Тул – колчан для стріл.
Денниця – вранішня зоря.
Покон – звичай.
Джурджанське – Каспійське море.
Оскол – скеля.
Поприще – міра довжини, 2/3 версти.
Уроки й устави —податки.
Кузнь – різні вироби із заліза.
Ціж із ситою – кисіль з розчином меду.
Корста – труна.
Ол – пиво.
Озадок – спадщина.
Без ряду – без заповіту.
Дєтський – княжий виконавець.
Гривня, куни – грошові одиниці.
Отень – батьківський.
Лядина – поле, оброблена земля.
Гора – найстаріша частина давнього Києва.
Тіун и – урядовці, виконавці.
Гридні – княжа охорона.
Жеравці – блоки.
Овочі – садовина, зілля – городина.
Здателі – будівельні майстри.
Дворяни – слуги на княжому дворі.
Конець – вулиця.
Вуйко, уй – дядько, вихователь, пестун.
Корзно – мантія, накидка.
Гривна – золотий обруч.
Xоз (хзовий) – сап’янова шкіра.
Ларник – княжий писець і охоронник печаті.
Саркел – Білі Вежі, хозарське місто на Дону.
Скотниця —скарбниця.
Перетесати – поставити своє клеймо, печать.
Дітинець – фортеця города.
Верхній Волок – місце, де з Дніпра перетягали лодії до Волхова.
Ітиль-ріка – Волга.
Головники – вбивці.
Сли – посли.
Утнути —убити.
На поток і пограбування – конфіскація майна й віддання родини в рабство.
Ябетники – княжі прикажчики.
Платно – верхній одяг.
Знамено – клеймо, печать.
Рядовнчі – люди, що працювали по ряду (договору).
Закупи – ті, що брали купу (позику).
Примучити —приєднати.
Барма, бармиця – сітка з кольчуги, що спадала на плечі.
Пряслиця – камінний грузок для ткацького верстата.
Волос – бог худоби, торгівлі.
Медуші, бретяниці – кліті, де ховали мед, борті (вулики).
Усерязі – сережки.
Унотька – дівчинка.
Мечники – судові виконавці.
Вевериця – горностай.
Куни, рєзи – древні руські гроші, динарії – арабські, со ліди – грецькі.
Знамено – тут знак, герб.
Обельний холоп – повний холоп, раб.
Руда і кров мали в древньоруській мові однакове значення.
Домниці – схожі на великі глечики печі для виплавки заліза».
Криця —залізо.
Оцел – сталь, криця.
Корчениця – кузня.
Парні – дірки для сопел.
Захожаї – ділянки, урочища.
Милостниця – улюблениця.
Вотола – груба доморобна тканина.
Руське море – древня назва Чорного моря.
Каган – князь.
Посестрини – двоюрідні сестри.
Неті – племінники.
Весь, мер я, чудь – північні племена древньої Русі.
Танаїс – Дон.
Вручай – нині Овруч.
Паволоки – коштовні тканини.
Дібаджі – оксамити з Рима.
Узороччя – вироби із золота й срібла.
Колти – підвіски з дужками до жіночого головного убору.
Обояр – перський шовк.
Адамашка – тканина з Дамаска.
Саян – жіночий одяг.
Ахати й лоли – агати й рубіни.
Укоті – якорі.
Ревун, або рюєн – вересень.
Пропонтида – Мармурове море.
Гіперборей – північний вітер.
Понт Евксинський – Гостинне море.
Корсунська земля – сучасний Крим.
Понт Айксинський – Негостинне море.
Давати роту —клястись.
Фар – маяк, що передавав світляні гасла.
Суд – затока Золотий Ріг.
Мама – монастир Святого Мамонта.
Єпарх – начальник міста.
Місячне – утримання для купців на місяць.
Слябне – утримання для послів.
Паракимомен – перший міністр.
Великий папія – головний розпорядник Великого палацу.
Дієтарії – помічники великого папії; примикарій – їхній начальник.
Чини кувіклія —охорона.
Логофет – церемоніймейстер.
Адмісіоналій —адміністратор.
Горючий камінь —янтар.
Гінекей – жіноча половина палацу.
Кітон – покої імператорів.
Коловій – туніка з короткими рукавами.
Рифійські – Уральські гори.
Клімати – область імперії, Крим.
Василік – посол.
Борисфен – грецька назва Дніпра.
