Пора серця. Листування

1

HAN/ÖNB Ser. n. 25.202 с, арк. 13: рукопис, вірш (= НКА 2–3.2 208 Н^5*; пор. ілл. 11); ВІВ: рукопис. присвята в кн.: Peintures 1939-46. Вступне слово Андре Лежара, Париж, 1946).

2

У Єгипті Інші документи до цього вірша в NIB: Ts. (крім того (!) ще «Спогад про Францію» з присвятою: «Інґеборґ Бахман, Відень 1948» (HAN/ÖBN Ser. n. 25.202 с, ВІ. 16, = НКА Н⁴); Ds. з поміткою зверху справа «Пауль Целан» (Ser. n. 25.202 а, ВІ. 6, = НКА Н^1b).

3

23 травня 1948 Цей варіант рукопису датовано лише кількома днями після першої зустрічі ІБ з ПЦ. Про обставини знайомства ІБ писала своїм батькам з Відня: «вчора ще хаотичні візити до д-ра Льокера, Ільзе Айхінґер, Едґара Жене (сюрреал. художник), де було дуже мило й де я звернула увагу на відомого поета Пауля Целана, — багато, багато людей», а також «сьогодні відбулося ще щось. Сюрреалістський поет Пауль Целан, з яким ми з Вайґелем ще встигли передостаннього вечора познайомитися у художника Жене і який справляє захопливе враження, дивовижним чином закохався в мене, і це дещо скрашує мені мої монотонні труди. На жаль, через місяць він мусить їхати до Парижа. Зараз моя кімната — справжнє макове поле, оскільки він дуже любить осипати мене цим видом квітів» (17 і 20.5.1948 PNIB). У свій 22-й день народження вона писала: «Від Пауля Целана два розкішних томи французького малярства з останніми творами Матісса й Сезанна, том Честертона (знаменитий англійський поет), квіти, сигарети, вірш [очевидно, «У Єгипті»], який повинен належати мені, фотографія [пор. іл. 2], яку я зможу показати Вам під час канікул (завтра він їде до Парижа). Тому вчора ввечері, напередодні дня народження, я ще дуже святково виходила з ним у місто, ми разом повечеряли й випили трохи вина» (25.6.1948, PNIB). Пор. № 53.

4

HAN/ÖNB папка 10, арк. 3: рукопис. лист.

5

знову написати Жодних слідів кореспонденції за перше півріччя після від'їзду ПЦ з Відня не збереглося.

6

збірка віршів З Парижа ПЦ розпорядився призупинити поширення збірки «Der Sand aus den Urnen» / «Пісок із урн» (з’явилася наприкінці вересня), насамперед через велику кількість друкарських помилок. Лише незначна частина віршів цієї збірки виникла під час перебування у Відні. Примірник ІБ (№ 18 з 500, ВІВ) містить, крім порад щодо рецитації, внесених чужою рукою, деякі помітки олівцем, які належать ІБ: на с. 52 зліва біля заголовка вірша «Deukalion und Pyrrha» («Девкаліон і Пірра») стоїть велика позначка, на с. 53 кінцевий рядок «der Mensch mit der Nelke» («людина з гвоздикою») замінено відповідною версією (новий заголовок «Пізно й Глибоко») у зб. «Мак і пам’ять» «ein Mensch aus dem Grabe» («людина з могили»).

7

Жене З художником Едґаром Жене та його дружиною Ерікою Ліллеґ ПЦ познайомився в контексті повоєнного віденського сюрреалізму. Есей ПЦ «Едґар Жене. Марення про марення» (ВІВ: примірник № 496 з 700) з’явився у серпні 1948 р. в одному виданні з репродукціями картин Жене; Жене допомагав у фінансуванні збірки «Пісок із урн» й надав для неї дві ілюстрації. Вони, як і недобросовісний нагляд за процесом друку книжки з боку Ліллеґ, привели після переселення ПЦ до розладу стосунків.

8

вірш, який ми написали разом Ні в архіві ІБ, ані в архіві ПЦ немає надійних матеріальних свідчень про спільно написаний вірш.

9

HAN/ÖNB папка 2, арк. 1–2: рукопис, лист авіапоштою, адресований: Mademoiselle Ingeb[or]g [Bachmann] / Beatrixgasse 26 / Vienne III / Autriche, відправник: Paul Celan, 31, Rue des Ecoles / Paris 5^ème / France, поштова марка відірвана, ÖZS.

10

Рю дез Еколь Починаючи з літа 1948 р., ПЦ мешкав у помісячно оплачуваній кімнаті в Hôtel d’Orléans (Hôtel Sully Saint-Germain) / Готель д’Орлеан (Готель Сюллі Сен-Жермен) у Латинському кварталі.

11

Медальйон Не віднайдено.

12

DLA D 90.І.2824/І: машинопис. лист з рукопис. кор., ÖZS, конверт відсутній. HAN/ÖNB папка 10, арк. 4: машинопис. начерк (неопубл.).

13

не відіслано Пор. № 2/Прим.

14

Твої вірші. «Пісок із урн» Друзі не ідентифіковані.

15

людям із Ґрацу Тут могло йтися, серед інших, про поета й перекладача Макса Гьольцера; у квітні 1950 р. він видавав разом із Жене альманах «Сюрреалістські публікації», в якому ПЦ представлений віршами й перекладами.

16

Нані та Клаус Демус З подругою ІБ з випускного класу Нані Маєр та її пізнішим чоловіком ПЦ познайомився наприкінці свого перебування у Відні. Поет та історик мистецтва навчався 1949/50 рр., германістка 1950/51 рр. (пор. іл. 5 і 6) у Парижі. Вони належали до найближчих друзів ПЦ (листування ПЦ з ними вийшло в 2009 р. у видавництві Зуркамп).

17

стипендія в Америці або в Парижі Жодну із цих стипендій ІБ не отримала (пор. № 10.1, 18 і 21); для поїздки в Париж восени 1950 р. вона отримала одноразову фінансову підтримку в сумі 300 австрійських шилінгів від міської громади Відня (NIB).

18

для газет, для радіо У газеті «Wiener Tageszeitung» з’явилися «Im Himmel und auf Erden» / «На небесах і на землі» (29.5.1949), «Das Lächeln der Sphinx» / «Усмішка сфінкса» (25.9.1949) та «Karawane ins Jenseits» / «Каравани в потойбічний світ» (25.12.1949); у віденському журналі «Die Zeit» 15.4.1949 був надрукований вірш «Betrunkener Abend» / «П’яний вечір». Тексти для радіостанції «Rot-Weiß-Rot» (пор. № 21) не збереглися.

19

HAN/ÖNB папка 10, арк. 1: машинопис. начерк листа.

20

Привітання в листівці Пор. № 2/Прим.

21

три за останній час 26.5.1949 Демус подякував ПЦ особливо за «Wer wie du» («Хто як ти») і «Wer sein Herz» («Хто своє серце»). Останній зберігся в NIB ІБ як машинопис (Ds. HAN/ÄNB Ser. n. 25.202 а, арк. 4, = НКА 2-3.2.219 Н2*).

22

Беатріксґассе ІБ переїхала в червні 1949 р. зі своєї найманої кімнати на Беатріксґассе, 26, де вона мешкала під час знайомства з ПЦ, в найману кімнату в помешканні подруги Елізабет Лібль на Ґотфрід-Келлер-Ґассе, 13, так само в 3-му районі Відня.

23

Твоя рука з гвоздиками ремінісценція на закінчення вірша ПЦ «Deukalion und Pyrrha» («Девкаліон і Пірра»).

24

HAN/ÖNB папка 2, арк. 3: рукопис. (авіа)поштова листівка: (Марк Шаґалл ^{1040} «Зелене око»), адресована: M^lle Ingeborg Bachmann / Beatrixgasse 26 [чужою рукою замінено на: Gottfr. [Kellergasse] 13/10] Vienne III / Autriche, Париж, 21.6.1949, відправник: Paul Celan, 31 Rue des Ecoles, Paris 5^e, ÖZS.

25

«неточно» й пізно Пор. № 1.

26

Стіл до дня народження 23-й день народження 25.6.1949

27

Мак і пам’ять Натяк на 10-й рядок вірша «Corona». «Мак і пам’ять» — назва першого циклу збірки «Пісок із урн» і назва однойменної збірки, що з’явилася у грудні 1952 р. (Пор. № 1/Прим. 24 червня 1949 р.). ІБ писала своїм батькам: «Сьогодні з нагоди дня народження пошта вже дещо допровадила мені, наприклад, від Пауля Целана з Парижа — чудову композицію маків» (PNIB)

28

DLA D 90.І.2824/3: машинопис. лист з рукопис. кор., ÖZS, конверт відсутній. HAN/ÖNB папка 10, арк. 5: машинопис. начерк (неопубл.).

29

«Corona» \ чи не «час» Пор. 17-й рядок вірша ПЦ «Corona»: «Вже час, щоб настав-таки час». В NIB зберігся машинопис (рукопис. кор. відбиток HAN/ÖNB, папка II, арк. 2, = НКА 2–3.2,195 Н⁵)

30

HAN/ÖNB папка 2, арк. 4–5: рукопис. лист авіапоштою, адресовано: М^lle Ingeborg Bachmann / Gottfried Kellergasse 13/10 / Vienne III / Autriche, Париж, 4.8.1949, ÖZS.

31

Ти приїдеш ІБ прибула в Париж лише восени 1950 р.

32

DAN 78–41 Номер телефону готелю, у ПЦ не було власного телефону.

33

HAN/ÖNB папка 2, арк. 6-7: рукопис. лист авіапоштою, адресовано: М^lle Ingeborg Bachmann / Gottfried Kellergasse 13/10 / Vienne III / Autriche, Париж, 20.8.1949, відправник: Paul Celan / 31, Rue des Ecoles / Paris 5^ème, ÖZS.

34

через два місяці […] «обмінюватися листами» Бракує одного листа?

35

накиданих рядків Пор. № 2/Прим.

36

той лист Йдеться про № 4?

37

DLA D 90.І.2824/5: машинопис. лист з рукопис. кор.; D 90.І.2824/4 (додаток): машинопис. лист з рукопис. кор., ÖZS, конверт відсутній.

HAN/ÖNB папка 10, арк. 2 і арк. 6-7: машинопис. начерки до листа з рукопис. кор. і вкладка (неопубл.).

38

«за каштанами» «Лиш за каштанами широкий світ», тематичний рядок з вірша ПЦ «Drüben» / «Потойбіч», яким відкривається збірка «Der Sand aus den Urnen» / «Пісок із урн».

39

кілька перших речей 8.7.1949 ІБ повідомила Ганса Вайґеля про написання двох віршів (NHW), щодо оповідань пор. № 4/Прим.

40

дві рекомендації У начерку: «[…] що я маю кілька рекомендацій для отримання стипендій, одну з Вашингтона, іншу з Лондона від друзів […]» В архіві ІБ збереглася лише рекомендація для Парижа (приват-доцент Лео Ґабріель, Інститут філософії). Пор. № 4/Прим.

41

одного разу це вже мало не сталося В начерку далі стоїть: «[…] але тому чоловікові щось перешкодило здійснити це […]»

42

докторат ІБ подала свою працю «Критичне сприйняття екзистенціальної філософії Мартіна Гайдеґґера» (перша публікація Мюнхен/Цюріх: Піпер, 1985) 19.12.1949 як дисертацію (екзамен на ступінь доктора 18.3.1950, апробація 9.1.1950).

43

що я від Тебе дуже віддалилась У начерку далі стоїть: «Я, властиво, доволі безпомічно думаю над усім цим, але я воліла б залишити все як є […]»

44

боюся сказати надто багато В начерку наступне: «[…] щоб раптом не відійти від правди, я не кажу, що це найпрекрасніше кохання. Можливо, воно є саме таким».

45

віднайти слово Начерк завершується: «віднайти відповідне бодай найменше любе слово. Чи я повинна підкреслити їх для Тебе червоним олівцем, щоб Ти знайшов і нарешті збагнув їх».

46

DLA D 90.І.2824/2: рукопис. лист, ÖZS, конверт відсутній.

47

у Париж Нані Маєр заїхала за Клаусом Демусом після його однорічних студій у Парижі.

48

DLA D 90.І.2825/1: рукопис. лист, ÖZS, конверт відсутній.

49

Нані й Клаус Нані Маєр та Клаус Демус були 21.7.1950 в Парижі, вони надіслали спершу поштівку з Фекампа, а відтак поштівки з Аваллону, Ніцци й Венеції.

50

нервовий колапс Нервовий колапс припав на першу половину липня, це був повний «нервовий зрив» з «паралічними явищами» (до батьків, 16.7.1950). ІБ лікувалася у дружнього Гансу Вайґелю психіатра Віктора Франкля.

51

HAN/ÖNB папка 2, арк. 8: рукопис. лист, ÖZS, конверт відсутній.

52

пані д-р Розенберґ Ґертруд Розенберґ, дружина адвоката й виконувача заповіту Івана Ґоля Шарля Розенберґа. Для оформлення в’їзної візи для австрійців потрібен був лист-запрошення (не зберігся, оскільки доданий до візового формуляра). Позаяк ПЦ ще не був французьким підданим, то він не мав права сам надсилати запрошення.

53

лист Нані Не знайдено.

54

письмові повідомлення 1.9.1950 Нані Маєр писала про «тривалий нервовий колапс», який прикув ІБ «на ціле літо до ліжка».

55

DLA D 90.1.2825/2: рукопис. лист, ÖZS, конверт відсутній.

56

д-р Берман ІБ намагалася опублікувати свій перший роман «Stadt ohne Namen» («Безіменне місто») у видавництві Берман-Фішер, проте в 1952 р. відмовилася від цього романного проекту. Важливішим став Ґотфрід Берман-Фішер як керівник видавництва С. Фішер для ПЦ: починаючи з 1958 р. він видав у цьому видавництві свої збірки «Мовні ґрати», «Троянда нікому» й промову «Меридіан», а також численні переклади. ПЦ публікувався також у журналі видавництва «Ді Ноє Рундшау»; листування з видавцем тривало з 1956 р.

57

Інсбрук У подруги ІБ Ліллі Заутер.

58

Базель У друзів і родичів друга ІБ Ганса Вайґеля.

59

DLA D 90.1.2825/3: рукопис. лист, ÖZS, конверт відсутній.

60

потрібні гроші ІБ з великими труднощами роздобула гроші для своєї поїздки до Парижа (пор. № 4/Прим.). Вона сподівалася на фінансову підтримку з боку родичів з материного боку: «З 1-го червня я без платні, хворіла і т. п. А знайти роботу тепер, в останню мить перед від’їздом, було неможливо, через надто короткий термін» (до О. Бахман, 30.9.1950 PNIB).

61

HAN/ÖNB папка 1, арк. 1: рукопис. нотатка, ймовірно, покладено перед кімнатою готелю ПЦ.

62

14.10.1950 День прибуття ІБ в Париж. Можливо, тут ідеться і про друге перебування ІБ в Парижі (23.2. — 7.3.1951), ПЦ не міг сам зустріти її на вокзалі (до Нані Демус, 23.2.1951).

63

учень Не ідентифіковано. ПЦ намагався збільшувати свою маленьку стипендію, отримувану для студентів зі статусом біженців від Entraide universitaire (Університетська взаємодопомога), насамперед приватними уроками французької та німецької, а також перекладами.

64

HAN/ONB папка 6, арк. 9: особисто покладена рукопис. нотатка на відірваному клаптику паперу.

65

14.10.1950\23.2.1951 Пор. № 16/Прим. Можливо, документ датується також часом перебування ПЦ в Цюриху між 25 і 27.11.1960; у цьому контексті його віднесено в архів ІБ. Проте звертання «Інґе» ПЦ у цей час уже не використовує у своїх листах до ІБ.

66

DLA D 90.І.2826/4: рукопис. лист; D 90.1.2826/1 (вкладка 1): машинопис. лист і рукопис, доповнений лист; D 90.І.2826/3 (вкладка 2): машинопис. частина листа, з рукопис. кор.; D 90.І.2826/2 (вкладка 3): машинопис. лист, з рукопис. кор., конверт відсутній, лист і вкладки доставлені Клаусом Демусом.

67

Юнґер До і після 1933 р. нацисти багато разів намагалися безуспішно, незважаючи на початкові симпатії, залучити правоконсервативного німецького письменника Ернста Юнґера до своїх рядів. За порадою Клауса Демуса, ПЦ звертався до нього й просив підтримки для публікації своїх віршів у одному з німецьких видавництв (лист від 11.6.1951, «FAZ», 8.1.2005).

68

Додерер Відомий австрійський романіст через своє членство в НСНРП зміг знову публікуватися лише починаючи з 1950 р. Він підтримував ІБ під час пошуків видавництва для роману «Stadt ohne Namen» («Безіменне місто»). Про пізніше ставлення ПЦ до Додерера пор. вірш «Gewieherte Tumbagebete» («Проіржані катафалко-молитви»).

69

(в лютому або березні 1952) в Париж Пор. № 4/Прим. і 10.1/Прим.

70

нас четверо Крім названих також Нані Маєр.

71

(пор. іл. 12)

72

Великодній понеділок 26.3.1951

73

свого колишнього віденського життя До свого перебування у Парижі й Лондоні (від’їзд із Відня: 14.10.1949, повернення: 7.3.1951) ІБ мала інтимні зв’язки з віденським письменником і літературним покровителем Гансом Вайґелем.

74

найгіршим з того, що було дотепер ІБ була вочевидь занепокоєна зашифрованим романом Вайгеля «Unvollendete Symphonie» («Незакінчена симфонія», Відень, [весна] 1951), над завершенням якого він працював на початку 1951 р. Прототипом головної героїні була Інґеборґ Бахман. Безпосередньо перед поверненням до Відня вона писала йому: «Як просувається роман?!» (недатовано, NHW).

75

моя сестра Ізольда, в заміжжі Мозер, отримала у Відні вчительську освіту й належала до кола друзів Вайґеля і Міло Дора. Після свого одруження в квітні 1952 р. живе в містечку Кьочах (Каринтія).

76

після бомбардування ІБ описала бомбардування Клаґенфурта в повісті «Jugend in einer österreichischen Stadt» / «Юність в австрійському місті» (IBW 2,90f.)

77

з вулиці на нас дивляться люди Пор. 13-й рядок вірша ПЦ «Corona». Далі йде пасаж, закреслений тонкими й регулярними хвилястими лініями чорним чорнилом: «Прокладемо ми наші колії разом, чи ні — наші життєві дороги мають все-таки щось показове, тобі так не здається?»

78

Дор З народженим у Будапешті, вихованим у Сербії письменником (пор. іл. 1), який частину війни провів у Відні як «превентивний арештант», ПЦ познайомився в 1948 р. в редакції журналу «Plan». Постать Петре Марґула в романі Дора «Internationale Zone» («Інтернаціональна зона», 1953) змодельована з ПЦ віденського періоду.

79

червень 1951 дописано від руки з лівого краю; більша верхня частина листа була вирізана.

80

серпень виправлено від руки із первинного «червень».

81

місце ІБ працювала з квітня в управі американської окупаційної зони. Вона характеризує свою роботу як «служба від 8-ї ранку до ½ 6-ї вечора», і як «Бюро зветься — News and Feature Section» (до батьків, 29.3.1951, PNIB).

82

паризька стипендія Пор. № 4/Прим і № 10.1/Прим.

83

HAN/ÖNB папка 2, арк. 9: машинопис. лист, з рукопис. кор. (німецька друкарська машинка, у новій закладці, починаючи з абзацу 5, ss замість ß), ÖZS, конверт відсутній.

84

Леваллуа-Перре Передмістя на північному сході Парижа. ПЦ жив там близько трьох місяців у батьків дружини свого шкільного товариша Зіґфріда Тріхтера, які походили з Буковини.

85

першого [листа] не знайдено.

86

«показове» Пор. закреслений пасаж в кінці № 18.1/Прим.

87

важке переживання виправлено ПЦ замість «важке рішення». В той час, як «переживання» має на увазі лише геноцид євреїв, «рішення» можна тлумачити як намір ПЦ у зв’язку з віденською літературною сценою покинути австрійську столицю.

88

«Меркур» Переклади ПЦ з Аполлінера, незважаючи на попередню згоду журналу, були опубліковані не там, а розсіяно в різних виданнях між 1952 і 1959 рр. (пор. PN 247f і GW IV 851).

89

Шпіль австрійсько-єврейській публіцистці Гільді Шпіль, яка була одружена з Петером де Мендельсоном і з 1936 р. проживала в Лондоні, ПЦ завдячує, мабуть, першим свідченням рецепції своїх творів у німецькомовному культурному просторі; рецензія («Neue Zeitung»? на альманах «Сюрреалістські публікації»?) досі не могла бути ідентифікована чи віднайдена в NPC. Під час свого перебування в Лондоні наприкінці літа 1951 р. ПЦ не вдалося зустрітися з Г. Шпіль, 19.9.1951 він подякував їй листовно: «Та обставина, що Ви у малому, яке явилося мені, побачили те, що мені лише в рідкісні хвилини непевного сподівання мало б являтися чітко: як контур і постать — я сприйняв це як одне з тих підтверджень, з безпосередньої близькості до яких ведуть двері у буття.» (ÖLA). ІБ зустрічалася з Г. Шпіль під час своєї поїздки з Парижа до Лондона в грудні 1950 р.

90

DLA D 90.І.2826/5: машинопис. лист, з рукопис. кор., ÖZS, конверт відсутній.

91

Клаус Пор. № 18

92

фірма Американська окупаційна управа (пор. № 18.3/ Прим.).

93

життя в Австрії Рівень цін у 1948-51 рр. піднявся на 14 %; восени 1950 р. це привело до страйків по всій країні.

94

план до Австрії Немає ніяких даних.

95

Твої вірші у Віденській сецесії Не з’ясовано.

96

Св. Вольфґанґ ІБ перебувала в останні тижні серпня у відомому австрійському курортному містечку на озері Вольфґанґзее (Зальцкаммерґут).

97

DLA D 90.І.2826/7: машинопис. лист, з рукопис. кор., ÖZS, конверт відсутній.

98

нова, краща робота ІБ перейшла з посади в американській окупаційній управі до редакційної групи у Відділ рукописів радіостанції «Рот-Вайс-Рот», яка також повинна була розробляти нові серії передач (серед інших «Родинне радіо», пор. № 26).

99

Шьонвізе Ернст Шьонвізе, керівник літературного відділу радіостанції «Рот-Вайс-Рот» у Зальцбурзі, поет і видавець журналу «Дас Зільбербот». Перебував у листуванні з ментором ПЦ Альфредом Марґул-Шпербером, який привернув його увагу до молодого поета ще в бухарестський період ПЦ.

100

Міль Актриса віденського Бурґтеатру й кіноактриса.

101

паризька стипендія Пор. № 4/Прим. і 10.1/Прим.

102

HAN/ÖNB папка 2, арк. 10, рукопис, поштівка (Джакометті ^{1041} : Три фігури, що прогулюються. Міжнародна виставка скульптури під відкритим небом, Беттерсі-парк, Лондон, 1951), адресовано: Dr. Ingeborg Bachmann / Gottfried Kellergasse 13 / Vienna III / AUSTRIA, ÖZS.

103

Лондон ПЦ регулярно відвідував там свою тітку Берту Анчель та інших родичів, що втекли від нацистів (пор. № 128 і 199).

104

HAN/ÄNB папка 10, арк. 8: рукопис. начерк листа.

105

DLA D 90.І.2826/8: рукопис. лист, конверт відсутній.

106

«Ворт унд Варгайт» Пор. № 25.

107

HAN/ÖNB папка 2, арк. 11–12: машинопис. лист, з рукопис. кор.; DLA D 90.І.44 (вкладка): машинопис, вірш (=НКА 2–3, 2.258 Н¹⁰), ÖZS, конверт відсутній.

108

Лондон Пор. № 22

109

Фрід Очевидно, ПЦ познайомився з австрійсько-єврейським поетом і перекладачем Еріхом Фрідом, який з 1938 р. проживав у лондонському вигнанні як редактор BBC, вже раніше. Розбіжності в поглядах на Ізраїль привели наприкінці 1960-х років до охолодження стосунків. Фрід згадував ще 20.11.1960 в одному з листів про глибоке враження, яке справила на нього ІБ при їхній зустрічі під час спільного поетичного виступу в Англо-австрійському товаристві в Лондоні 21.2.1951 (NIB).

110

Флеш Австрійський письменник і перекладач, з яким ІБ познайомилася через Гільду Шпіль, проживав з 1934 р. у лондонському вигнанні й працював, як і Еріх Фрід, у закордонному відділі BBC.

111

кілька рядків Не віднайдено. ПЦ залишив Гільді Шпіль розширений, датований жовтнем 1950 р., машинопис під назвою «Пісок із урн», що вже суттєво відрізнявся від однойменної збірки, який вона, як засвідчує її повідомлення від 14.10.1951 р. (NPC), ще не встигла прочитати.

112

каштани вдруге Пор. вірш ПЦ «Dunkles Aug im September» («Темне око у вересні», рядок 7).

113

«Ворт унд Варгайт» \ Ганзен-Льове Народжений в Австрії данський публіцист Ганзен-Льове, будучи співробітником редакції віденського місячника, опублікував там вірші ПЦ «Wie sich die Zeit verzweigt» («Як галузиться час») та «So schlafe» («Тож спи», жовтень 1951, с. 740). Додане від руки зауваження ПЦ («Гарно в дужках опублікував він їх, цей милий Ганзен-Льове…») натякає на розташування віршів на невигідній лівій сторінці з метою заповнення місця між двома соціополітичними статтями. Вірш «Тож спи» зберігся у NIB як машинопис (Ds., HAN/ÄNB Ser. n. 25.202 а, арк. 5, = HKA 2–3.231 H³).

114

«Дас Лот» Публікація трьох віршів «Wasser und Feuer» («Вода й вогонь»), «Sie kämmt ihr Haar» («Вона чеше своє волосся») і «Nachts, wenn das Pendel» («Вночі, коли маятник») у берлінському журналі з’явилася завдяки Клер Ґоль (лише в червні 1952 р., S.67f., ВРС).

115

на шведську вірш «Kristall» («Кристал») повинен був з’явитися в культурологічному часописі «Орд & Більд», «Wer sein Herz» («Той, хто серце своє») — у часописі «Ві» (не виявлено), обидва в перекладі естонського поета Ільмара Лаабана, з яким ПЦ познайомився в Парижі.

116

обидва вірші «Unstetes Herz» («Тривожне серце») і «Brandung» («Прибій») Демус отримав з листом від 20.9.1951 (на лицевій і зворотній сторінці аркуша, D 90.І.39–40).

117

Леваллуа […] подорож через океан Пор. № 19.

118

Найсвітліше цієї години! Дописано від руки.

119

DLA D 90.І.2826/10; машинопис. і доповнений на іншій друк. машинці лист, з рукопис. кор.; D 90.І.2826/9 (вкладка): машинопис. лист, ÖZS, конверт відсутній.

120

власна радіоп’єса Перша радіоп’єса ІБ «Ein Geschäft mit Träumen» («Сни на продаж») транслювалася в ефірі 28.2.1952 радіостанцією «Рот-Вайс-Рот».

121

від Еліота до Ануя Переробки ІБ для радіостанції «Рот-Вайс-Рот» не збереглися

122

випадок Напевне, переструктурування на радіостанції «Рот-Вайс-Рот», яка знаходилася в тому ж будинку, що й американська окупаційна управа, яка її заснувала й фінансувала.

123

для Клауса «Воду й вогонь» Клаус Демус писав 11.11.1951 ПЦ, що він бачив у ІБ цього вірша. ІБ, ймовірно, сама передала надісланий їй вірш Демусу (аркуш № 25, долучений під номером штемпеля ÖZS, потрапив, напевне, в DLA від Демуса).

124

«Думай про те, що я був, ким я є» Рядок 23-й вірша ПЦ «Вода й вогонь»

125

фройляйн Ваґнер Йдеться, напевне, про австрійську малярку Гедвіґ Ваґнер, яка в той час ще навчалася у віденській Академії мистецтв; Демус познайомив її з творчістю ПЦ й послав її до нього.

126

Твою різдвяну поїздку до Відня Пор. № 20–21.

127

група 47 \ Дор Можливо, у жовтні в контексті осіннього зібрання цього керованого Гансом Вернером Ріхтером важливого письменницького угруповання повоєнного часу говорили про ПЦ. Листа Дора, який особисто не брав участі в зібранні, не знайдено.

128

«професійний вишкіл» Пор. № 21.

129

DLA D 90.I.2827/1: машинопис. лист, ÖZS, конверт відсутній.

130

Геллери В австрійця Клемента Геллера, співзасновника «Maison des Sciences de l’homme», та його дружини, американки Матильди Мортімер, які мали культурний салон, ІБ мешкала під час свого першого приїзду в Париж (5, Rue Vaneau, Paris 6^с), коли на початку грудня 1950 р. стосунки з ПЦ стали «стріндберґівським шлюбом» (до Вайґеля 14.11.1950, NHW).

131

HAN/ÖNB папка 2, арк. 13–14, рукопис. лист авіапоштою з кор., адресований: [рукопис.] Mademoiselle Ingeborg Bachmann / Gottfried Kellergasse 13 / Vienne III / Autriche, відправник: Paul Celan / 31, rue des Ecoles / Paris 5^е, Відень, 21.2.1952, ÖZS.

132

перший лист Начерку не знайдено.

