Метаморфози

Комментарии

1

10. Титан — бог сонця Геліос (тут — сонце), син Гіперіона, одного з титанів — дітей Урана (Неба) і Геї (Землі); з ним ототожнювали Феба-Аполлона.

2

11. Феба — Діана (Артеміда), дочка Юпітера і Латони, богиня полювання, уособлення Місяця.

3

13. Амфітріта — дочка морського бога Нерея; тут — море.

4

61. Евр — південно-східний вітер. До країв набатейських… — тобто в Аравію.

5

64. Зефір — лагідний західний вітер.

6

65. Борей — поривистий північний вітер; у римлян — Аквілон.

7

66. Австр, Австер — південний дощовий вітер; у греків — Нот.

8

82. Син Іапета — Прометей.

9

113. Сатурн — староіталійський бог, ототожнений з грецьким Кроносом, якого скинув його син Зевс (Юпітер) у підземелля — Тартар; за часів Сатурна (Кроноса) був «золотий вік».

10

123. Церерине зерно — збіжжя; Церера — сестра Юпітера, богиня землеробства і родючості.

11

139. Стігійською — тобто підземною, від Стіксу — ріки в підземному царстві.

12

150. Астрея — богиня справедливості; покинувши землю, стала сузір'ям Діви.

13

152. Діти землі — гіганти, сини Геї та Урана, що розпочали боротьбу з олімпійськими богами; були подолані за допомогою Геракла.

14

155. Олімп, Пеліон, Осса — гори в Фессалії (давня Гемонія), області на півночі Греції в басейні ріки Пенею.

15

163. Сатурній — Юпітер, син Сатурна. Дочкою Сатурна була Юнона — Сатурнія (див. далі рядок 612), дружина Юпітера.

16

165. Лікаонову учту… — йдеться про Лікаона, міфічного володаря Аркадії (див. далі, рядки 210–239).

17

176. Палатин — міська дільниця на Палатинському пагорбі, де були святині, палац Августа, оселі римської знаті.

18

178. Громовержець — Юпітер.

19

187. Нерей — син Понта і Геї, батько нереїд, морських німф.

20

193. Фавни, сільвани — боги лісів і полів, опікуни отар. Сатири — лісові божества у вигляді людей з козлячими ногами, супутники Вакха, бога вина й веселості.

21

201. Цезаря кров… — йдеться про Гая Юлія Цезаря (100-44 рр. до н. е.), що загинув від рук змовників — прихильників сенатсько-аристократичної республіки.

22

216-217. Менал… кілленські гаї… сосняк на Лікею… — перераховуються місцевості Аркадії, лісистої області на Пелопоннесі.

23

226. З роду молосців… — тобто з племені, що населяло Епір, область на півночі Греції.

24

256. Рішення Долі… — за уявленням філософів-стоїків, світ періодично повинен виникати з вогню і знищуватись у ньому.

25

259. В кузнях циклопів… — циклопи, помічники Вулкана, бога вогню і ковальського мистецтва, кували для Юпітера блискавки.

26

271. Воду Іріда бере… — за уявленням стародавніх, Іріда (веселка), живлячись випарами, постачає хмарам воду. Порівн. у Т. Шевченка: «Як у Дніпра веселочка воду позичає».

27

275. Брат лазуровий — Нептун, бог моря.

28

276. Ріки скликаючи… — тобто річкових богів; вони завжди зображувались рогатими.

29

283. Гупнув тризубцем… — Нептуна називали також «потрясателем землі»; тризубець — символ його влади.

30

287. Домашні божки — пенати, охоронці домашнього вогнища.

31

313. Край аонійський — Беотія, область у Середній Греції; Фокіда — сусідня область. Ета — гора між Фессалією і Середньою Грецією.

32

317. Парнас — гора в Середній Греції, що вважалась оселею Аполлона і Муз.

33

319. Девкаліон — син Прометея, володар Фессалії; Девкаліона та його дружину Пірру боги врятували від всесвітнього потопу, зважаючи на їхню побожність.

34

321. Феміда — дочка Урана і Геї, віща богиня справедливості й порядку.

35

331. Трітон — морський бог, син Нептуна й Амфітріти. Сурмою з мушлі він оповіщав повеління свого батька.

36

352. Спільний наш рід… — Пірра була дочкою Прометеєвого брата Епіметея (див. далі, рядок 391).

37

369. Кефіс — ріка в Беотії.

38

418. З сонцем вогненним… — згідно з концепцією філософів-стоїків, вогонь, пронизуючи всесвіт, є джерелом усякого життя.

39

433. У незгідливій згоді… — за вченням Емпедокла (V ст. до н. е.), в природі взаємодіють дві рушійні сили — любов і ворожнеча.

40

452. Дафна — німфа, дочка річкового бога Пенея.

41

453. Купідон (Амур) — син Афродіти (Венери). Його зображували з факелом або луком та стрілами: він запалював і зранював любов'ю серця.

42

463. Кітерея — Венера; від Кітери, острова на півдні Пелопоннесу, одного з осередків її культу.

43

480. Гіменей — бог шлюбу.

44

516. Делос (острів в Егейському морі), Кларос (іонійське місто поблизу Колофона), Тенед (острів біля побережжя Малої Азії), Патари (місто в Лікії) — центри культу Аполлона.

45

566. Пеан — Аполлон, бог-цілитель.

46

569. Темпе — славна красою долина у Фессалії між горами Олімпом і Оссою.

47

570. Пінд — гірський хребет на західній межі з Фессалією.

48

577. Своїм краєм споріднені… — тобто фессалійські.

49

579-580. Сперхій, Еніпей, Апідан, Амфріс і Еант — ріки Фессалії й Епіру.

50

583. Інах — ріка в Арголіді (східний Пелопоннес), бог цієї ріки, а також міфічний володар Аргоса, столиці Арголіди.

51

584. Іо — німфа, дочка Інаха.

52

586. Серед манів… — тобто серед померлих.

53

598. Лерна — озеро в Арголіді. Ліркейські поля — тобто аркадські; Ліркей — гора, звідки витікає ріка Інах.

54

624. Аргус — стоокий сторож і далекий нащадок Юпітера.

55

642. Наяди — річкові німфи.

56

668. Фороніда — Іо, внучка Форонея, батька Інаха.

57

669. Плеяда — Майя, дочка титана Атланта, мати Меркурія, вісника богів.

58

690. Гамадріади — лісові німфи; Нонакра — гора в Аркадії.

59

694. Ортігійська богиня — Діана; Ортігія — давня назваДелосу, де, за переказом, народилася богиня. Ортігією називали також Сицилію (рядок 499 V книги).

60

699. Пан — лісовий бог, опікун отар і пастухів; йому була посвячена гора Лікей в Аркадії.

61

702. Ладон — ріка в Аркадії.

62

713. Кілленій (Кілленід, Кілленець) — Меркурій, що народився на Кіллені, аркадській горі.

63

725. Ерінія — богиня помсти (див. прим. до 451–452 рядків IV книги).

64

747. Серед нільського люду… — за переказом, прибувши у вигляді корови в Єгипет, Іо вшановувалась тут як богиня Ісіда.

65

751. Сонця син… — Фаетон, за переказом, народився від Феба, що покохав Клімену, дружину царя ефіопів Меропа.

66

763. Радістю сестер… — тобто Геліад, що їх Клімена народила від сонячного Феба (Геліоса).

67

1. Сонця палац… — описуючи міфічний палац Феба, Овідій орієнтується на сучасні йому будівлі — храми, палаци.

68

2. Піроп — сплав міді й золота.

69

5. Мульцібер (досл.: «той, хто пом'якшує (тобто плавить) метал») — Вулкан.

70

9. Протей — морський бог, що мав властивість обертатися в різні істоти.

71

11. Доріда — дочка Океана і Тетіс, дружина Нерея; її дочки — німфи-нереїди.

72

45-46. Рікою, що в підземеллі пливе… — тобто Стіксом.

73

68. Тетіс — дочка Урана і Геї, дружина Океана, мати Клімени.

74

78. Образи звірів… — знаки Зодіака.

75

115. Люцифер (досл. Світоносець; у перекладі також Зірниця) — ранкова зірка, планета Венера, що з'являється перед сходом сонця.

76

118. Гори — тут — богині пір року, дочки Зевса і Феміди.

77

129. П'ять поясів… — тобто п’ять небесних сфер.

78

138-139. Змій… Жертовник — сузір’я на північ і на південь від Скорпіона.

79

142. Меж гесперійських… — тобто західних: берег Океану, за тогочасними уявленнями, був межею землі.

80

171. Тріони, або Аркти — сузір’я Великої і Малої Ведмедиці.

81

176. Волопас (у греків Боот) — сузір'я північної півкулі неба.

82

217-226. Тавр — гірський кряжу Кілікії (Мала Азія). Тмол — гора в Лідії; Афон — у Македонії. Ета, Отрій, Осса — гори в Фессалії. Іда — гірське пасмо біля Трої. Гелікон — посвячена музам гора в Беотії. Гем — гірський кряж у північній Македонії і Фракії (нині — Балкани); Еагр — фракійський цар, батько Орфея. Ерікс — гора й місто на о. Сицилія з храмом Венери. Кінт — гора на о. Делос, місце народження Аполлона і Діани. Мікала, Мімант — передгір’я та гора в Іонії. Родопа — гірський хребет у західній Фракії. Діндіма — гірське пасмо у Фрігії (Мала Азія). Кітерон — посвячена Вакхові гора між Беотією та Аттікою.

