Імператор повені

Примечания

1

1648 р.

2

У 17-му столітті бра виглядало як коштовне настінне дзеркало з підсвічником. Останній іноді був елементом металевої рами бра.

3

Кабцан — гебрейський жебрак

4

Від латинського signifikantia. Кінський Каштан використовує це слово у тому ж значенні, що й св. Гієронім у перекладі Еклезіаста — «знаменне».

5

Exodus (лат.) — вихід. Це слово св. Гієронім застосовує у «Вульгаті» для перекладу назви другої книги Мойсеєвого П'ятикнижжя.

6

Вважати пристойним (лат.). Цитуючи Сенеку, Анемподест невиправдано використовує невизначену форму латинського дієслова.

7

Узагальнююча назва дорогих тканин 17-го ст.

8

Insurgentis (пізн. лат.) — повстанці.

9

Був приреченим на загибель… (лат.)

10

Хто оплакував брата, хто — родича, хто — батьків (лат.).

11

Кучманський шлях — одне з відгалужень Чорного шляху. Вів на Поділля від вехів'я Інгулу, перетинав Південний Буг і йшов у західному напрямку на місто Бар. Біля Тарнополя з'єднувався з Чорним шляхом.

12

Гра слів. Грецькою «Евростій» — здоровий, сильний, а «Еврос» — гнилий, пліснявий.

13

Сакович Касіян (бл. 1578–1647) — філософ, поет. Викладач і ректор Київської братської школи.

14

Байрам (турец.) — свято.

15

Сема (перс.) — священний медитативний танець суфіїв.

16

«Аркадія» у переносному значенні — «щасливий край».

17

Матня — 1) пастка для річкової риби у вигляді сачка; 2) звисаюча частина заправлених у чоботи штанів (галіфе, шароварів).

18

Inermus (лат.) — беззахисне.

19

Perdensus (лат.) — дуже щільні.

20

Explico (лат.) — темне, незрозуміле.

21

Carmen infame (лат.) — магічна формула.

22

«Кассандра, котрій тевкри не йняли віри…»

23

Ґемони — від латинського «gemo» — ревіти, верещати. Демонічні потвори зі страхітливим голосом.

24

Мушкетон — мушкет з короткою люфою, предтеча сучасного пістолета.

25

Praeparationis (лат.) — приготування.

26

Laeticulosus (лат.) — превеселі.

27

Amatori (лат.) — приворотні збуджуючі зілля.

28

Куфа (турец.) — міра рідини у 40 відер.

29

Адаміти — загальна назва для квазіхристиянських сект, що проповідують ритуальну розпусту.

30

Мається на увазі похід короля Штефана Баторія на Москву у 1581–1582 роках, головною подією якого була п'ятимісячна облога Пскова.

31

Amentia (лат.) — те саме, що й «амок», божевільна хтива пристрасть.

32

Sanctio foederis (лат.) — договірна умова. Термін вперше використано у захисних промовах Цицерона.

33

Prohibitio (лат.) — заборона.

34

Близько півтора центнера.

35

Від імені грецького божка Пріапа, сина Вакха й Афродіти, якого зображали у вигляді величезного фалоса.

36

Мартихор — у середньовічному бестіарії виглядав як велетенський хижий червоний лев з людським обличчям й шаблеподібними іклами.

37

«Ні рости, ні існувати по смерті не можуть» (лат.).

38

Desert (франц.) — десерт, завершальна страва.

39

Petit beurre (франц.) — сухе печиво.

40

Perelegantes (лат.) — вишукана.

41

Солітер — діамант видатного розміру.

42

Macellinus (лат.) — різник. Прізвисько, яке римляни дали імператорові Опілію Макринові за його кровожерливість.

43

Оттоманська Порта — у 17-му ст. так офіційно назвалась Турецька держава.

44

Лушпак має на увазі князя Єремію Вишневецького, воєводу Руського, воєначальника Речі Посполитої.

45

Paganis (лат.) — селяни.

46

Перемітка (або ж «намітка») — головний убір: довге полотнище у формі рушника з тканим або вишитим орнаментом, яке носили поверх очіпка.

47

Aggressor (лат.) — розбійник.

48

Velarium (лат.) — тент.

49

Pantodape historia (лат.) — змішана історія.