133

безповоротно втрачене ПЦ, напевне, на початку листопада 1951 р. зустрів малярку й графіка Жизель де Лестранж, що походила зі старовинного французького дворянського роду, яка наприкінці 1952 р. стала його дружиною.

134

Шпіль У своєму листі від 15.12.1951 Гільда Шпіль виражає своє захоплення одержаними від Еріха Фріда віршами ПЦ (NPC, пор. № 25) і запитує його, як вона може підтримати його. Лист ПЦ до неї, здається, і справді залишився без відповіді.

135

Tant pis (франц.) Гаразд (тим гірше).

136

Я справді радію Дописано від руки.

137

DLA D 90.1.2827/2 і 2827/3 (вкладка): машинопис. листи з рукопис. кор., у вкладці машинопис. доповнення, AZS, конверт відсутній.

138

не буду в Парижі Пізніше, у листопаді/грудні 1956 р. ІБ перебувала тривалий час у Парижі, не повідомляючи про це ПЦ.

139

«жодного прощення й жодного забуття» Один лист загубився?

140

Після того, як я повернулася з Парижа Пор. № 18.1

141

Шьонвізе транслюватиме Твої вірші Пор. 21.

142

Арт-клуб Засноване 1947 р. об’єднання авангардних митців влаштовувало виставки й літературні вечори, серед іншого, у Віденській сецесії (пор. № 20). Демус писав ПЦ: «Я мав у Арт-клубі літературний вечір, три чверті години читав Твої й свої вірші. На жаль, там було лише сорок людей. Твої вірші (з останніх дуже багато, з ранніх також чимало) я читав досить добре, мав відчутний контакт» (5.5.1952).

143

Дьо Маґо Часто відвідуване інтелектуалами кафе Les Deux Magots на площі Сен-Жермен-де-Пре.

144

твого балкона Пор. іл. 6.

145

Повне зібрання творів Ніцше […] Ліхтенберґ Обидва видання Ніцше ПЦ: придбані у віденській академічній та букіністичній книгарні «Вибране» («Werke», hrsg. von August Messer, Leipzig 1930; в обох томах наклеєні марки книгарні) і «Листування з Францем Овербеком» («Briefwechsel mit Franz Overbeck», hrsg. von Richard Oehler und Carl Albrecht Bernoulli, Leipzig 1916), містять читацькі помітки за серпень 1952 р. Лектура видання Ліхтенберґа («Gesammelte Werke», hrsg. von Wilhelm Grenzmann, Frankfurt а. M. 1949) засвідчена лише в 1965 p.

146

Ганс Тімінґ читав у театрі «Космос» Заснований як кінотеатр презентаційний центр використовувався американською окупаційною управою, серед іншого, для презентації невідомих австрійських композиторів і письменників під час «Австрійських вечорів». На запитання ПЦ Демус відповів: «Вечір у "Космосі" (ми довідалися про нього лише з Твого листа) організував Вайґель. Про те, які три вірші читалися на ньому, я не зміг довідатися» (12.1.1952). Актор, який тоді працював у театрі також як запрошений режисер, під час війни послідовно виступав проти націонал-соціалістського захоплення театру.

147

DLA D 90.І.2827/4: машинопис. лист з рукопис. кор. конверт відсутній.

148

Німецька видавнича спілка Майбутнє видавництво ПЦ брало участь у фінансуванні зібрання; запрошення не віднайдено.

149

Гамбурґ Пор. № 32.1.

150

Дор Дор повернувся після зустрічі з Ріхтером у Німеччині, якому він повторив бажання запросити ПЦ.

151

Вулф Переклад драми «Маннерхаус» (1948) американського письменника Томаса Вулфа вперше з’явився в ефірі 4.3.1952 як радіоп’єса під назвою «Das Herrschaftshaus» («Панський дім») на радіо «Рот-Вайс-Рот».

152

Радіоп’єса Про «Ein Geschäft mit Träumen» («Сни на продаж») пор. № 26.

153

Клеборн Керівник закордонного відділення видавництва Амандус-Едіціон Він, поетеса, завжди підтримувала ПЦ й заступалася за нього. ПЦ познайомився з нею 1949 р. в Парижі.

154

Проф. Фіхтнер Освітній радник, композитор і музичний журналіст, який керував культурним відділом католицького тижневика «Ді оестеррайхіше Фурхе». Там з’явилися 17.2.1952 поезії ІБ «Ausfahrt» («Виїзд») і «Abschied von England» («Прощання з Англією»). Вірші ПЦ там не публікувалися.

155

дещо з Бенна Йдеться лише про один вірш («Das Unaufhörliche» / «Безперестанне»), що був обрамлений багатьма дуже конвенціональними поезіями інших авторів (9.2.1952). ІБ і ПЦ, які знали про симпатії поета до націонал-соціалістів (1933/34), критично протистояли постульованому ним розділенню мистецтва й життя: ІБ виступає проти культивованої ним відсутності зв’язку між життєвими явищами, ПЦ проти його концепції артистичного вірша (ТСА/М Nr. 550).

156

DLA D 90.1.2827/5: машинопис. лист з рукопис. кор. й рукопис. доповненням, AZS, конверт відсутній.

157

попросити Клауса 5.5.1952 Клаус Демус повідомив деякі деталі поїздки до Гамбурґа й додав: «Якщо щось не спрацювало, то Інґе ще може поправити, але Ти мусиш негайно написати».

158

Айхінґер одна з найближчих подруг ІБ, згодом дружина Ґюнтера Айха, пережила час націонал-соціалізму як «напівєврейка» у Відні. Її роман «Die größere Hoffnung» («Велике сподівання») з’явився 1948 р., в тому ж році, як і «Пісок із урн». ПЦ познайомився з нею вже під час свого перебування у Відні в оточенні Ганса Вайґеля.

159

Мюнхен ПЦ не поїхав на зібрання автобусом, який віз інших учасників, а прямим потягом з Парижа до Гамбурґа.

160

Цвіллінґери Віденський поет Франк Цвіллінґер, який під час війни брав участь в іноземному легіоні, жив після цього в Парижі. Там ІБ познайомилася з ним та його дружиною Енн, можливо, разом з ПЦ (до Вайгеля, 14.11.1950, NHW). Свідчення про стосунки ПЦ з ним та його дружиною наявні лише з 1959 р.

161

«Ворт унд Варгайт» Вірші «Die Ewigkeit» («Вічність»), «Stille!» («Тиша!») та «Zähle die Mandeln» («Полічи мигдаль»), надруковані в числі 7, липень 1952, с. 498 і 506, знову вміщені для «заповнення місця».

162

DLA D 90.1.2827/6: машинопис. лист з рукопис. кор.; D 90.1.3160 (вкладка): рукопис. поштівка (зігнута, без поштового штемпеля), адресовано: Herrn / Paul Celan / Paris 5^е / 31, rue des Ecoles / Hôtel d’Orléans / France, відправник: H. W. Richter / Wien XII / Hertherg. 12 / bei Milo Dor, конверт відсутній.

163

Шнабель З німецьким письменником та інтендантом радіо NWDR (Північно-Західнонімецьке Радіо) ІБ та ПЦ познайомилися в Гамбурзі й Ніендорфі; він був відповідальним за радіовиступи ІБ та ПЦ (запис ІБ 27.5.1952, ПЦ 21 і 25.5.1952). Для ІБ як авторки радіоп’єс Шнабель був важливим партнером; для ПЦ він ще 1967 р. організовував перший телевізійний виступ (грудень 1967).

164

знову вірші Лише «Ворт унд Варгайт» вже публікувала вірші ПЦ (пор. № 25 і 31). Про проект у «Рот-Вайс-Рот» пор. № 21.

165

«Фуга смерті» ПЦ читав також (?) поезії «Ein Lied in der Wüste» («Пісня в пустелі»), «Schlaf und Speise» («Сон і їжа»), «Die Jahre von dir zu mir» («Роки від тебе до мене»), «Zähle die Mandeln» («Полічи мигдаль») та «In Ägypten» («У Єгипті»). Про читання «Фуги смерті» Вальтер Єнс згадував як про невдачу (PC/GCL II-dt. 14/10).

166

Гамбурґ Місцезнаходження радіостанції NWDR, яка брала участь у висвітленні зібрання; зібрання відбулося в Ніендорфі на Балтійському морі. Див. зроблене під час зібрання єдине спільне фото (іл. 1).

167

DLA D 90.1.2827/7: машинопис. лист з рукопис. кор. й рукопис. доповненням, AZS, конверт відсутній.

168

Д-р Кох Головний редактор видавництва «Німецька видавнича спілка» виявив у Ніендорфі зацікавлення видати збірку віршів ПЦ й ініціював видання збірки «Мак і пам’ять».

169

Твоя відмова Виступ відбувся 17 або 18.7.1952, коли ПЦ з Жизель Целан-Лестранж по дорозі в Австрію прибув до Штуттґарта.

170

Дінґельдей Гельмут Дінґельдей був у 1952 р. літературним директором видавництва DVA («Німецька видавнича спілка»).

171

переклади Видавництво «Німецька видавнича спілка» пропонувало ПЦ здійснити переклад «Становища людини» Андре Мальро.

172

збірка віршів/рукопис «Мак і пам’ять».

173

«Франкфуртські зошити» — видавництво ПЦ сповіщав Жизель Целан-Лестранж 2.6.1952 про те, що він має намір добиватися восени включення своєї збірки до плану видавництва. Заснований Вальтером Дірксом та Ойґеном Коґоном 1945 р. лівокатолицький журнал з суспільно-політичними й літературними публікаціями вмістив у першій половині 1950-х рр. багато віршів ІБ, найперше «Früher Mittag» («Ранній полудень») (1952, Ч. 12, с. 952).

174

«Ровольт» [Німецьке видавництво]. Не з’ясовано.

175

не надсилати рукопис Проект збірки «Die gestundete Zeit» («Відрочений час»).

176

всім серцем поруч з Тобою Закінчення від руки.

177

останні вірші Немає ніяких свідчень того, що ПЦ ще раз надсилав свої вірші; про плани оприлюднення на «Рот-Вайс-Рот» і у «Фурхе» пор. № 21 і 30.

178

DLA D 90.1.2827/8: машинопис. лист з рукопис. кор., конверт відсутній.

179

до Ґрацу ПЦ перебував з Жизель Целан-Лестранж у другій половині липня в Австрії і відвідав, крім Клауса Демуса й Нані Маєр, також Гьольцера в Ґраці.

180

запрошення на жовтень Ганзен-Льове запросив ПЦ 29.5.1952 на поетичний виступ в Інститут сучасної політики; він не відбувся (NPC).

181

НВС [«Німецька видавнича спілка»] Збірка «Mohn und Gedächtnis» («Мак і пам’ять») з’явилася в цьому видавництві; на момент листа видавництво вже мало набірний оригінал (30.6.1952), 7.8.1952 ПЦ отримав згоду на видання книги.

182

Італія ІБ поїхала 8.9.1952 р. у відпустку — через Рим у південніше розташоване Позітано.

183

щось надіслати Рукописи віршів ІБ надсилала ПЦ лише двічі (пор. № 39 і 98).

184

DIA D 90.І.2826/6: машинопис. лист з рукопис. кор. й рукопис. доповненням (дата), конверт відсутній.

185

«Фурхе» і радіостанція Пор. № 39 і 21.

186

як і попередню Про машинопис зб. «Der Sand aus den Urnen» («Пісок із урн») пор. № 25/Прим.

187

15-го серпня Архівом додано 1951.

188

DLA D 90.1.2827/9: рукопис. лист, конверт відсутній.

189

Позітано Пор. № 34/Прим.

190

ВІВ: рукопис. присвята на форзаці зб. «Мак і пам’ять», Штутґарт: Німецька видавнича спілка 1952.

191

«Мак і пам’ять» Сліди читання: с. 41/42 (назва циклу «Gegenlicht» / «Зустрічне світло») до с. 47/50 («Kristall» / «Кристал») справа зверху згини ніби для маркування цих сторінок. Вкладка: вирвана з більшого аркуша частина рукописного залізничного розкладу зі станціями Карлсруе, Маннгайм і Франкфурт. Другий примірник цього видання в бібліотеці ІБ не має присвяти; с. 46 сліди стирання. Про примірник другого видання пор. № 67.

192

кухлик блакиті Пор. вірш «Marianna» («Маріанна», рядок 9-й) з цієї збірки.

193

березень Книга з’явилася як різдвяний подарунок для друзів видавництва 17.12.1952, більша частина накладу вийшла відтак на початку січня 1953 р.

194

DIA D 90.І.2828: рукопис. лист, AZS, конверт відсутній.

195

вірші «Мак і пам’ять»

196

з Парижа Нані і Клаус Демус (з грудня 1952 одружені) відвідали ПЦ і Жизель Целан-Лестранж навесні 1953 р. в Парижі (пор. іл. 6); під час цієї зустрічі ймовірно виник план австрійської поетичної антології.

197

з Відня Німецький композитор Ганс Вернер Генце, з яким ІБ познайомилася на зібранні Групи 47 восени 1952 р. (замок Берлепш біля Ґеттінґена). Він запросив її 7.7.1953 оселитися в Ішіа, поблизу нього. ІБ частково жила разом з Генце у громадянському шлюбі: вона писала для нього лібрето, він — музику до її віршів. В Австрії ІБ більше ніколи не проживала впродовж довшого часу.

198

у травні Пор. № 29.1.

199

DLA D 90.І.3105/І: машинопис. лист з 4 рукопис. кор., машинопис. відбиток («Botschaft» / «Послання», «Sterne im März» / «Березневі зорі», «Fall ab, Herz, vom Baum der Zeit» / «Опади, серце, з дерева часу» й «Einem Feldherrn» / «Полководцеві», 2-й і 3-й вірші з помітками олівцем зверху зліва, помітки ПЦ?); DLA D 90.І.3104 (вкладка): машинопис. відбиток «Große Landschaft bei Wien» / «Великий ландшафт біля Відня», конверт відсутній.

200

антологія австрійської лірики Проект не був реалізований. 13 авторів надіслали між липнем і вереснем 1953 р. свої вірші: Ганс Карл Артман, Інґеборґ Бахман, Крістіане Буста, Клаус Демус, Жанні Ебнер, Герберт Айзенрайх, Міхаель Ґуттенбруннер, Ернст Кайн, Андреас Окопенко, Віланд Шмід, Гельмут Штумфоль, Ганс Вайсенборн і Герберт Цанд. «Große Landschaft bei Wien» («Великий ландшафт біля Відня») належить до невеличкого вибору, здійсненого ПЦ (разом з віршами Артмана, Бусти, Демуса, Шміда, Штумфоля і Цанда).

201

у вересні Збірка з’явилася у грудні 1953 р. (пор. № 42)

202

DLA D 90.І.1341: рукопис. поштівка, адресовано: Monsieur / Paul Celan / Tournebride / GRAND-BOURG. / par Evry-Petit-Bourg / Seine-et-Oise / FRANKREICH, Відень, 2.8.1953, відправник: [Нані Демус] Інґе, Нані, Клаус \ [замість відправника] Колишні придворні конюшні, винарня біля чорного, високого муру, AZS.

203

останній день Інґе у Відні ІБ виїхала 2.8. через Клаґенфурт в Ішіа, куди вона прибула 8.8.1953.

204

Tout mon cœur à Gisèle / Сердечні вітання Жизель.

205

DLA D 90.І.3105/2: машинопис. лист авіапоштою, з рукопис. кор., адресовано: [машинопис.] М. Paul Celan / Tournebride; Grand-Bourg / PAR-EVRY-PET1T-BOURG (Seine et Oise) [чужою рукою замінено на: 5 rue de Lota / Paris 16^е] / FRANCIA, Ішіа, 2.9.1953, відправник: Bachmann, San Francesco di Paola, Casa Elvira Castaldi, / FORIO d’ISCHIA, Napoli, Italia, Evry-Petit-Bourg, 7.9.1953.

206

До антології Пор. № 39.

207

інша німецька антологія В кн. «Deutsche Gedichte der Gegenwart»: «Fall ab, Herz» («Опади, серце»), «Psalm» («Псалом») і «Beweis zu nichts» («Нікчемний доказ») (hrsg. von Georg Abt, Gütersloh: Bertelsmann 1954, S. 308–311).

208

до Німеччини На осіннє зібрання Групи 47 у Бебенгаузені біля Тюбінґена (22–24.10.1953).

209

в Парижі Пор. № 29/Прим.

210

Сан Франческо ді Паола […] Форіо д’Ішіа (Неаполь) \ «обпалене море» Пор. № 38/Прим. ІБ жила в тій частині Форіо, яка лежить на північно-західному краї острова, там знаходиться також «Маре бручіато».

211

DLA ВРС: рукопис. присвята на форзаці зб. «Diegestundete Zeit. Gedichte» («Відрочений час. Поезії»), Франкфурт-на-Майні: «студіо Франкфурт» Франкфуртської видавничої спілки 1953.

212

«Відрочений час» Сліди читання: с. 12 («Париж»): Маргінальні помітки біля пізніше зміненого рядка 9-го і далі («Роздвоєне світло, / і роздвоєний камінь перед брамою»). Первинно ІБ ймовірно планувала долучити ще картку з посвятою, пор. вкладку в її примірнику зб. «Пісок із урн» (пор. № 2/Прим.): «Паулеві — / в обмін, щоб віднайти розраду / Інґеборґ / У грудні 1953 р.». На с. 28 первинно лежала нотатка з адресою ІБ: «Ingeborg Bachmann / Klagenfurt / Henselstr. 26 / Österreich»; про інші додатки пор. № 74 і 119. У цьому примірнику ймовірно лежав рукопис вірша ІБ «Im Gewitter der Rosen» («У громовиці троянд»), написаний на смужці паперу (пор. № 53). Про примірник другого видання пор. № 68.

213

«В обмін, щоб віднайти розраду» Рядок 8-й з вірша ПЦ «Aus Herzen und Hirnen» («З сердець і мізків»). В архіві ІБ зберігся рукопис вірша, на зворотному боці якого знаходяться начерки ІБ (з роману «Stadt ohne Namen» / («Безіменне місто»), від публікації якого авторка відмовилася?, HAN/ ÖNB папка 11, арк. 1, = НКА 2–3.2 247 Н^2*).

214

DLA D 90.1.1361: рукопис. поштівка (Відень, Собор св. Стефана), адресовано: [рукопис. Winter] Monsieur / Paul Celan / Poste restante / Rue de Montevideo / Paris 16^e / France, Відень, 8.1.1955.

215

Ганнс Вінтер \ Розмови Звідки австрійський перекладач знав ПЦ, не з’ясовано.

216

HAN/ÖNB папка 10, арк. 9: рукопис. розмовні нотатки на зворотньому боці програми 11-ї конференції Вуппертальського Союзу «Літературна критика — критичний погляд», яка тривала від 11.10.1957 до 13.10.1957.

217

Вупперталь Спільна участь у засіданні заснованого 1945/46 як «Товариство духовного оновлення» вуппертальського Бунду (Спілки) через чотири роки без контакту, ймовірно, не була наслідком попередньої домовленості. 13.10.1957 ПЦ та ІБ брали участь у засіданні круглого столу разом з Г. М. Енценсберґером, П. Гухелем, В. Єнсом і Г. Майєром. Стосовно пізніших засідань пор. № 135 і 142. Зберігся також залишений ПЦ в готелі, де мешкала ІБ, конверт із надписом «Фройляйн Інґеборґ Бахман / готель Кайзергоф» (ймовірно чужою рукою додано номер кімнати «308», HAN/ÖNB, папка 1, арк. 3), вміст якого не ідентифікований.

218

Дюссельдорф Причина поїздки невідома.

219

HAN/ÖNB Ser. n. 25.202 а, арк. 15: рукопис. спонука до читання (лицева сторінка аркуша DIN-A3, складеного в папку DIN-A4); арк. 16: рукопис. вірш (= НКА 5.2.171/325 Н^3a); неопубл. вкладки: HAN/ÖNB Ser. n. 25.202 а, арк. 17 «Nacht» («Ніч»), типоскрипт з рукопис. коректурою, датованою 17.Х.57, = НКА 5.2.211/325 H^3d), арк. 18 «Stilleben mit Brief und Uhr» («Натюрморт з листом і годинником»), Ts. з рукопис. коректурою, = НКА 5.2.96/325 Н^3а), арк. 19 «Ich komm» («Я приходжу»), Ts., = НКА 3.2.194/325 Н^1a) і арк. 20 («Matiere de Bretagne», Ts., = НКА 5.2.217/326 Н^1a).

220

додані вірші Про інші документи, які відносяться сюди, пор. № 66/Прим.

221

HAN/ÖNB Ser. n. 25.202 а, арк. 14 і HAN/ÖNB папка 3, арк. 5 (конверт): рукопис, вірш (= НКА 5.2 227 і 326), адресовано: Fräulein Ingeborg Bachmann / Pension Biederstein / München 23 / Biedersteinerstraße 21 а / Allemagne, Париж, 18.10.1957.

222

Човен з галькою II Друга редакція або пізніший варіант надрукованого у зб. «Мовні ґрати» вірша «Schuttkahn» / «Човен з галькою» (6.10.1957, пор. № 66/Прим.)

223

HAN/ÖNB Ser. n. 25.202 b, арк. 8 і HAN/ÖNB папка 3, арк. 6 (конверт): рукопис, вірш (= НКА 5.2.231/326 Н²), адресовано:: Mademoiselle Ingeborg Bachmann / Pension Biederstein / München / Biedersteinerstraße 21 а / Allemagne, Париж, 20.10.1957.

224

Кельн, Ам Гоф Після засідання у Вупперталі ПЦ зустрівся з ІБ 14.10.1957 в Кельні, де він мешкав у готелі, розташованому на вулиці «Am Hof» («При дворі») неподалік від собору й берега Рейну. Вулиця веде від архієпископського палацу («Hof») до Ратушної площі; ця територія була віддана у середньовіччі євреям. Назва вулиці стала для ІБ й ПЦ своєрідним кодом (пор. № 68 і 118). Інший документ стосовно цього вірша в NIB: типоскрипт, датований «Париж, 20 жовтня 1957 р.» (HAN/ÖNB Ser. n. 25.202 а, арк. 10, = Н^1а); пор. також № 66/Прим.

225

Набережна Бурбон З набережної на Іль Сен-Луї відкривається вид на Іль де ла Сіте з собором Паризької Богоматері й на правий берег Сени.

226

HAN/ÖNB папка 3, арк. 7: рукопис. лист, конверт не ідентифікований (HAN/ÖNB папка 8, арк. 2 або 3?: арк. 2 адресований: Mademoiselle Ingeborg Bachmann / Pension Biederstein / München / Biedersteinerstraße 21 А / Allemagne, на зворотньому боці чужою рукою: Benjamino Joppolo ^{1042} / 1 Gobernanti: арк. 3 адресовано: Mademoiselle Ingeborg Bachmann / Pension Biederstem / München 23 / Biedersteinerstraße 21 а / Allemagne, авіапошта, поштові марки відірвані).

227

своїми листами Починаючи з відновлення зв’язків у Вупперталі, ПЦ надсилав ІБ не тільки вірші. Можливо, що супровідні листи загубилися; принаймні один лист із поштовим штемпелем від 16.10.1957 відомий завдяки реакції ІБ (пор. № 52) і збереженому конверту (HAN/ÖNB папка 3, арк. 4).

228

HAN/ÖNB папка 5, арк. 8-9: рукопис. лист авіапоштою, адресований: [машинопис.]Mademoiselle Ingeborg Bachmann / Pension Biederstein / MÜNCHEN / Biedersteinerstraße 21 А / Allemagne, Париж. 25.10.1957.

229

25.X.57 Можливо, лист містив вірш ПЦ «In die Ferne» («У далеч») як вкладку (Типоскрипт і манускрипт, HAN/ÖNB Ser. n. 25.202 с, арк. 10 і 11, НКА 5.2.233 і 326, Н³ і Н⁴).

230

«Il est […] ressentent» «Це негідне великих сердець — поширювати сум’яття, яке вони відчувають.» Джерело цієї цитати не вдалося ідентифікувати. Йдеться про уривок з «Люсі, оповідь у листах» Клотильди де Во, що опублікована в «Complément de Dédicace» до твору «Система позитивної політики» її друга Огюста Конта (Œuvres, Paris 1969, V.7, p. XXVIII).

231

«…Ти знаєш, куди він вказував» Цитата ПЦ із втраченого листа?

232

«говорив про все це» Ймовірно, ПЦ посилається тут на втрачений лист або телефонну розмову, в якій він повідомив про відверту розмову з Жизель (пор. № 52).

233

HAN/ÖNB Ser. n. 25.202 а, арк. 7 і HAN/ÖNB папка 3, арк. 10 (конверт): машинопис. вірш (= НКА 5.2.258/526 Н⁴⁰), адресовано: Mademoiselle Ingeborg Bachmann / Pension Biederstein / MÜNCHEN / Biedersteinerstraße 21А / Allemagne, Париж, 27.10.1957 (тариф авіапошти).

234

«На рівні уст» Пор. № 66/прим.

235

DLA D 90.1.2829/1: телеграма Паулю Целану, 29 bis rue de Montevideo Paris 16^е, Мюнхен, 28.10.1957, 11³⁸ і Париж, 28.10.1957, 12⁴⁰.

236

HAN/ÖNB папка 3, арк. 8–9: рукопис. лист авіапоштою, адресовано: [машинопис.] М. Paul Celan / 29 bis Rue de Montevideo / Paris 16^e / France, Мюнхен, 29.10.1957.

237

десять днів минуло Можливо, у конверті з поштовим штемпелем від 16.10.1957 (пор. № 48/Прим.)

238

Nous deux епсоге Вірш Анрі Мішо, пор. переклад ПЦ «Noch immer und wieder, wir beiden» (чистовик 17.12.1957). Книгу, яка вийшла в Парижі 1948 р., він придбав у серпні 1957 р. Примірник цієї книги мала також ІБ (ВІВ), яка поставила її, як занотував ПЦ у травні 1960, на помітному місці у своїй бібліотеці (NkPC).

239

розповів дружині Жизель Целан-Лестранж.

240

Вашу дитину Клод Франсуа Ерік.

241

«В життя» Пор. № 49.

242

вимріяні (наснилі) Пор. 2-й рядок вірша «Köln, Am Hof» / «Кельн, Ам Гоф» (№ 47).

243

Вівторок 29.10.1957.

244

Принцеса 1Б познайомилася з Маргаритою Каетані, принцесою Бассіано, видавцем заснованого нею 1948 р. в Римі міжнародного літературного журналу «Botteghe Oscure. An International Review of New Literature» на початку 1954 p. в Римі. Один з віршів ПЦ з’явився там уже 1956 р. у числі XVII («Vor einer Kerze» / «Перед свічкою», с. 358 і далі), вірші ІБ з’явилися спершу 1954 р. у числі XIV («Lieder von einer Insel» / «Пісні з острова», «Nebelland» / «Туманний край», с. 215–219), наступні 1957 у числі XIX («Hotel de la Paix», «Nach einer Sintflut» / «Після потопу», «Liebe: Dunkler Erdteil» / «Кохання: Темний бік Землі», «Exil» / «Вигнання», «Mirjam» / «Міріам», с. 445–449). Про число XXI пор. № 58/Прим.

245

Донауешінґен \ мусити про все розповісти. 20.10.1957 р. ІБ взяла участь під час Донауешінґенських Днів музики у прем’єрі твору Генце «Серенади й арії» зі своїми текстами «Арія І» та «Арія II». Пізніше ІБ також ніколи не розповідала композиторові про свій зв’язок з ПЦ.

246

«Пісні під час утечі» Вірш (XII) із завершального циклу зб. «Заклинання Великої Ведмедиці» натякає у формі й змісті на написаний в жовтні 1959 р. вірш ПЦ «Ins Nebelhorn» («В туманний ріг»).

247

HAN/ÖNB папка 3, арк. 11-14 (1-й лист), папка 3, арк. 3 (продовження на конверті, починаючи з «1.Х. [замість XI] 57») і папка 3, арк. 15 (конверт): рукопис. фрагменти листа, адресовано: Mademoiselle Ingeborg Bachmann / Pension Biederstein / München / Biedersteinerstraße 21 А / Allemagne, Париж, 21.11.1957 (тариф авіапошти).

248

26-го Під час свого перебування в Німеччині (лише з 3-го по 11.12.1957) ПЦ був з 7-го по 9.12.1957 у Мюнхені (NkPC).

249

«У Єгипті» Пор. № 1.

250

Гамбург Після зібрання у Ніендорфі (пор. № 32).

251

Тюбінґен […] Дюссельдорф Про тюбінґенськиий літературний вечір ПЦ пор. № 56; 5.5.1958 він читав у Дюссельдорфі на запрошення тамтешньої Народної вищої школи.

252

Франкфуртер цайтунґ \ вірш Нині вкладено до пізнішого листа (№ 98) як газетна вирізка з «FAZ» з текстами ІБ «Арія І» та «Арія II», перед якими міститься коротка вказівка на прем’єру «Серенад і арій» Генце під час Донауешінґенських Днів музики (31.10.1957). Обидва вірші там з нотами, до того ж «Арія І» є розширеним на одну строфу варіантом вірша «Im Gewitter der Rosen» («У громовиці троянд»), який, імовірно, лежав у листі № 42. Пор. пізніше надіслану редакцію (№ 98).

253

«Кельн, Ам Гоф» Пор. № 47.