83

239-258. Діркея — джерело. Амімона — джерело біля Аргоса. Ефіра — давня назва Корінфа. Піренська волога — тобто джерело Пірена в Корінфі. Танаіс — Дон. Каїк тевфрантський — ріка в Місії (країна в Малій Азії); тевфрантський — «той, що належить Тевфрантові» — царю Місії, місійський. Лікорм — давня назва ріки Евен в Етолії. Меандр, нині Мендерес — ріка в Карії (Мала Азія), має дуже звивисте русло. Еврот — головна ріка Лаконії; тенарський — лаконський, лакедемонський. Мелант — мігдонійська, тобто фракійська ріка. Оронт — ріка в Сирії. Істер — нині Дунай; Фасіс — нині Ріон, ріка в Колхіді (Грузії); Термодонт (нині Терме) — ріка в Кападокії (країна в Малій Азії), яка впадає в Чорне море; Алфей — головна ріка в Пелопоннесі. Таг — золотоносна ріка на Піренейському півострові (нині Тахо в Іспанії). Каїстр — славна лебедями ріка Лідії (Меонії). Гебр, Стрімон — ріки у Фракії; Ісмарійські — тобто фракійські (від гори Ісмар). Родан — Рона; Рен — Рейн; Пад — По.

84

261. Владар підземний — Плутон (Аїд, Діт); його дружина — Просерпіна (Прозерпіна, Персефона).

85

264. Кіклади — острови в Егейському морі біля берегів Греції.

86

291. Твій брат… — тобто Нептун (Посейдон).

87

292. В частку йому… — йдеться про поділ світу між трьома братами — Зевсом, Посейдоном, Аїдом (порівн. «Іліада», XV, 187–193).

88

323. Ерідан — міфічна ріка на заході Європи, часто ототожнювана з Падом.

89

340. Фебові доньки — Геліади, сестри Фаетона, що перемінилися у тополі, а їхні сльози — у бурштин.

90

370. Лігурійці — жителі Лігурії, області Північної Італії.

91

405-406. Аркадію… рідний свій край… — згідно з одним із міфів, Зевс народився в Аркадії.

92

409-410. Нонакрінська дівчина — Каллісто, мисливиця з Аркадії, супровідниця Артеміди, або Діани (див. також І, 690).

93

442. Діктінна — (досл.: «та, що розставляє сіті») — епітет Діани.

94

454. На братовім жарі… — тобто на сонці: Артеміда (Діана) — сестра Феба (Аполлона), бога сонця.

95

460, 496. Паррасійка, Лікаонія — Каллісто (уродженка Паррасії, місцевості Аркадії, дочка Лікаона).

96

464. Кінтія — Діана.

97

495. Батько — перемінений у вовка Лікаон.

98

460, 496. Паррасійка, Лікаонія — Каллісто (уродженка Паррасії, місцевості Аркадії, дочка Лікаона).

99

507. Двома сузір'ями… — тобто Великою Ведмедицею і Волопасом.

100

510. Океан — син Урана і Геї, чоловік Тетіс; також ріка, що, за уявленнями стародавніх, оточувала землю.

101

538-539. Гусям… що… врятували… Капітолій… — за переказом, гуси, розбудивши криком уночі сторожу, врятували Рим від нападу галлів у 387 р. до н. е.

102

543. Ларісса — головне місто Фессалії. Дельфієць — Феб.

103

545. Фебовий птах — ворон; політ і каркання цього птаха брались до уваги при віщуванні.

104

552. Паллада (Мінерва) — дочка Юпітера, покровителька науки і ремесла.

105

553. Актейських лоз… — тобто аттічних: Акте — давня назва Аттіки, області в середній Греції. Еріхтоній — син Вулкана, напівлюдина-напівзмій.

106

555. Кекропа двоїстого… — Кекроп, міфічний засновник Афін, був напівлюдиною-напівзмієм.

107

569. У фокейськім краю… — тобто у Фокіді, місцевості в середній Греції.

108

574. Бог… морський — Нептун.

109

579. Діва — тут Мінерва.

110

590. Ніктімена — дочка лесбійського володаря Епопея; за любов до свого батька була перемінена в сову — птицю Афіни-Паллади (Мінерви).

111

630. Син — тут Ескулап (Аскпепій), що став богом лікування. Його вихователем був розумний кентавр (напівкінь-напівлюдина) Хірон.

112

646. Діда вогонь… — тобто блискавка Юпітера.

113

653. З безсмертного смертним… станеш… — вражений отруйною стрілою Геракла, безсмертний Хірон попросив у богів смерті.

114

675. Дала їй ім'я… переміна — Гіппе — з грецької — «кобилиця».

115

676. Філіри син — Хірон.

116

679. На… лугах мессенійських… — тобто в Мессенії, на півдні Пелопоннесу. Еліда — область на Пелопоннесі, де відбувались Олімпійські ігри.

117

685. Пілійські (пілоські) поля — землеволодіння міста Пілоса в Еліді.

118

686. Майї син — Меркурій.

119

689. Нелей — володар Пілоса в Еліді.

120

709. Над муніхійськими нивами… — тобто аттічними (Муніхій — гавань біля Афін).

121

710. Лікея сади — гімнасій, де викладав Арістотель; тут, як і в деяких інших місцях, Овідій допускає анахронізм.

122

727. Ядро з болгарської… пращі… — жителі Балеарських островів славились майстерністю метання з пращі.

123

742. Плейона — одна з дочок Океана, дружина Атланта.

124

752. Богиня війни — Мінерва.

125

757. Бога лемносця… — тобто Вулкана, що, за переказом, мав оселю на Лемносі в Егейському морі. Дитя, що народилось без матері… — тобто Еріхтоній (див. книгу І, рядок 552 і далі).

126

783. Трітонія (Трітоніда) — Афіна (Мінерва).

127

794. Місто… Трітонії-діви — Афіни.

128

836. Батько — Юпітер.

129

840. Матір твою — йдеться про сузір’я Плеяди, до якого належала й Майя, мати Меркурія. Сідонська — фінікійська (від міста Сідон у Фінікії).

130

845. Тірських дівчат… — від фінікійського міста Тір (нині — місто Сур у Лівані).

131

858. Агенора донька — Європа.

132

2. На діктейських полях… — тобто на Криті (Дікте — гора на Криті).

133

4. Кадм — син Агенора, брат Європи, міфічний засновник Фів у Беотії.

134

8. В оракула Феба… — тобто в Дельфах, де в печері біля Кастильського джерела перебувала віщунка.

135

13. Вважалось, що «Беотія» грецькою означає «коров'яча місцевість».

136

19. Панопа — місто на річці Кефіс між Беотією і Фокідою.

137

111. Опадає завіса… — завісу в римському театрі на початку вистави не піднімали, а опускали.

138

147. Юнак гіантійський… — Актеон, внук Кадма, батька Автоної; гіантійський — тобто беотійський (від гіантів, племені, що населяло Беотію).

139

173. Титанія — Діана, внучка титана Сатурна.

140

258. Суперниці Тірської… — тобто Європи.

141

261. Семела — дочка Кадма.

142

304. Тіфей — один із гігантів.

143

314-315. Нісейські німфи — тобто з гори Ніси в Індії, де, за переказом, народився Вакх.

144

323. Тіресій — знаменитий фіванський віщун.

145

342. Ліріопея — німфа, мати Нарциса.

146

406. Рамнусія — Немесіда, богиня, що карала зухвальство та гордість (від міста Рамнунта в Аттіці, де був її храм).

147

511. Ахейські — грецькі.

148

514. Пентей — міфічний володар Фів.

149

520. Лібер — Вакх.

150

523. Матір свою — Агаву.

151

531. Змієродні… Марса нащадки… — змій, із зубів якого, за переказом, народились предки фіванців, вважався сином Марса, бога війни.

152

537. Юрба сороміцька… — йдеться про непристойності, характерні для Вакхових свят.

153

539. Тір — Фіви (за переказом, Кадм переселився в Беотію із фінікійського міста Тіра).

154

541. Тирс — обвита плющем або виноградною лозою палиця з шишкою на кінці, жезл Вакха.

155

559. Акрісій — міфічний аргоський володар, що виступав проти культу Вакха. Оманливий бог — Вакх.

156

564. Атамант — син Еола, бога вітрів, брат Сізіфа (див. прим. до книги IV, рядок 460).

157

576. Із Тірренського краю… — тобто з Лідії, країни в Малій Азії; звідти, за давньою теорією, походили етруски (тірренці). Тому Етрурію, країну в центральній Італії, названо далі (рядок 583) Меонією, за назвою частини Лідії.

158

594. Коза Оленійська… — Коза Амалтея (сузір'я).

159

595. Тайгета — дочка Атланта, одна з сузір'я Плеяд. Гіади — сузір'я коло голови Тельця; його поява і захід супроводжується дощами.

160

636. Наксос — посвячений Вакхові острів на Егейському морі.

161

668–669. Згідно з міфом, Вакхову колісницю мчали тигри, рись, пантери.

162

690. Дія — Наксос.

163

703. Вакханки (менади) — жриці і супутниці Вакха.

164

713. Сестри обидві — Іно і Автоноя.

165

732. Ісменіди — дочки Ісмена, жительки Фів, що на ріці Ісмен.

166

1. Міній — міфічний володар міста Орхомена в Беотії.

167

11-15. Ліей (досл. «той, хто відганяє турботи»), Бромій («галасливий»), Нісей, Тіоней (син Тіони), Елелей, Іакх, Еван, Ніктелій — різні епітети бога виноробства Діоніса-Вакха.

168

19. Без рогів… — Вакха зображували з рогами, символом могутності.

169

22. Лікург — легендарний фракійський володар, що забороняв культ Вакха, за що був покараний божевіллям.

170

26. Силен — старший серед сатирів, вихователь і супутник Вакха.

171

44. Деркетія — сирійська богиня; покохавши смертного юнака, вона кинулася з сорому в озеро й стала рибою.

