Сім вечорів

Коментарі

1

КЛОДЕЛЬ, Поль Луї Шарль Марі (1868–1955) — французький письменник.

2

КОНГРАНДЕ І делла СКАЛА (1291–1329) — правитель Верони, покровитель митців, зокрема Данте.

3

ЕРІУГЕНА (Йоанн Скот Еріугена, бл. 815 — бл. 877) — середньовічний ірландський філософ, богослов, поет і перекладач.

4

КАРЛАЙЛ, Джон Ейткен (1801–1879) — шотландський лікар, перекладач Данте, молодший брат Томаса Карлайла.

5

КАРЛАЙЛ, Томас (1795–1881) — шотландський філософ, письменник, історик.

6

ДЕНТ, Джозеф Малабі (1849–1926) — англійський видавець.

7

АРІОСТО, Лодовіко (1474–1533) — італійський поет і драматург.

8

КРОЧЕ, Бенедетто (1866–1952) — італійський філософ, історик, літературознавець, політик.

9

СТІВЕНСОН, Роберт Льюїс Балфор (1850–1894) — англійський письменник шотландського походження.

10

МОМІЛЬЯНО, Арнальдо Данте (1908–1987) — італійський історик античності.

11

ГРАБЕР, Карло (1897–1968) — італійський літературознавець.

12

ШТАЙНЕР, Гуго — мабуть, неточність автора; вочевидь ідеться про Карло Штайнера (1863–1933) — коментатора «Божественної комедії».

13

МІЛТОН, Джон (1608–1674) — англійський поет, публіцист, політик.

14

МАЛЛАРМЕ, Стефан (1842–1898) — французький поет.

15

ПАРКИ — у давньоримській міфології богині долі.

16

ГВЕЛЬФИ, ГІБЕЛІНИ — ворогуючі політичні угруповання в Італії XII–XV ст.

17

ВІЗІЯ (або Видіння) — літературний жанр, поширений переважно у середньовічній літературі, коли герой оповіді вві сні переживає чудесні пригоди.

18

КОЛРІДЖ, Семюел Тейлор (1772–1834) — англійський поет, літературознавець, філософ.

19

ҐРУССАК, Поль (1846–1929) — аргентинський письменник.

20

АВГУСТИН (Аврелій Августин Іппонійський або Блаженний Августин; 354–430) — християнський богослов, філософ, письменник.

21

КЕВЕДО-і-ВІЛЬЄГАС, Франсіско (1580–1645) — іспанський письменник.

22

ЛУГОНЕС АРГУЕЛЬЙО, Леопольдо (1874–1938) — аргентинський письменник.

23

МІНОС — цар Криту, великий вартовий другого кола Пекла.

24

АРТУРІВСЬКИЙ ЦИКЛ — загальна назва серії середньовічних текстів про короля Артура та рицарів Круглого столу.

25

НІЦШЕ, Фрідріх (1844–1900) — німецький філософ.

26

ЛЕВІАФАН — біблійне морське чудовисько.

27

ДІОМЕД — цар Аргосу, один з героїв Троянської війни.

28

ТАССО, Торквато (1544–1595) — італійський поет.

29

ОСТРОВИ БЛАЖЕННИХ — у давньогрецькій міфології місце, де спочивали праведні душі.

30

ГЕРКУЛЕСОВІ СТОВПИ — антична назва морського проходу між Африкою і сучасною Іспанією.

31

СЕУТА — місто на півночі Африки.

32

ЄЙТС, Вільям Батлер (1865–1939) — ірландський поет і драматург.

33

МЕЛВІЛЛ, Герман (1819–1891) — американський письменник.

34

ЛОНГФЕЛЛО, Генрі Водсворт (1807–1882) — американський поет.

35

ШПІЛЛЕР, Густав (1864–1940) — англійський психолог, соціолог, письменник.

36

БРАУН, Томас (1605–1681) — англійський лікар і письменник.

