Історія польсько-українських конфліктів т.3

У відповідь професору Прусу

У процесі підготовки цього тому мені зустрілась нова, ще з запахом друкарської фарби, книжечка Едварда Пруса «Операція «Вісла»[59]. Зі змісту я дізнався, що «цинічно і з якимось диявольським антипольським задоволенням» дав інтерв'ю Петру Яковчуку для газети «Вісті Рівненщини» від 15.1.1993 року на тему своїх «антиляських книжок і публікацій». Інформація підкріплена цитатами із вигаданого «інтерв'ю».

На жаль, я не мав у житті можливості для надання кому-небудь і будь-яких інтерв'ю. Про існування Петра Яковчука і «Вістей Рівненщини» довідався вперше. Здібності професора, габілітованого доктора Пруса до препарування україножерчих пасквілів пізнав уже давно з його публікацій, але не уявляв, що можна так безсоромно брехати.

У науковому світі існує звичай, що при захисті докторської праці докторант складає клятву (цитую з пам'яті):

«Присягаю Всемогутньому Богу, що завжди і всюди буду говорити правду і тільки правду».

Хіба професорська кар'єра звільняє від цієї присяги?