172

47. Дочка твоя… — Семіраміда, дружина ассірійського володаря Ніна; потім — його наступниця.

173

174. Син Юнони — Вулкан, чоловік Венери.

174

192. Хто родився від Гіперіона… — тобто Геліос.

175

196. Левкотоя — дочка володаря Вавілонії Орхама, внучка Океана і богині Тетіс.

176

204. Рода — німфа острова Родосу.

177

205. Кинув… матір… Кірки — тобто Персу, дочку Океана і Тетіс.

178

207. Клітія — німфа, дочка Океана і Тетіс.

179

212. В ахеменійських містах… — тобто в Персії (від Ахемена, родоначальника царського роду Ахеменідів).

180

213. Бел — міфічний засновник Вавілона.

181

276. Іда — гора на о. Крит.

182

281-283. Кельмій — один із жерців фрігійської богині Кібели, що начебто першим застосував обробку металу; за іншим переказом — один із куретів (жерців), що оберігали на Криті новонародженого Зевса. Крокон був перемінений у шафран; його улюблена Смілака — в повійку.

183

285. Салмакіда — німфа джерела в Карії (Мала Азія).

184

289. В печерах ідейських… — тобто критських (від назви гори Іди).

185

290. Хлопець — Гермафродит, син Гермеса і Афродіти.

186

296. Лікійські міста… — тобто малоазійські: Лікія — область у Малій Азії.

187

311. Із кіторського бука… — тобто з Кітору, гори в Пафлагонії, на побережжі Чорного моря.

188

333. Коли… міддю видзвонюють… — вірили, що, гримкочучи мідними інструментами, можна очистити затемнений — «зачарований» місяць.

189

415. Назву від… вечора мають… — латиною «кажан» — («vespertilio») походить від слова «vesper» — «вечір».

190

419. Сестри — Семела, яку спалив блискавкою Юпітер (книга III, рядок 308), Автоноя, мати Актеона, якого пошматували собаки (книга III, рядок 250) і Агава, що пошматувала свого сина Пентея (книга III, рядок 725).

191

422. Розпусниці син… — йдеться про Вакха.

192

422-423. Меонійських… зачарувати плавців… — тобто тірренських.

193

432. Лиховісним… тисом… — тис був посвячений підземним богам.

194

438. Діта оселя — царство Плутона.

195

450. Цербер — потворний триголовий пес, що охороняв вхід у підземне царство; за переказом, його народила Єхидна — наполовину жінка, наполовину змія.

196

451-452. Народжених ніччю сестер… — тобто Єріній або Фурій, богинь помсти: Тісіфону, Алекто, Мегеру.

197

457. Тітій — міфічний велетень, син Землі, що зневажив богиню Латону.

198

458. Тантал — син Юпітера, міфічний володар Фрігії. Щоб переконатись у всевіданні богів, подав їм на бенкеті м’ясо із свого сина Пелопса, за що в підземеллі був покараний голодом і спрагою.

199

460. Сізіф — відомий хитрістю і підступом міфічний володар Корінфа; за намагання обманути саму смерть був змушений у підземеллі вічно викочувати на гору величезний камінь.

200

461. Іксіон — володар міфічного фессалійського племені лапітів. За спробу обезчестити Юнону був прикутий у підземеллі до розпеченого колеса, що постійно оберталося.

201

462. Беліди — внучки єгипетського володаря Бела; з веління свого батька Даная повбивали власних чоловіків у шлюбну ніч. За це в підземеллі наповнювали водою бездонну бочку.

202

486. Еолійські одвірки… — тобто дім Атаманта, сина Еола.

203

522. Мелікерт — син Атаманта й Іно, перетворений у морське божество під іменем Палемона.

204

531. Внучку… — Гармонія, мати Іно, була дочкою Марса і Венери-Афродіти.

205

538. Ім'я моє грецьке — ім’я Афродіти пов’язувалось із грецьким словом «aphros» — «піна».

206

567-568. Іллірійські землі… — йдеться про гірську країну на східному узбережжі Адріатичного моря (Далмація і Албанія).

207

605. Їхній онук — Вакх.

208

611. Від дощу золотого… — Акрісієві, володареві Аргосу, було провіщено, що він загине від свого внука, якого народить йому дочка Даная. Він ув’язнив її в вежі, але туди проник Зевс у вигляді золотого дощу, і ув'язнена стала матір’ю Персея.

209

615. Наїжену зміями голову… — тобто голову Горгони-Медузи, яка обертала в камінь кожного, хто глянув на неї.

210

616. На… крилах — коли Персей рушав по голову Медузи, німфи дали йому крилаті сандалі.

211

663. Гіппотад — Еол, володар вітрів, син Гіппота.

212

669-671. Кефееві ниви — Ефіопія, де владарював Кефей, батько Андромеди. Кассіопея, її мати, похваляючись своєю красою, образила нереїд, за що Нептун послав у той край морську потвору. Позбутися її, за вказівкою бога Аммона, можна було тільки жертвою Андромеди.

213

672, 718, 767. Абантіад (Інахід, Лінкід) — Персей, правнук Абанта, нащадок Інаха і Лінкея.

214

672, 718, 767. Абантіад (Інахід, Лінкід) — Персей, правнук Абанта, нащадок Інаха і Лінкея.

215

743. Форкініди — Горгони, чиїм батьком був Форкін, один з морських богів.

216

754. Славна війнами Діва — Мінерва.

217

672, 718, 767. Абантіад (Інахід, Лінкід) — Персей, правнук Абанта, нащадок Інаха і Лінкея.

218

8. Фіней — брат ефіопського царя Кефея, заручений з Андромедою.

219

46. Брат — Персей: Мінерва (Паллада) була дочкою Юпітера, отже, сестрою Персея.

220

74. Сієнець — житель Сієни, міста в Єгипті на межі з Ефіопією.

221

123. Кініфський — лівійський (від ріки Кінф у Лівії).

222

125. Мармарідянин — житель Мармаріки, місцевості у Північній Африці на межі з Єгиптом.

223

129. Поля… насамонійські… — насамони — народність у Північній Африці, у Великій Сірті.

224

133. Бактрієць — житель Бактри, столиці Бактрії, країни у Середній Азії при верхів'ї і середній течії Амудар'ї.

225

144. Мендес — місто в Єгипті в гирлі Нілу.

226

155. Беллона — богиня війни.

227

162. Хаонієць — житель міста Хаонії в Сирії.

228

163. Набатієць — представник племені набатеїв (набатіїв), яке населяло Аравію на південь від Мертвого моря.

229

254. Діви — музи.

230

257. Кінь Медузи — Пегас.

231

260. Уранія (досл.: небесна) — муза астрономії.

232

267. Мнемоніди — музи, дочки Мнемосіни (Мнемозіни), богині пам’яті.

233

274. Піреней — фракійський цар.

234

302-303. Поля… пеллейські… — від Пелли, міста в Македонії; Пеонія — північна частина того краю.

235

303. Люціна — богиня пологів; її ототожнювали з Юноною, а також з Діаною.

236

310. Теспійські богині — музи (Теспії — місто в підніжжі Гелікону).

237

311. Аганіппа — джерело муз в Беотії.

238

312. Медузи струмок — Гіппокрена (досл.: «джерело коня», тобто Пегаса), присвячене музам джерело на вершині Гелікону.

239

313. Ематійські поля — тобто македонські (від слова Ематія — назви однієї з місцевостей Македонії, що була одним із осередків культу муз; див. також книгу XV, рядок 824). Пеони — жителі Пеонії.

240

329-330. Нащадок Семели — Вакх; Делійця сестра — Діана.

241

333. Аоніди — музи, жительки Беотії (Аонії).

242

339. Калліопа — муза епічної поезії.

243

346. Трінакрія — Сицилія.

244

350-351. Пелор, Пахін, Лілібей — три сицилійські миси.

245

356. Владар безмовних — Плутон.

246

368. Третя… світу частина — тобто підземелля — Аїд, або Тартар, що припав у володіння Плутонові (див. прим. до 292 рядка II книги).

247

376. Донька Церери — Просерпіна.

248

385. Неподалік од геннейських стін… — тобто поблизу сицилійського міста Генни.

249

405. Болота Палікійські — сицилійське озеро з гарячим сірчаним джерелом, назване від Паліків, синів-близнят Юпітера.

250

409. Кіанея (Кіана) і Аретуса (Аретуза) — німфи, перетворені в джерела (Аретуса, за міфом, з Пелопоннесу випливала на о. Сицилії).

251

417. Анапіс — ріка, в яку впадає Кіанея; тут — бог цієї ріки.

252

441. Веспер (Геспер) — вечірня зоря.

253

464. Сіканія — Сицилія.

254

487. Алфеяда — Аретуса, що уникала любові річкового бога Алфея (див. рядок 577 і далі).

255

539. Ахеронт — ріка підземного царства, підземелля взагалі; тут — бог підземної ріки.

256

541. Сестер авернійських… — тобто річкових німф підземного царства, вхід до якого, за переказом, був біля вулканічного Авернського озера в Кампанії недалеко від міста Кум. Назва Аверн часто вживалась у значенні «потойбічний світ» (див. книгу XIV, рядок 105 і далі).

257

544. Флегетонський потік — вогненна ріка підземного царства.

258

552. Ахелоєві дочки — німфи, батьком яких був річковий бог Ахелой.

259

585. З гаїв стімфалідських — тобто аркадських: Стімфал — озеро і ріка в Аркадії, центральній області Пелопоннесу.

260

607-609. Орхомен — місто в Аркадіі; далі перераховуються аркадські місцевості.

261

639. Делія — Діана, народжена на о. Делос.

262

646. Тріптолем — син Келея, міфічного володаря грецького міста Елевсіна, де був центр культу Церери; улюбленець цієї богині.

