krebs, "Japan," 547–554.

430

Німецька пропаганда поширювала цей аргумент експліцитно; див. Herf, Jewish Enemy, 100, 128. Пор. Gerlach, "Wannsee." Новітній наголос серед науковців на ролі Гімлера немалим завдячує працям Ґерлаха, а також з'яві Witte, Dienstkalendar і Longerich, Himmler. Гімлер був ключовим виконавцем політики, за яку відповідав Гітлер.

431

Цит. і обговорено, наприклад у Longerich, Unwritten Order, 95; Gerlach, Krieg, 123; Gerlach, "Wannsee," 783, 790; Kershaw, Fateful Choices, 466; Tooze, Wages of Destructions, 504, і Mazower, Hitler's Empire, 376 (див. також за цитатою Франка). Як переконливо вказує Фрідлендер у одному з уривків, це було одне з низки подібних тверджень; див. Friedländer, Extermination, 281.

432

Щодо Гітлера ("спільний фронт"), див. Herf, Jewish Enemy, 132. Щодо Геббельса, див. Pohl, Verfolgung, 82.

433

Madajczyk, "Generalplan Ost," 17; Mazower, Hitler's Empire, 198.

434

Пор. Browning, "Nazi Decision"; та Gerlach, "Wannsee." Див. також Kershaw, Fateful Choices, 433.

435

Див. Kroener, "Frozen Blitzkrieg," 140,148.

436

За цитатою і інтерпретацією, див. Gerlach, Kalkulierte Morde, 582.

437

Щодо Сербії, див. Manoschek, Serbien, 79, 107, 186–197; а також Evans, Third Reich at War, 237, 259. За цим задумом, вина за смерть євреїв лежала не на німцях. Нацистське мислення казало: якщо Сполучені Штати були єврейською державою, то її чільники повинні розуміти, що Гітлер тримав європейських євреїв заручниками. Отже, якщо Сполучені Штати вступили у війну, то за смерть цих заручників відповідає саме Вашингтон. Звісно, такої логіки не тримався ніхто у Сполучених Штатах, а вступ Америки у війну мав небагато (або й жодного) стосунку до європейських чи американських євреїв. Див. Longerich, Unwritten Order, 55; Friedländer, Extermination, 265, 281; Arad, Soviet Union 139; і Gerlach, "Wannsee."

438

Те, що німці відчували необхідність такого камуфляжу є дуже промовистим знаком. Він відкриває нацистське припущення, що їхні документи може прочитати хтось інший — а таке могло статися лише у випадку поразки у війні. Сталіністи і сам Сталін не відчували подібних труднощів, коли писали, підписували і віддавали прямі накази вбивати людей у великих кількостях.

439

Віт, "Anti-Partisan Warfare," 289.

440

Щодо кількості, див. Brandon, "The First Wave."

441

Deletant, "Transnistria," 157–165; Pohl, Verfolgung, 78–79; Hilberg, Destruction (т. I), 810.

442

Deletant, "Transnistria," 172; Pohl, Verfolgung, 79. Див. також Case, Between States.

443

Pohl, "Schauplatz," 153,162. Темі газових камер присвячено розділ 8.

444

Поль нараховує тридцять сім тисяч допоміжних поліцаїв, що у липні 1942 року були задіяні в райхскомісаріаті Україна; див. Pohl, "Hilfskräfte," 210.

445

Про ці волинські спільноти детальніше йдеться у Spektor, Volhnynian Jews, а також Snyder, "West Volhynian Jews," 77–84. Доля галицьких євреїв, про яких ідеться у восьмому розділі, була іншою; див. Pohl, Ostgalizien, та Sandkühler, Galizien.

446

Арад, на с. 521 та 521 праці Soviet Union налічує 1561 000 -1628 000 євреїв, убитих на землях, що їх анексував СССР, а також 946 000–996 000 євреїв з довоєнного Радянського Союзу. Див. також Snyder, "West Volhynian Jews," 85–89.

447

Grynberg, Zycie, 602; Spektor, "Zydzi wotyriscy," 477; Snyder, "West Volhynian Jews," 91–96; Pohl, "Schauplatz," 158–162.

448

Щодо переговорів, що їх вів юденрат, див. листи від 8 та 10 травня 1942 р., DAR 22/l/10=USHMM RG-31.017M-2. Див. також Grynberg, Zycie. 588; Spektor, "Zydzi wotyriscy," 477; та Snyder, "West Volhynian Jews," 91–96.

449

ZIH 301/1982; ZIH 301/5657; Sefer Lutsk, "Calendar of Pain, Resistance and Destruction"; Grynberg, Zycie. 584–586, цитата на с. 586.

450

Spektor, "Zydzi wotyriscy," 477; Snyder, "West Volhynian Jews," 91–96. "Дармоїди," див. Grynberg, Zycie, 577. Щодо великої синагоги у Ковелі, та за цитатами у наступному абзаці, див. ZIH/1644. Написи на стінах занотував Ганох Гаммер. Комуністи використовували синагогу для зберігання зерна.

451

Gerlach, Kalkulierte Morde, 374; Szybieka, Historia, 337. Пор. Edele, "States," 348, 361. Щодо наказу про Гетто від 19 липня, див. Verbrechen, 80.

452

Щодо перших акцій вбивств, див. Gerlach, Kalkulierte Morde, 506, 549, 639; Matthäus, "Reibungslos," 260; Longerich, Vernichtung, 370 (жінки); Epstein, Minsk, 81; та Ehrenburg, Black Book, 116. Щодо вбивств 7–9 листопада, див. Gerlach, Kalkulierte Morde, 506, 509, 624; Smolar, Ghetto, 41; Ehrenburg, Black Book, 118; і Rubenstein, Unknown, 237–238, 245, 251. З-поміж інших символічних вбивств німці здійснили акцію 23 лютого 1942 року (день Червоної армії) і розстрілювали єврейських жінок 8 березня (міжнародний день жінок).

453

Щодо обіцяного параду, див. Braithwaite, Moscow, 252.

454

Smilovitsky, "Antisemitism," 207–208; Braithwaite, Moscow, 262.

455

Див. Brandenberger, National Bolshevism, 118–119.

456

Цитата: Brandenberger, National Bolshevism, 119.

457

Цитата: Projektgruppe, "Existiert," 90.

458

Щодо відібраних у мертвих або полонених солдат чобіт, див. Ich werde es nie vergessen, 66, 188; та Merridale, Ivan's War, 138.

459

Gerlach, Kalkulierte Morde, 768; Epstein, Minsk, 22; Smolar, Ghetto, 15; Projektgruppe, "Existiert," 221.

460

Щодо принижень, застосованих спеціально до євреїв, див. Rubenstein, Unknown, 256; а також Ehrenburg, Black Book, 125. Щодо Еберля, див. Grabber, Eberl, 66. Щодо фільму, див. Longerich, Himmler, 552.

461

Щодо "конкурсу краси," див. Ehrenburg, Black Book, 132; а також smolar, Ghetto, 22 Щодо осіннього вечора у 1941 році, див. Smolar, Ghetto, 46. Цитата: Rubenstein, Unknown, 244. У розташованому неподалік концентраційному таборі в Колдичеві, охоронці систематично ґвалтували та вбивали жінок; див. Chiari, Alltag, 192.

462

Epstein, Minsk, 42 et passim. Щодо радянських документів, див. Chiari, Alltag, 249.

463

Epstein, Minsk, 130.

464

Projektgruppe, "Existiert," 228. Біографічні подробиці щодо Смоляра, див. "Ankieta," 10 серпня 1949 р., AAN, teczka osobowa 5344.

465

Cholawsky, "Judenrat," 117–120; Chiari, Alltag, 240; Smolar, Ghetto, 19.

