Шлюбний договір

11

Увечері того дня, коли до нас приїжджала Вівіан, вже лягаючи спати, Еліс простягла мені мій примірник Кодексу.

– Візьми почитай. Не хочу, щоб тебе до в’язниці для молодят запроторили.

– Ні. Ти навчалася юриспруденції – ти і читай.

Кодекс складався із п’яти частин: «Наша Місія», «Регламент», «Правила і обов’язки», «Відповідальність» і «Врегулювання суперечок». Найдовше я читав «Правила і обов’язки». Кожна частина ділилася на розділи, розділи на глави, глави на параграфи, параграфи на пункти, і весь текст був набраний дрібним шрифтом. Мені відразу стало ясно, що прочитати цю книгу я не зможу, хіба що тільки побіжно перегляну. Еліс же, навпаки, обожнює всякі докладні описи та юридичні формулювання.

– Ой-ой, – сказала вона. – У мене можуть бути неприємності.

– Чому?

– Розділ 3.6: «Ревнощі і підозрілість».

Не секрет, що Еліс трохи ревнива. В основі ревнощів лежить цілий клубок комплексів, який я намагаюся розплутати відтоді, як ми почали зустрічатися.

– Так-так, бережися, – пожартував я у відповідь.

– Ага, не так швидко. Тут є глава 3.12: «Здоров’я і спорт».

Я спробував забрати книгу з її рук, але вона ухилилася, сміючись.

– Досить читати, – сказав я.

Еліс поклала «Кодекс» на тумбочку і притулилася до мене.