Олекса Довбуш. Оповідання

Словничок діалектних слів

Абецадло — абетка.

Анджіміри — інженери-землеміри.

Апрегендовані — виправдані.

Бай — забава, набуток, гуляння.

Бартка — сокирка на довгій ручці.

Басарунок — подарунок.

Безпечитися — покладатися, довірятися.

Бер — кладка, місток.

Берфела — деталь до верклюги — пристрою для підвішування казана над вогнем.

Бийно — небезпечно.

Біглий — тямущий, досвідчений.

Біх — бог.

Блахманові (титули) — фальшиві титули.

Бовгар — пастух рогатої худоби.

Богданка — суджена дівчина.

Бот ей — колиба, вівчарська оселя на полонині; отара овець.

Брика — панський повіз, бричка.

Брев — булла.

Брич — бритва.

Будз — овечий сир.

Вакувати — пустувати, бути без нагляду.

Валансатися — волочитися, бродити.

Варуватися — сперечатися, бути обачним.

Вибракувати — вибрати.

Видев — мабуть, очевидно.

Витах — відтак, згодом, потім.

Витиг рафія — фотографія.

Вйтам — звідтіль.

Віблєк — колода.

Відвічальний — відповідальний.

Вїно — посаг, майно.

Взмянка — згадка.

Вімикати — виривати, витягати.

Вітліша (вутліша) — гірша.

Віхапати — виловити, спіймати.

Віхтувати — годувати, частувати.

Вішту деровувати — видумувати, вигадувати, робити.

Вогорити — говорити.

Возний — судовий виконавець, служка.

Вориння — огорожа.

Ворих — ворог.

Гавра — печера.

Гатаман — отаман.

Гачуга — висока смерека.

Гершт — вичаток.

Гити (червоні) — гуцульський одяг.

Гляба — тяжко.

Головиця — джерело.

Грасувати — бродити.

Грідушки — прикраси.

Гроза — погроза.

Грунь — хребет, верх гори.

Гугля — верхній одяг у гуцулів.

Дванацік — дванадцять.

Дзерівний (котел) — котел на сироватку.

Дзєкан — священик.

Дисько — достеменно, точно.

Дисперація — важкий душевний стан.

Ділевщина — розподіл.

Дєра — дірка.

Доли — низини.

Доліський — долішній.

Дубелтово — подвійно.

Думку вати — думати, гадати.

Дуфайти — надіятися.

Єлов'єчє — ялівка.

Єнчі — інші.

Живний (понеділок) — страсний (понеділок).

Жереп — низькі дикоростучі зарослі.

Жомнєрка — військова служба.

Завзєкіськ — затятість.

Зайдей — зайда, пришелець.

Заліжка — заклад.

Зара — зараз, негайно.

Загірєни — загіряни, мешканці Закарпаття.

Застайка — курінь на полонині.

Збізувати — змогти.

Знестися — сконтактуватися, увійти в стосунки.

Ізвір — лісова хаща.

Ізрикнута — сказати.

Кант — все.

Каринієри — карабінери.

Кєчера (кичера) — верх гори.

Кіко — скільки.

Кєпько — тяжко.

Клака — толока, гуртова робота.

Конєшність — скупість.

Креминар — тюрма, в'язниця.

Кресцитива — зростання.

Криївка — схованка.

Кристєни (хрискєни) — християни.

Кріль — король.

Кріс (від кресати) — рушниця.

Кульчики — сережки.

Кумбук — дерево, у якого зрубаний вершок і воно росте вшир.

Курмей — мотузка, шнур.

Кутюга — собака.

Лавник — член міського суду.

Лагідка — ласка.

Лєнка — непотріб, нероба, пан, ледащо.

Ликати — ковтати.

Ликє — летять.

Лудіння — одяг.

Любас — коханець.

Любаска — коханка.

Люфт — повітря.

Май-мой — багато.

Маковієве пушєнє — релігійний піст.

Маржина — худоба.

Мерза — погань.

Мітєнник — господар, який дає вівці на випас.

