Лабіринт біля моря

1

In stucco — спосіб декорування стін сумішшю вапна, мармурового піску, гіпсу, клею і барвників.

2

The Ladies of the Court (англ.) — «Дами двору».

3

The Garden Party (англ.) — «Прийом у саду».

4

Еванс ще не вигадав окреслення «мінойська цивілізація», проте від самого початку усвідомлював, що натрапив на сліди культури, яка була старішою, ніж та, що стала трофеєм Шлімана. — Прим. З. Г.

5

В єгипетських гробницях знайдені написи та зображення, які, на думку деяких учених, належать мінойцям. На тих стінописах зображені люди, одягнені в неєгипетські строї. Вони несуть данину — вази й посуд — чиї форма та орнамент доволі докладно відповідають критській кераміці в її пізній період. Один із написів такого змісту: «Великий вождь із Кефті й островів (або узбережжя) Зеленого моря». Втім, щодо того, чи Кефті означає Крит і його мешканців, не всі вчені дійшли згоди. — Прим. З. Г.

6

Enfant terrible (фр.) — жахливе дитя; нетактовна особа.

7

Наведений вище поділ і характеристика мінойської кераміки є, звісно, нечувано схематичними і не відображають усього багатства цього мистецтва й ремесла. — Прим. З. Г.

8

Tout traité d’archéologie passe (фр.) — «Будь-яка археологічна експедиція завершується».

9

Sanctus Cicerones (лат.) — святий чичероне; cicerone — гід, слово походить від імені Цицерона.

10

Ex vota (лат.) — «з присяги»; символічний дарунок.

11

Diktaion antron (гр.) — Діктейська печера.

12

Thólos (гр.) — античний гробівець, круглий у плані, часто з колонадою.

13

Sub love (лат.) — під Юпітером, тобто, під голим небом.

14

Гієрон (гр.) — святе місце.

15

Діазома (гр.) — місце перепоясування; у театрі прохід уздовж місць для глядачів.

16

Койлон (гр.) — заглибина, жолоб.

17

Орхестра (гр.) — круглий майданчик, оточений місцями для глядачів, місце виступів акторів.

18

Genius loci (лат.) — дух-опікун місця.

19

Atr mineur (фр.) — ужиткове мистецтво.

20

Ádyton (гр.) — недоступне місце.

21

Kallistefanos (гр.) — прекрасно увінчана; дика оливка з Олімпії, з листя якої укладають вінки.

22

Theoroi (гр.) — посланці до віщунки або на Ігри.

23

Ау de mi Alhama (ісп.) — «О, бідна Альгамо».

24

Cartas le fueron venidas, /

de que Alhama era ganada /

Las cartas echó en el fuego /

y al mensagero mataba (icn.) —

«Звістку йому принесли, /

що Альгаму здобуто /

Лист до вогню вкинуто, /

а посланця убито».

25

Il n’allait jamais dîner en ville (фр.) — «Ніколи не бував на прийомах».

26

Вічні клопоти з перерахунком валюти історично далеких періодів. Драхми й таланти звучать для нас абстрактно. Як відомо, 100 драхм становили одну міну, а 60 мін — один талант. Афінська драхма важила трохи більше 4 грамів, а її вартість оцінюють у 1/5 долара США. Раб коштував 150–300 драхм і приносив пересічний щорічний дохід у 60 драхм (його винаймали за обол у день). Проте не знаю, чи ці підрахунки щось кажуть про купівельну спроможність афінських грошей. — Прим. З. Г.

27

Naos (гр.) — головна частина грецького храму.

28

Варто додати, що особисті статки афінян були надзвичайно скромними, не порівняно меншими від римських гараздів. Виняток становили кілька афінських «крезів», які займалися експлуатацією копалень у Лавріоні та володіли маєтками вартістю в кількасот талантів. Діоген Лаертський наводить у своїх Життєписах філософів заповіт Платона, як відомо, заможного аристократа, який окрім двох невеликих земельних ділянок (парцелі?) залишив спадкоємцям чотирьох рабів і трохи більше 8 мін у т. зв. готівці, предметах зі срібла і «капіталі», який, мабуть, був позичений під відсоток. — Прим. З. Г.

29

Grosso modo (лат.) — приблизно.