466

Щодо сигналів про небезпеку, див. Smolar, Ghetto, 62. Щодо єврейських поліцаїв, див. Epstein, Minsk, 125. Щодо рукавиць і шкарпеток, див. Gerlach, Kalkulierte Morde, 680. Щодо провідників, див. Smolar, Ghetto, 95; а також Projektgruppe, "Existiert," 164. Щодо м'яча, див. Epstein, Minsk, 215.

467

Brakei, "Versorgung," 400–401.

468

Щодо фондування, див. Epstein, Minsk, 96, 194.

469

Klein, "Zwischen," 89. Див. також Hull, Absolute Destruction; Anderson, "Incident"; та Lagrou, "Guerre Honorable."

470

Щодо Франца Гальдера і його атомних фантазій, див. Gerlach, Kalkulierte Morde, 558. Щодо Гімлера і тридцять мільйонів слов'ян, див. Sawicki, Zburzenie, 284. Цитата: Lück, "Partisanbekämpfung," 228.

471

Цитати: Birn, "Anti-Partisan Warfare," 286; Verbrechen, 469. Див. також Gerlach, Kalkulierte Morde, 566.

472

Szybieka, Historia, 348; Mironowicz, Biatorus, 158; Luck, "Partisanbekampfung," 232; Klein, "Zwischen," 90.

473

Gerlach, Kalkulierte Morde, 680, 686.

474

Цитата: Matthäus, "Reibungslos," 261.

475

Smolar, Ghetto, 72; Cholawsky, "Judenrat," 125. Щодо числа 3 412, див. Matthäus, "Reibungslos," 262. Щодо Липського, див. Projektgruppe, "Existiert," 158.

476

Cholawsky, "Judenrat," 123; Epstein, Minsk, 133. Щодо Гайдриха, див. Gerlach, Kalkulierte Morde, 694. Щодо хутряних шуб, див. Browning, Origins, 300.

477

Щодо наведеної кількості жертв, див. Smolar, Ghetto, 98. Цитата: Ehrenburg, Black Book, 189. Див. також Cholawsky, "Judenrat," 126; і Gerlach, Kalkulierte Morde, 704.

478

Щодо газових вантажівок, див. Gerlach, Kalkulierte Morde, 1075; а також Rubenstein, Unknown, 245, 248, 266–267. Щодо "душогубок," див. Projektgruppe, "Existiert," 162.

479

Rubenstein, Unknown, 246; див. також Ehrenburg, Black Book, 132.

480

Smolar, Ghetto, 158; Projektgruppe, "Existiert," 231; Brakei, "Versorgung," 400–401. Щодо жінок і дітей, див. Smilovitsky, "Antisemitism," 218.

481

Щодо Зоріна, див. Slepyan, Guerillas, 209; а також Epstein, Minsk, 24. Щодо набігу, див. Ehrenburg, Black Book, 135. Щодо Руфайзена, див. Matthäus, "Reibungslos," 254.

482

Tec, Defiance, 80, 82, 145, 185, цитата на с. 80; Slepyan, Guerillas, 210; Musial, "Sowjetische," 185, 201–202.

483

Щодо 23 000 партизанів і "партизанських республік," див. Lück, "Partisanbekämpfung," 231. Щодо цивільного населення, див. Brakei, Unter Rotem Stern, 290, 304; Szybieka, Historia, 349; Slepyan, Guerillas, 81; а також Mironowicz, Biatorus, 160. Щодо локомотивів, див. Gerlach, Kalkulierte Morde, 868.

484

Musial, Mythos, 189, 202; Lück, "Partisanbekämpfung," 238; Ingrao, Chasseurs, 131; Verbrechen, 495.

485

Slepyan, Guerrillas, 17, 42.

486

Цитати Кравця і Герасимової взято із Projektgruppe, "Existiert," 47, 126. Щодо застосування слова "баба " як стандартної форми звертання, див. Chiari, Alltag, 256. Щодо гри у хованки, див. Projektgruppe, "Existiert," 164.

487

Щодо 18 серпня, див. Lück, "Partisanbekampfung," 232; а також Westermann, "Ideological Soldiers," 57. Щодо "спеціальної обробки," див. Musial, Mythos, 145. Щодо селян, яких слід було знищувати "як євреїв," див. Lück, "Partisanbekämpfung," 239.

488

Westermann, "Ideological Soldiers," 53, 54, 60; Gerlach, Kalkulierte Morde, 705, 919.

489

Щодо кількості вбитих у Білорусі у 1942 році євреїв (208 089), див. Brandon, "The Holocaust in 1942." Ця статистика не містить чисел щодо Білостоцького району, який належав до БССР у 1939–1941 роках, але не після війни.

490

Щодо Ґотберґа, див. Klein, "Massenmörder," 95–99. Щодо Баха і цитованих чисел, див. Lück, "Partisanbekämpfung," 233, 239.

491

Stang, "Dirlewanger," 66–70; Ingrao, Chausseurs, 20–21, число ("принаймні тридцять тисяч цивільних") на с. 26, 132; Gerlach, Kalkulierte Morde, 958; MacLean, Hunters, 28, 133.

492

Щодо квот убивств, див. Gerlach, Kalkulierte Morde, 890. Операція «Болотяна лихоманка», див. Gerlach, Kalkulierte Morde, 911–913, 930; Benz, Einsatz, 239; Matthäus, "Reibungslos," 267; а також Ingrao, Chausseurs, 34. Щодо Єкельна, див. Brakei, Unter Rotem Sten, 295. Щодо Горнунґа, див. Gerlach, Kalkulierte Morde, 946; і Klein, "Massenmörder," 100.

493

Brakei, Unter Rotem Stern, 304; Smilovitsky, "Antisemitism," 220. Щодо осіб, які перед війною були комуністами, див. Rein, "Local Collaborators," 394.

494

Вісімсот поліцаїв і членів міліції, див. Musial, Mythos, 266. Щодо дванадцятьох тисяч, див. Mironowicz, Biaforus, 160. Див. також Slepyan, Guerillas, 209.

495

Szybieka, Historia, 345, 352; Mironowicz, Biaforus, 159.

496

Щодо жовтня 1942 року, див. Nolte, "Partisan War," 274.

497

Klein, "Zwischen," 100.

498

Щодо операції «Котбус», див. Gerlach, Kalkulierte Morde, 948; Pohl, Herrschaft, 293; Musial, Mythos, 195; та Verbrechen, 492. Щодо свиней, див. Lück, "Partisanbekampfung," 241.

499

Щодо операції «Герман», див. Musial, Mythos, 212; а також Gerlach, Kalkulierte Morde, 907.

500

Щодо розстрілу 127 поляків, див. Musial, Mythos, 210. Див. також Jasiewicz, Zoglada, 264–265.

501

Brakei, Unter Rotem Stern, 317; Gogun, Stalinskie komandos, 144.

502

Shephard, "Wild East," 174; Angrick, Einsatzgruppe D, 680–689. Цитата: Lück, "Partisanbekämpfung," 242.

503

Birn, "Anti-Partisan Warfare," 291; див. також Klein, "Zwischen," 96.

504

Dallin, Brigade, 8-58.

505

Chiari, Alltag, 138; Szybieka, Historia, 346; Mironowicz, Biatorus, 148, 155.

506

Szybieka, Historia, 346.

507

Musial, "Sowjetische," 183.

508

Щодо цитованих чисел ("п'ятнадцять тисяч" і "дев'яносто двоє"), див. Ingrao, Chasseurs, 36. Щодо 5 295 населених пунктів, див. Gerlach, Kalkulierte Morde, 943. Щодо 10 431 розстріляних партизанів у звіті, див. Klee, Gott mit uns, 55. Щоденник: див. Lück, "Partisanbekampfung," 239. Див. також Matthäus, "Reibungslos," 268.

