Тут має бути визнано, хоча б побіжно, що й до тіла можна ставитися за принципом буття, сприймаючи його як живе, що може бути виражене словами «я є своє тіло» замість «я маю своє тіло». Досвід чуттєвого сприйняття — свідчення «буття» тіла.
Лінгвістичні цитати взято з праці Еміля Бенвеніста [12].
Один з видатних, хоч і маловідомих чеських філософів, 3. Фішер, пов'язав поняття процесу в буддизмі зі справжньою марксівською філософією. На жаль, ця робота бу/ча опублікована лише чеською, тому виявилась недоступною для більшості західних читачів (я знаю її з приватного англійського перекладу).
Цю інформацію мені повідомив доктор Моше Будмор.
Я аналізував концепцію месіанських часів у «Будете як Боги» [51]. Субота також розглядається в цій книзі та у розділі «Ритуал Суботи» в «Забутій мові» [42]
Я зобов'язаний Райнеру Функу за інформацію в цій сфері і за плідні пропозиції.
Див. внесок у розробку питання А. Ф. Утца, О. Шіллінга, Г. Шумахера та
Вищенаведені пасажі взято з роботи Отто Шіллінга [94], див. також наведені ним цитати з К. Фарнера [34] і Т. Зоммерлада [102].
Для глибшого розуміння буддизму див. книги Н'янапоніки Махатери [87, 88].
Блекні пише слово «Бог» з великої літери, якщо Екхарт говорить про божественне, і з малої, якщо Екхарт згадує біблійного Бога-Творця.
У книзі «Втеча від свободи» [37] я користувався терміном «спонтанна активність», а в наступних працях — «продуктивна активність»
Глибше зрозуміти зміст проблеми споглядального й активного життя можна за допомогою праць В. Ланге, H. Лобковіца і Д. Міта.
Деякі з цих даних я вже розглядав у книзі «Анатомія людської деструктивності» [54].
Майкл Маккобі у праці [71], яку я мав можливість прочитати ще в рукописі, згадує деякі останні демократичні проекти співучасті, особливо свої дослідження за «Проектом Болівара».
Класична праця П. Кропоткіна «Взаємна допомога як чинник еволюції» [67] — одне з найважливіших джерел для розуміння природної для людини потреби віддавати і ділитися з іншими. Ці ж проблеми розглядаються у книзі Річарда Тітмаса [112], в якій він оповідає про прояви людської самовідданості, зазначаючи, що наша економічна система не дає змоги людям здійснити це своє право, а також у книзі «Альтруїзм, мораль і теорія» за редакцією Едмунда С Фелпса [89].
Ця тема є основною в моїй книзі «Втеча від свободи» [37].
Ці псалми я проаналізував у книзі «Ви будете мов боги» [51].
Біблію цитовано за виданням Українського біблійного товариства «Біблія або Книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту1991)».
Користуюсь нагодою, щоб висловити свою вдячність проф. Ауеру за надану мені можливість ознайомитися з рукописом його ще не опублікованої праці про автономність етики у Фоми Аквінського, яка допомагає краще зрозуміти етичну концепцію цього мислителя. Те ж можна сказати й про статтю Ауера на цю тему «Чи є гріх образливим для Бога?» [6].
Я обговорюю тут лише страх смерті сам по собі, обходячи невичерпну проблему болю, якого завдає сама думка про те, що наша смерть позначиться на людях, які люблять нас.
Цей розділ багато в чому спирається на мої попередні книги, особливо — «Втеча від свободи» [37], 1941, та «Психоаналіз і релігія» [41], 1950, у яких я посилаюся на праці, що їх з усієї багатої літератури із зазначеного питання вважаю найвизначнішими.
Тему атеїстичного релігійного досвіду глибше за інших розглянув Ернст Блох у праці «Атеїзм у християнстві» [15] від 1972 р.
Порівняйте з паралельним дослідженням Іґнаціо Міллана [84].
Мій переклад з єврейського тексту, замість «посвят» перекладу Гершмана, опублікованого видавництвом Иельського університету. — Е. Ф.
Цей і наступні тексти взято з «Економіко-філософських рукописів» Маркса [74].
3 поглядами соціальних гуманістів можна ознайомитися у книзі за редакцією Е. Фромма «Соціалістичний гуманізм» [49].
Цей і наступний уривки взято з книги А. Швейцера «Культура та етика» [98], над якою він працював у 1900-1917 pp. і яку було опубліковано в 1923 р.
У листі до Е. Р. Якобі Швейцер писав, що «релігія любові може існувати й без особистості, яка управляє світом» (Divine Light, 2, No.l, 1967).
багатьох авторів, у чиїх працях містяться аналогічні пропозиції. Деякі джерела наводяться в бібліографії.
Я висував цю ідею в 1955 роді у книзі «Здорове суспільство» [43], її розглядали також на симпозіумі в середині 1960-х років [110].
Я розглядав ранній «матріархат» і відповідну літературу у книзі «Анатомія людської деструктивності» [54].