30

Бідний Перикл, і та його мрія збулася лише частково. Панафінеї ніколи не стали загальноеллінським святом. Аніж пишні Афіни, греки воліли убогі аполітичні міста з віковічною традицією: Олімпію, Дельфи. Отож, справді популярним святом були не надто патетичні, надміру зрежисовані Панафінеї, а селянське, грубувате, вульгарне свято Великих і Малих Діонісій, яке за своїм характером нагадувало середньовічні Fête des fous [Fête des fous (фр.) — свято дурнів.] — отой терпимий Церквою обсценно-герметичний ярмарок із його передражнюванням Папи і возом тріумфуючого Вакха, якого тягнуть голі кентаври й кентаврихи у товаристві Великого Пана. — Прим. З. Г.

31

До речі, Софокл, приятель Перикла, був під час спорудження Парфенону головою фінансової комісії, яка займалася видатками з союзної скарбниці. — Прим. З. Г.

32

Memento (лат.) — пам’ятай; пересторога.

33

Відомо, що Антоній — цей незрівняний bon vivant [Bon vivant (фр.) — людина, яка вміє і любить жити.] — побував у Афінах у 39 році до Р.Х., і тоді з великою помпою (можливо на Акрополі) відбулися його заручини з Афіною. З цієї нагоди римський генерал виканючив у афінян «посаг» у розмірі 4 мільйонів сестерціїв. Чистий цинізм, чи політична гра? Радше друге, позаяк окрім того Антоній (що більше відповідало його характеру) ототожнив себе також із Діонісом, «проголосивши» водночас Клеопатру Афродітою. Ці міфологічні комбінації знадобилися для реанімації ідеї Олександра Великого: єднання Європи з Азією. — Прим. З. Г.

34

У другій половині XVIII ст., тобто наприкінці турецького панування, Афіни налічували заледве три тисячі турків і п’ять тисяч греків. — Прим. З. Г.

35

Dame de compagnie (фр.) — дама для товариства.

36

То тут, то там у європейських музеях можна спіткати солдатські «пам’ятки» про той похід. Так, у музеї Копенгагена зберігаються голови лапіти й центавра, які сюди приволік капітан Гарт-Манд. — Прим. З. Г.

37

Voyage pittoresque dans l’Empire ottoman, en Grèce (фр.) — «Живописна мандрівка Османською імперією та Грецією».

38

Quod Gothi non fecerunt, Scotus fecit (лат.) — «Те, чого не вчинили готи, вчинив шотландець».

39

Itenéraire de Paris à Jérusalem (фр.) — «Мандрівка з Парижа до Єрусалима».

40

Живописну історію повстанської боротьби містить сучасний тим подіям альбом Макріанніса, що зберігається в столичному музеї з шаною, належною національним пам’яткам. Це грецький відповідник images d’Épinal [Images d’Épinal (фр.) — образки з Епіналю, банальні картинки.] Наївне малярство, наративне, мелодраматичне, яке в сучасного глядача викликає радше лагідну посмішку. З незрівнянним театральним розмахом взялися за тему повстання європейські романтичні малярі, зокрема французи, з усією помпезністю, відчуттям драми й жаху, даючи волю почуттям, а також гарячій вохрі й кобальту. — Прим. З. Г.

41

В афінському музеї історії та етнографії зберігають дерев’яні погруддя славних мужів античності, які були оздобою носів повстанських кораблів. Фемістокл чи Солон із величезними носами й грізними розбійницькими вусами мають мало спільного з класичним грецьким портретом. Натомість вони разюче нагадують диких критських пастухів і морських розбишак. — Прим. З. Г.

42

Son et Lumière (фр.) — звук і світло, пленерне освітлення з музикою.

43

О noblesse, о beauté simple et vraie! Déesse dont le culte signifie raison et sagesse, toi dont le temple est une leçon éternelle de conscience et de sincérité (фр.) — «О шляхетність, о красо проста і правдива! Богине, культ якої означає розум і мудрість, о ти, храмом якої є одвічний урок сумління і щирості».

44

Cloaca Maxima (лат.) — найбільший стік для нечистот.

45

Bucchero (лат.) — точніше, bucchero nero, найстаріша етруська кераміка чорного кольору.

46

Hastati, principes, triarii (лат.) — списоносці, важко озброєні, резерв.

47

Genetrix et mater superstitionum (лат.) — праматір і мати забобонів.

