1

Смолич Ю. Твори: У 8-ми т.— К-, 1986.— Т. 7.—*

С. 600—601.

2

Білецький О. Зібр. праць: У 5-ти т.— К., 1966.—Т. 5.—С. 606.

3

Франко /. Зібр. творів: У 50-ти т. — К., 1982. — Т. 35. — С. 108,

4

Юноша В. Поет чарів ночі // Вир революції.— Катеринослав, 1921. — С. 97.

5

Доленго М. Трагедія непотрібної трагічності // Червоний шлях. —- 1924. — № 4-5. —С. 265.

6

Шляхи розвитку сучасної літератури: Диспут 24 травня 1925 року. — К., 1925. — С. 36.

7

Там же. — С. 37.

8

Там же. — С. 38.

9

Історія української літератури: У 8-ми т. — К., 1970. — Т. 6.

— С. 293.

10

Там же.

11

Центральний Державний музей-архів літератури і мистецтва УРСР, ф. 107, од. зб. 11, арк. 27.

12

Див.: Бачинский Н. П., Сергиенко А. А. Эммануил Ионович Квиринг. — К., 1989. — С. 88.

13

Тепер И. (Гордеев). Махно. — К.» 1924. — С. 35.

14

Червоний шлях.— 1923.—№ 2. — С. 308.

15

Якубовський Ф. Силуети сучасних українських письменників.— К, 1928. -С. 45.

16

Сталін Й, Твори. — Т. 8. — С. 152.

17

Конквест Р. Жнива скорботи: Радянська колективізація і терор голодом. — Цит. за: Дніпро. — 1990. — № 1. — С. 81.

18

Ахматов Л. За радянську літературу// Червоний шлях.— 1930. — № 4. —С. 152.

19

10 Савченко Я. Проблеми культурної революції і українська радянська література 11 Пролетарська правда.— 1928.— 20 черв.

20

П-ко С. [Без заг.] — Службовець.—1929.—№ 35—36.— С. 24*

21

Червоний шлях. — 1930. — № 11—12. — С. 136.

22

Колесник П. Валеріян Підмогильний. — Харків, 1931. — С. 6,

23

Життя й революція. — 1932. — № 4. — С. 83.

24

Там же. — С. 89,

25

Гельвецій /(. Про людину, її розумові здібності та її виховання.—Харків. 1932. —С. 123, 124, 309.

26

Центральний Державний архів-музей літератури і мистецтва УРСР, ф. 107, од. зб. 11, арк. 5.

27

21 Підмогильний В. Невеличка драма: Роман, повісті. — Дні

пропетровськ, 1990. — С. 322.

28

Кулик І. Про одну творчу нараду// Радянська література.— 1934. — № 5. — С. 166.

29

ЦДАМЛМ — Ф. 107. —Од. зб. 11. —Арк. 14, 11—12.

30

ЦДАМЛМ.-Ф. 107. —Од. зб. 19.-Арк. 1.

31

Див. докладніше: Коли загинув Валер’ян Підмогильний?// Україна. — 1989. — № 43.— С. 10—11.

32

Шевчук В. У світі прози Валер’яна Підмогильного // Підмо< гильний В. Місто: Роман, оповідання.—К-* 1989, — С, 13.

33

Шукайте жінкуі (франц.)Ред.

34

— Ін’єкція кокаїну... корінь іпекакуани... настойка горицвіту весняного... (лат.)Ред.

35

— Настойка строфанту, настій... (лат.)Ред.

36

Я мислю, отже, існую... (лат.)Ред.

37

Панове, дамський танок! (франц.)Ред.

38

Дами — праворуч, панове — ліворучі (франц.)Ред.

39

Добрий тон (франц.).Ред.

40

«Спіши повільно» (нім.), «Спіши повільно» (лат.).Ред.

41

Будемо йти! (польськ.) — Ред.

42

Пан ніколи не пошкодує, що він у спілці з поляком (польськ.),Ред*

43

Запевняю пана, що Європа ніколи не дозволить (польськ.).

Ред.

44

О, Європа! (польськ.)Ред.

45

Чудова пісня... Надзвичайне виконання... (польськ.)Ред.

46

У першодруці пропущено рядок тексту.— Ред.

47

Потішний (франц.). — Ред.

48

Сестрами (нім.).Ред.

49

Для людини (лат.).Ред.

50

Неодмінною умовою (лат.).Ред«

51

«Діалоги», «Про передбачення» (лат.).Ред.

52

Вищого світу, еліти (франц.).Ред.

53

Орудний дорадчий (лат.) —- відмінок латинської мови, який в українській мові не існує. — Ред.

54

Подружнє життя втрьох (франц.).Ред.

55

Доведена до безглуздя (лат.).Ред.

56

Епіграф (лат.).Ред.

57

Ви — німкеня? (нім.)Ред.

58

Я питаю, чи Ви — німкеня?.. У Вас німецька вимова (нім.).Ред.

59

Так, так, я — німкеня, цілком правильно... Мій батько приїхав сюди механіком і тут помер... Заходьте, будь ласка, чим я можу прислужитися? (нім.) —- Ред.

60

Я шукаю родича, і мені дали цю адресу... Жилянська, 42 (нім.).Ред.

61

Гарна, добра дівчина, шкода лише, що стрижена! (нім.).—

Ред:

62

Ох, який статечний чоловік, дуже елегантний і гарний! (нім.)Ред.

63

Це небезпечно для дівчини, в якої немає батьків, і взагалі це до добра не доведе... (нім.)Ред.

64

Найлюб’язнішою жінкою з усіх, яких вона знала будь кола (нім.)Ред.

65

Діїзопько, красунечко, віддайся за мене... (нім.)Ред.

66

Йдеться про письменника В. Поліщука і його автобіографічний нарис «Дороги моїх днів» (1925 р.).— Ред.

67

Не треба бентежитись, що філософ говорить про кохання, а псет — про статний акт. Тут позначалася не різниця розумінь, а різниця діб, коли наші авторитети жили.

68

Йдеться про письменника О. Слісаренка.— Ред.

69

Йдеться про письменника М. Хвильового і його роман «Іраї-да». — Ред.

Загрузка...