НАУКА ПРО ТЕ, ЯК БУТИ ВЕЛИКИМ

ГЛАВА 1 Будь-яка людина може стати Великою

У кожній людині є Джерело — Закон Сили. І якщо правильно та з розумом задіяти цей Закон, можна неймовірно розвинути свої розумові здібності. Від народження людина наділена силою, завдяки якій вона може зростати і розвиватись у будь-якому напрямку, якому тільки забажає, і можливостям її немає меж. Жодна людина ще не досягла в якомусь умінні вершин, недосяжних для іншої людини. Всі можливості живуть у Первинній Субстанції, з якої зроблена і людина. Ця Субстанція володіє безмежним вселенським знанням і мудрістю, вона наповнює та пронизує людину.

Знання, або геніальність, якщо висловитися більш звичним для нас терміном, це щось більше ніж просто талант. Талант може бути просто однією зі здібностей, розвиненою непропорційно іншим, але геніальність — це духовний союз людини і Бога. За вчинками великих людей завжди стоїть щось більше, щось божественне і величне. Таким людям даний необмежений запас сили. Нам невідомо де знаходиться межа розумових здібностей людини, ми навіть не знаємо, чи є ця межа взагалі.

Сила свідомого зростання і розвитку не дана тваринам, нею володіє тільки людина, і вона може розвивати і примножувати цю силу. Тварини можуть навчатися і розвиватися під керівництвом людини, але тільки людина може навчатися і розвиватися самостійно. Лише вона одна володіє цією силою, запас якої, мабуть, безмежний.

Метою життя людини як, власне, і дерев, і рослин, є зростання. Дерева і рослини ростуть автоматично і за певними лініями росту, встановленими всесвітом. Людина може зростати як забажає. Дерева і рослини можуть розвинути тільки певні здібності й особливості. Людина ж може розвинути будь-яку силу, яка була їй показана будь-ким, будь-де. Все що можливо подумки, можливо і на яву. Все що людина може вигадати, вона може відтворити і в дії. Все що людина може уявити, вона може реалізувати.

Людина створена для зростання, більш того, воно їй просто конче необхідне.

Для її власного щастя та благополуччя важливо, щоб вона постійно розвивалась.

Життя без прогресу стає нестерпним. Людина, яка припиняє розвиватися, стає або розумово відсталою, або взагалі божеволіє. Чим більш гармонійний і всебічний її розвиток, тим щасливіша людина.

У кожній людині є рівні за своєю силою здібності. Але в ході природного процесу, ніколи дві людини не розвинуться ідентично. Кожна людина приходить у цей світ зі схильністю до розвитку за певними напрямами, тому їй легше розвиватися саме в цих напрямках, ніж в якихось інших. Це мудрий задум природи, оскільки це дарує нескінченну різноманітність. Це як висипати купу різного насіння в одну корзину — на перший погляд, всі вони однакові, але коли вони перетворяться на рослини, буде видно величезну різницю між ними. Так само і у людей, хтось може стати трояндою і додавати яскравості та кольору в темні куточки світу; хтось може стати лілією та дарувати любов і чистоту кожному, хто її зустріне; хтось може стати лозою і приховувати грубі обриси якоїсь темної скелі; хтось може бути великим дубом, серед гілок якого пташки будуть гніздитися та співати, і під чиєю тінню зграї будуть відпочивати у полудень. Кожен стане чимось цінним, чимось унікальним, чимось досконалим.

У широкому сенсі, навколо нас зосереджені неймовірні можливості життя, не буває «пересічних» людей. За часів національного стресу і небезпеки нероба та сільський п’яниця може стати героєм і державним діячем завдяки прискоренню Закону Сили в ньому. В кожній людині є геніальність, яка просто чекає, коли її активують. У кожному селі є власна велика людина, хтось, до кого всі звертаються за порадою в скрутну годину, хтось, кого інстинктивно вважають мудрим і проникливим. До такої людини всі йдуть за часів кризи, вона вважається великою. Навіть повсякденні дрібні справи ця людина робить і вирішує «з величчю». Вона могла б творити і великі справи, якби захотіла. Так може будь-яка людина, так можете і ви. Закон Сили дає нам саме те, що ми просимо у нього. Якщо ми беремося тільки за дрібні справи, він дає нам силу тільки для дрібниць. Але якщо ми намагаємося робити великі справи, він задіює всю існуючу у всесвіті силу.

Але остерігайтеся робити великі справи дріб’язково. Про це ми поговоримо далі.

Людина може притримуватися двох ментальних підходів до життя. Один робить її чимось на зразок футбольного м’яча, вона пружна і швидко реагує, коли до неї застосовується сила, але вона нічого не породжує, вона ніколи не діє сама по собі. У неї немає сили. Люди цього типу керуються обставинами і навколишнім середовищем, їх долі визначаються зовнішніми умовами. Закон Сили всередині них взагалі ніколи не активний. Вони ніколи не говорять і не діють, так би мовити, від внутрішньої сили. Інший життєвий підхід робить людину схожою на буйство весни. От така людина володіє Силою. В ній є джерело, з якого б’є енергія вічного життя. Така людина випромінює силу, і це відчуває її оточення. Закон Сили в ній знаходиться в постійному русі. Її дії виходять від неї самої. «Усередині неї є енергія вселенського життя».

Немає більшого блага для людини, ніж навчитися діяти «від себе самої». Всі життєві переживання і перипетії призначені Провидінням, щоб змусити людей навчитися діяти «від себе», змусити їх припинити бути істотами обставин і навчитися керувати своїм оточенням. На своїй нижчій стадії людина — це дитя випадковостей та обставин, раб свого страху. Всі її дії — це реакції, які є результатом впливу на неї сил у її оточенні. Вона діє тільки тоді, коли хтось впливає на неї, вона нічого не створює. Але навіть у найпримітивнішого дикуна є достатньо Сили, щоб подолати все, чого він боїться. Якщо він усвідомить це і почне діяти «від себе», він відкриє у собі божественну силу.

Пробудження Закону Сили у людині — це справжнє перетворення, перехід від смерті до життя. «Мертві пробудилися, почувши голос Сина Людського, і повернулися до життя». Це воскресіння і життя. Коли життя ось так пробуджується, людина стає сином Всевишнього, і вся сила всесвіту надається йому як на небі, так і на землі.

Ні в одній людині немає чогось такого, чого немає в іншій, чого немає в вас. Жодна людина ще не була наділена більшою духовною або розумової силою, ніж можете розвинути в собі ви, і не робила більшого, ніж ви можете зробити і досягти. Ви можете стати тим, ким хочете бути.

ГЛАВА 2 Спадковість та Можливості

Ви цілком можете досягти величі, незалежно від вашої спадковості. Неважливо, ким були ваші предки, наскільки неосвіченими вони були або низькими за положенням, для вас шлях можливостей відкритий. Немає такого поняття, як успадкування фіксованої ментальної позиції. Незалежно від того, наскільки малий ментальний капітал вам дістався від батьків, ви можете його примножити. Ніхто не народжений нездатним до зростання та розвитку.

Так, спадковість може відігравати деяку роль. Ми народжені з підсвідомими ментальними схильностями, наприклад, схильність до меланхолії, боягузтва або дратівливості. Але всі ці підсвідомі схильності можна подолати. Коли пробуджується справжній Ви, ви здатні подолати все. Не дозволяйте схильностям пригнічувати вас. Якщо ви успадкували небажані ментальні схильності, ви можете усунути їх, замінивши бажаними. Успадкована ментальна риса — це всього лише ментальна звичка вашого батька або матері, відображена у вашій підсвідомості. Ви можете замінити її, сформувавши протилежну ментальну звичку. Але це правило діє в обидва боки, ви можете подолати боягузтво або злобу, але можете також і замінити звичку бадьорості схильністю до зневіри.

Спадковість може проявлятися також і в спадковій структурі черепа. Твердження прихильників френології (теорія про зв’язок психіки людини і будови поверхні її черепа) можуть мати раціональне зерно. Це правда, що різні здібності людини локалізовані в мозку, і що розвиненість цих здібностей залежить від кількості активних клітин мозку у відповідній зоні. Здібності, в чиїй зоні мозку більше активних клітин, ймовірно, будуть проявлятися з більшою силою, ніж ті, чия зона має мало активних клітин. Таким чином, люди з певними формами черепа мають виявляти талант музикантів, ораторів, механіків і так далі. Виходячи з цього, існує твердження, що форма черепа людини повинна значною мірою визначати її положення у житті, але це твердження хибне. Було виявлено, що невелика частина мозку з безліччю дрібних і активних клітин дає настільки ж потужне вираження здібностей, що і більший мозок з грубими клітинами. Також було виявлено, що направивши дію Закону Сили на будь-яку частину мозку з бажанням і наміром розвинути певний талант, можна домогтися нескінченного розмноження клітин у цій зоні. Будь-яка здатність, сила або талант, якими ви володієте, незалежно від того, наскільки вони малі або примітивні, можуть бути розвинені. Ви можете розмножувати клітини мозку в конкретній зоні, поки вони не почнуть діяти з такою силою, як ви хочете. Так, це правда, що вам легше всього діяти, використовуючи ті здібності, які у вас найбільш розвинені прямо зараз, адже найлегше робити те, що, як то кажуть, «дано вам природою», але також вірно, що якщо ви докладете необхідних зусиль, ви зможете розвинути будь-який талант. Ви можете робити те, що хочете, і стати тим, ким хочете. Якщо ви сфокусуєтесь на якомусь ідеальному образі і будете діяти, як буде зазначено далі, вся сила вашої сутності буде спрямована на розвиток здібностей, необхідних для втілення цього ідеального образу. Більше крові і нервових клітин буде надходити до відповідних відділів мозку, і клітини будуть прискорюватися, розвиватися і розмножуватися. Правильне використання розумової сили створить мозок, здатний робити те, чого бажає цей розум.

Не мозок керує людиною, а людина мозком.

Ваше місце у житті не визначається спадковістю.

Ви не приречені на більш низький рівень життя через навколишні обставини або відсутність можливостей. Закону Сили в людині достатньо для задоволення всіх потреб її душі. Ніякі обставини не можуть пригнітити людину, якщо вона буде дотримуватися правильного життєвого настрою і вирішить для себе, що буде зростати та розвиватися. Сила, яка створила людину і визначила її шлях на зростання і розвиток, також контролює і обставини суспільства, промисловості та владних інститутів, і ця сила ніколи не діє проти себе самої. Сила, яка знаходиться у вас всередині, також пронизує і речі навколо вас. Коли ви почнете рухатися вперед, всі ці речі почнуть працювати тільки на благо вашого зростання, що і буде більш детально описано в наступних главах цієї книги. Людина була створена для зростання, а всі навколишні речі сприяють цьому зростанню. Як тільки людина пробуджує свою душу і ступає на шлях розвитку, вона виявляє, що їй допомагає не тільки Бог, але і природа, і суспільство, і оточуючі її люди. Все, що оточує людину, працює спільно для її блага, якщо вона підкоряється вселенському закону. Бідність не є перешкодою для величі, бо бідність завжди можна подолати. Мартін Лютер у дитинстві співав на вулицях за шматок хліба. У Карла Ліннея (природознавець, творець єдиної системи класифікації рослинного та тваринного світу) було всього сорок доларів, які йшли на його навчання, йому доводилося самому ремонтувати собі взуття і він часто змушений був просити їжу у своїх друзів. Х’ю Міллер, який був підмайстром муляра, почав вивчати геологію, працюючи в кар’єрі. Джордж Стівенсон, винахідник локомотивного двигуна і один з найбільших інженерів-будівельників, був простим шахтарем, але потім він «пробудився» і почав думати. Джеймс Уатт був хворобливою дитиною і був занадто слабким, щоб вчитися у школі. Авраам Лінкольн теж був бідним хлопчаком. У кожному з цих випадків ми бачимо, як Закон Сили в людині піднімає її вище усіляких негативних обставин і негараздів.

У вас всередині теж є Закон Сили, тому якщо ви використовуєте його Певним чином, ви можете подолати будь-яку спадковість, підпорядкувати собі всі обставини та умови, і стати великою та сильною особистістю.

ГЛАВА 3 Джерело Сили

Мозок, тіло, розум, здібності і таланти людини — це просто інструменти для прояву Сили, геніальності, величі. Самі по собі вони не роблять людину великою. У людини може бути великий мозок і ясний розум, гарні здібності і блискучі таланти, але все ж вона не буде великою людиною, якщо не буде використовувати їх «з величчю». Якість, яка дозволяє людині використовувати свої здібності саме з величчю, і робить її великою. Ім’я цій якості мудрість. Мудрість — це основа величі.

Мудрість — це здатність усвідомлювати і обирати найкращі цілі, до яких потрібно йти, а також знаходити найкращий шлях для досягнення цих цілей. Це здатність усвідомлювати, що таке правильні речі і чинити правильно. Людина, яка достатньо мудра, щоб знати, як чинити правильно, достатньо добра, щоб бажати робити тільки те, що правильно, і має достатньо сил, щоб чинити правильно, і є по-справжньому великою людиною. Суспільство відразу розпізнає в ній Сильну особистість і шанує її.

Мудрість залежить від знання. Там, де панує повне невігластво, не може бути мудрості та знання про те, що є правильним. Знання людини відносно обмежені, і тому, мабуть, її мудрість також обмежена, тому людина має об’єднати свій розум зі Знанням, яке перевершує її власне, і отримати ту мудрість, яка їй недоступна на її власному рівні. Вона здатна це зробити, бо це вже робили по-справжньому великі люди до неї.

Тільки Бог знає все. Тільки Бог володіє справжньою мудрістю і знає, як чинити правильно. І людина може отримати таку мудрість від Бога. Наведу вам ще один приклад: Авраам Лінкольн не мав повної освіти, але у нього була сила сприймати і бачити істину. Приклад Лінкольна робить очевидним той факт, що справжня мудрість полягає в тому, щоб знати як чинити правильно за будь-яких обставин, у бажанні робити правильні речі, у таланті і здібностях достатніх, щоб бути раціональним, мудрим і здатним робити правильні вчинки. За часів боротьби за скасування рабства в США і в період примирення сторін, коли всі інші люди не знали, що було правильно і що потрібно було робити, Лінкольн ніколи не сумнівався. Він бачив істину крізь поверхневі аргументи прихильників рабства, але він також бачив нездійсненність вимог і фанатизм його противників. Він бачив правильні цілі, до яких потрібно було йти, і він бачив найкращі шляхи і засоби для досягнення цих цілей. Люди розуміли і відчували цю його здатність бачити істину, тому і обрали його президентом. Будь-яка людина може розвинути здатність бачити істину та правильний шлях дій. Люди переконаються у в правильності її рішень, будуть поважати і шанувати її. Весь світ з нетерпінням чекає на таких людей.

Коли Лінкольн став президентом, він був оточений безліччю так званих здібних та обдарованих радників, але лише одиниці з них були згодні з його позицією. Часом вони всі були проти його політики, часом майже всі північні штати були проти того, що він пропонував робити. Але він бачив істину, коли погляд інших був затуманений зовнішніми обставинами. Його рішення майже завжди були вірними. Він був одночасно найвидатнішим державним діячем та найкращим солдатом того періоду. Звідки він, порівняно неосвічена людина, отримав цю мудрість? Це було не через якусь особливу будову його черепа або через тонкощі текстури його мозку. Це не було пов’язано з якоюсь фізичною рисою. Справа була навіть не в якійсь видатній рисі його розуму, пов’язаною зі здатністю логічно міркувати.

Процеси логічного міркування не часто призводять до пізнання справжньої істини.