509

Gerlach, Kalkulierte Morde, 1158.

510

Щодо 17 431 людей, убитих як зрадники, див. Musial, Mythos, 261. Щодо класових ворогів, див. Jasiewicz, Zagtada, 264–265.

511

Gerlach, Kalkulierte Morde, 1160. К'ярі припускає, що до кінця війни загинули або підпали під переселення 276 000 поляків; див. Chiari, Alltag, 306.

512

Щодо крематоріїв, див. Gerlach, "Mogilev," 68. Щодо Асґарду, див. Gerlach, Kalkulierte Morde, 425.

513

Arad, Reinhard, 136–137.

514

Пор. Дві основоположні праці одного історика: Arad, Reinhard, і Arad, Soviet Union.

515

Цитата: Wasser, Raumplannung, 61, а також 77. Щодо особливого статусу Любліна, див. Arad, Reinhard, 14; Musiat, "Przypadek," 24; і Dwork, Auschwitz, 290. Щодо здійснення генерального плану «Ост», знаного як Замосцька акція, див. Autuchiewicz, "Stan," 71; Aly, Architects, 275; і Tooze, Wages of Destruction, 468. Щодо згаданої дати (13 жовтня 1941 року), див. Pohl, "Znaczenie," 45.

516

Browning, Origins, 419; Rieger, Globocnik, 60.

517

Щодо браку особового складу, див. Musiat, "Przypadek," 31. Щодо німецьких преференцій, див. Black, "Handlanger," 315.

518

Browning, Origins, 419; Black, "Handlanger," 320.

519

Evans, Third Reich at War, 84–90.

520

Цитата: Gerlach, "Wannsee," 782. Див. також Rieß, "Wirth," 244; Pohl, "Znaczenie," 45; і Poprzeczny, Globocnik, 163. Щодо ролі Вірта, див. Black, "Prosty," 105; а також Scheffler, "Probleme," 270, 276. Програма "евтаназії" продовжувалася більш приховано, тепер із застосуванням смертельних ін'єкцій і передозувань медикаментами. У наступні роки від неї загинули ще десятки тисяч німців.

521

Kershaw, Final Solution, 71; Mazower, Hitler's Empire, 191 et passim.

522

Цитата: Kershaw, Final Solution, 66. Див. також, загалом, Mailman, "Rozwiаzac," 85–95, дата на с. 95; Horwitz, Ghettostadt, 154; а також Friedländer, Origins, 314–318. Щодо Лянґе, див. Friedlander, Origins, 286, і Kershaw, Final Solution, 71.

523

За Арадом, автором цього дизайну був Вірт; див. Arad, Reinhard, 24.

524

Див. Pohl, Ostgalizien; а також Sandkühler, Galizien.

525

Arad, Reinhard, 44, 56; Mlynarczyk, Judenmord, 252, 257. Щодо 14 березня, див. Rieger, Globocnik, 108. Щодо 1 600 євреїв без документів на працю, див. Poprzeczny, Globocnik, 226.

526

Mlynarczyk, Judenmord, 260.

527

Щодо щоденних квот і загальніше, див. Mlynarczyk, Judenmord, 260; а також Pohl, Verfolgung, 94.

528

Щодо числа 434 508, див. Witte, "New Document," 472. Поль налічує трьох уцілілих; див. Pohl, Verfolgung, 95. Щодо Вірта, див. Black, "Prosty," 104. З серпня 1942 року комендантом Бєлжця був Ґотліб Герінґ.

529

Щодо Кракова, див. Grynberg, Zycie, 3; Pohl, Verfolgung, 89; а також Hecht, Memories, 66.

530

Pohl, Verfolgung, 95.

531

Щодо 17 квітня, див. Pohl, "Znaczenie," 49. Щодо 1 червня, див. "Oböz zaglady," 134ю

532

Grabner, Eberl, 70, 74.

533

Щодо Франка, див. Arad, Reinhard, 46; Berenstein, "Praca," 87; а також Kershaw, Final Solution, 106. Щодо людей з Травників, див. Mlynarczyk, "Akcja," 55.

534

Цитата: Longerich, Himmler, 588.

535

Friedlander, Extermination, 349.

536

Gerlach, "Wannsee," 791. Див. також Pohl, "Znaczenie," 49.

537

Tooze, Wages of Destruction, 365, 549.

538

Gutman, Resistance, 198. Пор. Aly, Architects, 211.

539

Цитата: Witte, "New Document," 477.

540

Arad, Reinhard, 61; Mlynarczyk, "Akcja," 55; Urynowicz, "Zagtada," 108; Friedlander, Еtermination, 428; Hilburg, "Ghetto," 108. Щодо обіцянки хліба з повидлом, див. Berenstein, "Praca," 142. Цитата: FVA 2327.

541

Engelking, Getto, 661–665; Gutman, Resistance, 142.

542

Urynowicz, "Zagfada," 108–109; Trunk, Judenrat, 507.

543

Urynowicz, "Zagfada," 109–111; Див. Також Gutman, Resistance, 142.

544

Щодо Корчака, див. Kassow, History, 268; а також Friedländer, Extermination, 429. Цитата: Engelking, Getto, 676.

545

Щодо цитованих чисел, див. Friedländer, Extermination, 230. Попередні розрахунки наведено у Drozdowski, "History," 192 (315 000), а також Bartoszewski, Warszawski pierscieh. 195 (310 322).

546

"Treblinka," 174. Щодо розрахунків "натурою," див. Trunk, Judenrat, 512.

547

Піт: див. Arad, Reinhard, 64. Щодо полів і лісів, див. Wdowinski, Saved, 69.

548

Щодо Вєрника, див. Kopöwka, Treblinka, 28.

549

Arad, Reinhard, 81; Mfynarczyk, "Treblinka," 266; "Oböz zagfady," 141; Krölikowski, "Budowafem," 49.

550

Щодо 22 серпня, див. Evans, Third Reich at War, 290. Щодо 23 серпня, див. Mfynarczyk, "Treblinka," 262. 24 серпня, див. Wiernik, Year, 8. 25 серпня, див. Krzepicki, "Treblinka," 98. 26 серпня, див. Shoah 02694, y FVA. Цитата Штанґля (21 серпня): Sereny, Darkness, 157.

551

Arad, Reinhard, 87.

552

Wdowinski, Saved, 78; Arad, Reinhard, 65.

553

Цитата Штанґля: Arad, Reinhard, 186.

554

Щодо Франца, див. Arad, Reinhard, 189; Kopöwka, Treblinka, 32; Glazar, Faile, 118; і "Treblinka," 194.

555

Щодо польського уряду, див. Libîonka, "ZWZ-AK," 36–53. Щодо думок про атаку, див. Libionka, "Polska konspiracja," 482. Щодо листівок, див. Hilberg, "Judenrat," 34. Щодо поштової служби, див. Sakowska, Ludzie, 312.

556

Щодо "клініки," див. "Oböz zagfady," 137; Glazar, Falle, 51; Arad, Reinhard, 122; і Mfynarczyk, "Treblinka," 267. "Вокзал," див. "Oböz zagfady," 137; Arad, Reinhard, 123; і Willenberg, Revolt, 96. Щодо оркестру, див. "Tremblinki," 40; а також "Treblinka," 193. Їдиш, див. Krzepicki, "Treblinka," 89.

557

"Treblinka," 178; Arad, Reinhard, 37; Mfynarczyk, "Treblinka," 269. Щодо зґвалтувань, див. Willenberg, Revolt, 105.

