Інґеборґ Бахман
(нар. 25 червня 1926 року в Клаґенфурті)
Одна з найвизначніших європейських письменниць XX ст., «блискуча інтелектуалка» (Гайнріх Белль). Її поетичні, прозові, драматургічні та інші твори ввійшли до золотого фонду сучасної австрійської і світової літератури. У 1945-1950 рр. вивчала філософію, психологію, германістику та правознавство в університетах Інсбрука, Ґраца і Відня. 1950 р. захистила дисертацію, присвячену філософії Мартіна Гайдеґґера. У 1959-1960 викладала поетику у Франкфуртському університеті, мешкала й працювала у Відні, Мюнхені й Цюріху, потому багато років у Римі, де 17 жовтня 1973 р. й померла. 1976 р. засновано премію її імені — одну з найвагоміших літературних премій в німецькомовних країнах, яку від 1977 р. присуджують щороку в рамках Днів німецькомовної літератури у Клаґенфурті.
«Якість прози [Інґеборґ Бахман] у перетіканні відтінків і в усьому тому, що не висловлене. Як і в Шніцлера, представлена лише одна партитура, істина закодована в мові, насолода — у грі з маскою.»
Національ-Цайтунґ, Базель
«Для прози Інґеборґ Бахман характерна неймовірна притягальна сила, яка витікає з глибин її героїв, а також з енергії її мови. За майже міфічним вживанням слова упізнається майстерність лірика.»
Кур'єр, Відень