263

660. Мопсопійський — тобто з Аттіки, де владарював Мопсоп.

264

662. Сестра… старша — Калліопа.

265

669. Ематіди — музи.

266

8. Колофонець — житель міста Колофон в Іонії.

267

9. Фокейський пурпур — в іонійському місті Фокея добували морські черепашки-багрянки.

268

44. Мігдонські — тобто лідійські (мігдони —фракійське плем’я, яке переселилось із Фракії в Лідію).

269

62. В тірськім котлі… — фінікійські міста Тір і Сідон славились пурпуром.

270

70. Пагорб Маворта — афінський ареопаг, дослівно: «пагорб Ареса» (Марса, Маворта).

271

87. Гем, Родопа — за переказом, брат і сестра, що наважились прирівняти себе до Юпітера і Юнони, за що були перемінені в гори.

272

93. Антігона — дочка володаря Трої (Іліона) Лаомедонта. Пишаючись своїм довгим волоссям, прирівняла себе до Юнони, за що була перемінена в лелеку.

273

98. Кінір — ассірійський володар, його дочки за зневагу до Юнони були перемінені у східці її храму.

274

108. Астерія — дочка титана Кея; відкинула любов Юпітера, що явився їй у вигляді орла, за що була перевтілена у перепілку.

275

109. Леда — дружина спартанського володаря Тіндара; її покохав Юпітер у вигляді лебедя, і вона стала матір'ю двох близнят — Кастора і Поллукса (Полідевка).

276

111. Ніктеєва донька — Антіопа, мати Зета й Амфіона.

277

112. Тірінфія — Алкмена, мати Геракла. Її чоловік — володар Тірінфа Амфітріон.

278

113. Асопіда — Егіна, дочка річкового бога Асопа; до неї наблизився Юпітер у вигляді вогню.

279

114. Деоїда — дочка Церери (Део) Просерпіна.

280

115. Еолова діва — Канака, дочка бога вітрів Еола.

281

116-117. Алоея сини — гіганти От і Ефіальт; їх народила Іфімедея, дружина Алоея, від Нептуна, що постав перед нею в образі її коханця Еніпея. Бісальтіда — дочка фракійського володаря Бісальта.

282

118. Мати плодів — Церера. Уникаючи Нептуна, перевтілювалась у кобилицю; той, однак, наздогнав її, ставши жеребцем.

283

119. Змієволоса — Медуза, мати Пегаса.

284

120. Меланта — дочка Девкаліона (див. прим. до 319 рядка І книги).

285

124. Ісса — дочка Макарея (або Макара), міфічного володаря острова Лесбос.

286

125. Ерігона — дочка афінянина Ікара, шанувальника Вакха. Лібер (Вакх) у вигляді виногрона оволодів нею; згодом вона стала сузір'ям Діви (див. книгу X, рядок 450 і далі).

287

130. Діва русява — Мінерва (Афіна-Паллада).

288

139. Геката — богиня чародійства.

289

148. Ніоба — дочка Тантала, дружина фіванського владаря Амфіона.

290

149. Сіпіл — гора на межі Лідії і Фрігії.

291

152. Мужа мистецтвом… — Амфіон, за переказом, звуками своєї ліри міг пересувати кам’яні брили.

292

160. Славте… тих двох… — тобто Діану й Аполлона.

293

174. Плеяд… сестра — Діона, дочка Атланта.

294

178. Кадмове царство — Фіви.

295

335. Палладине дерево — олива.

296

339. Хімера (Химера) — міфічне чудовисько з головою лева, тілом кози і хвостом дракона.

297

384. Сатир — тут мова про фрігійського сатира Марсія, який, знайшовши флейту Паллади, викликав на музичне змагання Феба.

298

403. Пелоп або Пелопс — син Тантала (див. прим. до рядка 458 IV книги).

299

414. Пелопіди — Атрей і Фієст, сини Пелопа.

300

415. Калідон — місто в Етолії (Середня Греція). Діана, караючи калідонського володаря Ойнея, наслала, за переказом, жахливого кабана, що спустошував околиці міста. Полювання на нього очолив Мелеагр, один із аргонавтів, син Ойнея (див. книгу VIII, рядок 270 і далі).

301

418. Піттей — син Пелопа, владар міста Трезена (Арголіда).

302

426. Пандіон — син Еріхтонія, володар Аттіки, батько Ерехтея.

303

427. Градів — одне з імен Марса.

304

446. Пірей — гавань Афін, засновником яких вважався Кекроп.

305

490. Одрісійський — фракійський.

306

588. Сітонські — фракійські.

307

661-662. Сестер змієволосих… — йдеться про Фурій, богинь гніву.

308

683. Орітія — дочка володаря Афін Ерехтея.

309

709. Кікони — фракійське плем’я.

310

711. Актеянка — дівчина з Аттіки.

311

720. Мінійці — аргонавти, нащадки Мінія (див. прим. до 1 рядка IV книги).

312

1. Судном пагасейським… — йдеться про побудований у місті Пагаса корабель «Арго», що плив у Колхіду по золоте руно.

313

2. Фіней — сліпий фракійський володар, якого переслідували Гарпії — міфічні страховиська у вигляді крилатих жінок із залізними пазурами.

314

3. Сини Аквілона — Зет і Калаїд.

315

7. Фріксове руно — золоте руно чарівного барана, на якому діти Атаманта Фрікс і Гелла, рятуючись від лихої мачухи, переправлялись через море до Колхіди. Пелій, дядько Ясона, позбавив свого племінника влади над Іолком у Фессалії, пообіцявши повернути її знову Ясонові, якщо той привезе йому золоте руно.

316

9. Еета донька — Медея.

317

49. У містах пеласгійських… — тобто грецьких (від пеласгів, що вважались найдавнішими грецькими племенами).

318

55. Бог над богами — Ерот (Купідон).

319

59. Есонід — Ясон, син Есона, володаря Іолка у Фессалії.

320

62-63. Зіткнутися можуть скелі… — йдеться про Сімплегади, скелясті острови в Босфорі, які, за переказом, зіштовхувалися, знищуючи кораблі.

321

74. До вікових олтарів Персеїди Гекати… — матір'ю Гекати вважалась Перса, дочка Океана.

322

95. Богиня трилика — Геката; її уявляли собі триголовою.

323

94-96. Присягнися… майбутнього тестя батьком… — тобто Геліосом.

324

102. Владар — Еет, батько Медеї.

325

132. Юнак гемонійський — Ясон, який був родом із Фессалії (Гемонії).

326

152. Соком летейського зілля… — тобто снодійним, від Лети, ріки забуття у підземному царстві.

327

207. Темеською міддю… — місто Темеса на півдні Італії славилось мідними виробами (див. прим. до рядка 333 IV книги).

328

224-231. Перераховуються долини, гори, ріки та озера Фесалії, що вважалась багатою на чародійні трави.

329

233. Главк — рибалка з міста Антедона в Беотії; з’ївши чародійну траву, перемінився у морське божество (див. книгу XIII, рядок 904 і далі).

330

249. Владаря тіней… — йдеться про Плутона, чоловіка Просерпіни.

331

295. Його годувальницям… — тобто нісейським німфам (див. прим. до 314–315 рядків III книги).

332

324. Іберська ріка — Океан, який уявлявся рікою, що омиває плоску округлу землю.

333

352. Оселі філірські — схили фессалійської гори Пеліон, де німфа Філіра, за переказом, народила кентавра Хірона.

334

353. Керамб, за легендою, врятувався під час потопу, видершись на гору Отрій у Беотії, і був перетворений у жука.

335

357. Пітана — гавань в Еолії, на північно-західному узбережжі Малої Азії.

336

358. Змія… висік із скелі… — натяк на описане далі перевтілення (книга XI, 55–59 рядки).

337

361. Над батьком Коріта… — тобто Парісом, сином троянського владаря Пріама.

338

365. Телхіни — плем’я, яке переселилося з Криту на о. Родос і вважалось винахідником плавлення металу; іалізькими названі від міста Іаліза на Родосі.

339

368. Кея (Кеос) — один із Кікладських островів з містом Картеєю, де владарем був Алкідамант.

340

382. Плеврон — місто в Етолії, країні в Середній Греції.

341

384. Калаврея — острів у Саронійській затоці; спочатку був посвячений Латоні (Лето), потім — Нептунові.

342

391. Ефіра — давня назва Корінфа, де було джерело Пірена.

343

359-393. Наводяться маловідомі міфічні постаті та перекази про перевтілення.

344

394. Наречена — Главка (Креуса), дочка корінфського владаря Креонта. Зраджена Ясоном Медея подарувала їй просяклі вогненною отрутою весільні шати.

345

395. Море пожежу палацу одне віддзеркалило й друге… — Корінф лежав над затоками двох морів — Іонійського та Егейського.

346

398. Титанові змії — змії, які послав Медеї її дід — бог сонця Геліос.

347

399. В замок Паллади — тобто в Афіни. Владар Періф і його дружина Фенея перемінились, за переказом, у птахів.

348

401. Поліпемона внучка — Алкіона, дочка розбійника Скірона; коли батько зіштовхнув її у море, вона перемінилась у зимородка.

349

402. Егей — міфічний володар Афін, нащадок Кекропа, батько Тесея (Тезея).

350

404. Дитя, невідоме для батька… — Тесей, не знаючи батька, зростав у своєї матері Етри в арголідському місті Трезені.

351

410. Тірінфський сміливець — Геракл.

352

430. Для Ерехтідів… — тобто афінян, нащадків стародавнього володаря Афін Ерехтея.