Це було пов’язано з духовною проникливістю. Він сприймав та бачив істину. Але як він її бачив і звідки приходило це сприйняття? Ми бачимо щось подібне і в Джорджі Вашингтоні, чия віра і мужність завдяки його баченню істини, об’єднали колонії під час довгої і, як здавалося, явно безнадійної Американської Революції. Ми бачимо щось подібне і в феноменальній військовій геніальності Наполеона, який завжди знав як правильно чинити в тих чи інших військових питаннях. Ми бачимо, що велич Наполеона була швидше в його Природі, а не в самому Наполеоні. У Вашингтоні та Лінкольні було щось більше, ніж сам Вашингтон та Лінкольн. Ми бачимо це у всіх великих людях. Такі люди бачать істину. Але істину не можна побачити, поки вона не почне існувати. А істина не може існувати, поки не буде розуму, щоб її бачити і сприймати. Істина не існує окремо від розуму. У Вашингтона і Лінкольна був певний зв’язок з вселенським Розумом, який володів усіма знаннями і знав усю правду. Те саме вірно для всіх, хто проявляє мудрість. Мудрість ми отримуємо, читаючи думки Бога.

ГЛАВА 4 Розум Бога

Існує Вселенський Розум, який є у всьому і пронизує все. Це єдина реальна субстанція. З неї створено все. Це Розумна Субстанція, Мисляче Щось. Це Бог. Там де немає цієї субстанції, не може бути розуму, бо там де немає цієї субстанції, немає нічого. Там де є думка, повинна бути і мисляча субстанція. Думка не може бути функцією, бо функція то є рух, а простий рух не може мислити. Думка не може бути вібрацією, тому що вібрація — це теж рух, а рух не може мислити. Рух — це ніщо інше як переміщення субстанції в просторі. Якщо десь і повинен проявлятися розум, то саме в субстанції, а не у русі. Думка не може бути результатом рухів у мозку. Якщо думка знаходиться у мозку, вона повинна бути у речовині мозку, а не у рухах, які здійснює ця мозкова речовина.

Але думка знаходиться не у мозковій речовині, бо мозкова речовина без життя геть нерозумна і мертва. Думка знаходиться у Законі Життя, який оживляє мозок, в духовній субстанції, яка і є сутністю справжньої людини. Це не мозок думає, а людина. Вона просто висловлює свою думку через мозок.

Є духовна субстанція, яка мислить. Подібно до того як духовна субстанція людини проникає в її тіло, зберігаючи там думки і знання, так само і Первинна Духовна Субстанція, тобто Бог, пронизує всю природу і зберігає свої думки і знання у ній. Природа так само розумна, як людина, і знає навіть більше, ніж людина. Природа знає все. Вселенський розум встановив зв’язок з усім ще з самого початку часів, він володіє всіма знаннями. Людський досвід охоплює лише кілька речей, і ці речі людина знає, але Божий досвід охоплює все, що сталося з моменту створення світу, від руйнування планет та польоту комети до зльоту горобця з гілки. Все що є і все що було, міститься у Розумі, який огортає нас, охоплює нас і оточує нас з усіх боків.

Всі енциклопедії, написані людьми, є нікчемними брошурами у порівнянні з тими великими знаннями, якими володіє розум, в якому люди живуть, рухаються та існують.

Істини, які люди сприймають інтуїтивно — це думки, які містяться в цьому розумі. Якби вони не були думками, людина не могла б їх сприймати, тому що вони не існували б. І вони не могли б існувати як думки, якби не було розуму, в якому вони могли б зберігатися. А розум цей не може бути нічим іншим ніж субстанцією, яка мислить.

Людина — це теж мисляча субстанція, частина Вселенської Субстанції. Але розум людини обмежений, а Вселенський Розум, з якого виникла людина, і який Ісус називав Отцем, безмежний. Увесь розум, енергія і сила виходять від Отця. Ісус усвідомив це і дуже просто сказав про це. Знову і знову він приписував всю свою мудрість і силу своїй єдності з Отцем і своєму сприйняттю думок Бога. «Мій Батько і Я єдині».

Це було основою його знань і сили. Він показав людям необхідність духовного пробудження, необхідність почути глас Божий і стати схожим на Нього. Він порівнював не мислячу людину, яка є здобиччю та іграшкою у руках обставин, з мерцем у могилі. Він благав таку людину прислухатися до нього і стати на шлях розвитку та зростання.

«Бог є Дух», — казав він, — «переродись, прокинься духовно, і ти побачиш його царство. «Почуй Мій голос, глянь на Мене і на те, що Я роблю, стань на шлях істинний і живи» — вустами моїми говорить Дух і все Життя, прийми цю істину, і всередині тебе пробудиться джерело. І тоді всередині тебе з’явиться життя».

«Я бачу, що робить Отець, і роблю так само», — казав він, маючи на увазі те, що він читає думки Бога. «Батько все показує синові своєму». «Якщо хтось воліє вершити волю Божу, він повинен знати істину». «Моя наука не моя власна, вона послана мені від Нього». «Ти повинен знати правду, бо правда тебе звільнить». «Дух направить тебе до всієї істини».

Ми занурені у розум, який володіє всіма знаннями і знає всю правду. Він прагне дати нам це знання, тому що Отець наш з радістю дає добрі дари своїм дітям. Пророки і провидці, а також великі люди в минулому і сьогоденні стали великими завдяки тому, що вони отримали від Бога, а не завдяки тому, чого їх навчили інші люди. Це безмежне джерело мудрості і сили відкрите для вас, ви можете використовувати його як забажаєте відповідно до своїх потреб. Ви можете стати тим, ким хочете, ви можете робити те, що хочете, ви можете мати те, що хочете. Щоб досягти цього, ви повинні навчитися бути в єдності з Отцем, щоб мати можливість бачити істину, щоб у вас була мудрість і ви знали, до яких цілей йти і які засоби використовувати для досягнення цих цілей, щоб ви могли знайти в собі силу використовувати ці засоби. Закінчивши читати цю главу, вирішіть для себе, що тепер ви відсунете в сторону все зайве і сконцентруєтеся на досягненні свідомої єдності з Богом.

«Я захищу свій рідний дім

Від пихи Риму та Афін,

І серед лісу ляжу на траві,

Переді мною зорі ті ясні,

Не можу стримати я сміх

Через дурню людських утіх,

І вся та навчена юрба,

Хіба потрібна вам вона?

І що тепер мені їх пиха,

Зустрів я Бога — то є втіха»

(«Прощавай, світ пихи», Ральф Уолдо Емерсон)

ГЛАВА 5 Підготовка

«Наблизьтеся до Бога, і Він наблизиться до вас».

Наслідуючи Бога, ви зможете читати його думки, тому що ви зрозумієте, що інакше істину побачити неможливо.

Ви ніколи не зможете стати великою людиною, поки не подолаєте занепокоєння, тривогу і страх. Тривожна, схвильована та перелякана людина не може побачити істину, бо такий ментальний стан спотворює і перекручує в її очах всі навколишні речі, порушуючи баланс і зв’язок цих речей. Тому перебуваючи в такому стані, людина не може читати думки Бога.

Якщо ви бідні або хвилюєтесь через ділові або фінансові питання, рекомендую вам уважно прочитати першу книгу цієї серії «Наука про те, як Стати Багатим». Вона запропонує вам рішення проблем такого роду незалежно від того, наскільки вони складні. Немає причин для занепокоєння з приводу фінансових питань, бо кожна людина, яка бажає цього, може подолати потребу у грошах і отримати все, що їй потрібно, і, відповідно, стати багатою. Те саме джерело, яке ви можете використовувати для розвитку розуму і духовної сили, допоможе вам задовольнити всі ваші матеріальні потреби. Повторюйте цю істину допоки вона не укоріниться в ваших думках, а занепокоєння не зникне з вашої свідомості. Почніть жити Певним чином, який приведе вас до матеріального багатства.

Знову ж таки, якщо ви хвилюєтесь через своє здоров’я, просто усвідомте, що ви можете досягти ідеального здоров’я і знайти силу, щоб робити все, що хочете, і навіть більше. Той Розум, який готовий дарувати вам багатство, розумову і духовну силу, з радістю буде дарувати вам і міцне здоров’я. У вас обов’язково буде ідеальне здоров’я, якщо ви будете просто слідувати простим законам життя і жити правильно. Відкиньте думки про погане здоров’я, відженіть страх. Однак недостатньо просто подолати фінансове та фізичне занепокоєння і тривогу, ви також повинні подолати моральну слабкість. Прямо зараз налаштуйте свою свідомість на мотивацію, яка запустить всередині вас рухи, і переконайтеся, що ці рухи правильні. Ви повинні припинити жадібно бажати чогось, керуючись примітивним апетитом. Ви повинні навчитися керувати цим апетитом. Ви повинні їсти тільки для того, щоб вгамувати голод, а не задовольняти обжерливість. Так і в усьому ви повинні змушувати плоть підкорятися вашому духу.

Ви маєте відкласти у сторону жадібність та відкинути всі негідні мотиви у своєму бажанні стати багатим та могутнім. Хотіти багатства правильно і справедливо, якщо ви хочете цього заради душі, але не заради фізичної жадоби.

Ви повинні відкинути гордість і марнославство. Не прагніть керувати або бути вищими за інших. Це дуже важливий момент, бо немає спокуси більш підступної, ніж егоїстичне бажання правити іншими людьми.

Ніщо так не лестить звичайним людям, як сидіти на найкращих місцях на святах, приймати шанобливі вітання на ринковій площі і зватися «Учитель» або «Пан».

Мати контроль над іншими — це таємний мотив кожної егоїстичної людини. Боротьба за владу над іншими — це битва суперницького світу, але ви повинні піднятися над цим світом, його тваринними мотивами та бажаннями і прагнути тільки розвитку життя. Позбавтеся заздрощів, бо ви і так можете мати все, що забажаєте. Вам не потрібно заздрити чомусь, що має інша людина. Перш за все стежте за тим, щоб у вас не було злості і ворожих почуттів по відношенню до кого-небудь, тому що це розриває ваш зв’язок з Розумом, чиї скарби ви прагнете отримати. «Той, хто не любить ближнього свого, не любить Бога».

Відкиньте всі жадібні та підлі особисті амбіції, прийміть для себе рішення прагнути вищого блага і протистояти недостойному егоїзму.

Подолайте все вищесказане і викиньте моральні спокуси зі свого серця одну за одною. Прийміть для себе рішення не тільки відмовитися від усіх злих думок, а й від усіх вчинків, звичок і дій, які не відповідають вашим благородним ідеалам. Це надзвичайно важливо. Прийміть це рішення усією силою своєї душі, і тоді ви будете готові до наступного кроку на шляху до величі, про який ми поговоримо в наступному розділі.

ГЛАВА 6 Точка зору на навколишній світ

Без віри неможливо порадувати Бога, без віри неможливо стати великим. Відмінною рисою всіх дійсно великих людей є їх непохитна віра. Ми бачимо це в Авраамі Лінкольні у темні дні війни, ми бачимо це в Джорджі Вашингтоні під час Американської війни за незалежність. Ми бачимо це в Давиді Лівінгстоні, скаліченому місіонері, який розкривав таємниці чорного континенту. Його душа була сповнена рішучості пролити світло на питання ненависної ним работоргівлі. Ми бачимо це в Мартіні Лютері Кінзі та Франсіс Віллард, в кожному чоловікові та жінці, які зайняли почесне місце у списку найвеличніших людей. Поняття «віра» — це не віра у себе і свої сили, це віра у Закон Життя, у Велике Щось, яке таїть в собі істину і яке допоможе вам здобути перемогу у потрібний час. Без цієї віри неможливо досягти справжньої величі. Людина, яка не має такої віри, завжди буде маленькою людиною. Наявність віри залежить від вашої точки зору. Ви повинні навчитися бачити світ як щось еволюціонуюче, як щось, що розвивається і зростає, а не як вже остаточну роботу Бога. Мільйони років тому Бог працював з дуже примітивними формами життя, але тим не менше кожна з них була по-своєму досконала. Вищі і більш складні організми як тваринного, так і рослинного походження, виникли в наступні століття. Земля росла і розвивалася крок за кроком, кожна стадія розвитку була досконала сама по собі, але за нею слідували і будуть слідувати більш досконалі. Я хочу, щоб ви зрозуміли, що так звані «нижчі організми» так само досконалі як і вищі, що світ в еоценовому періоді був ідеальним для того часу. Той світ був прекрасний, але на цьому Бог не припинив свою роботу. Це твердження вірне і для світу сьогоднішнього. У фізичному, соціальному і промисловому плані все добре, все ідеально. Але фінальна точка все ще не поставлена, хоча і на цьому етапі все, що створив Бог, теж ідеальне.

ВИ ПОВИННІ ДОТРИМУВАТИСЯ ТАКОЇ ТОЧКИ ЗОРУ: СВІТ І ВСЕ, ЩО В НЬОМУ Є, ІДЕАЛЬНЕ, АЛЕ ЦЕ ЩЕ НЕ ОСТАТОЧНА ВЕРСІЯ СВІТУ.

«Зі світом все добре». Це факт, це чудово. Взагалі з усім і з усіма все чудово.

Всі факти життя ви повинні розглядати саме з такої позиції.

З природою все чудово. Природа — це велика сутність, яка розвивається, росте і працює на благо всього. Все в Природі добре, в ній немає зла. Вона ще знаходиться в процесі розвитку, бо творіння ще не завершено. Але природа робить все, щоб дати людині ще більше, ніж вона вже їй дала. Природа — це частковий прояв Бога, а Бог — це любов. Вона ідеальна, але ще не остаточна.

Те саме стосується людського суспільства і тих, хто стоїть при владі. Нехай все ще існують монопольні концерни, злиття капіталів, страйки, масові звільнення і так далі. Всі ці речі є частиною руху вперед, розвитку. Вони потрібні для еволюційного процесу, для створення ідеального суспільства у майбутньому. Коли процес буде завершено, настане цілковита всесвітня гармонія, але без цих, так би мовити, негативних факторів цей процес не завершити. Дж. П. Морган був так само необхідний для майбутнього суспільного устрою як і всі ті дивні рептилії в епоху плазунів були необхідні для розвитку життя наступної епохи. І точно так само як ці рептилії були досконалими в своєму роді і в своєму часі, так і Морган був досконалий у своєму.

Все знаходиться на своїх місцях, все добре. Розглядайте уряди і промисловість як ідеальні на даному етапі, такими, які допомагають світу рухатися в напрямку ще більшої досконалості. Тоді ви зрозумієте, що вам нема чого боятися, не потрібно хвилюватися. Ніколи не скаржтеся ні на одну з цих речей. Зараз вони ідеальні. Це найкращий світ для тієї стадії розвитку, на якій зараз знаходиться людина.

Можливо, це звучить як якась дурість для багатьох людей, навіть скоріше за все, для більшості людей. Вони скажуть: «Та що ж це таке? Хіба дитяча праця та експлуатація людей на брудних і антисанітарних фабриках це не щось погане? Хіба різного роду кубла розпусти та забігайлівки це не зло? Ви хочете сказати, що ми повинні змиритися з усім цим і назвати це чимось добрим?»

Дитяча праця та подібні речі не більше зло, ніж спосіб життя і звички печерної людини. Її спосіб життя відповідав тій дикій і жорстокій стадії розвитку людини, для тієї стадії такий спосіб життя був ідеальним. Наш «промисловий» спосіб життя відноситься до дикої і жорстокої стадії промислового розвитку, і він також є бездоганним на даний час.

