Історія польсько-українських конфліктів т.2 - читать бесплатно онлайн полную версию книги автора Микола Сивіцький (ч. notes)

Примітки

1

Michał Fijałka. 27 Wołyńska Dywizja AK. — Warszawa, 1986. - S. 30; zob. także: Józef Turowski. Pożoga. Walki 27 Wołyńskiej Dywizji AK. — Warszawa, 1990. - S. 29.

2

Edward Prus. Herosi spod znaku tryzuba. — Warszawa, 1985. — S. 335.

3

Олександер Гриценко. Армія без держави // Туди, де бій за волю: Збірник на пошану Максима Скорупського-Макса. — Париж, 1989. — С. 420.

4

«Максим Рубан» — псевдонім Миколи Лебедя, керівника ОУН після арешту Бандери у 1941 р. Прийнявши командування над У ПА, він запровадив залізну дисципліну Нищив українців, які критикували бандерівські методи боротьби. У тому числі закатували дружину Бульби-Боровця.

5

О. Шуляк (справжнє прізвище Олег Штуль-Жданович). В ім'я правди // Туди, де бій… — С. 398.

6

М. Juchniewicz. Polacy w radzieckim ruchu podziemnym i partyzanckim 1941–1944. - Warszawa, 1973. - S. 153.

7

Ryszard Torzecki, Kwestia ukraińska w polityce III Rzeszy (1933–1945). — Warszawa, 1972. - S. 295.

8

Sprawy polsko-ukraińskie w czasie II wojny światowej. Rozmowa z docentem R. Torzeckim // Zustriczi. - 1990. - Nr 3–4. - S. 114.

9

Michał Fijałka. 27 Wołyńska Dywizja Piechoty AK. - Warszawa, 1986. - S. 45.

10

Józef Turowski. Pożoga. Walki 27 Wołyńskiej Dywizji AK. - Warszawa, 1990. - S. 48.

11

Wincenty Romanowski. Kainowe dni. — Warszawa, 1990. — S. 78.

12

Допис «Від видавця» редактора Юзефа Чмута до книги: Edward Prus. Herosi spod znaku tryzuba — Konowalec-Bandera-Szuchewycz. — Warszawa, 1985. — S. 6.

13

Edward Prus. Ludnos'ć ukraińska w Polsce — przeszłosc i teraźniejszość (Ekspertyża). - Legnica, 1985. - S. 89–90. Poufne.

14

Główna, Komisja Badania Zbrodni Hitlerowskich w Polsce, Instytut Pamięci Narodowej; Środowisko Żołnierzy 27 Wołyńskiej Dywizji Armii Krajowej w Warszawie. Zbrodnie nacjonalistów ukraińskich dokonane na ludności polskiej na Wołyniu 1939–1945 / Opracowali Józef Turowski i Władysław Siemaszko. — Warszawa, 1990.

15

Zbrodnie… — S. 150.

16

Wincenty Romanowski. Kainowe dni… — S. 120.

17

А.В. Szczęśniak, W.Z.Szota. Droga donikąd. — Warszawa, 1973. — S. 169.

18

Цитую за: Kazimierz Podlaski. Białorusini, Litwini, Ukraińcy — nasi wrogowie czy bracia?// Przedświt. - 1984. - S. 78.

19

Jerzy Tomaszewski. Mniejszosci narodowe w Polsce w XX wieku. — Warszawa, 1991. - S.13.

20

Міцкевич пише: «Литво, Вітчизно моя…»

21

Тут, мабуть, якийсь інший рік (Ред.).

22

Мабуть, помилково зазначено цей рік. (Ред.).

23

У літопису місто Львів не зазначене [Ред.].

24

«А»: у випадку нинішньої — несприятливої — політичної кон'юнктури; «Б»: у випадку найближчої сприятливої.

25

Наказ № 0078/42 наведено за публікацією в німецькій листівці воєнного часу з інформацією, що оригінал знаходиться у Верховному командуванні німецької армії. До цього часу оригіналу не знайдено, тому не виключено, що це може бути фальшивка.