У малого ведмежатка
Ані мами, ані татка,
Ані братика й сестрички —
Тільки хатка невеличка.
І коли надходить нічка,
Ведмежатко плаче трішки,
Бо сумна у нього хатка —
Ані мами, ані татка.
За вікном летять сніжинки,
Прикрашаючи ялинки,
І кружляють у танку —
Ліс в пухнастому вінку.
Раптом чує ведмежатко:
Хтось там стукає у хатку.
Може, зайчик, може, мишка?
І мале сповзає з ліжка.
До дверей біжить швиденько.
Хто співає так гарненько?
То хлоп’ята і дівчатка
З колядою біля хатки.
Дітлахи, знай, не дармують —
Вже ведмедика годують.
В них смаколиків торбинка
І красунечка-ялинка.
У торбинці є горішки,
Пампушки і сиру трішки.
Ще й у горщику медок —
Подарунок від бджілок.
А ялинка-веселинка,
Як граційна балеринка,
У святковому вбранні —
Молода на виданні.
Порцелянові свічки
Прикрашають гілочки,
А з вершечка, як годиться,
Сяє золота зірниця.
Що ж, прийшла пора прощатись.
Стало ведмежа питатись:
«Ви мандруєте багато —
Чи стрічали маму й тата?»
Заглядає в темне небо:
«Може, там шукати треба?
Он ведмедиця блукає —
І Велика, і Мала є».
Ні, маленьке ведмежатко,
То не мама і не татко.
То лише далека зірка.
Але бачили у цирку
Ми ведмедиків не раз.
Може, там вони якраз?
І якщо спитати, може,
Нам у цирку допоможуть.
От вони усі разом
Із ведмедиком гуртом
На санчата примостились —
І до міста покотились.
Ось і цирк! Горять вогні.
В залі повно дітлашні!
Друзі в чергу чемно стали,
Щоб потрапити до зали.
Ліхтарі горять яскраві,
Зазвучали труби браві,
Барабани гатять гучно,
Що ж, нікому тут не скучно!
У малят палають лиця,
Геть розширились зіниці.
Ведмежатко каже стиха:
«Чи не буде часом лиха?»
На арені звірям тісно,
Всі вони артисти, звісно.
Поні, тигри, левенята —
Та не видно мами й тата.
Ось мелодія печальна —
Ця історія повчальна.
Оплески звучать розкішно —
Йде Ведмедиця неспішно.
Музика гучніш лунає,
А вона когось шукає.
Наче в танці, ходить плавно,
Дуже вправно, дуже славно,
Та в очах її неспокій —
Ось взялась вона у боки
І поглянула з арени.
Ведмежа — мерщій на сцену.
До ведмедиці гукає:
«Мамочко, я Вас шукаю!
Повертайся разом з татом,
Бо без вас — холодна хата».
Ну їх, ваші заробітки,
Хай веселі будуть дітки!
У різдвяне світле свято
Хай не плачуть оченята.
Хай радіють до нестями,
Й дітлахи, і тата й мами.
Хай дарує Бог тепло
В кожну хатку чи кубло.
Звеселилось ведмежатко:
В рідній хаті — мама й татко.
Мріють, пестять і любують,
Радісно Різдво святкують.
Завітайте до них, друзі, —
Знають їх в усій окрузі.
Тепло й затишно у хаті,
Почастують, чим багаті.
Сяє Зіронька-зірниця.
В теплій хаті гарно спиться.
Коли поруч мама й татко,
Дуже добре ведмежатку.