Тестові завдання до теми: «Співучасть у злочині»

1. Під злочинною організацією розуміється:

а) стійка організована група, створена для вчинення тяжких чи особливо тяжких злочинів;

б) стійка організована група;

в) стійка група осіб, які заздалегідь об’єдналися для вчинення декількох злочинів;

г) група осіб, між якими заздалегідь розподілені ролі.

2. Співучастю у злочині визнається:

а) спільна участь двох і більше осіб у вчиненні злочину;

б) умисна спільна участь двох і більше осіб у вчиненні злочину;

в) умисна спільна участь двох і більше осіб у вчиненні умисного злочину;

г) умисна спільна участь двох і більше осіб у вчиненні умисного чи необережного злочину;

ґ) спільна участь двох і більше осіб у вчиненні умисного чи необережного злочину.

3. Об’єктивними ознаками співучасті є:

а) участь у злочині двох або більше осіб;

б) двосторонній суб’єктивний зв’язок співучасників злочину;

в) взаємозумовленість дій співучасників злочину;

г) єдиний злочинний наслідок;

ґ) причинний зв’язок між обумовленими діями співучасників зі злочином, вчиненим виконавцем;

д) участь у злочині двох або більше осіб, здатних нести кримінальну відповідальність, єдиний наслідок і причинний зв’язок між обумовленими діями співучасників зі злочином, вчиненим виконавцем;

е) бажання настання єдиного злочинного наслідку.

4. Чи є можливою співучасть у вчиненні необережного злочину?

а) так;

б) ні;

в) у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині КК.

5. Чи підвищується ступінь суспільної небезпеки злочину, зробленого за співучасті?

а) так;

б) ні;

в) за розсудом суду з урахуванням всіх фактичних обставин справи;

г) у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині КК.

6. Виконавцем злочину визнається:

а) особа, яка безпосередньо організувала виконання об’єктивної сторони злочину;

б) особа, яка брала участь у вчиненні злочину разом з іншими суб’єктами злочину;

в) особа, яка безпосередньо не вчинила злочин, але використала для цього інших осіб, які не підлягають кримінальній відповідальності;

г) особа, яка керувала виконанням злочину;

ґ) особа, яка безпосередньо вчинила злочин.

7. Які обставини впливають на визначення відповідальності співучасників злочину?

а) наявність судимостей за вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів;

б) попередня злочинна діяльність;

в) характер і ступінь фактичної участі у вчиненні злочину;

г) наявність стійких антисоціальних установок;

ґ) ступінь впливу організатора злочину на учасників при вчиненні злочину.

8. «Особа, яка у співучасті з іншими суб’єктами злочину безпосередньо…, вчинила злочин, передбачений КК» — тут надається характеристика…

а) співвиконавця злочину;

б) виконавця злочину;

в) пособника злочину;

г) організатора злочину;

ґ) підбурювача злочину.

9. Яким є кримінально-правове значення вказівки про організовану групу в ч. 5 ст. 185 КК України?

а) це — обов’язковий елемент крадіжки;

б) це — факультативний елемент складу крадіжки;

в) це — ознака, що обтяжує покарання за вчинення крадіжки;

г) це — попередження злочинцям про небезпеку злочину;

ґ) це — кваліфікуюча ознака крадіжки.

10. Ознаками групи осіб за попередньою змовою є:

а) наявність організатора і декількох виконавців;

б) спільне вчинення злочинів, наявність дваох або більше осіб, заздалегідь досягнуте об’єднання для вчинення одного чи декількох злочинів, стійкість групи;

в) спільне вчинення злочину, наявність двох або більше виконавців, відсутність попередньої змови, характер і ступінь фактичної участі у вчиненні злочину;

г) спільне вчинення злочину, наявність двох або більше осіб, завчасна домовленість про спільне вчинення злочину;

ґ) спільне вчинення злочинів, наявність двох або більше осіб, згуртованість, мета — вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, об’єднання організованих груп, створених з тією ж метою.

