Людовік XIII (1601–1643) – син Генріха VI і Марії Медичі, французький король з 1610 року.
Анна Австрійська (1601–1666) – французька королева, дружина Людовіка XIII з 1615 року.
Рішельє (1585–1642) – Арман Жан дю Плессі, кардинал; будучи з 1624 року першим міністром Людовіка XIII, фактично правив Францією.
Мазаріні Джуліо (1602–1661) – кардинал, наступник Рішельє на посту першого міністра Франції.
Анкетіль (1723–1806) – абат, автор багатотомної історії Франції.
Полен Паріс (1800–1881) – французький учений, що вів дослідження в галузі середньовічної літератури Франції.
«Роман про троянду» – знаменита середньовічна поема (XIII ст.). Першу її частину написав Гійом де Лорісс, а другу – Жан Шопінель (Клопінель), виходець із Менга.
Гугеноти – прибічники кальвіністської (протестантської) релігії у Франції.
Ла-Рошель – місто на березі Атлантичного океану, оплот гугенотів.
Гасконь – область на півдні Франції.
Беарн – область на півдні Франції.
Генріх IV (1553–1610) – король Франції з 1589 по 1610 рік, народився в Беарні.
Отець Жозеф (1577–1638) – Жозеф дю Трамбле. Відомий як «отець Жозеф», або «сірий кардинал». Був довіреною особою кардинала Рішельє і, дарма що не посідав ніякої офіційної посади, мав великий вплив і владу.
«Вірний і сильний» (лат.).
Бассомп’єр Франсуа (1579–1646) – маршал Франції і дипломат.
Багатьом не рівне (лат.).
Бекінгем Джордж Вілльєрс, лорд (1592–1628) – англійський політичний діяч, фаворит королів Якова I та Карла I.
Нарцис – персонаж давньогрецьких міфів, який закохався у власне відображення у воді й, не маючи змоги відвести від нього очей, кинувся у воду й загинув. Цим ім’ям називають самовпевнену і самозакохану людину.
Помпей Гней (106–48 рр. до н. е.) – римський політичний діяч і полководець. Був розгромлений Цезарем під час битви поблизу міста Фарсала у Фессалії і втік до Єгипту, де його вбили прибічники єгипетського царя.
Франциск I (1494–1547) – король Франції з 1515 по 1547 рік. У 1525 році в битві біля міста Павія (Італія) був захоплений іспанцями у полон, після чого написав у листі знамениту фразу: «Все втрачено, крім честі».
Карл Великий (742–814) – франкський король з 768 року, численними завоюваннями створив імперію, яку очолив у 800 році.
Августин Аврелій (354–430) – один з найважливіших отців Церкви, родоначальник християнської філософії історії, свої погляди виклав у творах «Про град Божий», «Сповідь» та ін.
Йдеться про сутичку, що сталася в 1620 році між армією французького короля й прибічниками бунтівних феодалів, які засіли в Анжері. З політичною метою успіх королівських військ було подано як блискучу перемогу.
Боніфацій – «той, хто робить добро» (лат.).
Ахілл, або Ахіллес, Аякс – у давньогрецькій міфології герої Троянської війни, надзвичайно сильні і сміливі.
Йосиф – біблійний персонаж, покірний і сумирний юнак.
Саул – цар іудеїв (ХІ ст. до н. е.), за біблійною легендою, попросив чарівницю викликати тінь пророка Самуїла, щоб довідатися про своє майбутнє.
Йдеться про скульптурне зображення епізоду з Євангелія: «Христос і Самаритянка біля колодязя».
Аріадна – за давньогрецьким міфом, допомогла афінському герою Тезею вибратися з лабіринту, де лютував Мінотавр – напівлюдина-напівбик.