Примітки

1

Тут має бути визнано, хоча б побіжно, що й до тіла можна ставитися за принципом буття, сприймаючи його як живе, що може бути виражене сло­вами «я є своє тіло» замість «я маю своє тіло». Досвід чуттєвого сприйняття — свідчення «буття» тіла.

2

Лінгвістичні цитати взято з праці Еміля Бенвеніста [12].

3

Один з видатних, хоч і маловідомих чеських філософів, 3. Фішер, пов'язав поняття процесу в буддизмі зі справжньою марксівською філософією. На жаль, ця робота бу/ча опублікована лише чеською, тому виявилась недо­ступною для більшості західних читачів (я знаю її з приватного англійсько­го перекладу).

4

Цю інформацію мені повідомив доктор Моше Будмор.

5

Я аналізував концепцію месіанських часів у «Будете як Боги» [51]. Субота також розглядається в цій книзі та у розділі «Ритуал Суботи» в «Забутій мові» [42]

6

Я зобов'язаний Райнеру Функу за інформацію в цій сфері і за плідні про­позиції.

7

Див. внесок у розробку питання А. Ф. Утца, О. Шіллінга, Г. Шумахера та

8

Вищенаведені пасажі взято з роботи Отто Шіллінга [94], див. також на­ведені ним цитати з К. Фарнера [34] і Т. Зоммерлада [102].

9

Для глибшого розуміння буддизму див. книги Н'янапоніки Махатери [87, 88].

10

Блекні пише слово «Бог» з великої літери, якщо Екхарт говорить про бо­жественне, і з малої, якщо Екхарт згадує біблійного Бога-Творця.

11

У книзі «Втеча від свободи» [37] я користувався терміном «спонтанна активність», а в наступних працях — «продуктивна активність»

12

Глибше зрозуміти зміст проблеми споглядального й активного життя можна за допомогою праць В. Ланге, H. Лобковіца і Д. Міта.

13

Деякі з цих даних я вже розглядав у книзі «Анатомія людської деструктивності» [54].

14

Майкл Маккобі у праці [71], яку я мав можливість прочитати ще в рукописі, згадує деякі останні демократичні проекти співучасті, особливо свої дослі­дження за «Проектом Болівара».

15

Класична праця П. Кропоткіна «Взаємна допомога як чинник еволюції» [67] — одне з найважливіших джерел для розуміння природної для людини потреби віддавати і ділитися з іншими. Ці ж проблеми розглядаються у книзі Річарда Тітмаса [112], в якій він оповідає про прояви людської самовідданості, зазначаючи, що наша економічна система не дає змоги людям здійснити це своє право, а також у книзі «Альтруїзм, мораль і теорія» за редакцією Едмунда С Фелпса [89].

16

Ця тема є основною в моїй книзі «Втеча від свободи» [37].

17

Ці псалми я проаналізував у книзі «Ви будете мов боги» [51].

18

Біблію цитовано за виданням Українського біблійного товариства «Біблія або Книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту1991)».

19

Користуюсь нагодою, щоб висловити свою вдячність проф. Ауеру за надану мені можливість ознайомитися з рукописом його ще не опублікованої праці про автономність етики у Фоми Аквінського, яка допомагає краще зрозуміти етичну концепцію цього мислителя. Те ж можна сказати й про статтю Ауера на цю тему «Чи є гріх образливим для Бога?» [6].

20

Я обговорюю тут лише страх смерті сам по собі, обходячи невичерпну проблему болю, якого завдає сама думка про те, що наша смерть позначиться на людях, які люблять нас.

21

Цей розділ багато в чому спирається на мої попередні книги, особливо — «Втеча від свободи» [37], 1941, та «Психоаналіз і релігія» [41], 1950, у яких я посилаюся на праці, що їх з усієї багатої літератури із зазначеного питання вважаю найвизначнішими.

22

Тему атеїстичного релігійного досвіду глибше за інших розглянув Ернст Блох у праці «Атеїзм у християнстві» [15] від 1972 р.

23

Порівняйте з паралельним дослідженням Іґнаціо Міллана [84].

24

Мій переклад з єврейського тексту, замість «посвят» перекладу Гершмана, опублікованого видавництвом Иельського університету. — Е. Ф.

25

Цей і наступні тексти взято з «Економіко-філософських рукописів» Маркса [74].

26

3 поглядами соціальних гуманістів можна ознайомитися у книзі за редакцією Е. Фромма «Соціалістичний гуманізм» [49].

27

Цей і наступний уривки взято з книги А. Швейцера «Культура та етика» [98], над якою він працював у 1900-1917 pp. і яку було опубліковано в 1923 р.

28

У листі до Е. Р. Якобі Швейцер писав, що «релігія любові може існувати й без особистості, яка управляє світом» (Divine Light, 2, No.l, 1967).

29

багатьох авторів, у чиїх працях містяться аналогічні пропозиції. Деякі джерела наводяться в бібліографії.

30

Я висував цю ідею в 1955 роді у книзі «Здорове суспільство» [43], її розглядали також на симпозіумі в середині 1960-х років [110].

31

Я розглядав ранній «матріархат» і відповідну літературу у книзі «Анатомія людської деструктивності» [54].

Загрузка...