Нічого кращого нам не світить, поки ми не припинимо бути розумовими дикунами в промисловості та бізнесі і не станемо просто людьми. Але це може статися тільки шляхом переходу всієї людської раси на більш високий ментальний рівень. А це може статися тільки завдяки появі таких людей, які готові до цього вищого ментальному рівню. Виною всієї цієї дисгармонії є не зажерливі хазяї та роботодавці, а самі робітники, і саме вони можуть все це виправити. Коли вони досягнуть більш високого ментального рівня, коли вони захочуть це зробити, тоді вони зможуть досягти повної гармонії і людинолюбства в Промисловості. У них є для цього масовість і сила. Вони вже зараз можуть отримувати те, що бажають. Коли вони забажають більшого на шляху до більш високого, чистого та гармонійного життя, вони це отримають. Вони і правда хочуть більшого зараз, але вони хочуть тільки більше речей, які приносять примітивне тваринне задоволення, тому промисловість залишається на дикій, жорстокій і тваринній стадії. Коли робітники почнуть підніматися на той ментальний рівень життя, де більше речей їм потрібно буде саме для розвитку життя, розуму і душі, тоді й індустрія відразу ж почне переростати цей рівень дикості та жорстокості. Але на даному етапі все ідеально саме в тому вигляді як воно є. Ось повірте, все дуже добре. Те саме можна сказати про забігайлівки та кубла розпусти. Якщо більшості людей вони потрібні, тоді правильно і необхідно, щоб такі місця існували. Коли більшість побажає бачити світ без таких місць, такий світ буде створено. Поки люди знаходяться на рівні грубого і тваринного мислення, соціальний порядок буде частково безладним і буде відображати ці грубі і тваринні прояви. Саме люди роблять суспільство таким, яке воно є, а коли люди переростуть своє тваринне мислення, то і суспільство підніметься. Але суспільство, яке мислить грубим і тваринним чином, заслуговує мати забігайлівки і кубла розпусти, воно також ідеальне у своєму роді, як і був світ в еоценовому періоді.

Все це не заважає вам працювати і прагнути чогось кращого.

Ви можете працювати задля завершення процесу створення кращого суспільства замість того, щоб намагатися зібрати до купи залишки чогось, що приходить у занепад. Ви можете працювати над цим з відкритим серцем і сповнені надії. Те як ви будете дивитися на цивілізацію, буде відігравати велику роль у становленні вашої віри і душевного стану. Ви можете розглядати цивілізацію як щось хороше, таке, що розвивається, або ж як щось погане, зле і таке, що занепадає. Одна точка зору направить ваш розум на зростання та розвиток, а інша на деградацію і занепад.

Одна точка зору зробить вас кращим і величнішим, а інша неминуче потягне донизу. Одна дозволить вам працювати і жити заради вічних істин, здійснювати великі вчинки заради вдосконалення цього неповного, не гармонійного світу, а інша зробить вас просто дрібним реформатором, який працює майже без надії заради порятунку кількох втрачених душ від світу, який вважає втраченим і приреченим. Отже ви бачите, що погляд на світ має величезне значення для вас. «Зі світом все добре. Ніщо не може бути неправильним, крім мого особистого ставлення, але я подбаю, щоб воно було правильним. Я буду розглядати природу, всі події, обставини і умови життя суспільства, політики, урядів і промисловості з найвищої точки зору. Все ідеально, хоча це ще не остаточна версія світу. Це все творіння рук Бога, тому все дуже добре.

ГЛАВА 7 Погляд на себе

Ваш погляд на життя і стан світу та суспільства важливі, але не менш важливий ваш погляд безпосередньо на оточуючих вас людей, ваших знайомих, друзів, родину і тим паче на самого себе. Ви повинні навчитися дивитися на світ не як на щось втрачене і занепадаюче, а як на щось досконале і гарне, яке рухається до прекрасної довершеності. Ви повинні навчитися бачити людей не втраченими і проклятими, а ідеальними істотами, які прагнуть стати ще більш досконалими. Не існує «поганих» або «злих» людей. Локомотив, який тягне по рейках важкий потяг, ідеальний у своєму роді, і це добре. Сила пари, яка керує ним, теж хороша. Якщо через зламані рейки локомотив впаде в кювет, це не зробить його поганим через те, що він зійшов з рейок. Це все одно буде абсолютно хороший локомотив, просто він збився зі шляху. Сила пари, яка загнала його в канаву і спричинила руйнування, це не зло, це теж хороша сила. Тому те, що недоречно виглядає або застосовано неповним або частковим чином, не є злом. Немає злих людей, є абсолютно хороші люди, які просто збилися зі шляху. Не треба їх засуджувати або карати. Їм просто потрібно допомогти знову потрапити на свої рейки.

У тому, що не розвинене або неповне, часто вбачається зло через те, що нас завжди вчили так думати. Цибулина, з якої виросте біла лілія, абсолютно неприваблива, хтось навіть може дивитися на неї з відразою. Але як нерозумно було б засуджувати цю цибулину за її зовнішній вигляд, коли ми знаємо, що всередині неї красива лілія. Ця цибулина ідеальна в своєму роді, це досконала, але неповна лілія. Тому ми повинні навчитися так само розглядати і кожну людину, якою б непривабливою вона не здавалася зовні, бо вона досконала на своїй стадії існування.

Запам’ятайте, все дуже добре.

Як тільки ми усвідомимо цей факт і зупинимося на цій точці зору, ми втратимо будь-яке бажання чіплятися до людей, засуджувати та критикувати їх. Ми більше не будемо жити як ті, хто намагається врятувати втрачені душі, ми будемо жити і працювати серед ангелів над створенням досконалого раю. Ми народжені від Духа і побачимо Царство Боже. Ми більше не будемо дивитися на людей як на ходячі нижчі «рослини», відтепер наше бачення буде цілісним і досконалим. Ми будемо говорити тільки добрі слова. Адже все добре. Велике і славне людство рухається до цілісності та досконалості. І в нашому спілкуванні з людьми ми будемо мислити ширше, ми будемо дивитися на них як на величних істот, ми почнемо взаємодіяти з ними з відповідною величчю. Але якщо ми приймемо іншу точку зору, ми будемо бачити втрачену і деградуючу расу, наше бачення і мислення буде стискатися, а з ним будемо стискатися і ми. І наші відносини з людьми теж стануть дрібними і стиснутими. Не забувайте дотримуватися першої точки зору, і тоді ви відразу почнете спілкуватися зі своїми знайомими, сусідами та сім’єю як і личить великій людині. Тієї ж точки зору ви повинні дотримуватися і по відношенню до себе. Ви завжди повинні бачити в собі велику зростаючу душу. Навчіться говорити: «Мене наповнює СУБСТАНЦІЯ, з якої я зроблений, якій невідомі ні вади, ні слабкості, ні хвороби. Світ ще не остаточний, його розвиток не завершено, але Бог у моїй власній свідомості ідеальний і цілісний. Ніщо не може бути неправильним, крім мого особистого ставлення, а моє особисте ставлення може бути неправильним тільки тоді, коли я вчиняю протилежно до того, що знаходиться всередині мене. У своєму нинішньому стані я є досконалим проявом Бога, я буду і надалі прагнути цілісності та досконалості. Я буду довіряти і не буду боятися». Коли ви зможете сказати це з розумінням, ви позбудетеся всіх страхів і зробите великий крок на шляху до розвитку великої та могутньої особистості.

ГЛАВА 8 Присвячення

Прийнявши точку зору, яка ставить вас у правильні відносини зі світом і з вашими ближніми, вашим наступним кроком має стати присвячення. Присвячення в істинному розумінні просто означає послухання душі. У вас є те, що завжди спонукає вас рухатися далі і вище. Це щось є божественним Законом Сили, тому ви повинні підкорятися йому без питань. Ніхто не буде заперечувати, що якщо ви хочете бути великим, велич ця повинна бути проявом чогось всередині вас. І ви ніяк не можете сумніватися в тому, що це щось повинно бути чимось величним і високим. Це не розум, не інтелект, не логічність мислення. Ви не зможете бути великим, якщо будете покладатися на логіку більше, ніж на Закон та вселенські принципи. Логіка не знає ні принципу, ні моралі. Ваша логіка буде працювати подібно адвокату, який може захищати будь-яку зі сторін. Інтелект злодія планує злочин так само зрозуміло та логічно, як інтелект святого планує благодійність. Інтелект просто допомагає нам побачити найкращі засоби і способи зробити те, що потрібно, але інтелект ніколи не показує нам, що саме потрібно, тобто правильні речі. Інтелект і логіка служать егоїстичній людині для досягнення її егоїстичних цілей так само легко, як вони служать безкорисливій людині для досягнення її безкорисливих цілей. Якщо ви будете використовувати інтелект і логіку без прив’язки до правильних принципів, вас вважатимуть дуже здібним, але ви ніколи не станете відомим як людина, чиє життя є прикладом сили та справжньої величі.

Люди приділяють занадто багато часу тренуванням інтелекту і розумових здібностей і занадто мало тренують послух душі. Єдине, що може бути не так з вашим особистим світоглядом, це коли він не підкоряється Закону Сили.

Зазирнувши всередину себе, ви завжди зможете знайти справжню і чисту ідею правильного для будь-яких ситуацій. Щоб бути великим і мати силу, потрібно лише привести своє життя у відповідність із чистою ідеєю, яку ви знайдете у величі, яка живе ВСЕРЕДИНІ вас. Будь-яке відхилення від цього шляху призводить до втрати сили. Ось що ви повинні пам’ятати. У вашому розумі є багато ідей, які ви вже переросли, але яким ви, через звичку, все ще дозволяєте диктувати вам, як чинити. Припиніть все це. Відмовтеся від усього, що ви переросли. Є багато ницих звичаїв, соціальних та інших, яких ви все ще дотримуєтеся, хоча і знаєте, що вони принижують і применшують вас, змушуючи поводити себе дріб’язково та низько. Підніміться над цим усім. Я не кажу, що ви повинні повністю ігнорувати звичаї або загальноприйняті стандарти правильного і неправильного, вам це не вдасться. Але ви можете звільнити свою душу від більшості обмежень, які зв’язують більшість людей. Не витрачайте свій час і сили на підтримку застарілих інститутів, релігійних або інших, не зв’язуйте себе віровченнями, в які ви не вірите. Будьте вільними. Можливо, ви сформували деякі звички на рівні розуму або тіла — відкиньте їх. Можливо, ви як і раніше відчуваєте страх, що щось піде не так або що люди зрадять вас, або будуть погано поводитися з вами — станьте вище всього цього. Можливо, ви як і раніше вчиняєте егоїстично у багатьох відношеннях — припиніть це робити. Відмовтеся від усього цього, приклавши всі зусилля, щоб сформувати в своєму розумі концепцію правильних вчинків і дій. Якщо ви хочете розвиватися, але у вас не виходить, пам’ятайте, що причиною цього може бути тільки те, що ваші вчинки не відповідають вашим думкам. Ви повинні чинити так само добре, як і думаєте.

Дозвольте вашим думкам керуватися Законом, а потім просто вчиняйте відповідно до ваших думок.

Нехай ваша позиція в бізнесі, політиці, сусідських справах і вашому власному домі буде вираженням найкращих думок, на які ви здатні. Нехай ваша позиція по відношенню до всіх людей, великих і маленьких, і особливо до вашого сімейного кола, завжди буде самою доброю, люб’язною та ввічливою. Пам’ятайте про свою точку зору на світ. Ви бог серед рівних вам богів і повинні поводити себе відповідно.

Щоб завершити ваше присвячення, залишилося зробити лише кілька простих кроків. Вами не повинні керувати низькі почуття. Великі люди керуються піднесеними почуттями. Ви не можете керуватися фізичними імпульсами, ви повинні підпорядковувати своє тіло розуму. Але будьте обережні, бо ваш розум може схилити вас на шлях егоїзму та аморальності, якщо ним не будуть керувати Закони та принципи душі. Ви повинні підпорядкувати розум душі, але ваша душа обмежена вашими знаннями. Тому ви повинні підпорядкувати свою душу тій Вселенській Душі, яка володіє абсолютним знанням і від ока якої ніщо не сховається. Це і є присвячення. Скажіть: «Я віддаю своє тіло, щоб ним керував мій розум, я віддаю свій розум, щоб ним керувала моя душа, я віддаю свою душу, щоб нею керував сам Бог». Нехай ваше присвячення буде цілісним і ретельним. Це буде ваш другий великий крок на шляху до величі і сили.

ГЛАВА 9 Ототожнення

Ось ви вже усвідомили, що Бог то є зростаюча присутність, яка живе в природі, суспільстві та ваших ближніх, налагодили гармонію з усім цим і присвятили себе тому, що всередині вас і спонукає до чогось більшого та вищого. Тепер наступний ваш крок — це повністю усвідомити той факт, що Закон Сили живе всередині вас і це є Сам Бог. Ви повинні свідомо ототожнювати себе із Всевишнім. Це не якась помилкова або невірна позиція, яку слід прийняти наосліп, це факт, який потрібно визнати. Ви вже єдині з Богом, але тепер ви хочете свідомо це приймати. Існує єдина субстанція, джерело всіх речей, і ця субстанція має в собі силу, яка створює всі речі, вся сила всесвіту міститься у ній. Ця субстанція має свідомість і мислить, вона працює, володіючи досконалим знанням та інтелектом. Ви знаєте, що це так, тому що ви вже знаєте, що існує субстанція та існує свідомість, і що ця субстанція наділена свідомістю. Людина має свідомість і мислить, людина є субстанція, вона теж є тією субстанцією, інакше вона ніщо, а ніщо не існує. Якщо людина є субстанцією, мислить і має свідомість, тоді вона — Свідома Субстанція. Неможливо уявити, щоб існувало більше однієї вселенської Свідомої Субстанції. Таким чином, людина є первинною субстанцією, джерелом усього життя і сили, втіленої у фізичній формі. Людина не може бути чимось відмінним від Бога. Розумність всюди одна і вона належить одній і тій самій субстанції. Не може бути, щоб у Бога був один вид розуму, а в людини інший. Весь розум перебуває в розумній субстанції, а розумна субстанція — це і є Бог. Людина складається з того ж матеріалу, що і Бог, тому всі таланти, сили і можливості, якими наділений Бог, притаманні і людинію. Не обраним людях, а кожній людині. «Вся сила дана людині як на небі, так і на землі». «Хіба не написано, ви боги?» Закон Сили в людині — це сама людина, а сама людина — це Бог. Але незважаючи на те, що людина є первинною субстанцією і володіє всіма силами і можливостями, її свідомість обмежена. Вона не знає всього, тому робить помилки. Щоб врятувати себе від цього, вона повинна об’єднати свій розум з тим, хто знає все, вона повинна свідомо стати єдиним цілим з Богом. З усіх боків її оточує розум, ближче, ніж подих, ближче, ніж її власні руки та ноги. І в цьому розумі міститься пам’ять про все, що коли-небудь відбувалося, від найбільших природних катаклізмів в доісторичні епохи до зльоту горобця з гілки в даний момент, це знання про все, що існує. У цьому Розумі міститься велика мета всієї природи, і тому він знає, що несе нам день грядущий. Людина оточена Розумом, який знає все — минуле, сьогодення та майбутнє. Все, що люди говорили, робили або писали, міститься в ньому. Людина — одна субстанція з цим Розумом, вона народжена з нього, і вона може настільки ототожнити себе з ним, що здатна пізнати те, що знає Розум.

«Мій Отець більший за мене, — казав Ісус, — але я народжений від нього». «Я і мій Отець єдині. Він показує своєму синові все». «Дух направить вас до всієї істини».

Ваше ототожнення себе з Нескінченною Субстанцією має здійснюватися свідомо. Визнаючи той факт, що існує єдиний Бог і що весь розум перебуває в одній субстанції, ви повинні промовити і повірити в таку мудрість: «Є лише один і він усюди. Я віддаю себе свідомій єдності з вищим. Не я, а Отець. Я хочу бути єдиним із Всевишнім і жити божественно. Я знаходжуся в єдності з нескінченною свідомістю. Є тільки один розум, і я є цим розумом. Я кажу вам, що я є він».

Якщо ви ретельно вивчили все, що було викладено в попередніх розділах, якщо ви досягли правильної точки зору на світ і якщо ваше присвячення завершено, вам не буде важко досягти свідомого ототожнення. І як тільки воно буде досягнуто, сила, яку ви шукаєте, прийде до вас, оскільки ви досягли єдності з усією наявною у всесвіті силою.

ГЛАВА 10 Ідеалізація

Ви — центр мислення у первинній субстанції, думки якої мають творчу силу. Все, що сформовано в її думках і утримується як думкоформа, набуде матеріальної форми. Таким чином думкоформа, яка міститься в мислячій субстанції, стає реальністю. Це реальна річ незалежно від того, стала вона видимою для очей людини чи ні. Факт у тому, що ви повинні прийти до розуміння того, що думка, закладена в мислячій субстанції, є реальною річчю, а форма вже фактично існує, хоча може бути і невидимою для вас. Ви внутрішньо приймаєте ту форму, яку ваш розум створює стосовно вас самих. Ви оточуєте себе невидимими формами тих речей, з якими ви асоціюєте свої думки.