37

ДАНН, Джон Вільям (1875–1949) — ірландський авіаінженер і льотчик.

38

БОЕЦІЙ, Аніцій Манлій Торкват Северин (480–524) — італійський філософ, теолог, математик, теоретик музики.

39

ФРЕЗЕР, Джеймс Джордж (1854–1941) — англійський антрополог, етнолог, культуролог, історик релігії.

40

ФОГЕЛЬВАЙДЕ, Вальтер фон дер (бл. 1170 — бл. 1230) — знаменитий австрійський мінезингер.

41

ЄЛІСЕЙСЬКІ ПОЛЯ (Елісій, Елізій) — у давньогрецькій, згодом давньоримській міфології місце у потойбічному світі, де перебувають душі блаженних і праведників.

42

ТІРЕСІЙ — ліванський віщун; за міфом, Одіссей від нього довідався про долю своєї родини.

43

Де КВІНСІ, Томас (1785–1859) — англійський письменник.

44

ФЮСЛІ, Йоганн Гайнріх (Фюзелі, Генрі; 1741–1825) — швейцарський і англійський художник, мистецтвознавець.

45

ПЕТРОНІЙ (Петроній Арбітр; бл. 14–66) — римський письменник.

46

АДДІСОН, Джозеф (1672–1719) — англійський письменник.

47

ГОНГОРА-і-АРГОТЕ, Луїс де (1561–1627) — іспанський поет.

48

ПАЛЕРМО — район Буенос-Айреса, де мешкала родина Борхеса.

49

БОМБАЛЬ, Сусана (1902–1990) — аргентинська письменниця.

50

ДОСОКРАТИКИ — ранні грецькі філософи періоду до Сократа (800–500 рр. до н. е.).

51

САЛАДИН (Салах ад дін Юсуф ібн Аюб; 1137 або 1138–1193) — мусульманський полководець, засновник династії Аюбідів.

52

АВЕРРОЕС (латинізоване ім’я, справжнє: Абу-ль-Валід Мухаммад ібн Ахмад ібн Рушд; 1126–1198) — арабський філософ, логік, теолог, географ, медик, математик.

53

ВОРДСВОРТ, Вільям (1770–1850) — англійський поет-романтик.

54

АРБЕЛА — місто у стародавній Ассирії.

55

ГРЕЙВС, Роберт (1895–1985) — англійський поет.

56

ПЛІНІЙ Старший (бл. 23–79 н. е.) — римський письменник і вчений.

57

ПОР (IV ст. до н. е.) — легендарний правитель Пенджабу, який 327 р. до н. е. дав бій війську Александра Македонського.

58

ЮВЕНАЛ, Децим Юній (бл. 60 — бл. 127) — римський поет-сатирик.

59

ГАРУН ар-РАШИД (763–809) — п’ятий халіф Аббасидського халіфату.

60

КАРЛ І ВЕЛИКИЙ (747–814) — король франків (від 768 р.), лангобардів (від 774 р.), імператор Священної Римської імперії (від 800 р.).

61

РІЧАРД І Левове Серце (1157–1199) — англійський король.

62

ПОЛО, Марко (бл. 1254–1324) — італійський мандрівник.

63

КУБЛА Хан — монгольський хан Хубілай (1215–1294), онук Чингізхана, завойовник Китаю.

64

ГАЛЛАН, Жан Антуан (1646–1715) — французький сходознавець і перекладач.

65

КІПЛІНГ, Джозеф Редьярд (1865–1936) — англійський письменник.

66

БУАЛО (Буало-Депрео Нікола (1636–1711) — французький поет, теоретик класицизму.

67

ФЕНЕЛОН, Франсуа (1651–1715) — французький богослов і письменник.

68

МОКТЕСУМА II (1466–1520) — останній правитель держави ацтеків.

69

АТАУАЛЬПА (Аукі Тупак Атауальпа; бл. 1500–1533) — останній правитель держави інків, страчений іспанцями.

