Останній рейс

ЕПІЛОГ

Під вагою незаперечних доказів Поніманський, Макогон, Бабченко, Півень, Чистяков визнали себе винними. Зграя розкрала народного добра на 157 тисяч карбованців. Один лише Шкарбун уперто не признавався, що він брав участь в розкраданні матеріалів з фабрики, а особливо — у вбивстві Тетері, але його було викрито показаннями свідків — Альоші, Діми, Володі й Віті та висновком експертизи.

Притягнуто було до кримінальної відповідальності й Вернасовича — за перекуп іноземної валюти й товарів. Зайняв місце на судовій лаві і Світловидов — за хабарництво, підсобництво злочинцям.

Вітя пробув у лікарні тиждень, а полковникові Луговому довелося пролежати довше. Рана була сліпою, потрібна була операція, щоб вийняти кулю. І лише через місяць Андрій Остапович зміг вийти на роботу.

Залишається тільки розповісти про долю хлопчиків. Насамперед, за допомогу, подану органам міліції у викритті запеклих злочинців, Альоша Свиридов, Вітя Сахно, Володя Бабченко і Діма Вакуленко нагороджені медалями «За охорону суспільного порядку».

Вітя й Альоша вчаться в школі і мріють стати працівниками міліції. Вчиться й Діма Вакуленко. А як же склалося життя Володі Бабченка? Багато довелося пережити хлопцеві. Не витримавши важкого удару долі, нагло померла його мати. Але Володя не лишився самотнім. Він знайшов нову сім'ю: його взяв за сина полковник Луговий. Чуйне, уважне ставлення Андрія Остаповича й Марини Тихонівни допомогло Володі поступово забути все пережите. І ми не маємо сумніву, що він буде по-справжньому щасливим.

Відверто кажучи, коли хлопці дізнались, що вони стежили за шахраями, а не за учасниками монархічної контрреволюційної організації, то спочатку були розчаровані. Ну що особливого? Вкрали якийсь там ратин, шили з нього-пальта, продавали…

Але хлопці не мають рації. Розкрадач, що проліз на завод, на фабрику, в колгосп, на склад, в магазин завдає величезної шкоди соціалістичному суспільству. Ці негідні людці підривають економічну міць нашої країни, її оборону. І славна міліція, підтримувана всіма чесними людьми, вдень і вночі, не шкодуючи сил, а коли потрібно, то й життя, очищає від цієї погані нашу радянську землю. Адже в комуністичному суспільстві не повинно бути жодного злочинця.

Діма, Вітя, Володя й Альоша, як і раніш, міцно дружать…