254

Гьоллерер […] «Akzente» 21.10.1957 ПЦ передав вірш письменникові й літературознавцеві Вальтеру Гьоллереру, якого він та ІБ ймовірно знали з 1954 р.

255

Вимріяні (наснилі) Рядок 2 вірша «Кельн, Ам Гоф», пор. № 47.

256

HAN/ÖNB Ser. n. 25.202 а, арк. 8 і папка 8, арк. 1 (конверт): рукопис. вірш (= НКА 5.2, 255/527 H³), адресовано: Mademoiselle Ingeborg Bachmann / Pension Biederstein / München / Biedersteiernstraße 21А / Allemagne, Париж, 3.[11] 19[57].

257

«День усіх святих» Заголовок замінює тут закреслений заголовок «Bericht» («Повідомлення»), Інший документ, який стосується вірша, в архіві ІБ: машинопис, датований «Париж, 3-го листопада 1957 р.». Пор. також № 66/Прим.

258

HAN/ÖNB папка 5, арк. 16–17: рукопис. лист авіапоштою, адресовано: Mademoiselle Ingeborg Bachmann / Pension Biederstein / München / Biedersteinerstraße 21 А / Allemagne, Париж, 6.11.1957 (пор. іл. 13).

259

Марвелл Ендрю Марвелл, один з головних представників англійської метафізичної поезії. ПЦ цитує тут обидві завершальні строфи з придбаної напередодні антології «Metaphysical Lyrics & Poems of The Seventeenth Century: Donne to Buttler» (Selected and edited with an Essay by Herbert J. C. Grierson, London 1956, P. 78, вірш починається на c. 77; BPC). Том містить на с. 74 спробу перекладу вірша Донна «То His Соу Mistress»; вирізка з газети зі статтею Е. Е. Дункан-Джонс, «The Date of Marvell’s To His Соу Mistress» (The Times Literary-Supplement) долучена до листа.

260

грудневий тиждень Виправлено з «січневий тиждень».

261

невеличкий переклад Переклад ПЦ «Нотаток про сучасне малярство», короткого есею французького художника-абстракціоніста Жана Базена (Париж 1953), з’явився лише 1959 р. (Frankfurt а. М.: S. Fischer Verlag).

262

Жизель […] хоробра Про поїздку пор. № 53. Про «хоробрість» Жизель Целан-Лестранж свідчать її щоденникові нотатки за січень 1958 р. (PC/GCL II 92/3; пор. № 216).

263

три книги Третій книжковий подарунок не ідентифікований.

264

Бубер «Історії рабі Нахмана». Переказано за ним Мартіном Бубером (Франкфурт-на Майні, 61922, ВІВ, також в ВРС). ПЦ був пристрасним читачем філософа й оповідача, вже 1954 р. розпорядився надіслати йому свою зб. «Мак і пам’ять» й особисто зустрівся з ним 14.9.1960.

265

англійська антологія «The Oxford Book of English Verse 1250–1918» (ed. by Sir Arthur Quiller-Couch, Oxford 1939, з датою придбання чужою рукою «Лондон, лютий 1951» ВІВ). ПЦ не мав власного примірника; він випозичив на деякий час цей том у свого друга, викладача англійської мови Ґі Фландра (сліди читання ПЦ).

266

антологія […] у Вупперталі Впорядковану Гансом Геннеке антологію «Gedichte von Shakespeare bis Ezra Pound», в якій ПЦ також занотував начерк перекладу вірша «То His Соу Mistress» (Wiesbaden 1955; S. 82, ВРС), він ймовірно отримав уже 1955 під час своєї першої поїздки у Вупперталь.

267

«То His Соу Mistress» […] Дж. Донна ПЦ пізніше подарував ІБ чистовий варіант свого перекладу «An eine stumme Geliebte» / «До безмовної коханої» (5.1.1958, HAN/ÄNB 25.202 с, арк. Ir/v-2), а також рукописні начерки (17.10. — 30.10.1957; 25.202 с, арк. 3–8). Лише наприкінці 1968 р. ПЦ переклав «The Curse» («Прокляття») Джона Донна.

268

HAN/ÖNB папка 3, арк. 18: рукопис. лист; HAN/ÖNB сер. н. 25.202 Ь, арк. 6-7 (неопубліков. вкладки): типоскрипт, щоразу з поміткою «Переклад Пауля Целана»; конверт не ідентифіковано (пор. № 48).

269

два переклади […] антологія Вкладені переклади з’явилися в «Антології французької поезії від Нерваля до сучасності» (упор. Флори Клее-Палей, Вісбаден, 1958, С. 17 і 277), там також переклади ПЦ «Epitaph» («Епітафія») і «Das letzte Gedicht» («Останній вірш») Робера Десноса (с. 318–321). Угорсько-єврейська графік і перекладачка Флора Клее-Палей, уціліла з Терезієнштадту, жила з 1927 р. у Вупперталі. Під час засідання «Бунду» у жовтні 1957 р. (пор. № 44) ПЦ мешкав у неї (Boltenbergstraße, 10). Вона присвятила себе насамперед пропаганді французької й німецької сучасної поезії. ПЦ контактував з нею з 1949 р.

270

«О годинники глибоко в нас» Завершальний рядок вірша «Кельн, Ам Гоф» (пор. № 47).

271

Тюбінґен На організованій книгарнею «Осіандер» літературній зустрічі ПЦ читав у Старій актовій залі університету.

272

DLA D 90.1.2829/3: рукопис. лист, адресовано: [машинопис.] М. Paul Celan / 29 bis, Rue de Montevideo / Paris 16^е / France, Мюнхен, 8.11.1957.

273

Цей тиждень надто важкий Нестабільна економічна ситуація ІБ як вільної письменниці примусила її у вересні 1957 р. обійняти посаду керівника літературного відділу Баварського телебачення, яку вона розглядала як «примусову працю» (до Германа Кестена, 3.9.1957, Літературний архів «Monacensia», Мюнхен). До цього ще долучився часовий тиск у зв’язку із завершенням радіоп’єси «Der gute Gott von Manhattan» («Милосердний бог Мангеттену»).

274

Пансіон Пансіон Бідерштайн, Бідерштайнер Штрасе, 21а. Запланований на 1.12.1957 переїзд у помешкання на Франц-Йозеф-Штрасе 9а, також у Швабінґу, відклався до 16.12.1957.

275

HAN/ÖNB папка 3, арк. 19–20 і папка 3, арк. 1 (конверт): рукопис. лист авіапоштою, адресовано: Mademoiselle Ingeborg Bachmann / München 13 / Franz Josephstr. 9A / Allemagne / [чужою рукою: в даний час Fremdenheim / Biederstein / Biedersteinerstr. / 21 А]; Париж, [хх. хх.] 1957 (пор. іл. 15).

276

рю деЛоншан, Париж 16е Перше власне помешкання ПЦ І ЖЦЛ.

277

перший візит Дата невідома.

278

німецькі матеріали […] вибір текстів \ темрява й захищеність Німецькомовна частина числа XXI (1958, ВРС: деякі коректурні' правки) справді була, хоча це й ніде не відзначено, впорядкована ІБ і ПЦ (за винятком «Фрагментів» Реццорі, с.379 і далі, які запропонував Йоахім Морас, які, проте, також редагував ПЦ). Інші шість авторів і один перекладач представлені наступними творами: Ґеорґ Гайм віршем «Смерть актора» (с. 370), Неллі Закс вісьмома віршами («Поглянь, Даниїле», «Язик уже відчув пісок у хлібі», «А ти все кличеш і кличеш», «Дитя», «Жодне слово не приховає магічного поцілунку», «Я мовлю до піщинок пилу», «Хриплячі кружні шляхи», «Ах, як мало можна збагнути»; с. 371 і далі), Артюр Рембо «П’яним кораблем», переклад німецькою Пауля Целана (с. 375 і далі, пор. № 99). Вальтер Гьоллерер шістьма віршами («Птаха Рух», «Кістка й залізо», «Тисові дерева», «Втеклій подрузі», «Лик, сплетений». «Склянки», с. 408 і далі), Ґюнтер Ґрас «Зозулею» (2-й акт п’єси «Дядько, дядько»; с. 413 і далі) і Ганс Маґнус Енценсберґер шістьма віршами («Розмова субстанцій», «Великі винаходи», «Меморандум», «Захист убивці», «Кінець сов», «Розлука»; с. 425 і далі). Назва журналу (дослівно «Темні ґешефти» як у конкретному, так і в переносному сенсі) прибирає римську редакційну адресу, Palazzo Caetani на Via Botteghe Oscure 32.

279

DLA D 90.1.2829/4; рукопис. лист авіапоштою, адресовано: М. Paul Celan / 29 bis, Rue de Montevideo / PARIS 16^е / FRANCE, Мюнхен, 15.11.1957.

280

«Монтевідео» Рю де Монтевідео, адреса ПЦ в Парижі до кінця листопада 1957 р.

281

чудові книги Пор. № 55.

282

Тюбінґен Пор. № 56.

283

«Цикади» ІБ завершила «Цикади» вже взимку 1954/55 у Неаполі (Прем’єра в ефірі: 5.3.1955, NWDR). BBC транслювало 30.7. і 1.8.1957 англійську версію.

284

Клаус […] Б. О. У числі XIX (1957) з’явилися вірші Демуса «Meerstern» («Морська зірка»), «Vorüber zieht im Himmel» («По небу пропливає») і «Gipfelkalmen» («Вершинні штилі») (с. 455–459).

285

HAN/ÖNB папка 3, арк. 21–22: рукопис. лист авіапоштою, адресовано: Mademoiselle Ingeborg Bachmann / Pension Biederstein / München / Biedersteinerstraße 21 А / Allemagne, Париж, 16.11.1957.

286

Енценсберґер ПЦ обґрунтовував прохання вказівкою на те, що німецький поет, який жив тоді в Норвегії, міг би зробити журнал відомим через радіопередачі (18.10.1957, NPC). ПЦ познайомився з ним у квітні 1955 р. в Парижі; дружні стосунки між ним та ІБ оживилися лише наприкінці 1950-х рр.

287

Єнс ПЦ та ІБ познайомилися з тюбінґенським письменником і філософом 1952 р. в Ніендорфі (пор. № 32.1) і знову побачилися з ним у Вупперталі.

288

DLA D 90.І.2829/5: рукопис. лист, адресований: М. Paul Celan / 78 bis, Rue de Longchamp / PARIS 16^е / FRANCE, Мюнхен, 18.11.1957.

289

до Тюбінґена Після виступу ПЦ (пор. № 56).

290

в суботу 16.11.1957.

291

Віденський міський парк (Штадтпарк) Пор. № 4.

292

DLA D-90.2829/6: рукопис. лист експрес-поштою, адресовано: М. Paul Celan / 78 bis, Rue de Longchamp / PARIS 16^е / FRANCE, Мюнхен, 22.11.1957 і Париж, 23.11.1957.

293

Минуло сім років 30-й день народження ПЦ 23.11.1950 вони святкували незадовго до від’їзду ІБ з Парижа.

294

туди Відновлення любовних зв’язків між ІБ та ПЦ у вересні 1957 р. спричинило велику напругу в його шлюбі з Жизель Целан-Лестранж; з цієї причини ІБ не хотіла надсилати подарунок до дня його народження на Рю де Лоншан.

295

HAN/ÖNB папка 3, арк. 23–24: рукопис. лист, адресовано: Mademoiselle Ingeborg Bachmann / Pension Biederstein / München / Biedersteinerstraße 21 А / Allemagne, поштова марка відірвана.

296

DIA D 90.1.2829/7: рукопис. лист, адресований: M. Paul Celan / 78 bis, Rue de Longchamp / PARIS 16^е / FRANCE, Мюнхен, 4.12.1957.

297

Тюбінґен Пор. № 36.

298

Франц-Йозефстрасе 9a Пор. № 57/Прим.

299

HAN/ÖNB папка 1, арк. 11 і папка 3, арк. 25 (конверт): рукопис. лист експрес-поштою, адресовано: Fräulein / Ingeborg Bachmann / München / Franz Joseph Str. 9 а [чужою рукою замінено на: Pension Biederstein / Biedersteiner Str. 21 а], Штутґарт, 5.12.1957; [зворотній бік, чужою рукою]: одержувач Bachmann Franz-Josephstr. 9a / на даний момент ще не вселилася / Pension Biederstein, Мюнхен, 5.12.1957.

300

Штуттґарт ПЦ був у гостях у своїх друзів Ганне і Германа Ленців.

301

HAN/ÖNB Ser. n. 25.170 N 8000: рукопис. присвята на подвійному аркуші замість конверта до N 8001–8030 з типоскрипт. віршів «Zuversicht» / «Певність» (НКА 5.2.90 Н^2е), «Stilleben mit Brief und Uhr» / «Пейзаж із листом і годинником» (96 Н^2а), «Unter ein Bild von Vincent van Gogh» / «Під картину Вінсента ван Ґоґа» (108 Н^2m), «Heimkehr» / «Повернення» (112 Н^2а), «Heute und morgen» / «Сьогодні і завтра» (127 Н^3а), «Schliere» / «Шлір» (139 Н^2m), «Unten» / «Внизу» (119 Н^2е), «Stimmen» / «Голоси» (67 H^9а), «Sprachgitter» / «Мовні ґрати» (188 Н^1с), «Tenebrae» (149 Н^2е), «Blume» / «Квітка» (136 Н^3а), «Weiss und Leicht» / «Біле й легке» (171 Н^2а), «Schneebett» / «Снігове ложе» (також відбиток, 194 H^2a/wc), «Matière de Bretagne» (217 Н^2а), «Windgerecht» / «Правдиві, як вітер» (201 Н^1с), «Nacht» / «Ніч» (також відбиток, 212 Н^1awc), «Schuttkahn» / «Човен з галькою» (223 Н^1f, «Köln, Am Hof» / «Кельн, Ам Гоф» (231 H^1f), «In die Ferne» / «В далечінь» (також відбиток, 233 H^2a/wc), «In Mundhöhe» / «На рівні уст» (також відбиток, 238 Н^3а/wc) і «Allerseelen» / «День усіх святих» (також відбиток, 253 Н^1е/f, до яких долучений датований 2.12.1957 список цих заголовків (46f.); Конволют був імовірно переданий у Мюнхені.]

302

DLA 93.12.1: рукопис. присвяти (щоразу зліва) с. 8, 24, 27, 29, 30, 33, 43, 44, 48, 49, 30, 35, 36, 37, 58, 39, 68, 72, 73, 74, [76], а також 70 у зб. «Мак і пам’ять», Штутґарт: Німецька видавнича спілка'1954.

303

«Мак і пам’ять» Збірка була передана в Німецький літературний архів у Марбаху-на-Некарі Крістіною Кошель. Про примірник першого видання пор. № 37.

304

f. D. \ u. f .D. (und) für Dich [(і) для Тебе]

305

DLA ВРС: рукопис. присвята на зворотньому боці форзацу зб. «Відрочений час. Поезії», Мюнхен: Піпер ² 1957: книга була ймовірно передана в Мюнхені.

306

Сліди читання: с. 9 («Abschied von England» / «Прощання з Англією») внизу знак пропуску (заключний рядок першого видання, «Alles bleibt unbesagt», відсутній); с. 12 («Париж») помітка на берегах рядок 9 і далі, підкреслення у рядку 14 («fliehende»); с. (32] (чиста) нотатка ПЦ зі знаком пропуску: «Beweis zu nichts» / «Нікчемний доказ» (вірш із першого видання відсутній); с. 37 (друга частина «Псалма») знак оклику й подвійна помітка на берегах біля першої строфи, яка тільки в цьому виданні змінена порівняно з першим виданням («Da alles eitel ist: / vertrau dir nicht mehr / und übernimm kein Amt. / Verstelle dich nicht mehr, / um der Bloßstellung zu entgehen»). Вкладка: c. 30/31 газетна вирізка з одинадцятьма здійсненими за книжковим виданням (пор. № 188) перекладами ІБ віршів Джузеппе Унґаретті: «Universum», «Sich gleich», «Eine andere Nacht», «Einsamkeit», «Trennung», «San Martino del Carso», «Zerknirscht», «Brüder», «Wache», «In Memoriam», «Schlafen» (Neue Zürcher Zeitung, 3.12.1961), які частково відрізняються під вміщених у книжковому виданні. Про примірник першого видання пор. № 42.

307

Мюнхен, Ам Гоф Пор. ПЦ «Кельн, Ам Гоф» (№ 47).

308

HAN/ÖNB папка 1, арк. 8-10: рукопис. лист, конверт відсутній.

309

Франкфурт, понеділок уночі ПЦ прибув 9.12.1957 з Мюнхена до Франкфурта, де він до 11.12.1957 вів переговори з представниками видавництв «С. Фішер» та «Інзель», а також «Зуркамп» (NkPC).

310

Твої вірші Напевне, новий примірник збірки «Відрочений час».

311

«Akzente» Чотири вірші ІБ саме з’явилися у числі 6: «Nach der Flut» / «Після потопу», «Hotel de la Paix», «Exil» / «Вигнання», «Liebe: Dunkler Erdteil» / «Кохання: темний бік Землі» (с. 491–495), який містив також публікації Гільде Домін, Ґерта Калова, Гайнца Піонтека й Вольфдітріха Шнурре. ІБ, як і ПЦ, друкувалися у заснованому Вальтером Гьоллерером і Гансом Бендером «Цайтшріфт фюр діхтунґ».

312

збірки віршів «Мак і пам’ять» і «Від порога до порога».

313

Гіндорф Марґот Гіндорф. Її публікації не виявлені. У своєму єдиному листі до ПЦ вона дякує за новорічні вітання, виражає захоплення його віршами й продовжує: «І лише тепер я знаю, що я не тільки люблю поезії Інґеборґ Бахман, але й можу збагнути її сутність. Це були великі подарунки, які змусили мене забути мою самотність і сповнили мою душу новим радісним звучанням» (Кельн, 26.12.1957, NPC).

314

Кашніц ПЦ познайомився з німецькою письменницею Марією Луїзою Кашніц 1948 р. в Парижі; вона ініціювала 1949 р. першу публікацію віршів ПЦ в Німеччині, й тому пізніше він попросив її виголосити лаудаційну промову при отриманні ним премії Ґеорґа Бюхнера. ІБ підтримувала з нею, починаючи від її першого перебування у Римі, постійні дружні стосунки; у своїй поетологічній лекції «Про вірші» ІБ посилалася на антивоєнний вірш Кашніц «Жених Жаб'ячий король» (IBW 4, 206–208).

315

Шверін Син учасника замаху на Гітлера 20 липня 1944, німецького офіцера Ульріха-Вільгельма графа фон Шверіна, був тоді редактором видавництва «С. Фішер». ПЦ познайомився з ним влітку 1954 р. у зв’язку з публікацією віршів Рене Шара. У випадку з книгами, які він бачив у його квартирі на франкфуртській Раймундштрасе, 21, йдеться, без сумніву, про «Відрочений час» та «Заклинання Великої Ведмедиці» ІБ та про «Мак і пам’ять» і «Від порога до порога» ПЦ.

316

DLA D 90.І.2829/8: рукопис. лист, адресований: М. Paul Celan / 78 bis, Rue de Longchamp / PARIS 16^éme / FRANCE, Мюнхен, 12.12.1957, nop. іл. 14.

317

світильник Пор. рядок 9-й вірша ПЦ «Ein Tag und noch einer» / «Один день і ще один» (№ 73)

318

цій жінці Марґот Гіндорф.

319

Блакитний дім ІБ мешкала кілька днів у готелі з давніми традиціями («Блакитний дім», Гільдеґардштрасе, 1), оскільки з невідомих причин вона не змогла вселитися у нове помешкання на Франц-Йозефштрасе (пор. № 57/ Прим.).

320

HAN/ÖNB папка 3, арк. 26: телеграма, адресована Інґеборґ Бахман, Franzjosephstr 9a Muenchen, Париж, 12.12.1957. 12⁴⁹ і Мюнхен, 12.12.1957.

321

Морас Публіцист і перекладач, співзасновник і співвидавець журналу «Merkur», був з 1954 р. також працівником редакції щорічника «Jahresring», що виходив у видавництві ПЦ й публікувався федеральним об’єднанням Німецької промисловості. ПЦ надіслав йому незадовго до Різдва 1957 р. свої «Голоси» для щорічника «Jahresring» (Bd.58/59, S. 198 f.), там вміщено також радіоп’єсу ІБ «Милосердний бог Мангеттену» (с. 96-138). ПЦ та ІБ разом зустрілися з Морасом у Мюнхені (NPC).

322

HAN/ÖNB папка 1, арк. 6–7, папка 1, арк. 4–5 (продовження, від «Інґеборґ, Інґеборґ») і папка 3, арк. 27 (конверт): дві рукопис. частини, адресовані: Fräulein / Ingeborg Bachmann / München / Franz-Joseph Str. 9a / Allemagne, Париж, 12.12.1957.

323

Троянди […] сім Пор. другу строфу вірша ПЦ «Kristall» / «Кристал».

324

Бремен Про присудження Бременської літературної премії ПЦ сповістив, безсумнівно, по телефону. Він провів у Мюнхені разом з ІБ лише три дні (28–30.1.1958, NkPC).

325

«Akzente» Надіслані В. Гьоллереру 12.12.1957 р. вірші «Schneebett» («Снігове ложе»), «Windgerecht» («Правдиві, як вітер»), «Matière de Bretagne», «Nacht» («Ніч»), «Allerseelen» («День усіх святих») та «In Mundhöhe» («На рівні уст»), а також «Köln, Am Hof» («Кельн, Ам Гоф») (пор. № 53) з’явилися у лютневому номері за 1958 р. (Число 1, с. 18–24, ВРС).

326

Гухель ПЦ передав німецькому поетові на засіданні у Вуппертталі (№ 44) вірші «Снігове ложе», «Правдиві, як вітер», «Matière de Bretagne» і «Ніч» для його східно-берлінського журналу «Зін унд форм». Оскільки ПЦ довідався через третіх осіб, що час публікації ще не визначений, то він інформував його 12.12.1957 р. про своє рішення опублікувати їх в журналі «Akzente».

327

Геннеке ПЦ зустрівся з німецьким публіцистом і перекладачем 10.12.1957 (NkPC).

328

обіцяні числа журналу Пор. № 60.

329

Неллі Закс Народжена в Берліні єврейська поетеса проживала з 1940 р. у Стокгольмі; участь в альманасі «Botteghe Oscure» стала для ПЦ приводом зав’язати з нею у 1954 р. листування.

330

HAN/ÖNB сер. н. 25.202 Ь, арк. 4: рукопис. вірш (=НКА 5.2.235/326 Н⁵), конверт відсутній.

331

«Один день і ще один» Пор. «на один день, і на другий» (№ 63). Інші документи до цього вірша в NIB: датований «Париж, 13 грудня 1957 р.» типоскрипт (HAN/ÄNB Ser. n. 25.202 Ь, арк. 5, = НКА H4а) і один недатований типоскрипт (HAN/ÖNB Ser. n. 25.202 Ь, арк. 11 = НКА Н2)

332

DLA D 90.1.2829/9: Рукописний лист, адресований: М. Paul Celan / 78 bis, Rue de Longchamp / PARIS 16^ème / FRANCE, Мюнхен, [1]7.12.195[7], адреса відправника «[…] Klagenfurt, Henselstr. 26, Österreich».

333

коли я вселилася У помешкання на Франц-Иозеф-штрасе, 9а.

334

гроші У присвятний примірник збірки «Відрочений час» на с. 46 первинно була вкладена квитанція поштового переказу на 400 німецьких марок, надісланий 11.12.1957 р. з Франкфурта (пор. № 42/Прим.).

335

вірш «Ein Tag und noch einer» («Один день і ще один»).

336

Б. О. «Botteghe Oscure».

337

ВІВ: рукопис. присвята (с. 3) в окремому відтиску з Целановими перекладами трьох віршів Гійома Аполлінера («Salome», «Schinderhannes», «Abschied»), в «Die Neue Rundschau», Jg. 1954, Heft 2, S. 1–5 [пагінація в журналі c. 316–321], конверт відсутній.

338

DLA D 90.I.2829/10: рукопис. лист, адресований: М. Paul Celan / 78 bis, Rue de Longchamp / PARIS 16^ème / FRANCE, Мюнхен, 28.12.1957.

339

книжки Як подарунок відомий тільки присвячений ІБ окремий відбиток віршів Аполлінера.

340

через роботу Ймовірно в рамках діяльності на Баварському телебаченні.

341

дзвінок із Відня Запрошення на виступ 11.1.1958 р. в «Kleines Theater» у віденському Йозефштадті (пор. № 83–84).

342

DLA D 90.І.2837/1: рукопис. лист, адресований [машинопис.] М. Paul Celan / 78 bis, Rue de Longchamp / Paris 16^ème /FRANCE, Мюнхен, 1.1.1958.

343

Б. О. «Botteghe Oscure».

344

Айх ПЦ та ІБ познайомилися з німецьким поетом 1952 р. в Ніендорфі. ІБ була з ним та його дружиною Ільзе Айхінґер у тісних дружніх стосунках до 1962 р.

345

Гайсенбюттель ІБ знала видавничого редактора, радіожурналіста й автора експериментальних текстів із зібрань Групи 47.

346

принцеса пише сьогодні Каетані, серед іншого, писала: «Ми не отримали ще жодних рукописів, і, як я вже повідомила Целанові, нам потрібно все щонайпізніше 15 січня» (англ. мовою, недатовано, NIB).

347

Гольтузен Поет і впливовий критик рекомендував ІБ влітку 1955 р. на стипендію в Гарвард; про її вірші він публічно висловився лише пізніше («Войовничий дух мови. Про лірику Інґеборґ Бахман», «Merkur», Juni 1958, S. 563–584). Про його членство в СС ПЦ знав від Ганне Ленц; він справедливо оцінював його рецензію на свою збірку «Мак і пам’ять» як написану під впливом звинувачень у плагіаті з боку Клер Ґоль («П’ять молодих поетів II», в «Merkur», Mai 1954, S. 378–390; пор. № 89/Прим.).

348

Ґрас ІБ познайомилася з письменником, художником і графіком на зібранні Групи 47 у травні 1955 р. в Берліні; він ілюстрував її Бюхнерівську промову «Місце для випадковостей» (Berlin: Wagenbach 1965. = Quarthefte 6; ВРС з нотаткою ПЦ на форзаці «від Клауса Ваґенбаха» / 5.3.65» і слідами читання, с. 52). ІБ і Генце були заангажовані в його виборчій кампанії на підтримку Віллі Брандта. ПЦ познайомився з Ґрасом під час його перебування в Парижі (1956-1959), він підтримував його в роботі над романом «Бляшаний барабан», а Ґрас ПЦ — в рамках афери Клер Ґоль.

349

HAN/ÖNB папка 4, арк. 1–2: рукопис. лист, конверт не ідентифікований (можливо, HAN/ÖNB папка 8, арк. 4, адресований Mademoiselle Ingeborg Bachmann / München 13 / Franz-Josephstraße 9a / Ailemagne, авіапошта).

350

до Відня Пор. № 76

351

Австрійська галерея Демус працював як мистецтвознавець в Австрійській галереї 19–20 століть, розташованій у віденському палаці Бельведер.

352

Берлін […] Гамбург, Кіль Поїздка з літературними читаннями, точні дати не з’ясовані.

353

Закс, Гьоллерер, Енценсберґер Гьоллерер надіслав свій матеріал 19-го, Закс 21-го, а Енценсберґер 26.12.1957 р. (NPC).

354

К. Л. Шнайдер (архів Гайма) Заангажований під час своїх студентських літ у рух Опору проти нацистського режиму, гамбурзький германіст саме готував зібрання творів Ґеорґа Гайма (його архів знаходиться в Державній бібліотеці Гамбурга). ІБ і ПЦ познайомилися зі Шнайдером у Вупперталі (пор. № 44).

355

HAN/ÖNB папка 3, арк. 2: рукопис. лист, конверт не ідентифікований (пор. № 78). До листа додані вірші «Aber» («Проте») і «Entwurf einer Landschaft» («Начерк пейзажу») (пор. № 80).

356

Єнс 7.1.1958 (поштовий штемпель) Єнс відповів спершу ухильно (NPC); текст не був ідентифікований.

357

Ґрас 30.12.1957 (NPC).

358

Шрьорс ПЦ та ІБ познайомилися з письменником, публіцистом і видавничим редактором в 1952 р. в Ніендорфі. Як редактор видавництва «Німецька видавнича спілка», він сприяв публікації збірки ПЦ «Мак і пам’ять».

359

DLA D 90.І.2837/2: рукописний лист експрес-поштою, адресований М. Paul Celan / 78 bis, Rue de Longchamp / PARIS 16^ème / FRANCE, Мюнхен, 7.1.1938 і Париж 8.1.1958.

360

Напиши […] у Відні Не виявлено.

361

прочитай […] о 17 год. Пор. № 76.

362

Вальзер ПЦ та ІБ знали німецького прозаїка Мартіна Вальзера ще від зустрічі в Ніендорфі. Пізніше ПЦ писав про нього: «Вальзер належить до найкращої німецької тяглової сили пера і є, поряд з Енценсберґером, одним із опорних стовпів видавництва Зуркамп» (27.5.1966, PC/GCL 445).

363

радію календареві Не віднайдено.