етеріоти – внутрішня охорона.
Безбороді – євнухи, скопці.
Куропалат —міністр.
Мілісарії – грецька монета.
Мусія – мозаїка.
Поруб – в’язниця.
Харалужний – загартований.
Родня стояла на горі, нижче від сучасного Канева.
Червен – липень.
Зарев – серпень.
Непразна – вагітна.
У конху – під склепінням.
Спафарокандидат – вищий чин.
Ромеї називали еллінами всіх нехристиян.
Коміти – управителі областей в Західній Болгарії.
Феми – області.
Воло – (хвороба) зоб.
Кметі – управителі фем, областей.
Топархи – військові начальники.
Планина – Балкани (були: Східні Балкани – Планина, Середні – Середня Гора, Західні – Родопи).
Парики —раби.
Скурати, ларви – машкари.
Гостиниця – хижа або намет на шляху (гостинці), де подорожні могли сховатись від негоди й спочити.
Брич – бритва.
Пструг – форель.
Д есна – лівий доплив Дніпра, який пізніше стали називати Десною.
Протевон – голова самоврядування, конвенту.
Кентинарій – міра золота; 15 кентинаріїв – приблизно 100 000 древніх золотників – червінців.
Бортничі – ліси, де стояли борті (вулики).
Усмарі —чинбарі.
Скудельники – гончарі.
Робочич – син рабині.
Гнесь – кривда, зло.
Жажелі – ярма.
Шелом – вершина.
Колиб – форма.
Пороки – тарани для розбивання стін.
Острів Григорія —Хортиця.
Острів Елферія – сучасна Березань.
Риндя – зброєносець.
Павликани – релігійна секта.
Підзори – кінці лука.
Кибить – дуга лука.
Боявся, що вб’ють. Болгари ще не мають такого війська, як руси.
Людина не стане сама собі шукати смерті. Але каган далеко, бог – високо.
Брат мій загинув від руки ромеїв, і я, доки бачу очима, буду ворогом ромеїв. Проклят тричі буду, якщо порушу слово.
Ти, Микуло, мені – як брат.
Соромно мені. Нехай бог дає тобі довге життя й обзолотить твої уста за те, що ти мені сказав. Сліпий я був. Не вояка я тепер цареві Петру, страх, страх то був.
Кметь – управитель області.
Боїли – воєводи.
Коміт Шишман – правитель Західної Болгарії, який ворогував з Візантією.
Доместик схол – командир гвардійських полків.
Димоти і динархи – партії Іподрому.
Паракиптик – закрита ложа імператора в соборі.
Мутаторій – покої імператора в Софії.
Діангели – доглядачі порядку.
Топотерити – нічні сторожі.
Цимісхій —малий.
Проедр – перший.
Лори – барми.
Покровина – дах.
Гривиця – сіни.
Конунг Свіонії – шведський (варязький) князь.
Олонсь (новгородськ. діалект) – минулого року.
Упсала – тодішня столиця Швеції.
Пепер – перець.
Фофудія – грецьке сукно.
Обояр – шовкова тканина.
Накри – барабани.
Тканини з Греції, Дамаска, Венеції.
Та, що має прийняти християнство.
Калокір —хитрий.
Склір – жорстокий.
Проті —перший.
Клісури – гірські ущелини.
Вігли – караули, сторожа.
Мінсуратори – землеміри, топографи.
Оргія – грецький сажень, 1,774 метра.
Опліти – піхота.
Таксіархія – військова частина, тисяча воїнів.
Керкіти – нічні караули.
Місія, місяни – Болгарія, болгари.
Ніка! – Перемагай!
Стратиги – начальники частин.
Пацинаки —печеніги.
История Льва диакона. СПБ, 1840. С. 69.
Єловець – прапорець або знак над шоломом.
Тасинарії – міняли грошей.
Монокурси – шкідники, диверсанти.
Друнги – військові частини.
Турми й банди – ополчення.
Ворон ворону очей не виклює (болг. прислів’я).
Якщо й смерть – то разом.
Ракія —горілка.
Гроздове вино —виноградне.
Березозоль – квітень.
Перша година – 7 годин ранку.
Цимісхій —малий.
Цикута – отрута.
Кумварії – вантажні лодії.
Медимна – грецька міра ваги.
Тамга – княжий знак.
Новела – указ.
Акрити – прикордонні війська.
Мангал – жаровня, пічка.