Якщо ви бажаєте чогось, чітко це уявіть і тримайте цю картину в своєму розумі, поки вона не стане певною думкоформою. І якщо ваші вчинки не є такими, які віддаляють вас від Бога, те, що ви хочете, прийде до вас у матеріальній формі. Все відбувається відповідно до закону, за яким був створений всесвіт.

Не створюйте думкоформи, яка якимось чином пов’язує вас з хворобою. Замість цього сформулюйте концепцію здоров’я. Зробіть свою думкоформу сильною, енергійною і абсолютно здоровою, перенесіть її до творчого розуму, і якщо ваші вчинки не порушують закони існування фізичного тіла, ваша думкоформа з’явиться у реальності. Все це обов’язково відбудеться, бо це відбувається за Законом.

Створіть думкоформу себе такого, яким ви хочете себе бачити. Нехай ваш ідеал буде настільки близьким до досконалості, наскільки ви здатні уявити. Дозвольте мені навести приклад: є молодий студент юридичного факультету, який прагне стати великою людиною. Він повинен уявити себе великим юристом (при цьому стежачи за точкою зору на світ, присвяченням, ототожненням, про це ми вже говорили), який веде свою справу з незрівнянним красномовством перед суддею і журі; юристом, який володіє чітким баченням істини, знанням і мудрістю. Він повинен уявити себе великим адвокатом у всіх можливих обставинах і ситуаціях. І нехай він поки що лише учень, він ні в якому разі не повинен забувати або ставити під сумнів бачення себе як великого адвоката в своїй думкоформі. У міру того, як думкоформа стає все більш визначеною і звичною в його розумі, творчі енергії, як всередині, так і зовні, приводяться в дію, і студент починає проявляти цю форму зсередини і зовні, і все, що було в його уявному образі, починає приходити до нього. Він перетворює себе на свій уявний образ, а Бог допомагає йому у цьому. Ніщо не може перешкодити йому стати тим, ким він хоче.

Таким же чином учень, який вчиться музиці, повинен уявляти себе виконавцем ідеальних мелодій, якими захоплюється величезна аудиторія. Актор повинен сформувати у своєму розумі найдосконалішу концепцію щодо свого мистецтва і застосовувати її до себе. Фермер і механік повинні зробити те саме. Зосередьтеся на ідеальному образі того, ким ви хочете бути, добре все продумайте і переконайтеся, що ви зробили правильний вибір, тобто той, який буде повністю вас задовольняти. Не звертайте занадто багато уваги на поради і пропозиції оточуючих, не вірте, що хтось може краще за вас знати, що вам підходить. Слухайте, що говорять інші, але завжди робіть свої власні висновки.

НЕ ДОЗВОЛЯЙТЕ ІНШИМ ЛЮДЯМ ВИРІШУВАТИ, КИМ ВАМ БУТИ. БУДЬТЕ ТИМИ, КИМ ВИ ХОЧЕТЕ БУТИ.

Не вводьте себе в оману хибним уявленням про обов’язок або борг. Ви не можете нести ніяких зобов’язань перед іншими, якщо такі можуть перешкодити вам максимально реалізувати себе. Будьте чесні з собою, і тоді ви будете чесні з усіма іншими. Коли ви повністю визначилися, ким хочете бути, сформулюйте найдосконалішу концепцію, яку ви здатні собі уявити, і зробіть цю концепцію думкоформою. Приймайте цю думкоформу як факт, як істину про себе і вірте в неї.

Не слухайте пропозиції, що суперечать вашим інтересам. Не звертайте увагу, якщо люди називають вас дурнем і мрійником. Продовжуйте мріяти. Пам’ятайте, що Бонапарт, напівголодний лейтенант, завжди бачив себе полководцем армій та командиром Франції, і він став у реальності тим, ким себе вважав. Те саме стосується і вас. Уважно стежте за всім, що було сказано у попередніх главах, дійте, як буде зазначено в наступних, і тоді ви станете тим, ким хочете бути.

ГЛАВА 11 Реалізація

Якби ви зупинилися на попередній главі і покинули читати цю книгу, ви ніколи не стали б великими. Ви були б просто мрійниками, продовжуючи будувати замки з піску. Дійсно багато хто на цьому і зупинявся, вони не розуміли необхідності справжніх дій для реалізації свого бачення і прояву своєї думкоформи у реальності. Необхідні дві речі. По-перше, потрібно створити думкоформу. По-друге, потрібно застосувати її до себе. Ми обговорили перший пункт, а тепер давайте розберемося з другим. Коли ви створили свою думкоформу, ви вже внутрішньо стали тим, ким хочете. Далі ви повинні, так би мовити, і зовні стати тим, ким хочете. Ви вже великі всередині, але ви ще не робите великих справ «зовні». Ви не зможете одразу почати робити великі справи, бо вам не вдасться одразу ж явити себе світові великим актором, адвокатом, музикантом або тією великою особистістю, якою ви себе бачите, тому що люди не будуть довіряти вам великі справи, поки не пізнають вас краще. Але ви завжди можете почати з малих справ, але робити їх ідеально, злагоджено і «з величчю».

В цьому весь секрет. Ви можете почати бути великим вже сьогодні у своєму власному будинку, магазині, офісі, на вулиці, всюди. Вас почнуть вважати великою людиною, і заслужити це ви можете, роблячи все з величчю. Ви повинні вкладати всю силу своєї великої душі в кожну дію, нехай навіть найдрібнішу і звичайну, таким чином показуючи свій сім’ї, друзям і сусідам, ким ви дійсно є. Проте не вихваляйтеся, не кажіть людям, який ви великий, просто живіть по-великому. Ніхто не повірить вам, якщо ви просто скажете, що ви велика людина, але ніхто не поставить під сумнів вашу велич, якщо ви продемонструєте це на ділі. У вашому домашньому колі будьте настільки справедливими, щедрими, ввічливими і добрими, щоб ваша сім’я, ваша дружина, чоловік, діти, брати і сестри побачили, що ви велика і благородна душа. У відносинах з людьми будьте великими, справедливими, щедрими, ввічливими і добрими. Великі люди іншими і не бувають. Ось якою повинна бути ваша позиція.

Наступний, і, мабуть, найголовніший пункт — ви повинні мати абсолютну віру в своє власне бачення істини. Ніколи не робіть нічого поспіхом, будьте спокійними у всьому, почекайте, поки не відчуєте, що знаєте єдиний вірний шлях. І коли ви відчуваєте, що знайшли істинний шлях, керуйтеся своєю вірою, нехай навіть весь світ буде з вами не згоден. Якщо ви не вірите у те, що Бог говорить вам щодо дрібниць, вам ніколи не вдасться осягнути і використовувати його мудрість і знання в більш важливих речах. Коли ви дійсно відчуваєте, що певний вчинок є правильним, робіть по-своєму з твердою вірою, що наслідки будуть хорошими. Коли ви дійсно впевнені, що щось є істиною, незалежно від того, наскільки переконливими можуть здаватися зовнішні суперечності, довіртеся цій істині і дійте відповідно. Єдиний спосіб розвинути бачення істини у великих речах — це повністю довіряти вашому нинішньому баченню Істини в маленьких речах. Пам’ятайте, що ви прагнете розвинути цю саму силу — бачення істини. Ви вчитеся читати думки Бога. Всемогутній не розділяє речі на маленькі та великі, він тримає сонце на своєму місці, але також бачить кожен зліт горобця з гілки і знає кількість волосин на вашій голові.

Бог так само цікавиться дрібницями повсякденного життя, як і справами цілих народів. Ви можете бачити істину щодо сімейних і сусідських справ, але також і щодо справ державних. Але для початку потрібно мати досконалу віру в істину щодо маленьких справ, з якими ви стикаєтеся кожного дня. Коли ви відчуваєте, що потрібно йти певним шляхом, нехай він навіть здається таким, що суперечить логіці, йдіть саме цим шляхом. Прислухайтеся до порад інших, але завжди робіть те, що підказує ваше нутро, якщо ви відчуваєте, що це правильно. Завжди покладайтеся з абсолютною вірою на власне бачення істини, але переконайтеся, що ви чуєте Бога, що ви не дієте поспіхом, у страху або занепокоєнні.

Довіртеся вашому баченню істини у всіх фактах і обставинах життя. Якщо ви дійсно відчуваєте, що певна людина буде у певному місці в певний день, йдіть туди з твердою вірою, що зустрінетеся з цією людиною, бо вона буде там, як би малоймовірно це не здавалося. Якщо ви впевнені, що певні люди роблять певні речі, дійте з вірою в те, що так воно і є. Якщо ви впевнені в істинності якої-небудь обставини або події, близької чи далекої, минулої, теперішньої або майбутньої, довіртеся своєму баченню. Спочатку ви можете час від часу робити помилки через ваше недосконале внутрішнє знання, але незабаром ви будете майже завжди приходити до вірного рішення. Незабаром ваша сім’я та друзі будуть все більше покладатися на ваші судження. Скоро ваші сусіди і мешканці міста будуть приходити до вас за порадою. Незабаром вас будуть знати як людину, яка чудово себе проявляє у вирішенні невеликих питань, і вас будуть все частіше просити взяти участь у вирішенні більш важливих питань. Все, що вам необхідно, це керуватися абсолютно у всіх речах своїм внутрішнім світлом, своїм баченням істини. Прислухайтеся до своєї душі, цілковито вірте в себе. Ніколи не думайте про себе з сумнівом і недовірою, або як про людину, яка робить помилки. «Якщо я суджу, моє судження справедливе, тому що я чекаю похвали не від людей, а тільки від Отця».

ГЛАВА 12 Поспіх і звичка

Немає сумнівів, що у вас багато проблем, побутових, соціальних, фізичних і фінансових, які, як вам здається, вимагають негайного вирішення.

У вас є борги, які потрібно сплатити, або інші зобов’язання, які потрібно виконати. Ви відчуваєте себе на своєму нинішньому місці не гармонійно і впевнені, що з цим потрібно терміново щось робити. Не поспішайте і не дійте під впливом швидкоплинних і поверхневих поривів. Ви можете довіряти Богу у вирішенні всіх ваших особистих питань. Поспішати нікуди. У вас є єдиний Бог і зі світом все добре.

У вас є непереможна сила, така ж сила є і в речах, які ви хочете. Вона притягує їх до вас, а вас до них. Це та думка, яку ви повинні прийняти і постійно тримати в голові, думка, що той самий розум, який знаходиться в вас, знаходиться і в речах, які ви бажаєте. Вони рухаються до вас так само стрімко і рішуче, як і ви до них. Отже, сенс стійкої думки полягає в тому, щоб притягати до себе бажані речі і оточувати себе ними. Поки ви дотримуєтеся своєї думки і віри, все буде добре. Ніщо не може бути неправильним, крім вашого особистого ставлення, але воно не буде неправильним, якщо ви будете вірити і не будете боятися. Поспіх — це прояв страху. Тим, хто боїться, завжди не вистачає часу. Якщо ви будете діяти з твердою вірою в своє власне бачення істини, ви ніколи не зіштовхнетеся з такими поняттями як занадто пізно чи занадто рано. Все буде відбуватися правильно і своєчасно. Якщо щось йде не так, не хвилюйтеся, це тільки так здається. Ніщо не може бути неправильним в цьому світі, справа може бути тільки у вас самих, і лише якщо ви самі налаштуєте своє сприйняття та ставлення неправильно. Щоразу, коли ви відчуваєте хвилювання, занепокоєння або у вас з’являється відчуття, що вам потрібно поспішати, просто сядьте, подумайте, пограйте в якусь гру або взагалі рушайте у відпустку. Відправляйтеся в подорож, і все буде добре, коли ви повернетеся. Скажу вам точно, що коли ви опиняєтеся у ментальному поспіху, ви відразу ж припиняєте бути ментально великим. Поспіх і страх миттєво розірвуть ваш зв’язок із вселенським розумом, і ви не отримаєте ні сили, ні мудрості, ні знань, поки не заспокоєтесь. Якщо ви починаєте квапитися, ви просто перекреслюєте всю дію Закону Сили всередині вас. Страх перетворює силу на слабкість.

Пам’ятайте, що врівноваженість і сила нерозривно пов’язані.

Спокійний і врівноважений розум — це сильний і великий розум, квапливий і схвильований розум — це слабкий розум. Щоразу, коли ви впадаєте в ментальний стан поспіху, можете бути впевнені, що ви втратили правильну точку зору. Ви починаєте дивитися на світ (або його частину) неправильно. У такі моменти поверніться до шостої глави цієї книги, нагадайте собі про той факт, що все, що ви робите, чудово, прямо зараз і прямо тут. Все відбувається так як треба, все добре. Будьте врівноваженими, будьте спокійними, будьте веселими, вірте в Бога.

Що стосується звички, то, ймовірно, вашими найбільшими труднощами буде подолання ваших старих звичних способів мислення і формування нових звичок. Світом правлять звички. Королі, тирани, хазяї і плутократи займають свої позиції виключно тому, що люди звикли з цим миритися. Речі такі, якими вони є, лише тому що у людей сформувалася звичка приймати їх такими, якими вони є. Коли люди змінюють свої звичні уявлення про владні, соціальні та промислові інститути, вони самі змінюють ці інститути.

Звичка править нами всіма.

Можливо, у вас сформувалася звичка думати про себе як про звичайну або обмежену людину, а то й взагалі як про невдаху. Ким ви зазвичай себе вважали, тим ви і були. Тепер ви повинні сформувати вищу і кращу звичку, ви повинні сформувати уявлення про себе як про істоту безмежної сили і взяти за звичку так про себе думати. Вашу долю вирішує саме звична, а не скороминуща думка. Доля не принесе вам нічого путнього, якщо ви всього кілька разів на день подумаєте: «я великий», а весь інший час протягом дня, займаючись своїми звичайними справами, не будете вважати себе таким. Скільки б молитов або навіювань про свою велич ви не повторили, це не зробить вас великим, якщо ви будете за звичкою вважати себе невдахою.

Молитви і самонавіювання служать для того, щоб змінити звичний хід ваших думок. Будь-яка дія, розумова або фізична, часто повторювана, стає звичкою. Метою розумових вправ є повторення певних думок знову і знову, поки таке мислення не стане постійним і звичним. Думки, які ми постійно повторюємо, стають переконаннями. Що ви повинні робити, так це повторювати нову думку про себе, поки ця думка не стане звичною для вас. Саме звична думка, а не навколишнє середовище або обставини зробили вас тими, хто ви є. У кожної людини є якась центральна ідея або думкоформа про себе, і відштовхуючись від цієї ідеї, людина класифікує і впорядковує всі факти про себе та свої зовнішні зв’язки. Ви розглядаєте факти про себе або відповідно до ідеї, що ви велика і сильна особистість, або відповідно до ідеї, що ви обмежені, звичайні і слабкі. Якщо останнє це про вас, то ви повинні змінити свою звичну ідею.

Створіть новий уявний образ себе. Не намагайтеся стати великими, повторюючи прості рядки слів і порожні формули. Повторюйте знову і знову ДУМКУ про свою власну силу і здібності, поки ви не класифікуєте зовнішні факти і не визначите своє місце у світі відповідно до цієї ідеї. Далі ви знайдете приклад розумових вправ і подальші вказівки з цього питання.

ГЛАВА 13 Думки

ВЕЛИЧ досягається тільки постійними думками про велике. Жодна людина не може стати великою зовні, поки не стане великою зсередини, і жодна людина не може бути великою зсередини, поки вона не ДУМАЄ відповідно. Ніяка освіта, постійне читання і навчання не можуть зробити вас великими без відповідного мислення. А ось певний образ мислення може зробити вас великим, потрібно лише трохи повчитися цьому. Занадто багато людей намагаються стати великими просто читаючи книги, але при цьому мислення їх не змінюється, і тому вони зазнають невдачі. Ваш розум розвивається не від читання певних книг, а від того, що ви думаєте про прочитане.