558

Arad, Reinhard, 108; Mfynarczyk, "Treblinka," 267; Willenberg, Revolt, 65.

559

Arad, Reinhard, 119; Mfynarczyk, "Treblinka," 259, 269.

560

Kopöwka, Treblinka, 34; Mfynarczyk, "Treblinka," 263, 269. Щодо "метаморфози," див. Райхман, Le dernier Juif, 88.

561

Rajgrodzki, "W obozie zagfady," 107. Arad, Reinhard, 174. Щодо німців, що грілися біля вогнів, див. Wiernik, Year, 29. Щодо роздягнених жінок на морозі, див. Rajchman, Le dernier Juif, 96.

562

"Усе даремно," див. Rajchman, Le dernier Juif, 33. Щодо обіймів і Рут Дорфман, див. Willenberg, Revolt, 56, 65.

563

Щодо місцевої економіки, див. Willenberg, Revolt, 30; і Rusiniak, Obôz, 26. Щодо "Європи," див. Rusiniak, Obôz, 27.

564

Friedländer, Extermination, 598. Щодо Сталінграду, див. Rajgrodzki, "W obozie zagfady," 109.

565

Демонтаж: див. Arad, Reinhard, 373. Щодо операції «Свято врожаю» (Erntefest), див. Arad, Reinhard, 366. Розстріляно також близько 15 000 білостоцьких євреїв; див. Bender, "Bialystok," 25.

566

Джерелами щодо кількости загиблих у Треблінці є Witte, "New Document," 472. Тут подано німецьку статистику 713 555 загиблих за 1942 рік (перехоплену британцями); а також Mfynarczyk, "Treblinka," 281, де ідеться про 67 308 жертв у 1943 році. Наближення щодо Радому, див. Mfynarczyk, Judenmord, 275. Вірнік стверджує, що було два перевезення (необрізаних) поляків; див. Wiernik, Year, 35. "Oböz zagtady," звіт виданий у Варшаві на початку 1946 року, надає наближення у 731 600 кількість загиблих, а також багато підставової інформації.

567

Rusiniak, Obôz, 20.

568

Kamenec, "Holocaust," 200–201; Kamenec, "Deportation," 116,123, число на с. 130.

569

Hilberg, Destruction (vol. Ill), 939, 951; Browning, Origins, 421.

570

Пор. Brandon, "Holocaust in 1942"; Dwork, Auschwitz, 326.

571

Pohl, Verfolgung, 107; Hilberg, Destruction (vol. 3), 959; Stark, Hungarian Jews, 30; Otugoborski, "Zydzi," 147.

572

Хоча нам із доволі високою точністю відоме число людей, що загинули у цих установах, вилучити з цього числа докладну кількість польських євреїв нелегко. Хоча у Треблінці, Собіборі і Белжці гинули головно польські євреї з Генерал-губернаторства, тут, особливо у 1943 році, помирали й інші: чехословацькі євреї, німецькі євреї, голандські євреї, французькі євреї, а також поляки і роми.

573

Щодо ромів, див. Pohl, Verfolgung, 113–116; Evans, Third Reich at War, 72–73, 531–535; а також Klein, "Gottberg," 99.

574

Щодо "прекрасної пісні," див. Glazar, 57. Щодо музики як явища "революційного," див. Rajgrodzki, "W obozie zagtady," 109. Щодо "Ел мале рахамім," див. Arad, Reinhard, 216.

575

Luck, "Partisanbekämpfung," 246; Zaloga, Bagration, 27, 28, 43, 56.

576

Zaloga, Bagration, 7, 69, 71. Американці були в Італії з 1943 року.

577

Grossman, Road, 27. Див. також Furet, Passé, 536; і Gerard, Bones, 187–189. Ґросман міг не усвідомити, що знаки масових убивств були помітними тому, що місцеве польське населення шукало коштовностей. Неможливим для нього було б написати, що сторожами в Треблінці були совєтські громадяни.

578

Enkelking, Zydzig. 260. Див. також Mitosz, Legends; і Snyder, "Wartime Lies."

579

Tokarzewski-Karaszewicz, "U podstaw tworzenia Armii Krajowej," 124–157.

580

Щодо боротьби за відновлення Польщі у вигляді демократичної республіки, див. Libionka, "ZWZ-AK," 19, 23, 34. Щодо НКВД, див. Engelking, Zydzi, 147.

581

Libionka, "ZWZ-AK," 24.

582

Wdowinski, Saved, 78; Arens, "Jewish Military," 205.

583

Wdowinski, Saved, 79, 82; Libionka, "Pomnik," 110; Libionka, "Deconstructing," 4; Libionka, "Apokryfy," 166.

584

Щодо Аґудас Ізраель, див. Bacon, Politics of Tradition.

585

Єврейська бойова організація має складну історію створення. Див. Sakowska, Ludzie, 322–325; а також Zuckermann, Surplus.

586

Щодо організації порятунку, див. Bartoszewski, Warszawski pierscien, 16; а також Libionka, "ZWZ-AK," 27, 33, 36, 39, 56.

587

Libionka, "ZWZ-AK," 60, 71.

588

Bartoszewski, Ten jest, 32; Sakowska, Ludzie, 321, цитата (Марек Ліхтенбаум) на с. 326.

589

Gutman, Resistance, 198.

590

Engelking, Warsaw Ghetto, 763; Kopka, Warschau, 36.

591

Щодо запасу озброєнь, див. Libionka, "ZWZ-AK," 69; а також Moczarski, Rozmowy, 232. Щодо антисемітської меншості, див. Engelking, Zydzi, 193 et passim.

592

Цитата (Гімлер): Корка, Warschau, 36.

593

Szapiro, Wojna, 9; Milton, Stroop, passim; Libionka, "Polska konspiracja," 472.

594

Цитата (Густава Ярецька): Kassow, History, 183.

595

Engelking, Warsaw Ghetto, 774; Engelking, Getto warszawskie, 733; Gutman, Resistance, 201.

596

Szapiro, Wojna, passim; а також Libionka, "ZWZ-AK," 82.

597

Цитати: Zuckerman, Surplus, 357; Szapiro, Wojna, 35.

598

Щодо прапорів, див. Milton, Stroop. Цитата: Moczarski, Rozmowy, 200.

599

Свідчення Едельмана можна знайти у: "Procès Stroopa Tom 1," SWMW-874, IVk 222/51. Нині цей документ зберігається в IPN.

600

Moczarski, Rozmowy, 252, цитата на с. 253.

601

Engelking, Warsaw Ghetto, 794.

602

Putawski. W oblicyu. 412, 420–421, 446. Щодо Папи, див. Libionka, "Gtowа w mur."

603

Цитата: Engelking, Warsaw Ghetto, 795. Щодо одинадцяти спроб допомогти євреям, див. Engelking, Getto warszawskie, 745; а також Libionka, "ZWZ-AK," 79. Щодо совєтської пропаганди, див. Redlich, Propaganda, 49.

604

Щодо Вільнера, див. Sakowska, Ludzie, 326.

605

Цитата: Engelking, Getto warszawskie, 750; Gutman, Resistance, 247; Marrus, "Jewish Resistance/ 98; Friedländer, Extermination, 598.

606

За названими числами, див. Bartoszewski, Warszawski pierscien, 256. Щодо 1 червня 1943 року, див. Корка, Warschau, 39.

607

Див. Zimmerman, "Attitude," 120; а також Libionka, "ZWZ-AK," 119–123.

608

Bartoszewski, Warszawski pierscien, 242.

609

Madajczyk, "Generalplan," 15; Rutherford, Prelude, 218; Aly, Architects, 275; Ahonen, People, 39.

