Остання подорож Сутіна

Примітки до електронної версії

с. 100: Гендрік’є, яка [купаєтсья] => купається в річці.

с. 200: А тепер, [задється] => здається, говорив один з вихованців у синьому.

с. 212: Я пробула там три місяці й мене вимучило це життя з запахом сіна і молока, тож я вирішила поїхати [да] => до Парижа.

с. 225: Ночами мені не раз снилися у віллі Сера чорні випари сміттєзвалищ, на смітті [лежили] => лежали поранені ангели, крила яких ще потріпувалися.

с. 231: Бідний доктор Ліворно! — кричить голос вже [звідалля] => звіддаля.

с. 235: Мозок [художика] => художника прошивають запитання: Чи викрив доктор Бог змову?