Мислення є найтяжчою та найвиснажливішою працею. Тому багато людей ухиляються від цього. Бог створив нас таким чином, що ми постійно схильні про щось думати. Ми повинні або думати, або займатися чимось, щоб відволіктись від наших думок. Стрімка, безперервна гонитва за задоволеннями, в якій більшість людей проводять весь свій вільний час, є лише спробою уникнути думок. Якщо люди самотні або ж вони не мають чим зайняти свою увагу, як то цікавою книгою, телепередачею або виставою, вони будуть думати. І ось щоб уникнути думок, вони як раз і вдаються до романів, серіалів та інших нескінченних розваг. Більшість людей проводять більшу частину свого вільного часу, тікаючи від думок, тому вони там, де вони є. Ви ніколи не почнете рухатися вперед, поки не почнете думати.

Читайте менше і думайте більше. Я маю на увазі, звичайно, читайте про великі речі, але і не забувайте думати про великі речі. Можу вам сказати, що зараз серед американських політиків, наприклад, дійсно мало видатних діячів, бо політики стали якимись дріб’язковими. Серед них немає подібних Аврааму Лінкольну, Даніелу Вебстеру, Генрі Клею, Джону Келхуну або Генрі Джексону. Чому? Та тому що нинішні державні діячі займаються лише брудними і дрібними питаннями — гроші, особиста вигода, успіхи своєї партії, та власне матеріальне процвітання без урахування етичної сторони цих питань. Думки тільки про це не народжують великих душ. Державні діячі часів Лінкольна займалися питаннями одвічних істин, прав людини і справедливості. Люди думали про великі питання, їх думки були великими і вони самі стали великими.

Мислення, а не просто знання або інформація, створює особистість. Мислення — це зростання. Думаючи ви завжди будете зростати.

Кожна думка породжує іншу думку. Запишіть одну ідею і за нею з’являються інші, і ось вже вся сторінка заповнена вашими ідеями. Ви не зможете повністю осягнути свій розум, йому немає ні кінця, ні краю. Ваші перші думки можуть бути грубими, примітивними, але продовжуючи думати, ви будете все більше і більше проявляти себе. Ви активізуєте нові клітини мозку і розвинете нові здібності. Спадковість, оточення, обставини, все це відійде на задній план, якщо ви будете наполегливо і постійно мислити. Але, з іншого боку, якщо ви будете лінуватися думати самостійно і будете використовувати думки інших людей, ви ніколи не дізнаєтеся, на що здатні самі. І в підсумку ви ні на що не будете здатні. Справжньої величі не буває без оригінальної, первинної думки. Все, що людина робить зовні, є вираженням і проявом її внутрішнього мислення. Вчинки неможливі без думки, а великі вчинки неможливі без великої думки. Вчинок, або дія — це наступна форма думки, а особистість — її матеріалізація. Навколишнє середовище — це результат думки. Речі групуються і оточують вас відповідно до ваших думок. Як говорив Емерсон, існує певна центральна ідея або концепція самого себе, за допомогою якої всі факти вашого життя упорядковуються і класифікуються. Змініть цю центральну ідею, і ви зміните розташування та класифікацію всіх фактів і обставин вашого життя. «Ти є тим, ким ти є, тому що ти думаєш так про себе, і ти там, де ти є, тому що ти думаєш так про своє місце у світі».

Тепер ви розумієте величезну важливість роздумів про великі речі, основ, викладених у попередніх розділах? Ви не повинні сприймати їх поверхово. Ви повинні думати про них, поки вони не стануть частиною вашої центральної ідеї. Поверніться до питання про точку зору на світ і розгляньте в усіх аспектах приголомшливу думку про те, що ви живете в ідеальному світі серед довершених людей, і що з вами завжди буде все добре, якщо таким буде і ваше особисте ставлення до світу. Подумайте про все це, поки повністю не усвідомите, що це означає для вас. Подумайте, що це Божий світ і що він найкращий з усіх можливих світів, що Він довів до цієї точки всі процеси органічного, соціального і промислового розвитку, і що все це рухається до ще більшої і повної гармонії. Пам’ятайте, що існує єдиний великий, досконалий, розумний Закон Життя і Сили, який викликає всі зміни у всесвіті. Міркуйте про все це, поки не побачите, що це правда, і поки не прийдете до розуміння, як вам слід жити і діяти, будучи частиною такого досконалого цілого.

Потім подумайте про чудову істину, що цей великий Розум є в вас, це ваш власний розум. Це Внутрішнє Світло, яке спонукає вас до правильного вибору, великих вчинків і піднесеного щастя. Це Закон Сили, який живе в вас і дає вам всі можливості, здібності та геніальність, що є у всесвіті. Ви неодмінно прийдете до чогось кращого, якщо будете жити відповідно до цього Закону. Подумайте над значенням фрази для присвячення: «Я буду коритися своїй душі». Ця фраза має величезне значення, вона повинна радикально змінити світогляд і поведінку звичайної людини. Потім подумайте про своє ототожнення з Великим Всевишнім, що всі його знання — ваші, і вся його мудрість — теж ваша, потрібно просто попросити. Ви є бог, якщо ви думаєте як бог. Якщо ви думаєте як бог, ви маєте і поводитися як бог. Божественні думки неодмінно проявляються в божественному житті. Думки про силу приведуть вас до життя повного сили. Великі думки проявлять себе у великій особистості.

Добре подумайте про все це, і тоді ви будете готові діяти.

ГЛАВА 14 Дії вдома

Не просто думайте, що ви станете великими, думайте, що ви вже зараз великі. Не думайте, що ви почнете діяти з величчю в майбутньому, почніть вже зараз. Не думайте, що ви будете діяти з величчю, коли потрапите в інше середовище, дійте з величчю там, де ви є зараз. Не думайте, що ви почнете діяти з величчю, коли зіткнетеся з великими справами, почніть з малого. Не думайте, що ви станете великими, коли опинитеся серед розумніших за вас людей, почніть вже зараз спілкуватися з людьми, які вас оточують.

Якщо ви поки що перебуваєте в середовищі, де у вас немає можливостей для прояву ваших кращих здібностей і талантів, не турбуйтеся, прийде час і все у вас буде. Але тим часом ви можете бути величним там, де ви є. Лінкольн був однаково великим, коли був адвокатом в глушині і коли став президентом. В якості адвоката в глушині він чудово проявив себе в звичайних справах, і це зробило його президентом. Якби він чекав, поки доїде до Вашингтона, щоб стати великим, він залишився б нікому невідомим. Ви стаєте великими не через місце, в якому ви опинилися, і не через речі, якими ви можете оточити себе. Ви стаєте великими не завдяки тому, що отримуєте від інших, тому що ви ніколи не зможете проявити свою велич, поки залежите від когось. Ви проявите велич тільки тоді, коли почнете діяти самостійно. Відкиньте всі думки про те, що вам треба покладатися на щось ззовні, чи то речі, книги або люди. Як сказав Емерсон, «Другим Шекспіром не стати просто вивчаючи Шекспіра». Шекспіром можна стати лише думаючи як Шекспір.

Не звертайте уваги на те, як ставляться до вас оточуючі, в тому числі члени вашої сім’ї. Це не має нічого спільного з вашою величчю, тобто це не може перешкодити вам бути великими. Люди можуть нехтувати вами, бути невдячними і злими по відношенню до вас. Однак це не заважає вам бути великими у своєму ставленні до них. «Твій Отець, — казав Ісус, — добрий до невдячних і злих». Чи буде Бог вважатися великим, якщо він піде і буде ображатися, тому що люди були невдячні і не цінували його? Ставтеся до невдячності і злоби з величчю і добротою, так само, як це робить Бог. Не кажіть про свою велич, тому що від природи, по суті, ви не більш великі, ніж оточуючі вас люди. Так, можливо, ви ступили на шлях життя і мислення, якого вони ще не пізнали, але вони ідеальні в своєму роді. Ви не маєте права вимагати особливих почестей і поваги до вашої величі від інших людей.

Ви бог, але навколо вас теж боги. Вас засліпить гординя і зневажливе ставлення до світу, якщо ви почнете постійно вказувати на недоліки і невдачі інших людей, порівнюючи їх зі своїми достоїнствами та успіхами. Такі хвастощі призведуть до того, що ви припинете бути великими і станете дріб’язковими. Думайте про себе як про досконалу істоту серед досконалих істот і ставтеся до кожної людини як до рівної вам, а не як до вищої або нижчої. Стережіться пихи, не дайте її вас охопити, великі люди ніколи не зазнаються.

Не вимагайте почестей і не прагніть визнання. Почесті і визнання прийдуть досить швидко самі, якщо ви їх заслужите.

Почніть з вашого дому. Тільки велика людина завжди залишається врівноваженою, впевненою, спокійною і абсолютно доброю і уважною вдома. Якщо в колі своєї родини у вас будуть добрі, шанобливі та справедливі відносини і манера спілкування, то незабаром до вас потягнуться всі інші люди. Ви будете для них маяком, джерелом сили і опорою у важку годину.

Вас будуть любити і цінувати. Але в той же час вбережіть себе від помилки, повністю віддаючи себе на службу іншим. Велика людина поважає себе, вона служить і допомагає, але праця її ніколи не буває рабською. Ви не зможете допомогти своїй родині, будучи їх рабом або роблячи для них те, що насправді вони повинні робити для себе самі. Ви завдаєте людині травму, коли занадто сильно їй прислужуєте. Егоїстичним і вимогливим людям ви зробите більшу послугу, відмовивши їм в їх надмірних проханнях. Ідеальний світ не той, в якому одні люди прислуговують іншим, це такий світ, де кожен служить сам собі. Задовольняйте всі вимоги, егоїстичні та інші, з максимальною добротою і увагою, але не дозволяйте собі стати рабом примх, поборів або рабських бажань кого-небудь з членів вашої сім’ї. Це не має нічого спільного з величчю, більш того, це завдає шкоди іншій стороні.

Не турбуйтеся через невдачі або помилки членів вашої родини і не думайте, що ви обов’язково повинні втручатися в це. Не турбуйтеся, якщо інші, як вам здається, щось роблять не так як треба, і не думайте, що ви повинні втрутитися і виправити це. Пам’ятайте, що кожна людина ідеальна в своєму роді і на тій стадії, де вона є. Ви не можете поліпшити роботу Бога. Не втручайтеся в особисті звички та звичаї інших людей, нехай це навіть ваші найближчі і найдорожчі люди, ці речі не ваша справа. Ніщо не може бути неправильним, крім вашого особистого ставлення. Зробіть його правильним, і ви будете знати, що все інше теж правильно. Ви по праву можете називатися великою душею, якщо можете жити з тими, хто, на вашу думку, робить помилки, але ви при цьому не критикуєте їх і не встручаєтесь.

Робіть те, що ви вважаєте правильним, але і вірте, що кожен член вашої сім’ї робить те, що вважає правильним.

З усіма і з усім все добре, запам’ятайте, все дуже добре. Не давайте себе придушити, але і придушуйте кого-небудь своїми уявленнями про те, що правильно. Думайте ширше, думайте постійно, будьте досконалі в своїй доброті й уважності. Вважайте, що ви бог серед інших богів, а не бог серед нижчих істот. Ось вам спосіб бути великим у своєму власному домі.

ГЛАВА 15 Дії поза домом

Правила, які застосовуються до ваших дій вдома, повинні застосовуватися і до ваших дій усюди. Ніколи не забувайте ні на мить, що це ідеальний світ і що ви бог серед богів. Ви так само великі як і найвеличніші, ви всі рівні.

Повністю покладайтеся на своє сприйняття істини. Довіртеся внутрішньому світлу, а не логіці, будьте впевнені, що ваше сприйняття і бачення істини йде від внутрішнього світла. Дійте врівноважено і спокійно. Будьте спокійні і чиніть як Бог. Ваше ототожнення себе із Всемогутнім дасть вам всі знання, які вам необхідні для прийняття рішень в будь-якій непередбаченій ситуації, яка може виникнути у вашому власному житті або в житті інших людей. Необхідно лише, щоб ви були надзвичайно спокійні і покладалися на вічну мудрість, яка знаходиться всередині вас. Якщо ви дієте врівноважено і з твердою вірою, ваші судження завжди будуть правильними і ви завжди будете точно знати, що робити. Не поспішайте і не хвилюйтеся. Згадайте Лінкольна в темні часи війни. Джеймс Фріман Кларк розповідав, що після битви за Фредериксберг тільки Лінкольн зміг вселити в народ віру і надію. Сотні авторитетних діячів з усіх кінців країни заходили в його кімнату сумними і понурими, але виходили вже бадьорими і сповненими надій. Вони стояли обличчям до обличчя із Всевишнім, вони бачили Бога в цьому довготелесому, незграбному і терплячому чоловікові, хоча вони цього і не усвідомлювали.

Зберігайте тверду віру в себе і в свою здатність впоратися з будь-якими обставинами. Не турбуйтеся, якщо ви самотні, якщо вам будуть потрібні друзі, всесвіт дасть їх вам у потрібний час. Не турбуйтеся через свою неосвіченість, всесвіт дасть вам необхідну інформацію, коли прийде час її отримати. Те, що сприяє вашому зростанню і розвитку, перебуває в необхідних вам речах і людях, і вони вже рухаються назустріч вам. Якщо вам потрібна конкретна людина, всесвіт зведе вас з нею. Якщо є якась конкретна книга, яку вам потрібно прочитати, вона потрапить до ваших рук у потрібний час. Всі необхідні вам знання надходять із зовнішніх і внутрішніх джерел. Ваші знання і ваші таланти завжди будуть відповідати вимогам обставин. Пам’ятайте, як Ісус казав своїм учням не турбуватися про те, що їм доведеться говорити, коли вони постануть перед суддями, він знав, що коли прийде час, їх внутрішня сила підкаже їм, як бути в тій ситуації. Як тільки ви пробудетесь і почнете використовувати свої здібності з величчю, ваша внутрішня сила буде направлена на розвиток вашого мозку, будуть створені нові клітини, а бездіяльні клітини активізуються, і ваш мозок стане ідеальним інструментом вашого розуму.

Не намагайтеся робити великі справи, поки не переконаєтесь, що ви готові робити їх так як личить великій людині. Якщо ви візьметеся за велику справу, але будете робити її з похмурим світоглядом, не цілковитим присвяченням, з хиткою вірою і страхом, ви в результаті зазнаєте невдачі. Не поспішайте хапатися за великі справи. Не це робить вас великими. Саме в міру того, як ви будете ставати великими, на вашому шляху будуть зустрічатися великі справи. Почніть бути великим там, де ви є зараз і в тому, що ви робите кожного дня. Не поспішайте бути визнаними оточуючими як велика особистість. Не падайте духом і не турбуйтеся, якщо вас не призначать на якусь високу посаду буквально через місяць після того, як ви почнете практикувати те, що рекомендується у цій книзі. Великі люди ніколи не шукають визнання і оплесків, вони великі, не тому що хочуть отримувати вигоду від цього. Велич сама по собі вже нагорода. Задоволення і радість від того, що ви зростаєте та розвиваєтесь — це вже найбільша з усіх можливих нагород для людини.

Якщо ви почнете бути великим у своїй власній родині, як описано в попередньому розділі, а потім покажете себе так само у спілкуванні зі своїми сусідами, друзями чи колегами, то ви незабаром побачите, що люди починають залежати від вашої думки. До ваших порад будуть прислухатися і все більше людей будуть шукати в вас силу і натхнення, а також довіряти вашим судженням.