50

В античну добу та у часи Середньовіччя гімнософістами називали індійських факірів (йогів) і всіх, хто практикував ритуали Ведійської релігії. Вважалося, що ведична мудрість (софія) формалізована лише у формі ритуальних пісень (гімнів).

51

Semata lygra (грец.) — погибельні письмена, які давньогрецький герой Белерофонт, за проханням царя Пройта, приніс Іобатові. Сам герой уникнув смерті лише завдяки тому, що не прагнув прочитати текст послання.

52

Destinata (лат.) — слово має подвійне значення: 1) намір, план; 2) наречена.

53

Паралізовувати, притлумлювати (лат.).

54

Шляхетний чоловіче! (лат).

55

Маються на увазі «Четьї Мінеї» — церковні місяцеслови, або ж «Житія святих».

56

Гумори — згідно з уявленнями середньовічної медицини і згідно з ученням давньогрецького лікаря Галена у тілі людини перемішувалися у різних пропорціях чотири гумори: флегма, кров, чорна жовч і жовта жовч.

57

Майстер-опудальник

58

Ватуста Діонізій (1579—?) — відомий у 20—30-х роках 17-го ст. географ-шарлатан. Заробляв на життя, гастролюючи Європою з лекціями про фантастичні африканські країни Урмію і Парезонію, де нібито побував і де бачив кіноскефалів, блемій, антропофагів та інших міфічних істот. Лекції Ватусти користувалися успіхом і супроводжувалися демонстраціями волохатої жінки і кісток «допотопних бегемотів».

59

Фестематика — псевдонаука, котру сповідував доктор Біцілліні, персонаж сатиричного роману «Пригоди чарівної Вальтрани в Імперії Брехунів та у Вкраденому Королівстві», авторство якого приписують Олександрові Глюммеру (1492—1561), письменникові, шахістові, метафізикові, торговцеві заспиртованими рептиліями, котрий у 1531—1533 pp. був резидентом Римської курії у Касабланці.

60

Павук гігантський (лат.).

61

Цапрак (за іншою версією — Цамблак) Ян Модестіан (1588—1654) — автор еротичних п'єс, постановник перформенсів та інсценізацій, родом з Констанци. Переслідувався Зальцбурзьким архієпископом Бриттером фон Файндберґом, звинувачувався у педофілії, чаклунстві, публічних непристойностях, організації лотереї та сповідуванні заборонених інквізицією доктрин розенкрейцерів і «Веселої Науки». Одинадцять років провів у в'язницях за вироком Імперського Трибуналу. У 1623 році інсталював у родовому замку Ракоці еротичну п'єсу «Порнай», де вперше в історії європейського театру було публічно показано лесбійський акт Сафо та Мнасідіки. Сафо у цій виставі грала співачка і танцюристка Марія Ватаді, коханка (послідовно) князя Дьйордя Ракоці, імперського генералісимуса Валанштайна і конфідентки Людовіка Тринадцятого віконтеси Одилії делла Ґреві де Монфор, Мнасідіку — дочка єресіарха Шломо Мартінеса Роземілія Мартінес-Нагаєцька.

62

Тератологія (грец.) — наука про чудовиськ.

63

Звичайна мантикора (лат.).

64

Ротонда — центрична будівля або представницька зала, кругла в плані, часто завершена куполом.

65

Монетарій — шкіряний пояс з таємним пазом для монет.

66

Аврус — інша назва золотого цехина.

67

Бар — до 1648 року це місто вважалося найбільш неприступною фортецею на сході Речі Посполитої. 21 липня 1648 року козацьке військо під проводом полковника Максима Кривоноса підійшло до Барської цитаделі, а 25 липня її було взято штурмом.

68

Despoliatoris (лат.) — дослівно: «ті, що роздягають догола», себто — розбійники.

69

Перед людьми (лат.).

70

Трактат італійського філософа Марсіліо Фічіно (1433—1499), присвячений натурфілософії та астрології.

71

Слово «характерник» у лексиконі українців 17-го ст. означало приблизно те саме, що тепер «екстрасенс».

72

Індикт — проміжок часу у 15 років. У Візантійській імперії індиктами називалися проміжки між щоп'ятнадцятирічними переписами платників податків.