Мужнє (віно) — майно мужа.

Навкємитиси — надокучити, надоїсти.

Надіжка — надія.

Недодатній — не плюсовий.

Неповодження — невдачі.

Несвойсько — не по-своєму.

Нич — нічого.

Ні — мене.

Ннина — днина.

Носитися (по-мадярськи) — одягатися (по-мадярськи).

Нумер — номер.

Обиватель — громадянин.

Обиздритися — озирнутися.

Обляти — обливати.

Одідичення — спадщина.

Омент — момент, хвилина.

Омкно — ніяково.

Опилий — підпилий.

Оструб — дерев'яна стіна будинку.

Паска — пасха, святочний великодній білий хліб.

Паськунний — поганий, недобрий.

Паювати — ділитися.

Петент — прохач, відвідувач.

Первий (брат) — двоюрідний.

Перечний — перший.

Пизно — пізно.

Пизьма — гнів, обурення, злоба.

Підникнути — підрости.

Піхотов — пішки.

Плай — гірська стежка.

Платина — хустина.

Плебанія — садиба священика.

Плови — великі раптові дощі, повінь.

Подлуг — згідно з…

Подря — поміст, перекладина в хліві.

Позатиллю — ззаду, з другого боку.

Покі — спокій.

Покладки — яйця.

Покревенство — близькість, споріднення.

Полиб'є — діжка.

Поправка — знак, вказівка.

Порєнний — гречний, слухняний.

Попукати — потріскати.

Порєкло (порекло) — ім'я.

Презес (суду) — голова (суду).

Преці — адже ж.

Прокуратор — суддя.

Пструт — форель.

Пудна — страшна.

Путина — посуд для молока.

Райця — радник.

Рапавка — жаба.

Реваш — рахунок удоїв, зарубаних на дереві.

Рекламація — оскарження, протест.

Ремінь — тут черес.

Рихтик — справді, дійсно.

Ровта — ватага.

Серен — замерзлий сніг.

Сигла — густий, темний ліс з найвищих дерев.

Сировиця — солона вода.

Сительний — повний.

Сідець — крісло.

Скутки — наслідки.

Скутечніше — певніше.

Слішний — гарний.

Смотрити — пробувати, щупати.

Спіжарня — комора.

Спуза — саджа.

Спузар — пастух на полонині, який доглядає за вогнем у колибі, щоби не згасав.

Срімний — срібний.

Становчість — рішучість.

Стокмитися — домовитися, дійти згоди.

Струнка — місце в кошарі, де доять овець і кіз.

Суточки — вузенькі дороги в горах, обгороджені воринням.

Ступнево — поступово.

Тарниця — сідло.

Текнути (тикнути) — торкнутися.

Терх — вантаж, вага.

Тимой (тимунь) — тому.

Тинфа — спантеличення.

Ті — тобі.

Тілих — келих, чаша.

Тіцько — стільки.

Трафєлоси — траплялося.

Трафєтися — траплятися, ставатися.

Трафунок — пригода.

Туршуки — кущі, молоді ліси.

Угри — угорці.

Умпет (імпет) — запал, шаленість.

Узніт — візьміть.

Укий — вчений.

Укутатися — впоратися.

Уорщина — Угорщина.

Усари — гусари.

Успосібнення — вдача.

Фактор — посередник.

Фала бу — хвала Богу.

Фестунок — замок, фортеця.

Фист — дуже.

Фол — грубий прийом у грі.

Флекев — парубок.

Флоєра — сопілка.

Франца — хвороба.

Футкий — швидкий, спритний.

Хавка — рот.

Хитар — межа.

Хирбет — хребет.

Цара — долина.

Чин — діло.

Чєгір — чагарник.

Чєлідина — жінка.

Чепіль — ножик.

Шандармерія — жандармерія, поліція.

Шєськє — щастя.

Шляку вати — перетнути, загородити шляхи, взяти в облогу.

Шпихлір — комора.

Штивний — стрункий, прямий.

Штука — мистецтво.

Юнацій — юнак, хлопець-молодець.