Тут, як і вдома, ви повинні уникати втручання у справи інших людей. Допомагайте всім, хто приходить до вас, але не ставте собі за ціль виправити інших людей. Їх справи це не ваша турбота. У вашу життєву місію не входить виправлення моралі, звичок і вчинків людей. Проживайте життя, гідне великої людини, робіть все з завзяттям і величчю, давайте тому, хто просить, так само охоче, як брали б, якби давали вам, але не нав’язуйте свою допомогу або думку людям. Якщо ваш сусід хоче курити або пити, це його справа, а не ваша, поки він не звернеться до вас за порадою. Якщо ви живете життям великої людини, не повчаючи інших, ви врятуєте у тисячу разів більше душ, ніж той, хто живе дріб’язковим життям і постійно всім читає моралі.

Якщо ви дотримуєтеся правильної точки зору на світ, то розмовляючи і контактуючи з вами, люди побачать вашу велич і будуть захоплюватися нею. Не намагайтеся нав’язати людям вашу точку зору, а просто дотримуйтеся її і живіть відповідним чином. Якщо ваше присвячення досконале і цілковите, вам не потрібно нікому про це розповідати, всім і так швидко стане очевидно, що ви керуєтеся більш високими принципами, ніж звичайна людина. Якщо ви повністю ототожнюєте себе з Богом, вам не потрібно пояснювати цей факт іншим, це і так стане очевидним. Щоб вважатися великою особистістю, вам просто потрібно жити як велика особистість, не більше. Не думайте, що ви повинні пуститися у всесвітню подорож наче Дон Кіхот, боротися з вітряками та змінювати світ, щоб продемонструвати, що ви на щось здатні. Не женіться за великими справами. Будьте великими там, де ви є, у вашому повсякденному житті та на роботі, і великі справи обов'язково самі знайдуть вас. Великі справи самі прийдуть до вас, щоб ви їх зробити.

Цінуйте кожну людину настільки, що навіть до жебрака чи волоцюги ставтеся з великою повагою. Все є Бог. Кожна людина ідеальна. Спілкуйтеся з людьми на рівних, як бог, який спілкується з іншими богами. Але не приділяйте всю свою увагу лише бідним, бо мільйонер теж хороше творіння Бога, і він вартий вашої уваги не менше, ніж волоцюга. Це абсолютно хороший світ і кожна людина або річ в ньому хороші, не забувайте про це.

Уважно і досконально формуйте своє ментальне бачення себе. Створіть уявну форму такого себе, яким ви хочете себе бачити, і тримайте її в голові з вірою в те, що вона реалізується, і з твердим наміром її реалізувати. Робіть кожен свій вчинок і вимовляєте кожне слово так, як личить богу, поводьтеся з людьми, як низького, так і високого становища, подібно до того, як бог поводиться у колі рівних йому божественних істот. Почніть і продовжуйте так жити, і ваші здібності та сила будуть зростати з колосальною швидкістю.

ГЛАВА 16 Деякі подальші пояснення

Давайте знову повернемося до питання про точку зору на світ, оскільки крім того, що цей момент дуже важливий, з ним зазвичай виникає найбільше клопоту. Ми були навчені, частково помилковими релігійними вченнями, що потрібно дивитися на світ як на корабель, який зазнав катастрофи і який викинуло штормом на скелястий берег, і що в кінці на нас неминуче чекає повне знищення, тому найбільше, що можна зробити, це врятувати хіба що кілька членів екіпажу. Ця точка зору вчить нас вважати світ по суті поганим і деградуючим, вірити, що існуючі розбіжності та відсутність гармонії триватимуть надалі і навіть ще посилюватимуться, поки не настане кінець усього. Це позбавляє нас надії на краще суспільство, владні інститути і людство взагалі. Це робить наш світогляд обмеженим.

Це все неправильно. Світ не котиться у прірву. Він пливе немов чудовий пароплав з ідеально працюючими двигунами. Бункери повні вугілля, судно прекрасно підготовлене до круїзу, всього у достатку і все добре. Все, що придумав Вселенський розум, зроблено для безпеки, комфорту і щастя пасажирів та екіпажу. У відкритому морі пароплав пливе то туди, то назад, тому що ще не до кінця вивчив правильний курс. Ми поступово вчимося керувати цим пароплавом, але коли прийде час, ми грандіозно увійдемо в гавань досконалої гармонії.

Світ хороший і стає ще кращим. Існуючі розбіжності і відсутність гармонії — всього лише хитавиця корабля, пов’язана з нашим власним недосконалим управлінням. Але все це буде подолано у свій час. Така точка зору розширює наш світогляд, вона дозволяє нам думати ширше про суспільство і про себе, вчиняти з величчю.

Крім того ми бачимо, що все у цьому світі добре, в тому числі і наші власні справи. Якщо все рухається до досконалості і цілісності, тоді все йде як треба. І оскільки наші особисті справи є частиною цілого, вони теж йдуть як треба. Ви і все, що вас хвилює, рухається до цілісності і досконалості. Ніщо не може порушити цей рух, крім вас самих, а ви можете порушити його, тільки зайнявши таку ментальну позицію та обравши світогляд, які суперечать Божому. Вам нічого не потрібно направляти у правильне русло, тільки себе, і якщо ви впораєтесь з собою, то з вами все буде добре і вам нічого буде боятися. Ніякі ділові або інші проблеми не впадуть на ваші плечі, якщо ваше особисте ставлення і світогляд буде правильним, оскільки ви є частиною того, що зростає і розвивається, і ви маєте також зростати і розвиватися.

Ваша думкоформа формується відповідно до вашої точки зору на устрій всесвіту. Якщо ви бачите цей світ як щось втрачене і зруйноване, ви і себе бачите причетним до його гріхів і слабкостей. Якщо ваш погляд на світ в цілому безнадійний, ваш погляд на себе не може бути сповненим надії. Якщо ви вважаєте, що світ котиться у прірву, ви не зможете побачити себе на вершині гори. Якщо ви не думаєте добре про всі справи і творіння Бога, ви не можете добре думати і про себе. А якщо ви не думаєте добре про себе, ви ніколи не станете великими.

Я повторю ще раз, що ваше місце у житті, включаючи ваше матеріальне становище, визначається думкоформою, яка стає звичною для вас. Адже коли ви формуєте уявлення про себе, ви звичайно ж формуєте і уявлення про відповідне навколишнє середовище. Якщо ви думаєте про себе як про ні на що не здатну і неефективну людину, навколишні умови ви теж будете уявляти поганими і «дешевими». Якщо ви не думаєте про себе добре, ви обов'язково уявите себе в бідному середовищі. Ці думки зазвичай досить міцно укорінюються у вашій свідомості і стають невидимими формами в оточуючій вас усюди розумній субстанції. Та одного дня, завдяки постійній дії вічної творчої енергії, ваші невидимі думкоформи трансформуються в реальні форми в матеріальному світі, і ви опинитесь в оточенні власних думок, які перетворилися на матеріальні речі.

Сприймайте природу як велику живу зростаючу присутність і так само дивіться на людське суспільство. Все це єдине ціле і виходить з одного вселенського джерела, тому все добре. Ви самі зроблені з того ж матеріалу, що і Бог. Всі частинки Бога є частинками вас, кожна сила, яка є у Бога, є і у людини. Ви можете рухатися вперед як це робить Бог. В вас фонтанує джерело сили.

ГЛАВА 17 Ще трохи про думки

Давайте-но ще трохи поміркуємо про наші думки. Ви ніколи не станете великими, поки у ваших власних думках ви не станете такими, і тому важливо, щоб ви ДУМАЛИ.

Ви ніколи не будете робити великі справи у зовнішньому світі, поки не будете думати про великі справи у внутрішньому. Але ви ніколи не будете думати про великі справи, поки не будете думати про правду, про істину. Щоб думати про великі справи, потрібно бути абсолютно щирими, а щоб бути щирими, ви повинні знати, що ваші наміри щирі та правильні. Нещире або помилкове мислення ніколи не буває величним, яким би логічним і розумним воно не було.

Перший і найважливіший крок — пошук істини в людських відносинах і усвідомлення, ким ви повинні бути для інших людей і ким вони повинні бути для вас. Це повертає вас до пошуку правильної точки зору. Не зайвим буде ознайомитися з поняттями органічної та соціальної еволюції.

Почитайте Дарвіна і Уолтера Томаса Міллса, і коли будете читати, ДУМАЙТЕ. Міркуйте над усім цим, поки не побачите світ речей і людей правильним чином. Думайте про те, що робить Бог, поки ви не ПОБАЧИТЕ, що він робить.

Ваш наступний крок — виробити правильне особисте ставлення. Ваша точка зору, ваш світогляд скаже вам, яке саме ставлення буде правильним, а послух велінням душі виробить ставлення у вас. Тільки повністю присвятивши себе найвищому всередині вас, ви зможете досягти щирого мислення. Поки ви знаєте, що ваші цілі егоїстичні, поки ви нечесні або якимось чином використовуєте обман у своїх намірах і діяннях, ваше мислення буде хибним, а ваші думки не матимуть сили. ДУМАЙТЕ про те, як ви робите речі, про всі ваші наміри, цілі і діяння, поки не будете певні, що вони стали правильними.

Повна єдність з Богом — це те, що ніхто не може зрозуміти без глибокого і стійкого мислення. Просто прийняти таке поняття поверхнево це одне, а ось відчути і усвідомити важливість такої єдності, це зовсім інше. Легко думати про те, як можна зустрітися з Богом, покинувши своє тіло, але не так легко думати про те, як зустріти Бога всередині себе. Але Бог є, і у свята святих вашої власної душі ви можете зустрітися з ним віч-на-віч. Тільки подумайте як чудово буде усвідомлювати, що все, що вам потрібно, вже є всередині вас, що вам не потрібно вигадувати, як отримати силу, щоб робити те, що ви хочете, або стати тим, ким ви хочете.

Вам потрібно лише подумати, як правильно використовувати ту силу, яка вже у вас є. Все, що вам потрібно, це просто почати. Використовуйте своє бачення істини, щоб вже сьогодні побачити цю істину. Живіть відповідно до цієї істини, і ви побачите ще більше істин завтра.

Щоб позбутися старих помилкових ідей, вам доведеться багато думати про цінності і велич людської душі. Ви повинні припинити бачити помилки людей і почати помічати їх успіхи, припинити бачити недоліки і почати бачити переваги. Ви більше не можете дивитися на чоловіків і жінок як на втрачених і зруйнованих істот, які котяться в пекло, ви повинні ставитися до них як до сяючих душ, на які чекають небеса. Для цього буде потрібно буде застосувати силу волі, але це справедливе і обґрунтоване використання волі — вирішити, про що ви будете думати і як ви будете думати.

Функція волі — направляти думки. Думайте про гарні риси людей, їх прекрасні і перспективні риси, і проявіть свою волю, щоб відігнати думки про що-небудь погане, пов’язане з ними.

Я не знаю нікого, хто досяг би більшого успіху в цьому питанні, ніж Юджин В. Дебс, двічі кандидат на посаду президента Сполучених Штатів Америки від Соціалістичної партії. Пан Дебс з великою повагою ставився до людей. Кожен, хто коли-небудь звертався до нього за допомогою, отримував її. Ніхто ніколи не чув від нього грубого слова. Всі, хто контактував з ним, відзначали його глибокий і непідробний інтерес до їхніх персон. Кожна людина, чи то мільйонер, чи робітник у брудній робі, чи виснажена тяжкою працею жінка, всі вони отримували від Дебса щиру і непідробну симпатію. Навіть дитина, хай це навіть босяк у лахмітті, зустрівши Дебса на вулиці, миттєво отримував від нього увагу і шанобливе ставлення. Дебс любив людей. Це і зробило його лідером у великому русі, улюбленим героєм мільйонів сердець і допомогло навіки закарбувати його ім’я в історії. Любов до людей — це велика справа, і досягається вона тільки думкою. Ніщо не зможе зробити вас великими, крім ходу ваших думок.

«Ми можемо розділити мислителів на таких, які думають заради себе самих, і таких, які думають заради інших. Останні є правилом, перші — винятком. Перші — це мислителі в двоякому сенсі, так, вони егоїсти, але в найблагороднішому значенні цього слова». — Шопенгауер.

«Ключ до кожної людини — її думка. Якою б міцною і впертою вона не виглядала, у неї є вісь, якої вона тримається — це ідея, відповідно до якої вона класифікує факти. Змінити цю людину можна лише показавши їй нову ідею, яка буде кращою за її власну». — Емерсон.

«Всі дійсно мудрі думки були обдумані вже тисячі разів, але щоб зробити їх дійсно нашими, ми повинні чесно самі їх обдумати, поки вони не укоріняться в нашій власній свідомості». — Гете.

«Все, чим зовні є людина, є нічим іншим як вираженням і проявом її внутрішньої думки. Щоб працювати продуктивно, людина повинна чітко мислити. Щоб діяти благородно, вона повинна і думати відповідно. — Ченнінг.

«Великі люди — це ті, хто вважають, що духовність сильніша за будь-яку матеріальну силу. Саме такі думки повинні правити світом». — Емерсон.

«Деякі люди вчаться все своє життя і тільки на смертному одрі розуміють, що навчилися всьому, окрім як думати». — Домерг.

«Саме звичні думки вибудовують наше життя. Вони впливають на нас навіть більше, ніж наші особисті відносини. Наші близькі друзі не так вже й сильно впливають на наше життя, на відміну від думок, які ми плекаємо». — Дж. У. Тіл.

«Коли Бог дає цьому світу великого мислителя, це завжди ризик. Наука їм не указ, вони можуть хоч завтра повернути її догми в протилежному напрямку, вони можуть запросто засудити і відкинути думки будь-яких авторитетів і відомих всьому світові персон». — Емерсон.

Думайте! Думайте!! ДУМАЙТЕ!!!

ГЛАВА 18 Ідея справжньої величі, про яку говорив Ісус

У двадцять третій главі Євангелія від Матвія Ісус чітко наводить розбіжність між істинною і хибною величчю, а також вказує на величезну небезпеку для всіх, хто хоче стати великими. Він називає найпідступніші спокуси, яких потрібно уникати і з якими потрібно постійно боротися тим, хто дійсно хоче досягти успіху і стати по-справжньому великими. Говорячи з людьми і зі своїми учнями, він просить їх остерігатися уподібнення фарисеям. Він вказує на те, що хоча фарисеї і є справедливими, праведними людьми, почесними суддями, справжніми законодавцями і чесними людьми, все ж вони «люблять сидіти на найпочесніших місцях на бенкетах, їм подобається, коли їх з повагою вітають на ринковій площі і називають Панами і Вчителями». І в контексті цього всього він говорив: «Нехай найвеличніший серед вас служить іншим».

В уявленні звичайної людини велика людина постає такою, якій служать, а не такою, яка служить сама. На її думку, велика людина отримує можливість командувати іншими, має владу над іншими, змушуючи коритися своїй волі. Панування над іншими людьми, для більшості людей, це щось велике. Ніщо не здається їх егоїстичним душам таким привабливим як це. Егоїстичні і не розвинені духовно люди завжди намагаються панувати і контролювати інших. Жорстокі люди з’явилися на землі саме тоді, коли почали поневолювати один одного. Століттями боротьба у війні, дипломатії, політиці та владі була спрямована на забезпечення контролю над іншими людьми. Королі та принци заливали землю кров’ю і сльозами, намагаючись розширити свої володіння і свою владу, щоб правити більшою кількістю людей.

Сьогоднішня боротьба у світі бізнесу така сама як і на полях битв у Європі сто років тому, вона ведеться за владу і контроль. Роберт Г. Ингерсолл не міг зрозуміти, чому такі люди, як Рокфеллер і Карнегі, жадають ще більше грошей і роблять себе рабами в боротьбі за бізнес, коли у них вже є більше, ніж вони зможуть використати за все своє життя. Він вважав це свого роду божевіллям і проілюстрував свої домисли наступним чином: «Припустимо, у людини вже є п’ятдесят тисяч пар штанів, сімдесят п’ять тисяч жилетів, сто тисяч пальто і сто п’ятдесят тисяч краваток. Що б ви думали про таку людину, якби вона вставала на світанку і працювала до ночі кожного дня при будь-якій погоді, просто щоб отримати ще одну краватку?»