353

434-444. Перераховуються подвиги Тесея: перемога над Мінотавром — чудовиськом на острові Крит, з тулубом людини і головою бика; над потворним кабаном, що спустошував Кроміон, поселення біля Корінфа; над розбійниками Періфетом (сином Вулкана) і Прокрустом, що відрубував або витягував ноги тим, кому не по зросту було його ложе; над велетнем Керкіоном, що проживав у сусідньому з Афінами Елевсіні, де вшановувалась Церера; над напасниками Сінісом та Скіроном, який селився поблизу Мегари (Алкатої), де жило плем’я лелегів.

354

456. Мінос — син Юпітера і Європи, міфічний володар острова Крит. Афіняни вбили його сина Андрогея.

355

461-470. Перераховуються острови в Егейському морі.

356

466. Арна — дочка Еола.

357

471. Кнос — місто на Криті.

358

473. Еак — син Юпітера і німфи Егіни, міфічний володар острова Егіни (Енопії).

359

476-477. Теламон, Пелей, Фок — брати, сини володаря Егіни Еака.

360

484. Парость Асопа — Еак.

361

490. Ліктійські — критські, від Лікта, міста на Криті.

362

500. Паллант — брат Егея.

363

623. Насіння додонського… — тобто з міста Додони в Епірі, в Греції, де посвячений Зевсові дуб шелестом листя начебто віщував майбутнє.

364

654. Мірмідонами… назвав… — ця назва фессалійського племені перегукується з грецьким словом «myrmex» — мураха.

365

672. Нащадок Еола — Кефал.

366

682. Актейські брати — сини Палланта.

367

685. Нереїв юнак — Фок, син Еака і дочки морського бога Нерея.

368

702. Гімет — гора в Аттіці, славнозвісна своїм медом.

369

759. Синові Лайя… — тобто Едіпові, який розгадав загадку Сфінкса (істоти з головою й грудьми жінки, тулубом лева), після чого це чудовисько кинулось у безодню.

370

778. Гортінський — критський (від назви міста Гортіни на о. Крит); жителі Криту були вправними лучниками.

371

7. В Алкатоєвім… місті… — тобто в Мегарі, що поблизу Аттіки.

372

15-16. Латони син — Аполлон.

373

22. Кідонські — тобто критські (від назви міста Кідона, розташованого на північному узбережжі Криту).

374

23. Сина Європи… — тобто Міноса.

375

43. Діктеєць — Мінос (див. прим. до 2 рядка III книги).

376

120. Сірти — відома великою кількістю хижаків місцевість у Північній Африці.

377

131. Дружина — Пасіфая. Дедал виготовив для неї дерев’яне зображення корови, і вона, вступивши в любовний зв’язок з биком, понесла «плід… подвійний» — народила Мінотавра, напівлюдину, напівбика.

378

150-151. На згадку про волосок… зрізаний… — цю назву пов’язували з грецьким словом «keiro» — зрізую.

379

152. Земля куретідів — тобто критян.

380

173. За допомогою діви — йдеться про Аріадну, дочку Міноса.

381

174. Нащадок Егея — Тесей.

382

181. Два Геркулеси — йдеться про два сузір’я: Геракла, який бореться зі змією, і Геракла, який тримає змію.

383

207. Геліка (інша назва — Каллісто) — Велика Ведмедиця. Оріон — мисливець-велетень із Беотії; переслідував своєю любов'ю Діану, за що поплатився життям. Після смерті став сузір'ям.

384

220-222. Перераховуються острови архіпелагів Кіклади та Спороди в Егейському морі. Дедал та Ікар, за Овідієм, летіли з острова Крит в північно-східному напрямку до узбережжя Малої Азії.

385

260. Етнейська земля — Сицилія, де владарював Кокал, який прихистив Дедала.

386

301. Два близнюки — Кастор і Поллукс (Полідевк). З перерахованих далі учасників полювання відомими й з інших джерел є: Плексіпп і Токсей, сини Тестіада; Ідас і Лінкей, сини володаря Мессенії Афарея; Кеней (див. книгу XII, рядки 189–209); Фенікс, син Амінтора, володаря фессалійського племені долопів, вихователь Ахілла; Теламон — батько Еанта; батько Ахілла — Пелей; Феретіад — Адмет із Фер, міста у Фессалії; Іолай — найвірніший друг і супутник Геракла; Нестор — володар Пілосу, найстарший серед учасників Троянського походу; паррасієць Анкей — виходець із Паррасії, місцевості в Аркадії. Пенелопин свекор — Лаерт, батько Одіссея; Ампікід — син Ампікса, тобто Мопс. Еклід — Амфіарай, що згодом брав участь у фіванському поході, діва тегейська — Аталанта.

387

312. Нарік — місто в Локріді, одній з областей Середньої Греції.

388

324. Калідонський герой — Мелеагр.

389

372. Зірками не стали ще в небі… — Кастор і Полідевк, за переказом, після смерті стали сузір’ями.

390

406. Егід — син Егея, Тесей.

391

426. Нонакрійська красуня — Аталанта, від міста Нонакри в Аркадіі.

392

451. Тестія донька — Алтея, мати Мелеагра.

393

452. Три богині — Парки, що снували у підземеллі нитку людського життя.

394

528. Доньки Евена — тобто жительки Етолії, області на заході Середньої Греції; Евен — ріка і бог цієї ріки.

395

543. Партаон — батько Ойнея. Горга — дочка Ойнея, сестра Мелеагра.

396

543–544. Невістка Алкмени — Деяніра, дочка Ойнея, дружина Геракла, що був сином Алкмени.

397

548. Край Ерехтея — Аттіка.

398

562. Атрій — передня кімната.

399

565. Гіперіон — тут Геліос, бог сонця.

400

567. Син Іксіона — Пірітой, друг Тесея.

401

569. Ріки Акарнанської бог — Ахелой.

402

589. Ехінади — п'ять невеликих островів біля західного узбережжя Греції, навпроти гирла річки Ахелой.

403

623. На рівнинах Пелопових… — тобто на Пелопоннесі.

404

624. Піттей — син Пелопа.

405

627. Батько богів — Юпітер.

406

628. Потомок Атланта — Меркурій.

407

665. Мінерви двоколірний плід — оливки, що бувають наполовину темними, наполовину зеленими.

408

729. Бог калідонський (у книзі IX, рядок 2 — Потік Калідонський) — Ахелой.

409

752. Тріапей — Ерісіхтон, син міфічного владаря Фессалії Тріопа.

410

2. Нептунів герой — Тесей.

411

13. Алкід — Геракл.

412

14. Сватом — Юпітером… — Геракл, за переказом, був сином Юпітера.

413

68-74. Тут і далі (182–198) йдеться про подвиги Геракла, які він здійснив за наказами тірінфського владаря Еврістея, перебуваючи у нього на службі з волі Юнони.

414

101. Несс — кентавр, син Іксіона.

415

104. Евен — ріка в Етолії поблизу міста Калідона.

416

112. Герой аонійський — Геракл, що народився в беотійських (аонійських) Фівах.

417

136. Кенеєць — один із епітетів Юпітера; від гори на острові Евбея, де був храм Юпітера.

418

137. Ехалія — місто на Евбеї. Здобувши це місто, Геракл захопив у полон Іолу, дочку володаря Ехалії Евріта.

419

141. Амфітріонід — Геракл: Амфітріон, чоловік Алкмени, був його названим батьком.

420

155. Ліхас — слуга Геракла.

421

182. Бусірід — міфічний володар Єгипту, що приносив у жертву кожного, хто завітав у його край.

422

184. Пастух іберійський — Геріон, що випасав череду корів в Іберії (Іспанії).

423

185. Пес триголовий — Цербер.

424

186. Роги… бика… пригнув… — мова про критського бика, якого приборкав Геракл.

425

187. В Еліді… — йдеться про очищення від гною стаєнь Авгія, владаря Еліди. На водах Стімфальських — тобто на озері біля міста Стімфал в Аркадії, де Геракл винищив потворних птахів.

426

188. В Партенійських гаях… — тобто в лісах Аркадії, де Геракл зловив золоторогу лань Діани.

427

189. Золотом із Термодонта… оздоблений пояс… — пояс володарки амазонок Іпполіти, оздоблений золотом із ріки Термодонта в Малій Азії.

428

190. Яблука… зірвав… — йдеться про золоті яблука Гесперід із садів титана Атланта.

429

194. Коней фракійських… — мова про незвичайної сили коней фракійського владаря Діомеда, що давав їм у поживу всіх чужоземців.

430

197. Немейська громада — тут — породжений Тіфоном і Єхидною велетенський лев, що спустошував околиці міста Немеї в Арголіді.

431

198. Небо на шиї тримав — Геракл тримав небо замість Атланта, коли той ходив по яблука Гесперід.

432

233. Син Пеанта (Пеантід) — Філоктет, що за допомогою Гераклового лука здобув Трою.

433

294. Богів, що стоять при пологах — йдеться про три божества, що називались Ніксами.

434

321. Невпізнанною стала… — Галантіда перетворилась у ласицю.

435

331. Ехалійські — тобто з міста Ехалії на острові Евбея, де владарював Евріт, батько Еоли.

436

332. Того, кому Делос покірний… — йдеться про Аполлона.

437

347. Пріап — бог родючості, опікун садів та городів.

438

400. Геба — богиня вічної молодості; стала дружиною Геракла після того, як Юпітер узяв його на небо.

439

403-417. Мова про майбутній похід «Семи проти Фів». Незгоди у Фівах — суперечки між синами Едіпа Етеоклом і Полініком. Копаней — аргів'янин, один із семи вождів, що виступали проти Фів; загинув від блискавки Юпітера. Два брати — Етеокл і Полінік. Віщун — Амфіарай, що передбачив свою смерть, його син Алкмеон помститься Еріфілі, своїй матері, за те, що вона намовила мужа йти в похід на Фіви. Одружившись із Калліроєю, дочкою річкового бога Ахелоя, Алкмеон подарував їй злочинне золото, тобто намисто, яке Еріфіла отримала в нагороду за те, що намовила мужа йти в похід. Алкмеона вбивають сини його тестя Фегея.