73

Астролябія — астрономічний прилад, що широко застосовувався моряками до винайдення секстанта. Винайдена Гіппархом. У 17-му ст. астролябією називали планісферичну конструкцію, яка моделювала небесну сферу.

74

Генітура — так у 17-му ст. називали персональний гороскоп. Виглядала як астрологічна карта з передбаченням майбутніх подій.

75

Додаток до рішень співзасновників громади (лат.), себто нормативна база певного самоуправління.

76

Карта зоряного неба на момент народження індивіда.

77

Антиква (лат.) — найперший, застосований ще у давньоримській епіграфіці, латинський шрифт.

78

Ринва, стічний жолоб (лат.).

79

15 липня за новим стилем.

80

Урочисто, широко (італ.).

81

Високі (вище колін) військові чоботи 17—18 ст.

82

Рушниці 17-го ст. мали курковий механізм, подібний до механізму сучасних запальничок: зубчасте колесо вибивало іскру з притиснутого пружиною шматка піріту на пороховий лоток.

83

«Удвічі тому…» (лат.) — початок вдячної молитви.

84

Церковне покарання.

85

Ряса ще не робить ченцем (лат.).

86

Сільська парафія.

87

Всі помиляються, окрім Ґалена (латинський афоризм).

88

Найкращий медіум (посередник) (лат.).

89

3 корінням та гілками (лат.).

90

Пернач (шестопер) — вид булави. На Україні в 17—18 ст. головний атрибут полковницької влади

91

Покон — звичай.

92

Мавераннахр — Східний Туркестан.

93

Угорськими золотими та португалами у 16—17 ст. називали коштовні золоті монети вартістю відповідно 5 та 10 дукатів, котрі використовувалися переважно у банківських операціях, а в Східній Європі — в якості нагород. Іноді нашивалися на одяг замість медалей.

94

Приблуда використовує спотворене німецьке слово «die Puppe» — лялька.

95

У часи античності та Середньовіччя Ріфейськими горами книжники називали Уральський хребет.

96

Святий Олексій Людина Божа прославлений Церквою (30 березня — Теплого Олекси).

97

Тут місце — тут стрибок (лат.).

98

На підставі факту (лат.).

99

Заборонено! (італ.).

100

Тому там немає мистецтва (польс.).

101

Зенобія (Бат-Зеббаї, Зеновія) — дружина римського намісника Сходу Одената, а після його загибелі — цариця Пальміри, володарка Сирії та Єгипту у 267—272 pp. і співправителька свого неповнолітнього сина Вабаллата. Відзначалася небуденною вродою, знанням філософії і політичною рішучістю. Покровителька славетного вченого Кассія Лонгина. У 271 році вступила у боротьбу з римським імператором Авреліаном за панування над східними провінціями Імперії. Після поразки була захоплена у полон і проведена у золотих ланцюгах вулицями Риму під час тріумфу Авреліана у 274 р.

102

Про мертвих — правду! (лат.).

103

Золоті орли на військових чоботах-каліґах з часів імператора Септимія Севера були знаками найвищої влади у Римі, себто зримим упроявленням титулів Августа, Домінуса та Принцепса Римського Сенату.

104

Мезокфоріс — грецька назва купецького кварталу Пальміри.

105

Забдай (або Забд) — один з найкращих полководців Одената і Зенобії.

106

«Дух Божественої сили» (лат.) — так Горацій у «Сатирах» називає поетичне натхнення.

107

Ламашту — аккадський демон дитячих хвороб (з кінця 2 тис. до н.е.). Зображався у вигляді жінки з лев'ячою головою, що годує грудьми свиню і собаку. Її атрибутами були гребінь, веретено і дзеркало. У часи Зенобії ототожнювалась з Ламією грецької міфології й не мала державного культу в східних провінціях Імперії.

108

Кібела (Рея, Ідейська Мати) — богиня елліністичного сирійського і грецького пантеонів.

109

Корибанти — жерці оргіастичного культу Кібели.

110

Біля священного джерела Ефка знаходився найвідоміший Пальмірський оракул, у котрого довідувалися щодо призначень магістраторів.

111

Не рухай моїх кругів (лат.).

112

Ганебна справа — знущатися над нещасливими! (лат.).

113

Бридке і жахливе чудисько! (лат.).

114

Приміщення для натирання тіла олією та пахощами.