11. Ознаками групи осіб за попередньою змовою є:

а) наявність організатора і декількох виконавців;

б) спільне вчинення злочинів, наявність двох або більше осіб, заздалегідь досягнуте об’єднання для вчинення одного чи декількох злочинів, стійкість групи;

в) спільне вчинення злочину, наявність двох або більше виконавців, відсутність попередньої змови, характер і ступінь фактичної участі у вчиненні злочину;

г) спільне вчинення злочину, наявність двох або більше осіб, завчасна домовленість про спільне вчинення злочину;

ґ) спільне вчинення злочинів, наявність двох або більше осіб, згуртованість, мета — вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, об’єднання організованих груп, створених з тією ж метою.

12. Про яке кримінально-правове явище йдеться в ч. 2 ст. 121 КК України при вказівці про умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене групою осіб?

а) це — обов’язковий елемент складу умисного заподіяння тяжкої шкоди здоров’ю;

б) це — ознака, що обтяжує покарання при заподіянні тяжкої шкоди здоров’ю;

в) це — факультативний елемент складу умисного тяжкого тілесного ушкодження;

г) це — кваліфікуюча ознака складу умисного тяжкого тілесного ушкодження;

ґ) це — інформація для правозастосовних органів про те, що при заподіянні тяжкої шкоди здоров’ю наявна співучасть.

13. «Особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення злочину» — це:

а) співвиконавець злочину;

б) пособник злочину;

в) організатор злочину;

г) підбурювач злочину;

ґ) замовник злочину.

14. Як вирішити питання про відповідальність особи, яка створила злочинну організацію або керувала нею?

а) ця особа підлягає кримінальній відповідальності за створення та керівництво злочинною організацією у випадках, передбачених відповідними статтями Особливої частини КК, а також за всі вчинені злочинною організацією злочини, якщо вони охоплювалися її умислом;

б) ця особа підлягає кримінальній відповідальності як організатор кожного конкретного злочину;

в) ця особа підлягає кримінальній відповідальності у разі, якщо відповідальність за організацію злочину передбачена конкретною статтею (частиною статті) Особливої частини КК;

г) ця особа підлягає кримінальній відповідальності як співвиконавець за всі вчинені злочинною організацією злочини;

ґ) ця особа підлягає кримінальній відповідальності за всі вчинені злочинною організацією злочини.

15. Формами співучасті у вчиненні злочину є:

а) група осіб, група осіб за попередньою змовою, організована група, злочинна організація;

б) проста і складна співучасть у вчиненні злочину;

в) недонесення, приховування, потурання;

г) виконавство, співвиконаство, організаторство, підбурювання, пособництво;

ґ) єдина відома законодавству форма співучасті — співвиконаство.

16. Ознаками злочинної організації є:

а) спільне вчинення злочину, стійкість, ієрархічність, наявність декількох осіб (п’ять і більше) та попередньої змови між ними;

б) спільне вчинення злочину, наявність декількох осіб (три і більше), завчасна домовленість про спільне вчинення злочину;

в) спільне вчинення злочинів, наявність декількох осіб (п’ять і більше), згуртованість організації, ієрархічність, мета — безпосереднє вчинення тяжких і особливо тяжких злочинів, об’єднання організованих груп, створених з тією ж метою, забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так й інших злочинних груп;

г) спільне вчинення злочинів, мафіозність;

ґ) спільне вчинення злочинів, наявність декількох осіб (п’ять і більше), заздалегідь досягнуте об'єднання для вчинення одного чи декількох тяжких або особливо тяжких злочинів, стійкість та ієрархічність групи.

17. «Особа, яка… шляхом використання інших осіб, які відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності за скоєне, вчинила злочин, передбачений цим Кодексом» — це:

а) співвиконавець злочину;

б) організатор злочину;

в) виконавець злочину;

г) підбурювач злочину;

ґ) суб’єкт злочину, передбаченого ч. 1 ст. 304 КК.

18. Як вирішити питання про відповідальність інших, крім організатора чи керівника, учасників організованої групи, злочинної організації?

а) вони підлягають кримінальній відповідальності як співвиконавці всіх злочинів;

б) вони підлягають кримінальній відповідальності за співучасть у кожному вчиненому злочині залежно від тієї ролі, яку вони в ньому виконували;

в) вони підлягають кримінальній відповідальності за участь у них у випадках, передбачених відповідними статтями Особливої частини КК України, а також за злочини, у підготовці чи вчиненні яких вони брали участь; г) вони підлягають кримінальній відповідальності за злочини, у підготовці або вчиненні яких вони брали участь, незалежно від тієї ролі, яку виконував у злочині кожен із них;

ґ) у законі щодо вирішення цього питання немає ніяких вказівок.

