Радіоп'єси

ПРИМІТКИ ПЕРЕКЛАДАЧА. Коментарі до тексту радіоп’єс

1

Перша трансляція радіоп’єси відбулася на австрійському радіо «Рот-Вайс-Рот» 28-го лютого 1952-го року.

2

Назва радіоп’єси німецькою мовою — «Ein Geschäft mit Träumen» — багатозначна: слово «das Geschäft» — це і «торгівля», і «крамниця»; «der Traum» означає і «сон», і «мрія».

3

…на великій, широкій вулиці, такій, як Кертнерштрассе… — Кертнерштрассе — респектабельна торговельна вулиця в першому районі Відня. Назва походить від однієї з федеральних земель Австрії Каринтії.

4

Шилінґ — основна грошова одиниця Австрії до введення євро.

5

Або піду трохи далі, до Набережної… — Набережна Франца Йозефа — одна з центральних вулиць Відня, частина кільця навколо Старого міста вздовж Каналу Дунаю.

6

…блакитні знамена сну… — блакитна барва, як символ романтичної туги за безкінечним, незмінно присутня в образному світі Інґеборґ Бахман.

7

Сирени — у грецькій мітології — демонічні створіння, народжені рікою Ахелоєм та однією з Муз. Напівптахи-напівжінки, вони одержали в спадок від батька дику стихійність, а від матері — божественний голос, за допомогою якого заманюють на свої скелясті острови жертви, приречені на забуття та загибель. У класичній античності дикі хтонічні сирени перетворюються на солодкоголосих і мудрих, кожна з яких сидить на одній із восьми небесних сфер світового веретена богині Ананке, і витворює своїм співом величаву гармонію космосу.

8

…незважаючи ні на що… — нім. «trotz allem» — характерний вислів Пауля Целана, часто трапляється в його ліриці, одне з прикметних понять поетичного діалогу Інґеборґ Бахман і Пауля Целана.

9

На площі Святого Стефана… — площа Святого Стефана — центральна площа Відня, на якій розташований готичний собор св. Стефана, своєрідний символ столиці Австрії, шпиль якого проглядається з будь-якого іншого місця середмістя. Святий Стефан — засновник Угорського королівства (970-1030), який 1001 р. отримав корону в дарунок від Папи Римського Сильвестра II. Беатифікація короля відбулася 1087 р.

10

Перша трансляція радіоп’єси відбулася 25-го березня 1955-го року на Північно-західному німецькому радіо в Гамбурзі.

11

…звуки, які вириваються з пересохлих горлянок — на гадку мав би прийти нелюдський, шалений, несамовитий спів. — Легенда про метаморфозу цикад запозичена з «Діалогів» Платона (427–347 до H. X.), а саме з розмови Сократа з Федром («Федр», 259а, b, d).

12

І прийде час. — Вираз, характерний для творчості Інґеборґ Бахман як висловлення ідеї устремління до утопічного прийдешнього. За сенсом перегукується з пророцтвом св. Івана Богослова про об’явлення Нового Єрусалиму (Біблія. Книги Нового Завіту. V. Книга пророцька). У різних варіаціях трапляється в текстах письменниці, стає одним із центральних у романі «Мáліна».

13

Це місце спасіння. — Напис на транспаранті острова, на якому знаходяться в’язні, відповідає написові при вході в нацистський концентраційний табір «Освєнцим».

14

Ти — Орплід, мій краю! — Орплід — слово, яке штучно створив німецький поет Едуард Мьоріке (1804–1875) зі своїми друзями на означення казкової країни мрій.

15

Натюрморт, дослівно «мертва природа» (фр.).

16

Сальваторе виставляє картини! — прикметні атрибути цього епізоду вказують на містично-іронічну паралель до образу Христа-Спасителя.

17

Приємне усамітнення (ісп.). В оригіналі допущена неточність: має бути «Буен Ретіро».

18

Буен Ретіро — аналогія до назви колишнього заміського замку іспанських королів у парку Ель Ретіро в Мадриді. Образно вживається для означення місця спокою й усамітнення.