70

КАТРІЕЛЬ, Сіпріано (1837–1874) — індіанський вождь.

71

ШПЕНГЛЕР, Освалд (1880–1936) — німецький філософ.

72

ПРОСВІТЕР ЙОАНН — легендарний правитель християнського королівства на території сучасної Ефіопії.

73

ГАММЕР-ПУРГШТАЛЬ, Йозеф фон (1774–1856) — австрійський сходознавець, перекладач, дипломат.

74

ЛЕЙН, Едвард Вільям (1801–1871) — англійський арабіст.

75

БЕРТОН, Річард Френсіс (1821–1890) — англійський письменник, історик, географ, дослідник Сходу та Південної Америки.

76

КАНСІНОС-АССЕНС, Рафаель (1883–1964) — іспанський письменник.

77

КЕРРОЛ, Льюїс (справжнє ім’я Чарлз Латуїдж Доджсон; 1832–1898) — англійський письменник і математик, професор Оксфордського університету).

78

ЛЕСАЖ, Ален Рене (1668–1747) — французький письменник.

79

ПЕРСІ, Томас (1729–1811) — англійський єпископ, упорядник і видавець збірника старовинних балад.

80

МАРДРЮС, Жозеф Шарль (1868–1949) — французький сходознавець, перекладач Корану.

81

ЛІТМАН, Енно (1875–1958) — німецький сходознавець.

82

МАГРИБ — назва, яку середньовічні арабські географи та історики дали країнам Північної Африки, розташованим на захід від Єгипту.

83

ПЕЙН, Джон (1842–1916) — англійський арабіст.

84

ГЕНІНГ, Макс (1861–1927) — німецький арабіст.

85

ВАЙЛЬ, Густав (1808–1889) — німецький сходознавець.

86

ЧЕСТЕРТОН, Гілберт Кіт (1877–1936) — англійський письменник.

87

ВАРАНАСІ — місто на північному сході Індії.

88

СІДДГАРТХА ГАУТАМА (563–483 до н. е.) — індійський духовний наставник, засновник буддизму.

89

ЧОТИРИ ШЛЯХЕТНІ ІСТИНИ — релігійно-філософське вчення про духовне пробудження (істини про страждання; про походження і причини страждання; про справжнє припинення страждання; про усунення джерел страждання).

90

ВІСІМКОВИЙ ШЛЯХ — указаний Буддою шлях, що веде до припинення страждання і лежить посередині між прихильністю до мирських утіх і аскетизмом.

91

ГЕРАКЛІТ (бл. 540 — бл. 480 до н. е.) — давньогрецький філософ.

92

ЗЕНОН (бл. 333–262 до н. е.) — давньогрецький філософ, основоположник стоїцизму.

93

СУДЗУКІ ДАЙСЕЦУ (справжнє ім’я Судзукі Тейтаро; 1870–1966) — японський філософ, популяризатор буддизму.

94

ХІНАЯНА (букв. Мала колісниця) — один із напрямів у буддизмі.

95

АШОКА — індійський владар (період царювання 272–232 до н. е.), покровитель буддизму.

96

КАПІЛАВАСТУ — місто на півдні Непалу.

97

МЕРУ — гора в Гімалаях.

98

ОЛЬДЕНБЕРГ, Герман (1854–1920) — німецький санскритолог, історик релігії.

99

МАХАЯНА (букв. Велика колісниця) — один із напрямів у буддизмі.

100

АГАМЕМНОН — герой давньогрецьких міфів, вождь ахейського війська у Троянській війні.

101

ОРФЕЙ — у грецькій міфології уславлений співець і поет.

102

ЕМПЕДОКЛ із Акраганта (бл. 490 — бл. 430 до н. е.) — давньогрецький філософ, автор теорії чотирьох елементів (вогонь, повітря, земля, вода).

103

ДРУЇДИ — жерці у кельтських племен Західної Європи.

