Сумую за тобою. Як пережити біль розставання, відновити стосунки та відпустити минуле

Розділ 7. Запросіть іншу людину відкрити душу

Якщо хочете наблизитися до іншої людини, варто почати з того, що запропонувати їй подарунок — власне, вільні вуха. Якщо інша особа отримує змогу висловити те, що раніше не могла сказати, це може спричинити справжній прорив. Якщо ми опираємося контакту з іншою особою, це трапляється часто тому, що не маємо змоги висловити свої думки й почуття з приводу цієї особи. Оскільки більшості з нас легше говорити переважно щось приємне, можна припустити, що неприємне залишається невисловленим.

Якщо в іншої людини з’явиться змога висловити свої негативні відчуття безпосередньо вам, їй більше не доведеться виражати їх у формі пасивної агресії, тому її бажання тримати вас на відстані суттєво послабиться, а може, й зникне.

Багато людей мають проблеми з висловлюванням роздратування або гніву, як от, приміром, Інґер:

Якщо друг запізнюється на зустріч з неповажної, на мою думку, причини, мене це бісить. Якщо це стається регулярно, я накопичую негативні почуття і врешті втрачаю бажання зустрічатися з цією людиною знову. Зазвичай я намагаюся висловлювати свій гнів у вигляді побажання: «Мені важливо розраховувати на те, що ти прийдеш точно в умовлений час». Але я повсякчас відкладаю такі заяви, тому це негативно впливає на мої стосунки з іншими людьми.

Інґер, 56 років.

Деякі люди швидко упадають в інші крайнощі. Їм уривається терпець, тому вони починають підвищувати голос. Якщо людина, з якою ви хочете навести мости, швидко починає обурюватися й у минулому вже зривалася на вас у вкрай неприємний спосіб, не варто давати їй привід вилити на вас ще більше гніву. Метод заохочення іншої людини висловити свої негативні почуття корисний і рекомендований лише в тому разі, якщо вам здається, що інша особа непокоїться через невисловлені вам негативні почуття та несправджені бажання.

Імла, яку ви бачите на малюнку нижче, створена з невисловлених думок і почуттів. Крізь цю імлу вам складно побачити інших. Ви можете розсіяти імлу, якщо заохотите іншу людину висловитися.

1. Мені було боляче, коли ти…

2. Мене дратує, коли ти…

3. Наші стосунки обтяжують мене, коли ти…

4. Я почуваюся погано, коли ти…

5. Мене бісить, коли ти…

6. Мені не вистачає твого…

7. Мені б хотілося, щоб ти…

Якщо вам удасться витягти все, що інша людина раніше не могла висловити, на поверхню, подеколи це може спричинити справжній прорив. Іноді ми даємо стосункам зів’янути, наче квіточці, яку тривалий час не поливали, лише через те, що занадто довго тримаємо язика за зубами. Усе те, про що ми мовчимо, створює між нами відстань, прориваючись назовні у вигляді пасивної агресії, та притлумлює бажання мати справу з людиною, якій ми так і не висловили певні претензії.

Якщо ви хочете, щоб над іншою людиною розвіялась імла, спочатку дайте їй те, чого вона бажає — приміром, поступку. Якщо разом із тим ви заохотите її висловити свій гнів, смуток або фрустрацію, вона значно вірогідніше захоче знову зблизитися з вами.

Поступку й заохочення можна озвучити, наприклад, у такий спосіб:

— Знаю, що жити зі мною не завжди легко.

— Гадаю, ти засмутилася, коли я вирішив піти гуляти без тебе, і я тебе ро­зумію.

— Мабуть, тобі було нелегко, коли я поміняв роботу і повсякчас був надто втомлений, щоб бути з тобою та приділяти тобі належну увагу.

— Іноді мені здається, що я надто сухий і буркотливий, ти теж так гадаєш?

Озвучивши іншій людині, що саме ускладнювало ваші стосунки, ви легітимізуєте її відчуття, і це може заохотити її говорити про інші речі. Іноді такої міри відкритості буває достатньо. Іншій людині просто хочеться розповісти, як це тяжко.

Важливо, щоб ви вислухали іншу особу й не робили спроб щось пояснити чи виправдатися, навіть якщо ваше уявлення про себе буде іншим. Пояснюючи чи виправдовуючись, ви легко можете знецінити почуття іншої людини.

Зосередьте увагу на протилежній стороні й дайте їй змогу говорити без упину. Як слухач ви й не маєте говорити багато, якщо бесіда не почне пробуксовувати. Якщо це станеться, можна ставити питання і в такий спосіб допомогти іншій особі вибалакатися. Наприклад, фразу «розкажи більше про це» можна повторювати скільки завгодно разів. Зауважте, як при цьому скорочується відстань між вами і як розгоряється вогник в очах іншої людини. Далі запропоновано кілька прикладів удалого початку діалогу.