19

…дозволю Тобі завести мене у крейдяне коло… — Крейдяне коло — форма юрисдикції, яка трапляється в Старому завіті та в стародавньому Китаї. Її згадують Лі Гзінґ-Тао (близько 1300), Клабунд (1925), Й. фон Ґунтерс (1942). Бертольд Брехт (1898–1956) звертається до неї у драмі «Кавказьке крейдяне коло» (1948).

20

Живильний крем (фр.).

21

Очищувальний крем (фр.).

22

Чи занурюєш Ти своє обличчя в мертві водні протоки Мареми… — Марема — смуга низинних, раніше заболочених ділянок західного узбережжя Апеннінського півострова в Італії, від гирла ріки Арно до Неаполітанської затоки.

23

Речовий доказ (лат.).

24

Адвокат диявола (лат.).

25

…невразлива до Панової тиші… — Пан — у грецькій мітологїї божество лісів, полів і стад. Разом зі сатирами та силенами він належить до демонів стихійних плодоносних сил землі і супроводжує Діоніса, бога рослинності, виноградарства й виноробства.

26

Ми не повинні спати опівдні… — мотив з «Діалогів» Платона. Див. прим. до с. 51 [у електонній версії — прим. 11 (прим. верстальника)].

27

Це був час, коли у Шварцвальді цвіла шипшина… — асоціація до відомої в гітлерівській Німеччині солдатської пісні.

28

…колись цикади були людьми… — Див. прим. до с. 51 [у електонній версії — прим. 11 (прим. верстальника)].

29

Перша трансляція радіоп’єси відбулася 29-го травня 1958-го року. Спільна передача Баварського та Північно-західного німецького радіо в Гамбурзі.

30

Назва радіоп’єси співвідноситься з назвою драми Бертольда Брехта «Добрий чоловік зі Сезуану» (1938–1940).

31

Мангеттен — центральний район Нью-Йорку, діловий і торговельний центр столиці США. Розташований на однойменному вузькому острові.

32

…Ви жили в старому будинку на розі 63-ої вулиці та П’ятої авеню недалеко від зоопарку… — у старій частині Мангеттену зі сходу на захід ідуть вулиці, з півночі на південь — авеню, які перетинаються під прямим кутом і лише пронумеровані (хоча більшість авеню мають назви). П’ята авеню починається біля парку Вашингтон сквер і тягнеться, мов стріла, до північних кварталів, утворюючи межу між Іст-Сайдом і Вест-Сайдом Мангеттену.

33

…наші білки видаються ницими та розбещеними, так ніби вони у спілці зі злом… — образ білок, запозичений з північноєвропейської мітології. У скандинавських легендах існує переказ про диявольського посланця Рататоскра, який по стовбуру світового ясеня Іґдразілю переносить звістку про нещастя.

34

…випадок на вокзалі Ґренд Сентрел… — Потяги та приміські електрички прибувають до Нью-Йорку на Центральний вокзал «Ґренд Сентрел». Він набуває в радіоп’єсі значення підземного царства Гадесу.

35

…швидкий потяг із Бостону… — Бостон — місто у США, адміністративний центр штату Массачусетс, порт Атлантичного океану.

36

…на Бродвеї… — Бродвей — вулиця в Нью-Йорку, яка з півночі на південь перетинає Мангеттен, головна торгова артерія столиці (8 км).

37

…у Бронксі… — Бронкс — єдиний район Нью-Йорку, який розташований на материку, здебільшого — «спальні квартали». Поряд з розкішними будинками, де живуть заможні родини, багато нетрищ.

38

Філадельфія — місто у США, штат Пенсильванія, важливий порт Атлантичного океану.

39

А чому «небесна земля»? — Мотив «Подорожі до раю» з роману Роберта Музіля (1880–1942) «Чоловік без властивостей» (1930–1942).

40

Зайшов у болем сповнене місто, у нескінченну муку, пропащий серед пропащих… — Відлуння надпису над входом до пекла в поемі Данте Аліґ’єрі (1265–1321) «Божественна комедія» (1307–1321).

41

Кінцева зупинка Бауері. — Бауері — паралельна до Бродвею центральна вулиця Мангеттену. На ній багато магазинів, пивних барів, театрів.

42

Без історій (фр.).

43

…і цей день настав. — Див. прим. до с. 53 [у електонній версії — прим. 12 (прим. верстальника)].