364

вірші В NIB є лише два короткі вірші, що виникли напередодні, які були надіслані разом з № 79 або окремо (лінії згину): «Aber» («Проте») (31.12.1957, типоскрипт: HAN/ÄNB Ser. n. 25.202 b, арк. 12, = НКА 5.2.245, Н^4a) та «Entwurf einer Landschaft» («Начерк пейзажу») або «Landschaft» («Пейзаж») (3.1.1958, машинопис. відбиток і рукопис. начерк: HAN/ÖNB Ser. n. 25.202с, арк. 9, а також HAN/ÖNB Ser. n. 25.202а, арк. 12, = НКА 5.2.257, Н^1b, а також Н⁴).

365

HAN/ÖNB Ser. n. 25.202 b, арк. 9-10: вірш на конверті (=HKA 2.2 244/527 Н^2а), адресовано: Mademoiselle Ingeborg Bachmann / München 13 / Franz-Josephstraße 9a / Allemagne, Париж, 7.1.1958 (конверт ідентичний).

366

DLA D 90.I.2837/3: машинопис., рукопис. кор. і доповнений лист, адресований: [машинопис.] М. Paul Celan / 78, Rue de Longchamp / Paris 16^ème / France, Мюнхен, 8.1.1958.

367

Ти неодмінно мусиш Про участь ПЦ пор. № 58/Прим.

368

Вальтер Американський журналіст, письменник і перекладач був редактором альманаху «Botteghe Oscure».

369

Однак якщо […] цього разу \ Після […] слава Богу В обох випадках дописано від руки.

370

HAN/ÖNB папка 1, арк. 12 і папка 4, арк. 5 (конверт): рукопис. лист, адресований: Fräulein Ingeborg Bachmann / München 13 / Franz-Josephstraße 9a / Allemagne, Париж, 11.1.1958.

371

Ти читаєш тепер Пор. № 76.

372

DLA D 90.1.2830/1: рукопис. лист, адресований: М. Paul Celan / 78, Rue de Longchamp / PARIS 16^ème / France, Відень, 14.1.1958.

373

Відень Пор. № 76.

374

DLA D 90.1.2830/2: рукопис. лист, адресований: M. Paul Celan / 78, Rue de Longchamp / PARIS 16^ème / France, Мюнхен, 19.1.1958, пор. іл. 17.

375

Пруст надійшов Тритомне видання в бібліотеці ІБ не містить ніякого дарчого надпису: «А la recherche du temps perdu» (Texte établi et presenté par Pierre Clarac et André Ferrè, Bibliothèque de la Pléiade, Paris 1954).

376

Ти ще раз зателефонував 14.1.1958, обидва дзвінки помічені в записнику ПЦ (NkPC).

377

до Бремена Про присудження премії пор. № 72.

378

HAN/ÖNB, папка 4, арк. 11–12: рукопис. лист авіапоштою, адресований: Mademoiselle Ingeborg Bachmann / München 13 / Franz-Josephstraße 9а / Allemagne, Париж, 21.1.1958.

379

Кельн \ Гамбург ПЦ був з 23-го до 30.1.1958 у Німеччині. В Кельні він зустрічався зі своїми друзями Генріхом Беллем і Паулем Шаллюком (NkPC). Про вручення премії у Бремені пор. № 72, про перебування у Гамбурзі телеграму № 88.

380

жахливий папір Вирваний аркуш лінійованого блокнота.

381

Мюнхен Пор. № 72/Прим.

382

DLA D 90.І.2850/5: телеграма Паулю Целану, гостьовий дім сенату Бремена, Мюнхен 26.1.1958, 14¹⁹ і [Бремен] 26.1.1958, 14²³.

383

26.1.1958 ІБ отримала цього ж дня Бременську літературну премію. ПЦ передав ІБ текст своєї Бременської промови ймовірно в Мюнхені (машинопис. відбиток, HAN/ÖNB Ser. n. 25.202 b, арк. 2–3).

384

HAN/ÖNB папка 4, арк. 6: телеграма Інґеборґ Бахман, Franz-Josephstraße 9а München/13, Гамбург, 27.1.1958, 18¹² і [Мюнхен] 27.1.1958, 18⁵⁶.

385

DLA D 90.I.2830/4: рукопис. лист, адресований: M. Paul CELAN / 78, Rue de Longchamp / PARIS 16^ème / FRANCE, Мюнхен, 3.2.1958.

386

праця «Милосердний бог Мангеттену»

387

Щодо нового інциденту з Ґоль Ергарт Кестнер назвав у своїй вітальній промові на честь лауреата, серед важливих для ПЦ впливів, також твори Івана Ґоля і Клер Ґоль. У «FAZ», у частковому передруку промови, це місце не було, як обіцяв Кестнер, змінене. Починаючи з 1953 р., Клер Ґоль звинувачувала ПЦ в тому, що в збірці «Мак і пам’ять» він вдався до плагіату пізньої творчості її покійного чоловіка Івана Ґоля; насправді ж подібності з ранньою творчістю ПЦ з’явилися після переробки частково фрагментарних поезій зі спадщини Ґоля його вдовою, яка мала у своєму розпорядженні збірку ПЦ «Пісок із урн». Крім того, вона скористалася неопублікованими перекладами трьох франкомовних збірок Ґоля, здійснених ПЦ, для своїх власних перекладів (пор. № 179).

388

«Фаціле» У 2-му розділі роману «Маліна» також з’являється це загадкове слово (франц. та італ. «легкий»). Зі збірки «Facile» Поля Елюара (перше видання з еротичними фотографіями Мана Рея, Париж, 1935) ПЦ переклав «Nous avons fait la nuit» (пор. № 93). У бібліотеці ІБ це видання відсутнє.

389

Після Кельна Пор. № 47/Прим.

390

до Тюбінґена. Услід за тобою В рамках поїздки з поетичними виступами ІБ читала в Тюбінґені 4.2.1952 у тій же черговості, що й ПЦ (пор. № 56) у книгарні «Осіандер».

391

HAN/ÖNB папка 4, арк. 7: рукопис. лист; неопубліковані вкладки: HAN/ÖNB Ser. n. 25.171 N 8034–8054, машинопис. відбиток (блок) і 23.171 N 8055, зверху справа датований 7.2.1958, рукопис. кор. типоскрипт (Єсенін), конверт відсутній.

392

у Дюссельдорфі Дата не з’ясована.

393

твір революції ПЦ переклав віршований цикл «Дванадцять» Олександра Блока упродовж кількох днів (2–4.2.1958, NkPC).

394

належить Єсеніну ПЦ опублікував свої переклади з Єсеніна 1961 р. у книзі «Gedichte» (Deutsch von Paul Celan, Frankfurt а. M.: S. Fischer Verlag; примірник з дарчим надписом в ВІВ відсутній).

395

відбиток радіоп'єси «Милосердний бог Мангеттену» виник влітку й восени 1957 р. (прем’єра в ефірі 29.5.1958).

396

HAN/ÖNB папка 4, арк. 8: рукопис. лист, конверт не ідентифікований (пор. № 78).

397

збірки віршів «Відрочений час» і «Заклинання Великої Ведмедиці» (пор. № 217).

398

DLA D 90.І.2839/5: рукопис. лист, адресований: М. Paul CELAN / 78, Rue de Longchamp / PARIS 16^ème / FRANCE, Мюнхен, 17.2.1958.

399

книжки «Відрочений час» і «Заклинання Великої Ведмедиці».

400

«Дванадцять». Пор. вкладку до № 90.

401

поезію Єсеніна «ln meiner Heimat leb ich nicht mehr gern» (пор. вкладку до № 90).

402

Після Тюбінґена і Вюрцбурґа Пункти під час поїздки з поетичними читаннями (пор. № 89/Прим.), у Вюрцбурзі ІБ читала в «Товаристві Данте» 3.2.1958.

403

HAN/ÖNB Ser. п. 25.202 Ь, арк. 13 і HAN/ÖNB папка 4, арк. 9 (конверт): рукопис. переклад вірша (опублікований текст, GW IV 812-813, перша публікація в «Insel-Almanach» 1959, S. 32), адресовано: Mademoiselle Ingeborg Bachmann / München 13 / Franz-Iosephstraße 90 / Allemagne, Париж, 4.3.1958.

404

27.2.1958 \ Поль Елюар Дата відповідає чистовому варіантові: переклад із «Facile» (пор. № 89) виник вже 24.12.1957. ПЦ ще в Бухаресті перекладав вірші французько-єврейського сюрреалістського поета, проте опублікував тільки цей.

405

DLA D 90.І.2850/6: рукопис. лист, адресований М. Paul CELAN / 78, Rue de Longchamp / PARIS 16^ème/ FRANCE, Мюнхен, 5.5.1958.

406

до Берліна Про поїздку з поетичними виступами пор. № 78. Коли ІБ під час наступної поїздки до Берліна (пор. № 96) отримувала замість Генце премію Берлінського сенату, вона наверстала свій виступ, від якого раніше відмовилася.

407

HAN/ÖNB папка 4, арк. 10: Телеграма Інґеборґ Бахман, Franz-Josephstr. 9а München 13, Париж, 14 [3.1958], 11⁰⁵ і [Мюнхен], 14.3.1958, 11⁴¹.

408

РАДІОП’ЄСА Випрошена (№ 90) копія «Милосердного бога Мангеттену» не знайдена, проте пор. друкований примірник з дарчим надписом № 108.

409

DLA D 90.І.2850/7: рукопис. лист, адресований М. Paul CELAN / 78, Rue de Longchamp / PARIS 16^ème / FRANCE, Мюнхен, 3.4.1958.

410

після Берліна ІБ повернулася ймовірно 23.3.1958 з Берліна до Мюнхена (NIB).

411

бракує штемпеля \ з документами Формальності для продовження візи на перебування в ФРН (NIB).

412

радіо Як співробітник Баварського телебачення (пор. № 57/Прим.).

413

посада Штатна посада ІБ на Баварському радіо була запланована, проте вона її не посіла.

414

у Німеччині Дискусія про атомне озброєння бундесверу; ІБ підписала у мюнхенській газеті «Kultur» (1.4.1958) заклик діячів культури «Ні атомній зброї у Німеччині!» (пор. № 122/Прим.).

415

на вісім днів я виїду Куди їхала ІБ, не з’ясовано

416

травень Від 4-го до 8.5.1958 ПЦ мав поетичні виступи в Німеччині, 7.5.1958 він зустрів ІБ у Мюнхені (NkPC/ GCL). Точно через десять років після їхньої віденської зустрічі ця зустріч збіглася зі зміною в характері їхніх взаємостосунків.

417

HAN/ÖNB папка 4, арк. 13, HAN/ÖNB Ser. n. 23.202 а, арк. 13 (конверт): рукопис. лист авіапоштою, адресований Mademoiselle Ingeborg Bachmann / München 13 / Franz-fosephstraße 9a / Allemagne, Париж, 6.6.1958.

418

Тривожні часи \ багато працював Дзеркалом критичної політичної ситуації у Німеччині, але також у Франції (небезпека війни в рамках алжирської кризи) є саме тоді написані вірші «Ein Auge, offen» / «Око, розплющене») і «Oben, geräuschlos» / «Вгорі, безшелесно», як і трохи згодом «Welt» / «Світ» (HAN/ÖNB 25.170, арк. 8031-33, ймовірно передані наприкінці червня у Парижі).

419

à fonds perdu Буквально: без повернення застави (франц.). Тут у значенні безкорисливо, без винагороди.

420

вісімнадцять віршів Мандельштама ПЦ перекладав з 11.5.1958 вірші російсько-єврейського поета Осипа Мандельштама, а саме: «Dein Gesicht», «Es tilgten», «Petropolis», «Diese Nacht», «War niemands Zeitgenosse», «Das Wort bleibt ungesagt», «Silentium», «Schlaflosigkeit», «Venedigs Leben», «Der Tannen», «Keine Worte», «Diebsvolk», «Meine Zeit», «Die Priester», «Der Schritt der Pferde», «Die Muschel», «O Himmel, Himmel», «Die Luft» (NIB. nop. № 102).

421

збірка віршів Про останні вірші до зб. «Мовні ґрати» див. № 103.

422

DLA D 90.I.2830/8: рукопис. лист, адресований: М. Paul CELAN / 78, Rue de Longchamp / PARIS 16ème / FRANCE, Париж, 24.6.58; вкладка: машинопис. відбиток; лист містив також інші вкладки (високий поштовий збір), але це не може бути долучена сьогодні до нього, згадувана у № 33, вирізка з газети (інші лінії згину).

423

У Парижі Своїм батькам ІБ обґрунтувала перебування у Парижі 15.6.1958 наступним чином: «Я їду тепер до Парижа, але так, що ніхто не знає, тому що хочу мати спокій для роботи до 1-го вересня». ІБ покинула Мюнхен 18.6.1958 р. й мешкала в «Hotel Parisiana», 4, Rue Tournefort, 5е (PNIB).

424

в Німеччині Разом з Жизель Целан-Лестранж ПЦ був у Вупперталі, Дюссельдорфі та Франкфурті (14–20.6.1956).

425

до кав'ярні Жорж V ІБ і ПЦ справді зустрічалися там 25-го о 16 год. (NkPC).

426

моє двадцятидвохліття Пор. № 1/Прим.

427

«Куди нам вертати у громовиці троянд» Первинна версія (HAN/ÖNB 317/1409), покладеного на музику Генце вірша «Арія І» (пор. № 53/Прим.).

428

ВІВ: рукописна присвята (с. 375) в публікації поеми Артюра Рембо «П’яний корабель», пер. німецькою Пауля Целана, Estratto da Botteghe Oscure XXI (S. 375–378).

429

Червень 1958 Переданий, напевне, під час перебування ІБ в Парижі. Про публікацію пор. № 58/Прим. В NIB зберігся датований 8.9.1957 машинопис (HAN/ÖNB 25.173 N 8083-92).

430

DLA D 90.І.2830/9: рукопис. лист, адресований: М. Paul CELAN / 78, Rue de Longchamp / PARIS 16^ème / FRANCIA, Неаполь, 17.7.1958.

431

до Неаполя ІБ поїхала з Парижа через Цюрих і Мюнхен до Неаполя, щоб мати змогу спокійно працювати там у помешканні Генце.

432

подальше «перебування» Не з’ясовано.

433

про роботу Лібрето для «Принца фон Гомбурґа» за Генріхом Кляйстом, а також «Тридцятий рік» (пор. № 187).

434

війна Пор. № 96 і 97.

435

Іль Сен-Луї 30.6.1958 (NkPC).

436

Дитина Ерік Целан.

437

HAN/ÖNB папка 5, арк. 18: рукопис. лист, конверт відсутній; HAN/ÖNB Ser. n. 25.202 Ь, арк. 14 і 15 (вкладки): рукопис. кор. типоскрипти.

438

Твій лист, Твої листи Лист загубився?

439

вірші Єсеніна Тексти обох перекладів демонструють як відхилення у порівнянні з першою публікацією («Merkur, Н.8, 1959, S. 719f. und 718f.), так і в порівнянні з публікацією у книзі «Gedichte» (пор. № 90/Прим., с. 18 і далі та 17).

440

Il у aura toujours l’Escale «Завжди існує запасна гавань — Escale». Мається на увазі також (спершу ПЦ написав «escale») винарня «L’Escale» на острові Іль Сент-Луї (І, Rue des Deux-Ponts, 41).

441

на природу Пор. № 219.

442

DLA D 90.2850/10: рукопис. лист авіапоштою, адресований: М. Paul CELAN / 78, Rue de Longchamp / PARIS 16^ème / FRANCIA, Неаполь, 11.8.1958.

443

сторінки Мандельштама В архіві ІБ знаходиться переданий, ймовірно, наприкінці червня у Парижі конволют з 24 перекладами (рукописний відділ Австрійської національної бібліотеки, частково з відхиленнями від першодруків, а також від публікації в «Gedichte»); до 18 віршів, названих у № 97, там додані «Man gab mir», «Gestrafft», «Nein, nicht den Mond», «Der Dämmer, herbstlich», «Nachts», а також «Nicht Triumph», який ПЦ не опублікував. Про це видання пор. № 154.

444

вірші Єсеніна «Ihr Äcker, nicht zu zählen» та «Der Frühlingsregen weint».

445

Жизель Пор. № 219.

446

HAN/ÖNB папка 4, арк. 14–16: рукопис. лист, адресований: Mademoiselle Ingeborg Bachmann / Via Generale Parisi 6 / Napoli / Italie / Priere de faire suivre! [Прохання переслати] / [чужою рукою] Portovenere / (La Spezia) / fermo posta / [рукою Генце] Scrivimi / fin quando rimani la — / Affetuosità [Напиши мені, доки Ти там пробудеш — Сердечно] / Ганс, Париж, 1.9.1958 і Неаполь, 3.9.1958.

447

в Неаполі ІБ зустрічалася наприкінці літа 1958 р. з Максом Фрішем (МФ) на лігурійському узбережжі.

448

чотирьох віршів У серпні виникли «Bahndämme, Wegränder, Ödplätze, Schutt» («Дамби, узбіччя, пустки, жорства»), «Sommerbericht» («Літній звіт»), «Niedrigwasser» («Низька вода») й «Ein Holzstern» («Дерев’яна зоря»); ці останні вірші, написані для збірки «Мовні ґрати», не засвідчені, як інші, окрім «Einführung» («Стретта»), окремими рукописними чи машинописними примірниками в архіві ІБ (пор. № 66 і 97/Прим.). Свої одночасно здійснені переклади ПЦ тут не згадує: «Der Sterne Einerlei» і «Die Städte, die da blühn» (обидва 4.8.1958) Мандельштама та «Fall nicht, Stern» (12.8.1959) Єсеніна.

449

багато хвилювань Чи має ПЦ тут на увазі публікацію своїх перекладів «П’яного корабля» А. Рембо і «Дванадцяти» О. Блока у вересні?

450

Неске \ запис грамплатівок ПЦ був знайомий з пфуллінґенським видавцем філософських і літературних творів, серед іншого, також Гайдеґґєра, з 1957 р. Виданий Неске подвійний альбом «Lyrik der Zeit» із записом авторських читань ІБ, Гайссенбюттеля, Кролова, Айха, а також Арпа, ПЦ, Ґраса й Гьоллерера з’явився наприкінці 1958 р. (NPC-Париж, пор. № 140).

451

нерозумну листівку Не знайдено.

452

щось надіслати ІБ працювала над збіркою оповідань «Das dreißigste Jahr» / «Тридцятий рік», лише 1.2.1960 вона надіслала включене до збірки оповідання «Alles» / «Все» (пор. № 156).

453

після Твого від'їзду ІБ покинула Париж до середини липня 1958 р., пор. дату № 100.

454

принцеса \ стосовно гонорарів \ отримала листа У листі з Риму (18.11.1958) Каетані сповістила ІБ, що вона все ще чекає на її обіцяний лист зі списком німецьких учасників: «Я все ще чекаю на список того, що я повинна заплатити за останнє видання з німцями» (англ. мовою). Питання невиплачених авторських гонорарів за «Botteghe Oscure» (пор. № 58/Прим.) зачіпається у листуванні ще навіть у січні 1960 (№ 155), хоча ПЦ «вже» 17.10.1959 р. занотував: «Нарешті!!! / (Гонорари «В.О.»)» (NkPC).

455

Акценти Пор. № 69/Прим.

456

Кролов ПЦ та ІБ познайомилися з німецьким поетом вже 1952 р. в Ніендорфі; від квітня до початку вересня він перебував у Парижі, де ПЦ регулярно з ним бачився.

457

Бель ПЦ познайомився з кельнським письменником 1952 р. й перебував з ним, починаючи з вересня 1957 р., у листовному контакті. Белль, який належав до особистих друзів ІБ, прибув наприкінці червня до Парижа, де він 24.6.1958 зустрічався з ПЦ (NkPC).

458

в Іспанії Можливо, плани про поїздку туди, озвучені ІБ третім особам, були призначені лише для того, щоб мати змогу спокійно працювати у Неаполі (пор. № 100/Прим.).

459

приїде Клаус З 10.9.1058 р. (NkPC).

460

«Стретта» \ рукопис Після «Дерев’яної зорі» для збірки «Мовні ґрати» ПЦ не написав жодних віршів; розпочата в липні 1957 р. і в основному завершена у вересні 1958 «Стретта» розташована там як самостійний цикл, останній у книзі. ПЦ надіслав рукопис до видавництва «С. Фішер» лише 3.11.1959 р.

461

DLA D 90.I.2830/11: рукопис. лист, адресований: М. Paul CELAN / 78, Rue de Longchamp / PARIS 16^ème / FRANCE, Мюнхен, 6.10.1958.

462

в Парижі було так неспокійно Напередодні конституційного референдуму у Франції і голосування в колоніях про їх інтеграцію як незалежних держав у французьку спільноту (28.9.1958), починаючи з середини вересня в Парижі відбулася нова хвиля терористичних актів радикального алжирського визвольного руху (FLN).

463

нове \ Макс Фріш 3 нагоди прем’єри в Цюрихському міському театрі п’єси Фріша «Бідермайєр і палїї'>, а також прем’єри «Великий гнів Філіпа Готца» у Парижі ІБ зустрілася з автором (2 і 3.7.1958, дата 3.7.1958 має значення у романі «Маліна»). ІБ жила разом зі швейцарським письменником з листопада 1958 упродовж чотирьох років. Розлука восени 1962 р. привела ІБ до психічного зриву (пор. № 195).

464

рю де Лоншан Під час свого перебування у Парижі наприкінці червня / на початку липня (пор. № 98) ІБ вперше була гостем у родині Целана (пор. № 219).

465

вийти в Римі Стосовно гонорарів за «Botteghe Oscure» (пор. № 103).

466

після Парижа і Тріра У Трірі Демус отримав премію Культурного кола федеральної спілки німецьких підприємців (9.9.1958); після відвідин ПЦ в Парижі він був у службових справах (57.10.1958) у Мюнхені.

467

HAN/ÖNB папка 4, арк. 17–18: рукопис. лист авіапоштою, адресований: Mademoiselle Ingeborg Bachmann / München 13 / Franz-Josephstraße 9a / Allemagne, відправник: Paul Celan / 78, rue de Longchamp / Paris 16^ème, Париж, 8.10.1958.

468

9 жовтня Очевидно, помилка. Штемпель на конверті: 8.10.1958.

469

DLA D 90.I.2830/12: рукопис. лист: M. Paul CELAN / 78, Rue de Longchamp / PARIS 16^ème / FRANCE, Цюрих, 20.11.1958.

470

Ти не надіслав віршів Пор. № 103.

471

DLA D 90.I.2830/13: рукопис. лист, адресований: М. Paul CELAN / 78, Rue de Longchamp / PARIS 16^ème / FRANCE, Цюрих, 20.11.1958.

472

Твій день народження 38-й 23.11.1958.

473

спонукати пошту точно дотримати Пор. № 1.

474

DLA ВРС: рукописна посвята на форзаці видання «Милосердний бог Мангеттену. Радіоп’єса»; Піпер: Мюнхен 1938, = Книгарня Піпер 127, конверт відсутній.

475

ВІВ: рукопис, присвята на форзаці видання: Arthur Rimbaud, «Bateau ivre / Das trunkene Schiff», Übertragen von Paul Celan, Insel-Verlag: Вісбаден, 1938 [Артюр Рембо. П’яний корабель. Переклад Пауля Целана], конверт відсутній.

476

24.XI.1958 Датування відразу після дня народження ПЦ дозволяє розглядати це як реакцію на подарунок до дня народження (№ 108?). Переклад, що виник наприкінці липня, з’явився вже на початку вересня (пор. першодрук, № 99). ПЦ вклав також два примірники збірки Демуса «Das schwere Land» / «Важка земля» (TbPC, пор. № 111).

477

HAN/ÖNB папка 4, арк. 19 і 21 (конверт): рукопис. лист, адресований: Mademoiselle Ingeborg Bachmann / Zürich / Feldeggstr. 21 / bei Honegger / Suisse, Париж, 1.12.1958.

478

гонорарів Лист із цим ключовим словом відмічений у TbPC (пор. № 103).

479

DLA D 90.I.2830/14: рукопис. лист, адресований: М. Paul CELAN / 78, Rue de Longchamp / PARIS 16^ème / FRANCE, Цюрих, 2.12.1958.

480

for a hit (?) через нерозбірливий почерк ІБ помилково прочитала у листі Каетані «hit» замість «list» (пор. № 103/ Прим.)

481

вірші Клауса Публікація збірки Демуса «Das schwere Land» / «Важка земля» була здійснена видавництвом «С. Фішер» при посередництві ПЦ. В бібліотеці ІБ зберігся примірник, з дарчим надписом Демуса: «Інґе, сердечно / грудень 1958 Клаус».

482

HAN/ÖNB папка 4, арк. 20: рукопис. лист; папка 14, арк. 9 (вкладка): типоскрипт з рукопис. підкресленнями, конверт відсутній.

483

Боннський літературний вечір Читання віршів 17.11.1958 в Боннському університеті. З першим докторантом, який досліджував його творчість, Жаном Фірґесом («Зображальні пласти лірики Пауля Целана, виходячи зі словесного матеріалу», Кельн 1959), ПЦ листувався з 1957 р.; додаток є уривком з листа Фірґеса від 19.11.1958 (пор. PC/RH 58 f. Подібні послання були відправлені в той же день Гьоллереру, Беллю, Шаллюку і Шрьорсу (TbPC).

484

Гайнц Ергардт Улюблений німецький комік 1950-х і 1960-х рр.

485

у пасажі з осанною Рядки 155–165 у «Стретті»; підпис до малюнка запозичений з «Євангелія від Матвія», 21,9.

486

DLA D 90.І.2839/15: лист єкспрес-поштою, адресований: М. Paul CELAN / 78, Rue de Longchamp / PARIS 16^ème / FRANCE, Цюрих, 23.12.1958.

487

практика Практика в рамках студій геології брата ІБ Гайнца Бахмана.

488

принцеса \ 100 доларів Про гонорари за «Botteghe Oscure» пор. № 103.

489

BK ІІІ/2 без номера зберігання: первинно вкладено між с. 24/25 зб. ІБ «Заклинання Великої Ведмедиці. Поезії». Мюнхен: Піпер 1956 (с. [2] рукою ПЦ: «Кельн, жовтень 1956.», DLA ВРС; Поштівка не віднайдена, текст за ВК).

490

Pour Giséle, pour Paul «для Жизель, для Пауля». Належний до цієї листівки подарунок не ідентифікований.

491

ВІВ: рукописна посвята в кн.: Alexander Block, «Die Zwölf»-Deutsch von Paul Celan, Frankfurt а. M.: S. Fischer 1958 (c. [1], конверт відсутній.

492

Блок Пор. висловлену подяку в № 117; переклад з’явився вже у вересні 1958 р. Йдеться, ймовірно, про різдвяний подарунок (пор. № 113). У датованій 6.2.1959 нотатці до відправленого ІБ або отриманого нею поштового відправлення не може йтися про цей примірник з дарчим надписом (TbPC); вона не могла б тримати в руках це відправлення вже 8.2.1959 (неділя).

493

HAN/ÖNB папка 5, арк. 1: рукопис. лист, конверт відсутній.

494

боннській справі Пор. № 112.

495

до Німеччини ПЦ був 17–20.3.1959 з поетичними читаннями зі збірки «Мовні ґрати» у Франкфурті-на-Майні (19.3.1959, NkPC).

496

DLA D 90.I.2830/1: рукопис. лист експрес-поштою, адресований:: М. Paul CELAN / 78, Rue de Longchamp / PARIS 16^ème / FRANCE, Цюрих, 9.2.1959 і Париж, 10.2.1959.

497

зустріч Перша зустріч відбулася 19.7.1959 (пор. № 135). До цього її, ймовірно, уникали; про перебування в Парижі ІБ та Макса Фріша на початку грудня 1958 р. ПЦ знав лише від третіх осіб: «Несподіванка (або й ні): хтось бачив два дні тому Інґеборґ у кафе Одеон, з Максом Фрішем. Радість цюрихців від того, що найбільший німецький майстер прози має одружитися з найбільшою німецькою поетесою. (Фріш розлучається.) Все це звеселяє» (NkPC).

498

Блок «Дванадцять» (пор. № 115).

499

нашого часу Про «Мовні ґрати», у четвертому циклі якого містяться написані від жовтня 1957 до січня 1958 рр. вірші, пов’язані з ІБ, пор. № 124.

500

поцікавитися обкладинкою ПЦ надавав великої ваги оформленню своїх книг; у випадку зі збіркою «Мовні ґрати» він уже 26.11.1958 висловлював Рудольфу Гіршу свої побажання.

501

HAN/ÖNB папка 3, арк. 4: поштова листівка, Париж 11.2.1959.

502

Ам Гоф Пор. «Кельн, Ам Гоф» (№ 47). Поштівка не містить іншого тексту, окрім адреси ІБ, написаної частково «текучим» рукописним письмом (у друкованому вигляді готичний шрифт), «якого я, — як зізнається ПЦ Герману Ленцу, — багато років тому навчився від моєї матері» (РС/ HHL 136).

503

DLA D 90.І.2831/20 і DLA D 90.1.2831/ (конверт): рукопис. лист на поштовій листівці (Tarquinia, Tomba degli Auguri [Тарквінія, Могила авгурів ^{1043} ]), адресовано: М. Paul CELAN/ 78, Rue de Longchamp / PARIS 16^ème / FRANCE, Цюрих, 18.2.1939.