Але це не досить гарне порівняння. Володіння краватками не дає людині ніякої влади над іншими людьми, в той час як володіння доларами дає. Рокфеллер, Карнегі та подібним до них потрібні не долари, їм потрібна влада. Це так званий принцип фарисеїв, про який я писав вище, це боротьба за високі і почесні місця. Цей принцип породжує здібних людей, хитрих людей, кмітливих людей, але не великих людей.

Я хочу, щоб ви порівняли ці дві ідеї величі. «Нехай найвеличніший серед вас служить іншим». Якщо запитати у пересічного американця, кого він вважає найвеличнішою особистістю своєї країни, більшість подумають про Авраама Лінкольна. А чи не тому, що саме у Лінкольні, більше, ніж у всіх інших громадських діячах, люди бачать цей дух служіння іншим? І я говорю не про лакейство і прислуговування, а саме про служіння. Лінкольн був великою людиною, тому що він знав, як бути великим слугою. Наполеон був здібним, холоднокровним, егоїстичним, блискуче розумним, але він прагнув зайняти «високе місце». Тому Лінкольн був великою людиною, а Наполеон ні. У той самий момент, коли ви почнете розвиватися, а люди побачать, що ви все робите з величчю, вони почнуть до вас тягнутися, і в цей момент ви опинитеся в небезпеці. Спокусу радити та брати на себе керівництво справами інших людей іноді дуже складно подолати. Однак також уникайте і протилежної небезпеки, а саме рабського прислуговування іншим людям з повною відмовою від власних інтересів. Для дуже багатьох людей саме це було еталоном величі. Багато хто вважає, що повністю самовіддане життя, це життя, подібне до життя Христа. Але мені здається, що така думка з’явилася через абсолютно неправильне розуміння характеру вчень Ісуса. Я детально розписав пояснення щодо цієї хибної думки у своїй маленькій книзі «Новий Христос», яку, я сподіваюся, ви коли-небудь прочитаєте. Тисячі людей, які наслідують Ісуса (як вони вважають), принижували себе і відмовлялися від усього, що могло йти їм на користь. Вони практикували надмірний альтруїзм, який насправді настільки ж нездоровий і настільки ж далекий від величі як і надмірний егоїзм. Піднесені пориви допомогти у біді не повинні складати всього вас, це навіть не обов’язково буде більша частина вас. Є й інші прекрасні речі, які ви можете зробити, крім допомоги нещасним, хоча я і не заперечую, що досить велика частина життя і діяльності кожної великої людини повинна бути присвячена допомозі іншим людям. Коли ви почнете розвиватися, люди прийдуть до вас. Не відвертайтеся від їх, але і не робіть фатальної помилки, вважаючи, що повне самозречення — це шлях величі.

Щоб підкреслити ще один момент, дозвольте мені послатися на той факт, що класифікація основних мотивів людини, розроблена Сведенборгом, в точності збігається з класифікацією Ісуса. Сведенборг ділить усіх людей на два типи: ті, хто живуть у чистій любові, і ті, хто живуть в тому, що він називає любов’ю правити заради любові до себе. Як ми розуміємо, це в точності те саме, що і жага до найпочесніших місць і влади фарисеїв. Сведенборг вважав цю егоїстичну любов до влади причиною всіх гріхів. Це єдине зле бажання людського серця, з якого виникають всі інші злі бажання.

Цьому він протиставляє чисту любов. Зверніть увагу, не любов до Бога або любов до людини, а просто любов. Майже всі релігійні діячі ставлять любов до Бога і служіння Йому вище, ніж любов до людини і служіння їй. Але факт у тому, що любові до Бога недостатньо, щоб врятувати людину від спокуси мати владу, тому деякі з найбільш затятих Боголюбів були гіршими з тиранів. Боголюби часто стають тиранами, а людинолюби часто бувають занадто настирливими і пхають ніс не в свої справи.

ГЛАВА 19 Погляд на еволюцію

Але як нам не бути альтруїстами, коли нас оточують злидні, невігластво, страждання та інші прояви людських нещасть? Тим, до кого з усіх боків тягнуться руки нужденних, благаючи про допомогу, мабуть, важко утриматися від постійних пожертвувань. Але знову ж таки, існують соціальні та інші проблеми, несправедливість по відношенню до слабких, від чого щедрі душі горять непереборним бажанням виправити становище. Ми хочемо почати боротьбу з усіма проблемами одразу, відчуваючи, що помилки не будуть виправлені, поки ми не віддамо себе цьому цілком і повністю. Однак у всьому цьому ми повинні просто повернутися до нашої точки зору на світ. Ми повинні пам’ятати, що це не поганий світ, а хороший, і він знаходиться в процесі становлення.

Поза всяким сумнівом були часи, коли на цій землі не було життя. Геологічні дослідження вже довели, що колись земля була газовую кулею, яка складалася з розплавленої породи і була оточена киплячою парою. Складно уявити, що життя могло існувати в таких умовах, це здається неможливим. Геологія говорить нам, що пізніше утворилася земна кора, куля охолола і затверділа, сконденсована пара перетворилась на туман або ж випала на землю у вигляді дощу. Охолоджена поверхня землі перетворилася на грунт, накопичена волога перетворилася на озера і моря, і, нарешті, десь у воді або землі з’явилося щось живе.

Розумно припустити, що це перше життя було в одноклітинних організмах, але за цими клітинами стояло тверде і наполегливе бажання Духа, Великого Єдиного Життя, знайти самовираження і проявити себе. І незабаром організми, які мали занадто багато життя, щоб виразити себе за допомогою однієї клітини, отримали дві клітини, а потім все більше і більше, і в них все більше вирувало всесвітнє життя.

Таким чином з’явилися багатоклітинні організми, рослини, дерева, хребетні і ссавці, багато хто з них мав дивні форми, але всі вони були досконалі в своєму роді, як і все, що створює Бог. Без сумніву були грубі і майже жахливі форми життя, як серед тварин, так і серед рослин, але всі вони виконали завдання свого часу і все було дуже добре. Потім настав інший етап, великий етап еволюції, етап, коли ранкові зорі та ангели Божі співали від радості, споглядаючи початок нової епохи, тому що людина, вінець творіння, нарешті з’явилася в природі. Мавпоподібна істота, яка зовні мало відрізнялася від оточуючих її звірів, але яка значно відрізнялася внутрішньо, зокрема своєю здатністю до розвитку та мислення. Мистецтво і краса, прекрасні архітектурні споруди та пісні, поезія і музика — все це були ще не реалізовані можливості в душі тієї мавпоподібної людини. Але для свого часу і виду вона була досконалою.

«Це Бог діє через вас, бажаючи і роблячи те, що приносить йому радість і задоволення», — говорив Святий Павло. З того дня як з’явилася перша людина, Бог почав жити і діяти в людях, вкладаючи все більше себе в кожне наступне покоління, спонукаючи людей до великих досягнень і кращих умов, соціальних, державних і побутових. Ті, хто озирається на давню історію, бачать жахливі умови життя, варварство, ідолопоклонство і страждання, і, читаючи про Бога в зв’язку з цим усім, у них іноді складається враження, що він був жорстокий і несправедливий по відношенню до людини. Але їм варто на мить задуматися. Людська раса зробила величезний крок від людини-мавпи до людини, подібної Христу. І цього можна було досягти лише шляхом послідовного розкриття різних сил і здібностей, прихованих у людському мозку.

Бог хотів виразити себе, він хотів не просто жити в якійсь матеріальній формі, він хотів жити в такій формі, щоб проявляти себе на найвищому моральному та духовному рівні. Бог хотів розвинути таку форму, в якій він міг би жити як бог і проявляти себе як бог. Саме це було метою еволюційної сили. Епоха війни, кровопролиття, страждань, несправедливості та жорстокості у багатьох відношеннях змінилася єтохою любові та справедливості, оскільки часи також змінилися. Це сталося завдяки розвитку мозку людини до такої міри, щоб вона була в змозі дати повне вираження любові та справедливості Бога. Але це ще не кінець, Бог прагне не просто досконалості декількох «екземплярів», він прагне досконалості і процвітання всієї людської раси. Прийде час, коли на землі буде Царство Боже, час, передбачений Іоанном з острова Патмос, час, коли не буде більше плачу і не буде більше болю, тому що все колишнє кане і не буде більше ночі.

ГЛАВА 20 Служіння Богові

Ми з вами дійшли аж до цієї глави і ще дві у нас попереду, щоб остаточно розібратися з питанням про обов’язок. Це питання спантеличує і ставить у глухий кут дуже багатьох серйозних людей, створюючи їм великі труднощі в його вирішенні.

Коли люди починають досягати успіху, практикуючи науку про те, як бути великим, вони неминуче змушені якось реорганізовувати свої відносини і своє оточення. Можливо, у них є друзі, з якими доводиться назавжди попрощатися, або родичі, які їх не розуміють і думають, що ними нехтують. Дійсно велика людина часто вважається егоїстичною в очах своїх знайомих, тому що ці люди думають, що вона може принести їм набагато більше користі, ніж вони отримують від неї зараз. Для початку поставте собі питання: чи повинен я максимально реалізувати себе, незважаючи на все? Чи я повинен чекати, поки зможу зробити це без будь-яких непорозумінь і збитків для кого-небудь? Це питання боргу перед собою проти боргу перед іншими.

Борг перед світом ми докладно обговорювали раніше у цій книзі, тому зараз я хочу трохи детальніше розглянути ідею боргу перед Богом. Багатьох людей охоплює величезна невизначеність, не кажучи вже про тривогу, щодо того, що вони повинні зробити для Бога.

Кількість церковної роботи тільки в Сполучених Штатах просто величезна. Дуже багато людської енергії йде на те, що називається служінням Богу. Я пропоную коротко розглянути, що таке служіння Богу і як людина може служити Богу найкращим чином. Я думаю, що мені вдасться вам донести, чому загальноприйнята ідея щодо того, в чому суть служіння Богу, невірна.

Коли Мойсей прийшов до Єгипту, щоб звільнити євреїв від рабства, він вимагав від фараона від імені Бога: «Відпусти людей, щоб вони могли служити мені». Він вивів їх у пустелю і там заснував нову форму поклоніння, через що багато людей вирішили, що поклонінням є церемоніальне служіння Богу, хоча пізніше сам Бог однозначно заявив, що його не потрібні церемонії, підношення і жертвоприношення. Вчення Ісуса, якщо його правильно трактувати, закликає повністю покінчити з організованим поклонінням у храмах. Богу всього вистачає і так, йому не потрібно, щоб люди щось йому підносили і жертвували. Святий Павло говорив, що людина нічого не може зробити для Бога, тому що Богу нічого не потрібно.

Погляд на еволюцію, який ми повинні прийняти, показує, що Бог просто шукає самовираження через людину. Протягом всіх послідовних епох, в яких його дух спонукав людину підніматися все вище, Бог весь час шукав самовираження. Кожне покоління людей більш богоподібне, ніж попереднє. Кожне покоління людей вимагає більшого, ніж попереднє, в плані комфортних і гарних будинків, приємної обстановки, сприятливої роботи, відпочинку, подорожей і можливостей для навчання.

Я чув як деякі недалекоглядні економісти заявляють, що сьогодні працівники повинні бути повністю задоволені своїми умовами, тому що їх стан набагато кращий, ніж у робітника двісті років тому, коли той спав на підлозі зі своїми свинями сараї. Якщо у тієї людини було все, що вона могла використовувати для того життя, яке знала, вона була абсолютно задоволена, а якщо ні, вона демонструвала своє невдоволення. Сьогодні у людини є затишний будинок і дуже багато речей, які дійсно були невідомі в минулому. І якщо у цієї людини є все, що вона може використовувати для життя, яке вона собі уявляє, вона теж буде задоволена, а якщо ні, то також буде демонструвати невдоволення. Бог вдосконалив людську расу настільки, що будь-яка звичайна людина може забажати собі кращого життя, ніж те, яке вона має у нинішніх умовах. І допоки людина зможе мислити і чітко уявляти собі більш бажане життя, вона буде не задоволена тим життям, яким їй доводиться жити, і це правильно. Це невдоволення — Дух Божий, який спонукає людей прагнути кращих умов. Це Бог, який шукає вираження в людській расі. «Він діє через нас, реалізуючи свої бажання у наших вчинках».

Єдине служіння, яке ви можете дати Богу — це реалізувати те, що він намагається дати світові, діючи через вас. Єдине служіння, яке ви можете дати Богу — це максимально реалізувати себе для того, щоб Бог міг жити в вас повним життям. В одній із попередніх книг цієї серії («Наука про те, як стати багатим») я згадував маленького хлопчика за піаніно, музика в душі якого ніяк не могла проявити себе в його непідготовлених руках. Це хороший приклад того, як Дух Божий живе всередині і навколо всіх нас, прагнучи вершити через нас великі справи як тільки ми підготуємо наші руки, ноги, розум, мозок і тіло, щоб він міг їх використовувати.

Перш за все ваш обов’язок перед Богом, перед самим собою і перед світом — це стати настільки великою особистістю, наскільки це можливо. І це, як мені здається, взагалі як найкраще дає відповідь на питання щодо обов’язку. Але все ж таки є ще декілька моментів, з якими потрібно розібратися перш, ніж завершити цю главу. Я вже писав про можливості в попередніх главах. І, як я говорив, кожна людина може стати великою, так само, як в «Науці про те, як стати багатим» я писав, що кожна людина може стати багатою. Але, думаю, такі узагальнені твердження потребують уточнення. Є люди, які мають такий матеріалістичний склад розуму, що вони абсолютно не здатні зрозуміти філософію, викладену в цих книгах. Існує величезна кількість людей, які живуть і працюють, але вони не здатні мислити в цьому напрямку, і, відповідно, усвідомити той посил, який я намагався тут донести. Якісь речі можна їм продемонструвати на власному прикладі, показуючи їм життя цим Певним чином. Іноді це єдиний спосіб спонукати їх жити так само. Світ потребує демонстрації більше, ніж повчання. Наш обов’язок перед такими людьми — самим стати настільки великими, наскільки це можливо, щоб вони могли бачити це на власні очі і самі забажали жити так само. Наш обов’язок — стати великими заради них, щоб ми могли допомогти наступному поколінню оточити себе більш сприятливими умовами і мислити в напрямку досконалості.

І ще один момент. Мені часто пишуть люди, які хочуть чогось досягти в житті, але вони зв’язані домашніми справами і турботами, вони бояться, що їхні близькі постраждають, якщо вони їх залишать і припинять піклуватися про них. В цілому я раджу таким людям не боятися щось змінювати і намагатися максимально реалізувати себе. І навіть якщо хтось із домашніх постраждає від цього, то лише тимчасово, бо через деякий час, якщо ви будете прислухатися до Духу всередині вас, ви зможете піклуватися про своїх утриманців ще краще, ніж будь-коли раніше.

ГЛАВА 21 Ментальні вправи

Головне, щоб ви правильно розуміли мету ментальних вправ. Немає ніякої магічної сили в готових фразах, немає ніякого легкого і швидкого шляху розвитку через постійне повторення молитов і заклинань. Так, ментальна вправа — це вправа на повторення завчених фраз, але мета цієї вправи — тренувати мислення певним чином. Фрази, які ми постійно чуємо, стають переконаннями, як говорив Гете. А думки, які ми постійно прокручуємо у себе в голові, стають звичними і роблять нас такими, якими ми є. Мета ментальних вправ полягає в тому, щоб ви за допомогою постійного мислення певним чином сформували звичку думати саме так і мислили так завжди. При правильному підході і розумінні мети, ментальні вправи дуже допомагають. Однак більшість людей все ж неправильно розуміє ці вправи, тому вони і не діють.

Думки для цих ментальних вправ — це думки про те, чого ви хочете. Ви повинні виконувати ці вправи один або два рази на день, але ви повинні думати постійно. Тобто, не годиться просто подумати про бажане двічі на день протягом якогось встановленого часу, а потім забути про все це, поки не прийде час знову виконувати вправу. Вправа повинна надихнути вас на безперервний процес мислення.