610

Щодо березня 1943 року, див. Borodziej, Uprising, 41. Щодо винищення євреїв як мотиву, див. Putawski, Wobliczu, 442. Щодо 6 214 випадків партизанського спротиву, див. ВА-МА, RH 53–23 (WiG), 66.

611

Щодо 13 жовтня 1943 року, див. Bartoszewski, Warszawski pierscien, 286. Щодо ґіпсу і землі, див. Корка, Warschau, 58–59.

612

Bartoszewski, Warszawski pierscien, 331, 348, 376, 378, 385, число на с. 427.

613

Корка, Warschau, 40.

614

Ibid., 46, 53, 75.

615

Цитата: Корка, Warschau, 69.

616

Корка, Warschau, 60.

617

Щодо зв'язку із операцією «Багратіон», див. Zaloga, Bagration, 82.

618

Союзники обговорили майбутній польський кордон на з'їзді в Тегерані 28 листопада — 1 грудня 1943 року; див. Ciechanowski, Powstanie, 121.

619

Operatsia "Seim," 5 et passim.

620

Щодо партизанського з'єднання Бєльського, див. Libionka, "ZWZ-AK," 112. Різні погляди на Бєльського, див. Snyder, "Caught Between."

621

Шодо 22 липня 1944 року, див. Borodziej, Uprising, 64.

622

Щодо виключення і зброї, див. Borodziej, Uprising, 61.

623

Цю атмосферу передає Davies, Rising'44, де також описано бої. Щодо неспроможности захопити значні цілі, див. Borodziej, Uprising, 75.

624

Engelking, Zydzi, 91 щодо Зильберберґа, а також passim; про Національні збройні сили йдеться на с. 62, 86,143.

625

Щодо Аронсона, див. Engelking, Zydzi, 61; а також Корка, Warschau, 42, 106, 110, цитата щодо "байдужості" на с. 101.

626

Krannhals, Warschauer Aufstand, 124.

627

Ibid., 124–127.

628

Wroniszewski, Ochota, 567, 568, 627, 628, 632, 654, 694; Dallin, Kaminsky, 79–82. Щодо Інституту Марії Кюрі, див. Hanson, Civilian Population, 990. Цитати: Мерецкий, Варшавское, 642 ("масові страти"); Dallin, Kaminsky, 81 ("вони ґвалтували…"); Мерецкий, Варшавское, 803 ("грабунок").

629

Madajczyk, Ludnosc, 61.

630

Щодо Гімлерових наказів, див. Sawicki, Zburzenie, 32, 35; а також Krannhals, Warschauer Aufstand, 420. Щодо людських щитів (і інших злочинів), див. Stang, "Dirlewanger," 71; Serwahski, Zycie, 64; Мерецкий, Варшавское, 547, 751; а також MacLean, Hunters, 182. Див. також Ingrao, Chasseurs, 180. За підрахунком сорока тисяч вбитих цивільних, див. Hanson, Civilian Population, 90; а також Borodziej, Uprising, 81. Інґрао наводить число 12 500 осіб, що їх за один день вбило лише з'єднання Дирлеванґера; див. Ingrao, Chasseurs, 53.

631

Щодо трьох лікарень, див. Hanson, Civilian Population, 88; а також MacLean, Hunters, 182. Щодо групових зґвалтувань і вбивств, див. Ingrao, Chasseurs, 134, 150.

632

Щодо заводу, на якому розстріляно дві тисячі осіб, див. Мерецкий, Варшавское, 547. Цитата: Hanson, Civilian Population, 88.

633

Borodziej, Uprising, 81.

634

Klimaszeski, Verbrennungskommando, 25–26, 53, 69, 70. Щодо єврейського робітника, див. Engelking, Zydzi, 210. Див. також Biatoszewski, Pamiçtnik, 28.

635

Цитата: Borodziej, Uprising, 91. Див. також Ciechanowski, Powstanie, 138, 145, 175, 196, 205.

636

Цитати: Borodziej, Uprising, 94.

637

Цитата: Borodziej, Uprising, 94. Див. також Davies, Rising '44.

638

Щодо Гімлера, див. Borodziej, Uprising, 79, 141; Мерецкий, Варшавское, 807. Krannhals, Warschauer Aufstand, 329 (також щодо досвіду ґето); а також Ingrao, Chasseurs, 182.

639

Щодо Баха і Вермахту, див. Sawicki, Zburzenie, 284; а також Krannhals, Warschauer Aufstand, 330–331. Остання бібліотека: див. Borodziej, Uprising, 141.

640

Розрахунки: Ingrao, Les chasseurs (200 000), Borodziej, Uprising, 130 (185 000); Pohl, Verfolgung, 121 (170 000); Krannhals, Warschauer Aufstand, 124 (166 000).

641

Щодо Ляндау та Ринґельблюма, див. Bartoszewski, Warszawski pierscieri, 385. Власне щодо Ринґельблюма, див. Engelking, Warsaw Ghetto, 671; загальніше, див. також Kassow, History.

642

Розрахунки щодо осіб, що переховувалися взято із: Paulson, Secret City, 198.

643

Strzelecki, Deportacja, 25, 35–37; Dtugoborski, "Zydzi/ 147; Löw, Juden, 455, 466, 471; про Брадфіша і поїзди ідеться на 472, 476.

644

Корка, Warschau, 51, 116.

645

Strzelecki, Deportacja, 111.

646

Щодо значення німецьких прецедентів, див. Brandes, Weg, 58,105,199 et passim; a також Ahonen, After the Expulsion, 15–25.

647

Щодо польських та чеських депортаційних планів під час війни (переважно менш радикальних за те, що сталося насправді), див. Brandes, Weg, 57, 61, 117, 134, 141, 160, 222, 376 et passim.

648

Цитата: Borodziej, Niemcy, 61. Польською ідеться про відмінність між термінами narodowy і narodowosciowy.

649

Цитата з Міколайчика: Nitschke, Wysiedlenie, 41; див. Naimark, Fires, 124. Щодо Рузвельта, див. Brandes, Weg, 258. Щодо Гувера, див. Kersten, "Forced," 78. Щодо Черчиля, див. Frank, Expelling, 74. Повстання, див. Borodziej, Niemcy, 109.

650

Див. Brandes, Weg, 267–272.

651

Frank, Expelling, 89.

652

Щодо Угорщини, див. Ungvary, Schlacht, 411–432; а також Naimark, Russians, 70. Щодо Польщі, див. Curp, Clean Sweep, 51. Цитата щодо Югославії: Naimark, Russians, 71.

653

Щодо випадків зґвалтувань за попередньої окупації, див. Gross, Revolution, 40; і Шумук, Пережите, 17. Варто взяти до уваги і роздуми жертви: Anonyma, Eine Frau, 61.

654

Цитата: Salomini, L'Union, 123; див. також 62, 115–116, 120, 177. Аргумент щодо новобранців наводиться, з-поміж інших праць, у: Vertreibung, 26.

655

Vertreibung, 33. Добре обговорення теми, див. Naimark, Russians, 70–74. Щодо Ґраса, див. Beim Häuten, 321.

656

Щодо похорону матері, див. Vertreibung, 197.

657

Щодо 520 000 німців, див. Urban, Verlust, 517. Щодо 40 000 поляків, див. Zwolski, "Deportacje," 49. Ґур'янов обчислює 39 000-48 000; див. Гурьянов, "Обзор," 205. Ще більшу кількість поляків, схоже, депортували із Радянської Білорусі; див. Szybieka, Historia, 362. Щодо угорських цивільних, див. Ungvary, Schlacht, 411–432. Щодо мін, див. Nitschke, Wysiedlenie, 71. Щодо 287 000 осіб, захоплених для праці, а також Табору 517, див. Wheatcroft, "Scale," 1345.