504

невелика стаття Перша публікація в альманасі «Musica Viva» (hrsg. von K. H. Ruppel, München 1959, S. 161—166). Ймовірно, її окремий відбиток первинно лежав як вкладка у дарчому примірнику збірки «Відрочений час» (пор. № 42; ВК ІІІ).

505

нинішні спроби Мабуть, тут швидше за все йдеться не так про роботу над лібрето «Принца Гомбурзького» (Генце подякував 20.2.1959 за надсилання), як про оповідання (напр., «Юність в австрійському місті» для «Botteghe Oscure» XXIII).

506

HAN/ÖNB папка 5, арк. 2-3: рукопис. лист, адресований: Mademoiselle Ingeborg Bachmann / Zürich / Feldeggstraße 21 / bei Honegger / Suisse, Париж, 19.2.1959.

507

не зовсім точно адресована Пор. помилковий номер будинку (див. № 118).

508

на тому самому місці \ вірша Пор. вказівку на місце в датуванні вірша «Кельн, Ам Гоф» у № 47.

509

перекладаю Мандельштама З початку року ПЦ переклав щонайменше шість віршів, напр., 18.2.1958 — «Die Freiheit, die da dämmert» («Прославим, братья, сумерки свободы»). Про це видання пор. № 154.

510

Клаус […] у Фішера Демус читав у видавництві С. Фішера зі своєї зб. «Das schwere Land» («Важка земля», Пор. № 70).

511

HAN/ÜNB папка 5, арк. 5: рукопис. лист, конверт відсутній.

512

«Піпер» Пор. № 70

513

Вайґель \ запит видавництва Німецька видавнича спілка \ найбруднішим чином мене паплюжити Запит стосовно «Фуги смерті» (14.2.1959) для антології «Neue Lyrik» / «Нова лірика» (не з’явилася?) був 20.2.1959 переадресований директором видавництва Ґотфрідом Мюллером Паулю Целану (NPC). У супровідному листі він висловив своє розчарування переходом ПЦ до видавництва «С. Фішер».

514

DLA D 90.1.2831/2: машинопис. рукопис. кор. лист, адресований: М. Paul CELAN / 78, Rue de Longchamp / PARIS 16^ème / FRANCE, Цюрих, 3.3.1959.

515

критичних відгуків \ віршів Клауса Під заголовком «Нова австрійська лірика» Горст Бінек писав, серед іншого, про збірку Демуса «Важка земля» (пор. № 11/Прим.): «Однак непрозорість його віршів витікає не з тої поетичної правди, яка часто робить справжній витвір мистецтва «важким для розуміння», а з миттєвих, неконтрольованих асоціацій. При цьому йому бракує не словесної магії, а елементарної поетичної субстанції»(FAZ, 28.2.1959).

516

Ребер ІБ була в дружніх стосунках зі швейцарським письменником та есеїстом, який в 1950-х рр. так само жив у Римі й Мюнхені.

517

Вебер ІБ знала шефа культурного відділу газети «Ноє Цюрхер Цайтунґ» (1951—1973) Вернера Вебера насамперед як покровителя й друга Макса Фріша. 17.5.1959 Вебер дуже негативно відрецензував у NZZ збірку Демуса.

518

мою першу збірку Першою рецензією на збірку «Відрочений час» була непідписана стаття у журналі «Spiegel» від 18.8.1954 р. «Бахман. Стенограма часу» (с.26—29, з фото на титульній сторінці), яка може розглядатися як початок її ранньої поетичної слави.

519

Морас В альманасі «Яресрінґ 1958/59» Морас опублікував три вірші Демуса: «У глиб пророслі сонно і прозоро», «Висить у сонць жовтизні» і «Одній постаті, або двом» (Stuttgart 1958, S. 35—37).

520

Шваб-Феліш ІБ знала шефа культурного відділу «FAZ» (1956—1961) із зібрань Групи 47. ПЦ перебував з ним з 1958 р. у листуванні.

521

в іншу квартиру Пор. адресу, подану на початку листа.

522

до Риму План ІБ й Макса Фріша відклався через хворобу Фріша (пор. № 132).

523

книжку «Тридцятий рік».

524

до Парижа 1959 р. ПЦ та ІБ не бачилися.

525

перекладу Шара Йдеться ймовірно про «Гіпноса» («Neue Rundschau», Heft 4, 1958, S. 565—601, з’явився лише у лютому); чи й коли ІБ отримала окремий відбиток від ПЦ, не з’ясовано. Книжкове видання Рене Шара «Poesies / Dichtungen» (hrsg von Jaen-Pierre Wilhelm unter Mitarbeit von Christoph Schwerin; Frankfurt a.M.: S. Fischer 1959) з перекладами ПЦ «Одній зашкарублій ясності» і «Гіпнос» збереглося в бібліотеці ІБ не з дарчим надписом ПЦ, а з сигнатурою Рене Шара. ПЦ познайомився з французьким поетом і учасником Руху Опору вже 1953 р. й з 1954 перекладав його твори.

526

після всіх цих образ Вайґель нападав на ІБ через підписаний нею заклик (пор. № 96, «Відкритий лист стосовно підпису»: «Forum», Heft 54, Juni 1958, S. 218).

527

Твоя книжка «Мовні ґрати», пор. № 124. Речення дописано від руки.

528

HAN/ÖNB папка 5, арк. 6-7: рукопис. лист, адресований: Mademoiselle Ingeborg Bachmann / Zürich / Feldeggstr. 21, bei Honegger / Suisse, Париж, 12.3.1959.

529

з Твоєю премією 11.3.1959 p. «FAZ» повідомила, що «Милосердний бог Мангеттену» відібраний для подання на Премію сліпих інвалідів війни.

530

кілька ницостей […] Шар Не з’ясовано. ПЦ зустрів Рене Шара 27.1.1959 (NKPC).

531

ВІВ: рукописна присвята на форзаці зб. «Sprachgitter» («Мовні ґрати»), Frankfijrt а. М.: S. Fischer 1959; до книги вкладено вхідний квиток до франкфуртського Пальмового саду та маленьку засушену гілочку, конверт відсутній.

532

Пальменґартен (Пальмовий сад) Заснована 1868 р. колекція екзотичних рослин розташована в районі Вестенд.

533

20-го березня 1959 р. Збірка вийшла саме напередодні (надсилання відзначено в TbPC, пор. № 235).

534

HAN/ÖNB папка 5, арк. 8–9: рукопис. лист на поштовій листівці (Пальмовий сад у Франкфурті-на-Майні), адресовано: Mademoiselle Ingeborg Bachmann / Uetikon bei Zürich / Haus zum Langenbaum, / Seestraße / Suisse. Париж, 23.3.1959.

535

Книжку «Мовні ґрати».

536

у п’ятницю 20.3.1959.

537

DLA D 90.І.2831/3: Телеграма Паулю Целану, 78 Rue de Longchamp 16, Uetikon am See, 23.3. [1939], 13³⁵ і Париж, 23.3.1959, 13⁴⁰.

538

ДО ВІРШІВ «Мовні ґрати» (пор. № 117/прим. і 124).

539

ВХІДНИЙ КВИТОК […] ДО ПАЛЬМОВОГО САДУ Пор. № 124.

540

NOUS DEUX ENCORE Ремінісценція з вірша Мішо в перекладі ПЦ «Усе ще і знов, ми удвох».

541

DLA D 90.І.2831/4: рукопис. лист, адресований: М. Paul CELAN / 78, Rue de Longchamp / PARIS 16^ème / FRANCE, Меннедорф (Цюрих), 13.4.1939.

542

отож, у вівторок або в середу Себто 23.4.1958; про привід поїздки пор. № 197, там також про спробу зателефонувати 13.4.1959.

543

HAN/ÖNB: папка 5, арк. 10: рукопис. лист, конверт відсутній.

544

15.4.59 Див. лист до Макса Фріша з тою ж датою (№ 199), який міг бути написаний 18.4.1959; в даному випадку відповідь ІБ (№ 129) свідчить про помилкове датування. Однак ПЦ вніс обидва листи також у свій щоденник під датою 15.4.1959.

545

до старої тітки приводом до запланованих на 21.4.1959 р., проте нереалізованих відвідин Берти Анчель була єврейська Пасха, яка почалася 22.4.1959 р. (пор. № 199).

546

DLA D 90.І.2851/5: рукопис. лист, адресований: М. Paul CELAN / 78, Rue de Longchamp / PARIS 16^ème / FRANCE, Меннедорф (Цюрих), 21.4.1959.

547

HAN/ÖNB папка 5, арк. 11–12: лист, адресований: Mademoiselle Ingeborg Bachmann / Haus zum Langenbaum / Seestraße / Uetikon bei Zürich / Suisse, Париж, 22.4.1959, відправник: Paul Celan / 78, rue de Longchamp / Paris 166.

548

22-го квітня 1959 Лист помічений у TbPC.

549

поїздка до Англії Пор. № 128.

550

переклади Мандельштама ПЦ підтвердив Гіршу (С. Фішер) у той же день, що він дотримається терміну здачі книги вибраного «Gedichte» / «Поезії».

551

DLA D 90.І.2851/6: машинопис. рукопис. кор. лист, конверт відсутній.

552

в четвер 21.5.1959.

553

Ґрайфензее з будинком ландфоґта Озеро й місцевість на схід від Цюріха, раніше місцеперебування ландфоґтів.

554

DLA D 90.І.2831/7: машинопис. рукопис. кор. лист, адресований: М. Paul Celan / Gasthof Walderwirt / Wald bei Krimml / (Land Salzburg) / Österreich, Цюрих, 2.6.1939.

555

в п’ятницю 22.5.1959.

556

К’янчіано Термальний мінеральний курорт на південному сході від Сієни.

557

Кампанья Місцевість поблизу Риму.

558

Крімль Пор. № 135.1/Прим.

559

DLA D 90.І.2831/8: машинопис. рукопис. кор. лист, адресований: М. Paul Celan / Pension Chaste / Sils-Maria [замість Sils-Baseglia] / Engadin / SVIZZERIA, Рим, 9.7.1939.

560

Via della Stelletta «Зіркова вулиця» розташована у центрі міста.

561

подяку за телеграму Не віднайдено.

562

Бад Мерґентгайм курорт у Північному Вюртемберзі; Макс Фріш раптово перервав там лікування (ПЦ до Гільдесгаймера, 23.12.1959).

563

Тальвіль Місцевість у кантоні Цюрих.

564

подорож літаком ІБ повинна була за завданням радіостанцій «SDR» і «NDR» написати репортаж про «Подвійну мандрівку навколо світу реактивними літаками» (до Андерша, 16.6.1959, DLA). Це мав бути «перший цивільний політ», який здолав би за «80 годин усі 5 континентів» (до Баумґарта, 1.7.1959, Архів видавництва Піпер). Про відмову від цього наміру пор. № 139.

565

HAN/ÖNB папка 3, арк.16, машинопис. рукопис. кор. лист, конверт відсутній.

566

Сільз \ до 24-го Гірське поселення Сільз у швейцарському Енґадіні складається з двох частин: Сільз-Марія (пор. № 137) відоме як місцеперебування Ніцше; у Сільз-Базелья ПЦ затримався до 23.7.1959 (пор. № 135.1).

567

не надіслала гонорару Пор. № 103.

568

Ґрас ПЦ зустрів його, ймовірно, десь біля 1.7.1959, обидва брали в цей день участь у прогулянці катером по Цюрихському озеру.

569

HAN/ÖNB папка 4, арк. 3–4, HAN/ÖNB папка 5, арк. 17 (конверт): рукопис. лист авіапоштою, адресований: Mademoiselle Ingeborg Bachmann / Via della Stelletta 23 / Roma / Italie, Сільз-Сеґль [xxx], 20.7.1959; папка 5, арк. 13–15 (вкладка), HAN/ÖNB папка 8, арк. 5 (конверт до вкладки): рукописний лист, адресований: Mademoiselle Ingeborg Bachmann / Via della Stelletta 23 / Roma / Italie, відправник: Paul Celan, Pension Chaste, Sils-Baseglia / Suisse, неоплачено.

570

Алемани Беду Алемана та його дружину Доріс ПЦ знав з часу його роботи на посаді лектора Еколь Нормаль Сюпер’єр (Рю д’Ульм), 1957/1958); швейцарському літературознавцеві, якого він зустрів 30.6. і 1.7.1959 в Цюриху (NkPC), він тестаментально довірив видання своїх віршів і перекладів (пор. № 234).

571

«Юна парка» ПЦ переклав знамениту філософську поему французького поета Поля Валері між початком січня і 15.7.1959. Цей перший німецький переклад «Юної парки» (пор. № 160) був здійснений за ініціативи Фріца Арнольда (видавництво Інзель) та Петера Сонді (пор. також № 135.1).

572

що пов’язано з писанням Між поезіями «Bei Wein und Verlorenheit» / «З вином і самотністю» (15.3.1959) і «Es war Erde in Ihnen» / «Земля була в них» (27.7.1959) ПЦ не написав жодного власного вірша.

573

Франкфуртська доцентура 11.7.1959 «FAZ» повідомила про доцентуру з поетики, яку початково фінансувало видавництво «С. Фішер», у Франкфуртському університеті.

574

навколосвітній політ на реактивному літаку Пор. № 133.

575

до Парижа Із Сільз-Баселья ПЦ поїхав через Цюрих (23.7.1959) додому (NkPC).

576

на Зоряній вулиці Пор. № 133/Прим.

577

Заутер З мистецтвознавцем, письменницею й перекладачкою Ліллі фон Заутер, яка працювала у французькому Культурному інституті в Іннсбруку, ПЦ познайомився, ймовірно, на початку липня 1948 р.

578

після дощових тижнів […] Цюріх У лісі біля Крімля (Зальцбурґер Ланд) ПЦ перебував з 26.5. до 28.6.1959, з перервами на поїздки до Відня (5—12.6.1959) й Іннсбрука (22—24.6.1959). Після кількох днів у Ліґурії він поїхав через Цюрих (30.6—3.7.1959) у Сільз-Базелья.

579

душевні відростки Пор. 8-й рядок вірша «Rheinufer. Schuttkahn» / «Берег Рейну. Човен мотлоху II» (№ 46).

580

«Камарадо […] людини!» \ хтонічно […] «Бунд» Цитата із завершального вірша «So long» збірки Волта Вітмена «Листя трави» з’являється також у матеріалах до доповіді «Про непрозорість поетичного», яку ПЦ хотів прочитати — себто сам мав намір говорити про поетику — в жовтні на засіданні Вуппертальської «Спілки» («Bund»), проте відтак відмовився від цього наміру. На спільному засіданні «Бунду» в 1957 р. (пор. № 44) основною темою розмов був незадовго до цього запущений перший супутник; йому тут протиставлена прив’язаність до землі (як цитата не ідентифікована).

581

гонорари Пор. № 103.

582

розстрілювати всіх антисемітів Ще 21.12.1961 ПЦ згадував цитату із підписаного ім’ям «Діоніс» листа Ніцше від 4.1.1889 до свого друга Франца Овербека та його дружини: «Ніцше: Я переклав «Юну парку» у Сільзі на його честь — І я пригадую той написаний там унизу (там нагорі!) лист до Інґеборґ, де я цитував місце про всіх антисемітів, яких слід було б розстрілювати» (TbPC).

583

цвіт тирлича […] дзвіночками Пор. назви квітів (серед інших і дзвіночки) у написаному в серпні оповіданні «Gespräch im Gebirg» / «Розмова в горах» (див. № 165).

584

HAN/ÖNB папка 5, арк. 19–20, рукопис. лист, конверт відсутній.

585

Париж Лист належить до перших, написаних після повернення (TbPC).

586

минулої середи 22.7.1959.

587

Шастé Півострів у Сільзер Зее (озеро Сільз).

588

Альп Ґрюм 21.7.1959 ПЦ здійснив мандрівку до залізничної станції лінії Берніна, розташованої на висоті 2091 м (TbPC).

589

Ренато Поджіолі Йдеться про збірник статей, присвячених переважно російським авторам, але, скажімо, й Кафці; стаття про Мандельштама с. 113–132 (відсутня в ВРС).

590

Флінкер Книгарня у Парижі, яку утримував уродженець Чернівців Мартін Флінкер.

591

книжку до дня народження Подарунок до 33-го дня народження 25.6.1959, позначений у NkPC (пор. № 139).

592

DLA D 90.І.2831/9: машинопис. рукопис. кор. лист, адресований: М. Paul CELAN / 78, Rue de Longchamp / PARIS 16^ème / FRANCE, Меннедорф (Цюрих), 8.8.1939.

593

у Римі ІБ шукала в Римі для себе й Макса Фріша помешкання. 22.7.1959 вона писала з Неаполя своїм батькам: «Я виїжджаю в понеділок, 27-го, з Риму в Уетікон» (PNIB).

594

Скуол (Scuol) Місцевість у швейцарському Енґадіні, німецькою Шульс (Schuls), де лікувався Макс Фріш.

595

Сільз Марія Пор. № 134/Прим.

596

Гонорар Пор. № 103.

597

Кашніц \ Вальзер Обоє були представлені в новому числі XXIII (1959) альманаху «Botteghe Oscure».

598

Подорож літаком Пор. № 133

599

Семестр у Франкфурті «Франкфуртські лекції». Після лекції «Fragen und Scheinfragen» / «Питання і вдавані питання» (25.11.1959) ІБ прочитала ще лекції «Uber Gedichte» / «Про вірші» (9.12.1959, де вона, серед інших, говорила про ПЦ), «Das schreibende Ich» / «Я, що пише» (стосовно дати пор. № 155/Прим.), «Der Umgang mit Namen» / «Обходження з іменами» (10.2.1960) та «Literatur als Utopie» / «Література як утопія» (24.2.1960).

600

Ювілейний Збірник на пошану Мартіна Гайдеґґера до сімдесятиріччя з дня народження (hrsg. von Günther Neske, Pfullinger 1959) вийшов без участі ІБ та ПЦ; Вірш ІБ «Anrufung des Großen Bären» / «Заклинання Великої Ведмедиці» Вальтер Єнс, щоправда, повністю передрукував і ґрунтовно проінтерпретував у статті «Маргіналії до сучасної літератури. Три інтерпретації», с. 225–231, особливо 229 і далі). ПЦ й філософ контактували з кінця 1950-х рр., надсилаючи книги один одному. Про їхню першу особисту зустріч у липні 1967 р. свідчить вірш «Todtnauberg» / «Тодтнауберґ»; полеміку ПЦ з творчістю філософа, починаючи з ранніх 1950-х років, документують численні сліди читання у ВРС.

601

критичну працю про Гайдеґґера Дисертація ІБ «Критичне сприйняття екзистенціальної філософії Мартіна Гайдеґґера» мала концепцію, спрямовану проти нього, однак у сенсі гайдеґґерівського мислення вона впадає в апофеоз мистецтва й літератури як єдиних виражальних форм екзистенційного досвіду. Гайдеґґер особисто висловлював бажання мати у збірнику на свою пошану ліричний доробок ІБ. Прохання про подібні жести ІБ й пізніше відкидала.

602

політичний промах Пор. № 138.

603

врешті видадуть Віттґенштайна Перше видання трактату Віттґенштайна «Tractatus logico-philosophicus» і «Філософських досліджень» («Schriften», Bd.i, Frankfurt а. М.: Suhrkamp 1960) значною мірою було ініційоване ІБ. Проте на висловлене Унзельдом бажання (12.6.1959, архів видавництва «Suhrkamp», Франкфуртський університет) взяти на себе впорядкування вона не погодилася. ПЦ, який мав додаток до цього тому, здається, зацікавився цим філософом, який походив з Австрії, але викладав у Кембриджі, лише 1967 р. завдяки Францу Вурму.

604

HAN/ÖNB папка 5, арк. 21–22: машинопис. рукопис. кор. лист, конверт відсутній.

605

кілька днів тому У своєму листі від 29.7.1959 (NPC) Неске поєднав прохання до ПЦ все-таки надіслати до збірника вірш з інформацією про те, що Гайдеґґер саме інтенсивно займається збіркою «Мовні ґрати» і був би дуже радий отримати від ПЦ що-небудь з його творчого доробку.

606

список Не тільки ПЦ, але й ІБ були в списку, до того ж і низка спільних друзів та осіб, до яких ПЦ ставився дуже критично (пор. № 140).

607

Ректорська промова у Фрайбурзі Коли і в якій формі ІБ та ПЦ познайомилися зі змістом промови Гайдеґґера від 10.5.1933, невідомо. У ній філософ недвозначно привітав прихід до влади нацистів такими словами: «Ми воліємо самих себе. Тому що молодша й наймолодша сила народу, яка віднині підноситься над нами, вже вирішила це питання», і говорив про «красу» і «велич цього піднесення» («Самоствердження німецького університету», hrsg. von Hermann Heidegger, Frankfurt а. M. 1983, S. 19.)

608

Белль \ сьогодні 3.4.1959 р. Белль відповів на написаного 2.12.1958 р. листа (пор. № 112) з повідомленням Фірґеса про боннське поетичне читання, що його наступний роман міститиме справжню відповідь на це. На гострі докори ПЦ від 8.4.1959 Белль також відповів у гострих тонах (пор. № 197). 10.4.1959 ПЦ зміг прочитати у «FAZ» — як 14-ту подачу публікованого там роману «Більярд о пів на десяту», — що саме Белль, ймовірно, мав на увазі. З перспективи Я-оповідача там згадується про його дядька, який мріяв про славу, що «він її сподівався здобути вдалими віршами; це була мрія, яку він виношував на багнистих стежках, два роки поспіль […], залишився зошит з віршами, чорний костюм»; у трохи згодом змальованому ним самим словесному портреті оповідача можна впізнати ПЦ на тодішніх фотографіях: «я був ніжним, майже мініатюрним, щось між рабином і представником богеми, чорноволосий і вдягнутий у все чорне, з незбагненним виглядом сільського походження».

609

Андерш ПЦ мав упередження проти першого видавця збірки «Відрочений час», відколи той не відреагував на довгого листа від 27.7.1956 р., що стосувався афери Ґоль; між іншим, він вважав роман Андерша «Занзібар, або остання причина» приховано антисемітським (до Германа Ленца, 21.3.1959).

610

Шнабель Про відмову автора книжки «Слід дитини» від гонорару ПЦ знав із повідомлення про радіопередачу, що лежала в основі книжки («FAZ», 11.3.1959). У листі без звертання, помилково датованому 1958 роком (8.4.1959), він критикував його, позаяк той як член журі проголосував за присудження романові Ґреґора фон Реццорі «Горностай у Чернополі» премії Фонтане («FAZ», 26.3.1959). ПЦ закидав народженому в Чернівцях прозаїкові, що той, як і Андерш, пише про «міазми стічних канав у єврейських дворах» і водночас про «прекрасних мигдалеоких єврейок» (PN 200.1 Anm.).

611

Оксфорд ПЦ посилається на статтю «Poeta doctus» в газеті «Welt»: «В Англії, в найпрестижнішому університеті Оксфорда, є професура з поетичного мистецтва» (Dg., 14.7.1959).

612

«щось третє» Радіостанція «NDR» вела з кінця 1956 р. культурну програму («Третя програма»), у якій Реццорі та ін. були представлені серією передач «Ідіотський путівник по німецькому суспільству» (назва одного з романів Реццорі).

613

під нашими похмурими небесами Пор. «Лист до Ганса Бендера» (18.5.1960).

614

політ Пор. № 133.

615

до Вупперталю Пор. № 135/Прим. Речення з датою дописано від руки.

616

DLA D 90.I.2831/10: рукопис. лист, адресований: М. Paul CELAN / 78, Rue de Longchamp / PARIS 16^ème / FRANCE, [xx.xx.] 1939.

617

від польоту Пор. № 133.

618

Франкфурт «Франкфуртські лекції».

619

Валері \ переклад Paul Valery, «Poesies. Album de vers anciens — La Jeune Parque Charmes Pieces diverses — Cantate du Narcisse — Amphion — Semiramis» (Paris 1942; ВІВ, також у BPC). Про переклад ПЦ «Юної парки» пор. № 160.

620

тоді, у Парижі Має ІБ на увазі свої перебування 1950/51 чи свій візит влітку 1958 р.?

621

HAN/ÖNB: папка 5, арк.23–24: рукопис. лист, конверт відсутній; до вкладки пор. № 142.

622

Франкфурт «Франкфуртські лекції».

623

з платівкою Пор. № 103. Маючи поганий досвід, ПЦ згадує порядок розташування імен авторів, який не відповідав домовленості, і про досі не виплачений гонорар (ПЦ до Неске, 12-го 11, а також 28.8.1959; NPC).

624

Фрідріх Ґеорґ Юнґер Молодший брат Ернста Юнґера (присутній також у надісланому 29.7.1959 р. списку, пор. № 138) був у 1920-ті роки близьким до націонал-соціалістських бойових загонів і НСНРП; він здійснив вплив на Гайдеґґера, серед іншого своєю розвинутою в 1940-і роки й спрямованою проти технізованого націонал-соціалістського суспільства критикою техніки.

625

до 75-річчя від дня народження З цього приводу збірник на пошану ювіляра не виходив. Окрім своєї пропозиції, ПЦ писав до Неске: «якби Ви написали мені вчасно, як Ви це мені обіцяли рік тому! Проте Ви пишете лише зараз, в останню мить, мої запаси неопублікованого тим часом вичерпалися, я й справді не маю нічого, що могло б бути внеском до збірника на пошану Гайдеґґера. І я не можу нічого вигадати, справді нічого, все це було б несерйозним — а Гайдеґґер вимагає серйозності й роздумів» (28.8.1959, NPC).

626

«Пастухом буття» ПЦ зробив помітку у «Листі про гуманізм» Гайдеґґера (1946: «Дорожні помітки», Франкфурт-на-Майні, 1967; ВРС) біля формулювання «Людина є пастухом буття».

627

коректура для «Рундшау» Рядки 1-173 перекладу «Юної парки» з’явилися в 1959 р. у числі 3 журналу «Ді Ноє Рундшау», верстка була відправлена до видавництва «С. Фішер» 7.9.1959 (відмічено в TbPC разом з листом до ІБ).

628

Мандельштам […] гіркий досвід Як реакцію на переклади ПЦ в журналі «Ді Ноє Рундшау» (Ч. 3, 1958, NIB, без дарчого надпису) туди надіслали антисемітський журнал (до Гірша, 22.4.1959). Про книжкове видання «Gedichte» / «Поезії» пор. № 154.

629

до Вупперталя Пор. № 135.1/Прим.

630

на ранкову виставу в Бурґтеатрі Гельмут Шварц із Бурґтеатру запитував ПЦ 27.8.1959 про його готовність до читання у сезоні 1959/60. Занепокоєний аферою Ґоль, ПЦ наприкінці грудня 1960 р. відмовився від участі в уже запланованому разом з ІБ та Ільзою Айхінґер й перенесеному на наступний сезон читанні.

631

посаду німецького лектора З 1.10.1959 до своєї смерті ПЦ працював німецьким лектором в елітній вищій школі École normale supérieure (Rue d’Ulm).

632

тривале мовчання Між «Es war Erde in ihnen» / «Земля була в них» (27.7.1959) і «Zürich, Zum Storchen» / «Цюрих, Під лелекою» (30.5.1960) ПЦ не написав жодного власного вірша.

633

HAN/ÖNB: папка 5, арк. 25, рукопис. лист, конверт відсутній.

634

22.9.59 Лист позначений у щоденнику ПЦ.

635

DLA D 90.I.2831/11: рукописний лист експрес-поштою, адресований: М. Paul CELAN / 78, Rue de Longchamp / PARIS 16^ème / FRANCE, Цюрих, 28.9.1939, відправник: Ingeborg Bachmann, Kirchgasse 33 Zürich, Париж, 29.9.1939; DLA D 90.I.490 (вкладка): 6 арк. рукопис. кор. верстка, зверху справа з маркуванням «— і —» (щоразу ПЦ).

636

Кірхґассе 33 \ між будинками Цвінґлі, Бюхнера й Ґотфріда Келлера ІБ переселилася у жовтні в будинок, де з 1861 до 1876 рр. мешкав швейцарський письменник Ґотфрід Келлер.

637

декілька приміток ПЦ не прийняв коректурних пропозицій ІБ.

638

до Вупперталю Пор. № 135.1/Прим. Чи ІБ й справді не була запрошена, не з’ясовано.

639

посади викладача Пор. № 140.

640

Цвінґлі Швейцарський реформатор жив з 1525 р. на Кірхґассе, 33.

641

Бюхнер Будинок на Шпіґельґассе 12, у якому німецький письменник і революціонер жив з жовтня 1836 р., безпосередньо з’єднаний з будинком на Кірхґассе, 33 поперечною вулицею.

642

HAN/ÖNB папка 5, арк. 26-27: рукопис. лист, адресований: Mademoiselle Ingeborg Bachmann / Zürich / Kirchgasse 33 / Suisse, Париж, [xx.xx./1959, відправник: Celan / 78, r. Longchamp / Paris 16, / HAN/ÖNB папка 14, арк. 3 (вкладка): машинопис. відбиток з рукопис. кор. і виділеннями рукою ПЦ.

643

рецензія Рецензію Бльокера на збірку «Мовні ґрати» ПЦ отримав через свою берлінську знайому Едіт Арон (лист від 14.10.1959, архів ПЦ). Того ж дня ПЦ надіслав цей текст лише Шрьорсу; 23.10.1959 він відзначив, що на своє розсилання досі не отримав жодної відповіді (TbPC). 21.10.1959 ПЦ писав у вірші «Wolfsbohne» / «Вовча ягода»: «Мамо, я / писав листи. / Мамо, не відповів ніхто. / Мамо, відповів лиш один. / Мамо, я / писав до — » (рядки 39–44). Про відповідь ПЦ на статтю пор. 201.1.