440

422. Паллантіада — Аврора. Випросивши для свого чоловіка Тіфона безсмертя, забула випросити й молодість.

441

423. Ясіон — син Юпітера і плеяди Електри, улюбленець богині Церери.

442

435-437. Еак, Радамант, Мінос — сини Юпітера.

443

498. Опія — римська богиня достатку, сестра та дружина Сатурна.

444

507. Еола нащадки — сини повелителя вітрів Еола, що одружилися з рідними сестрами (порівн. «Одіссея», X, 7).

445

574. Нащадок Меандра — Кавн, чия мати Кіанея була дочкою річкового бога Меандра.

446

634. Закладає оселю — йдеться про заснування міста Мілета.

447

641. Нащадок Семели — Вакх.

448

644-647. Бубаські — з міста Бубас в Карії. Перераховуються й інші племена й міста Малої Азії.

449

669. Фестійська земля — територія міста Феста на острові Крит.

450

687-694. Інаха донька — Іо (див. прим. до рядка 747 І книги). Перераховуються й інші, популярні на той час у Римі, єгипетські божества.

451

691-692. Той, хто… втишує голоси… — Гор (Гарпократ), син Ісіди й Осіріса, бог мовчання.

452

736. Сонця дочка — Пасіфая (див. прим. до 131 рядка VIII книги).

453

773. Мареотійських — єгипетських (від озера Мареотіди в Нижньому Єгипті). Перераховуються міста того краю.

454

3. Орфей — легендарний фракійський музика, син Феба і Калліопи.

455

13. Через браму Тенарську… — тобто через ущелину біля мису Тенара, на півдні Пелопоннесу, що вважалась одним із входів у підземне царство.

456

15-16. До того, хто владу… посів —йдеться про Плутона.

457

21. Внук Медузи — Цербер.

458

28-29. Про давню крадіж… — йдеться про викрадення Просерпіни Плутоном (книга V, рядок 359 і далі).

459

41-44. Перераховуються покарані в підземеллі злочинці: Тантал, що терпів голод і спрагу серед води й плодів; прикутий до вогненного колеса Іксіон; дочки Даная (див. прим. до книги IV, рядок 462); велетень Тітій, чию печінку клювали птахи; Сізіф, що викочував під гору камінь.

460

52. Паділ Авернський — «країна померлих» (див. прим. до 541 рядка V книги).

461

65-71. Наводиться невідомий з інших джерел міф про перевтілення. Іда — гора біля Трої.

462

72. Перевізник — Харон, що перевозив човном душі померлих.

463

90-91. Додонське (або хаонійське) дерево — дуб (див. прим. до 623 рядка VII книги).

464

92. Лаври безшлюбні… — натяк на перевтілення Дафни, що уникала любові Аполлона (книга І, рядок 452 і далі).

465

104. Кібела — велика мати богів, фрігійська богиня родючості.

466

109. На картейських лугах — в околицях міста Картея на острові Кея (див. прим. до 368 рядка VII книги).

467

114. Однолітка-булла — амулет, який носили на шиї вільнонароджені римські діти від дня народження аж до зрілого віку.

468

127. Прибережний Рак — сузір'я, в знак якого сонце вступає з початком літа.

469

142. Супутник… скорботи — кипарис був атрибутом похоронних обрядів.

470

151. Флегрейські поля — тобто півострів Флегра (Паллена) на Халкідіці, де, за переказом, відбулась боротьба між богами і гігантами.

471

160. Іліад — Ганімед, уродженець Іліона (Трої).

472

162. Аміклід — Гіакінт; також Тенарід (182), Ебалід, тобто син Ебала (196).

473

208. Воїн-герой — Еант (див. прим. до 397 рядка XIII книги).

474

220. Аматунт — місто на побережжі Кіпру, відоме виробництвом міді, один із осередків культу Венери.

475

221. Пропетіди — дівчата з міста Аматунта, яких Венера перетворила у камінь.

476

223. Керасти — дослівно: «рогаті», від грецького слова «keras» — ріг.

477

262-263. Геліад… сльози… — див. прим. до 340 рядка II книги.

478

267. Сідонської барви… — тобто пурпурної (див. прим. до 62 рядка VI книги).

479

291. Пафський — кіпрський; див. далі, вірш 297.

480

309. Панхайя — міфічний острів в Індійському океані.

481

314. З трьох божевільних… — йдеться про Фурій.

482

435. Кенхреїда — дружина Кініра, мати Мірри.

483

450. Ікар — тут — перший виноградар в Аттіці. За переказом, його вбили селяни, вважаючи, що він їх отруїв вином. Вакх, бог вина, перевтілив Ікара та його дочку Ерігону в сузір’я.

484

480. Сабейська земля — місцевість у південній Аравії.

485

525. Хлопчик, цілуючи матір… — йдеться про Амура й Венеру.

486

532. Адоніс — вродливий юнак, якого покохала Афродіта (Венера); загинув від іклів дикого кабана, якого наслав ревнивий Арес (Марс).

487

575. Гіппомен — син Мегарея з Онхеста в Беотії (Аонії), правнук Нептуна.

488

588. Молодець аонійський — Гіппомен.

489

609. Схенеєва донька — Аталанта. Схеней — міфічний володар Беотії.

490

644. Тамаське поле — околиці міста Тамасени, що на о. Кіпр.

491

696. Прикрашена вежами Мати — Кібела; цю богиню зображали з вежами у короні.

492

726. Що не рік… — йдеться про Адонії — щорічне весняне свято на честь Адоніса.

493

1. Фракійський співець — Орфей.

494

55. Метімна — місто на Лесбосі, батьківщина славетного гравця на лірі Аріона.

495

69. Едонійські — фракійські.

496

93. Кекропійський — афінський, аттіцький (див. прим. до 555 рядка II книги). Учень Орфея, фракійський співець Евмолп, переселився в Аттіку, де заснував культ Деметри і Елевсінські містерії.

497

106. Берекінтський герой — Мідас.

498

137. Сарди — столиця Лідії, країни в Малій Азії.

499

195. Понад протокою Гелли… — тобто Геллеспонтом (Дарданеллами), де, за переказом, упала Гелла (див. прим. до 7 рядка VII книги).

500

196. На Лаомедонтових нивах — тобто в Трої.

501

202. Разом із богом, велителем вод… — йдеться про Нептуна.

502

211. Владарева дочка — Гесіона.

503

227. Еакід — Пелей, син Еака.

504

255. Карпафський віщун — Протей; від Карпафського моря, названого від о. Карпафос (Карпатос), що на схід від Криту.

505

267. Якби Фока не рушив… — Теламон і Пелей, сини Еака, вбили свого брата Фока, якого народила нереїда Псамата, за що мусили податись на вигнання.

506

269-270. Трахінський — фессалійський; від Трахіна, міста в підніжжі Ети (див. далі, рядок 383).

507

279. Віття… подав… — гілки оливи або лавра, пов’язані вовняними стрічками, були ознакою мирних намірів.

508

296. Той, що приводить Зорю — Люцифер, Світоносець.

509

300. Тісба — місто в Беотії.

510

303. Народжений Майєю — Меркурій.

511

351, 382. Трахінець. Владар етейський — Кеїк.

512

351, 382. Трахінець. Владар етейський — Кеїк.

513

408. Магнети — жителі Магнесії, області Фессалії.

514

413. Кларос — місто в Малій Азії з храмом і оракулом Феба-Аполлона.

515

592. Земля Кіммерійська — найдальші північні краї, де, за уявленнями стародавніх, панувала вічна ніч. Кіммерійці — народ, який зайняв територію нинішньої України, в тому числі і Крим, раніше VII ст. до н. е.

516

633. Морфей — бог сновидінь.

517

640-642. Ікел дослівно означає «подібний»; Фобетор — «страховище»; Фантас — «привид».

518

647. Донька Тавманта — Іріда.

519

756. Іл, Ассарак, Ганімед — сини троянського владаря Троса.

520

761. Дімантіда — Гекуба, дружина Пріама.

521

5. Викравши вдатну дружину… — йдеться про Єлену, дружину володаря Спарти Менелая.

522

9. Авліда — порт у Беотії, звідки рушали на Трою грецькі судна.

523

13. Данайці — греки.

524

18. Тестора син — Калхант, грецький віщун, учасник походу проти Трої.

525

29. Діва-богиня — тут — Діана.

526

30. Владар — тут — Агамемнон, батько Іфігенії.

527

68. Протесілай — вождь фессалійців, перший із загиблих під Троєю.

528

108. Лірнес — місто в Троаді (Мала Азія).

529

110. Еетіоновий край — володарем Фів був Еетіон, батько Андромахи.

530

112. Телеф — місійський владар. Поранений списом Ахілла, був вилікуваний, згідно з віщуванням, іржею цього ж списа.

531

145. Птаха з таким же іменням — тобто лебедя (грецькою «kyknos»).

532

172. Перребієць — фессалієць; від Перребії, місцевості у Фессалії.

533

189. Кеніда — дочка лапіта Елата.

534

211-212. Хмарородні звірі — кентаври (напівлюди-напівконі), що народилися, за переказом, із хмари. З ними вели боротьбу лапіти (див. прим. до 461 рядка IV книги).

535

401. Кастор його б захотів — Кастор (див. прим. до 109 рядка VI книги) вважався знаменитим вершником.

536

452. Ерігдуп-пелетронієць — житель Пелетронія, лісистої долини у Фессалії, де, за переказом, жили кентаври і лапіти.

537

470. Маю й тобі потурати, Кенідо? — Латрей натякає на те, що Кеней спочатку був дівчиною.