19. «Особа, яка організувала вчинення злочину (злочинів)» — це:

а) замовник злочину;

б) пособник злочину;

в) виконавець злочину;

г) організатор злочину;

ґ) підбурювач злочину.

20. Групу осіб характеризують:

а) спільне вчинення злочину, наявність двох або більше виконавців, відсутність попередньої змови;

б) спільне вчинення злочину, наявність двох або більше осіб, завчасна домовленість про спільне вчинення злочину;

в) спільне вчинення злочинів, наявність двох або більше осіб, заздалегідь досягнуте об’єднання для вчинення одного чи декількох злочинів, стійкість групи;

г) спільне вчинення злочинів, наявність двох або більше осіб, згуртованість, мета — вчинення тяжких і особливо тяжких злочинів, об’єднання організованих груп, створених з тією ж метою;

ґ) колектив однодумців у складі не менше двох-трьох чоловік.

21. Як вирішити питання про відповідальність особи (підбурювача), якому з незалежних від нього причин не вдалося схилити інших осіб до вчинення злочину?

а) вона підлягає кримінальній відповідальності за закінчений злочин;

б) вона підлягає кримінальній відповідальності за готування до злочину;

в) вона звільняється від кримінальної відповідальності;

г) ця особа і ті особи, яких намагалися схилити до вчинення злочину, звільняються від кримінальній відповідальності;

ґ) оскільки такий казус у законі не передбачений, питання про її кримінальну відповідальність має вирішуватися судом у кожному конкретному випадку.

22. В яких випадках під час вирішення питання про покладення кримінальної відповідальності на співучасників необхідно посилатися на частину статті 27 КК України, що вказує на їхню роль у вчиненні злочину?

а) це питання вирішується судом у кожному конкретному випадку;

б) при спільному вчиненні злочину співвиконавцями, які відповідають тільки за статтею (частиною статті) Особливої частини КК;

в) при кваліфікації діянь організатора, підбурювача і пособника, за винятком випадків, коли вони одночасно були співвиконавцями злочину;

г) завжди при кваліфікації діянь організатора, підбурювача і пособника;

ґ) в усіх випадках.

23. Співвиконавець злочину — це:

а) виконавець, який безпосередньо бере участь у вчиненні злочину разом з іншими особами;

б) виконавець, який виконав об’єктивну сторону злочину, за умови, що у вчиненні злочину, крім нього, беруть участь й інші співучасники;

в) будь-хто із співучасників при вчиненні злочину виконавцем;

г) будь-яка особа, яка брала участь у вчиненні злочину, незалежно від виконуваної нею ролі у цьому злочині;

ґ) той, кого визначить для цієї ролі організатор злочину.

24. У ч. 1 ст. 303 КК України, що встановлює покарання за втягнення особи в заняття проституцією або примушування її до зайняття проституцією з використанням обману, шантажу чи уразливого стану цієї особи, або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, йдеться про дії:

а) організатора злочину, тому що це організаційні дії;

б) підбурювача злочину, тому що це ознаки підбурювання;

в) пособника злочину, оскільки у цьому випадку йдеться про допомогу особам у зайнятті проституцією;

г) виконавця злочину, тому що тут описана об’єктивна сторона злочину;

ґ) організатора злочину, який створює організовану групу і який буде нести відповідальність відповідно до ч. 1 ст. 30 КК України.

25. Ознаками організованої групи є:

а) спільне вчинення злочину, наявність трьох або більше виконавців, наявність попередньої змови;

б) спільне вчинення злочину, наявність трьох або більше осіб, завчасна домовленість про спільне вчинення злочину, стійкість групи, розподіл функцій учасників групи;

в) спільне вчинення злочинів, наявність трьох або більше осіб, попередня зорганізованість в об’єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, стійкість групи, розподіл функцій учасників групи, взаємна поінформованість про план дії групи;

г) спільне вчинення злочинів, наявність трьох або більше осіб, згуртованість організованої групи, мета — вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, об’єднання організованих груп, створених із тією ж метою;

ґ) головна ознака — це озброєність хоча б одного із членів групи.