Джейн: Я хочу з тобою про дещо поговорити.

Сьорен дивиться на неї з таким виразом, ніби вона запропонувала йому поміняти забруднений підгузок.

Джейн: Я знаю, життя зі мною не завжди просте.

Насуплений лоб Сьорена розгладжується, і на його обличчі з’являється цікавість.

Джейн: Розкажи мені, як це складно.

Сьорен намагається дібрати слова.

Джейн: Приміром, ти хотів би, щоб я ходила дивитись, як ти граєш у футбол.

Сьорен: Я знаю, що тобі не хочеться.

Джейн: Я також знаю, що тобі буває нелегко, коли в мене поганий день.

Сьорен відкладає свій планшет.

Джейн намагається вгадати, коли Сьоренові буває тяжко. Неважливо, чи її здогадки правильні, чи ні. Важливо те, що вона дає йому зрозуміти, що хоче його вислухати і готова прийняти його негативні відчуття.

Мати: Я знаю, що зі мною як з матір’ю буває тяжко.

Дочка уважно дивиться на неї.

Мати: Гадаю, тобі не подобається, коли я запитую тебе про уроки.

Дочка: Так і є.

Мати: Мабуть, є ще дещо, що тобі вже набридло.

Дочка ніби хоче щось сказати, але воліє не провокувати суперечку.

Мати: Не бійся сказати щось таке, що може мене засмутити. Навіть якщо й так, твій батько мене втішить. Я була б рада, якби ти розповіла мені більше про труднощі спілкування зі мною як з мамою.

Дочка мовчить, але вона безперечно зацікавлена.

Мати: Не обов’язково робити це зараз. Можеш подумати й згодом повернутися до цієї розмови. Я б хотіла дізнатися твою думку щодо цього.

Якби мати почала розповідати, як їй тяжко, яка вона зайнята тощо, то зруйнувала б цей момент. Вона зможе поговорити про це пізніше, але якщо заводити таку розмову тут і зараз, це зруйнує мить відкритості й щирості. Вислухати чиюсь версію може бути тяжко. Найпевніше, там буде щось таке, що вдарить по вашому «я». Але в процесі відкривання важлива ваша стриманість.

Любий Генріку,

я багато думала про те, чому ти більше не хочеш зі мною спілкуватися. Мені було б дуже важливо дізнатися про труднощі, які в тебе виникали з такою матір’ю, як я. Зазираючи в минуле, я тепер бачу, що була надто причіпливою, коли повсякчас питала тебе, куди ти йдеш та що робитимеш.

Мені шкода, що я не змогла дати тобі більше вільного простору. Ти не раз просив мене про це, та я ніколи не слухала. Шкода, що я не в змозі все переграти. Можливо, є й інша причина, з якої ти не хочеш налагодити контакт. Мені б дуже хотілося дізнатися про неї.

Щиро твоя,

мама

У цьому прикладі мати підозрює, що є певна причина, з якої Генрік уникає її. Фразою «можливо, є й інша причина» вона демонструє відкритість до того факту, що вона може не мати рації, тому хоче виправитися.

Люба Гердо,

можу уявити твій гнів, коли я скасувала нашу зустріч в останній момент. Ти, мабуть, її чекала. Чи можу я якось загладити свою провину? Сумую за тобою.

Твоя Єва

Зверніть увагу на те, що Єва утримується від пояснень або виправдань. Звісно ж, є певна причина, з якої вона скасувала зустріч, і, певна річ, вона хоче все пояснити, проте не робить цього, адже розуміє, що пояснення можуть завадити процесу налагодження контакту.

Може бути багато причин, з яких інша людина вирішує розірвати з вами стосунки або віддалитися, замість того щоб висувати претензії. Цілком вірогідно, що людина боїться вас уразити. Якщо вам хочеться почути правду, навіть якщо та правда буде болюча, — скажіть про це. Приміром, так: «Я справді хочу дізнатися, якої ти про мене думки. Не бійся мене ранити. Мені краще знати правду, навіть якщо вона неприємна, ніж жити в невіданні й вигадувати причини, що можуть виявитися жахливішими за реальність».

Перш ніж цікавитися, переконайтеся, що ви готові вислухати негатив від іншої людини. Можете заздалегідь попрактикуватися. Наприклад, напишіть собі листа від імені цієї особи. Нехай він буде таким сердитим, яким ви лиш можете його уявити. Читаючи цього листа, потренуйтеся стримувати бажання пояснити чи виправдатися. Усе, що тут потрібно — це дати людині змогу говорити, вислухати її, а наприкінці, можливо, сказати: «Сподіваюся, що, знявши цей камінь з душі, ти відчуваєш полегшення».