644

збірки віршів «Мовні ґрати», в оригіналі «ліричної збірки»; У своїх безпосередньо перед цим проведених студіях до доповіді «Про непрозорість поетичного» (пор. № 135.1/прим.) ПЦ чітко відмежувався від поняття лірики (PN, 245, 246, 253).

645

Два стовбури […] біля стягів В оригіналі рядки 3-11 вірша «Die Welt» / «Світ» цитуються без пропусків, але без вказівки на відсутність першої строфи; тому, ймовірно, косі лінії.

646

шукаючи дійсності Закінчення Бременської промови (GW III 186).

647

DIA D 90.І.2831/12: рукопис. лист (рукопис. дата рукою ПЦ), адресовано: М. Paul CELAN / 78, Rue de Longchamp / PARIS 16^ème / France, Цюрих, 10.11.1959, зверху зліва на конверті рукою ПЦ: «Париж, 12.XI.59».

648

в Німеччині Участь у зібранні Групи 47 у замку Ельмау біля Міттенвальда (23—25.10.1959).

649

листа, якого Макс написав Тобі ПЦ охарактеризував відповідь Макса Фріша (пор. № 203) словами: «Боягузтво, брехливість, ницість» (12.11.1959, TbPC).

650

Бльокер Про лист ПЦ до Бльокера ІБ знала від Макса Фріша (пор. № 210.1).

651

у своїй критиці […] моя друга збірка У приватному архіві ІБ збереглася оглядова рецензія Бльокера з підкресленнями (ІБ?) у розділі про «Заклинання Великої Ведмедиці»: «Чи ця авторка виснажена успіхом, чи стала легковажною? Вона дозволяє собі компроміси, місцями впадає у невпинне псалмування. Образи вже не стоять у просторі так потужно й неприступно, як раніше. Ідеограматичне видається тут музикально розслабленим: постає трохи розмитий тон Сібеліуса. Дещо наближається до надто загальних мовних штампів, збірка справляє враження трохи розтягнутої. То тут, то там зустрічаються навіть самоцитати» («Unter dem sapphischen Mond» / «Під сапфічним місяцем», «Tagesspiegel», 7.7.1957).

652

25-го і 26-го листопада у Франкфурті Про відкриття доцентури з поетики пор. № 137.

653

приїхати до Парижа Про уникання ІБ зустрічі у зв’язку з її третьою з «Франкфуртських лекцій» пор. № 155.

654

HAN/ÖNB папка 5, арк. 28–29: машинопис, рукопис. кор. лист, адресований: Mademoiselle Ingeborg Bachmann / ZÜRICH / Kirchgasse 33 / SUISSE, Париж 13.11.1959, відправник: M. Paul Celan / 78, Rue de Longchamp / Paris 16^ème / DLA D 90.1.2831/1 (2 машинопис. відбитки): рукопис. коректури тільки в одному примірнику.

655

написав, також у безвиході, Максові Фрішу Пор. № 201.

656

«Все» Пор. № 156. ПЦ довідався з «FAZ», що ІБ читала на зібранні Групи 47 своє оповідання «Alles» / «Все» як «доказ свого великого таланту» (Ганс Шваб-Феліш: «Поети читають прозу», 29.10.1959).

657

від Макса Фріша Пор. № 203.

658

Мати \ Жизель і дитину Фрідеріка Анчель була взимку 1942/43 рр. замордована в одному з німецьких концтаборів, її та свого сина Еріка ПЦ згадує у зв’язку з критикою Бльокера у «Вовчій ягоді»: «Наша / дитина знає це й спить. // (Далеко, в Михайлівці, на / Україні, де / вони вбили мені батька й матір: […]».

659

HAN/ÖNB папка 5, арк. 30–31: рукопис. лист експрес-поштою, адресований: Mademoiselle Ingeborg Bachmann / Zürich / Kirchgasse 33 / SUISSE, відправник: Paul Celan / 78, Rue de Longchamp / Paris 16^è, Париж, 17.11.1959 і Цюрих, 18.11.1959.

660

в літературі Напевне, натяк на участь у зібранні Групи 47 (пор. № 144/Прим.). 1.10.1959 ПЦ занотував інформацію про зібрання, яку він отримав від Ґраса: «Інґеборґ не згадала жодним словом історію з Бльокером» (щоденник ПЦ).

661

літературно цікавим Пор. № 203.

662

Шрьорс Напевне, з 13.11.1959 (NkPC).

663

DLA D 90.1.2831/13: рукопис. лист експрес-поштою, адресований: М. Paul Celan / 78, Rue de Longchamp / PARIS 16^ème / FRANCE, Цюрих, 18.11.1959 і Париж, 19.11.1959. HAN/ÖNB папка 17, арк. 1–4: 3 рукопис. начерки (неопубл.).

664

Жизель Пор. № 221.

665

листі, який був недобрим Пор. № 144.

666

звідси Себто зважаючи на присутність Макса Фріша.

667

DLA D 90.1.2851/15: телеграма, адресована: Paul Celan, 78, Rue de Longchamp / Paris/16, Цюрих. 18.11. [1959], 15¹³ і Париж 18.11.1959, 16³⁵.

668

DLA D 90.1.2851/15: поштова листівка (Цюрих, Церква св. Петра), адресована: Paul Celan / Paris 16^ème / 78, Rue de Longchamp / France, Цюрих, 21.11.1959.

669

Клаус Демус повернувся з ділової поїздки до Люксембурга.

670

DLA D 90.1.2851/16: телеграма, адресована: Paul Celan / 78, Rue de Longchamp / Paris 16, Цюрих, 25.(11.1959], 01³⁶ і Париж, 25.11.1959, 8¹⁰.

671

МУЗИКА Ймовірно, окремо відправлена, не ідентифікована платівка (пор. № 221).

672

ДНЯ НАРОДЖЕННЯ 39-й, 23.11.1959.

673

DLA D 90.І.2831/17: рукопис. лист, адресований: М. Paul Celan / 78, Rue de Longchamp / Paris 16^ème / FRANCE, Цюрих, 22. [12] 1959.

674

понеділок \ сьогодні пополудні написала Жизель Понеділок припав на 21.12.1959; можливо, лист був розпочатий близько півночі, пор. датований 20.12.1959 р. лист до Жизель (№ 222).

675

картину труднощів Криза між ІБ та Максом Фрішем.

676

вчора ввечері я бачила Клауса Під час своєї ділової поїздки Демус завернув 19.12.1959 р. на короткий час до Парижа (календар ПЦ).

677

Максового листа Пор. № 145.

678

зневажливою відмовою Пор. № 145.

679

після першого листа від Тебе Має ІБ на увазі № 143?

680

Гільдесгаймер Як член Групи 47, письменник і маляр, який 1946 повернувся з еміграції в Німеччину й працював лектором у видавництві «Піпер», Гільдесгаймер належав з 1953 р. до вужчого літературного кола знайомих ІБ. Для неї та Генце він невдовзі став одним із найважливіших партнерів у політичних розмовах. Тривале іронічно-дружнє листування між ним та ІБ доводить цей тісний зв’язок. Для ПЦ тут ідеться, напевне, про перший особистий і листовний контакт (до Гільдесгаймера, 23.12.1959). Він відвідав подружжя Целанів у грудні 1959 р. в Парижі. В одному з датованих «кінцем листопада» листів він повідомив про свій візит до Цюриха (архів ІБ).

681

все навантаження, Франкфурт «Франкфуртські лекції».

682

DLA D 90.1.2831/18: рукопис. лист, адресований М. Paul Celan / 78, Rue de Longchamp / Paris 16^ème / France, Цюрих, 29.12.1959.

683

рукопис Пор. № 156.

684

книжки «Das dreißigste Jahr» / «Тридцятий рік».

685

DLA D 90.2831/19: машинопис., рукопис. кор. лист, адресований: М. Paul Celan / 78, Rue de Longchamp / Paris 16^ème /, France, Цюрих 30.(?)12.1939; вкладка: кор. маш. відбиток (опубліковано в кн. Der Bremer Literaturpreis 1934–1987. Reden der Preisträger und andere Texte, hrsg. von Wolfgang Emmerich, Bremerhaven 1988, S. 88 / Бременська літературна премія 1934–1987. Промови лауреатів та інші тексти, упор. Вольфґанґа Еммеріха, Бремергавен, 1988, С. 88).

686

Шрьорс […] аферу в Бремені \ Ґрас Бременський сенат своїм вето завадив присудженню Бременської літературної премії Ґюнтеру Ґрасу за його роман «Бляшаний барабан». ПЦ наполегливо просив Шрьорса (член журі як лауреат попереднього року) голосувати за Ґраса (3.12.1959, Державний архів землі Північний Рейн-Вестфалія, Мюнстер). Шрьорс поінформував про це ПЦ спершу телефоном; у своєму листі він повідомив відтак ПЦ про свої паралельні контакти з іншими лауреатами, в тому числі й з ІБ (28.12.1959, архів ПЦ).

687

три роки тому Пор. № 87/Прим.

688

Візе Бенно фон Візе, боннський професор германістики, член журі, був у контакті з ПЦ у зв’язку з дисертацією Фірґеса (пор. № 112).

689

Гірш Письменник і співробітник видавництва «С. Фішер» (директор видавництва 1954–1963) був з ПЦ з травня 1952 в особистому контакті. Об’ємне листування свідчить про критичну співдружність.

690

пане Сенаторе Ймовірно, тодішній сенатор з питань освіти Ебергард Лутце.

691

HAN/ÖBN папка 6, бл. 1–2: рукопис. лист, адресований: Mademoiselle Ingeborg Bachmann / Zürich / Kirchgasse 33 / Suisse, відправник: M. Paul Celan / 78, Rue de Longchamp / Paris 16^è /, [Paris], 3.1.1960.

692

Мандельштама ПЦ надіслав книгу Мандельштама «Gedichte» / «Поезії» (З російської переклав Пауль Целан, Франкфурт-на-Майні, «С. Фішер» 1959) 1.1.1960 (цей факт, як і лист, відзначені у TbPC). У ВІВ не знайдено примірника перекладу з дарчим надписом ПЦ, а лише подарований Клаусом і Нані Демусами.

693

від Гільдесгаймера Пор. № 151; в листі до Гільдесгаймера від 23.12.1959 ПЦ заперечив, що у зв’язку з реакцією Макса Фріша на критику Бльокера було вжито слово «підозрілий». Гільдесгаймер пояснив це слово 27.12.1959 (відбиток до ІБ) як власну інтерпретацію сказаного ПЦ й визнав його вживання надто «жорстким». ПЦ відповідає 2.1.1960 підтвердженням дружби. Демусу ПЦ висловив у зв’язку з даним листом прохання не передавати це ІБ: «Інґеборґ і Максові Фрішу я сказав ще й те «світле» слово — даремно, Клаусе, даремно…)» (25.1.1959).

694

Бременському сенатові Пор. ПЦ/Герман і Ганне Ленц 232, а також фото в кн. «Der Bremer Literaturpreis» (S. 88, пор. № 153/Прим.).

695

DLA D 90.1.2832/1: рукопис. лист, адресований: М. Paul Celan / 78, Rue de Longchamp / Paris 16^ème /, France, Цюрих, 23.1.1960 (лежав спочатку в другому томі франц. видання творів Піндара, «Pythiques», Париж3 1935; BK IV 73).

696

у Франкфурті Мається на увазі третя з «Франкфуртських лекцій». Про своє читання «Юної парки» 16.1.1960 у Франкфурті ПЦ розчаровано писав Клаусу Демусу: «Інґеборґ була за два дні до цього, проте не могла, хоча й знала, що тут очікують мене, залишитися на довше…» (25.1.1960). ПЦ прибув у Франкфурт 15.1.1960.

697

переклад Шара й Валері \ Блок «Гіпнос», «Юна парка» і «Дванадцять».

698

працювати для себе Про творчу кризу ПЦ пор. № 140/ Прим.

699

Те, що я написала торік Оповідання для збірки «Тридцятий рік».

700

гонорару Пор. № 103.

701

DLA D 90.І.2832/2: рукопис. лист, адресований: М. Paul Celan / 78, Rue de Longchamp / Paris 16^ème /, France, Цюрих, 2.2.1960; вкладка: 23 аркуші, рукопис. кор. (опубліковано в кн.: «Das dreißigste Jahr», S. 77-104 / «Тридцятий рік», С. 77–104).

702

DLA D 90.І.2832/3: рукопис. лист, адресований: М. Paul Celan / 78, Rue de Longchamp / Paris 16^ème /, FRANCE, Уетікон, 19.2.1960, зверху зліва на конверті рукою ПЦ: «Браво Бльокер! Браво Бахман! / 20.2.60».

703

DLA D 90.І.1661: рукопис. вітання (дата рукою ПЦ, текст поштової картки й адреса рукою Ганса Майєра) на поштовій листівці (Ярмаркове місто Лейпциг, пам’ятник битви народів; зігнуто, без поштового збору), адресовано: М. Paul Celan / 78, Rue de Longchamp / Paris 16^ème /, France, конверт відсутній.

704

Ляйпціґ ІБ взяла участь в організованому Майєром поетичному симпозіумі в Ляйпціґу (29.3. — 31.3.1960). Майєр, Єнс, Гухель та Енценсберґер були учасниками Вуппертальского засідання 1957 р. (пор. № 44). Можливий супровідний лист від Майєра або когось іншого з підписаних не ідентифікований.

705

Майєр ПЦ познайомився з німецько-єврейським літературознавцем Гансом Майєром, який у той час викладав у Ляйпціґу, в лютому під час семінару з творчості Бюхнера в ENS.

706

Маурер Ім’я поета, уродженця Трансільванії, який проживав в НДР, ПЦ знав з анонімно розісланого Клер Ґоль 1956 р. листа. Там з приводу інспірованої залежності ПЦ від Івана Ґоля вказувалося на виступ Маурера (пор. GA 198f.), який пізніше заперечував вислів «майстер плагіату» (GA 198, пор. 179).

707

Ернст Блох Рання полеміка ІБ з німецько-єврейським філософом, який у той час ще викладав у Ляйпціґу, помітна в її понятті утопії; пор. п’яту з «Франкфуртських лекцій» «Література й утопія». Зацікавленість ПЦ засвідчують як сліди читання, так і вірші збірки «Троянда нікому» (пор. KG 678–682, 688 und 692).

708

Краус Вернер Краус, німецький романіст, пристрасний противник гітлерівського режиму, був професором у Ляйпціґу. ПЦ не мав з ним контактів.

709

Інґе Єнс Німецька германістка й англістка, дружина Вальтера Єнса.

710

Карола Блох Польсько-єврейський архітектор і публіцист, була одружена з філософом Ернстом Блохом.

711

Вернер Шуберт Асистент Ганса Майєра.

712

Інґебурґ Кречмар У той час відповідальна секретарка ПЕН-Центру НДР.

713

Гермлін Стефан Гермлін, німецько-єврейський письменник, повернувся після еміграції (Палестина, Франція, Швейцарія) в 1945 р. до Німеччини й проживав з 1947 р. у Східному Берліні. Особистих контактів з ПЦ не мав.

714

HAN/ÖNB папка 6, арк. 3: машинопис., рукопис. кор. лист, конверт відсутній; DIA D 90.1.2820/2 (машинопис. відбиток): рукопис. коректури неповні.

715

/Пуанкаре 39–63/ \ поговорили одне з одним ІБ телеграфувала Жизель Целан-Лестранж 24.5.1960 (пор. № 223), потім відбулася телефонна розмова; перед цим 21.5.1960 р. ПЦ двічі безуспішно намагався зв’язатися з ІБ по телефону (NkPC).

716

Я пишу Тобі ПЦ занотував, що він зберіг собі відбиток (TbPC).

717

перед Твоїм від'їздом Пор. № 103.

718

є для Тебе очевидним На початку травня під заголовком «Невідоме про Пауля Целана» з’явилися закиди Клер Ґоль, згідно з якими ПЦ начебто здійснив плагіат пізньої творчості Івана Ґоля, які у зв’язку з висуненням ПЦ на здобуття Бюхнерівської премії (повідомлення у пресі 19.5.1960) викликали широку кампанію в пресі (афера Ґоль); насправді Клер Ґоль сама зайнялася плагіатом (пор. № 179). Не з’ясовано, на що ПЦ тут натякає; ІБ цілком певно ще не знала цієї публікації.

719

Бльокер […] вночі Пор. № 144 і 153.

720

після всього, що сталося Пор. № 157.

721

24-го […] Неллі Закс 29.5.1960 поетеса повинна була отримати у Мерсбурзі премію Аннетти Дросте-Гюльсгоф, для чого вона спершу вирішила прибути в Цюрих; ПЦ справді зустрів її 25.5.1960 в Цюриху. Він знав з листа Закс від 6.5.1960, що ІБ хотіла заїхати за нею в аеропорт. Чи ПЦ справді, з вказівкою чи без вказівки на ІБ, писав до Закс, що він не може приїхати в аеропорт, не вдалося з’ясувати, оскільки один з листів, за його бажанням, був знищений (PC/Sachs 40f).

722

ВІВ: рукопис. посвята (С. [1]) в кн.: Paul Valéry, «Die junge Parze», Deutsch von Paul Celan, Wiesbaden: Insel-Verlag 1960, конверт відсутній.

723

30 травня 1960 Відправлення відмічене у TbPC; переклад з’явився вже у березні.

724

DLA D 90.І.2832/5: рукопис. лист, адресований: М. Paul Celan / 78, Rue de Longchamp / PARIS 16^ème /, FRANCE, Цюрих, 7.(?) 6.1960.

725

повернулися додому Із Цюриха. У зв'язку з присудженням премії Дросте Неллі Закс було багато зустрічей між ПЦ та ІБ, частково на них були присутні також Жизель Целан-Лестранж та Макс Фріш (пор. № 224–225).

726

без труднощів ІБ, напевно, була усно поінформована про нові звинувачення у плагіаті (пор. № 159/Прим.) і знала про велику тривогу ПЦ з приводу нового спалаху афери Ґоль, яка тихо тліла, починаючи з 1953 р.

727

13-го Закс затрималася у Парижі до 17.6.1960.

728

була тут ПЦ залишив Цюрих 28.5.1960, Закс поїхала, ймовірно, 2.6.1960 з Цюриха до Аскони.

729

DLA D 90.1.2832/6: рукопис. лист, адресований: М. Paul Celan / 78, Rue de Longchamp / PARIS 16^ème /, FRANCE, Цюрих, Уетікон, 11.7.1960.

730

книжку Гійом Аполлінер: Œuvres Poétiques (ed. раг Marcel Adéma et Michel Décaudin, Biblioteque de la Pléiade, [Paris] 1959; ВІВ) надіслана 22.6.1960, разом із «побажаннями щастя» (не знайдено, TbPC).

731

день народження 34-й, 25.6.1960.

732

вже на селі ПЦ проводив відпустку разом з сім’єю у Бретані (10—24.7.1960).

733

DLA D 90.1.2832/7; рукопис. лист: М. Paul Celan / 78, Rue de Longchamp / PARIS 16^ème / FRANCE, Цюрих, 28.8.1960.

734

з родиною Батько ІБ Матіас Бахман, як австрійський учитель вже пенсіонер, обійняв у 1960 р. посаду в одному швейцарському інтернаті; мати ІБ Ольга Бахман перебралася до Швейцарії пізніше.

735

Боббі Про важке захворювання багатолітньої подруги ІБ довідалася у березні 1960 р.; Елізабет Лібль померла 25.5.1961 р.

736

листи, які були незакінчені \ Телефоном \ зі Стокгольма ІБ розповіла ПЦ 25.8.1960 про два листи (начерки не знайдені), які вона обіцяла надіслати. Темою розмови була, з одного боку, критика ІБ тону «Спростування», з іншого боку, стан Неллі Закс, що драматично погіршився: ПЦ довідався 9.8.1960 (NkPC) про її госпіталізацію у психіатричне відділення лікарні. Про хвору йшла мова вже 11.8.1960 (NkPC).

737

АППЕЛЬТОФТ Стокгольмська подруга Неллі Закс; один з листів Неллі Закс також вказує на цього відправника (PC/Sachs 126).

738

в середу \ в Мадриді ІБ й МФ здійснили у вересні 1960 р. поїздку по Іспанії, яка привела їх також у Марокко. Середа припала на 31.8.1960.

739

спростовання Клауса З цією формою відповіді на звинувачення Клер Ґоль (пор. № 159/Прим.) у травні 1960 р. погодилися ПЦ, Гірш і Демус; Демус написав цей текст спільно з ПЦ (пор. PN 886). ІБ підписала цей текст лише наприкінці вересня.

740

в такій формі воно видається мені тільки шкідливим ІБ посилається на машинопис, який був підписаний тільки Демусом (HAN/ÖNB, папка 14, арк. 5–8). У порівнянні з Демусом вона була чіткішою: «Я вважаю спростовання, через його формулювання, невигідним, ба навіть пагубним, воно лише зашкодить Паулю» (28.8.1960, NPC). Можливо, після ознайомлення з цим листом ПЦ написав про нього: «Брехливо-боягузливий лист Інґеборґ» (30.8.1960, TbPC).

741

в рукопис \ Кашніц 12.8.1960 Демус надіслав Кашніц відбиток тексту спростовання, 16.8.1960 вона погодилася з окремими закидами щодо вибору слів.

742

DLA D до. L2834/1: поштова листівка, авіапоштою (Гойя, «El Pelele»/ [«Лялька»]), адресовано: М. et Mme Paul Celan / 78, Rue de Longchamp / PARIS 16^ème /, FRANCIA, Мадрід, 11.9.1960.

743

ВІВ: рукопис. посвята на обкладинці «Розмови в горах», окремий відбиток з «Ді Ноє Рундшау», Heft І, 1960, S. 199–202.

744

29-го жовтня 1960 Окремий відбиток із журналу «Ді Ноє Рундшау» ПЦ, мабуть, передав 30.10.1960 особисто, коли зустрівся з ІБ, Максом Фрішем та Унзельдом в готелі дю Лувр (NkPC). Журнал з’явився у серпні. Про цю зустріч ПЦ писав Демусу: «Три дні тому я бачився тут з Інґеборґ та Максом Фрішем і попросив у них вибачення» (1./2.11.1960).

745

HAN/ÖNB папка 6, арк. 4–5: рукопис. лист на поштовій листівці ручного вироблення, адресований: Mademoiselle Ingeborg Bachmann / Haus zum Langenbaum, Seestraße / Uetikon bei Zürich / Suisse / Faire suivre s.v.p. / Прохання переслати! Париж, 17.11.1960, відправник: Paul Celan / 78, Rue de Longchamp / Paris 16^è /; Можливо, лист містив також вкладку, пов’язану з цією поштовою карткою, з надписом: «Інґеборґ» (HAN/ÖNB папка 6, арк. 7).

746

в Цюриху […] Вебер ПЦ перебував з 25-го по 27.11.1960 для розмов про аферу Ґоль (пор. № 159/Прим.) у Цюриху; з ІБ він розмовляв щоденно, з Вебером 26.11.1960. Це останні особисті зустрічі між ІБ та ПЦ. Інформацію про план ІБ та Макса Фріша переселитися до Риму ПЦ отримав ще під час зустрічі в Парижі 30.10.1960 (пор. № 165/Прим.).

747

ницість Поняття, яке ПЦ використовував для характеристики афери Ґоль.

748

«Вельт» […] «Кріст унд Вельт» Під заголовком «Суперечлива вилазка у минуле» докторант Райнер Кабель (як Райнер К. Абель) підхопив у газеті «Ді Вельт» звинувачення Клер Ґоль з журналу «Баубуденпоет» (пор. № 179); стаття мала на меті перешкодити присудженню ПЦ Бюхнерівської премії, проте з’явилася лише 11.11.1960 р. У статті «Кожен є Орфеєм», опублікованій у «Кріст унд Вельт» від 27.10.1960, Кабель, трохи обережніше, ще не говорив про літературну крадіжку і не використовував ще у своїх звинуваченнях «Фугу смерті». Машинописна нотатка ІБ до обох статей з адресою видавництва «Кріст унд Вельт», що збереглася в її архіві, вказує на те, що вона планувала написати читацького листа (HAN/ÖNB папка 14, арк. 4).

749

Ваше спростування Підписаний Кашніц, Демусом та ІБ текст з’явився десь близько 20.11.1960 у числі з журналу «Ді Ноє Рундшау».

750

DLA D 90.І.2832/8: рукопис. лист, адресований: М. Paul Celan / 78, Rue de Longchamp / PARIS 16^ème / FRANCE, Уетікон, 18.11.1960.

751

того дощового дня у Парижі Напевне, 30.10.1960 (пор. № 165/Прим.).

752

Сонді Йдеться про статтю «Запозичення чи обмова? Про полеміку навколо Пауля Целана» в «NZZ» (18.11.1960, видання для закордону 19.11.1960). ПЦ був зі швейцарським літературознавцем угорсько-єврейського походження з квітня 1959 р. в особистому контакті.

753

DLA D 90.1.2832/9: телеграма, адресована: Paul Celan / Rue de Longchamp Paris/16, Уетікон, 23.11.[1960], 13⁰⁵ і Париж 23.11.1960, 14¹⁵.

754

ДО ДНЯ НАРОДЖЕННЯ 40-й день народження ПЦ 23.11.1960 р.

755

ПАКУНОЧОК Пор. № 170.

756

HAN/ÖNB папка 6, арк. 6: телеграма, адресована Інґеборґ Бахман, Haus Langenbaum Seestrasse Uetikon am See bei Zürich, Париж, 24.11.[1960], 10¹³ і Уетікон, [24.] 11.1960, 11⁰⁵.

757

«Урбан» Під час свого перебування у Цюриху (№ 166) ПЦ не жив, як зазвичай, у готелі «Urban/Урбан» (пор. папір для листів № 224), а в готелі «Neues Schloss/Новий замок», Stockerstr. 17.

758

DLA D 90.1.3606: рукопис. посвята на поштовій картці, первинно в кн. Гертруди Стайн «Drei Leben / Три життя». Berechtigte Übertragung von Marlis Pörtner, mit einem Nachwort von Marie-Anne Stiebei, Zürich 1960 (BPC); на зворотному боці, ймовірно, раніше було фото.

759

Гертруда Стайн, «Три життя» Американська письменниця розповідає про три страдницькі жіночі долі. Окрім подарункової стрічки (с. 84 й далі) примірник ПЦ не містить жодних слідів користування (також у ВІВ).

760

до Дня народження \ листопадовими днями Картка була особисто передана ПЦ під час Його перебування в Цюриху, можливо, разом з книгою (пор. № 168)

761

DLA D 90.1.3291: телеграма, відтворена за рукопис. нотаткою в щоденнику ПЦ під датою 2.12.1960, з уточненням 2³⁰, телеграма Інґеборґ; текст телеграми стоїть у лапках, завершуючись тире (оригінальна телеграма не збереглася).

762

більше чекати Відісланий після повернення з Цюриха лист ПЦ, що належав до конверта з поштовим штемпелем від 29.11.1960 (HAN/ÖNB, папка 6, арк. 8), на який він очікував реакції, не знайдений. Пор. також № 226.

763

DLA D 90.1.2832/10: телеграма Паулю Целану 78 Rue de Longchamp / Paris 16E / Уетікон, 3.12.[1960], 00³⁰ і Париж, 3.[12.1960], 6³⁵.

764

ЗАСЕКРЕЧЕНИЙ НОМЕР Захід, щоб захиститися від небажаних дзвінків, насамперед у зв'язку з аферою Ґоль.

765

DLA D 90.1.2832/11: рукописний лист, адресований: М. Paul Celan / 78, Rue de Longchamp / PARIS 16^ème /, FRANCE, Уетікон, 5.12.1960.

766

Жизель […] написала Пор. № 227.

767

з Гіршфельдом Німецько-єврейський режисер був завідувачем репертуару Цюрихського міського театру.

768

видавцеві Йдеться про видавця газети «Ді Вельт», Акселя Шпрінґера (названий у листі Гіршфельда до ПЦ від 19.12.1960, NPC) і вміщений там читацький лист Енценсберґера, написаний вже 11.11.1960, в день першої появи статті Кабеля (пор. № 166/Прим.), проте все ще не опублікований: він з'явився лише 16.12.1960 (поряд з написаною на замовлення Клер Ґолль статтею Дитріха Шефера).

769

DLA D 90.І.2832/12: рукописний лист, адресований: М. Paul Celan / 78, Rue de Longchamp / PARIS 16^ème / FRANCE, Меннедорф (Цюрих), 3.12.1960.

770

5 — 11 — 60 Пор. поштовий штемпель!

771

матеріали Гіршфельд написав ПЦ 19.12.1960, що ІБ передала йому не весь обіцяний матеріал (NPC).

772

У «Тат» Лише 17.12.1960 в «Zürcher Tageszeitung» з’явилася стаття Молера «До однієї кампанії. Необхідне слово» (пор. № 226).

773

до Франкфурта ІБ відвідала прем’єру опери Генце «Принц Гомбурзький» і зустрілася з Адорно й Кашніц.