104

ТАЛЬЄСИН — стародавній кельтський поет, жив у VI ст. н. е.

105

ДАРІО, Рубен (справжнє ім’я Фелікс Рубен Гарсія Сарм’єнто; 1867–1916) — нікарагуанський поет.

106

ПЛОТІН (бл. 205–270) — грецький філософ.

107

РОСЕТТІ, Данте Габріель (1828–1882) — англійський поет і художник італійського походження.

108

«ГРАД БОЖИЙ» — трактат Августина Іппонійського (див.), написаний під враженням від захоплення Рима ордами варварів.

109

КАЛЬПА — в індуїзмі одиниця вимірювання часу — день Брахми, що триває 4 320 000 000 років.

110

ВЕДИ — священні тексти, складені у Стародавній Індії.

111

БРАХМА — бог головної в індуїстській міфології тріади, до якої входять також Шива і Вішну.

112

ДОЙССЕН, Пауль Якоб (1845–1919) — німецький сходознавець.

113

БЕРГСОН, Анрі (1859–1941) — французький філософ.

114

ФЕРНАНДЕС, Маседоніо (1874–1952) — аргентинський письменник.

115

КОДАМА, Марія (нар. 1937) — письменниця, викладачка літератури, вдова Борхеса.

116

САТОРІ — у буддизмі внутрішнє переживання досвіду осягнення істинної природи людини.

117

ЕМЕРСОН, Ралф Волдо (1803–1882) — американський філософ і письменник.

118

КІРОГА, Opacio (1878–1937) — уругвайський письменник.

119

КАРДУЧЧІ, Джозуе (1835–1907) — італійський поет.

120

БРЕДЛІ, Френсіс Герберт (1846–1924) — англійський філософ.

121

ДЖОНСОН, Бен (Бенджамін, 1573–1637) — англійський поет і драматург.

122

БАНЧС, Енріке (1788–1868) — аргентинський поет.

123

ПО, Едгар Аллан (1809–1849) — американський письменник.

124

БРАУНІНГ, Роберт (1812–1889) — англійський поет.

125

ГАФІЗ (справжнє ім’я Мухаммад Шамсаддін; бл. 1320–1390) — перський поет.

126

МЕНЕНДЕС-і-Пелайо, Марселіно (1856–1912) — іспанський культуролог, літературознавець, історик.

127

БАРТОЛОМ’Ю, Рой (нар. 1930) — аргентинський письменник, друг Борхеса.

128

МЮЛЛЕР, Фрідріх Макс (1823–1900) — німецький і англійський мовознавець, історик, перекладач.

129

БЕРГСОН, Анрі (1859–1941) — французький філософ.

130

Г’ЮМ, Девід (1711–1776) — англійський філософ, історик, економіст, публіцист.

131

ТІР (сучасна назва Сур) — у давнину місто-держава, нині портове місто на півдні Лівану.

132

АНГЕЛУС СІЛЕЗІУС (справжнє ім’я Йоганн Шефлер; 1624–1677) — німецький поет і лікар.

133

ПЛУТАРХ (бл. 45 — бл. 127) — грецький письменник і філософ.

134

КАТАРИ — послідовники гностичного релігійного руху в Західній Європі XI–XIV ст.

135

СААВЕДРА ФАХАРДО, Д’єго де (1584–1648) — іспанський письменник і дипломат.

136

СПІНОЗА, Бенедикт (Барух, 1632–1677) — нідерландський філософ.

137

ЕЙН СОФ — кабалістичний термін, синонім Бога, що означає Його містичність і незбагненність поза зв’язком зі світом.

138

СФІРОТ — одне з фундаментальних понять кабали, десять первісних цифр, згодом десять стадій еманації Ейн Софа.

139

АДАМ КАДМОН (первісна людина) — у кабалі назва вищого (першого) з п’яти духовних світів.

140

ПЛЕРОМА — термін грецької філософії, що означає повноту — одне з центральних понять гностицизму.

