Примечания

1

Колаксай – цар-сонце (скіф.).

2

Арпоксай – владика, повелитель вод (скіф.).

3

Наприкінці II – на початку І тисячоліття до н. є. Північне Причорномор'я населяли найдавніші з відомих під власною назвою племен – кіммерійці. За Геродотом скіфи жили в Середній Азії, їх потіснили массагети – одне з найсильніших скіфських племен, і вони, прибувши в Північне Причорномор'я, захопили кіммерійські землі. Сталося те, якщо вірити письмовим джерелам, у VII ст. до н. є.

4

Саями називали себе царські скіфи (давньопер.).

5

Як свідчить історик Страбон, скіфи називали себе сколотами. Слово ж «скіф» означає «блукач», «вічний мандрівник».

6

Гіппемологи – букв, ті, що доять кобил, назва одного із скіфських племен.

7

Кожний скіфський рід чи плем'я мали бойові кличі, по яких воїни впізнавали своїх.

8

Горгона – жіноче чудовисько, погляд якого всіх, хто дивився на неї, перетворювала в камінь (грец.).

9

Мегера – уособлення гніву і мстивості, зображувалась жахливою жінкою із зміями замість волосся (грец.).

10

Ламія – фантастичне чудовисько, що пожирає дітей і живиться їхньою кров'ю. Ламією лякали дітей (грец.).

11

Понтус Еуксінос, Понт Евксінський, тобто Гостинне море (грец.) – Чорне море.

12

Сауран – швидкий, невтомний світло-рудий кінь із темною смугою вздовж хребта, котрий, як гадали кочовики, походить від дикого коня.

13

Земля Герр (як і річка Герр) – як гадають деякі вчені, нинішня р. Молочна, над правим берегом якої і нині височать стародавні кургани.

14

Хоча ритуал очищення і мав релігійний відтінок, але це була швидше всього своєрідна скіфська лазня, адже з водою в степах завжди було скрутно.

15

Ахат – супутник і товариш Енея, в переносному значенні Ахат – вірний товариш і супутник.

16

Лімос – голод

17

Доблос – раб (грец.).

18

Ананке (Ананка) – необхідність. Богиня, що уособлює неминучість (грец.).

19

Село Парутине, котре виникло на території північної частини ольвійського некрополя.

Загрузка...