658

Щодо 185 000 німецьких цивільних, див. Urban, Verlust, 117. Щодо 363 000 німецьких військовополонених, див. Overmans, Verluste, 286; Віткрофт налічує 356 687, див. Wheatcroft, "Scale," 1353. Десятки тисяч італійських, угорських та румунських солдатів теж загинули після того, як здалися Червоній армії. Щодо італійців, Шлєммер пише про 60 000 смертей; див. Schlemmer, Italianer, 74. Щодо угорців, Старк наводить цифру у 200 000 (яка здається неправдоподібно високою); Див. Stark, Human Losses, 33. Див. також Biess, "Vom Opfer," 365.

659

Щодо психологічних джерел проблеми евакуацій, див. Nitschke, Wysiedlenie, 48. Цитата: Hillgruber, Germany, 96. Див. також Steinberg, "Third Reich," 648, і Arendt, In der Gegenwart, 26–29.

660

Щодо ґауляйтерів і кораблів, див. Nitschke, Wysiedlenie, 52–60.

661

Щодо Янца, див. Vertreibung, 227. Цитата: Grass, Beim Häuten, 170.

662

Nitschke, Wysiedlenie, 135; Jankowiak, "Cleansing," 88–92. Агонен оцінює кількість тих, хто повернувся, у 1,25 мільйона осіб; див. Ahonen, People, 87.

663

Stanëk, Odsun, 55–58. Див. також Naimark, Fires, 115–117; Glassheim, "Mechanics," 206–207; і Ahonen, People, 81. Спільна чесько-німецька комісія оголосила про кількість загиблих у діапазоні від 19 000 до 30 000; див. Community, 33. Близько 160 000 німців з Чехословаччини втратили життя солдатами Вермахту. Щодо Ґраса, див. його (Grass) Beim Hauten, 186.

664

Цитата: Nitschke, Wysiedlenie, 136; див. також Borodziej, Niemcy, 144. Щодо переміщення 1,2 мільйона осіб, див. Jankowiak, Wysiedlenie, 93, а також 100. Бородзєй говорить про 300 000–400 000 (Borodziej, Niemcy, 67); Керп надає цифру 350 000 (Corp, Clean Sweep, 53). Див. також Jankowiak, "Cleansing," 89–92.

665

Щодо Потсдама, див. Brandes, Weg, 404, 458, 470; а також Naimark, Fires, 111.

666

Цитата: Naimark, Fires, 109. Щодо Александра Завадського, губернатора Силезії, див. Urban, Verlust, 115; а також Nitschke, Wysiedlenie, 144. Щодо Ольштина, див. Nitschke, Wysiedlenie, 158.

667

Щодо міністерства громадської безпеки, див. Borodziej, Niemcy, 80. Цитата: Stankowski, Obozy, 261.

668

Щодо 6 488 німців, що загинули у таборі в Ламбиновицях, див. Stankowski, Obozy, 280. Урбан (Urban, Verlust, 129) припускає, що із двохсот тисяч німців, що опинилися у польських таборах, загинуло шістдесят тисяч; це число видається зависоким з огляду на статистику щодо окремих таборів. Станковський надає діапазон від 27 847 до 60 000 загиблих; див. Obozy, 255–256. Щодо сорока в'язнів, що загинули 4 жовтня 1945 року, див. Borodziej, Niemcy, 87.

669

Щодо вантажних поїздів, див. Nitschke, Wysiedlenie, 154.

670

Щодо грабунків, див. Urban, Verlust, 123; та Borodziej, Niemcy, 109. Нітшке (Nitschke, Wysiedlenie, 161) стверджує, що у цей час кордон перетнуло близько 594 000 німців; Агонен (Ahonen, People, 93) наводить число 600 000.

671

Щодо листопадових планів, див. Ahonen, People, 93. Щодо наведених чисел, див. Nitschke, Wysiedlenie, 182, 230. Для порівняння, Янков'як наводить число 2 189 286 як кількість усіх німців, виселених у 1946 та 1947 роках (враховуючи лише тих, що їхали на офіційно зареєстрованому транспорті); див. Jankowiak, Wysiedlenie, 501. Кількість загиблих на перевезеннях до британського сектору наведено у Frank, Expelling, 258–259; а також Ahonen, People.

672

Щодо чотирьохсот загиблих німців, див. початкове наведення цього числа у Vertreibung, 40–41; згоду у Nitschke, Wysiedlenie, 231 та Borodziej, Niemcy, 11; обговорення з імпліцитною згодою у Overmans, "Personelle Verluste," 52, 59, 60; а також критику перебільшення у Haar, "Entstehensgeschichte," 262–270. Агонен пише про шістсот тисяч смертей; див. Ahonen, People, 140.

673

Див. обговорення відмінностей між політикою навмисного вбивства та загибеллю внаслідок інших причин у вступі та післямові цієї книги.

674

Геоетнічні питання добре впроваджує Simons, Eastern Europe.

675

Щодо стосунку між війною і захопленням влади комуністами, див. Abrams, "Second World War"; Gross, "Social Consequences"; а також Simons, Eastern Europe.

676

Про держсекретаря Джеймса Бернса і мінливу поставу Сполучених Штатів ідеться у Ahonen, After the Expulsion, 26–27. Див. також Borodziej, Niemcy, 70.

677

Цитата: Brandes, Weg, 437. Див. також Kersten, "Forced," 81; Sobör-swiderska, Berman, 202; і Toranska, Опі, 273.

678

Див. Snyder, Reconstruction.

679

Документацію щодо планів УПА стосовно поляків і її дії можна знайти у ЦДАВО 3833/1/86/6а; 3833/1/131/13-14; 3833/1/86/19-20; а також 3933/3/1/60.

Пов'язаний із справою інтерес мають також ДАР 30/l/16=USHMM RG-31.017M-1; ДАР 301/l/5=USHMM RG-31.017M-1; та ДАР 30/l/4=USHMM RG-31.017M-1. Ці воєнні декларації ОУН-Б та УПА співпадають із повоєнними допитами (див. ГАРФ, Р-9478/1/398) та спогадами уцілілих поляків (щодо бійні 12–13 липня 1943 року, наприклад, див. OKAW, 11/737, 11/1144; 11/2099, 11/2650, 11/953, і 11/775) та уцілілих євреїв (наприклад ZIH 301/2519; а також Adini, Dubno: sefer zikaron, 717–718). Фундаментальним дослідженням на сьогодні є Motyka, Ukraihska partyzantka. Див. також Ільюшин, ОУН-УПА, і Armstrong, Ukrainian Nationalism. Я намагався пояснити цей конфлікт у (Snyder) "Causes/ Reconstruction, "Life and Death," та Sketches.

680

Щодо висланих до комуністичної Польщі 780 000 поляків, див. Слівка, Депортації, 25. Щодо 483 099 осіб, що їх переселили із комуністичної Польщі до радянської України, див. Cariwskaja, Teczka specjalna, 544. Щодо сотні тисяч євреїв, див. Szajnok, Polska a Izrael, 40. Щодо Операції Вісла, див. Snyder, Reconstruction; і Snyder, "То Resolve."

681

Щодо 182 543 українців, що їх з радянської України вивезли до ҐУЛАҐу, див. Weiner, "Nature," 1137. Щодо 148 079 ветеранів Червоної армії, див. Polian, "Violence," 129. Загальніше, див. Applebaum, Gulag, 463.

682

Детальніше щодо 140 660 осіб, переселених силоміць, див. Snyder, Reconstruction, або Snyder, "То Resolve."