774

DLA D 90.І.2832/13: рукопис. вітання на маленькій поштовій картці в неадресованому конверті (ймовірно, разом з подарунком).

775

DLA D 90.І.2834/2: телеграма, адресована: М. et Mme Paul Celan, bei Les Fougères Montana Wallis, Рим, 24.12.[1960], 14¹⁵ і Монтана-Вермала 24.12.1960. 17⁰⁰.

776

DLA D 90. I.2822/1: рукопис. лист (відбиток, оригінал не знайдено).

777

Монтана Родина Целана провела зимові канікули з 15.12.1960 по 4.1.1961 у швейцарському Валлісі.

778

телеграму Не знайдено.

779

Вія Джуліа ІБ і Макс Фріш жили з грудня в Римі, правильний номер будинку 102.

780

біля телефону Телефонні розмови 12-го і 13.12.1960, як і наступний, незважаючи на домовленість, безуспішний дзвінок 14.12.1960, очевидно, у зв’язку з запланованим подальшим спростуванням ІБ в рамках афери Ґоль (пор. № 166/Прим.). 13.12.1960 ПЦ занотував: «13 год. подзвонила Інґеборґ (чи могла б вона дещо змінити у спростуванні…)» (NkPC).

781

через Цюрих 30.12.1960 ПЦ зустрів там Сонді.

782

Леонгардт […] відповів Публікація статті Кабеля в газеті «Ді Цайт» («У ліриці Целана чути голос Ґоля. Чи справедливо Пауль Целан звинувачується у плагіаті?», GA 292–301) була заблокована, серед інших, ІБ, яка вказала шефові культурного відділу тижневика на аргументи Сонді (пор. № 167; 15.12.1960, HAN/ÖNB, папка 13, арк. 4–5). ПЦ отримав текст Кабеля як верстку від Леонгардта з приміткою, що він безуспішно просив ІБ й Макса Фріша написати спростовання на цю статтю, і проханням відреагувати самому (19.12.1960, NPC; стаття також в архіві ІБ, HAN/ÖNB, папка 14, арк. 10-11).

783

Бек ПЦ знав перекладача Ґарсія Лорки, який 1933 р. покинув Німеччину й жив у Базелі, з липня 1957 р.

784

«Культур» Стаття про аферу Ґоль (Райнгард Дьоль: «Звичаї німецьких видавців. Кілька необхідних фактів про видання „Поезій“ Івана Ґоля», с. 6 і далі) з’явилася у мюнхенському журналі лише в грудні 1961 р. Про фактичну публікацію пор. № 179.

785

DLA 90.I.2833/1: рукопис. лист; D 90.1.2832/14 (вкладка): машинопис., рукопис. кор. лист; конверт для вкладки адресований: М. Paul Celan / bei Frau Wüst / Les Fougères / Montana / Wallis / Svizzeria (зігнутий, не проштампований), конверт відсутній.

786

3-го січня 1961 Лист отримано 9.1.1961 (NkPC)

787

Випуски «Комерс» Міжнародний літературний квартальник, що видавався Полем Валері, Леоном-Полем Фарґом і Валері Ларбо між 1924 і 1932 роками в Парижі, й фінансований Каетані міжнародний літературний часопис, у якому публікувалися важливі автори європейської модерни, серед інших, перекладений ІБ Унґаретті або перекладений ПЦ Мішо.

788

д-р Вебер дав тобі в Цюриху пораду Ймовірно, лише в телефонній розмові 24.12.1960 (NkPC).

789

Декларація лауреатів премії Бюхнера Лауреат 1958 р. Макс Фріш (пор. № 205) підписав у січні 1961 р. разом з К. Едшмідом, Ґ. Айхом, У. Кройдером, К. Кроловим та Ф. Узінґером заяву, що була поширена як повідомлення Агентури німецької преси, яка підтверджувала «людську й літературну непідкупність» ПЦ (GA 325). Жизель Целан-Лестранж занотувала наболіло: «Текст „Бюхнерівських лауреатів“ порожній, без цільового об’єкту атаки, неймовірно слабкий. Просто сором — Кролов і Макс Фріш ані доклали якихось зусиль, ані виявилися заангажованими, визнаючи за Паулем його моральну чистоту» (франц. мовою, 13.1.1961, NkPC/GCL). Пор. № 209.

790

Повідомлення Не віднайдено.

791

Абель […] мусить спершу все поправити \ також мені написав \ усе ж таки відповім Кабель, єдиний з учасників, вибачився в рамках статті Екарта Клесмана, надрукованій у «Кріст унд Вельт» (9.6.1961), і власною «Заявою», надрукованою у «Ді Вельт» (12.6.1961). На його листа (не знайдено), ІБ ймовірно не відповіла (пор. № 180).

792

HAN/ÖNB папка 6, арк. 10-11: машинопис., рукопис. кор. лист експрес-поштою, адресований: Ingeborg Bachmann / Roma / Via Giulia 102 / Italie, Париж, 9.1.1961, відправник: Paul Celan, 78 Rue de Longchamp / PARIS 16^è /, Рим, 11.1.1961; DLA D 90.I.2820/3 (2 відбитки): рукопис. коректури повністю тільки в одному примірнику, інша коректура відсутня в оригіналі; HAN/ÖNB папка 14, арк. 1–2 (вкладка): фотокопія з «Баубуденпоет», Ч. 5, березень/квітень 1960, С. 115 і далі, з рукопис. підкресленнями, а також внизу доповненнями ПЦ.

793

Рю д'Ульм Пор. № 140/Прим.

794

першу статтю Абеля \ Після «Спростовання» і статті Петера Сонді Статті (пор. № 166–167) в архіві ІБ не знайдені. ПЦ, мабуть, очікував, що ІБ додасть копію листа Абеля (9.1.1961, NkPC/GCL).

795

«Ді Цайт» Пор. 177/Прим.

796

Маурер Під заголовком «Майстер плагіату?» («Die Welt», 31.12.1960, пор. № 158/Прим.).

797

т. зв. спадщина […] достеменно відомо Клер Ґоль переробила німецькі вірші й фрагменти Івана Ґоля у стилі збірки ПЦ «Пісок із урн» й доповнила їх перекладами з франкомовної спадщини І. Ґоля, а також своєю власного продукцією; неопублікованими перекладами Ґоля, здійсненими ПЦ («Малайські любовні пісні», «Паризькі Георгіки», а також «Іфетонґа» та «Попільні маски»), вона скористалася для власних перекладів. Дати написання в посмертних публікаціях (1951 «Трава марення», 1956 «Паризькі георгіки», 1960 «Поезії», з 1956 — видавництво «Luchterhand»), демонструють послідовне зворотне датування до 1948 р. ПЦ вже 1956 р. поінформував видавництво про такі маніпуляції.

798

«Баубуденпоет» / «Baubudenpoet» Пор. № 159/Прим. (NPC: номер у з примірниках, численні копії й відтворення статті). Двічі підкреслене ПЦ речення на фотокопії: «Його сумна легенда, яку він умів розповідати так трагічно, нас вразила: батьки замордовані нацистами, без батьківщини, великий поет, котрого ніхто нездатен збагнути, як він безперервно повторював…»; крім того, ПЦ виправляє некоректно процитовані тексти віршів і надто завищену університетську позицію Ріхарда Екснера, обидва моменти типові для маніпулятивної аргументаційної стратегії Клер Ґоль. Американський германіст звернув у 1953 р. увагу Клер Ґоль на подібності між віршами Ґоля і ПЦ.

799

«Культур» Пор. № 177.

800

«Панорама» Листа ПЦ із посиланням на непідписану статтю «Плагіат» у мюнхенському журналі «Панорама» (Ч. 12, 1960, С. 7; NPC), в якій вказується на «дивовижну подібність» між ПЦ і Ґолем і цитується преса з такими висловами, як «вплив», «залежність» і «майстер плагіату», не знайдено.

801

DIA D 90.І.2833/2: машинопис., рукопис. кор. лист, конверт відсутній.

802

20 — 1 — 1961 Отриманий, очевидно, лише 24.1.1961 р. лист ЖЦЛ резюмувала так: «Три рядки від Інґеборґ, ні про що не говорять, проте прагнуть сказати: я в Цюриху, сама, Ти можеш подзвонити мені, а в кінці: я сподіваюся, що Ти незабаром приїдеш до Рима» (франц. мовою, NkPC/GCL).

803

Фішер \ «Ноє Рундшау» Про «Спростовання» див. № 163.

804

начерк листа Не знайдено.

805

виступи з читаннями ІБ читала, між іншим, 21.2.1961 р. в Актовій залі Тюбінґенського університету (оголошена була значно менша аудиторія № 9) оповідання «Undine geht» / «Ундина йде» та вірші.

806

DLA D90.I.2833/3: рукопис. лист, адресований: M. PaulCelan / 78, Rue de Longchamp / Paris 16^ème/, FRANCE, Меннедорф (Цюрих), 27.1.1961; вкладка: оригінальна стаття з «Notizen», Tübingen, Nr.31, Februar 1961, S. 8.

807

27 — 1 — 61 ЖЦЛ занотувала 28.1.1961 про цей лист: «1½ рядка» (NkPC/GCL).

808

«НОТІЦЕН» ПЦ вже отримав статтю від самого автора (з листом від 22.1.1961, NPC); у номері також вірші ІБ «Geh, Gedanke» / «Йди, думко» та «Die große Fracht» / «Великий фрахт».

809

DLA D 90.І.2833/4: рукопис. лист, адресований: М. Paul Celan / 78, Rue de Longchamp / PARIS 16^ème/, FRANCE, Уетікон, 29.1.1961.

810

Сонді «До однієї полеміки про Пауля Целана» («Neue Deutsche Hefte», Januar 1961, S. 949f), Сонді надіслав ПЦ 11.1.1961 окремий відбиток.

811

«Дас Шьонсте» Карл Кролов, «Німецька мова з французькою огранкою. Лірична мова поета й перекладача Пауля Целана» («Das Schönste», Februar 1961, S. 42f., NPC).

812

«Ноє Рундшау» Себто «Спростовання».

813

Маурер Пор. № 179.

814

DLA D 90.I.2834/3: телеграма Паулю Целану, Rue de Longchamp 78 Paris, Рим, 25. [4.1961], 02³⁰ і Париж, 23.4.1961, 8²⁰.

815

HAN/ÖNB папка 6, арк. 12: рукопис. лист на папері з друкованим штампом відправника (тут курсивом), конверт відсутній; DLA D 90.1.2822/2: машинопис. копія (рукопис, позначка «handgeschrieben/написано від руки» з незначними варіантами.

816

Бути тут, залишатися тут Див. шапку листа з паризькою адресою, унікальний у цій кореспонденції матеріал.

817

в ніч з неділі на понеділок Конкретним приводом до цих роздумів 23/24.4.1961 була, можливо, публікація дослідження Райнгарда Дьоля «Історія й критика однієї атаки. До тверджень проти Пауля Целана» у «Щорічнику 1960» Німецької Академії мови й літератури (Дармштадт 1961, с. 101–132), яку ПЦ справедливо вважав недобросовісною, а тому шкідливою: вона була причиною роздумів ПЦ з приводу того, щоб повернути назад свою Бюхнерівську премію і відмовитися від членства в Академії. Цей том був вручений 22.4.1961 членам Академії.

818

DIA D 90.1.2823: машинопис. лист; текст на звороті не є частиною листа: «Шануючи пам’ять про Ґеорґа Бюхнера, я був настільки вільним, щоб відмовитися від членства, інформацію про яку передав телеграфом хрещений батько цього „Дослідження“» (типоскрипт).

819

Кашніц \ Казак \ Мартіні ПЦ припускав, що Кашніц, як лаудаторка його Бюхнерівської премії, хотіла б знати, чому він відмовився від повідомленого йому 24.4.1961 р. по телеграфу президентом Германом Казаком членства в Німецькій Академії мови й літератури (ПЦ до Кашніц, 27.4.1961, NPC); Казак, ініціатор дослідження у щорічнику Академії, спочатку попросив здійснити цю роботу штутгартського професора германістики Фріца Мартіні, колишнього члена НСНРП та СА, але той переадресував це завдання своєму асистентові Дьолю.

820

DLA D 90.І.2833/5: рукопис. лист авіапоштою, адресований: М. Paul Celan / 78, Rue de Longchamp / PARIS 16^ème/, FRANCE, Рим, 2.6.1961.

821

BIA де HOTAPIC 1 Ф / VIA de NOTARIS I F Квартира, північніше від вілли Борґезе, яку ІБ довго підшуковувала.

822

в Греції З нагоди п’ятдесятиріччя Макса Фріша.

823

видавництва Фішера Видавництво журналу «Ді Ноє Рундшау», в якому з’явилося «Спростовання».

824

Листа в справі Клер Ґоль Такого ж листа отримав Демус (пор. GA 608f.)

825

Промову до премії Бюхнера Виголошена 22.10.1960 у Дармштадті промова під назвою «Меридіан», як і стаття Дьоля, з’явилися у щорічнику Академії (пор. № 184/Прим., с. 74–88). Першодрук, що вийшов у січні 1961 р. (Франкфурт-на-Майні: С. Фішер 1961) у ВІВ відсутній.

826

усі вірші Єсеніна Видання Sergej Jessenin, «Gedichte» (Ausgewählt und übertragen von Paul Celan, Frankfurt a. M.: S. Fischer Verlag 1961, книга відсутня в бібліотеці ІБ) з’явилося у березні; окремі вірші Єсеніна ПЦ надсилав у листах (пор. № 90 і 101).

827

перекладів Унґаретті Про книжкове видання «Gedichte» пор. № 188; окремі переклади ІБ не надсилала. ПЦ міг, щоправда, знати окремі переклади з виданої Енценсберґером антології «Museum der modernen Poesie» / «Музей сучасної поезії», у якій він сам брав участь (Frankfurt а. М.: Suhrkamp 1960; ВРС), а також через публікацію в «NZZ» (3.12.1960, пор. № 68/Прим., там переклади ПЦ із Сюперв’єля).

828

Жизель Про цей лист ЖЦЛ занотувала: «Лист Інґеборґ, безпечний і фальшивий (Енценсберґер і вона цілком певно в дорозі до Цюриха, щоб взяти участь у поетичному вечорі в міському театрі» — франц. мовою) (5.6.1961, NkPC/GCL; лист відзначений у NkPC).

829

DIA ВРС: рукопис. присвята на форзаці кн. «Das dreißigste Jahr. Erzählungen» / «Тридцятий рік. Оповідання», Піпер, Мюнхен 1961, конверт відсутній.

830

DLA ВРС: рукописна присвята на форзаці кн. Джузеппе Унґаретті, «Gedichte». Italienisch und deutsch. Übertragung und Nachwort von Ingeborg Bachmann, Frankfurt am Main: Suhrkamp Verlag 1961, = Bibliothek Suhrkamp 70, конверт відсутній. Первинно між с. 30/31 («Tramonto» / «Sonnenuntergang») лежала сторінка з «Ді Вельт дер Літератур» з рецензією на цю книгу Інґеборґ Брандт від 30.11.1961 (за BK II, без номера, між 780 і 781).

831

DLA D 90.І.2821: рукописний лист.

832

після провокації «Форвертс» Про публікації Рольфа Шрьорса і Фелікса Мондштраля в журналі Соціалістичної партії Німеччини «Форвертс» пор. детальний начерк листа до Макса Фріша (№ 207).

833

HAN/ÖNB папка 6, арк. 13: рукопис. лист, конверт відсутній; DLA D 90.І.2820/4 (машинопис. копія).

834

книги «Das dreißigste Jahr» / «Тридцятий рік» і «Gedichte» / «Поезії» Унґаретті (пор. № 187 і 188).

835

HAN/ÖNB папка 10, арк. 10-11: машинопис., не завжди однозначний начерк листа з численними помилками в написанні. Пор. ілл. 17.

836

як погано Тобі Серйозні психічні проблеми ПЦ слід розглядати у зв’язку з аферою Клер Ґоль.

837

торік Про труднощі, пов’язані з критикою Бльокера пор. № 143 і 147.

838

всі заяви, кожне втручання Цілком певно, ІБ має тут на увазі підписане нею, серед інших, «Спростовання» і підписану Максом Фрішем заяву лауреатів Бюхнерівської премії (пор. № 178), але також і позиції Сонді (пор. № 167 і 182), Шрьорса (пор. № 207), Енценсберґера (пор. № 173/ Прим.), Молера (пор. № 174/Прим.) і Маурера (пор. № 179), дослідження Дьоля (пор. № 184/Прим.), а також опубліковані в Австрії тексти Віланда Шміда («Літературна дискредитація. До суперечки про Пауля Целана й Івана Ґоля», в журналі «Ворт ін дер Цайт», Graz, 1961, Nr. 2, S. 4–6) і згаданий нижче «Форум».

839

«Ти також втрачаєш друзів / Du verlierst auch Freunde» Насправді ІБ написала: «Du verlierst ach Freunde nicht» («Ах, ти не втрачаєш друзів»).

840

у Вупперталі Пор. № 44.

841

критики Бльокера Пор. № 143.

842

ти вітаєш мене з виходом книжки, відповідно, книжок «Тридцятий рік» і «Поезії» Унґаретті.

843

критику Бльокера У вересневому числі журналу «Меркур» Бльокер підвів негативний підсумок еволюції ІБ, протиставивши її поетичним збіркам «Принца Гамбурзького» і «Тридцятий рік» («Лише образи залишаються», с. 883–886).

844

«Форум» \ до Твого захисту Із шести інших австрійських авторів, серед них таких спільних знайомих, як Додерер і Дор, декларацію у справі афери Ґоль підписали Франц Теодор Чокор і Фрідріх Торберґ («У справі Целана», in: «Forum», Wien, Januar 1961, S. 23). Про атаки Вайґеля на ІБ в журналі пор. № 122.

845

Ти кажеш, що Тобі вселяють відразу до Твоїх перекладів Критичні статті про переклади ПЦ «Юної парки» написали Карл Август Горст («In Ketten tanzen», FAZ, 9.4.1960) і Петер Ґан (остання, завдяки втручанню третіх осіб, зрештою, не була опублікована в «Merkur», але ПЦ знав її — нині в «Celan wiederlesen», hrsg. vom Lyrik-Kabinett München, München 1998, S. 85–96); про поезії Єсеніна — Карл Дедеціус, «Slawische Lyrik. Übersetzt — übertragen — nachgedichtet» («Osteuropa», März 1961, S. 165–178), Горст Бінек, «Der Dandy aus Rjasan» (FAZ, 20.5.1961) і Ґюнтер Буш, «Zecher am Tisch der Geschichte» (Süddeutsche Zeitzng, 3./4.6.1961).

846

злобу професійних перекладачів […] помилки, яких я нібито припустилася Три рецензії на переклади поезій Унґаретті в надрегіональних газетах були вже надруковані. У «Кріст унд Вельт» заслуги перекладачки обійдено мовчанням (K-nn, «Die eigene schöne Biographie», 28.7.1961), у FAZ її відверто хвалили (Горст Бінек «Archipoeta der Moderne», 19.8.1961); лише Гюнтер Буш у FAZ критикує маньєризми («Ungarettis lyrische Kurzschrift», 26./27.8.1961).

847

Сонді […] епіграф «Спробі про трагічне» Петера Сонді передують два епіграфи: «Коли ти завдаєш нам болю, то це спричинене нами самими» Аґріппи д’Обіньє і «Прагнучи зробити це надто просто, я завдаю шкоди самому собі» Жана де Спонда (франц. мовою).

848

за того вірша, це звинувачення в убивстві ІБ відносить рядки «Вчора / прийшов один з них і / вбив тебе / ще раз у / моєму вірші» із «Wolfsbohne» / «Вовча ягода» ПЦ (рядки 21-25, в архіві ІБ не знайдено) до себе. Однак під «одним з них», безсумнівно, мається на увазі Ґюнтер Бльокер і його висловлювання про «Фугу смерті» (пор. № 143 і 145).

849

Отель дю Лувр Пор. № 165/Прим.

850

DLA 90.І.2833/6: рукопис. лист, адресований: М. Paul Celan / 78, Rue de Longchamp / PARIS 16^ème/, FRANCE, Базель, 26.10.1961.

851

привезу його до Парижа Восени 1961 р. ІБ і ПЦ не зустрічалися.

852

книжки мої «Тридцятий рік» (№ 187) і переклади поезій Унґаретті (№ 188).

853

коли закінчиться Максова робота в театрі Репетиції прем’єри п’єси «Андорра» (пор. № 212) у Цюрихському міському театрі (2.11.1962).

854

DLA D 90.І.2833/7: рукопис. лист, конверт відсутній.

855

наше повернення […] ще одна подорож Ще з Цюриха ІБ поїхала в листопаді до Берліна, де в рамках її літературного читання їй було присуджено премію німецьких критиків за збірку оповідань «Тридцятий рік» (пор. ілл. 9).

856

здоров’я Пор. № 191.

857

Наші уроки стають дедалі складнішими. Дозволь їм навчити нас. ЖЦЛ занотувала обидва речення з листа ІБ, підкресливши слово «наші» (11.12.1961, NkPC/GCL).

858

DLA D 90.1.2834/4: рукопис. вітання, ймовірно, разом з подарунком (№ 212?), конверт відсутній.

859

HAN/ÖNB папка 7, арк. 1–2: рукопис. лист авіапоштою, адресований: Mademoiselle Ingeborg Bachmann / Berlin-Grunewald / Königsallee 35 / Berlin — Secteur Occidental. Париж, 21.9.1963, відправник: Paul Celan / y8,Rrue de Longchamp / Paris 16^è.

860

в Росії \ y Петербурзі 21.8.1963 p. журнал «Шпігель» назвав у повідомленні про виступ радянського письменника Іллі Еренбурга на з’їзді письменників у Ленінграді (!) на початку серпня («Не стріляти в Кафку», с. 74) Енценсберґера, Ганса Вернера Ріхтера та ІБ як учасників з ФРН (!); FAZ повідомила про це вже 12.8.1963, не називаючи ІБ.

861

наприкінці серпня […] Ваґенбаха ПЦ був наприкінці серпня з читанням у Німеччині (Тюбінґен, 25.8.1963); коли й де він зустрівся зі спеціалістом з творчості Кафки Клаусом Ваґенбахом, не з’ясовано.

862

Ти недавно лише вийшла з лікарні У липні/серпні 1963 р. ІБ лікувалася в клініці Мартіна Лютера в Берліні. Після розриву стосунків з Максом Фрішем восени 1962 р. вона потрапила у важку психічну кризу.

863

Ти ще не мала телефону ІБ перебувала з весни 1963 р. на запрошення фундації Форда в Берліні, спочатку в домі для гостей Академії мистецтв, Ганзеатенвеґ, 10, а з 1.6.1963 у власній квартирі на Кьоніґсалее, 35.

864

не надто втішних років У зв’язку з аферою Ґоль на зламі 1962/63 рр. ПЦ сам уперше перебував на лікуванні у психіатричній клініці.

865

нова збірка віршів […] вона ввібрала в себе різне «Die Niemandsrose» / «Троянда нікому» з’явилася наприкінці жовтня (Frankfurt а. М.: S. Fischer Verlag 1963; в бібліотеці ІБ без дарчого надпису). Своєму видавцеві Берману Фішеру ПЦ писав: «Гіркими, авжеж, є ці вірші. Але у (справжній) гіркоті присутня вже-не- й більше-ніж-гіркота — чи не так?» (4.12.1962).

866

я йшов […] «далеким від мистецтва» шляхом Пор. протиставлення «мистецтва» й «поезії» на початку Бюхнерівської промови «Меридіан».

867

HAN/ÖNB папка 7, арк.3–4: лист авіапоштою, адресований: «Fräulein Ingeborg Bachmann / Via Bocca di Leone 60 / Roma / Italien, Франкфурт-на-Майні, 30.7.1967, відправник: Paul Celan, dzt. Frankfurt am Main, / Suhrkamp Verlag, Grüneburgweg 69, Рим, 2.8.1967.

868

Унзельд Керівник видавництва «Зуркамп», автором якого ПЦ став наприкінці 1966 р.

869

із Фрайбурґа Під час свого читання у Фрайбурзькому університеті (24.7.1967) ПЦ зустрівся з Мартіном Гайдеґґером.

870

аферу стосовно Ахматової \ «Шпіґель» ІБ рекомендувала своєму видавництву ПЦ як «конгеніального перекладача» російської поетеси Анни Ахматової й покинула видавництво «Піпер» після того, як воно доручило здійснити ці переклади Гансу Бауману, авторові націоналсоціалістської пісні «Es zittern die morschen Knochen» («Тремтять трухляві кості») («Spiegel», 24.7.1967, S. 95f). ІБ писала 18.3.1967 видавництву «Піпер»: «Я роблю висновки з листів і з того, що відбулося у видавництві у зв’язку з перекладом Ахматової. Я йду геть» (NIB). Роман ІБ «Маліна» з’явився у видавництві «Зуркамп». В NPC переклади Ахматової відсутні.

871

на адресу Наприкінці примусового лікування ПЦ формально був ще пацієнтом паризької Психіатричної університетської клініки, однак і далі викладав.

872

MFA VIII / Celan, Paul: рукопис. лист, адресований: Monsieur Max Frisch / Haus zum Langenbaum / Uetikon bei Zürich / Seestraße / Suisse, відправник: Paul Celan / 78, Rue de Longchamp / Paris 16е/, Париж, 14.4.1959.

873

14-го квітня Лист зафіксований у TbPC.

874

як це вже трапилось одного разу Не з’ясовано.

875

до Австрії Пор. № 135.1/Прим.

876

DLA D 90.І.1487/1: машинопис. лист з рукопис. кор., конверт відсутній.

877

листа Інґе № 127.

878

учора я написав Вам спонтанного Начерк не знайдений.

879

MFA VIII / Celan, Paul: рукопис. лист, конверт відсутній.

880

15-го квітня 1959 р. ПЦ дякує за листи від 14-го (№ 127) і 16.4.1959 (№ 198); чому він помилився у визначенні дня приїзду, не з’ясовано (пор. № 128).

881

обов’язок небожа […] до старенької тітки Про візит до Верти Анчель пор. № 128.

882

DLA D 90.І.1487/2: рукопис. лист, конверт відсутній.

883

Шульс \ лікарі Пор. № 131–132.

884

Сільз-Марія […] Сільзер Зее Про зустріч між Максом Фрішем та ПЦ 19-го і 22.7.1959 на околиці Сільз-Базелья пор. № 135 і № 136.

885

Вашою дружиною Жизель Целан-Лестранж.

886

MFA VIII / Celan, Paul: рукопис. лист дуже великим шрифтом (MFB 201); вкладка: машинопис. відбиток (PN 188); інша вкладка (неопублікована): машинопис. відбиток (копія, в кінцевому підсумку ідентична з текстом статті, Berliner Tagesspiegel, 11.10.1959, див. № 143.1); конверт відсутній.

887

Рихнер Шеф культурного відділу цюрихської щоденної газети «Ді Тат» Макс Рихнер одним із перших опублікував 1948 р. вірші ПЦ на Заході. Зв’язок між ним і Бльокером не з’ясований.

888

статей про Кафку й Бахман Збірник статей Бльокера «Нові реальності» містить розділ, названий «Франц Кафка» (Дармштадт, 1957, с. 297–306). Про нові книги ІБ Бльокер інформує з самого початку, останній раз про «Милосердного бога Мангеттену» («Взірцева радіоп’єса. Заклопотаний терорист дає закоханим змогу злетіти в повітря», «Die Zeit», 17.10.1958).

889

MFA VIII / 90.1.1487/3: машинопис. начерк листа з частково рукопис. коректурами і рукопис. доповненням (MFB 200–202).

890

не відіслано Дописано від руки.

891

четверта спроба Інші начерки не віднайдені. Пор. відісланий лист № 203 (там коментар до запозичених частин).

892

нові вірші «Мовні ґрати».

893

в лікарні Пор. № 132.

894

Ви спишете мене в архів, як Белля Пор. № 201.1.

895

DLA D 90.І.1487/3: машинопис., частково рукопис. кор. лист, конверт відсутній (MFB 203/); MFA VIII / Celan: машинопис. відбиток.

896

6.11.59 Про проблеми у стосунках між ІБ та МФ у зв’язку з листом і його оцінкою пор. № 144 і 147.

897

коли мене редукують до ролі надійного антинациста МФ реагує тут так само, як і Белль, на якого МФ посилається у першому начерку цього листа. Пор. № 197.

898

на критику Бльокера Пор. № 143.1.

899

Наша зустріч у Сільзі Пор. № 135–136.

900

Чи Ви готові до дружби ПЦ покликається на це в № 201.

901

ГІТЛЕРІВЩИНА […] КАШКЕТИ Пор. № 201.

902

Ваше заперечення Пор. № 201.1.

903

DLA ВРС: рукопис. присвята на форзаці «Ґлос до Дон Жуана», ілюстрації Вальтера Йонаса, Цюрих [1959]; примірник 217 з 250 нумерованих примірників, ззаду підписано Максом Фрішем і Вальтером Йонасом, конверт відсутній.

904

Ґлоси до «Дон Жуана» Окремо опублікована післямова до п’єси МФ «Дон Жуан, або Любов до геометрії» (Франкфурт-на-Майні: Зуркамп 1953).

905

наприкінці тривожного року У телефонній розмові 23.12.1959 ПЦ подякував за надсилання «Ґлос» (щоденник ПЦ). До захворювання на гепатит і спричинених ПЦ непорозумінь у стосунках з ІБ у 1959 р. для МФ додалося розлучення з Труді Фріш фон Мейєнбурґ, з якою він спільно не проживав уже з 1954 р.

