Вершок — давня міра довжини, що дорівнює 4,4 см. — Прим. пер. (тут і далі).
Галіот — вітрильне судно водообсягом 200–300 т.
Чесуча — легка тканина з сирого шовку або бавовни.
Клюз — отвір у корпусі судна для пропускання линви або якірного ланцюга.
Клівер — одне з трикутних вітрил.
Кочет — гніздо для весла.
Бьоклін Арнольд (1827–1901) — швейцарський маляр, найяскравіший представник символізму. Йдеться про його картину «Фавн підспівує дроздові» (Faun, einer Amselzupfeifend, 1863), що зберігається у новій мюнхенській пінакотеці.
Мається на увазі Бертольд Шварц, першовідкривач пороху.
Мається на увазі картина Тіціана «Ассунта».
Аспазія — друга дружина Перікла. За чутками, вирізнялася неабиякою вродою і розумом, а в її домівці полюбляли збиратися філософи, поети, малярі.
Шканці — частина верхньої палуби судна.
Брашпіль — суднова лебідка з двома барабанами на горизонтальному валу, за допомогою якої піднімають якорі, вибирають троси та швартові канати тощо.
Бак — носова частина судна.
Грот-щогла — найвища щогла.
Рібо — мова про французького психолога Теодюля Рібо (1839–1916).
Карафа — те саме, що й графин.
Фіоритури — орнаментальні пасажі, які прикрашають основну мелодію.
Тут: довіри.
Таль — підвісний механізм, яким підіймають вантажі на невелику висоту.
Ванти — снасті стоячого суднового такелажа.
«Марія Целеста» («Марія Селеста», Mary Celeste) — бригантина, залишена екіпажем із нез’ясованої причини й знайдена 4 грудня 1872 року за 400 миль від Гібралтару судном «Деї Ґратіа» (Dei Gratia). Класичний приклад корабля-примари.
Що ж до дітей, то на борту «Марії Селести» була лише донька капітана Бенджаміна Бріґґса — Софія Матільда.
Штирборт — правий борт судна.
Фок і грот — назви вітрил.
Доміно — тут людина в маскарадному костюмі, що має вигляд широкого плаща з каптуром.
Газа — тонка прозора тканина.
Ґризетка — молода жінка жінка легковажної поведінки.
Матине — ранкове жіноче вбрання у вигляді широкої і довгої кофти з легкої тканини.
Відомі художники, які виконали чимало графічних малюнків, наче прозорих.
Кабельтов — традиційна морська міра довжини, що дорівнює 0,1 морської милі, тобто 185,2 м.
Борисов Л. И. Волшебник из Гель-Гью. Романтическая повесть. — Л., 1972. — С. 126.
Колотоновская Е. А. Рассказы Грина // Критические этюды. — СПб., 1912. — С. 239–41.
Левидов М. Ю. Иностранец русской литературы: Рассказы А. С. Грина // Журнал Журналов. — 1915. — № 4. — С. 3.