683

Snyder, Reconstruction; і Snyder, "To Resolve"; Motyka, Ukraihska partyzantka, 535. Див. також Burds, "Agentura."

684

Polian, Against Their Will, 166–168. У ході операції «Південь», в ніч 5 липня 1949 року із територій, що їх радяни анексували від Румунії, виселено близько 35 796 осіб.

685

Polian, Against Their Will, 134.

686

Усі наведені числа: Polian, Against Their Will, 134–155. Див. також Naimark, Fires, 96; Lieberman, Terrible Fate, 206–207; а також Burleigh, Third Reich, 749.

687

Щодо вісьмох мільйонів осіб, що повернулися до Радянського Союзу, див. Polian, "Violence," 127. Щодо дванадцятьох мільйонів українців, білорусів та поляків, див. Ґерлах (Gerlach, Kalkulierte Morde, 1160), який ретельно досліджував ці питання і стверджує, що у самій лише Білорусі переселено щонайменше три мільйони осіб.

688

Вайнер (Weiner, "Nature," 1137) зауважує, що росіяни доповіли про вбивство 110 825 осіб як українських націоналістів між лютим 1944 і травнем 1946 року. Обчислення НКВД кажуть, що внаслідок депортацій, або невдовзі після переселення (до 1948 року) загинуло 144 705 чеченців, інгушів, балкарів та карачаїв; див. Lieberman, Terrible Fate, 207.

689

Ті, що пережили голод, згадують про цю обставину у своїх мемуарах. Див. Potichnij, "1946–1947 Famine," 185.

690

Див. Mastny, Cold War, 30. Щодо серцевого нападу Жданова, див. Sebag Montefiore, Court, 506.

691

Щодо вбивства, див. Rubenstein, Pogrom, 1. Цанава, див. Mavrogordato, "Lowlands," 527; і Smilovitsky, "Antisemitism," 207.

692

Щодо Чорної книги радянського єврейства, див. Kostyrchenko, Shadows, 68. Щодо зірок, див. Weiner, "Nature," 1150; і Weiner, Making Sense, 382. Щодо синагоги і її використання як складу зерна, див. ZIH/1664. Щодо попелу з Бабиного Яру, див. Rubenstein, Pogrom, 38. Див. також, загалом, Veidlinger, Yiddish Theater, 277.

693

Rubenstein, Pogrom, 35.

694

Щодо Криму, див. Redlich, War, 267; а також Redlich, Propaganda, 57. Див. також Lustiger, Stalin, 155,192; Luks, "Brüche," 28; і Veidlinger, "Soviet Jewry," 9-10.

695

Щодо державної таємниці, див. Lustiger, Stalin, 108. Щодо відзнак за хоробрість, див. Weiner, "Nature," 1151: а також Lustiger, Stalin, 138.

696

Про ці числа уже йшлося у попередніх розділах, і ще йтиметься у післямові. Щодо єврейських смертей у СССР, див. Arad, Soviet Union, 521 і 524. Філімошин (Филимошин, "Об итогах," 124) надає наближення у 1,8 мільйона навмисне убитих під німецькою окупацією цивільних; до цього я додав би близько мільйона заморених голодом військовополонених і ще близько чотирьохсот тисяч смертей (цей показник, як правило, занижують) внаслідок Ленінградської облоги. Отож, враховуючи цивільних і військовополонених, я дозволив би собі навести дуже приблизну кількість у 2,6 мільйона євреїв і 3,2 мільйона мешканців Радянської Росії, що загинули як цивільні чи військовополонені. Якщо військовополонених зараховувати до військових втрат, то показник щодо євреїв перевищить російський показник.

697

Franklin D. Roosevelt, Winston Churchill, and Josif Stalin, "Declaration Concerning Atrocities Made at the Moscow Conference," 30 жовтня 1943 року. Цей документ став частиною Московської декларації.

698

Щодо "синів нації," див. Arad, Soviet Union, 539. Щодо Хрущова, див. Salomini, L'Union, 242; а також Weiner, Making Sense, 351.

699

Вдумливим вступом до повоєнної радянської культури є Kozlov, "Soviet Literary Audiences"; а також Kozlov, "Historical Turn."

700

Щодо сімдесяти тисяч євреїв, яким дозволено виїхати з Польщі до Ізраїлю, див. Szajnok, Polska a Izrael, 49. Щодо Кестлера, див. Kostyrchenko, Shadows, 102.

701

Щодо Рош Гашани та синагоги, див. Veidlinger, "Soviet Jewry," 13–16; а також Szajnok, Polska a Izrael, 40, 82, 106, 111–116.

702

Щодо статті у Правді, див. Kostyrchenko, Shadows, 152. Щодо зниження частки євреїв на високих партійних посадах (з тринадцяти відсотків у 1945 році, до чотирьох у 1952), див. Костырченко, Государственный антисемитизм, 352. Цитату із Гросмана наведено за Чендлеровим (Chandler) перекладом Ґросманового Все Тече (Everything Flows).

703

Щодо розпущення Єврейського антифашистського комітету, див. Kostyrchenko, Shadows, 104. Цитата про поїзд, див. Der Nister, Family Mashber, 71. Щодо звіту МГБ, див. Костырченко, Государственный антисемитизм, 327.

704

Цитата із Молотова: Gorlizki, Cold Peace, 76. Див. також Redlich, War, 149.

705

Redlich, War, 152; Rubenstein, Pogrom, 55–60.

706

Щодо ста тисяч євреїв із Радянського Союзу, див. Szajnok, Polska a Izrael, 40.

707

Це стосувалося більшості повоєнних режимів, разом із чехословацьким, румунським та угорським.

708

Banac, With Stalin Against Tito, 117–142; Kramer, Konsolidierung, 81–84. Див. також Gaddis, United States.

709

Щодо Гомулки та Бермана, див. Sobör-swiderska, Berman, 219,229,240; Paczkowski, Trzy twarze, 109; а також Toranska, Oni, 295–296.

710

Щодо розмови між Сталіним та Гомулкою, див. Naimark, "Gomulka and Stalin," 244. Цитата: Sobör-swiderska, Berman, 258.

711

Цитата із Смоляра і загалом, див. Shore, "Jçzyk," 56.

712

Shore, "Jçzyk," 60. Попри все це, були польські історики єврейського походження, які в повоєнні роки провели немало цінних досліджень Голокосту — деякі з тих досліджень стали незамінними для цієї розвідки.

713

Так звучало гасло одного із агресивніших пропагандистських плакатів виконання Влодзімєжа Закшевського.

714

Див. Toranska, Опі, 241, 248.

715

Gniazdowski, "Ustalic liczbe," 100–104 et passim.

716

Щодо радянського посла, див. Sobör-swiderska, Berman, 202; а також Paczkowski, Trzy twarze, 114. Відсоток високопоставлених службовців Міністерства громадської безпеки, що були євреями за власним визнанням, чи за походженням, див. Eisler, "1968," 41.

717

Procès zvedenim, 9 et passim; Lukes, "New Evidence," 171.

718

Toranska, Oni, 322–323.

719

Див. Shore, "Children."

720

Таке пояснення того, чому в Польщі не відбулося кривавих чисток серед комуністів, можна серед інших знайти у: Luks, "Brüche," 47. Видається, що під час війни один польський комуністичний очільник вбив іншого; можливо, це теж спонукало до обережності.

721

Paczkowski, Trzy twarze, 103.

722

Радянський Союз анексував Курильські острови.

723

Weinberg, World at Arms, 81.

724

Цитата: Sebag Montefiore, Court, 536.

725

Service, Stalin, 554. Щодо центральної Азії, див. Brown, Rise and Fall, 324.

726

Kramer, "Konsolidierung," 86–90.