44

…Ніневії — Ніневія — стародавня столиця Ассирії в Месопотамії, зруйнована вавилонянами.

45

…Вавилону… — Вавилон — стародавнє місто в Месопотамії, зруйноване ассирійцями.

46

…по Парк Авеню… — Парк Авеню — одна з головних вулиць Мангеттену, яка на перетині з Бродвеєм утворює Юніон сквер.

47

…на 125-ту вулицю в Гарлемі — Гарлем — район Нью-Йорку, столиця афроамериканців та пуерториканців. Відомий своїми злиднями.

48

…святої Катерини зі Сієни… — Сієна — місто в Центральній Італії, в області Тоскана.

49

Потім пішли до Бруклінського мосту… — Бруклін, один із районів Нью-Йорку, на схід від Мангеттену, має найбільшу з усіх районів столиці густоту населення. Підвісний 486-метровий Бруклінський міст через ріку Іст-Рівер, відкритий 1883 р., названий чудом своєї епохи.

50

…до Китайського міста… — Китайське місто — характерним є етнічне розмаїття Нью-Йорку. Вулиця Мотт — головний квартал китайців.

51

…до Вілліджу… — Віллідж — частина Іст-Сайду Мангеттену. Від 1920-го року Віллідж був «артистичною Меккою». Тут багато «позабродвейських» театрів та періодично відбуваються виставки просто неба.

52

…в Центральному парку… — Центральний парк — «зелена оаза» площею 342 га в центрі Мангеттену, яка розділяє його на західну та східну частини. У парку багато тінистих алей, озер, ґротів, фонтанів, статуй, а також музеїв і спортивних майданчиків.

53

Орфей і Еврідіка — одна з найвідоміших любовних пар грецької мітології. Тракійський співак, музикант і поет Орфей наділений магічною силою мистецтва, розчулює своєю грою й співом богів підземного царства, які погодились відпустити з Гадесу його кохану дружину Еврідіку. Однак Орфей назавжди втратив її, озирнувшись дорогою назад. До цієї історії у світовій літературі зверталися Овідій (43 р. до H. X. — 17 р.), P. М. Рільке (1875–1926).

54

Трістан та Ізольда — закохана пара, герої знаменитої кельтської легенди про рицаря Трістана та Ізольду Білокосу з Ірландії, наречену короля Марка з Корнуелу. Унаслідок дії чарівного напою, який Трістан та Ізольда випили разом, вони не можуть жити одне без одного. Найдавніші літературні обробки походять від XII ст. (старофранцузькі поеми). У німецькій літературі до цієї історії кохання зверталися Ґоттфрід фон Страсбурзький (помер близько 1220) та Ріхард Ваґнер (1813–1883).

55

Ромео і Джульєтта — герої однойменної ліричної трагедії Шекспіра (1564–1616). Гинуть внаслідок ворогування родин.

56

Абеляр та Елоїза — славетні коханці доби середньовіччя, трагічна історія яких відтворена в своєрідній автобіографії філософа Абеляра (1079–1142) — «Історії моїх страждань» (1131–1136) та в «Листуванні Абеляра й Елоїзи». До цієї історії кохання звертався Ф. Петрарка (1304–1374).

57

Франческа й Паоло — закохана пара, зображена Данте в «Божественній комедії». Пісня V. 2-ге коло Пекла. Франческа, донька Ґвідо де Полента, синьйора Равенни, перед 1275 р. була видана заміж за некрасивого та кульгавого Джанчотто Малатеста. Коли він дізнався, що дружина покохала його молодшого брата Паоло, то вбив коханців. За Данте, у Пеклі цю любовну пару, навіки поєднану в обіймах, невпинно носить по колу вихор.

58

…коли горда Титанія обіймала осла… — Титанія — головна героїня комедії У. Шекспіра «Сон літньої ночі» (1596).

59

Ах, як добре, що про це ніхто не знає! — Вигук з відомої казки Братів Ґрімм (Якоб, 1785–1863; Вільгельм, 1786*1859) «Румпельштільцхен» зі збірки «Дитячі й родинні казки» (1812).

60

І тоді прийде час. — Див. прим. до с. 53 [у електонній версії — прим. 12 (прим. верстальника)].

61

Багатокабінний відкритий ліфт, який безперервно рухається в одному напрямку.