26. «… Особа, яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети» — це:

а) замовник злочину;

б) пособник злочину;

в) виконавець злочину;

г) організатор злочину;

ґ) підбурювач злочину.

27. Які обставини беруться до уваги під час призначення покарання співучасникам злочину відповідно до чинного КК України?

а) характер участі кожного із співучасників у вчиненні злочину;

б) попередня злочинна діяльність;

в) ступінь антисоціальності особи;

г) ступінь участі у вчиненні злочину;

ґ) ступінь тяжкості вчиненого злочину;

д) форма співучасті у злочині.

28. Як вирішити питання про відповідальність інших співучасників злочину, якщо виконавцю не вдалося довести злочин до кінця з незалежних від нього причин?

а) вони підлягають кримінальній відповідальності за готування до злочину чи замах на злочин;

б) вони підлягають кримінальній відповідальності як за закінчений злочин;

в) усі співучасники звільняються від кримінальної відповідальності;

г) інші співучасники звільняються від кримінальної відповідальності;

ґ) оскільки такий казус у законі не передбачений, питання має вирішуватися судом у кожному конкретному випадку.

29. «Особа, яка організувала вчинення злочину (злочинів) або керувала його (їх) підготовкою чи вчиненням…» — це:

а) замовник злочину;

б) пособник злочину;

в) виконавець злочину;

г) організатор злочину;

ґ) суб’єкт злочину.

30. «Чи можлива співучасть при вчиненні необережного злочину?

а) співучасть можлива при вчиненні будь-якого, у тому числі й необережного, злочину;

б) ні, тому що в законі про кримінальну відповідальність чітко визначено поняття співучасті щодо умисного злочину;

в) можлива, якщо у діях співучасників немає умислу;

г) можлива щодо дій пособника чи підбурювача;

ґ) усе залежить від волі організатора злочину, від того, які ролі він відведе іншим співучасникам.

31. Якщо захоплення заручників вчинене організованою групою (ч. 2 ст. 147 КК України), то вчинене кожним із учасників цієї групи повинно кваліфікуватися як дії:

а) організатора або виконавця, залежно від його «внеску» у злочин;

б) співвиконавців злочину незалежно від їхньої ролі під час вчинення злочину;

в) залежно від ролі, що виконується, з посиланням на відповідну частину ст. 27 КК України;

г) виконавців або пособників з посиланням на відповідну частину ст. 27 КК України;

ґ) як дії організованої групи з посиланням на ч. 1 ст. 30 КК України.

32. Як бути в ситуації, коли виконавець злочину вчинив діяння, що не охоплювалося умислом інших співучасників?

а) ця ситуація називається ексцесом співучасті, за вчинене відповідає виконавець та інші співучасники злочину;

б) ця ситуація називається ексцесом виконавця, за вчинене відповідає виконавець, а інші співучасники злочину кримінальній відповідальності за ексцес не підлягають;

в) ця ситуація називається ексцесом виконавця, усі співучасники злочину кримінальній відповідальності не підлягають;

г) ця ситуація називається фактичною помилкою виконавця і на кримінальну відповідальність не впливає;

ґ) така ситуація в КК не передбачена і питання про відповідальність має вирішуватися судом у кожному конкретному випадку з урахуванням всіх обставин справи.

33. Чи є співучастю дії особи, якій з незалежних від неї причин не вдалося схилити інших осіб до вчинення злочину (невдале підбурювання)?

а) так, це — підбурювання, що є видом співучасті, а тому у цьому випадку особи підлягають відповідальності за співучасть у злочині, який намагалися вчинити;

б) ні, невдале підбурювання кваліфікується як готування до злочину;

в) усе залежить від наслідків цього діяння і питання про визнання співучасті вирішується судом;

г) ні, невдале підбурювання кваліфікується як замах на злочин;

ґ) так, це — звичайна співучасть.

34. Видами причетності до злочину є:

а) потурання злочинній діяльності;

б) не обіцяне заздалегідь переховування злочинця;

в) недонесення про підготовлений або вчинений злочин;

г) співвиконання злочину;

ґ) вчинення дій, які визначаються як попередня злочинна діяльність.

Загрузка...