727

Аргумент щодо відмінностей між 1950-ими та 1930-ими розвинено у Zubok, Empire, 77. Див. Також Gorlizki, Cold Peace, 97.

728

Щодо Щербакова, див. Brandenberger, National Bolshevism, 119 et passim; Kuromiya, "Jews," 523, 525; а також Zubok, Empire, 7.

729

Щодо параду на День Перемоги, див. Brandenberger, "Last Crime," 193. Щодо Етінґера, див. Brent, Plot, 11. Також, див. Lustiger, Stalin, 213. Сталінове занепокоєння з приводу медичного тероризму походить принаймні із 1930-их років; див. Пристайко, Справо, 49.

730

Щодо Карпай, див. Brent, Plot, 296.

731

Lukes, "New Evidence," 165.

732

Там само, 178–180; Lustiger, Stalin, 264.

733

Цитату і пропорцію (одинадцять із чотирнадцяти обвинувачених єврейського походження) взято із Procès z vedenim, 44–47 (цитата на с. 47). Щодо зречень, див. Margolius Koväly, Cruel Star, 139.

734

Зізнання Сланського, див. Procès z vedenim, 66, 70, 72. Щодо смертної кари і ката, див. Lukes, "New Evidence," 160, 185. Щодо Марґоліуса, див. Margolius Kovâly, Cruel Star, 141.

735

Щодо Польщі, див. Paczkowski, Trzy twarze, 162.

736

Цитата: Brent, Plot, 250.

737

Kostyrchenko, Shadows, 264; Brent, Plot, 267. Щодо танцю, див. Service, Stalin, 580.

738

Щодо Міхоельса як короля Ліра, див. Veidlinger, Yiddish Theater.

739

"Кожен єврей…," див. Rubenstein, Pogrom, 62. "їхній народ врятували…," див. Brown, Rise and Fall, 220.

740

Цитати: Kostyrchenko, Shadows, 290. Див. також Lustiger, Stalin, 250.

741

Щодо Карпай, див. Костырченко, Государственный антисемитизм, 466; а також Brent, Plot, 296.

742

Писання і переписування, див. Костырченко, Государственный антисемитизм, 470–478. Щодо Ґросмана, див. Brandenbenger, "Last Crime," 196. Див. також Luks, "Brüche," 47. Цитату із Гросмана взято із Life and Fate, 398.

743

Щодо Еренбурґа, див. Brandenberger, "Last Crime," 197.

744

Чутки: див. Brandenberger, "Last Crime," 202. Кількість лікарів, див. Luks, "Brüche," 42.

745

Khlevniuk, "Stalin as dictator," 110,118. Щодо невідвідання фабрик, колгоспів і урядових установ після Другої світової війни, див. Service, Stalin, 539.

746

Щодо очільників органів безпеки за Сталіна, див. Brent, Plot, 258.

747

Наказ про застосування побоїв Сталін віддав 13 листопада; див. Brent, Plot, 224. Щодо суду, див. Lustiger, Stalin, 250.

748

За детальнішою інформацією про "антисіоністську кампанію" 1968 року, див. Stola, Kampania antysyjonistyczna; а також Paczkowski, Pöt wieku.

749

Rozenbaum, "March Events," 68.

750

Давніша практика комуністів: див. Szajnok, Polska a Izrael, 160.

751

Stola, "Hate Campaign," 19, 31. Щодо "п'ятої колони," див. Rozenbaum, "1968," 70.

752

Stola, "Hate Campaign," 20.

753

Щодо статистики заарештованих (2 591 особа), див. Stola, "Hate Campaign," 17. Щодо Гданського вокзалу, див. Eisler, "1968," 60.

754

Див. Judt, Postwar, 422–483; а також Simons, Eastern Europe.

755

Brown, Rise and Fall, 396.

756

Пор. Moyn, "In the Aftermath.» Інтерпретація у післямові випливає із аргументів, що їх розвинено у відповідних розділах; через це анотація є стислою.

757

У німецьких таборах (а не на фабриках смерті, у місцях розстрілів і голоду) загинуло близько мільйона осіб. Див. Orth, System.

758

Пор. Keegan, Face of Battle, 55; а також Gerlach and Werth, "State Violence,» 133.

759

Більшість із решти померлих від голоду стосуються Казахстану. Смерті в Україні я замислюю до навмисних, а в Казахстані — до передбачуваних. Майбутні дослідження можуть змінити наші оцінки щодо навмисності подій.

760

Цю і подальшу цитати взято із Все Тече у англійському перекладі Роберта Чендлера (Everything Flows), здійсненому у 2010 році, і на час написання цієї книжки неопублікованому. Див. також Life and Fate, 29.

761

Багато місця обговоренню моральної економії землі та вбивства надає Кірнан (Kiernan, Blood and Soil).

762

Гітлерівську Німеччину перевершив маоїстський Китай. Тут голод 1958–1960 років забрав близько тридцяти мільйонів життів.

763

Щодо "войовничої співучасті,» див. Furet, Fascism and Communism, 2. Пор. Edele, "States,» 348. Гітлера цитую за: Luck, "Partisanbekampfung,» 228.

764

Todorov, Mémoire du mal, 90.

765

Донині вартує перечитування стаття про експеримент Мілґрама: Milgram, "Behavior Study.»

766

Kotakowski, Main Currents, 43.

767

Щодо байдужості світової спільноти, див. Power, Problem.

768

Fest, Das Gesicht, 108, 162.

769

Як завважує Геролд Джеймз, із суто економічного погляду, теорії насильницької модернізації зазнають поразки; див. Harold James, Europe Reborn, 26. Цитата із Бубер-Нойман: Buber-Neumann, Under Two Dictators, 35.

770

Найважливішим німецьким злочином у радянській Росії було навмисне заморення голодом Ленінграда, внаслідок якого померло близько мільйона людей. На території радянської Росії німці вбили порівняно невелику кількість євреїв — близько шістдесяти тисяч. Крім цього, принаймні мільйон військовополонених із радянської Росії загинули у Дулаґах та Шталаґах. Радянські та російські оцінки кількості жертв, як правило, зараховують цих людей до військових втрат; оскільки я заношу їх до числа жертв політики навмисного вбивства, то збільшую оцінку у 1,8 мільйонів жертв, що її можна знайти у Филимошин, "Об итогах,» 124. Я вважаю російські оцінки загиблих у Ленінграді занизькими приблизно на чотириста тисяч осіб, тож додаю і цю кількість. Якщо Борис Соколов має рацію, і радянські військові втрати значно перевищували звичні оцінки, то більшість загиблих у вищих розрахунках були солдатами. Якщо рацію мають Еллман та Маскудов, які стверджують, що радянські військові втрати насправді були нижчими, то більшість із цих людей були цивільними, до того ж, часто вони були цивільними не під німецькою окупацією. Див. Sokolov, "How to Count,» 451–457; а також Ellman, "Soviet Deaths,» 674–680.

771

Щодо загибелі 516 841 в'язнів ҐУЛАҐу, див. Земсков, "Смертность,» 176. Щодо чотирьох мільйонів радянських громадян, що перебували у ҐУЛАҐу (разом із спеціальними поселеннями), див. Khlevniuk, Gulag, 307.

772

Брендон та Ловер (Brandon and Lower) оцінюють кількість загиблих у радянській Україні за час війни у 5,5–7 мільйонів; див. "Introduction,» 11.

773

Вступ до культури пам'яті, див. Goujon, "Memorial.»

774

Тут, як і деінде у післямові, обговорення чисел задокументовано в окремих розділах.

775

Janion, Do Еигору. Щодо Бермана, див. Gniazdowski, "Ustalic liczbç.»

776

Переклад Катерини Борисенко