906

DLA ВРС: рукопис. на окремому відбитку тексту «Emigranten. Rede zur Verleihung des Georg-Büchner-Preises 1958», S. 49–66 («Емігранти. Промова при врученні премії Ґеорґа Бюхнера 1958», С. 49–66), без вказівки на походження.

907

«Емігранти» Йдеться про першодрук промови: Schauspielhaus Zürich 1938/39-1958/59. Beiträge zum zwanzigjährigen Bestehen der Neuen Schauspiel AG (hrsg. von Kurt Hirschfeld und Peter Löffler, Zürich 1958).

908

27.V.60 Як згадував ПЦ ще на початку 1962 р. (TbPC), примірник було передано під час зустрічі в Уетіконі, коли ПЦ перебував у Цюриху в зв’язку з візитом Неллі Закс (пор. № 161/Прим.). У цей час ПЦ вже знав, що його самого висунули на Бюхнерівську премію 1960 р.

909

MFA VIII / Celan, Paul: рукопис. лист (часткова публікація MFB 236), адресовано: Monsieur Max Frisch / Flaus zum Langenbaum / Uetikon bei Zürich / Seestraße / Suisse, Париж, 29.5. [1960], відправник: Paul Celan / 78, Rue de Longchamp / Paris 16^е /, на звороті, рукою MF: «Паризький потяг [перекреслено зигзагоподібною лінією, над цим] 275010 // (17 / 15 / 16 / 18 juillet / Serreau» ^{1044} : DLA D 90.1.780/1: машинопис., частково рукопис. кор., зверху зліва позначено як «копія» ^{1045} .

910

стоянння-речей-у-часі \ «доля» \ з усім цим ми, напевне, стикаємося У начерках до своєї Бюхнерівської промови «Меридіан», підготовку до якої він у цей час розпочав, ПЦ назвав вірш «доленосно обумовленою мовою» й так само постулював, що він «стоїть у часі й занурюється в нього» («es steht in die Zeit hinein», TCA/M Nr.340 s 17); про поняття стикання пор. також цитату Вітмена в № 135.1.

911

DLA D 90.І.781/2: машинопис. начерк листа.

912

Требабю пар Ле Конке Адреса літнього відпочинку на західному мисі Бретані (початок липня до 5.9.1961).

913

з публікацією Шрьорса-Мондштраля […] фальшування У статті «Літературний скандал» («Форвертс», 28.6.1961) Шрьорс натякнув на психічний зрив ПЦ. Фелікс Мондштраль, який спонукав Клер Ґоль до публікації у «Баубуденпоет» своїх звинувачень (пор. № 179), згодом заперечував, що ПЦ «бодай в якомусь вірші є епігоном і епігональним злодієм» («Вельми дивовижна справа», «Форвертс», 19.7.1961); на підтвердження він наводив одне з порівнянь віршів із журналу «Баубуденпоет». За кілька місяців до цього ПЦ відповів на ці наклепи своєю «Злодійською і шахрайською баладою» («Eine Gauner- und Ganovenweise»). Про фальшування пор. № 179/Прим.

914

знервований статтею Бльокера Пор. № 143.1 і 201.1.

915

Ви пропонували мені Вашу дружбу Пор. № 202 і 203.

916

Його багато ПЦ залишив повну валізу матеріалів до афери Клер Ґоль.

917

«Спростовання» Пор. № 163.

918

режисер сидить у найнеймовірнішому місці […] Agent provocateur \ Гірш ПЦ розірвав зв’язки з директором видавництва «С. Фішер» у липні 1961 р.; підозри не доведені.

919

DLA D 90.І.781/1: машинопис. начерк листа, зберігся машинопис. відбиток.

920

обман зі спадком Пор. № 179.

921

алітеруючими суперлативами Пор. зауваження Шрьорса у «Форвертс» про журнал «Баубуденпоет» (пор. № 179), «у якому всі плітки й припущення були геніально роздуті; до цього мусила належати дискримінація справжнього генія» (пор. № 207, виділено упорядниками).

922

DIA D 90.І.781/3: рукопис. лист, зберігся рукопис. відбиток.

923

Шрьорс Пор. № 207.

924

вся ця бездонна ницість Пор. № 166.

925

включно з «єврейською» участю ПЦ має тут на увазі не тільки Клер Ґоль, але й Рудольфа Гірша (пор. № 207)

926

заяву лауреатів Бюхнерівської премії Пор. № 178.

927

історія зі збірником на пошану Неллі Закс ПЦ відмовив 5.6.1961 Енценсберґеру, ініціатору ювілейного збірника до 70-річчя Неллі Закс, під приводом небажання бути там поряд з такими авторами, як Казак, які буцімто брали участь в афері Ґоль; проте 27.9.1961 він все-таки запропонував свій вірш «Zürich, Zum Storchen» / «Цюрих, Під лелекою» («Nelly Sachs zu Ehren. Gedichte — Prosa — Beiträge», Frankfurt а. M. 1961, S.32); nop. № 211. Макс Фріш у збірнику відсутній, ІБ представлена віршем «Ihr Worte» / «Слова» (с. 9 і далі).

928

Пінтус Спонукуваний Клер Ґоль, Курт Пінтус писав у новому виданні своєї вперше опублікованої 1920 р. антології «Сутінки людства»: «[…] чути траклівські, беннівські, ґолівські тони» (Гамбург, 1959, с. 15). У впорядкованій Клер Ґоль бібліографії публікацій про Івана Ґоля було наведено низку гасел, які не відповідали жодному із видань. Пінтус врешті-решт не взяв участі в ювілейному збірнику.

929

DLA D 90.1.780/2: зберігся тільки як рукопис. відбиток, документ відсутній в MFA.

930

до Кельна ПЦ вже 24.5.1961 р. прочитав у газеті «Ді Вельт», що в наступному сезоні МФ стане драматичним радником міських театрів Кельна (NkPC/GCL).

931

Я пишу одночасно й Інґеборґ Пор. № 190.

932

DLA D 90.1.780/3: зберігся тільки як рукопис. відбиток, документ відсутній в MFA.

933

Унзельда […] збірника на пошану Неллі Закс Пор. № 209.

934

для тривалішої розмови 12.10.1961 ПЦ занотував: «Позавчора подзвонив Фрішу, сказав йому, що мені потрібна його дружба…» (NkPC, пор. № 202–203). ПЦ і МФ у 1961 р. більше не зустрічалися, пізніше траплялися випадкові зустрічі, так, наприклад, 18.4.1964 р. в Римі і 19.9.1967 р. в Цюриху (NkPC).

935

DLA ВРС: рукопис. присвята на форзаці «Andorra». Stück in zwölf Bildern («Андорра». П’єса у дванадцяти картинах), Frankfurt а. М.: Suhrkamp Verlag 1961; ззаду вкладка: Friedrich Torberg, «Ein furchtbares Mißverständnis. Notizen zur Zürcher Uraufführung des Schauspiels «Andorra» von Max Frisch» (Фрідріх Торберґ. «Жахливе непорозуміння. Нотатки до цюрихської прем’єри п’єси Макса Фріша. Андорра»), аркуш із журналу «Forum», Dezember 1961, S.455f.; конверт відсутній.

936

Андорра \ XII.1961 Книга (подарунок до № 194?) з’явилася восени 1961 р. (прем’єра 2.11.1961); ПЦ отримав бандероль 3.1.1962 (TbPC). В одному зі своїх афоризмів ПЦ характеризує «Андорру» як «п’єсу про ожидовлення» («Verjuden») («Die Prosa aus dem Nachlaß» 37). ЖЦЛ занотувала для ПЦ: «головний персонаж мав би бути справжнім євреєм, а не псевдо-євреєм, який видає себе за єврея» та «Читала „Андорру“, пласка алегорична п’єса, приперчена сексуальними натуралізмами. Єврейство знижено до рівня смаків дрібного бюргерства, для особливого випадку розцяцьковане дрібкою нечистої совісті парарелігійного ґатунку. Це потішить німців, їхніх сталіністсько-гомулкістських інтелектуалів, лівих католиків і пангерманських об’єднувачів» (26.12.1961 і 6.1.1962, NkPC/GCL — франц. мовою). На берегах газетного повідомлення «Нотатки з репетицій. Репертуарні міркування про „Андорру“» (NZZ 10.3.1962, NPC) ПЦ написав «Лайно й антисеміт», а також «пор. у його „Щоденнику“ пасаж про Терезієнштадт, пор. його лист з приводу Бльокера» (франц. мовою) [№ 203]. Вже з приводу своєї поїздки в Цюрих у травні 1960 р. ПЦ занотував, що «ставлення МФ до єврейства хворобливе» (NkPC).

937

HAN/ÖNB, папка 9, арк. 14 рукопис. лист, конверт відсутній.

938

перед Різдвом З середини жовтня 1957 р. ЖЦЛ знала, що ПЦ знову відновив свій любовний зв’язок з ІБ після зустрічі у Вупперталі (пор. № 44).

939

NGCL: рукопис. лист, адресований: М^me Gisèle Celan / 78, Rue de Longchamp / PARIS 16^ème [без поштових марок]. Проколи від голки на конверті й поштовій листівці, тобто доставлено посильним разом з квітами; у конверті листя й пелюстки червоних троянд. Усю композицію ЖЦЛ поклала у свій щоденник.

940

HAN/ÖNB: папка 9, арк. 1–2: рукопис. лист, адресований: Mademoiselle Ingeborg Bachmann / München 13 / Franz-Josephstraße 9a / (Allemagne), Париж, 29.12.1957, відправник: Madame P.Celan / 78 Rue de Longchamp / Paris 16^e.

941

HAN/ÖNB, папка 9, арк. 3–4: рукопис. лист: Mademoiselle Ingeborg Bachmann / München 13 / Franz-Josephstraße 9a / (Allemagne), поштова марка відірвана.

942

23-го січня 1958 Запис ЖЦЛ у щоденнику цього дня засвідчує її психологічні труднощі прийняти позицію ПЦ (пор. PC/GCL II 92/3), який того дня поїхав до Німеччини, щоб, серед іншого, зустрітися з ІБ (пор. № 86).

943

сьогодні ввечері я вперше читала Ваші вірші Про лектуру збірок ІБ «Відрочений час» (№ 42) і «Заклинання Великої Ведмедиці» (№ 114/Прим.) пор. щоденник ЖЦЛ за січень (PC/GCL Bd. II 92/3).

944

DLA ВРС: рукопис. присвяти на форзаці зб. «Die gestundete Zeit. Gedichte» («Відрочений час. Поезії»), R. Piper & Co. Verlag: München 1957, 2. Aufl., та «Anrufung des Großen Bären. Gedichte» («Заклинаня Великої Ведмедиці. Поезії») R. Piper & Co. Verlag: München: 1956, 5. Tausend 1957.

945

«Заклинання Великої Ведмедиці» Численні сліди читання ЖЦЛ, насамперед вірша «Curriculum vitae»; деякі позначки у змісті могли бути зроблені рукою ПЦ (біля віршів «Erklär mir, Liebe» / «Скажи мені, любове» та «Die Tage in Weiß» / «Дні у білому»). ЖЦЛ занотувала окремо, напевно, при допомозі ПЦ, близько двадцяти чорнових перекладів зі збірки, датованих травнем і серпнем 1958 р., в окремий зошит (NGCL).

946

в затінку троянд (франц.) алюзія на «Тіні ружі тіні» ІБ.

947

HAN/ÖNB, папка 9, арк. 5–6: рукопис. лист, адресований: Mademoiselle Ingeborg Bachmann / München / Franz Josephstr. 9a / (Allemagne), Париж, 10.4.1958.

948

книжки «Відрочений час» і «Заклинання Великої Ведмедиці».

949

HAN/ÖNB, папка 9, арк. 7–8: рукопис. лист авіапоштою, адресований: Mademoiselle Ingeborg Bachmann / Via Generale Parisi 6 / NAPLES / (Italie), Париж, [хх]. 7.1958, Неаполь, 6.8.1958.

950

Ле Мулен Розташований приблизно за 50 км від Парижа старий водяний млин є власністю сестри ЖЦЛ Моніки Ґессен (пор. № 101–102).

951

люб’язного листа Не віднайдено.

952

до нас у Париж Пор. № 104.

953

події на Близькому Сході 14.7.1958 в Іраку було повалено монархію, королівську сім’ю убито й проголошено республіку. Через небезпеку дестабілізації всього регіону США ввели свої війська у Ліван, а Великобританія — в Йорданію.

954

HAN/ÖNB, папка 9, арк. 10: рукопис. лист, конверт відсутній.

955

Вальд ім Пінцґау Пор. 135.1./Прим.

956

Фріш Про хворобу МФ пор. № 131–132 і № 200.

957

HAN/ÖNB, папка 18, арк. 2–5: рукопис., сильно кор. начерк листа.

958

17.(?)11.1959 Пор. № 147. До цього листа зберігся інший, суттєво коротший, рукописний начерк від 15.11.1959 (HAN/ÖNB, папка 18, арк. 1); там також начерк листа до Клауса Демуса: «На жаль, лише 25-го зможу приїхати до Франкфурта, раніше неможливо / Листи до Нані й до Вас вже в дорозі до Відня — Чи Цюрих, себто поїздка в Цюрих, неможлива? / Ваша Інґе / Кірхґассе 33, Цюрих».

959

після Паулевого листа Пор. № 145.

960

мій лист Пор. № 144.

961

щоб не зрадити Макса і не втратити Паулевої довіри Пор. № 151.

962

невеличкий пакетик Пор. № 150.

963

NGCL: рукопис. лист, адресований: М^me Paul Celan / 78, Rue de Longchamp / PARIS 16^ème, FRANCE, Цюрих, 22.12.1959.

964

можливо, Ви знаєте Пор. № 147.

965

що ми не зустрілися влітку Пор. № 132.

966

DLA D 90.І.2852/4: телеграма, адресована: М^me Paul Celan / 78, Rue de Longchamp / Paris, Уетікон ам Зее, 24.5.1960, 16³⁰, Париж 24.5.1960, 17³⁰.

967

ТІЛЬКИ ТЕПЕР ПОВЕРНУЛАСЬ ДО ЦЮРИХА ІБ повернулася з прем’єри «Принца Гамбурзького» Генце в Гамбурзькій державній опері, для якого вона написала лібрето (22.5.1960). Телеграма (зафіксована в NkPC) реагує на № 159 у зв’язку із зустріччю з Неллі Закс; ІБ гадала, що ПЦ вже в Цюриху.

968

HAN/ÖNB, папка 9, арк. 9: рукопис. лист (шапка: Urban Hotel Garni Zürich, Stadelhoferstr. 41), конверт відсутній.

969

він дуже нещасний Серед іншого й через нові закиди у плагіаті (пор. № 159/Прим.) і досвід з Фірґесом і Бльокером (пор. 112 і 143).

970

Ви разом з Паулем Пор. № 161/Прим. ПЦ прокоментував зустріч з ІБ цього вечора: «Інґеборґ (Кірхштрасе). — Безконтурна розмова, а тому ще нещадніша» (TbPC).

971

NGCL: рукопис. лист, адресований: М^me Paul Celan / 78, rue de Longchamp / PARIS 16^ème, FRANCE, Цюрих [поштові марки зі штемпелем відірвано], відправник: [I]ngeborg Bachmann, Kirchgasse 33 / Zürich.

972

Неллі Закс Пор. № 161.

973

я безперервно працюю Над збіркою «Тридцятий рік», зокрема над оповіданням «Unter Mördern und Irren» / «Серед убивць і божевільних».

974

податися до Іспанії Пор. № 163.

975

до Скуоля Пор. № 137.

976

у цирку в Цюриху У травні 1960 ПЦ, ЖЦЛ і Ерік були разом з ІБ на виставі цирку Кніе; на маленькій, купленій у цирку хустині, були зображені клоуни.

977

HAN/ÖNB, папка 9, арк. 11–13; рукопис. лист експрес-поштою, адресований: Mademoiselle Ingeborg Bachmann / Haus zum Langenbaum / Seestraße / Uetikon bei Zürich / (Suisse), Париж, 2.12.1960.

978

як Пауль поїхав до Цюриха […] він бачився з Вами, а також із Вебером Пор. № 166.

979

Доведіть до людей, що ця історія ганебна Пор. № 166/Прим. і 177/Прим.

980

Усе це триває вже сім років Формулювання, що натякає на «Спростовання» й має на увазі часовий проміжок від перших звинувачень у плагіаті, озвучених Клер Ґоль у її відкритому листі (1953, GA 187–198), до її статті в журналі «Баубуденпоет» на кульмінаційному пункті афери (1960, пор. № 179).

981

люди мусять писати в газети Про пізніші тексти на захист Целана пор. № 191/Прим.

982

НЦЦ У замітці «Погляд у журнали», підписаній ініціалами «jc» від 1.12.1960, «Спростовання», опубліковане в «Ді Ноє Рундшау» згадується як текст, який «рішуче виступає проти націлених на Пауля Целана атак».

983

Молер Пор. № 174/Прим. Правоконсервативний швейцарський публіцист, який 1942 р. дезертирував зі швейцарського війська, щоб вступити до рядів «Waffen-SS», вже 1951 р., будучи секретарем Ернста Юнґера, зав’язав листування з ПЦ і в середині 1950-х рр. особисто познайомився з ним у Парижі як кореспондент різних німецьких і швейцарських газет.

984

Казак […] чи справді треба бачити докази? ПЦ занотував телефонний дзвінок 29.11.1960 (NkPC). Збірка «Пісок із урн», що вийшла у світ ще до прибуття ПЦ в Париж, містила більшість із інкримінованих Клер Ґоль віршів (пор. № 179/Прим.).

985

«Фугу смерті» Пор. № 166/Прим.

986

з директором Бурґтеатру Насправді йдеться про Курта Гіршфельда, директора Цюрихського міського театру (пор. № 173).

987

Зателефонуйте йому, будь ласка ІБ зателефонувала, мабуть, лише 12.12.1960 (пор. № 177).

988

пані Фішер Очевидно, ПЦ зустрів співвласницю видавництва «С. Фішер» у французького германіста Пера Берто 4.12.1960 (NkPC); хто з друзів Клер Ґоль також були запрошені на обід, не вдалося з’ясувати.

989

NGCL: рукопис. лист експрес-поштою, адресований: М^me Paul Celan / 78, Rue de Longchamp / PARIS 16^ème, FRANCE, Уетікон ам Зее, 5.12.1960, відправник: Ingeborg Bachmaim / Uetikon am See, Suisse, Париж, 6.12.1960.

990

3 — 11 — 60 Пор. поштовий штемпель!

991

Коли Пауль від'їхав, у понеділок ПЦ покинув Цюрих у неділю, 27.11.1960 (пор. № 166/Прим.)

992

попросити про статті Сонді Пор. № 167.

993

через помилку в адресі (Кірхґассе!) Пор. № 225.

994

до директора Міського театру Гіршфельд.

995

NGCL: рукопис. лист, конверт відсутній. Поштова листівка має зверху сліди від голки, значить, лист був доставлений посильним разом з квітами.

996

NGCL: рукопис. присвята на форзаці кн. «Das dreißigste Jahr» Erzählungen / «Тридцятий рік». Оповідання. Піпер, Мюнхен 1961; конверт відсутній.

997

Рим, 4 — 6 — 61 Пор. № 187.

998

HAN/ÖNB, папка 9, арк. 15 і 17: рукопис. лист, адресований: Mademoiselle Ingeborg BACHMANN / Via Bocca di Leone 60 / ROME / Italie, Париж, 12.5.1970, відправник: Gisele CELAN 78, Rue de Longchamp / Paris 16, Рим, 13.35,1970; HAN/ÖNB, папка 9, арк. 16 (вкладка): рукопис. повідомлення рукою Жана Боллака.

999

Я довідалася про це лише 4-го травня […] Пауль кинувся в Сену ПЦ кинувся (ймовірно, неподалік від свого помешкання з мосту Мірабо) в Сену. Його тіло було віднайдене в одній із загат біля Курбевуа, північного передмістя Парижа. В архіві ІБ зберігся редакційний некролог із «FAZ» від 6.5.1970 під заголовком «Магічна формула. До смерті Пауля Целана» (HAN/ÖNB, папка 12, арк. 1), а також інтерв’ю з Вебером у «NZZ» з приводу повідомлення про смерть: «Пауль Целан» (10.5.1970, видання для закордону; HAN/ÖNB, папка 12, арк.2).

1000

Боллак ЖЦЛ консультувалася з приводу поетичного спадку ПЦ з паризьким елліністом, другом ПЦ Жаном Боллаком; ПЦ познайомився з ним 1959 р. через Петера Сонді.

1001

Тьє На паризькому цвинтарі, який розташований південніше від межі міста, поховані також перший син Целана, Франсуа (1953) і сама ЖЦЛ (1991).

1002

деяких друзів серед них Клаус Демус.

1003

HAN/ÖNB, папка 9, арк. 18: рукопис. лист, конверт відсутній.

1004

23-го листопада В 1970 р. ПЦ мало сповнитися 50 років. В архіві ІБ збереглися матеріали, які з’явилися з цього приводу в пресі: добірка невеличких прозових текстів ПЦ у «Ді Вельт»: «Єврейська самотність (1969)», «Сіріше слово (1958)» і «Двомовність (1961)» (21.11.1970; HAN/ÖNB, папка 12, арк. 3), себто промова перед Спілкою гебрейських письменників і обидві відповіді 1958 і 1961 на анкету паризької книгарні Флінкера.

1005

з вітальною карткою Не віднайдено.

1006

коли Ви приїдете до Парижа ІБ і ЖЦЛ більше не зустрічалися в Парижі.

1007

останні два роки я не жила разом з ним Після свого примусового лікування у паризькій психіатричній Університетській клініці (січень-жовтень 1967) ПЦ більше не повернувся у спільну квартиру.

1008

Вам поводиться зле Попри роботу над завершенням роману «Маліна», ІБ мусила боротися з повторними захворюваннями й незначними травмами.

1009

Ваші квіти: троянди […] Одного разу Ви вже надсилали мені такі ж Пор. № 214–215.

1010

HAN/ÖNB папка 9, арк. 19–20: рукопис. лист, адресований: Madame Ingeborg Bachmann / Via Bocca di Leone 60 / ROME / (Italie), Париж, 21.12.1970.

1011

наближаються свята ЖЦЛ написала німецькою на останній сторінці свого кишенькового календаря: «Кінець року, / нарешті!» (NGCL).

1012

Одна дуже мила приятелька запрошує мене до Риму 23.12.1970 ЖЦЛ відбула до Риму.

1013

Якщо це не перешкодить Вам ЖЦЛ зустрічалася з ІБ 27-го і 29.12.1970 (NGCL).

1014

Житиму в пані Маріанни КРАЙСКІ Знайома ПЦ з Бухареста (1945) знала ЖЦЛ з часу її перебування у Римі в січні 1965 р.

1015

HAN/ÖNB, папка 9, арк. 21–22: рукопис. лист, адресований: Madame Ingeborg Bachmann / Via Bocca di Leone 60 / (interno) ROME, Рим, 2.1.1971.

1016

Надіюся, що у Франкфурті все пройшло добре ІБ зустрілася з Унзельдом у зв’язку з її переходом до видавництва «Зуркамп», де мав публікуватися роман «Маліна».

1017

HAN/ÖNB, папка 9, арк. 23–24: рукопис. лист, конверт відсутній.

1018

історія з Вашим плечем При падінні ІБ пошкодила собі плече.

1019

Ваша книжка \ французькою Роман «Маліна» вийшов у березні 1971 р. (Suhrkamp Verlag: Frankfurt а. М. 1971, NGCL). Роман містить багато ремінісценцій з життя і творчості ПЦ. Примірник ЖЦЛ у французькому перекладі Філіпа Жаккотта (Seuil: Paris 1973; дата придбання «23 липня 1973», NGCL), містить численні сліди читання, частково у зв’язку з ПЦ.

1020

робота задля шматка хліба З 1968 р. ЖЦЛ була секретаркою Клода Давіда, директора Інституту німецьких студій (Париж, Сорбонна) у Grand Palais.

1021

гуаші Три із цих гуашей відтворені в каталозі Тюбінґенської виставки «А l’image du temps — Nach dem Bilde der Zeit. Gisele Celan-Lestrange und Paul Celan» (hrsg. von Valery Lawitschka, Eggingen 2001, Nr. 25–27).

1022

за цю працю мільйони франків Фінансування Німецьким дослідницьким товариством підготовчих робіт до історико-критичного видання творів ПЦ, яке здійснювалося в Бонні, де Алеман мав свою кафедру германістики. Асистенти Алемана Рольф Бюхер та Дітлінд Майнеке багато разів бували в Парижі. Перші томи цього видання з’являються лише починаючи з 1990-го року.

1023

Ви якось приїдете до Парижа? Якщо я приїду до Риму Немає доказів того, що ІБ та ЖЦЛ знову зустрічалися.

1024

цю роботу […] цю квартиру ЖЦЛ залишила свою посаду секретарки влітку 1971 р., однак лише 1976 р. вона виїхала з помешкання на Рю де Лоншан.

1025

на 100 кілометрів від Парижа ЖЦЛ часто їздила у придбаний 1962 р. літній будинок у Моасвілі.

1026

HAN/ÖNB, папка 9, арк. 25: рукопис. лист, конверт відсутній.

1027

18 березня 1971 За день до цього ЖЦЛ виповнилося 44 роки.

1028

із Тель-Авіва, Риму й Відня, вдома, в Парижі почуваєшся набагато самотніше Чи, може, ЖЦЛ має на увазі: «вже не почуваєшся самотньою!»? Вона натякає на вітання з днем народження від Мігала й Давида Зайдмана, студентського товариша ПЦ з Чернівців, який мешкав у Тель-Авіві, ІБ та Маріанни Крайскі (Рим) а також Клауса й Нані Демусів (Відень).

1029

«Меркюр де Франс» / «Mercure de France» […] Андре дю Буше Для французького видання «Strette. Poemes suivis du Meridien et d’Entretien dans la montagne» ПЦ ще сам відбирав вірші й прозу та керував перекладами, які здійснювали Андре дю Буше, Жан-П’єр Бюрґар і Жан Дев; ця книга вибраного з’явилася вже 15.3.1971. Принаймні дві збірки були опубліковані ще за життя ПЦ, вихід яких був приурочений до 19 березня: «Sprachgitter» / «Мовні ґрати» (пор. дарчий надпис ПЦ, PC/GCL) і «Schwarzmaut» / «Чорне мито» (1969, PC/GCL), які цілком свідомо з’явилися 19.3.1969, до її 42-го дня народження. ЖЦЛ зберегла контакти з французьким поетом дю Буше, який в останні важкі роки життя ПЦ стояв близько до нього й водночас був його перекладачем, так само як і ПЦ перекладав поезії дю Буше.

1030

Ваша нова книжка […] доброго перебування у Німеччині ІБ їздила на презентацію «Маліни» у Франкфурт.

1031

HAN/ÖNB, папка 9, арк. 28: рукопис. вітання, конверт відсутній.

1032

«Кінець року 1971» Лише друга з трьох гравюр віднайдена (у власності Крістіана Мозера), ІБ мала відповідно відтиск № 10 (пор. ілл. 18).

1033

HAN/ÖNB, папка 9, арк. 26–27: рукопис. лист, конверт відсутній.

1034

Так триває чотири роки Тобто з часу розставання з ПЦ.

1035

поміж життям із ним і подальшим життям Проблеми привели впродовж року до спроби самогубства ЖЦЛ.

1036

австрійський друг Маляр і графік Йорґ Ортнер, з яким ПЦ був у контакті з 1963 р.

1037

Алеманн […] до Бонна Внаслідок таких проблем ЖЦЛ займалася творчим спадком ПЦ аж до своєї смерті сама. У своєму щоденнику ЖЦЛ підвела підсумок зустрічам з Аллеманном у Бонні від 24-го до 27.3.1973.

1038

Після Австрії, Німеччини, Італії — Африка Уроджена австрійка жила після 1953 р. майже винятково за кордоном, у Німеччині (Мюнхен і Берлін), Швейцарії (Цюрих) та Італії (Неаполь і Рим). Запланована на весну 1973 р. поїздка в Африку не була реалізована.

1039

«до 1973 року» Гравюра не віднайдена.

1040

Шаґал Щодо зацікавлення ПЦ російсько-єврейським художником пор. вірш «Hüttenfenster» («Вікно хижі») та PC/GCL 151.

1041

Джакометті Листівка є першим свідченням зацікавлення ПЦ творчістю швейцарського скульптора; пор. пізнішу скульптурну групу «Венеціанські жінки».

1042

Беніяміно Йопполо (Бенджамін Йоппії) Твір «І Gobernanti» антифашистського італійського письменника і драматурга Беньяміно Йопполо не ідентифікований.

1043

Могила авгурів Можливо, ПЦ згадав про цю листівку, коли 30.4.1964 р., після поетичного виступу в Римі, де він зустрів також Макса Фріша (NkPC) і звідки поїхав оглядати відомий етруський некрополь Черветері, він написав вірш «Mittags» («Полудень»).

1044

Серро нотатки до зустрічі з керівником паризького Театр Лютес, у зв'язку з паризькою прем’єрою «Бідермана й паліїв» у тому ж році.

1045

«копія» лист і копія позначені в TbPC.