Виділіть час, щоб вас ніщо не відволікало і не переривало, вистачить хвилин двадцяти, може, півгодини. Для початку просто влаштуйтеся зручніше. Спокійно сядьте в зручне крісло, приляжте на диван чи ліжко. Найкраще лежати на спині. Якщо у вас немає часу протягом дня, виконуйте вправу, коли лягаєте спати ввечері, а потім коли встаєте вранці.

Спочатку дозвольте вашій увазі переміщатися по всьому тілу від маківки до кінчиків пальців ніг, розслабляючи кожен м’яз по ходу руху.

Повністю розслабтеся. Потім, викиньте з голови всі думки про фізичні та інші недуги. Нехай увага ваша переміститься вниз по хребту і через нервові закінчення до кінцівок, і, коли ви це зробите, подумайте: «Усі нерви в моєму тілі в повному порядку. Вони підпорядковуються моїй волі, я маю велику силу». Потім зверніть увагу на легені та подумайте: «Я дихаю глибоко і тихо, повітря надходить в кожну клітину моїх легень, які знаходяться в ідеальному стані. Моя кров також чиста». Далі подумки переміщайтеся до серця: «Моє серце б’ється сильно і ритмічно, у мене прекрасний кровообіг». Далі до травної системи: «Мій шлунок і кишечник відмінно виконують свою роботу. Їжа перетравлюється і засвоюється, моє тіло відновлюється і отримує поживні речовини. Моя печінка, нирки та сечовий міхур виконують свої функції без болю і напруги. Я прекрасно себе почуваю. Моє тіло відпочиває, мій розум спокійний, моя душа у спокої». Далі скажіть собі: «Я не хвилююся про фінансові або інші питання. Бог, який всередині мене, є у всьому, що я хочу, і притягує бажане до мене. Все, що я хочу, вже дано мені. Я не хвилююся про своє здоров’я, тому що я прекрасно себе почуваю. Я не хвилююся і не боюся».

«Я вище за всі спокуси морального зла. Я виганяю всю жадібність, егоїзм і марнотратні особисті амбіції. Я не відчуваю заздрощів, злоби чи ворожнечі до будь-якої живої душі. Всі мої вчинки будуть відповідати моїм вищим ідеалам. Я правий, я вчинятиму правильно».


ТОЧКА ЗОРУ НА СВІТ

Зі світом все добре. Все прекрасно і рухається до досконалості та цілісності. Я буду розглядати факти суспільного, політичного та промислового життя тільки з цієї піднесеної точки зору. Ось, все дуже добре. Я буду ставитися до всіх людей, всіх моїх знайомих, друзів, сусідів і членів моєї сім’ї на рівних. Вони всі хороші. Немає нічого поганого у всесвіті. Не може бути нічого поганого, крім мого особистого ставлення, але надалі воно буде тільки правильним. Я повністю довіряю Богові.


ПРИСВЯЧЕННЯ

Я буду коритися поклику своєї душі і буду вірний тому, що живе всередині мене, бо воно є найвищим у мені. Я буду шукати всередині себе істину, щоб завжди судити і чинити правильно, і коли я знайду її, я проявлю це в своєму зовнішньому житті. Я відмовлюся від усього, що я переріс і буду думати тільки про найкраще. У мене будуть найвищі думки щодо всіх моїх відносин, моя поведінка і вчинки будуть підтверджувати ці думки. Я довіряю своєму розуму керувати моїм тілом. Я довіряю своїй душі керувати моїм розумом. Я довіряю Богові скеровувати мою душу.


ОТОТОЖНЕННЯ

Існує єдина субстанція, з неї я і створений, з нею я єдиний. Мій Отець теж складається з цієї субстанції. Я народився в цій субстанції і вийшов з неї у світ. Мій Отець і я єдині, мій Отець великий, я виконую Його волю. Я присвячую себе свідомій єдності з Чистим Духом, він єдиний і він є всюди і в усьому. Я єдиний з Вічною Свідомістю.


ІДЕАЛІЗАЦІЯ

Сформулюйте найвище і найвеличніше ментальне уявлення про себе, яке тільки зможете. Поміркуйте про це трохи, тримаючи в голові таку думку: «Це те, чим я насправді є, це мій ідеальний образ на шляху до цілісності та досконалості. Я буду дивитися на всі факти суспільного, політичного та промислового життя тільки з цієї піднесеної точки зору. Ось, тепер все дуже добре. Я буду ставитися до всіх людей, моїх знайомих, друзів, сусідів і членів сім’ї на рівних. Вони всі хороші».

Не існує нічого поганого у всесвіті, не може бути нічого поганого, крім мого особистого ставлення, але надалі воно буде тільки правильним. Я повністю довіряю Богові.


РЕАЛІЗАЦІЯ

У мене є сила стати тим, ким я хочу, і робити те, що я хочу. Я випромінюю творчу енергію, вся сила всесвіту в моєму розпорядженні. Я пробуджуюсь, я піду вперед сповнений сил і впевненості. Я буду робити великі справи за допомогою сили Господньої, сили Бога мого. Я буду довіряти, а не боятися, тому що Бог завжди зі мною.

ГЛАВА 22 Короткий виклад Науки про те, як Бути Великим

Всі люди створені з єдиної розумної субстанції, і тому всі вони мають однакові сили і можливості. Велич однаково притаманна всім і може проявлятися всіма. Кожна людина може стати великою. Кожна частинка Бога — це частинка людини.

Людина може подолати і спадковість, і обставини, використовуючи властиву їй творчу силу душі. Якщо вона хоче стати великою, її душа повинна діяти в цьому напрямку і направляти розум і тіло.

Знання людини обмежені, тому вона може помилятися через своє незнання. Щоб уникнути цього, людина має з’єднати свою душу з Вселенським Духом. Вселенський Дух — це розумна субстанція, з якої створені всі речі, вона у всьому і пронизує все. Все відомо цьому вселенському розуму, і людина може об’єднатися з ним і отримати всі ці знання.

Для цього людина має вигнати з себе все, що відокремлює її від Бога. Вона повинна хотіти жити божественним життям, вона повинна піднятися над усіма моральними спокусами і припинити всі свої дії, які не відповідають її найвищим ідеалам.

Вона повинна прийти до правильної точки зору на світ, а саме що Бог є все, у всьому і що існує тільки хороше. Людина повинна усвідомити, що природа, суспільство, владні інститути і промисловість досконалі на своїй нинішній стадії і продовжують рухатися до ще більшої досконалості. Що всі люди теж хороші та досконалі. Людина має вірити і знати, що зі світом все добре. Вона повинна об’єднатися з Богом, щоб разом з ним творити досконалі речі. Тільки в тому випадку, якщо людина сприймає Бога як Велику Зростаючу Присутність у всьому, добро у всьому, вона зможе досягти справжньої величі.

Людина повинна присвятити себе служінню найвищому всередині себе, прислухаючись до голосу своєї душі. В кожній людині є Внутрішнє Світло, яке постійно спрямовує її до найвищого, і вона повинна йти за цим світлом, якщо хоче стати великою.

Людина повинна повністю усвідомити той факт, що вона єдина з Отцем. Вона повинна вважати себе богом серед богів і вчиняти відповідно. Вона повинна мати абсолютну віру в своє бачення істини і почати діяти відповідно до цих уявлень, для початку у себе вдома. Вона повинна знайти істинний і правильний спосіб дій у дрібних повсякденних справах. Вона повинна припинити діяти бездумно і почати думати, але вона повинна бути щирою у своїх думках.

Людина повинна сформувати ментальну концепцію ідеального себе і обдумувати цю концепцію до тих пір, поки вона не стане її звичною думкою про себе. Цю думкоформу вона повинна постійно тримати в полі зору своєї свідомості. Але також потрібно і зовні виражати цю думкоформу в своїх діях. Все що людина робить, вона має робити з величчю. У відносинах зі своєю сім’єю, сусідами, знайомими і друзями, кожен вчинок людини повинен бути відображенням її ідеальної ментальної концепції. Людина, яка знаходить правильну точку зору на світ, повністю присвячує себе своїй душі, «ідеалізує» себе в думках як велику особистість, робить кожний свій вчинок, навіть тривіальний, відповідно до свого ідеалу, вже досягла величі. Всі її вчинки будуть великими. Вона прославиться і люди будуть вважати її сильною особистістю. Вона буде черпати вселенські знання і знатиме все, що їй потрібно знати. Вона отримає все матеріальне багатство, яке уявить у своїх думках, і все в неї буде добре. Їй буде дане вміння долати будь-які несприятливі обставинами. Її зростання і прогрес будуть постійними і швидкими.

Великі справи будуть самі знаходити її, і всі люди будуть раді і вдячні їй.

Дорогі мої читачі, завершити виклад Науки про те, як Бути Великим, я хотів би уривком з есе Ралфа Уолдо Емерсона під назвою «Наддуша». Це чудове есе є фундаментальним, воно демонструє основоположні принципи монізму та науки про велич. Я рекомендую вам, дорогі читачі, уважно прочитати цей уривок, бо він тісно пов’язаний з ідеями, викладеними в цій книзі.

«Що є це загальне почуття потреби і незнання як не тонкий натяк великої душі, що в цьому світі є щось набагато більше? Чому люди неначе відчувають, що природна історія людини ніколи ще не була написана по-справжньому, а людина просто залишала після себе те, що про них говорили інші? Але це все застаріває, а книги з метафізики виявляються марними. За шість тисяч років філософія так і не пізнала до кінця глибини людської душі. В її дослідженнях завжди залишалося щось незвідане. Людина — це річка, джерело якої приховане від очей. Ми так і не знаємо, яке воно джерело нашої сутності. Найточніший обчислювач не може передбачити заздалегідь, чи не увірветься в наступну мить щось, що не піддається обчисленню та аналізу. І кожну мить я змушений визнавати, що джерелом всіх подій є щось вище, ніж воля, яку я називаю своєю.

Як з подіями, так само і з думками. Коли я спостерігаю за течією річки, джерело якої сховане від моїх очей, але яке сезонно вливає в мене свої потоки — я розумію, що я всього лише учень — я ніхто інший як просто здивований спостерігач цих невловимих вод. Я бажаю, я шукаю і я налаштовую себе на сприйняття, але бачення моє приходить від якоїсь позаземної енергії.

Верховний Критик помилок минулого і майбутнього, єдиний пророк майбутнього — це та велика природа, в якій ми живемо, як Земля живе в ніжних обіймах атмосфери. Це Єдність, це Наддуша, що живе в кожній окремій людині і що об’єднує цю людину з усіма іншими людьми воєдино. Це єдине серце, для якого кожна щира розмова значить шанування, а кожний правильний вчинок — покора. Це непереборна реальність, яка бачить наскрізь всі наші хитрощі та таланти, закликаючи кожного приймати себе таким, яким він є, покладатися на своє внутрішнє єство, а не прогинатися під зовнішні обставини, і яка завжди прагне проникати в наші думки та дії, стаючи в них мудрістю і чеснотою, силою і красою. Ми живемо в послідовності, в поділі, в частинах, в частках.

Тим часом, всередині людини є душа Цілого, мовчазна мудрість, всесвітня краса, з якою так само пов’язана кожна існуюча частка. Це вічне Єдине Ціле. Це велика сила, яка в вас існує. Це всі блага, які вам доступні. Ми самодостатні і досконалі завжди. Бачення і видима ним річ, спостерігач і видовище, суб’єкт і об’єкт теж єдині. Ми бачимо світ шматочками, один за іншим — сонце, місяць, тварина, дерево. Але те ціле, частинами якого все це є — це душа. Тільки через пізнання цієї Вселенської Мудрості можна прочитати гороскоп століть. А пізнати Її ми можемо, лише породжуючи найкращі думки і довіряючи пророчому духу, який від народження є в кожній людині. І тільки тоді ми зможемо віднайти знання. Слова людини, яка говорить, пізнавши таке життя, будуть здаватися порожніми для тих, кому таке мислення не відомі. Але не мені про це судити.

Мої слова не несуть того високого сенсу Вселенської Мудрості, вони занадто мізерні. Тільки сама Вона може надихнути кого захоче, і от дивіться — мова цих людей вже стає поетичною, розумною і пронизує до кісток, немов вітер.

І все ж я бажаю, нехай навіть мова моя проста і примітивна, а на промови священні не наважуюсь я, щоб ви подивилися на небеса і я розповім вам, що мені вдалося дізнатися про божественну простоту та енергію Вищого Закону.

Якщо ми поглянемо, що відбувається в наших розмовах, мріях, каяттях, здивуваннях, в моменти пристрасті, у снах, в яких часто ми бачимо себе, немов на маскараді і де наш блазня персонаж тільки підсилює реальність всього цього, ми знайдемо безліч підказок, які проллють світло на таємниці природи. Все навколо прагне показати нам, що душа це не просто набір здібностей людини, саме вона оживляє і приводить у дію всі наші органи. Душа це не просто функція, як пам’ять, обчислення чи порівняння, вона просто використовує ці функції. Душа це не здібність, а світло. Душа це не інтелект або воля, вона керує і тим, і іншим. Душа — це основа нашого єства, на її тлі існує все інше. Душа це безмежність, яку ми не можемо осягнути, яку і неможливо осягнути. Це світло, яке ллється на нас і крізь нас, змушуючи зрозуміти, що ми — ніщо, а воно — все. Людина — це фасад храму, в якому живе вся мудрість і все добро. Те, що ми зазвичай називаємо людиною в звичайному розумінні — людиною, яка їсть, п’є, щось вирощує і рахує — це зовсім не те, чим вона є насправді. Ми поважаємо не людину, а її душу, чиїм інструментом є людина. Керуючи діями людини, душа нас надихає і змушує себе поважати. Коли вона проявляє себе через інтелект, людина геніальна, коли вона проявляє себе через почуття, людина кохає.

Від свого власного закону, а не від розрахунку, залежить швидкість прогресу людини. Досягнення душі йдуть не послідовно, не так як відрізки, нанесені на пряму лінію, а скоріше шляхом перетворення, щось на зразок метаморфози — від яйця до личинки, від личинки до мухи. Всезнання носить тотальний характер, воно не дається лише обраним, щоб показати їм неповноцінність і невігластво людей. Ні, на кожному етапі свого розвитку людина розширює свої знання там, де вона живе і працює, і так з усім людством. З кожним божественним імпульсом розум ламає тонкі грані видимого, відкриваючи вікно у вічність і всезнання.

Це закон моральних і розумових надбань. Простий перехід з особливою легкістю не в якусь конкретну чесноту, а в царство всіх чеснот. Вони в дусі, який притаманний усім. Душа вища за всі нагороди. Душі потрібна чистота, але чистота це ще не все. Їй потрібна справедливість, але справедливість це ще не все. Їй потрібна чеснота, але й тут потрібно щось більше. Говорячи про природу моралі, ми відчуваємо свого роду смиренність, яка спонукає нас до чеснот. Але для чистої душі всі чесноти природні, її не потрібно до цього спонукати. Зверніться до самого серця людини, і вона відразу вчинить добро. Те ж саме лежить і в основі інтелектуального зростання, воно підпорядковується тим же законам. Той, хто здатний на смирення, справедливість, любов, прагнення кращого, вже знаходяться на ступені, яка відповідає за розвиток науки, за мистецтво, за мову та поезію, за вчинки і грацію. Адже кожен, хто живе в цьому моральному благословенні, вже відчуває у собі ті особливі здібності, які люди так високо цінують. У закоханого немає такого таланту, такого вміння, яке він би не вважав майже нікчемним в очах своєї коханої, навіть якщо вона сама і не володіє ніякими видатними здібностями. Серце, яке віддає себе Вищому Розуму, робить з ним всю роботу і всі його творіння, і разом вони йдуть по величній дорозі назустріч усім знанням і силам. Бо піднімаючись до цього первинного і споконвічного Щось, ми моментально переносимося зі своєї далекої точки на колі до самого центру світу, де, немов у прекрасних покоях Господніх, ми бачимо всі причини і пізнаємо всесвіт, який є лише довгоплинним наслідком».


Загрузка...