Латинські єпископи і духовенство (латин.).
Латинського обряду (латин.).
Вільне виконання свого грецького обряду (латин.).
Не перешкоджало добру королівства і католицької церкви в Польщі (латин.).
Скасувати (латин.).
Єсьмо однакові діти одної матері — католицької церкви (латин.).
Даючи перевагу латинникам (латин.).
Грецько-уніатський обряд… утискувати —… від Бога дану поразку… (Латин.)
Нема Русі (України), тільки Польща і Москва (Росія) (пол.).
Зазнаємо утисків з боку католиків (латин.).
Допомоги від переслідування (латин.).
І так далі (латин.).
Знатна людина королівська (латин.).
Вроджений, шляхетний (пол.).
Куполами і куполочками (пол.).
Стоять тумани.
Це був батько поета Карпінського, автора популярної в Польщі пісеньки (Приміт. авт.).
Чистить (пол.)
Дійсна фраза, сказана Довбушем, коли він прийшов до пана Злотніцького 4 мая 1744 року. Збереглася відомість про цю всю подію в записках львівських бернардирів. (Приміт. авт.).
Вони тепер слабі і немічні (чеськ.).
Автентична фраза. Усю цю подію описав потім сам оцей «хлопчик», а пізніше поет Францішек Карпінський у своїй автобіографії. (Приміт. авт.).
Пістинь — село між Коломиєю й Косовом. (приміт. авт.).
Автентичний факт; записано в польських судових протоколах. (Приміт. авт.).
Хто так жорстоко замучив достойного пана Золотницького (пол.).
Історичний факт. (Приміт. авт.).
Чудово! (Фр.)
Латинники — українські селяни римо-католицького обряду. їх поляки силоміць зараховували до поляків. (Приміт. авт.).
«Читальня» (пол.).
Каси взаємодопомоги системи Райфазена. (Приміт. авт.).
Старшина сільський. (Приміт. авт.).
Двір — це не тільки дім, оселя поміщика, а це громадське поняття, навіть юридична особа. (Приміт. авт.).
Оскаржень.
До будинку волості, чи, як тепер, сільради. (Приміт. авт.).
«Половина курника!» — початок дитячої
Назви партій реакційно-шовіністинних польських. (Приміт. авт.).
Стану власників (пол.).
У Познані позбавлений землі поляк Drzymata справив собі віз, мов Діоген бочку, і жив там із сім'єю. З того часу woz Drzymafy став символом. (Приміт. авт.).
Західної, польської частини Галичини. (Приміт. авт.).
У Кракові на дзвіниці одної з найбільших польських святинь (Kosciol' Marjacki) кожну годину з давніх-давен виходить трубач і на чотири сторони світу трубить hejnai". (Приміт. авт.).
Ще не загинула Польща (перші слова польського національного гімну). (Приміт. авт.).
Голий суп (нім).
Одне з передмість Львова. (Приміт. авт.).
Всякий виступ українців поляки пояснювали німецькою інтригою, «прусськими марками» (Приміт. авт.).
«Wiek Nowy» — тодішня бульварна львівська газетка. (Приміт. авт.).
Льос — лотерейний білет. В Австрії дуже поширені були свого часу виграшні лотереї. (Приміт. авт.).
Краєві (пол.).
Реакційна львівська газета тих часів, щось схоже на російське «Новое время». (Приміт. авт.).
Тобто акту Січинського. Пам'ятаю, що пишучи цю річ, я думав при переписуванні набіло дослівно переписати обіг суду над Січинським — для паралелізму. (Приміт. авт.).
І коли той негідник, так милостиво прийнятий вічної пам'яті великим покійником (пол.).
Вбивця австрійської імператриці. (Приміт. авт.).
Старинный вертеп, релігійне представлення; а тепер цим іменем називається кожний балаганно-офіційний урочистий виступ. (Приміт. авт.).
Щось подібне до «Союза русского народа». (Приміт. авт.).
Заклад для божевільних у Львові. (Приміт. авт.).
Модна цукерня львівська. (Приміт. авт.).
Криворівнянський пан (пол.).
Землеміри.
У тюрмі.
Справді.
Фотографія.
Ззаду.
Діжка (від «полібечок»).
Очевидно, требник (церковна книжечка).
Пробую.
Достеменно, точно.
Виставив подвійну варту.
Дуже. В долах.
Жандармерія.
Гусари чи карабінери.
Сережки.
Як настановлено ревізорів, які стерегли, щоб ніхто не займався контрабандною торгівлею тютюну.
Котел на сироватку.
Повітря (нім).
Принади (пол.).
«Моя автобіографія», у вид.: Гнат Хоткевич. Твори. — 1928.— X., Рух»— Т. Г. Далі цитати з цього джерела наводимо без посилань на нього.
ЦДІА УРСР у Львові.—Ф. 688.—Оп. І.—Сп. 287.—В. 19
Іван Франко. З останніх десятиліть XIX в. // Літературно-науковий вісник. — 1901.— Т IX. — С. 118.
Вперше опублікував С. Пінчук в журн. «Жовтень». — 1969.— № 1.—С. 67–84.
ЦДІА УРСР у Львові.—Ф. 688.—Оп.І. —Сп. 287.
Сірак І. Знову про Довбуша. — Жовтень. — 1968.— № 4.— С. 146.