Карен написала собі розгніваного листа від імені своєї дочки Лоне.

Привіт, мам.

У мене було кепське дитинство.

Бо ти думала лише про себе та про сусідів.

Лоне

Такого листа могла б написати Лоне в найгірших фантазіях Карен, тож вона спробувала підготуватися до цього. Спочатку жінка була розлючена і вирішила, що це несправедливо. Вона відчувала, що самій їй складно буде перевести цю ситуацію в конструктивне русло. Тож вона провела декілька зустрічей із психотерапевтом, під час яких намагалася навчитися ладнати з потенційними негативними відчуттями доньки, а водночас постійно тримати фокус на своїй меті: «Я хочу відновити стосунки з дочкою за будь-яку ціну».

Якщо ви не впевнені, що вам удасться просто сидіти й слухати про негативні відчуття іншої людини, я б порадила вам спершу поговорити з кимось про це. Якщо ви скажете, що хотіли б почути правду, але глибоко в душі не готові з нею впоратися, вас викриє мова тіла, інтонація або щось інше, що залишається між рядків. Тут краще переготуватися, ніж недоготуватися. Якщо спроба налагодити зв’язок зазнає фіаско, наступний шанс ви зможете отримати дуже нескоро.

Якщо ви мила, життєрадісна й люб­ляча людина, яка зі шкіри пнеться, щоб бути хорошим батьком, матір’ю, другом, чоловіком або дружиною, то маєте проявити особливу увагу. Сказати щось погане милому життєрадісному другові або родичеві надзвичайно складно. Якщо ви відчуваєте, що між вами та іншими людьми утворилась дистанція, це могло статися й тому, що вони не можуть висловити вам злість чи роздратування, не відчуваючи себе при цьому поганими людьми. Тож вони й вирішують не викладати всі карти на стіл, а тримати дистанцію.

Якщо ви відчуваєте, що справа саме в цьому, то маєте показати, що витримаєте, якщо почуєте щось негативне на свою адресу. Ось декілька прикладів, як можна показати свою відкритість до негативних відчуттів інших людей. Зверніть увагу на те, як мати, батько й чоловік насичують свої здогадки негативними перебільшеннями і використовують таку експресивну лексику як «жахлива», «ненавидіти» й «найбільший у світі ідіот».

Мати: Я знаю, що іноді я буваю жахливою матір’ю.

Син: Не знаю, яка ти там жахлива, але інколи я трохи серджуся на тебе.

Мати: Можу лише уявити. Розкажи мені більше про це.

Якби мати тут використала менш експресивне слово, щось на кшталт «можливо, колись буваю дещо дратівливою матір’ю», синові було б складніше сказати «трохи серджуся».

Батько: Я знаю, що дітям властиво водночас любити й ненавидіти своїх батьків. Розумію, що й ти іноді ненавидів мене.

Син: Не було такого, щоб я тебе ненавидів, проте ти, звісно, мене гнівив.

Батько: Розкажи, що саме тебе гнівило і що ти відчував з цього приводу.

Якби батько не насмілився промовити «ненавидів», його син, мабуть, не наважився б чесно визнати, що батько його «гнівив».

Чоловік: Розумію, тобі іноді здається, що я ― найбільший у світі ідіот.

Дружина: Може, не найбільший (сміється).

Ці діалоги демонструють, як ви, вдаючись до експресивної лексики, можете створити простір, у якому уможливлюється розмова про негативні відчуття. Тоді чесна розмова зможе скоротити дистанцію і створити умови для близькості й порозуміння.

Коли людина висловилася, вочевидь, вам потрібно зробити те саме. У найкращому випадку інша особа наповнилася необхідним ресурсом і тепер зможе вислухати вашу думку. Утім, абсолютної впевненості в цьому немає. Якщо ви не впевнені, що інша сторона готова вас вислухати, краще поділитися своїми думками та почуттями з іншими, допоки ваші стосунки не зміцнішають і ви не набудете нового позитивного досвіду разом.

Абсолютно не гарантується, що інша особа колись зможе впоратися з вашими травмованими почуттями. Якщо ця інша особа — ваша доросла дитина, ви, вірогідно, зможете з цим змиритися. У ролі батьків ми вислуховуємо проблеми наших дітей і намагаємося їм допомогти — й отримуємо задоволення від такої можливості. Ми утримаємося від обтяження дітей нашими власними проблемами. Навіть якщо діти вже дорослі. Якщо інша особа вам не дитина, то впоратися з дисбалансом, коли лише одній стороні надається можливість висловитися, значно складніше. Та, можливо, інша особа така цікава, що ви згодні перетерпіти відсутність паритету.

