Суворість

Всупереч Азії жаху і всупереч зимній Європі

Впертість, як кров, пливе в жилах людей цих

Міцних, тяжкостопих,

Світиться знаком Тризуба уся ця земля.

Горнами чорних воль розпаляється знак цей,

І все страшніший, величний, огненний, палаючий

Сходить над краєм, як дивна планета.

Навкруг

Юрби чужинців дрижать. Найстрашніше для них:

чи він стопить,

Чи перетопить в землі цій руду на метал?

І от поволі зростають міста, як хотіння, як гордість,

Поволі тужавіють села, з містами поєднані міццю,

Тяжке багатство й пишнота вбирають цей край.

Ось він зіп’явся у ритмі. Ось ідуть

І я чую їх кроки.