538

537. Тлеполем — син Геракла.

539

547. Деїфоб, Полідамант — захисники Трої.

540

556. Періклімен — син Нелея, брат Нестора.

541

577. Нелеїд — Нестор, син Нелея.

542

581. Фаетоновий птах — лебідь.

543

585. Смінтеєць — Аполлон (епітет утворений від назви міста Смінти в Троаді).

544

611. Від термодонтської сокири… — тобто від руки амазонки (див. прим. до 189 рядка IX книги).

545

622. Тідід — Діомед.

546

623. З Атрідів молодший — Менелай.

547

624. Син Теламона — Еант, наймогутніший серед грецьких воїнів після Ахілла.

548

625. Син Лаерта — Одіссей (Улісс), володар Ітаки.

549

626. Танталід — Агамемнон, нащадок Тантала.

550

7. Полум’я Гектора — йдеться про підпалення Гектором грецького флоту.

551

24. Кораблем пагасейським — див. прим. до 1 рядка VII книги.

552

36. Граючи дурня… — Одіссей, не бажаючи брати участь у поході на Трою, видавав себе за божевільного, але його хитрість розкрив Паламед, син Навплія (Навпліад).

553

46. Не залишили б на Лемносі… — щоб позбутися Філоктета (див. прим. до 233 рядка IX книги), який мав невигойну рану на нозі і непокоїв воїнів болісними криками, Одіссей порадив залишити його на безлюдному острові Лемносі. Цій легенді Софокл присвятив трагедію «Філоктет».

554

98. Ітакієць, дуліхієць — Улісс (Одіссей). Дуліхій — сусідній з Ітакою острів.

555

98-99. Еант зіставляє свої подвиги на полі бою з хитрими нічними вилазками Улісса: вбивством фракійського царя Реса, захопленням троянського вивідувача Долона, віщуна Гелена, викраденням статуї Паллади (Мінерви), що охороняла Трою.

556

110. Вкарбовано образ широкого світу — опис Ахіллового щита роботи Вулкана подано в «Іліаді» (XVIII, 478–608).

557

145-149. Натяки на те, що Теламон убив свого брата Фока (див. прим. до 267 рядка XI книги).

558

156. Скірос — острів в Егейському морі, на якому виховувався переодягнений у дівчину Ахілл, поки не рушив у похід проти Трої.

559

157. Тевкр — син Теламона, незрівнянний лучник, один із героїв Троянської війни.

560

162-163. Мати… поміж дівчат помістила… — Фетіда, мати Ахілла, щоб одвернути від сина провіщену йому загибель під Троєю, заховала його на острові Скірос в царя Лікомеда. Хитрість Фетіди викрив Одіссей, прибувши туди у вигляді торговця: переодягнений дівчиною Ахілл серед розкладених перед ним товарів одразу вибрав зброю.

561

174. Кілла, Хрісея — міста в Троаді, як і Скірос, знамениті культом Аполлона.

562

193. Клітемнестра — дружина Агамемнона.

563

233. Терсіт — грецький воїн під Троєю, відомий своїм потворним виглядом і зухвальством.

564

273. Акторід — Патрокл, найближчий друг Ахілла; поліг від руки Гектора.

565

324. Сімоент — притока Скамандра в Троаді.

566

356. Еант розумніший — тут — син Ойлея.

567

357. Син Андремона — Тоант, володар Етолії.

568

358. Ідоменей — володар о. Крит.

569

396. Квітом, що зріс… з ебалійської рани — йдеться про Гіакінта.

570

397. Букви… спільні… — на пелюстках гіацинта немовби помітні букви АІ, що нагадують вигук болю і початок імені Еанта (грецькою «Aias»).

571

399. Гіпсіпіла — дочка лемноського володаря Тоанта. Вона врятувала життя батькові, коли жінки Лемносу вбивали на острові всіх чоловіків.

572

401. Стріли тірінфські — Гераклові стріли, що були передані Філоктету.

573

410. Фебова жриця — Кассандра, дочка Пріама.

574

415. Астіамакс — син Гектора.

575

420. «Троє, прощай!» — Овідій наслідує мотиви й настрої спрямованої проти війни і насильства трагедії Евріпіда «Троянки».

576

425. Дуліхійці — воїни Улісса.

577

431. Полідор — наймолодший син Пріама.

578

429-438. Овідій резюмує пролог трагедії Евріпіда «Гекуба».

579

448. Поліксена — дочка Гекуби.

580

455. Неоптолем — син Ахілла.

581

554. Одріз — фракієць.

582

596. За дядька… — йдеться про Пріама.

583

620. Дімантіда — Гекуба.

584

625. Герой Кітерейський — Еней, син Венери (Кітереї) і Анхіса, батько Асканія.

585

628. Антандр — портове місто неподалік від Трої.

586

631. Край Аполлона — Делос.

587

678-679. До берегів, де почався рід їх… — йдеться про Італію, звідки, за переказом, походив Дардан, легендарний родоначальник троянців.

588

692. Дочки Оріона (див. прим. до 207 рядка VIII книги), щоб відвернути від Фів страшну засуху, заподіяли собі смерть.

589

708. До побережжя Авсонського… — тобто італійського.

590

709. Строфади — острови Іонійського моря.

591

710. Аелло — одна із трьох гарпій.

592

712. Нерітійські поля — йдеться про Ітаку, де була гора Неріт.

593

713. Амбракія — стародавнє місто в Епірі, на півночі Греції. За нього посперечались Феб, Діана і Геракл. Суддю, який висловився на користь Геракла, Феб обернув у скелю.

594

715. Актійського Феба… святиня — храм, побудований Августом на пам’ять про перемогу над Антонієм коло мису Акцій (31 р. до н. е.).

595

717. Хаонійська затока — затока в Хаонії, частині Епіру на західному узбережжі Греції.

596

719. Феаків поля — о. Коркіра (нині Корфу), який іноді ототожнюють з Гомеровою Схерією, де жили феакійці.

597

720. Бутрот — місто в Епірі, де троянський (фрігійський) віщун Гелен заснував нову Трою. Зустрівши там Енея, він провістив йому майбутнє.

598

729. Занклея (Занкла) — давніша назва міста Мессени на о. Сицилія.

599

749. Кратеїна доня — німфа, мати Скілли.

600

771. Птах не підвів… — Телем віщував із лету птахів.

601

789-869. Овідій віртуозно наслідує жанр буколік — пастуших пісень, родоначальником якого був грецький поет Теокріт (III ст. до н. е.), а його римським продовжувачем — Вергілій.

602

879. Сіметський юнак — Акід, чия мати була дочкою річкового бога Сімета.

603

968. Кірка — прекрасна німфа-чародійка, що переселилася з Колхіди на о. Еея поблизу Італії.

604

4. Евбеєць — Главк.

605

5. Регій — місто на півдні Італії напроти Мессени.

606

27. Батько… її видав… — бог сонця Геліос сповістив Вулкана про зраду Венери (див. книгу IV, рядок 170 і далі).

607

78. Жінка з Сідона — цариця Карфагену Дідона, що походила з фінікійського міста Сідона. Овідій скорочено викладає події, описані в IV книзі Вергілієвої «Енеїди».

608

83. Ерікс — гора і місто на о. Сицилія. Акест — друг Енея, виходець із Трої, що поселився в Сицилії.

609

88. Стерничий — Палінур, який, заснувши, потонув біля берегів Луканії.

610

89-90. Інаріма, Прохіта, Пітекузи (грец. «мавп’ячі острови») — острови біля побережжя Кампанії.

611

91. Керкопи — міфічні жителі Пітекуз, яких, за переказом, Юпітер обернув у мавп.

612

101. Укріплення Партенопейські — Неаполь.

613

102. Еоліда могилу… — йдеться про могилу троянського героя Місена, супутника Енея (див. «Енеїда», VI, 162 і далі).

614

104. Сівілла — жінка-пророчиця. Найвідомішою була Кумська Сівілла, що дожила до казкового віку, склавши, за переказом, «Сівіллині книги».

615

111. Поля Елісейські, Елісій — міфічна країна, де перебували після смерті обранці богів.

616

114. Юнона Авернська — Персефона.

617

117. Орк — підземне царство.

618

155. До Евбейського міста… — тобто до міста Кум, заснованого вихідцями з Евбеї.

619

157. Годувальниці ймення… — див. прим. до 443 рядка.

620

161. Ахеменід — грецький воїн, супутник Улісса (Одіссея).

621

180. Через оклик Улісса… — подано епізод з «Одіссеї» (IX книга, рядок 475 і далі).

622

223. Туське море — Тірренське море.

623

233-234. В місто… що його… Лам… заснував — йдеться про Телепіл, місто лестригонів, міфічного племені велетнів-людоїдів (див. «Одіссея», X, 81 і далі).

624

247. Заводі Кірки — мова про казковий о. Еея (див. «Одіссея», X, 135 і далі).

625

325. Ігрищ елідських… — йдеться про Олімпійські ігри (див. прим. до 679 рядка II книги).

626

326. Лацій — область у Центральній Італії.

627

328. Альбула — стародавня назва Тібру; Нумікій і Аніен (нині Аніо) — ріки в Лації; Альмон, Нар і Фарфар — притоки Тібру.

628

333. Дволикому Янусу… — опікун держави, староіталійський бог усякого початку Янус зображувався дволиким.

629

334. Венілія — староіталійська богиня, дружина Януса, мати німфи Каненс («співучої»).

630

335. Пік — син бога Сатурна, прадід Латина. Лаврентський — від назви міста Лаврент, що в Лації.

631

382. Титаніда, Титанія — тут — Кірка, дочка Сонця (Титана).

632

396. Лиш ім'я не змінилося… — «picus» з латини означає «дятел».