48

…Non enim hic, ubi ex Tusco more /

Tute tibi indigne dotem quaeras corpore (лат.) —

«…ні, щоб за своїм тіренським звичаєм /

Розпусно власним тілом на посаг збирала».

49

Histrion (лат.) — актор.

50

Rana, ranae, ranae, ranam, rana, rana (лат.) — відмінювання іменника «жаба»; ubi — коли; ut — як; ubi primum — як тільки; ut primum — як тільки; simul — водночас, як тільки; simulac — як тільки; simulaque [так у Герберта, правильно simulatque] — як тільки; dum — тоді як, ще; donee — поки, допоки; quod — тому, тому що; antequam — перш ніж; priusquam — спершу; cum — тоді як.

51

Felix qui potuit rerum cognoscere causa (лат.) — «Щастя довідавсь, хто зміг розпізнатися в силах природи» (Вергілій, Георгіки, 2, 490; пер. М. Зерова).

52

Maxima debetur puero reverentia (лат.) — «Дитині належить особлива повага» (Ювенал, Сатири, 14, 47).

53

Repetitio est mater studiorum (лат.) — «Повторення — мати научання».

54

Gallia Narbonensis (лат.) — Прованс і Лангедок.

55

Масілія — сучасний Марсель.

56

Tumultuantes Britannos ob non redditos transfugas (лат.) — «Саме бунтували брити через затримку [Римом] їхніх утікачів».

57

Rex et legatus Augusti in Britannia (лат.) — король і намісник Августа в Британії.

58

Women liberation (англ.) — рух за емансипацію жінок.

59

Limitanei (лат.) — дослівно «прикордонники».

60

Quid salvum sit, si Roma périt? (лат.) — «Що уціліло, коли гине Рим?» (св. Ієронім).

61

Qui bene amat, bene castigats (лат.) — «Хто справді любить, той належно карає».

62

Puer Romanus (лат.) — «Римський хлопець».

63

Terra est rotunda (лат.) — «Земля кругла».

64

Puer bonus, servus miser (лат.) — добрий хлопець, нещасний раб.

65

Gavius hic, quem dico, Consanus, cum in illo numéro civium Romanorum ab isto in vincla coniectus esset et nescio qua ratione clam e lautumiis profugisset Messanamque venisset, qui tam prope iam Italiam et moenia Reginorum, civium Romanorum, videret et ex illo metu mortis ac tenebris quasi luce libertatis et odore aliquo legum recreatus revixisset, loqui Messanae et queri coepit se civem Romanum in vincla coniectum, sibi recta iter esse Romam, Verri se praesto advenienti futurum (лат.) — «Той Ґавій із Коси, про якого кажу, коли його разом із іншими в кайдани закували, не знаю яким чином вислизнув потаємно з Копальні й до Мессіни прибув. Побачивши, як близько Італія і мури Реґії, від страху смерті він охолов. Вийшовши з темниці, наче світлом свободи протвережений, наче подмухом прав овіяний, він знову віджив. У Мессіні він почав говорити і скаржитися, що будучи римським громадянином, був укинутий до в’язниці, що прямує просто до Риму, і там на прибуваючого Верреса буде чекати» (Ціцерон, Промова проти Берреса).

66

Consecutio temporum — узгодження часів у латинській мові.

67

Accusativus cum infinitivo, ablativus absolutus, gerundium — граматичні конструкції латинської мови: знахідний відмінок із інфінітивом, іменник у місцевому відмінку із дієприкметником, який виражає обставину, дієслівний іменник.

68

Ave, Caesar, morituri te salutant (лат.) — «Слався, цезаре, ті, що йдуть на смерть, вітають тебе».

69

Numerus Barcariorum Tigrisiensium (лат.) — загін мореплавців з-над річки Тигр.

70

Legatus legionis (лат.) — командир легіону.

71

Praefectus castrorum — командувач фортеці.

72

Primus pilus — перший центуріон першого загону.

73

Immunes (лат.) — вільні від військових занять.

74

Dis manibus (лат.) — святої пам’яті.

75

Оdi et ато. Quare id faciam, fartasse requins. /

Nescio, sed fieri sentio et excrucior (лат.) —

«Ненавиджу й кохаю. Як же це діється, спитаєш. /

Не знаю, але відчуваю, що страждаю і шаленію» (Катул, Пісні).