Смолич Ю. Твори: У 8-ми т.— К-, 1986.— Т. 7.—*
С. 600—601.
Білецький О. Зібр. праць: У 5-ти т.— К., 1966.—Т. 5.—С. 606.
Франко /. Зібр. творів: У 50-ти т. — К., 1982. — Т. 35. — С. 108,
Юноша В. Поет чарів ночі // Вир революції.— Катеринослав, 1921. — С. 97.
Доленго М. Трагедія непотрібної трагічності // Червоний шлях. —- 1924. — № 4-5. —С. 265.
Шляхи розвитку сучасної літератури: Диспут 24 травня 1925 року. — К., 1925. — С. 36.
Там же. — С. 37.
Там же. — С. 38.
Історія української літератури: У 8-ми т. — К., 1970. — Т. 6.
— С. 293.
Там же.
Центральний Державний музей-архів літератури і мистецтва УРСР, ф. 107, од. зб. 11, арк. 27.
Див.: Бачинский Н. П., Сергиенко А. А. Эммануил Ионович Квиринг. — К., 1989. — С. 88.
Тепер И. (Гордеев). Махно. — К.» 1924. — С. 35.
Червоний шлях.— 1923.—№ 2. — С. 308.
Якубовський Ф. Силуети сучасних українських письменників.— К, 1928. -С. 45.
Сталін Й, Твори. — Т. 8. — С. 152.
Конквест Р. Жнива скорботи: Радянська колективізація і терор голодом. — Цит. за: Дніпро. — 1990. — № 1. — С. 81.
Ахматов Л. За радянську літературу// Червоний шлях.— 1930. — № 4. —С. 152.
10 Савченко Я. Проблеми культурної революції і українська радянська література 11 Пролетарська правда.— 1928.— 20 черв.
П-ко С. [Без заг.] — Службовець.—1929.—№ 35—36.— С. 24*
Червоний шлях. — 1930. — № 11—12. — С. 136.
Колесник П. Валеріян Підмогильний. — Харків, 1931. — С. 6,
Життя й революція. — 1932. — № 4. — С. 83.
Там же. — С. 89,
Гельвецій /(. Про людину, її розумові здібності та її виховання.—Харків. 1932. —С. 123, 124, 309.
Центральний Державний архів-музей літератури і мистецтва УРСР, ф. 107, од. зб. 11, арк. 5.
21 Підмогильний В. Невеличка драма: Роман, повісті. — Дні
пропетровськ, 1990. — С. 322.
Кулик І. Про одну творчу нараду// Радянська література.— 1934. — № 5. — С. 166.
ЦДАМЛМ — Ф. 107. —Од. зб. 11. —Арк. 14, 11—12.
ЦДАМЛМ.-Ф. 107. —Од. зб. 19.-Арк. 1.
Див. докладніше: Коли загинув Валер’ян Підмогильний?// Україна. — 1989. — № 43.— С. 10—11.
Шевчук В. У світі прози Валер’яна Підмогильного // Підмо< гильний В. Місто: Роман, оповідання.—К-* 1989, — С, 13.
Шукайте жінкуі (франц.) — Ред.
— Ін’єкція кокаїну... корінь іпекакуани... настойка горицвіту весняного... (лат.) — Ред.
— Настойка строфанту, настій... (лат.) — Ред.
Я мислю, отже, існую... (лат.) — Ред.
Панове, дамський танок! (франц.) — Ред.
Дами — праворуч, панове — ліворучі (франц.) — Ред.
Добрий тон (франц.). — Ред.
«Спіши повільно» (нім.), «Спіши повільно» (лат.). — Ред.
Будемо йти! (польськ.) — Ред.
Пан ніколи не пошкодує, що він у спілці з поляком (польськ.), — Ред*
Запевняю пана, що Європа ніколи не дозволить (польськ.). —
Ред.
О, Європа! (польськ.) — Ред.
Чудова пісня... Надзвичайне виконання... (польськ.) — Ред.
У першодруці пропущено рядок тексту.— Ред.
Потішний (франц.). — Ред.
Сестрами (нім.). — Ред.
Для людини (лат.). — Ред.
Неодмінною умовою (лат.). — Ред«
«Діалоги», «Про передбачення» (лат.). — Ред.
Вищого світу, еліти (франц.). — Ред.
Орудний дорадчий (лат.) —- відмінок латинської мови, який в українській мові не існує. — Ред.
Подружнє життя втрьох (франц.). — Ред.
Доведена до безглуздя (лат.). — Ред.
Епіграф (лат.). — Ред.
Ви — німкеня? (нім.) — Ред.
Я питаю, чи Ви — німкеня?.. У Вас німецька вимова (нім.). — Ред.
Так, так, я — німкеня, цілком правильно... Мій батько приїхав сюди механіком і тут помер... Заходьте, будь ласка, чим я можу прислужитися? (нім.) —- Ред.
Я шукаю родича, і мені дали цю адресу... Жилянська, 42 (нім.). — Ред.
Гарна, добра дівчина, шкода лише, що стрижена! (нім.).—
Ред:
Ох, який статечний чоловік, дуже елегантний і гарний! (нім.) — Ред.
Це небезпечно для дівчини, в якої немає батьків, і взагалі це до добра не доведе... (нім.) — Ред.
Найлюб’язнішою жінкою з усіх, яких вона знала будь кола (нім.) — Ред.
Діїзопько, красунечко, віддайся за мене... (нім.) — Ред.
Йдеться про письменника В. Поліщука і його автобіографічний нарис «Дороги моїх днів» (1925 р.).— Ред.
Не треба бентежитись, що філософ говорить про кохання, а псет — про статний акт. Тут позначалася не різниця розумінь, а різниця діб, коли наші авторитети жили.
Йдеться про письменника О. Слісаренка.— Ред.
Йдеться про письменника М. Хвильового і його роман «Іраї-да». — Ред.