633

416. Тартеський — іспанський; від старовинного міста Тартес.

634

433. Камени — музи.

635

443. Каєта — годувальниця Енея, її ім’ям, за легендою, названо мис і місто в Лації, де вона була похована.

636

451. Турн — вождь рутулів у Лації; боровся з Енеєм за свою наречену — дочку Латина Лавінію.

637

452. Тірренія — Етрурія (нині Тоскана, Тосканія), край у Середній Італії, де селились етруски.

638

456. Евандр — міфічний владар Аркадії, області в центрі Пелопоннесу; згодом переселився до Італії.

639

457. Венул — посол Турна.

640

458. В місті його — йдеться про місто Аргіріпа, яке, за переказом, заснував Діомед в Апулії (Італія), переселившись туди після Троянської війни з рідної Арголіди.

641

461. Етолійський герой — Діомед; його батько, Тідей, був сином етолійського владаря Ойнея.

642

468. Діву… у діви… — тобто Кассандру — в Афіни-Паллади. Нарікський герой — Еант.

643

472. Кафарей — мис о. Евбея, де розбився, повертаючись із Трої, грецький флот.

644

478. Рану… пам'ятаючи — Діомед у розпалі бою поранив Венеру, що допомагала троянцям («Іліада», V, 330 і далі).

645

512. Ойнід — Діомед, внук Ойнея.

646

513. Певкетійський затон — затока в Апулії, області в південній Італії (в місцевості Певкетія).

647

535. Мати богів — Кібела; її вшановували на Іді, гірському пасмі поблизу Трої.

648

545. Астрея сини — вітри.

649

563. Нерітського днища… — йдеться про судно Улісса; від Неріта — гори на Ітаці.

650

564-565. Судно… почало кам'яніти — корабель володаря феаків Алкіноя, що посприяв Одіссеєві (Уліссові), з волі Посейдона (Нептуна) став скелею («Одіссея», XIII, 153 і далі).

651

573. Ардея (від лат. «чапля») — столиця рутулів.

652

584. Юл, Іул — син Енея Асканій, родоначальник дому Юліїв.

653

608. Люди Квіріна — римляни (Квірін — епітет Ромула, міфічного родоначальника римлян).

654

609-622. Альба — найдавніше місто в Лації. Перераховуються його володарі.

655

623-624. Гамадріади — німфи, опікуни дерев. Одна з них — Помона (від латинського «pomum» — плід).

656

640. Той, що злодіїв лякає… — бог Пріап, охоронець садів.

657

641. Вертумн — римський бог пір року, що мав здатність обертатися у різні істоти.

658

669-671. Згадуються найвродливіші жінки: Єлена, дружина Менелая; Гіпподамія, дружина Пірітоя і Пенелопа, дружина Улісса.

659

693. Ідалійка — Венера; від гірського пасма Ідалій на Кіпрі.

660

694. Рамнунтської діви — тобто Немесіди; від Рамнунта, міста в Аттіці з храмом цієї богині.

661

711. Геди (дослівно: «козенята») — дві зірки в сузір’ї Візниці, схід і захід яких сповіщав негоду.

662

712. В норіцькім вогні… — тобто в кузнях придунайської області Норіка, що славилась виготовленням якісної зброї.

663

759. Саламін — місто на о. Кіпр, засноване Тевкром, сином Теламона.

664

774. Палілії — свято на честь Палес, староіталійської богині, опікунки пастухів та отар.

665

776. Тарпея — римлянка, яка, за переказом, відкрила сабінянам доступ до римської фортеці; одначе самі ж сабіняни закидали її щитами.

666

778. Курів сини — тут ідеться про Кури (Курії), місто сабінян в Італії.

667

781. Іліад — Ромул, син Ілії (Реї Сільвії) і Марса.

668

801-802. Змішав тоді меч нечестивий тестя завзятого кров із гарячою крівцею зятя — йдеться про зіткнення сабінян і римлян; натяк на легендарне викрадення римськими юнаками сабінянок за часів Ромула.

669

828. Квірін — один з найдавніших італійських богів, згодом ідентифікований з Ромулом

670

3. Нума — другий після Ромула римський владар; вирізнявся мудрістю і справедливістю.

671

8. В місто ввійшов… — йдеться про Кротон, що на півдні Італії (див. далі, рядок 57).

672

12. Юпітера син — Геркулес.

673

13. До лакінійського берега… — тобто до Лацінія, мису біля Кротона.

674

21. Києносець — Геркулес, озброєний важкою палицею.

675

23. Есар — ріка поблизу Кротона.

676

50-53. Перераховуються місцевості на півдні Італії.

677

52. Япіг — син Дедала, оселився на півдні Італії і назвав край, де замешкав, Япігією.

678

60. Із Самосу муж — Піфагор.

679

147-148. Мило між зорі високі злинути… — повторюється думка Лукреція («Про природу речей», книга II, рядок 1 і далі) про насолоду відданого філософії споглядального життя.

680

161. Евфорбом я був… — за переказом, Піфагор вважав, що в нього переселилася душа загиблого від руки Менелая троянського героя Евфорба і на доказ цього впізнав його щит у храмі серед багатьох інших щитів (див. про це в Горація, «Оди», І, рядок 28).

681

229. Мілон — славетний атлет часів Піфагора.

682

232. Тіндара дочка — Єлена, дружина Менелая.

683

273-286. Перераховуються ріки Греції та Малої Азії.

684

285. Гіпаніс — Південний Буг.

685

287. Антісса — порт на о. Лесбос; за легендою — колись окрема країна, що внаслідок землетрусу з’єдналася з Лесбосом.

686

309. Аммон — давньоєгипетський бог, котрого зображали у вигляді барана. Біля храму цього бога було джерело, якому приписувались подані тут казкові властивості (див. також «Природу речей» Лукреція, книга VI, рядок 848 і далі).

687

311-312. В Атаманійську річку… — йдеться про Атаманію, область на півдні Епіру.

688

315. Кратіс і Сібаріс — ріки в південній Італії.

689

319. Салмакіда — джерело в Карії (країна в Малій Азії) поблизу міста Галікарнаса.

690

327. Буйних Претід… — тобто дочок Прета, брата Акрісія (див. прим. до 559 рядка III книги). За зневагу до Вакха були покарані божевіллям; вилікував їх Меламп, син Амітаона, віщун і лікар.

691

329. Лінкестійський — македонський; лінкести — плем'я в західній Македонії.

692

332. Феней — озеро в Аркадії біля однойменного міста.

693

356. Паллена — півострів і місто в Македонії; гіперборейський — розташований на далекій півночі.

694

387. Птиця Юнони — павич.

695

388. Юпітера птах — орел, який, за переказом, носив Юпітерову зброю — блискавки.

696

394. Амом — ароматична рослина, з якої виготовляли цінний бальзам.

697

411. Істота — тут — хамелеон.

698

447-448. Хто вийшов з роду Іула… — йдеться про Октавіана Августа.

699

462. Обід Фієста — Фієст, міфічний володар Аргоса, ворогував із своїм братом Атреєм. Одного разу Атрей пригостив Фієста м’ясом його убитих дітей.

700

489. Діану Орестову… — Орест, син Агамемнона і Клітемнестри, брат Іфігенїї, вбив свою матір і її коханця Егісфа, відомстивши їм за смерть батька. Переслідуваний богинями помсти, подався до Тавриди. Іфігенія врятувала його тут від принесення в жертву Діані (див. трагедію Евріпіда «Іфігенія в Тавриді»).

701

500. Дочка Пасіфаї — Федра (див. трагедію Евріпіда «Гіпполіт», а також трагедію Сенеки «Федра»).

702

547. Егерія — одна з Камен (муз), дружина римського царя Нуми.

703

552. Син Амазонки — Гіпполіт, син Тесея і цариці амазонок Гіпполіти.

704

582. Укріплення Лацію… — йдеться про Рим.

705

625. Залучив Короніда — мова про Ескулапа (Асклепія), сина Короніди й Аполлона.

706

702-717. Перераховуються міста й місцевості Італії і Греції. Гіппотада оселю… — тобто Ліпарські (Еолійські) острови біля північного побережжя Сицилії. Передгір’я Мінерви — мис поблизу Неаполя (Партенопеї). Місто Геракла — Геркуланум. Земля, де… вихованець пагорб насипав… — Каєта. Край Антіфата — Формії.

707

746. Цезар — Гай Юлій Цезар (100—44 рр. до н. е.), що після смерті начебто став зорею і був прийнятий у коло богів. Марс… тога… — тобто діяння воєнні та громадянські.

708

750. Нащадком своїм… — йдеться про Октавіана Августа, що після усиновлення став іменуватись Гаєм Юлієм Цезарем Октавіаном.

709

755. Юба — цар Нумідії (країни в північній Африці), переможений Юлієм Цезарем у 46 р. до н. е.

710

762. Мати Енея — Венера.

711

778. Понтифік — Цезар, якому було надано титул верховного жерця-понтифіка.

712

780. Сестри одвічні — богині долі, Парки.

713

823-828. Перераховано головні перемоги Октавіана Августа: в битві коло міста Мутіни (43 р. до н. е.) — над Антонієм; у битві коло македонського (ематійського) міста Філіпп (42 р. до н. е.) — над військами Брута і Кассія; у морській битві коло берегів Сицилії (36 р. до н. е.) — над Секстом Помпеєм; у морській битві коло Акцію (31 р. до н. е.) — над Антонієм і Клеопатрою (єгиптянкою). Каноп — місто в Єгипті. Фарсал — місто у Фессалії, де Юлій Цезар переміг Помпея в 48 р. до н. е.

714

838. Із старцем пілоським… — тобто з Нестором.

715

865. Веста — римська богиня домашнього вогнища, покровителька сім’ї і дому.