Якщо я кажу Гансові Петеру, як тяжко мені було, коли він вирішив не бачитися зі мною якийсь час, він дратується. Зазвичай він починає з того, якою нестерпною я була до того, як він змушений був ухвалити це рішення. Усе дуже швидко закінчується бійкою, і ми на тривалий час розриваємо стосунки. Тепер я облишила спроби щось йому довести. Натомість я говорю з подругою. І насолоджуюся спілкуванням із Гансом Петером.

Анне Грете, 38 років

Добре, що Анне Грете вирішила висловити наболіле своїй подрузі, з якою вона почувається почутою.

Ви можете надати іншій людині змогу висловитися. Але немає жодної впевненості в тому, що ця особа відповість вам тим самим. Деякі люди не можуть змиритися з тим, що їх згадують у контексті негативних відчуттів.

Коли я розповідаю подрузі про щось, що мене засмутило, вона ставиться до цього з великою турботою. Утім, коли мене засмучує щось, пов’язане з нею — приміром, коли вона віддає перевагу інший подрузі, а не мені, — вона одразу ж психує й сердиться.

Емма, 24 роки

Вочевидь, подруга Емми має роз’ятрений слід від дитячої травми. Припустімо, що в дитинстві мати завжди диктувала їй, з ким спілкуватися, тож тепер вона відчуває, що й Емма теж хоче вирішувати за неї. Тож, окрім злості на Емму, вона відчуває непропрацьовані почуття з минулого, які підсилюють її реакції. Також можливо, що в подруги Емми не дуже добре з емпатією, тож вона відчуває, що її критикують і, відповідно, нервує з цього приводу.

Імовірно, ви, як і Емма, відчували, що стосунки охолоджуються і спілкування стає нечастим, варто вам сказати, що вас травмують слова чи дії ваших друзів. Немає нічого доброго в тому, щоб отримати ворожу реакцію, коли розповідаєте про складні відчуття. Та якщо ці стосунки вам важливі, ви можете зосередитися на тому, що в майбутньому ви з цією людиною набудете багато позитивного досвіду. Якщо вам добре разом, із часом цей травматичний момент стане менш важливим.

Перш ніж облишити спроби висловитися перед іншою людиною, можливо, варто перевірити, чи немає у вашій манері висловлюватися чогось такого, що примушує іншу людину замовкнути. Чи немає у вашому тоні або виразі обличчя чогось, що іншому може здатися обвинувальним? Навіть якщо ми говоримо правильні слова і докладаємо зусиль, щоб не перетнути межу, мова тіла, вираз обличчя або тон іноді викривають те, що насправді, глибоко в душі, ми вважаємо, буцімто інша людина помиляється. Якщо ви маєте якісь сумніви, можете поцікавитися в третьої особи. Також можете записати свою розмову — найпростіше це зробити, коли ви розмовляєте по телефону. Пізніше послухаєте себе і, ймовірно, впевнитеся, що ви спілкувалися з іншою людиною не так, як слід було.

Якщо ви все ж вирішили облишити спроби вибалакатися перед іншою людиною, нехай ваше мовчання буде тимчасовим. Більшість з нас із плином років м’якшає і стає гнучкішим. Те, чого не можна досягти просто зараз, може стати можливим за багато років.

Вправа

Потренуйтеся викликати іншу людину на розмову про негативні почуття. Скажіть, наприклад, таке:

— Можу зрозуміти, що ти бісишся, коли я роблю…

— Мабуть, ти засмутилася, коли я…

— Інші мені кажуть, що я надто владолюбний / надто нудний / неуважно слухаю. Що скажеш?

— Я знаю, що зі мною нелегко…

— Можливо, ти хотіла б, щоб я…

Напишіть собі сердитого листа від імені іншої особи. Зверніть увагу на свої відчуття під час читання.

Чи зможете ви вислухати негатив від іншої людини, не виправдовуючись і не втрачаючи терпцю та уваги? Якщо ні, варто більше попрацювати над здатністю впоратися з негативними відчуттями іншої людини, перш ніж ініціювати перший контакт. Либонь, вам слід поговорити про це з кимось — із другом або спеціалістом.

Якщо бажаєте налагодити контакт із особою, що віддалилася від вас, можете сприяти наближенню, просто нашорошивши вуха й вислухавши її. Існує багато способів заохотити людину вилити накопичені негативні почуття.

Якщо ви обоє розкриєте душу, це може дати значне полегшення, проте така можливість буває далеко не завжди.