141

ІРИНЕЙ ЛІОНСЬКИЙ (бл. 130–200) — єпископ, християнський проповідник.

142

ФРОЙД, Зігмунд (1856–1939) — австрійський психіатр і психолог, основоположник психоаналізу.

143

БРОД, Макс (1884–1968) — німецькомовний чеський, згодом ізраїльський письменник.

144

ШОПЕНГАУЕР, Артур (1788–1860) — німецький філософ.

145

ЛЯЙБНІЦ, Готфрід Вільгельм (1646–1716) — німецький філософ.

146

К’ЄРКЕГОР, Серен Абе (1813–1855) — данський філософ і письменник.

147

ВАСИЛІД — сирійський теолог-гностик першої половини II ст.

148

ВЕЛС, Герберт Джордж (1866–1946) — англійський письменник.

149

МАЙРІНК, Густав (1868–1932) — австрійський письменник.

150

ТЕТРАГРАМАТОН — чотири літери, що складають один із десяти епітетів бога Ягве.

151

ШОЛЕМ, Гершом (Герхард; 1897–1982) — єврейський філософ, історик релігії та містики.

152

ДУХОВНИЙ, Леон (1898–1984) — аргентинський письменник, філософ, публіцист родом з України.

153

«СЕФЕР ЄЦІРА» («Книга Творіння») — пам’ятка кабалістичної філософії.

154

«ЗОГАР» («Книга Осяяння») — пам’ятка кабалістичної філософії.

155

ПІВДЕНЬ — район Буенос-Айреса.

156

ДЖЕЙМС, Вільям (1842–1910) — американський філософ і психолог.

157

МЕЄР, Йозеф (1796–1856) — німецький публіцист, видавець, засновник Бібліографічного інституту.

158

ДРАЙДЕН, ДЖОН (1631–1700) — англійський поет і драматург.

159

МАРМОЛЬ, Хосе (повне ім’я Хосе Педро Крісолого; 1817–1871) — аргентинський письменник і політик.

160

РОСАС, Хуан Мануель де (повне ім’я Ортіс де Росас-і-Лопес-де-Осоріо, Хуан Мануель Хосе Домінго; 1793–1877) — аргентинський військовий і політичний діяч, фактичний диктатор країни до втечі у 1852 р.

161

СОЛЕР, Мігель Естаніслао (1783–1849) — аргентинський воєначальник, учасник Війни за незалежність.

162

ШТАЙНЕР, Рудольф Йозеф Лоренц (1861–1925) — австрійський філософ і письменник.

163

СВІТ, Генрі (1815–1912) — англійський філолог.

164

ТАМІРІС — напівміфічний співець античної Греції, осліплений музами за те, що кинув їм виклик.

165

ВАЙЛД, Оскар (1854–1900) — англійський письменник.

166

ТЕННІСОН, Альфред (1809–1892) — англійський поет і драматург.

167

ЛАНДОР, Волтер Севідж (1775–1864) — англійський поет.

168

ПРЕСКОТТ, Вільям Гіклінг (1796–1859) — американський історик.

169

РЕЄС, Альфонсо (1889–1959) — мексиканський письменник.

170

ДЖОЙС, Джеймс (1882–1941) — ірландський письменник.

171

РАСКІН, Джон (1819–1900) — англійський письменник, художник і мистецтвознавець.

172

МУР, Джордж Огастес (1852–1933) — ірландський письменник.

173

ДЕМОКРІТ з Абдери (бл. 460–370 до н.е.) — давньогрецький філософ.

174

ОРІГЕН (бл. 185–254) — грецький християнський богослов і філософ.

175

ЛЕОН, Луїс де (1528–1591) — іспанський поет.

176

ЕРНАНДЕС, Хосе (1834–1886) — аргентинський поет і політик.

177

ГУІРАЛЬДЕС, Рікардо (1886–1927) — аргентинський письменник.